ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 26.03.2024

Просмотров: 443

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Вінницький національний аграрний університет

Змістовий модуль 1. Біохімія молочних продуктів лабораторна робота № 1 Тема: «Лабораторна справа та техніка безпеки. Дослідження елементарного складу молока»

Пришвидшений метод визначення вмісту в молоці сухої речовини і води

Аналітичне визначення вмісту сухої речовини і води у молоці

Визначення вмісту сухого знежиреного залишку в молоці на аналізаторі ам-2

Визначення вмісту в молоці сухої речовини і сухого знежиреного молочного залишку розрахунковим методом

Визначення вмісту золи в молоці. Якісне відкриття та кількісне визначення зольних елементів

Визначення вмісту золи у молоці

Якісне відкриття зольних елементів

Якісне відкриття зольних елементів молока

Кількісні методи визначення зольних елементів Методи атомно-адсорбційного аналізу

Визначення вмісту кальцію, магнію, калію і натрію в молоці

Визначення кількості калію і нагрію в молоці

Визначення вмісту кальцію в молоці за методикою міжнародного стандарту

Сорбційний метод визначення питомої активності стронцію-90

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 2 Тема: «Дослідження фізико-хімічних та технологічних властивостей молока»

Біохімічні властивості молока Визначення титрованої кислотності молока

Визначення рН молока (активної кислотності)

Співвідношення титрованої та активної кислотності молока

Визначення буферності і буферної ємності молока

Дослідження біохімічних властивостей молока

Фізико-хімічні властивості

Дослідження органолептичних властивостей молока

Визначення густини молока

Визначення температури замерзання молока

Визначення в'язкості молока

Визначення інших фізико-хімічних показників молока

Дослідження фізико-хімічних властивостей молока

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 3 Тема: «Дослідження анормального молока та визначення ступеня і чинників фальсифікації»

Приготування розчину сірчаної кислоти

Приготування крохмального розчину йодистого калію

Методи визначення анормального молока Димастинова проба

Виявлення анормального молока

Оцінка результатів реакції визначення залишків

Дослідження маститного та анормального молока

Методи контролю натуральності молока

Розбавлення молока водою

Додавання знежиреного молока або зняття частини вершків

Подвійна фальсифікація

Результати дослідження

Якісна проба на воду в молоці

Виявлення крохмалю і борошна в молоці

Визначення формаліну

Визначення соди

Визначення вмісту в молоці перекису водню

Визначення аміаку

Приготування молочної сироватки

Визначення в молоці домішок хлорних препаратів

Дослідження натуральності молока

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 4 Тема: «Біохімічні дослідження пастеризованого молока»

Визначення кислотності вершків

Визначення кислотності вершків у плазмі

Визначення жиру у вершках

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 5 Тема: «Біохімічні дослідження кисломолочних продуктів»

Визначення кислотності сметани

Виявлення домішок кисломолочного сиру, кислого молока, кефіру в сметані

Визначення жиру у сметані

Визначення жиру в кисломолочному сирі

Визначення вмісту жиру в простому сирі за допомогою молочного жироміру

Визначення кислотності сиру

Визначення вологи

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 6 Тема: «Біохімічні дослідження масла вершкового»

Мікроскопування вершкового масла

Дослідження вершкового масла Визначення кислотного числа масла вершкового

Визначення ступеня прогіркання

Визначення ступеня прогіркання вершкового масла

Дослідження вершкового масла на наявність фальсифікацій Визначення вологи в маслі

Визначення жиру в маслі розрахунковим методом

Виявлення домішок маргарину в маслі

Контрольні запитання

Змістовий модуль 2. Біохімія м’ясопродуктів лаборторна робота № 7 Тема: «Якісне дослідження хімічного складу м’язів»

Якісне відкриття окремих складових м'яса

Визначення первинної вологи

Визначення гігроскопічної вологи

Визначення загальної вологи і сухої речовини

Форма для запису даних, одержаних у ході визначення гігроскопічної вологи

Визначення вмісту золи в м’ясі. Відкриття зольних елементів

Сухе озолення

Мокре озолення

Форма для запису результатів визначення сирої золи

Контрольні питання

9.2. Біуретова реакція (реакція Піотровського) на полі пептиди і білки

9.3. Ксантопротеїнова реакція (на тирозин, триптофан, фенілаланін)

9.4. Якісна реакція на триптофан з гліоксілевою кислотою

9.5. Якісна реакція на аміак

Якісне відкриття окремих азотовмісних сполук у м'ясі

9.6. Фракціонування білків водного екстракту м'язів

9.7. Одержання міозину м'яса

9.8. Визначення вмісту азотистих речовин у м'ясі

Полумікрометод визначення азоту за Кьельдалем

Форма для запису даних, отриманих при визначенні вмісту загального азоту і сирого протеїну

9.9. Визначення колагену та еластину у м’ясі

Визначення вмісту жиру в м'ясі

9.10. Визначення вмісту жиру в м’ясі методом екстрагування

Форма для запису результатів визначення сирого жиру

9.11. Одночасне визначення води, жиру, солі і білка в м’ясопродуктах (за н. Хотинському і в. Краєвському)

Обрахунок різних біохімічних та якісних показників м'яса

Аналогічно азоту (1)

Визначення повноцінних та сполучнотканинних

Контрольні питання

Лаборторна робота № 10 Тема: «Біохімічні тести на свіжість м'яса»

Біохімічні тести на свіжість Визначення продуктів первинного розкладу білків у бульйоні

Метод визначення кількості летких жирних кислот

Прискорені методи дослідження свіжості м'яса

Реакція на пероксидазу

Реакція на аміак з реактивом Неслера

Визначення аміно-аміачного азоту титруванням за фенолфталеїном

Визначення концентрації водневих іонів (рН)

Визначення інтенсивності забарвлення м'язової тканини

Визначення ніжності м'яса методом пресуванням (метод грау і гамма, 1957)

Визначення рН м'яса

Визначення у м'ясі вільної та зв'язаної вологи

Визначення мармуровості м'яса (розрахунковий метод)

Назва тканини, сировини або продукту*

Характеристика субпродуктів різної категорії свіжості за біохімічними показниками

Дослідження біохімічного складу і якості харчових жирів

Лабораторні дослідження Визначення кислотного числа

Ступінь окислювального псування

Визначення перекисного числа

Визначення йодного числа

Визначення числа омилення

Визначення перекисного числа

Визначення температури плавлення жиру

Визначення температури застигання жиру

Деякі жирові константи

Біохімічні тести на свіжість харчових жирів Якісна реакція на альдегіди

Визначення вмісту вологи

ДослідженняНазва тканини, сировини або продукту*

Біохімічні дослідження кулінарних виробів із рубленого м'яса

Визначення вмісту сухих речовин

Визначення кислотності

Визначення кухонної солі

Визначення вмісту хліба

Якісне визначення наповнювача за Тройніною

Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*

Дослідження біохімічного складу і якості ковбас та консервів

Органолептичні дослідження

Біохімічні дослідження ковбас

Категорії свіжості ковбас

Визначення солі аргентометричним титруванням (метод Мора)

Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*

Дослідження м'ясних банкових консервів

Біохімічні дослідження консервів Визначення загальної кислотності

Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*

Контрольні запитання

Техніка визначення. 1. У хімічну колбу ємністю 150-200 мл наливають 10 мл молока, додають 20 мл дистильованої води і три краплі фенолфталеїну. Суміш ретельно перемішують.

2. Суміш титрують 0,1 н. розчином NaOH до появи світло-рожевого забарвлення, яке не зникає протягом однієї хвилини.

3. Кислотність молока в градусах Тернера дорівнює об'єму 0,1 н. водного розчину гідроокису натрію, затраченого на нейтралізацію, 10 мл молока, помноженому на 10.

Розходження між паралельними визначеннями не повинно перевищувати 1 °Т.

Визначення рН молока (активної кислотності)

Водневий показник молока, що відображає концентрацію іонів водню, коливається (залежно від складу молока) в досить вузьких межах – від 6,55 до 6,75. Оскільки в діючих стандартах і технологічних інструкціях кислотність виражається в одиницях титрованої кислотності, для зіставлення з ними показників рН молока встановлені середні співвідношення (табл. 4).

Таблиця 4


Співвідношення титрованої та активної кислотності молока

Титрована кислотність молока, оТ

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

Середнє значення рН

6,73

6,69

6,64

6,58

6,52

6,46

6,41

6,36

6,31

6,26

З наведених даних видно, що при титрованій кислотності сирого молока понад 18 °Т, коли відбувається утворення молочної кислоти, рН знижується незначно. Повільна зміна рН пояснюється наявністю в молоці буферних систем – білкової, фосфатної, цитратної, бікарбо-натної та ін.

Техніка визначення рН молока на приладі рН-222,2.

1. Прилад вмикають в електромережу і прогрівають близько 30 хв.

2. Електроди промивають дистильованою водою й усувають з них надлишок води фільтрувальним папером.

3. Скляночку заповнюють на 2/3 молоком (біля 40 мл), ставлять на столик.

4. Електроди занурюють у молоко і закріплюють столик.

5. Через 10-15 секунд після занурення електродів у молоко за шкалою відраховують значення рН.

6. Електроди споліскують дистильованою водою. В неробочому стані електроди повинні знаходитись у слабо підкисленій дистильованій воді (1 крапля НС1 чи H2SO4 на 40-50 мл води).

Визначення буферності і буферної ємності молока

Наявність буферних систем у біологічних розчинах має важливе значення – це захист живого організму від можливої різкої зміни рН, що може згубно вплинути на організм. Буферна здатність складових молока відіграє велику роль у життєдіяльності молочнокислих бактерій при виробництві кисломолочних продуктів і сирів.

Під буферною ємністю молока розуміють кількість кислоти або лугу, яку необхідно додати до 100 мл молока, щоб змінити величину рН на одиницю.


Техніка визначення: 1. До 10 мл молока в невеликій конічній колбі додають 3 краплі 0,1-процентного розчину фенолфталеїну. Молоко титрують 0,1 н. розчином NaOH до світло-рожевого забарвлення. Кількість 0,1 н. лугу, що пішла на титрування, множать на 10. Одержують величину буферності молока за лугом.

2. 10 мл молока в колбі титрують 0,1 н. розчином НС1 з 0,1-процентним розчином метилового червоного у 20-процентному спирті до появи червоного забарвлення. Кількість кислоти, що пішла на титрування, множать на 10. Одержують буферність молока за кислотою.

3. Визначають рН у першій і другій колбах. Наприклад, при титруванні лугом величина рН молока змінюється з середньої величини 6,8 до 8,2, тобто на 1,4. При титруванні кислотою величина рН з середньої величини 6,8 змінюється до 4,7, тобто на 2,1.

За буферністю молока в кислотній і лужній ділянках рН розраховують буферну ємність молока за кислотою та лугом.

Буферна ємність за лугом:

Бл = К / 1,4 х 10

де К – величина буферності молока за лугом;

10-коефіцієнт перерахунку 0,1 н. лугу в 1 н. розчин.

Буферна ємність за кислотою:

Бл = К / 2,1 х 10

де К – величина буферності молока за кислотою (кількість 0,1 н. кислоти на 100 мл молока);

10 – коефіцієнт перерахунку 0,1 н. розчину в 1 н. розчин.

Результати дослідження біохімічних властивостей молока занести у табличну форму 5.

Таблиця 5


Дослідження біохімічних властивостей молока

Властивість молока

Біохімічне підґрунтя

Норма

Результати дослідження

Висновки

рН

Титрована кислотність

Буферність за кислотою

Буферність за лугом

Фізико-хімічні властивості

До фізико-хімічних властивостей молока належать:

  • органолептичні показники,

  • власне фізичні.

В свою чергу, до власне фізичних показників належать такі властивості молока:

- електричні (електропровідність, редокс - потенціал),

- теплові властивості (точка плавлення та замерзання, тепло- та температуропровідність, теплоємність),

- оптичні властивості (рефракція, коефіцієнт рефракції),

- густина, питома вага,

- в’язкість,

- поверхневий натяг та інші.

Дослідження органолептичних властивостей молока

Матеріали й обладнання: досліджуване молоко, циліндри, спиртівка, склянки на 50 мл.

Техніка визначення. Наливають досліджуване молоко в циліндр безбарвного скла і визначають його колір. Колір молока у здорових корів білий або жовтуватий. Жовтуватий відтінок зумовлений наявністю в молоці каротину та ліпохромів молочного жиру. Жовтий відтінок молока буває у корів, хворих на гемоспоридіоз, туберкульоз вим'я, жовтяницю тощо. Синій або голубий колір молока спостерігається при маститах.


Переливають молоко з одного циліндра в інший і визначають його запах. Запах молока приємний, специфічний. При недотриманні ветеринарно-санітарних правил зберігання молока, а також при деяких захворюваннях запах може змінюватись. Запах ацетону спостерігається при ацетонемії корів, а запах аміаку – при наявності в молоці мікробів із групи кишкової палички.

Наливають у хімічну склянку 10 мл молока і підігрівають його до температури 30-35 °С. Визначають смак молока. Він, звичайно, солодкуватий. Солонуватий смак молока може бути в разі домішок молозива, запаленні вим'я різного походження. Гірке молоко буває у корів при поїданні деяких рослин (полину, цибулі, польової гірчиці) та від деяких лікарських речовин (камфорової олії, сабуру та ін.).

Переливають молоко з однієї посудини в іншу і визначають його консистенцію. У здорових тварин молоко рідке, а при запальних процесах вим'я – тягуче, внаслідок наявності у ньому слизу, мікробів, злущених клітин епітелію молочної цистерни та молочних ходів. У разі катарального маститу молоко водянисте, а за інших його форм – сироподібне.

Результати досліджень:_______________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновки: ________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________