ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 20.03.2024
Просмотров: 822
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
1.1. Предмет господарського права
1.2. Мета і принципи господарського , права
1.3. Методи господарського права
1.4. Система господарського права
2.1. Джерела господарського права та вимоги до правових актів господарювання
2.2. Значення судової практики в господарських правовідносинах
2.3. Поняття господарських правовідносин та їх види
3.1. Державна реєстрація господарюючих органів
3.2. Правовий статус підприємства
3.3. Припинення діяльності підприємства
4.1. Правовий статус акціонерних товариств
4.2. Правовий стататус неакціонерних товариств
5.1. Правовий режим майна підприємства
5.2. Правовий режим майна об'єднання підприємств
5.4. Особливості правового режиму майна неприбуткових юридичних осіб
6.1. Державне управління якістю
Та державний захист прав споживачів
6.2. Державна система стандартизації, сертифікації та метрології
6.3. Державний контроль і нагляд за якістю продукції
7.1. Поняття господарських зобов'язань та їх виконання
7.2. Поняття господарського договору та порядок його укладання
7.3. Забезпечення виконання господарських зобов'язань
7.4. Зміна і припинення зобов'язань в господарських правовідносинах
8.1. Поняття системи господарських договорів
8.2. Класифікація системи господарських договорів
8.3. Окремі види господарських договорів
9.1. Поняття захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяльності
9.2. Форми захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів
9.3. Способи захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяльності
10.1. Поняття відповідальності в господарському праві
10.2. Функції та види господарсько-правової відповідальності
10.3. Підстави господарсько-правової відповідальності
11.1. Поняття банкрутства та його суб'єкти
11.2. Підстави для застосування банкрутства та порядок провадження у справах про банкрутство
11.3. Наслідки визнання боржника банкрутом та черговість задоволення претензій кредиторів
12.1. Поняття договору оренди, її об'єкти та суб'єкти
12.2. Порядок укладення договору оренди
12.3. Порядок припинення договору оренди
12.4. Правове регулювання лізингових операцій
13.1. Поняття та юридичні ознаки біржі, її функції та обов'язки
13.2. Види біржових угод та правила біржової торгівлі
13.3. Правовий статус фондової біржі та захист громадян-інвесторів на фондовому ринку
14.1. Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення
14.2. Види цін та порядок їх встановлення
14.3. Правове регулювання контролю
15.1. Поняття та види кредиту. Кредитний договір
15.2. Порядок відкриття рахунків у банках
15.3. Порядок та форми розрахунків у господарському обігу
16.1. Монопольне становище на ринку та зловживання ним. Захист економічної конкуренції
16.2. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства та економічної конкуренції
16.3. Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства та недобросовісну конкуренцію
17.1. Зовнішньоекономічна діяльність та її правове регулювання
17.2. Правовий режим іноземних інвестицій
4.1. Правовий статус акціонерних товариств
Стаття 79 Господарського кодексу України визначає господарське товариство як суб'єкт господарювання, створений юридичними або фізичними особами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності з метою одержання прибутку. Господарські статутні товариства кваліфіковано законом як організаційно-правову форму підприємства, заснованого на колективній власності. Ця форма має суттєві особливості щодо створення, діяльності та юридичного статусу. Тому товариства діють на підставі Закону України від 19 вересня 1991 р. "Про господарські товариства" та ст.ст. 80—92 Господарського кодексу України, які визначають поняття, види, правила створення і діяльності товариств, а також права і обов'язки їхніх засновників та учасників. Статутні товариства є різновидом підприємств, тому вони діють також на підставі законодавства про підприємства.
Господарське товариство відрізняється від інших суб'єктів права (не товариств), оскільки є об'єднанням на підставі угоди майна та зусиль учасників для спільноїгосподарськоїдіяльності. Товариство становить собою об'єднання на засадах угоди майна та підприємницької діяльності фізичних та (або) юридичних осіб у формі підприємства (установи, організації) для спільної діяльності з метою отримання прибутку. Всі товариства згідно із законом є юридичними особами, діють на підставі установчих документів, затверджених учасниками, мають власні назви із зазначенням організаційно-правової форми товариства (акціонерне тощо).
Акціонерним визнається товариство, статутний фонд якого поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості.
Розліл 4. Правовий статус госполарських товариств та об'єлнань | 49
Права та обов'язки акціонерів визначені ст.ст. 10,11 Закону України "Про господарські товариства", ст. 81 Господарського кодексу України. Особливою ознакою акціонерного товариства є обмеження відповідальності акціонерів. Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій. За ознакою відповідальності акціонерів акціонерне товариство належить до товариств з обмеженою відповідальністю.
Юридичний статус акціонерного товариства характеризується й деякими іншими рисами. Так, товариство має засновницькі права щодо створення господарських об'єднань (участі в існуючих об'єднаннях). Акціонерне товариство має право створювати дочірні підприємства, наділяти їх майном, яке належить товариству, призначати керівника та реалізовувати інші права власника дочірнього підприємства.
Законодавством передбачено, що акціонерне товариство має фірмову марку та товарний знак. Ці реквізити затверджуються правлінням товариства і реєструються в Торгово-промисловій палаті України.
Види акціонерних товариств. За способом функціонування акцій п.п. 1 -3 ст. 81 Господарського кодексу України розрізняє відкриті та закриті акціонерні товариства. Акції відкритих товариств можуть розповсюджуватися як шляхом відкритої підписки, так і шляхом купівлі-продажу на біржі (ст.ст. 6—8 закону "Про цінні папери і фондову біржу", ст. ЗО закону " Про господарські товариства"). В закритому акціонерному товаристві акції розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом передплати або купівлі-продажу на біржі.
Засновниками та (або) учасниками акціонерного товариства є фізичні та юридичні особи, які згідно із ст. 79 Господарського кодексу України можуть бути суб'єктами підприємницькоїдіяльності.
Відповідно до п. 2 ст: 153 Цивільного кодексу України акціонерне товариство може створюватись також кількома особами, які укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення товариства.
Поряд з цим, згідно з п. 4 ст. 153 Цивільного кодексу України акціонерне товариство може створюватись однією особою чи може складатись з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. Відомості про це підлягають реєстрації і опублікуванню для загального відома.
50 | С.И. Кравчук. Госполарське право України
Стосовно акціонерних товариств їх коло визначене ст.ст. З і 26 Закону України "Про господарські товариства". Стаття 26спе-ціально визначає функції засновників і тим самим відмежовує цих осіб від учасників. Засновниками є особи, які виконують передбачені законом обов'язки щодо заснування товариства. Основна особливість їхнього правового статусу полягає в тому, що вони несуть відповідальність як перед тими, хто підписався на акції, так і перед третіми особами за зобов'язаннями, що виникли до реєстрації товариства.
Учасники—це особи, які виконують обов'язки передплатників на акції перед товариством засновників та акціонерів перед акціонерним товариством.
Громадяни України можуть бути засновниками та учасниками акціонерних товариств згідно з Законом України " Про господарські товариства", крім випадків, коли вони не мають обмежень підприємницької правосуб'єктності згідно із ст. 2 Господарського кодексу України^ ст. 16 закону "Про державну службу" та ін. Згідно із зазначеним правилом засновниками та учасниками акціонерних товариств можуть бути особи без громадянства, стосовно іноземних громадян діє Закон України " Про режим іноземного інвестування".
Недержавні юридичні особи можуть бути засновниками акціонерних товариств практично без обмежень, якщо їхніми статутами (положеннями) не встановлено заборони займатись підприємницькою діяльністю.
Державні юридичні особи (установи, організації) можуть бути засновниками й учасниками акціонерних товариств, по-перше, за наявності відповідної згоди органів державної виконавчої влади, які уповноважені управляти майном загальнодержавної власності. По-друге, це обласні державні адміністрації, якіможутьбути засновниками акціонерних товариств (з боку власника) на базі комунальної власності.
По-третє, держателями акцій, які є державною власністю, визначено органи приватизації—Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва. Державні підприємства відповідно до Декрету КМУ від 31 грудня 1992 р. "Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених з участю державних підприємств" безпосередньо не можуть бути засновниками акціонерних товариств (крім банків).
Розліл 4. Правовий статус госполарських товариств та об'єлнань | 51
Іноземні юридичні особи, міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками товариств нарівні з українськими юридичними особами (відповідно до законодавства про іноземні інвестиції).
Створення акціонерного товариства покладається на засновників, які мають у зв'язку з цим спеціальну засновницьку компетенцію (ст.ст. 26,30,31,35 закону "Про господарські товариства"). Процес створення акціонерного товариства — це ряд послідовних стадій, передбачених законом:
Заснування фізичними або юридичними особами, відповідно до ст. 81 Господарського кодексу України, простого товариства для створення акціонерного товариства. Це суб'єкт права, який не має прав юридичної особи. Товариство виникає і діє у формі договору про сумісну діяльність щодо створення акціонерного товариства. Договір укладають засновники товариства в письмовій формі. Змістом договору є розподіл функцій сторін щодо заснування акціонерного товариства, тому в ньому обов'язково визначаються склад засновників, порядок і строки здійснення ними відповідних засновницьких процедур, обсяги відповідальності кожного засновника перед передплатниками на акції третіми особами. У договорі доцільно визначити кількість акцій, яку купує кожний засновник (засновники зобов'язані бути держателями акцій не менше 25 відсотків статутного фонду строком не менше двох років). У цьому відповідальність засновника визначається пропорційно кількості його акцій. За зобов'язаннями, що виникають до реєстрації товариства, засновники відповідають солідарно, тобто незалежно від того, як їх відповідальність врегульованадоговором.
Повідомлення засновниками в засобах масової інформації про намір створити товариство. Це оголошення довільної форми, в якому зазначаються основні статутні реквізити: назва товариства, мета і предмет діяльності, засновники, розмір статутного фонду, кількість і вартість акцій тощо.
Проведення відкритої підписки на акції, яка організується засновниками. Ця стадія передбачає здійснення ряду юридичних дій, зміст яких визначено ст. 81 Господарського кодексу України, ст.ст. 6 та 7 закону "Про цінні папери і фондову біржу". Якщо товариство закрите, акції розповсюджуються між засновниками.
Проведення засновниками установчих зборів в термін не пізніше двох місяців з моменту закінчення підписки на акції. Про-
52 І С.Й. Кравчук. Госполарське право України
пуск строку може призвести до нестворення товариства, і особа, яка підписалася на акції, має право після цього строку вимагати повернення сплаченої нею частки за них.
Установчі збори - це орган, до компетенції якого входить створення товариства. Тому вони мають бути правомочними. Такими визнаються збори за участю кількості осіб, які підписалися більш як на 60 відсотків акцій. Повторні збори скликаються протягом двохтижнів, алезновужтаки для заснування товариства, і на них має бути кворум.
Правомочні установчі збори здійснюють юридичні акти щодо створення товариства шляхом голосування за принципом: одна акція - один голос. Це такі дії, як протокольне рішення про створення; затвердження статуту товариства; обрання спостережної ради, виконавчого (правління) та контролюючого (ревізійна комісія) органів; прийняття рішення про створення дочірніх підприємств, філій, представництв. Ці акти повинні бути прийняті кваліфікованою (3/4) більшістю голосів. Установчі збори вирішують також інші, пов'язані із засновництвом, питання: затверджують оцінки вкладів у натуральній формі, визначають пільги засновників, схвалюють чи не схвалюють укладені засновниками угоди, визначають розмір статутного фонду залежно від попиту на акції тощо. Інші питання компетенції установчих зборів визначають установчідокументи.
5. Здійснення державної реєстрації акціонерного товариства, яка також покладається на засновників.
Обов'язковим фондом у товаристві є також фонд сплати дивідендів. Це майновий фонд, який теж формується з чистого прибутку товариства.
Інші фонди створюються, якщо це передбачено статутом товариства (наприклад, житловий фонд, валютний фонд, страховий фонд тощо).
Майнові права в акціонерному товаристві. Купуючи акцію, акціонер відчужує своє майно в статутний фонд товариства. За це майно акціонер одержує специфічне право — право участі в акціо-нерномутоваристві. Зміст цього права визначено ст. 82 Господарського кодексу України та законом "Про цінні папери і фондову біржу" (ст.ст. 4,5,8,9).
Право участі в акціонерному товаристві за змістом є комплексним. До нього входять як майнові права та обов'язки
Розліл 4. Правовий статус госполарських товариств таоб'єлнань \ 53
акціонера, так і членські (управлінські) права та обов'язки. До майнових прав акціонера належать такі права:
— брати участь у розподілі прибутків товариства; отримува ти частку прибутку товариства у вигляді дивідендів; от римувати частку вартості майна товариства у разі його ліквідації. Ця частка має бути пропорційною вартості акцій, які нале жать акціонеру; розпоряджатися акціями: продавати, передавати, відчужувати іншим способом у по рядку, визначеному чинним законодавством та статутом товариства; заповідати акції у спадщину;
— купувати додатково випущені акції товариства. Акціонер несе майнові обов'язки стосовно товариства. Він
зобов'язаний вносити вклади, сплачувати основні та додаткові акції у розмірах, передбачених установчими документами товариства. Акціонер зобов'язаний сплатити повну вартість акцій у строки, визначені установчими зборами, але не пізніше року після реєстрації товариства. У разі несплати в установлений строк акціонер сплачує за час прострочки 10 відсотків річних від суми простроченого платежу, якщо статут товариства не передбачає іншої санкції. При несплаті платежів по акціях протягом трьох місяцш після встановленого строку платежу товариство має право реалізувати ці акції в порядку, передбаченому статутом.
Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства, якщо його майна недостатньо, в межах належних їм акцій.
До членських (управлінських) та інших прав і обов'язків акціонерів належать такі:
входитиутовариствоівиходитизнього;
брати участь у загальних зборах акціонерів;
обирати і бути обраними до органів товариства: спостережної ради, правління, ревізійної комісії;
брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному статутом товариства і законодавством;
отримувати інформацію про діяльність товариства.
На вимогу акціонера товариство зобов'язане надавати йому річні баланси, звіти, протоколи зборів. Акціонери зобов'язані: до-держуватися установчих документів товариства, виконувати рішення загальних зборів та інших органів товариства, не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.
54 І С.И. Кравчук. Госполарське право України
В процесі діяльності акціонерного товариства ним створюється резервний статутний фонд, який формується за рахунок 5 відсотків чистого прибутку. Крім того, частина отриманого чистого прибутку акціонерного товариства розподіляється у вигляді дивідендів.