ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 26.03.2024

Просмотров: 445

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Вінницький національний аграрний університет

Змістовий модуль 1. Біохімія молочних продуктів лабораторна робота № 1 Тема: «Лабораторна справа та техніка безпеки. Дослідження елементарного складу молока»

Пришвидшений метод визначення вмісту в молоці сухої речовини і води

Аналітичне визначення вмісту сухої речовини і води у молоці

Визначення вмісту сухого знежиреного залишку в молоці на аналізаторі ам-2

Визначення вмісту в молоці сухої речовини і сухого знежиреного молочного залишку розрахунковим методом

Визначення вмісту золи в молоці. Якісне відкриття та кількісне визначення зольних елементів

Визначення вмісту золи у молоці

Якісне відкриття зольних елементів

Якісне відкриття зольних елементів молока

Кількісні методи визначення зольних елементів Методи атомно-адсорбційного аналізу

Визначення вмісту кальцію, магнію, калію і натрію в молоці

Визначення кількості калію і нагрію в молоці

Визначення вмісту кальцію в молоці за методикою міжнародного стандарту

Сорбційний метод визначення питомої активності стронцію-90

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 2 Тема: «Дослідження фізико-хімічних та технологічних властивостей молока»

Біохімічні властивості молока Визначення титрованої кислотності молока

Визначення рН молока (активної кислотності)

Співвідношення титрованої та активної кислотності молока

Визначення буферності і буферної ємності молока

Дослідження біохімічних властивостей молока

Фізико-хімічні властивості

Дослідження органолептичних властивостей молока

Визначення густини молока

Визначення температури замерзання молока

Визначення в'язкості молока

Визначення інших фізико-хімічних показників молока

Дослідження фізико-хімічних властивостей молока

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 3 Тема: «Дослідження анормального молока та визначення ступеня і чинників фальсифікації»

Приготування розчину сірчаної кислоти

Приготування крохмального розчину йодистого калію

Методи визначення анормального молока Димастинова проба

Виявлення анормального молока

Оцінка результатів реакції визначення залишків

Дослідження маститного та анормального молока

Методи контролю натуральності молока

Розбавлення молока водою

Додавання знежиреного молока або зняття частини вершків

Подвійна фальсифікація

Результати дослідження

Якісна проба на воду в молоці

Виявлення крохмалю і борошна в молоці

Визначення формаліну

Визначення соди

Визначення вмісту в молоці перекису водню

Визначення аміаку

Приготування молочної сироватки

Визначення в молоці домішок хлорних препаратів

Дослідження натуральності молока

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 4 Тема: «Біохімічні дослідження пастеризованого молока»

Визначення кислотності вершків

Визначення кислотності вершків у плазмі

Визначення жиру у вершках

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 5 Тема: «Біохімічні дослідження кисломолочних продуктів»

Визначення кислотності сметани

Виявлення домішок кисломолочного сиру, кислого молока, кефіру в сметані

Визначення жиру у сметані

Визначення жиру в кисломолочному сирі

Визначення вмісту жиру в простому сирі за допомогою молочного жироміру

Визначення кислотності сиру

Визначення вологи

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 6 Тема: «Біохімічні дослідження масла вершкового»

Мікроскопування вершкового масла

Дослідження вершкового масла Визначення кислотного числа масла вершкового

Визначення ступеня прогіркання

Визначення ступеня прогіркання вершкового масла

Дослідження вершкового масла на наявність фальсифікацій Визначення вологи в маслі

Визначення жиру в маслі розрахунковим методом

Виявлення домішок маргарину в маслі

Контрольні запитання

Змістовий модуль 2. Біохімія м’ясопродуктів лаборторна робота № 7 Тема: «Якісне дослідження хімічного складу м’язів»

Якісне відкриття окремих складових м'яса

Визначення первинної вологи

Визначення гігроскопічної вологи

Визначення загальної вологи і сухої речовини

Форма для запису даних, одержаних у ході визначення гігроскопічної вологи

Визначення вмісту золи в м’ясі. Відкриття зольних елементів

Сухе озолення

Мокре озолення

Форма для запису результатів визначення сирої золи

Контрольні питання

9.2. Біуретова реакція (реакція Піотровського) на полі пептиди і білки

9.3. Ксантопротеїнова реакція (на тирозин, триптофан, фенілаланін)

9.4. Якісна реакція на триптофан з гліоксілевою кислотою

9.5. Якісна реакція на аміак

Якісне відкриття окремих азотовмісних сполук у м'ясі

9.6. Фракціонування білків водного екстракту м'язів

9.7. Одержання міозину м'яса

9.8. Визначення вмісту азотистих речовин у м'ясі

Полумікрометод визначення азоту за Кьельдалем

Форма для запису даних, отриманих при визначенні вмісту загального азоту і сирого протеїну

9.9. Визначення колагену та еластину у м’ясі

Визначення вмісту жиру в м'ясі

9.10. Визначення вмісту жиру в м’ясі методом екстрагування

Форма для запису результатів визначення сирого жиру

9.11. Одночасне визначення води, жиру, солі і білка в м’ясопродуктах (за н. Хотинському і в. Краєвському)

Обрахунок різних біохімічних та якісних показників м'яса

Аналогічно азоту (1)

Визначення повноцінних та сполучнотканинних

Контрольні питання

Лаборторна робота № 10 Тема: «Біохімічні тести на свіжість м'яса»

Біохімічні тести на свіжість Визначення продуктів первинного розкладу білків у бульйоні

Метод визначення кількості летких жирних кислот

Прискорені методи дослідження свіжості м'яса

Реакція на пероксидазу

Реакція на аміак з реактивом Неслера

Визначення аміно-аміачного азоту титруванням за фенолфталеїном

Визначення концентрації водневих іонів (рН)

Визначення інтенсивності забарвлення м'язової тканини

Визначення ніжності м'яса методом пресуванням (метод грау і гамма, 1957)

Визначення рН м'яса

Визначення у м'ясі вільної та зв'язаної вологи

Визначення мармуровості м'яса (розрахунковий метод)

Назва тканини, сировини або продукту*

Характеристика субпродуктів різної категорії свіжості за біохімічними показниками

Дослідження біохімічного складу і якості харчових жирів

Лабораторні дослідження Визначення кислотного числа

Ступінь окислювального псування

Визначення перекисного числа

Визначення йодного числа

Визначення числа омилення

Визначення перекисного числа

Визначення температури плавлення жиру

Визначення температури застигання жиру

Деякі жирові константи

Біохімічні тести на свіжість харчових жирів Якісна реакція на альдегіди

Визначення вмісту вологи

ДослідженняНазва тканини, сировини або продукту*

Біохімічні дослідження кулінарних виробів із рубленого м'яса

Визначення вмісту сухих речовин

Визначення кислотності

Визначення кухонної солі

Визначення вмісту хліба

Якісне визначення наповнювача за Тройніною

Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*

Дослідження біохімічного складу і якості ковбас та консервів

Органолептичні дослідження

Біохімічні дослідження ковбас

Категорії свіжості ковбас

Визначення солі аргентометричним титруванням (метод Мора)

Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*

Дослідження м'ясних банкових консервів

Біохімічні дослідження консервів Визначення загальної кислотності

Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*

Контрольні запитання

5. Для відкриття колагену залишок тканини змішати з триразовим об'ємом води і кип'ятити близько 30 хв., додаючи воду. Потім гарячий розчин відокремити фільтруванням і у фільтраті відкрити реакціями осадження і кольоровими реакціями на присутність желатини. Результат виходить особливо чіткимим з м’язами, що містять велику кількість сполучної тканини.

6. Для відкриття глікогену витяжку м’яса необхідно вести досить швидко і в умовах, що виключають ензиматичний розпад глікогену. Досягають цього шляхом екстрагування з подрібненого м’яза чотирма обсягами киплячої води. Кип’ятіння продовжують 5-10 хв, після охолодження відфільтровують рідину. При додаванні до рідини декількох крапель розчину йоду в йодистому калії з’являється червоно-бузкове забарвлення. Фарбування не з’явиться, якщо глікоген екстракту піддати гідролізу кип’ятінням у слабокислому розчині чи дією амілази.

Провести якісне відкриття компонентів м’язової тканини. Одержані результати занести у таблицю 1.

Таблиця 12


Якісне відкриття окремих складових м'яса

Назва якісної реакції

Матеріал дослідження

Реактиви

Результати дослідження

Висновки

Контрольні питання

  1. Що називається якісними дослідженнями?

  2. Як відібрати середню пробу м'яса або м’ясопродуктів для досліджень?

  3. Які сполуки можна якісно відкрити у водному та сольовому екстракті?

  4. Яка біохімічна суть відкриття молочної кислоти?

  5. Яка біохімічна суть відкриття карнозину і креатинину?

  6. Яка біохімічна суть відкриття молочної кислоти?

  7. Яка біохімічна суть відкриття білків м'яса?

ЛАБОРТОРНА РОБОТА № 8

Тема: «Визначення вмісту вільної, зв'язаної

вологи, органічної та сухої речовини, золи у м’язах»

ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ ВІЛЬНОЇ, ЗВ'ЯЗАНОЇ ВОЛОГИ ТА СУХОЇ РЕЧОВИНИ У М'ЯСІ

Мета: набути практичного досвіду кількісного дослідження складу м’яса.

Завдання: 1. Ознайомитися з методиками визначення вологи і сухої речовини та її складових і зробити короткий конспект.

2. Провести дослідження індивідуального зразка, занести результати аналізу у відповідні форми, зробити короткий висновок.

Матеріали і обладнання: сушильна шафа, шпателі, лопатки, ваги торсійні, металеві бюкси, дослідні зразки, робочі зошити, калькулятори, довідники.

Визначення вологи

Волога, яка випарувалась з наважки натурального зразка при температурі 60-650С, називається первинною. При подальшому випаровуванні наважки у термостаті при температурі 100-1050С випаровується гігроскопічна волога. Добуток первинної і гігроскопічної вологи складає загальну вологу (ЗВ).

Якщо зразок аналізують відразу після доставки його у лабораторію в натуральному вигляді, то в ньому можна визначити загальну вологу висушуванням при температурі 100-1050 С.


До аналізу зразок попередньо готують. Спочатку висушують при температурі 60-650С, потім розмелюють на борошно, просівають через сито з комірками 1 мм. Відтак, зразок з натурального стану переведено в інший, який називається “повітряно-суха речовина”. Ця процедура необхідна для створення рівноваги між вологістю зразка і вологістю повітря. Ця рівновага потрібна для зменшення похибки при відборі проб.

Якщо у лабораторію надійшов зразок, що при перевезенні міг втратити частину первинної вологи, то його зважують при відборі проби, а потім у лабораторії. Різницю між масами враховують при подальших розрахунках.

Визначення первинної вологи

Формула розрахунку:

,

де ПВ – первинна волога, %

а – маса вологи, що випарувалась, г

в – наважка корму, г.

Таблиця 13

Форма запису результатів визначення первинної вологи корму

Показники

Визначення

перше

друге

середнє

Маса бюкса з наважкою, г

Маса пустого бюкса , г

Наважка, г

Маса бюкса з речовиною після висушування зразка при 60-650С, г:

1-е зважування

2-е зважування

3-є зважування

Маса води, що випарувалась, г

Вміст первинної (вільної) вологи, %


Усі аналізи , у тому числі первинної вологи, проводять у двох паралелях. Різниця між результатами не повинна перевищувати 2-3 % по відношенню до середнього з двох визначень.

Відсоток повітряно-сухої речовини знаходять за різницею між 100 і відсотком первинної вологи.


Визначення гігроскопічної вологи

Формула розрахунку:

,

де ГВ – гігроскопічна волога, %;

а – маса вологи, що випарувалась, г;

в – наважка, г.

Визначення загальної вологи і сухої речовини

Розрахунок вмісту загальної вологи в зразку проводять за формулою:

,

де ЗВ – загальна волога, %;

ПВ – первинна волога, %;

ГВ – гігроволога, %.

Для розрахунку відсотка сухої речовини зразку від 100% відраховують відсоток загальної вологи.

Таблиця 14

Форма для запису даних, одержаних у ході визначення гігроскопічної вологи

Показники

Визначення

перше

друге

середнє

Маса бюкса з наважкою, г

Маса пустого бюкса, г

Наважка, г

Маса бюкса з речовиною після висушування зразка при 100-1050С, г:

1-е зважування

2-е зважування

Маса води, що випарувалась, г

Вміст гігроскопічної вологи, %

Вміст гігроскопічної вологи у м’ясі при повній волозі, %

Загальний вміст води у дослідному зразку, %

Вміст сухої речовини, %