Файл: книга міжнарод розрах Рудаківська.doc

Позначки і номери на всіх документах повинні бути однаковими і збігатися з маркуванням на упаковці. Назви портів відправлення і прибуття, а також назва па­роплава повинні в усіх документах збігатися.

Відвантаження морським шляхом може бути адресоване «наказу». Оскільки ко­носамент є цінним папером, поставка товару здійснюється лише його формально легалізованому господарю. Проблематичною може бути видача документів за нака­зом платника, якщо він не приймає документи і не індосує коносамент. Право роз­поряджатися товаром у такому разі блокується.

При відвантаженні товарів повітряним шляхом, поштою, залізницею або авто­мобільним транспортом безпосередньо на адресу платника вони передаються йому незалежно від того, оплатив він інкасові документи чи ні. Тому довіритель має змо­гу адресувати товари інкасуючому банку. Для цього віл потребує попередньої згоди даного банку. В іншому разі він не зобов'язаний прийняти товар, ризик і відпо­відальність за який продовжує нести відправник товару.

Якщо інкасуючий банк однозначно заявив про свою згоду щодо відправлення товару на свою адресу, то при несплаті (неакцепті) платником він зобов'язаний терміново проінформувати банк-ремітент. Складування, реалізація або зворотне відправлення товару в такому разі є обов'язком довірителя або його представника в країні призначення.

• Адреса банку. Якщо довіритель знає банк платника або вважає необхідним, щоб інкасо здійснював інший банк, він дає в інкасовому дорученні точну адресу банку. Якщо банк-ремітент вважає вибір неприйнятним, він зв'язується з довірите­ лем і пропонує більш прийнятний інкасуючий банк.

Якщо довіритель не надав банкові-ремітенту конкретних інструкцій, той може до­ручити виконання інкасового доручення банку-кореспонденту за власним вибором. При цьому довіритель не несе відповідальності за можливі помилки, оскільки його обов'яз­ком буває лише вибір банку-кореспондента і надання правильних інструкцій.

9 — 2-2328

130 Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства

• Вексель. Довіритель додає до документів виставлений на покупця переказний вексель. Залежно від інструкції, зазначеної в інкасовому дорученні, інкасуючий банк відсилає акцептований вексель до банку-ремітента довірителя або залишає у себе на відповідальне зберігання до настання терміну оплати. Після оплати акцеп­ тованого векселя він переводить суму з інкасо банку-ремітенту і той кредитує її на рахунок довірителя.

• Стягнення комісійних. За відсутності інших вказівок, банк-ремітент стягує з довірителя комісійні та видатки по інкасо, які належать йому та інкасуючому бан­ ку. Довіритель може вимагати стягнення цих витрат з платника. Якщо платник відмовляє в оплаті, то інкасуючий банк має право вручити йому документи, незва­ жаючи на вказівку в інкасовому дорученні на те, що документи можуть бути пере­ дані лише після оплати комісійних та видатків по інкасо.

• Зазначення адреси третьої особи. Довіритель має вказати представника або агента в країні призначення, який в разі неплатежу може потурбуватися про зберігання, реалізацію чи повернення товару. Обов'язковою є інформація про те, які вказівки може приймати інкасуючий банк від цієї «третьої особи» (наприклад, що­ до зміни умов або розпорядження документами та товарами).

• Особливі зауваження. Під рубрикою «Особливі зауваження» довіритель мо­ же дати своєму банку такі вказівки:

•S про можливість заявления протесту в разі несплати або неакцепту. Якщо при представленні документів платник відмовляє в платежі або акцепті, то інкасу­ючий банк через банк-ремітент повинен довести це до відома довірителя. Як­що банк не має чітких інструкцій про заявления протесту, він не повинен це робити;

S про можливість заявления протесту, якщо акцептована тратта залишається не-сплаченою;

^ про право інкасуючого банку дозволити платнику оглянути товар або взяти його проби;

S про можливість (при операції в іноземній валюті) банку включити в платіж витрати, пов'язані з укладанням термінового контракту з метою страхування валютного курсу.

• Кредитний рахунок. Інструкції про механізм сплати інкасової виручки дові­ рителю мають максимально сприяти здійсненню платежів та уникненню непоро­ зумінь. Якщо інкасова виручка надходить в іноземній валюті, то для бенефіціара на­ явність рахунку в іноземній валюті є перевагою. Тоді сума може бути кредитованою йому в оригінальній валюті.

• Підпис. Документ має юридичну силу лише за наявності підпису та печатки.

При складанні інкасового доручення продавець обов'язково повинен пе­ресвідчитися:

• Чи зазначена повна і точна адреса платника?

• Чи чітко вказаний спосіб вручення документів?

РОЗДІЛ 3. Розрахункові операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства 131

• Чи є в наявності всі документи, що вимагаються покупцем або які узгоджені в договорі про купівлю-продаж?

• Чи враховані нормативи країни-імпортера при виставленні документів?

• Чи повністю та правильно заповнені документи?

• Чи однакові позначення та номери в усіх документах і чи збігаються вони з маркуванням на упаковці?

• Чи однаково записані в усіх документах назви порту відправлення та прибут­ тя, а також назва судна?

• Чи належно підписані всі документи?

• Чи поставлені передавальні написи (якщо це необхідно) на зворотному боці коносаменту, страхового документа та векселя?

• Чи зазначена точна адреса інкасуючого банку?

• Чи повинен платник сплачувати всі комісійні та компенсувати витрати з інка­ со, спричинені банку-ремітенту та інкасуючому банку? Якщо так, то необхід­ на відповідна вказівка в інкасовому дорученні.

• Чи зазначений представник у країні імпортера, який у разі неплатежу турбується про товар (адреса третьої особи)? Якщо так, то інкасуючий банк повинен мати дані, чи може він приймати від цього представника вказівки, та які саме.

• Чи повинна бути зазначена вказівка банку про заявления протесту в разі нес­ плати або неакцепту?

• Чи повинен бути оголошеним протест у зв'язку з несплатою акцептованої тратти?

• Чи може інкасуючий банк надати платнику дозвіл на огляд товару та взяття проби?

• Чи повинні враховуватися в платежі (у разі операцій в іноземній валюті) витрати, пов'язані з укладанням термінового контракту, для страхування валютного курсу?

• Чи точно зазначено рахунок для кредитування інкасованої виручки?

• Чи підписане інкасове доручення?

Перевірка документів

Перед тим як подати своєму банку інкасове доручення, довіритель повинен перевірити повноту та правильність заповнення документів. Банк не повинен робити цього, його завдання полягає лише в передачі документів, а також у кваліфікованому та правильному виконанні інкасового доручення. Однак, банк перевіряє наявність усіх наведених у дорученні документів.

Особливу увагу довіритель повинен звернути на:

• Наявність всіх документів, які вимагає покупець або обумовлених в угоді про купівлю-продаж.

• Врахування при виставленні документів розпорядження країни-імпортера.

• Правильність оформлення та візування документів.

• Наявність передавальних підписів (якщо це необхідно) на зворотному боці ко­ носаменту, страхового документа або векселя.

Для передачі достатньо передавального підпису, якщо документи видані «наказу».

9*

132 Розрахункові та кредитні операції у -зовнішньоекономічній діяльності підприємства

Передача документів інкасуючому банку

Банк-ремітент передає документи з необхідними інструкціями банку в країні платника. Здебільшого останній представляє документи безпосередньо платнику. За таких обставин він доручає представити документи іншому банку. Інкасуючий банк, що представляє документи платнику, називають «представляючим банком».

Представлення документів Представляючий банк інформує плат-платнику та платіж (фаза 3) ника про надходження до нього документів.

У повідомленні представляючого бан-

ку або в авізо платник знаходить необхідні дані про відвантажений йому товар. Авізо дає змогу йому зробити висновок про можливість на основі документів, які має банк, отримати товар та сплатити мито.

При бажанні платник може перевірити документи в представляючому банку. Але банк без спеціального дозволу довірителя не може дозволити огляд товару, який прибув за місцем призначення.

Якщо платник оплатив документи, то представляючий банк негайно направляє отриману виручку банку-ремітенту. Однак, в країнах з обмеженою конвертованістю валюти це не так легко, якщо в розпорядженні імпортера немає потрібної за умовами інкасо валюти. Тому для того, щоб він міг негайно розпоряджатися товаром, можли­во документи вручити проти депонування суми у вітчизняній валюті, а також проти виставлення покупцям гарантії валютного ризику.

Представляючий банк переводить виручку банку-ремітенту, як тільки в його розпорядження надходить необхідна сума валюти. Можливу курсову різницю пови­нен відшкодувати платник.

При інкасо «документи проти акцепту» акцептований вексель після отримання документів трасатом (залежно від інструкцій довірителя) залишається в інкасуючо­му банку або повертається банку-ремітенту. Останній передає вексель своєму довірителю, який дисконтує його або може отримати належну суму при настанні терміну платежу. При середньому терміні дії векселя за певних обставин можливі форфетування або перефінансування.

У такий спосіб документарне інкасо виконує своє завдання: покупець за допо­могою документів отримав товар, а продавець, при дотриманні інкасової форми роз­рахунків, одержав свої гроші.

Витрати за інкасовими Як компенсацію за послуги при здій- операціями І сненні документарного інкасо представля-

ючий та інкасуючий банк нараховують

комісійні та накладні витрати. Здебільшого йдеться про комісійні за: ^вручення документів проти акцепту або платежу; ^оплату акцепту; S звільнення відвантаженого товару, який був адресований банку чи транс-

РОЗДІЛ 3. Розрахункові операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства 133

Залежно від способу здійснення інкасо можуть нараховуватись додаткові на­кладні витрати та комісії за пролонгацію векселів, за додаткові повідомлення про документи, за повернення документів, оголошення протесту і т.п., а також поштові збори та ін. фактичні витрати.

За незазначених витрат клієнт банку отримує добрий еквівалент, оскільки банк надає йому не тільки послуги своїх досвідчених фахівців, але й широку кореспон­дентську мережу, яка забезпечує надійність платежів, передачу документів та пові­домлень.

Проблеми, переваги та недоліки | Під час здійснення інкасо можуть за-

інкасової форми розрахунків і гостритися фінансові труднощі одночас- но з додатковими проблемами для екс-

портера. Ефективним за таких умов є запрошення банком-ремітентом консультанта для надання допомоги експортерам щодо уникнення можливих проблем.

Найчастіше при інкасових операціях у ЗЕДП зустрічаються такі проблеми:

S Товари, в разі їх несплати експортером, можуть бути затримані, зберігатися на складі, що вимагає оплати за страховим полісом. Можливі інші обставини, які спричинять додаткові витрати для експортера до того моменту, коли імпортер вирішить оплатити інкасо або експортер укладе іншу угоду з продажу товарів. Товари можуть бути повернуті назад експортерові за його рахунок.

S Страхове забезпечення продавця і покупця може бути різним. Якщо товар зіпсований або його загублено, імпортер може відмовитись сплатити інкасо. Щоб уникнути цього, експортерам слід уважно вивчати страхові поліси на випадок непередбачуваних обставин або змін умов, захищати свої фінансові інтереси при відвантаженні в усіх іноземних портах.

S Можливо, експортеру доведеться чекати на платіж (акцепт) протягом невизна-ченого терміну, що залежить від способу здійснення платежу (зв'язок на основі терміналу, Міжнародна міжбанківська електронна система платежів, телеграф­ний або поштовий зв'язок), наявної іноземної валюти в країні покупця.

^ Імпортер може не мати ліцензії на імпорт, що унеможливлює прийняття това­ру або спричиняє відстрочку оплати чи акцепту тратти. Експортеру слід завжди перевіряти наявність в імпортера ліцензії (якщо вона необхідна до відправлення товару на основі інкасо).