ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 26.03.2024

Просмотров: 421

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Вінницький національний аграрний університет

Змістовий модуль 1. Біохімія молочних продуктів лабораторна робота № 1 Тема: «Лабораторна справа та техніка безпеки. Дослідження елементарного складу молока»

Пришвидшений метод визначення вмісту в молоці сухої речовини і води

Аналітичне визначення вмісту сухої речовини і води у молоці

Визначення вмісту сухого знежиреного залишку в молоці на аналізаторі ам-2

Визначення вмісту в молоці сухої речовини і сухого знежиреного молочного залишку розрахунковим методом

Визначення вмісту золи в молоці. Якісне відкриття та кількісне визначення зольних елементів

Визначення вмісту золи у молоці

Якісне відкриття зольних елементів

Якісне відкриття зольних елементів молока

Кількісні методи визначення зольних елементів Методи атомно-адсорбційного аналізу

Визначення вмісту кальцію, магнію, калію і натрію в молоці

Визначення кількості калію і нагрію в молоці

Визначення вмісту кальцію в молоці за методикою міжнародного стандарту

Сорбційний метод визначення питомої активності стронцію-90

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 2 Тема: «Дослідження фізико-хімічних та технологічних властивостей молока»

Біохімічні властивості молока Визначення титрованої кислотності молока

Визначення рН молока (активної кислотності)

Співвідношення титрованої та активної кислотності молока

Визначення буферності і буферної ємності молока

Дослідження біохімічних властивостей молока

Фізико-хімічні властивості

Дослідження органолептичних властивостей молока

Визначення густини молока

Визначення температури замерзання молока

Визначення в'язкості молока

Визначення інших фізико-хімічних показників молока

Дослідження фізико-хімічних властивостей молока

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 3 Тема: «Дослідження анормального молока та визначення ступеня і чинників фальсифікації»

Приготування розчину сірчаної кислоти

Приготування крохмального розчину йодистого калію

Методи визначення анормального молока Димастинова проба

Виявлення анормального молока

Оцінка результатів реакції визначення залишків

Дослідження маститного та анормального молока

Методи контролю натуральності молока

Розбавлення молока водою

Додавання знежиреного молока або зняття частини вершків

Подвійна фальсифікація

Результати дослідження

Якісна проба на воду в молоці

Виявлення крохмалю і борошна в молоці

Визначення формаліну

Визначення соди

Визначення вмісту в молоці перекису водню

Визначення аміаку

Приготування молочної сироватки

Визначення в молоці домішок хлорних препаратів

Дослідження натуральності молока

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 4 Тема: «Біохімічні дослідження пастеризованого молока»

Визначення кислотності вершків

Визначення кислотності вершків у плазмі

Визначення жиру у вершках

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 5 Тема: «Біохімічні дослідження кисломолочних продуктів»

Визначення кислотності сметани

Виявлення домішок кисломолочного сиру, кислого молока, кефіру в сметані

Визначення жиру у сметані

Визначення жиру в кисломолочному сирі

Визначення вмісту жиру в простому сирі за допомогою молочного жироміру

Визначення кислотності сиру

Визначення вологи

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 6 Тема: «Біохімічні дослідження масла вершкового»

Мікроскопування вершкового масла

Дослідження вершкового масла Визначення кислотного числа масла вершкового

Визначення ступеня прогіркання

Визначення ступеня прогіркання вершкового масла

Дослідження вершкового масла на наявність фальсифікацій Визначення вологи в маслі

Визначення жиру в маслі розрахунковим методом

Виявлення домішок маргарину в маслі

Контрольні запитання

Змістовий модуль 2. Біохімія м’ясопродуктів лаборторна робота № 7 Тема: «Якісне дослідження хімічного складу м’язів»

Якісне відкриття окремих складових м'яса

Визначення первинної вологи

Визначення гігроскопічної вологи

Визначення загальної вологи і сухої речовини

Форма для запису даних, одержаних у ході визначення гігроскопічної вологи

Визначення вмісту золи в м’ясі. Відкриття зольних елементів

Сухе озолення

Мокре озолення

Форма для запису результатів визначення сирої золи

Контрольні питання

9.2. Біуретова реакція (реакція Піотровського) на полі пептиди і білки

9.3. Ксантопротеїнова реакція (на тирозин, триптофан, фенілаланін)

9.4. Якісна реакція на триптофан з гліоксілевою кислотою

9.5. Якісна реакція на аміак

Якісне відкриття окремих азотовмісних сполук у м'ясі

9.6. Фракціонування білків водного екстракту м'язів

9.7. Одержання міозину м'яса

9.8. Визначення вмісту азотистих речовин у м'ясі

Полумікрометод визначення азоту за Кьельдалем

Форма для запису даних, отриманих при визначенні вмісту загального азоту і сирого протеїну

9.9. Визначення колагену та еластину у м’ясі

Визначення вмісту жиру в м'ясі

9.10. Визначення вмісту жиру в м’ясі методом екстрагування

Форма для запису результатів визначення сирого жиру

9.11. Одночасне визначення води, жиру, солі і білка в м’ясопродуктах (за н. Хотинському і в. Краєвському)

Обрахунок різних біохімічних та якісних показників м'яса

Аналогічно азоту (1)

Визначення повноцінних та сполучнотканинних

Контрольні питання

Лаборторна робота № 10 Тема: «Біохімічні тести на свіжість м'яса»

Біохімічні тести на свіжість Визначення продуктів первинного розкладу білків у бульйоні

Метод визначення кількості летких жирних кислот

Прискорені методи дослідження свіжості м'яса

Реакція на пероксидазу

Реакція на аміак з реактивом Неслера

Визначення аміно-аміачного азоту титруванням за фенолфталеїном

Визначення концентрації водневих іонів (рН)

Визначення інтенсивності забарвлення м'язової тканини

Визначення ніжності м'яса методом пресуванням (метод грау і гамма, 1957)

Визначення рН м'яса

Визначення у м'ясі вільної та зв'язаної вологи

Визначення мармуровості м'яса (розрахунковий метод)

Назва тканини, сировини або продукту*

Характеристика субпродуктів різної категорії свіжості за біохімічними показниками

Дослідження біохімічного складу і якості харчових жирів

Лабораторні дослідження Визначення кислотного числа

Ступінь окислювального псування

Визначення перекисного числа

Визначення йодного числа

Визначення числа омилення

Визначення перекисного числа

Визначення температури плавлення жиру

Визначення температури застигання жиру

Деякі жирові константи

Біохімічні тести на свіжість харчових жирів Якісна реакція на альдегіди

Визначення вмісту вологи

ДослідженняНазва тканини, сировини або продукту*

Біохімічні дослідження кулінарних виробів із рубленого м'яса

Визначення вмісту сухих речовин

Визначення кислотності

Визначення кухонної солі

Визначення вмісту хліба

Якісне визначення наповнювача за Тройніною

Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*

Дослідження біохімічного складу і якості ковбас та консервів

Органолептичні дослідження

Біохімічні дослідження ковбас

Категорії свіжості ковбас

Визначення солі аргентометричним титруванням (метод Мора)

Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*

Дослідження м'ясних банкових консервів

Біохімічні дослідження консервів Визначення загальної кислотності

Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*

Контрольні запитання

З фізико-хімічних методів для встановлення різноманітних категорій свіжості копчених і ліверних ковбас рекомендують застосувати люмінесцентний аналіз і визначення рН. Оцінка якості копчених і ліверних ковбас .за результатами бактеріоскопії мазків-відбитків аналогічна, як і у випадку варених ковбас. Показники концентрації іонів водню (рН): свіжих ковбас — 6,2—6,7; підозрілої свіжості — 6,8—7,0; несвіжих — 7,1 і вище, рН свіжих ліверних ковбас — 6,2—6,6; підозрілої свіжості — 6,7—7,0; несвіжих — 7,1 і вище.

До біохімічних досліджень ковбас відносять: визначення аміаку за Ебером, реакцію на сірководень, формольну пробу, визначення вмісту вологи, солі та інші.

! Дослідження на аміак за Ебером, реакцію на сірководень проводять аналогічно, як при дослідженні м'яса.

Аміно-аміачний азот, як правило, нагромаджується при псуванні ковбас, однак сильний ріст мікрофлори може викликати зниження цього показника. У таких випадках постійно спостерігається різко позитивна реакція на аміак за Неслером!


Біохімічні дослідження ковбас

Визначення вмісту вологи. Визначення вмісту вологи - висушування наважки в сушильних шафах з електропідігрівом.

Температура сушіння 100—105°С. У попередньо висушений до постійної маси бюкс поміщають наважку продукту, зважують з точністю до 0,0002 г і сушать у сушильній шафі.

Через 1—3 год проводять зважування, а наступні зважування — через кожні 30 хв. до досягнення різниці між 2-ма зважуваннями після повторного висушування 0,0002 г. Перед зважуванням бюксу його охолоджують в ексикаторі протягом 20-25 хвилин.

Тривалість висушування до постійної маси в цих умовах складає 5-7 годин.

Вміст вологи (X, %) розраховують за формулою:

М1— маса бюкса з наважкою до висушування;

М2— маса бюкса з наважкою після висушування;

М — маса наважки.

Залежно від виду і сорту ковбасних виробів, вміст вологи в них коливається в таких межах: ковбаси варені, сосиски, сардельки — 60-75%, напівкопчені — 35-55%, сирокопчені — 25-30,% варено-копчені — 38-43%.

Таблиця 25

Категорії свіжості ковбас

Показники

Категорії свіжості ковбас

свіжа

підозрілої свіжості

несвіжа

Сірководень

негативний

негативний

негативний

Люмінісцен-тний аналіз (колір фаршу)

блідо-рожевий з бурими плямами

вишнево-червоний чи коричневий

темно-синій із зеленими, червоними і синіми плямами

Аміно-аміачний азот (мг %)

40 - 90

90 - 120

понад 120

Аміак за Неслером (колір екстракту)

світло-жовтий або жовтий

жовто-оранжевий з помутнінням

червоно- оранжевий з осадом

Аміак за Конвеєм (мг%)

10 - 20

20 - 40

понад 40

Формольна проба

прозора

дрібні згустки


Визначення солі аргентометричним титруванням (метод Мора)

Техніка визначення: 5 г подрібненої проби зважують в хімічній склянці і додають 100 мл дистильованої води. Через 40 хв. настоювання (при періодичному помішуванні скляною паличкою) водну витяжку фільтрують через паперовий фільтр. 5-10 мл фільтрату піпеткою переносять у конічну колбу і титрують з бюретки 0,05 н розчином азотнокислого срібла в присутності 0,5 мл розчину хромовокислого калію до появи оранжевого забарвлення.

Наважку напівкопчених, варено-копчених, копчених ковбас нагрівають у хімічній склянці на водяній бані до 40°С, витримують при цій температурі протягом 45 хв. (при періодичному помішуванні скляною паличкою), після цього фільтрують через паперовий фільтр. Після охолодження до кімнатної температури 5-10 мл фільтрату титрують 0,05 н розчином азотнокислого срібла в присутності 0,5 мл розчину хромовокислого калію до оранжевого забарвлення.

Вміст хлористого натрію вираховують за формулою:

де

X - кількість солі в продукті;

0,00292 - кількість кухонної солі (в г), еквівалентна 1 мл розчину азотнокислого срібла;

a - кількість 0,05 н розчину азотнокислого срібла, яку витрачено на титрування екстракту;

100 - кількість дистильованої води, взятої для екстрагування: 100 перерахунок на 100г ковбаси;

b - наважка ковбаси,;

с - кількість екстракту (в мл), яка було взято для титрування.

Перетворивши дане рівняння, одержуємо:

Х = 0,483 х а

Таким чином, 1 мл 0,05 н розчину азотнокислого срібла, витраченого на титрування екстракту з ковбаси, відповідає приблизно 0,5% вмісту кухонної солі в солонині.

Вміст солі у варених ковбасах становить 1,5-3,5%, напівкопчених — 2,5-4,5, сирокопчених — 3-6, варено-копчених — 3,5, у копченостях — 3-6%.

Результати аналізу заносять у таблицю. Формулюють та записують короткі висновки.

Таблиця 26


Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*

№ п/п

Показник

Біохімічне підґрунтя

Результати аналізу

Висновок

Дослідження м'ясних банкових консервів

Відбір проб. З кожної проби відбирають середні проби. Для цього з різних штабелів чи ящиків беруть 10 одиниць розфасовки місткістю до 1 л і від 3 до 5 одиниць розфасовки місткістю понад 1 л. При виявленні пошкодженої тари кількість досліджуваних одиниць розфасовки подвоюється. У випадку, коли лабораторія знаходиться в іншому місці, проби упаковують у папір і пломбують. У супровідному документі вказують назву підприємства-виробника, найменування продукції, сорт і дату виготовлення, наявну кількість консервів у партії, з якої відбирали середні проби; посаду і прізвище осіб, які проводять відбір середніх проб; показники, які необхідно дослідити; номер стандарту чи технічних умов на даний продукт, номер транспортного документа.

Біохімічні дослідження консервів Визначення загальної кислотності

На технічній вазі зважують 20 г середньої проби і через лійку, змиваючи гарячою водою, переносять в мірну колбу ємністю 250 мл, після чого доливають до 3/4 об'єму дистильованою водою (80°С) і залишають на півгодини, періодично струшуючи. Після цього охолоджують, доливають водою до мітки, добре перемішують і фільтрують; 50 мл фільтрату переносять в конічну колбу, додають 3—5 крапель фенолфталеїну і титрують 0,1 Н розчином лугу до появи рожевого забарвлення.

Загальну кислотність консервів у процентах у перерахунку на молочну кислоту (X, %) визначають за формулою:

, де

0,009 - кількість молочної кислоти, еквівалентна 1 мл 0,1Н розчину лугу;

Y1 - кількість розчину, до якого доведена наважка (250 мл);

Y2 - кількість розчину, взятого для титрування (50 мл);


n - число мл 0,1 Н розчину лугу, який витрачено на титрування;

М - маса наважки консервів, г.

Кислотність консервів у перерахунку на молочну кислоту не повинна перевищувати 0,4%.

Результати аналізу заносять у таблицю. Формулюють та записують короткі висновки.

Таблиця 27

Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*

№ п/п

Показник

Біохімічне підґрунтя

Результати аналізу

Висновок

Контрольні запитання

  1. 1. Які біохімічні показники визначають під час дослідження свіжості субпродуктів?

  2. Які основні методи дослідження використовують для визначення доброякісності харчових субпродуктів?

  3. Методи дослідження харчових жирів. Які основні показники визначають під час дослідження біохімічного складу якості харчових жирів?

  4. Види псування жирів. Біохімічне підґрунтя псування.

  5. Прилади та обладнання, які використовують для дослідження харчових жирів. Практичне значення досліджень.

  6. Які основні біохімічні дослідження кулінарних виробів з рубленого м’яса ви знаєте?

  7. Хід визначення та біохімічне підґрунтя дослідження сухих речовин виробів з рубленого м’яса.

  8. Суть і значення визначення вмісту солі, хліба та кислотності виробів з рубленого м’яса.

  9. Біохімічний склад ковбас.

  10. Якість ковбас і консервів. Псування, його види. Біохімічне підґрунтя, чинники, які впливають на якість ковбас і консервів.

  11. Найпоширеніші методики визначення якості ковбас і консервів. Принцип методів. Прилади та обладнання.

122