ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 20.03.2024
Просмотров: 814
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
1.1. Предмет господарського права
1.2. Мета і принципи господарського , права
1.3. Методи господарського права
1.4. Система господарського права
2.1. Джерела господарського права та вимоги до правових актів господарювання
2.2. Значення судової практики в господарських правовідносинах
2.3. Поняття господарських правовідносин та їх види
3.1. Державна реєстрація господарюючих органів
3.2. Правовий статус підприємства
3.3. Припинення діяльності підприємства
4.1. Правовий статус акціонерних товариств
4.2. Правовий стататус неакціонерних товариств
5.1. Правовий режим майна підприємства
5.2. Правовий режим майна об'єднання підприємств
5.4. Особливості правового режиму майна неприбуткових юридичних осіб
6.1. Державне управління якістю
Та державний захист прав споживачів
6.2. Державна система стандартизації, сертифікації та метрології
6.3. Державний контроль і нагляд за якістю продукції
7.1. Поняття господарських зобов'язань та їх виконання
7.2. Поняття господарського договору та порядок його укладання
7.3. Забезпечення виконання господарських зобов'язань
7.4. Зміна і припинення зобов'язань в господарських правовідносинах
8.1. Поняття системи господарських договорів
8.2. Класифікація системи господарських договорів
8.3. Окремі види господарських договорів
9.1. Поняття захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяльності
9.2. Форми захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів
9.3. Способи захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяльності
10.1. Поняття відповідальності в господарському праві
10.2. Функції та види господарсько-правової відповідальності
10.3. Підстави господарсько-правової відповідальності
11.1. Поняття банкрутства та його суб'єкти
11.2. Підстави для застосування банкрутства та порядок провадження у справах про банкрутство
11.3. Наслідки визнання боржника банкрутом та черговість задоволення претензій кредиторів
12.1. Поняття договору оренди, її об'єкти та суб'єкти
12.2. Порядок укладення договору оренди
12.3. Порядок припинення договору оренди
12.4. Правове регулювання лізингових операцій
13.1. Поняття та юридичні ознаки біржі, її функції та обов'язки
13.2. Види біржових угод та правила біржової торгівлі
13.3. Правовий статус фондової біржі та захист громадян-інвесторів на фондовому ринку
14.1. Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення
14.2. Види цін та порядок їх встановлення
14.3. Правове регулювання контролю
15.1. Поняття та види кредиту. Кредитний договір
15.2. Порядок відкриття рахунків у банках
15.3. Порядок та форми розрахунків у господарському обігу
16.1. Монопольне становище на ринку та зловживання ним. Захист економічної конкуренції
16.2. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства та економічної конкуренції
16.3. Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства та недобросовісну конкуренцію
17.1. Зовнішньоекономічна діяльність та її правове регулювання
17.2. Правовий режим іноземних інвестицій
вимоги заявника;
сума претензії і її розрахунок (якщо вона стосується грошової форми);
обставини, на яких базуються вимоги;
докази, які підтверджують законність вимог;
— перелікдокументів, які додаються до претензії. Претензія може відправлятись цінним листом, телеграфом,
телетайпом, а також вручатися під розписку особисто відповідачу. Термін її розгляду рівняється 30 дням з дня отримання, і результати повинні повідомлятись заявнику у письмовій формі. У випадку відмови в задоволенні претензійних вимог це повинно мотивуватись.
Про результати розгляду претензіїїї заявник повідомляється в письмовій формі (так звана відповідь на претензію). Надсилання відповіді є обов'язковим незалежно від того, задовольняються чи ні вимоги заявника. За порушення строків розгляду претензії встановленамайнова відповідальність, яку може застосувати господарський суд при прийнятті рішення — стягнення в доход державного бюджету з підприємства, організації, що припустилися такого порушення, штрафу у розмірі 2 % від суми претензії, але не менш як 5 розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш як 100 розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Разом з тим слід мати на увазі таке:
— справи за заявою прокурора чи його заступника, Антимо- нопольного комітету України та його територіальних відділень порушуються господарським судом незалежно від вжиття сторонами заходів досудового врегулювання спорів (ст. 5 Господарського процесуального кодексу Ук раїни);
134 І С.Й. Кравчук. Госполарськє право України
вимоги щодо досудового врегулювання господарських спорів не поширюються на спори про визнання договорів недійсними, спори про визнання недійсними актів державних та інших органів, підприємств та організацій, які не відповідають законодавству і порушують права та інтереси, які охороняються законом, підприємств і організацій (далі—акти), спори про стягнення заборгованості за опротестованими векселями, а також на спори про звернення стягнення на заставлене майно;
правила про досудове врегулювання спорів не застосовують ся щодо провадження у справах про банкрутство, оскільки воно регламентує умови і процедуру визнання юридичних осіб банкрутами, а не процес вирішення спорів.
Якщо у відповіді з претензії організація не повідомляє про перерахування, заявник претензії має право пред'явити в банк доручення на списання у безспірному порядку визнаної боржником суми з нарахування пені за перевищення терміну платежу.
4. Судовий захист прав суб'єктів господарювання.
Звернення суб'єктів господарювання до суду з позовом про захист власних прав і законних інтересів є на сьогодні найбільш ефективною формою встановлення порушених прав. Переваги судового захисту очевидні, оскільки суд є незалежним і підпорядковується лише закону.
Діяльність господарського суду з розгляду господарських справ і вирішення господарських спорів розвивається у певній послідовності та складається з окремих стадій, основною з яких є порушення справи.
Господарський суд порушує справи за позовними заявами:
підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та інтересів, що охороняються законом;
державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України;
прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Якщо прокурор звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві має бути зазначено орган, уповноважений
Розліл 9. Захист прав та законних інтересів суб'єктів ... І 135
державою здійснювати відповідні функції у спірних-відносинах.
Господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника, органів державної податкової служби або державної контрольно-ревізійної служби.
Позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується керівником підприємства, організації, державного чи іншого органу, іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами, прокурором чи його заступником, громадянином — суб'єктом підприємницької діяльності або його представником. Позивач (прокурор) зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає. Змістпозовної заяви тадокументи, що додаються до неї, визначені відповідно до ст.ст. 54 та 57 Господарського процесуального кодексу України. З позовної заяви до господарського суду сплачується державне мито, розміри якого встановлені Законом України від 11 липня 1995 р. "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів":
із позовних заяв майнового характеру—5 % ціни позову, але не менше 0,25 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
із позовних заяв немайнового характеру—5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; :
із заяв у переддоговірних спорах—6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо справа підлягає розгляду у Вищому господарському суді України, та 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо справа підлягає розгляду в інших господарських судах;
із заяв про перевірку рішень — 50 % ставки, що підлягає сплаті при розгляді справи в першій інстанції, а зі спорів майнового характеру—ставки, обчисленої, виходячи з суми, яка оспорюється.
Після прийняття заяви суд не пізніше 5 днів від дня її надходження приймає рішення про порушення провадження справ, про що відповідною ухвалою повідомляє позивача і відповідача.
Поряд з цим, відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може:
136 І
визнати недійсним предмет спору;
виходити за межі позовних вимог з метою захисту інтересів позивача або третіх осіб;
зменшувати розмір неустойки, яка підлягає стягненню з заінтересованої сторони;
стягувати вдохід бюджету зі сторони, що порушила терміни розгляду претензії, штраф;
стягувати в дохід бюджету штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів за ухилення від виконання рішень-господарського суду;
відстрочити виконання рішення.
Питання про прийняття позовної заяви вирішує судця. При цьому за наявності обставин, що свідчать про відсутність права на позов (вони зазначені у ст. 62 Господарського процесуального кодексу України), суддя відмовляє в прийнятті позовної заяви. Якщо ж заявник (позивач, прокурор) має право на подання позову, але припустився порушень в його реалізації, тобто не дотримався правил подання позовної заяви, суддя повертає позовну заяву і додані до неї матеріали без розгляду. Підстави для повернення містяться в ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. Після усунення допущених порушень заявник може звернутися до господарського суду повторно.
У разі відсутності підстав для відмови в прийнятті позовної заяви чи для повернення її заявникові суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить ухвалу про порушення провадження у справі, в якій зазначає час і місце проведення засідання господарського суду тадії, які необхідно вчинити сторонам, тощо.
З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя й сам вчиняє певні дії з підготовки справи до розгляду (наприклад, призначає експертизу, витребує необхідні докази, зобов'язує представників сторін з'явитися на засідання, виконує інші діїзгідно зі ст. 65 Господарського процесуального кодексу України).
Основною стадією господарсько-судового процесу є вирішення господарських спорів. Розгляд справ у господарському суді здійснюється суддею одноособово. Для вирішення складних спорів до складу господарського суду вводятьсядодатково два судді. Разом з тим справу може бути розглянуто і без участі представників сторін.
Розліл 9. Захист прав та законних інтересів суб'єктів ... | 137
Порядок ведення засідання визначається суддею, а в разі розгляду справи трьома суддями — суддею, який головує в засіданні. Як правило, справи розглядаються у приміщенні господарського суду, хоча справи, що мають важливе громадське значення, можуть розглядатися безпосередньо на підприємствах та в організаціях.
При розгляді справи господарський суд може зіткнутися з такими обставинами, за яких спір не може бути вирішено в цьому засіданні (неявка сторін, неподання витребуваних доказів та ін.). В такому разі розгляд справи відкладається, і в ухвалі, що виноситься, вказуються час і місце наступного засідання.
В окремих випадках господарський суд не в змозі розглянути справу до вирішення пов'язаної з нею іншої справи або в разі призначення експертизи, надсилання матеріалів до слідчих органів, заміни сторони її правонаступником. В цих випадках він зупиняє провадження у справі, а потім поновлює його після усунення обставин, які зумовили зупинення.
Від призупинення провадження у справі слід відрізняти припинення провадження, яке має місце з підстав, зазначених у ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Це підстави, які перешкоджають розгляду справи в господарському суді взагалі. Вони нагадують підстави відмови в прийнятті позовної заяви.
Так само залишення позову без розгляду (ст. 81 Господарського процесуального кодексу України) за своїми підставами має багато спільного з поверненням позову (ст. 63 Господарського процесуального кодексу України). Можна говорити про те, що шляхом застосування норм таких процесуальних інститутів, як припинення провадження у справі та залишення позову без розгляду, суддя має можливість виправити помилки, яких він припустився при прийнятті позовної заяви.
Господарський суд розглядає справу протягом 2 місяців і приймає рішення, яке, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, вступає в законну силу через 10 днів після його прийняття. Рішення приймається в засіданні суддею за результатами обговорення всіх обставин справи, а якщо спір вирішується трьома судцями — більшістю голосів суддів. Рішення повинно за формою та змістом відповідати вимогам ст. 84 Господарського процесуального кодексу.
138 | С.И. Кравчук. Госполарське право України
Якщо господарський суд не вирішує спір по суті (наприклад, у разі відкладення розгляду справи, зупинення чи припинення справи тощо), то він виносить ухвалу.
Прийняте рішення оголошується суддею в засіданні після закінчення розгляду справи. Суддя має право оголосити тільки резолютивну частину рішення, яка повинна бути викладена в письмовій формі, підписана суддею (суддями) і приєднана до справи.
Рішення і ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який бере участь в господарському процесі, третім особам не пізніше п'яти днів після їх прийняття.
Рішення господарського суду набирають законної сили негайно після їх прийняття і піддягають обов'язковому виконанню підприємствами, організаціями та посадовими особами.
Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ надсилається одночасно з рішенням. Органами виконання рішення господарського суду є:
установи банку (виконують накази про стягнення грошових сум);
судові виконавці (виконують інші накази).
Виданий стягувачеві наказ може бути пред'явлено до виконання не пізніше трьох місяців з дня прийняття рішення.
У випадку непогодженості однієї із сторін із прийнятим рішенням вона відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України подає апеляційну скаргу до апеляційного господарського суду. Форма та зміст скарги передбачений ст. 94 Господарського процесуального кодексу України. Скарга подається до господарського суду, який розглядав справу. Господарський суд протягом п'яти днів формує справу і разом зі скаргою відправляє до апеляційного суду де справа розглядається протягом двох місяців і за його результатами приймається постанова. У випадку непогодженості позивача чи відповідача із рішенням суду, протягом місяця з дня набрання постановою законної сили вони мають право направити касаційну скаргу до Вищого господарського суду, який протягом двох місяців розглядає справу і приймає постанову. Якщо одна із сторін не погоджується із прийнятим рішенням, то протягом місяця з дня набрання законної сили цим рішення вона має право направити касаційну скаргу до Верховного Суду України, де справа розглядається протягом двох
Розліл 9. Захист прав та законних інтересів суб'єктів ... [ 139
місяців і за його результатами приймається постанова, яка оскарженню не підлягає.
За загальним правилом вирішення господарських спорів завершується стадією виконавчого провадження. Проте в господарському процесі є ще одна стадія — перевірка рішень, ухвал та постанов у порядку нагляду. Ця стадія виникає лише тоді, коли за заявою сторони чи за протестом прокурора або його заступника господарський суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення, ухвали, постанови господарського суду, третейського суду або іншого органу, який у межах своєї компетенції вирішує господарський спір. Крім того, господарський суд має право зі своєї ініціативи перевірити в порядку нагляду законність і обгрунтованість прийняття рішення.