ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 26.03.2024

Просмотров: 726

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Вінницький національний аграрний університет

Змістовий модуль 1. Біохімія молочних продуктів лабораторна робота № 1 Тема: «Лабораторна справа та техніка безпеки. Дослідження елементарного складу молока»

Пришвидшений метод визначення вмісту в молоці сухої речовини і води

Аналітичне визначення вмісту сухої речовини і води у молоці

Визначення вмісту сухого знежиреного залишку в молоці на аналізаторі ам-2

Визначення вмісту в молоці сухої речовини і сухого знежиреного молочного залишку розрахунковим методом

Визначення вмісту золи в молоці. Якісне відкриття та кількісне визначення зольних елементів

Визначення вмісту золи у молоці

Якісне відкриття зольних елементів

Якісне відкриття зольних елементів молока

Кількісні методи визначення зольних елементів Методи атомно-адсорбційного аналізу

Визначення вмісту кальцію, магнію, калію і натрію в молоці

Визначення кількості калію і нагрію в молоці

Визначення вмісту кальцію в молоці за методикою міжнародного стандарту

Сорбційний метод визначення питомої активності стронцію-90

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 2 Тема: «Дослідження фізико-хімічних та технологічних властивостей молока»

Біохімічні властивості молока Визначення титрованої кислотності молока

Визначення рН молока (активної кислотності)

Співвідношення титрованої та активної кислотності молока

Визначення буферності і буферної ємності молока

Дослідження біохімічних властивостей молока

Фізико-хімічні властивості

Дослідження органолептичних властивостей молока

Визначення густини молока

Визначення температури замерзання молока

Визначення в'язкості молока

Визначення інших фізико-хімічних показників молока

Дослідження фізико-хімічних властивостей молока

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 3 Тема: «Дослідження анормального молока та визначення ступеня і чинників фальсифікації»

Приготування розчину сірчаної кислоти

Приготування крохмального розчину йодистого калію

Методи визначення анормального молока Димастинова проба

Виявлення анормального молока

Оцінка результатів реакції визначення залишків

Дослідження маститного та анормального молока

Методи контролю натуральності молока

Розбавлення молока водою

Додавання знежиреного молока або зняття частини вершків

Подвійна фальсифікація

Результати дослідження

Якісна проба на воду в молоці

Виявлення крохмалю і борошна в молоці

Визначення формаліну

Визначення соди

Визначення вмісту в молоці перекису водню

Визначення аміаку

Приготування молочної сироватки

Визначення в молоці домішок хлорних препаратів

Дослідження натуральності молока

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 4 Тема: «Біохімічні дослідження пастеризованого молока»

Визначення кислотності вершків

Визначення кислотності вершків у плазмі

Визначення жиру у вершках

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 5 Тема: «Біохімічні дослідження кисломолочних продуктів»

Визначення кислотності сметани

Виявлення домішок кисломолочного сиру, кислого молока, кефіру в сметані

Визначення жиру у сметані

Визначення жиру в кисломолочному сирі

Визначення вмісту жиру в простому сирі за допомогою молочного жироміру

Визначення кислотності сиру

Визначення вологи

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 6 Тема: «Біохімічні дослідження масла вершкового»

Мікроскопування вершкового масла

Дослідження вершкового масла Визначення кислотного числа масла вершкового

Визначення ступеня прогіркання

Визначення ступеня прогіркання вершкового масла

Дослідження вершкового масла на наявність фальсифікацій Визначення вологи в маслі

Визначення жиру в маслі розрахунковим методом

Виявлення домішок маргарину в маслі

Контрольні запитання

Змістовий модуль 2. Біохімія м’ясопродуктів лаборторна робота № 7 Тема: «Якісне дослідження хімічного складу м’язів»

Якісне відкриття окремих складових м'яса

Визначення первинної вологи

Визначення гігроскопічної вологи

Визначення загальної вологи і сухої речовини

Форма для запису даних, одержаних у ході визначення гігроскопічної вологи

Визначення вмісту золи в м’ясі. Відкриття зольних елементів

Сухе озолення

Мокре озолення

Форма для запису результатів визначення сирої золи

Контрольні питання

9.2. Біуретова реакція (реакція Піотровського) на полі пептиди і білки

9.3. Ксантопротеїнова реакція (на тирозин, триптофан, фенілаланін)

9.4. Якісна реакція на триптофан з гліоксілевою кислотою

9.5. Якісна реакція на аміак

Якісне відкриття окремих азотовмісних сполук у м'ясі

9.6. Фракціонування білків водного екстракту м'язів

9.7. Одержання міозину м'яса

9.8. Визначення вмісту азотистих речовин у м'ясі

Полумікрометод визначення азоту за Кьельдалем

Форма для запису даних, отриманих при визначенні вмісту загального азоту і сирого протеїну

9.9. Визначення колагену та еластину у м’ясі

Визначення вмісту жиру в м'ясі

9.10. Визначення вмісту жиру в м’ясі методом екстрагування

Форма для запису результатів визначення сирого жиру

9.11. Одночасне визначення води, жиру, солі і білка в м’ясопродуктах (за н. Хотинському і в. Краєвському)

Обрахунок різних біохімічних та якісних показників м'яса

Аналогічно азоту (1)

Визначення повноцінних та сполучнотканинних

Контрольні питання

Лаборторна робота № 10 Тема: «Біохімічні тести на свіжість м'яса»

Біохімічні тести на свіжість Визначення продуктів первинного розкладу білків у бульйоні

Метод визначення кількості летких жирних кислот

Прискорені методи дослідження свіжості м'яса

Реакція на пероксидазу

Реакція на аміак з реактивом Неслера

Визначення аміно-аміачного азоту титруванням за фенолфталеїном

Визначення концентрації водневих іонів (рН)

Визначення інтенсивності забарвлення м'язової тканини

Визначення ніжності м'яса методом пресуванням (метод грау і гамма, 1957)

Визначення рН м'яса

Визначення у м'ясі вільної та зв'язаної вологи

Визначення мармуровості м'яса (розрахунковий метод)

Назва тканини, сировини або продукту*

Характеристика субпродуктів різної категорії свіжості за біохімічними показниками

Дослідження біохімічного складу і якості харчових жирів

Лабораторні дослідження Визначення кислотного числа

Ступінь окислювального псування

Визначення перекисного числа

Визначення йодного числа

Визначення числа омилення

Визначення перекисного числа

Визначення температури плавлення жиру

Визначення температури застигання жиру

Деякі жирові константи

Біохімічні тести на свіжість харчових жирів Якісна реакція на альдегіди

Визначення вмісту вологи

ДослідженняНазва тканини, сировини або продукту*

Біохімічні дослідження кулінарних виробів із рубленого м'яса

Визначення вмісту сухих речовин

Визначення кислотності

Визначення кухонної солі

Визначення вмісту хліба

Якісне визначення наповнювача за Тройніною

Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*

Дослідження біохімічного складу і якості ковбас та консервів

Органолептичні дослідження

Біохімічні дослідження ковбас

Категорії свіжості ковбас

Визначення солі аргентометричним титруванням (метод Мора)

Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*

Дослідження м'ясних банкових консервів

Біохімічні дослідження консервів Визначення загальної кислотності

Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 5 Тема: «Біохімічні дослідження кисломолочних продуктів»

Мета: Набути практичних знань з дослідження біохімічного складу кисломолочних продуктів.

Завдання: 1. Ознайомитися з методиками біохімічних досліджень кисломолочних продуктів.

2. Провести дослідження індивідуальних зразків, занести результати аналізу у форму, зробити короткий висновок.

Кількість годин: 2.

Матеріали і обладнання: бюретки, градуйовані піпетки (на 5, 10 і 20 мл), колби конічні на 100 мл, 0,1 н. розчин NаОН, крапельниця із 1% розчином спиртовим фенолфталеїну, жироміри вершкові, штатив для жиромірів, пісочні годинники на 5 хв, сірчана кислота густиною 1,81 —1,82, ізоаміловий спирт, центрифуга, водяна баня (65—70°С), молочні, вершкові жироміри з корками, автоматичні піпетки на 10 і 1 мл, центрифуга, водяна баня, ізоаміловий спирт, фарфорові ступки, технологічні терези, дистильована вода (температурою 35—40оС), крапельниця із спиртовим розчином фенолфталеїну, терези для визначення вологи (СМП-84), пергаментний папір, парафін, спиртівка.

Результати лабораторних досліджень: біохімічний склад і технологічні властивості кисломолочних продуктів.


Визначення кислотності сметани

Техніка визначення: 1. Відміряти в колбу 10 мл вершків.

2. Залишки продукту на стінках піпетки промити дистильованою водою. Для цього не віднімаючи від колби піпетку прополоскати їі з іншої піпетки 20 мл води.

3. Вмістиме перемішати, внести 2 — 3 краплі фенолфталеїну і відтитрувати 0,1 н розчином NаОН до появи слобкорожевого забарвлення, яке не зникає протягом 2 хв.

4. Кількість мл лугу, витраченого на титрування, збільшити у 10 раз, тобто перерахувати на 100 мл продукту, що відповідає кислотності в градусах Терпера.

Виявлення домішок кисломолочного сиру, кислого молока, кефіру в сметані

При підозрі на денатурацію сметани додаванням кисломолочного сиру, розтертого або в грудочках, кислого молока рекомендується поступати таким чином. Взяти чайну ложку сметани, опустити її в склянку з гарячого водою і протягом декількох хвилин спостерігати за станом розчину у склянці.

У доброякісній сметані через декілька хвилин жир піднімається на поверхню води, а вода буде прозорою. При наявності, в сметані кисломолочного сиру, кислого молока на дні склянки з'являється осад. Осад слід вивчити органолептично.

Визначення жиру у сметані

Техніка визначення: 1. У вершковий жиромір відміряти 5г сметани (або вершків).

2. В жиромір влити 5 мл води, 10 мл сірчаної кислоти і 1 мл ізоамілового спирту.

3. Жиромір закрити корком, перемішати його вмістиме, поставити у водяну баню при температурі 65—70' і періодично струшувати до розчинення білка. Дальше робити так само, як вказано для молока. Об'єм двох поділок шкали вершкового жироміру відповідає одному проценту жиру. Розходження між паралельними визначеннями не повинно перебільшувати 0,5%. Із вершків і сметани вище 40% беруть наважку 2,5 г, а води 7,5 мл, у цьому випадку вміст жиру в продуктах відповідає показнику жироміра помноженому на 2.

Визначення жиру в кисломолочному сирі

Техніка визначення: 1. У вершковий жиромір відважують 5 г сиру, 5 мл води, 10 мл сірчаної кислоти і 1 мл ізоамілового спирту.

2. Жиромір закривають гумовим корком, струшують і ставлять корком вгору у водяну баню при температурі 65±20С. Час від часу жиромір виймають з бані і струшують, тримаючи весь час корком догори, поки сир не розчиниться.


3. Жироміри центрифугують протягом 5 хв., знову ставлять на 5 хв.

Визначення вмісту жиру в простому сирі за допомогою молочного жироміру

Техніка визначення: 1. У молочний жиромір відважити 2 г сирної маси, стараючись, щоб грудочки її не потрапили у вузьку частину приладу.

2. Долити в жиромір 9 мл води, 10 мл сірчаної кислоти, 1 мл ізоамілового спирту.

3. Жиромір закрити гумовим корком і вміст його перемішати. Поставити на водяну баню при температурі 67—70° і періодично струшувати до повного розчинення білка.

4. Наступні операції провести як звичайно. Помноживши показник на жиромірі на 5,5 одержуємо результат, що показує процент жиру в сирі. Залежно від вмісту жиру кисломолочний сир поділяється на три категорії: а) 18/о-ної жирності, б) 9%-ної жирності, в) знежирений.


Визначення кислотності сиру

Техніка визначення: 1. Наважку сиру (5 г) перенести у фарфорову ступку, добре розтерти в 50 мл дистильованої води, нагрітої до 35—40°.

2. Додати 2—3 краплі фенолфталеїну і титрувати 0,1 н розчином лугу до появи слабко рожевого забарвлення, що не зникає протягом 1 хв.

3. Кількість мілілітрів лугу, витраченого на титрування, множать на 20 і отримують кислотність продукту в градусах Тернера. Кислотність (оТ) сиру не більше: для 18%-ної жирності — 200—225; для 9%-ної жирності 210—240; для знежиреного — 220—270.

Визначення вологи

Техніка визначення: 1. На дно алюмінієвого стаканчика покласти кружок пергаменту. Поставити стаканчик на чаїну терезів (СМП-84) і зрівноважити їх.

2. В стаканчик відважити 5 г парафіну і 5 г сиру.

3. Обережно випарувати вологу, підтримуючи стаканчик спеціальними щипцями над слабким вогнем і безперервно погойдуючи.. Кінець випарування визначають за припиненням спінення і потріскування, побуріння продукту і появою запаху підгорілого парафіну.

4. Стаканчик охолодити і поставити на чашку терезів, зрівноважити терези (пересовуючи їх по коромислу терезів).

Цифри великих поділок коромисла на якому знаходяться рейтер, вказують на цілі проценти вологи, дрібні поділки - на десяті частини процента.

Якщо використовують два рейтери, то показники їх додають.

Для визначення кількості вологи в сирі показники рейтерів множать на 2, тому що шкала терезів розрахована на наважку в 10г.

Приклад. При встановленні рівноваги терезів один рейтер знаходиться на дрібному діленні 9 після цифри 22, а другий на великому діленні 10. Вміст вологи в сирі (22,9+10) х 2 = 65,8%. За вологістю сир повинен відповідати таким вимогам: сир 18%-ної жирності — не більше 65, сир 9%-ної жирності — 75, сир нежирний — 80%.

Контрольні запитання

  1. Особливості біохімічного складу кисломолочного сиру.

  2. Короткий огляд технологій приготування.

  3. Які ви знаєте види псування сиру, їх біохімічна природа.

  4. Чинники, що викликають псування сиру.

  5. Визначення жиру у кисломолочному сирі, суть методу, прилади та обладнання, що використовуються.

  6. Визначення кислотності у кисломолочному сирі, суть методу, прилади та обладнання, що використовуються.

  7. Визначення вологи у кисломолочному сирі, суть методу, прилади та обладнання, що використовуються.

  8. Державні стандарти на кисломолочний сир.


Лаборторна робота № 6 Тема: «Біохімічні дослідження масла вершкового»

Мета: Закріпити навички з дослідження біохімічного складу, властивостей та виявлення фальсифікації масла вершкового.

Завдання: 1.Навчитися проводити дослідження складу і властивостей масла вершкового.

2.Оволодіти методиками дослідження чинника та ступіні фальсифікацій масла вершкового.

Кількість годин -2

Лабораторне обладнання: технохімічні терези з гирками, колби на 100 мл, водяна баня, нейтралізована суміш 95° етилового спирту і ефіру (1:1), 1%-ннй спиртовий розчин фенолфталеїну, 0,1 н розчин NаОН, склянки, фарфорові ступки, лійки, паперові фільтри, сірчанокислий натрій, 0,01%-ний водний розчин нейтрального червоного, спеціальні терези СМП-84 для визначення вологи в маслі, спиртівка.

Результати лабораторного дослідження: Біохімічний склад, властивості та ознаки фальсифікації вершкового масла.