Файл: 8.doc

• розглядають справи про банкрутство;

Розліл 2. Госполарське право і госполарські правовілносини | 21

• переглядають у порядку нагляду рішення, ухвали, поста­нови відповідного господарського суду;

• вивчають і узагальнюють практику застосування законо­давства, аналізуютьстатистикувирішеннягосподарських спорів, вносять пропозиції до Вищого господарського суду України, спрямовані на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності та практики ви­рішення господарських спорів;

• ведуть роботу, спрямовану на попередження правопору­шень у сфері господарських відносин;

• здійснюють інші повноваження, надані їм законо­давством.

До складу місцевого господарського суду входять: голова, перший заступник голови, заступники голови та судді (кількість їх у конкретному суді залежить від обсягу роботи, зокрема від кількості справ, що розглядаються).

Для вирішення організаційних питань місцеві господарські суди можуть утворювати президію.

Вищий господарський суд України очолює єдину систему гос­подарського суду. Він є найвищим органом у вирішенні господарсь­ких спорів і здійсненні нагляду щодо рішень, ухвал, постанов гос­подарських судів України та контролю за їхньою діяльністю. До складу Вищого господарського суду України входять Голова, пер­ший заступник і заступники Голови та судді.

Вищий господарський суд діє у складі:

• пленуму Вищого господарського суду;

• президії Вищого господарського суду;

• судової колегії з розгляду спорів та перегляду рішень, ухвал та постанов.

Вищий господарський суд України:

а) вирішуєгосподарськіспори.віднесенідойогокомпетенції Господарським процесуальним кодексом України, інши­ ми законодавчими актами України, міждержавними до­ говорами й угодами; може в межах підвідомчості госпо­ дарських судів України прийняти до свого провадження будь-який господарський спір;

б) переглядає в порядку нагляду рішення, ухвали, постано­ ви Вищого господарського суду, господарського суду Автономної Республіки Крим, господарських судів облас­ тей, міст Києва і Севастополя;

22 І С,Й. Кравчук. Госполарське право України

9 ^:

в) вивчає і узагальнює практику застосування законодавст­ва, забезпечує однаковість практики, аналізує статис­тику вирішення господарських спорів; дає роз'яснен­ня господарським судам з питань практики застосуван­ня законодавства України, яке регулює відносини в господарській сфері та порядок вирішення господарсь­ких спорів.

Роз'яснення Вищого господарського суду є обов'язковими для суддів і учасників господарських правовідносин, що застосо­вують законодавство, з якого дано таке роз'яснення;

г) веде роботу, спрямовану на попередження правопору­ шень у сфері господарських відносин;

д) здійснює організаційне керівництво господарським су­ дом Автономної Республіки Крим, господарськими су­ дами областей, міст Києва і Севастополя, несе відпові­ дальність за організацію, стан і вдосконалення їхньої діяльності, перевіряє і поширює позитивний досвід ро­ боти господарських судів республіки;

є) забезпечує підбір і підготовку кандидатів у судді, підви­щення кваліфікації працівників господарських судів, організовує роботу з матеріально-технічного забезпечен­ня господарських судів і створення належних умов для їхньоїдіяльності, нормативного забезпечення, ведення статистичного обліку;

є) здійснює інші повноваження, надані йому законодавст­вом.

З метою підготовки науково обгрунтованих рекомендацій з питань організації та діяльності Господарського суду, розробки пропозицій щодо вдосконалення законодавства, порядку і прак­тики розгляду господарських спорів при Вищому господарсько­му суді України створюється науково-консультативна рада за участю провідних вчених та інших висококваліфікованих спеціа­лістів, її склад, порядок організації і діяльності затверджує пре­зидія Вищого господарського суду.

Підвідомчість господарських справ розмежовується за дво­ма ознаками: ~£

а) суб'єктною, залежно від суб'єктів спору;

б) предметною, залежно від предмета спору.

Загальне правило суб'єктної підвідомчості господарських справ полягає в тому, що господарські справи у спорах між юридич-

Розліл 2. Госполарське право і госполарські правовілносини\ 23

ними особами, громадянами-підприємцями, державними та інши­ми органами підвідомчі господарському суду. Отже, господарські справи у спорах, де хоча б однією стороною є громадянин як фізич­на особа (не підприємець), розглядаються загальними судами.

Стосовно предметної підвідомчості, яка охоплює такі понят­тя, як предметта характер спору, діє таке саме правило: господарські справи у спорах, що виникають між юридичними особами, грома­дянами-підприємцями, державними та іншими органами, підвідомчі господарському суду. Але з цього правила є два винятки:

а) спори між організаціями, які випливають з договорів на перевезення вантажу в прямому міжнародному залізнич­ ному і повітряному вантажному сполученні, розглядають­ ся загальними судами;

б) деякі категорії спорів віднесено до відання інших органів (вони розглядаються в адміністративному порядку). Це, зокрема:

• спори, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

• спори про встановлення цін на продукцію, а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

• інші спори, вирішення яких віднесено законодавством України та міждержавними договорами й угодами до відання інших органів.

П ідвідомчість господарських справ господарському суду виз­начається, в першу чергу, законами України "Про господарський суд" (ст. 1), "Про зовнішньоекономічну діяльність" (ст.ст. 38,39), "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ст. 4), атакож Господарським процесуальним кодексом України (ст.ст. 12—17).

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодек­су господарським судам підвідомчі:.

• справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, та розірванні господарських договорів з інших підстав. Практично в судово-господарському процесі ціспори умовно іменуються переддоговірними;

• справи у спорах, що виникають при виконанні догово­рів.

24 І С.Й. Кравчук, Госполарське право України

Вищий господарський суд може в межах підвідомчості справ господарським судам України прийняти до свого провадження будь-яку справу.

Всі інші підвідомчі господарським судам справи, крім тих, що підсудні Вищому господарському суду, розглядаються госпо­дарськими судами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя за загальним правилом територіальної підсудності:

• справи у переддоговірних спорах та у спорах про ви­знання договорів недійсними розглядаються госпо­дарським судом за місцезнаходженням сторони, зобо­в'язаної за договором здійснити на користь іншої сторо­ни певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо);

• справи у майнових спорах та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів, що розглядають­ся за місцезнаходженням відповідача;

• справи у спорах за участю кількох відповідачів, що роз­глядаються господарськими судом за місцезнаходжен­ням одного з відповідачів на вибір позивача;

• справи про банкрутство, що розглядаються господарсь­ким судом за місцезнаходженням боржника.

Із загального правила територіальної підсудності зроблено один виняток: віднесені до підсудності місцевих господарських судів справи у спорах, що виникають з договору перевезення, в яких одним з відповідачів є орган транспорту, розглядаються гос­подарським судом за місцезнаходженням цього органу.

В результаті вивчення та узагальнення практики застосуван-- ня законодавства господарськими судами України Вищий госпо­ дарський суд направляє рекомендації і огляди судово-господарсь­ кої практики. Такі документи, хоча і не мають сили керівних вказівок, в той же час суттєво впливають на формування судово- господарської практики і реалізації законодавства. Господарюючі суб'єкти застосовують законодавство з врахуванням роз'яснень Вищого господарського суду. Крім того, судово-господарська практика впливає і на саме законодавство, дозволяючи виявити його прорахунки, невідповідність актів органів влади, міністерств ..*■. .~~™гг,гтппяпклл а також відставання

Розл/л 2. Госполарське право і госполарські правовілносини\ 25

законодавства від реальних умов діяльності господарюючих суб'єктів. Таким чином судово-господарська практика допома­гає удосконалюватись законодавству про підприємницьку діяльність.

2.3. Поняття господарських правовідносин та їх види

У сфері економіки виникають і функціонують різноманітні відносини, пов' язані з господарською діяльністю. Вони регулю­ються різними видами права. Так, управлінські відносини між орга­нами і підприємствами регулюються адміністративним правом, тобто вони є адміністративними правовідносинами. В процесі підприємшщькоїдіяльностівикористовуєтьсянайманапраця.Такі відносини регулюються трудовим правом і називаються трудови­ми.

Господарські суб'єкти в процесі господарювання володіють і користуються природними ресурсами. Відносини щодо природо­користування регулюються природоресурсними галузями права (зе­мельним, водним, гірничим, лісовим, екологічним).

Господарські суб'єктивпроцесідіяльності отримують прибу­ток, отже вони є платниками податків, а значить, суб'єктами фінансових відносин.

Між підприємствами, підприємцями та громадянами в про­цесі господарської діяльності виникають майнові відносини щодо задоволення особистих потреб громадяну товарах, роботах, послу­гах. Ці відносини регулюються цивільним правом і називаються цивільно-правовими.

Вказані відносини об'єктивно необхідні для здійснення гос­подарської діяльності. Але за своєю економічною природою вони не є господарськими відносинами. Вони лише створюють органі­заційні, матеріальні, фінансові та інші передумови функціонуван­ня господарських відносин.

Господарські правовідносини - це відносини між господарюючи­ми суб'єктами і органами влади, які складаються^ процесі органі­зації і здійснення господарської діяльності.

Стаття 3 Господарського кодексу України визначає такі фор­ми господарських правовідносин:

26 | С.Й. Кравчук. Госполарське право України

1. Господарсько-виробничі відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійс­ненні господарськоїдіяльності.

2. Організаційно-господарські відносини, що складаються між суб'єктами організаційно-господарських повноважень в процесі управління господарською діяльністю.

3. Внутрішньогосподарські відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єктів господарювання, а також відносини суб'єкта господарювання з його струк­турними підрозділами.