Файл: книга міжнарод розрах Рудаківська.doc

S При використанні інкасо як засобу отримання платежу ризик полягає між уго­дою на відкритому рахунку (який вигідний імпортеру) та передоплатою готівкою (яка вигідна експортеру).

Переваги для експортера

S Зменшення ризику дострокової передачі товарів. Згідно з документарним інкасо, експортер може захиститися від передачі товарів до того, як імпор­тер здійснить платіж чи акцептує тратту. Інкасо передбачає менший ступінь

134 Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства

безпеки для експортера, ніж передоплата готівкою чи акредитив. Але якщо експортерові не потрібен надійний захист від політичного та комерційного ризику за даної концентрації угод або негайна оплата товарів є необов'язко­вою, інкасо може бути оптимальним методом розрахунку.

S Збільшення конкурентоспроможності. Інкасо є менш тривалим та менш об­тяжливим засобом досягнення домовленості, ніж акредитив. Отже, у експор­тера є можливість продати товар за нижчою ціною, збільшуючи свою конку­рентоспроможність.

Це саме можна сказати і про згоду експортера на акцепт платежу на підставі термінової тратти. В основі цього - збільшення кредиту, що нада­ється експортером імпортеру, який зі збільшенням ризику експортера підви­щує його конкурентоспроможність.

•S Зручність. Банк, який має відділення та мережу кореспондентів, допомагає скоротити проблеми, пов'язані з міжнародними розрахунками (інкасо), засто­сувавши ефективний спосіб обробки документів, розрахунків і зв'язку.

•S Можливість фінансування. Часто експортер має можливість отримати кошти від банку під акцепт або за урядовою програмою підтримки експортера.

Недоліки для експортера

S Затримка або повільне надходження платежу. Якщо, наприклад, імпортер повинен отримати ліцензію на імпорт, але він ще цього не зробив, то експор­тер, щоб отримати платіж, повинен чекати оформлення та отримання ліцензії. Крім цього, внаслідок повільного здійснення інкасо у багатьох країнах мож­лива затримка платежу.

S Додаткові витрати, спричинені неплатежем чи відмовою від акцепту імпортера. Якщо імпортер відмовиться від оплати чи акцепту тратти, банк не несе відповідальності, а законодавство не передбачає примусового стягнення інкасо. Тому в експортера можуть виникнути додаткові витрати за простій, зберігання товару, його страхування тощо.

Переваги для імпортера

•S Зручність. Купівля на основі інкасо дозволяє імпортеру уникнути ускладнень з відкриттям акредитива.

S Зменшення витрат. Імпортер також уникає витрат на імпортний акредитив і може отримати вигоду з низької ціни купівлі, оскільки виключено, що експортер може знехтувати деякими заощадженнями (див. переваги для експортера).

S Відстрочення платежу. Метод інкасо є прийнятним для імпортера щодо ча­су для платежу. Зазвичай можлива затримка платежу до прибуття товарів.

РОЗДІЛ 3. Розрахункові операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства 135

Недоліки для імпортера

•S Нанесення шкоди репутації у разі неплатежу або відмови від акцепту.

Якщо імпортер з будь-якої причини не може здійснити оплату або акцептувати трапу, або вирішує цього не робити, експортер може видати спеціальні інструкції щодо заявления протесту від його імені. В багатьох країнах цей протест лише формальність, яка передбачає подання згодом офіційної скарги.

3.3. Механізм здійснення платежів чеками

Сьогодення вимагає використання у зовнішній торгівлі таких сучасних засобів платежу як чеки, пластикові картки, векселі, банківські перекази тощо.

Чек - це безумовна пропозиція чекодавця платнику здійснити платіж зазначе­ної у чекові грошової суми чекодержателеві готівкою чи перерахуванням грошей на рахунок власника чека у банку.

Чек дуже зручний для розрахунків тоді, коли платник побоюється віддавати гроші до отримання товару, а постачальник не хоче передавати товар до одер­жання гарантій платежу. Використання чека як засобу платежу дає змогу заоща­джувати на обігу готівки і прискорює платежі, оскільки всі чеки оплачують після подання.

Виписаний чекодавцем документ повинен мати відповідне фінансове покриття на його банківському рахунку. Законодавство багатьох країн передбачає кримінальну відповідальність за виставлення чека без покриття. Чеки, які клієнт виписує банку, ви­дають у межах суми, наявної на його поточному та інших рахунках, включаючи суми, які надійшли на ці рахунки в результаті надання банками кредиту.

Як засіб платежу у зовнішніх операціях чек використовують при кінцевому роз­рахунку за товар і надані послуги, врегулюванні рекламацій і штрафних санкцій, по­гашенні боргу, а також у розрахунках з неторговельних операцій.

Чек можна використовувати для отримання готівки, для безготівкового платежу і в інших формах, пов'язаних з обігом чеків як засобу платежу. Форми чеків і їхній обіг регламентуються національним законодавством і нормами міжнародного пра­ва, тобто нормами Женевської конвенції, що встановила «Однотипний закон про че­ки». Країни, які не входять до системи Женевського чекового права, регулюють обіг чеків національними нормами права, а країни англо-американського права - норма­ми свого права.

Узагальнену схему механізму розрахунків чеками наведено нарис. 3.4.

Відповідно до міжнародного права при розв'язанні суперечностей, пов'язаних з формою та обігом чеків, застосовується право тієї країни, де був виписаний чек.

Чек має суворо визначену форму письмового документа; його виписують на спеціальному бланкові, виданому чекодавцю банком.

1 - платіжне доручення для депонування коштів; 2 - заява на отримання чекової книжки; 3 - чекова книжка; 4 - цінності, роботи, послуги; 5 - чек; (5 -реєстр чеків для оплати; 7 - вимога па оплату; 8 - перерахування коштів; 9 - повідомлення про перерахування грошей на рахунок

Текст чека повинен містити такі основні елементи:

1. Найменування «чек» (чекова помітка), виражене мовою, якою написаний чек.

2. Просте і нічим не обумовлене розпорядження платнику сплатити зазначену на че­ кові суму. Сума чека також повинна бути вказана прописом від руки.

3. Найменування банку-платника, в якому чекодавець зобов'язаний вказати на че­ кові свій рахунок у банку, з якого має бути здійснений платіж. Англійські нор­ ми права передбачають банківську помітку на чеку, яка означає, що на поточно­ му рахункові чекодавця є достатньо коштів для оплати чека.

4 Місце платежу, яке переважно збігається з місцем розташування банку-платника.

5. Дата (число, місяць (прописом), рік видачі чека) та місце складання (виписуван­ ня) чека. Якщо місце складання чека не зазначено, ним вважається місцерозта- шування чекодавця.

6. Підпис чекодавця.

Ніякі поправки чи виправлення на чекові не допускаються. Відсутність у ньому якогось із перелічених елементів позбавляє цей документ сили чека.

Зразок чека за формою «Однотипного закону про чеки» наведено нижче (у дуж­ках зазначені номери вищезгаданих елементів чека).

Згідно з Женевською конвенцією термін подання чека до оплати у країні його видачі рівний 8-й дням, у платіжному обороті між країнами Західної Євро­пи, Східної Європи та Середземномор'я - 20, а в міжконтинентальному пла­тіжному обороті - 70 дням. Ці терміни діють з дня, вказаного у чеку, як дата ви­ставлення чека.

Чек може передавати одна особа іншій внесенням у нього передавального напи­су (індосаменту). Індосамент здійснюється на зворотному боці чека і підписується особою, котра зробила цей напис (індосантом).

Передавальний напис (індосамент) повинен бути простим і нічим не обумовле­ним. Він засвідчує передачу прав щодо чека іншій особі, а також передбачає відповідальність індосанта перед усіма наступними власниками чека.

Чек належить до категорії оборотних документів, тобто для передачі прав за че­ком іншій особі немає необхідності вдаватися до цесії. Всі права за чеком можуть бути передані, як ми вже згадували, за допомогою передавального напису - індоса­менту, який проставляється на зворотній стороні чека або на доданому до чека листі (алонжі).

Оформлений індосаментом чек повинен бути вручений індосантом індосато-рові. Індосамент може бути (так само, як і чек) іменним, ордерним, бланковим. Як­що ж індосамент містить слова «на інкасо», «валюта на отримання», «в депозит», «як довіреному» або рівнозначні слова, то такий індосамент називається передо­рученим.

Міжнародна банківська практика виробила універсальний текст передоручено­го чекового індосамента, коли замість зазначення в індосаменті найменування бан­ка, якому доручається інкасація із написанням вищезазначених слів, проставляється штамп наступного тексту:

138 Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства

Платіж' чеком. Такий платіж здійснюється без права регресу, що означає ви­словлена держателю (чека) у визначеній формі думка банку-трасата після перевірки ле­гальності чека (зразків підписів трасата, номера рахунку, номера чека та ін.).

Негоціація чека. Негоціація чека завжди з правом регресу і може бути здійсне­на будь-яким банком, який згоден провести цю операцію. Такий банк видає аванс бенефщіарові і направляє негоційований чек у банк трасанта для платежу. У випад­ку неплатежу бенефіціар повинен повернути негоційованому банку суму отримано­го авансу.

Гарантія платежу за чеком. На доповнення до відповідальності, яка покла­дається законом на чекодавця і індосанта чека у випадку його несплати, платіж за чеком може бути гарантований на всю суму або її частину будь-якою іншою особою, крім платника за чеком. Така гарантія зазвичай виражається словами «гарантова­ний», «аваль», «вважати за аваль» або іншими рівнозначними словами і супровод­жується підписом особи (аваліста), яка прийняла на себе відповідальність за платіж. Причому особі, яка підписується в якості гаранта, не обов'язково вказувати, за кого вона дає гарантію. При відсутності такої вказівки гарантія вважається даною за че­кодавця. Відповідальність гаранта (аваліста) за чеком є акцесорною, тобто додатко­вою, не основною.