Файл: 8.doc

Ознаками господарських правовідносин є:

1. Обмежене порівняно з цивільним правом коло суб'єктів.

1. Поєднання організаційних і майнових елементів в діяль­ності.

2. Матеріальний зміст господарськоїдіяльності.

Стаття 5 Господарського кодексу України визначаєконсти-туційні основи правопорядку, свободу підприємницької діяль­ності. Проте відносини, що виникають в процесі підприємниць­кої діяльності, не можуть мати безмежно вільний характер. Певні правові обмеження необхідні як самим суб'єктам підприємницт­ва, так і суспільству в цілому. Томув суспільних і приватних інте­ресах, підприємницькі правовідносини поділяються на такі види:

І. Вільні. В їх основі лежить положення, визначене в ст. 6 Господарського кодексу України проте, що підприємець має право без обмежень здійснювати будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству.

її. Дозвільні. В основі цих відносин лежить визначений в ч.З ст. 5 Господарського кодексу України та ст. 8 Закону України "Про ліцензування певних видів господарськоїдіяльності" перелік видів підприємницької діяльності, яка може здійснюватись лише за спеціальним дозволом, що видається Кабінетом Міністрів або іншим уповноваженим органом. Цю категорію підприємницьких правовідносин можна поділити на чотири групи:

I. Відносини, пов'язані з виготовленням та реалізацією пев­ них продуктів і речовин (алкогольні напої, тютюнові вироби, вете­ ринарні медикаменти, медикаменти та хімічні речовини).

II. Відносини з внутрішніх та міжнародних перевезень паса­ жирів та вантажів автомобільним, залізничним, морським, повітря­ ним шляхом, виконання авіаційно-хімічних робіт та аерозйомок,

Розліл 2. Госполарське право і госполарські правовілносини І 27

обробки поштової кореспонденції, прийому грошових пере­казів та ін.

3. Відносини щодо проведення спеціальних робіт, таких як пошук та експлуатація родовищ корисних копалин, виробництва та ремонт спортивної і мисливської вогнепальної зброї, а також боєприпасів до неї, виготовлення грошових знаків, видобування і використання радіоактивних речовин, добування дорогоцінних металів і каміння.

4. Надання населенню специфічних послуг: медичних, вете­ринарних, юридичних, утримання гральних закладів, аудиторська діяльність.

Для отримання ліцензії суб'єкт господарської діяльності подає до відповідного органу, що видає ліцензії, заяву про її ви­дачу, в якій зазначаються:

а) відомості про заявника;

б) для громадянина-підприємця - прізвище, ім'я по бать­ кові та паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий та місце проживання);

в) для юридичних осіб — найменування, місцезнаходжен­ ня, банківські реквізити, організаційно-правова фор­ ма, ідентифікаційний код;

г) вид діяльності, на який заявник має намір отримати ліцензію;

д) термін дії ліцензії.

До заяви додаються такі документи:

• підприємцями-громадянами—копії документів, що за­свідчують рівень освіти і кваліфікації, необхідний для здійснення відповідного виду діяльності; копії свідоцт­ва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;

• юридичними особами — копії свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та уста-новчихдокументів.

За видачу ліцензії встановлюється така плата: з громадян — у розмірідвохнеоподатковуванихмінімумівдоходів громадян; з юри­дичних осіб—у розмірі дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Органам, що видають ліцензії, забороняється справляти за видачу ліцензій додаткову плату понад установлену законодавчи-

28 | С.И. Кравчук. Госполарське право України

ми актами, а також передбачати умовою видачі ліцензій внески до будь-яких позабюджетних фондів і здійснення інших платежів, не віднесених законодавством до обов'язкових.

Орган ліцензування протягом 10 днів з дня отримання цих документів повинен прийняти рішення щодо видачі ліцензії чи мотивовано відмовити у цьому. Відповідь про своє рішення орган ліцензування повідомляє заявнику протягом 3 робочих днів з дня його прийняття. Крім того, в триденний термін з дня отримання плати за видачу ліцензії орган ліцензування повинен оформити відповідний дозвіл (пл ага вноситься лише після прийняття рішен­ня про видачу ліцензії). Якщо протягом 30 календарнихднів з дня направлення йому рішення суб'єкт господарювання не вносить плати, то орган ліцензування має право прийняти рішення про визнання ліцензії недійсною. Термін дії ліцензії залежить від кон­кретних видівдіяльностіі встановлюється КМУ.

У ліцензії зазначаються найменування органу, що видав її, прізвище, ім'я та по батькові, адреса проживання громадянина або найменування і місцезнаходження юридичної особи, вид діяль­ності, на яку видається ліцензія, місце їїздійснення, особливі умо-вита правила здійснення даного виду діяльності, номер реєстрації ліцензії, датаїївидачі,строкдії.

Строкдії ліцензії визначає орган, щоїї видає (якправило, це уповноважені КМУ міністерства, державні комітети, відомства), але не може бути менше трьох років. Продовження цього строку здійснюється в порядку, аналогічному її одержанню. Після при­пинення суб'єктом підприємництва своєї діяльності надана ліцен­зія втрачає силу. У разі порушення підприємцем зазначених у ліцензії особливих умов і правил здійснення відповідного виду діяльності Ліцензійна палата або орган, що видав ліцензію, може дати розпорядження про усунення порушеньчи зупинити їїдію на визначений строк або до усунення цих порушень.

Ліцензія може бути анульована у разі виявлення недостовір­них даних у заяві на отримання ліцензії чи в документах, що дода­ються до неї; передачі суб'єктом підприємницької діяльності ліцензії іншій особі; повторного або грубого порушення суб'єктом підприємницькоїдіяльностіліцензійнихумов.

Ліцензія вважається анульованою з дати прийняття рішення щодо анулювання ліцензій або з дати скасування державної реєст­рації суб'єктапідприємницькоїдіяльності.

Розліл 2. Госполарське право і госполарські правовілносини\ 29

Мотивоване рішення про зупинення дії ліцензії або її анулю­ вання доводиться до відома суб'єкта підприємницької діяльності у п'ятиденний строк. .

Рішення про зупинення дії ліцензії або її анулювання може бути оскаржене суб'єктом підприємницької діяльності в судовому порядку.

Після закінчення терміну дії ліцензії суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний отримати нову ліцензио.

У випадку припинення суб'єктом господарювання своєї діяльності вш повідомляє орган ліцензування про це у письмово­му вигляді протягом 7 днів з дня припинення діяльності.

За необхідності переоформлення ліцензії суб'єкт господарсь­кої діяльності з причини зміни своєї назви, місця знаходження тощо подає заяву, раніїи отриману ліцензію і завірені нотаріально зміни. Орган ліцензування протягом трьох робочих днів з дня от­римання заяви видає переоформлений дозвіл.

III. Державно-підприємницькі. В основі визначення цього виду правовідносинлежить обмеження суб'єктівщодо певних видів діяль­ності, яка передбачається ст. 12 Господарського кодексу Україїш. Ця діяльність пов'язана з обігом наркотичних засобів, психотроп­них речовин, виготовленням і реалізацією військовою зброї та боєприпасів до неї, вибухових речовин, видобуванням буршти­ну, охороною особливо вважливих державних об'єктів, а також із розробленням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв та їхзапуском.

Принципи підприємницької діяльності, тобто основні заса­ди, на яких базується підприємництво, законодавчо закріплені в ст. 62 Господарського кодексу України.

До них належать:

а) вільний вибір діяльності;

б) залученнянадобровільнихзасадахдопідприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб та грома­ дян;

в) самостійне формування програми діяльності та вибір по­ стачальників і споживачів виготовленої продукції, вста­ новлення цін відповідно до законодавства;

г) вільний найм пращвників;

д) залучення і використання матеріально-технічних, фшан- сових, трудових, природних та інших видів ресурсів, ви-

ЗО І С.Й. Кравчук. Госполарське право України

користання яких не заборонене або не обмежене зако­нодавством;

є) вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством;

є) самостійне здійснення підприємцем—юридичною осо­бою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валют­ної виручки на свій розсуд.

_Ф

Контрольні запитання

1. Що є джерелами господарського права?

2. Які ознаки характерні для господарського права?

3. Яким чином класифікуються закони, що визначають правове становище господарюючих суб'єктів?

4. Які основні вимоги пред'являються до правових актів господа­рювання?

5. Яке значення в господарських правовідносинах відіграє судово- ~~ господарська практика?

6. На які види розподіляються підприємницькі правовідносини?

7. Заяюшипринципамиздшсшсстьсяпідприємницькадіяльність?

Розліл 3. Правове положення госполарюючих органів | 31

Розділ з

Правовий статус господарюючих органів

3.1. Державна реєстрація господарюючих органів

Головною умовою здійснення господарської діяльності є дер­жавна реєстрація суб'єктів господарювання, яка проводиться у вико-навчомукомітетіміськоїчирайонноїРади за місцем знаходження або проживання даного суб'єкта. Основні положення щодо порядку реє­страції підприємницьких суб'єктів передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст. 58 Господарського кодексу України, ст. 88 Цивіль­ного кодексу України. Для реєстрації подаються такі документи:

а) установчі:

• рішеннявласникамайнаабоуповноваженогониморга-ну. Якщо власників два або більше, то подається уста­новчий договір;

• статут, якщо це необхідно для створюваної організації.

б) рішення Антимонопольного комітету України про згоду на створення господарюючого суб'єкта;

в) реєстраційна картка встановленого зразка;

г) документ, який засвідчує сплату коштів за державну реє­ страцію. Розмір плати за державну реєстрацію: для гро- мадян-підприємців - 2, для юридичних осіб —10 неопо­ датковуваних мінімумів заробітної плати. За прискорену (протягом одного дня) реєстрацію знімається потрійний розмір відповідного реєстраційного збору. За державну реєстрацію змін або доповненьдоустановчихдокументів суб'єкти підприємницької діяльності сплачують 30 від­ сотків реєстраційного збору, за видачу дубліката свідоцт­ ва про державну реєстрацію — 10 відсотків реєстраційного збору.

32[

С.Й. Кравчук. Госполарське право України

Іноземна юридична особа засвідчує свою реєстрацію в Ук­раїні наданням витягу із торговельного, банківського чи судово­го реєстру. Цей документ повинен бути перекладений українсь­кою мовою і легалізований у консульській установі України.

Фізична особа-підприємець подає до органу державної реєст­рації: реєстраційну картку, 2 фотографії, довідку чи її копію про включення його до осіб—платників податків та інших обов'язко­вих платежів , а також документ про сплату за реєстрацію.

Вимоги до змісту установчих документів передбачаються ст. 88 Цивільного кодексу України, відповідно до яких:

1. У статуті вказується найменування юридичної особи, її місцезнаходження, адреса, органи управління, та їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, вступу та виходу з неї.