ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 26.03.2024

Просмотров: 426

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Вінницький національний аграрний університет

Змістовий модуль 1. Біохімія молочних продуктів лабораторна робота № 1 Тема: «Лабораторна справа та техніка безпеки. Дослідження елементарного складу молока»

Пришвидшений метод визначення вмісту в молоці сухої речовини і води

Аналітичне визначення вмісту сухої речовини і води у молоці

Визначення вмісту сухого знежиреного залишку в молоці на аналізаторі ам-2

Визначення вмісту в молоці сухої речовини і сухого знежиреного молочного залишку розрахунковим методом

Визначення вмісту золи в молоці. Якісне відкриття та кількісне визначення зольних елементів

Визначення вмісту золи у молоці

Якісне відкриття зольних елементів

Якісне відкриття зольних елементів молока

Кількісні методи визначення зольних елементів Методи атомно-адсорбційного аналізу

Визначення вмісту кальцію, магнію, калію і натрію в молоці

Визначення кількості калію і нагрію в молоці

Визначення вмісту кальцію в молоці за методикою міжнародного стандарту

Сорбційний метод визначення питомої активності стронцію-90

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 2 Тема: «Дослідження фізико-хімічних та технологічних властивостей молока»

Біохімічні властивості молока Визначення титрованої кислотності молока

Визначення рН молока (активної кислотності)

Співвідношення титрованої та активної кислотності молока

Визначення буферності і буферної ємності молока

Дослідження біохімічних властивостей молока

Фізико-хімічні властивості

Дослідження органолептичних властивостей молока

Визначення густини молока

Визначення температури замерзання молока

Визначення в'язкості молока

Визначення інших фізико-хімічних показників молока

Дослідження фізико-хімічних властивостей молока

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 3 Тема: «Дослідження анормального молока та визначення ступеня і чинників фальсифікації»

Приготування розчину сірчаної кислоти

Приготування крохмального розчину йодистого калію

Методи визначення анормального молока Димастинова проба

Виявлення анормального молока

Оцінка результатів реакції визначення залишків

Дослідження маститного та анормального молока

Методи контролю натуральності молока

Розбавлення молока водою

Додавання знежиреного молока або зняття частини вершків

Подвійна фальсифікація

Результати дослідження

Якісна проба на воду в молоці

Виявлення крохмалю і борошна в молоці

Визначення формаліну

Визначення соди

Визначення вмісту в молоці перекису водню

Визначення аміаку

Приготування молочної сироватки

Визначення в молоці домішок хлорних препаратів

Дослідження натуральності молока

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 4 Тема: «Біохімічні дослідження пастеризованого молока»

Визначення кислотності вершків

Визначення кислотності вершків у плазмі

Визначення жиру у вершках

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 5 Тема: «Біохімічні дослідження кисломолочних продуктів»

Визначення кислотності сметани

Виявлення домішок кисломолочного сиру, кислого молока, кефіру в сметані

Визначення жиру у сметані

Визначення жиру в кисломолочному сирі

Визначення вмісту жиру в простому сирі за допомогою молочного жироміру

Визначення кислотності сиру

Визначення вологи

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 6 Тема: «Біохімічні дослідження масла вершкового»

Мікроскопування вершкового масла

Дослідження вершкового масла Визначення кислотного числа масла вершкового

Визначення ступеня прогіркання

Визначення ступеня прогіркання вершкового масла

Дослідження вершкового масла на наявність фальсифікацій Визначення вологи в маслі

Визначення жиру в маслі розрахунковим методом

Виявлення домішок маргарину в маслі

Контрольні запитання

Змістовий модуль 2. Біохімія м’ясопродуктів лаборторна робота № 7 Тема: «Якісне дослідження хімічного складу м’язів»

Якісне відкриття окремих складових м'яса

Визначення первинної вологи

Визначення гігроскопічної вологи

Визначення загальної вологи і сухої речовини

Форма для запису даних, одержаних у ході визначення гігроскопічної вологи

Визначення вмісту золи в м’ясі. Відкриття зольних елементів

Сухе озолення

Мокре озолення

Форма для запису результатів визначення сирої золи

Контрольні питання

9.2. Біуретова реакція (реакція Піотровського) на полі пептиди і білки

9.3. Ксантопротеїнова реакція (на тирозин, триптофан, фенілаланін)

9.4. Якісна реакція на триптофан з гліоксілевою кислотою

9.5. Якісна реакція на аміак

Якісне відкриття окремих азотовмісних сполук у м'ясі

9.6. Фракціонування білків водного екстракту м'язів

9.7. Одержання міозину м'яса

9.8. Визначення вмісту азотистих речовин у м'ясі

Полумікрометод визначення азоту за Кьельдалем

Форма для запису даних, отриманих при визначенні вмісту загального азоту і сирого протеїну

9.9. Визначення колагену та еластину у м’ясі

Визначення вмісту жиру в м'ясі

9.10. Визначення вмісту жиру в м’ясі методом екстрагування

Форма для запису результатів визначення сирого жиру

9.11. Одночасне визначення води, жиру, солі і білка в м’ясопродуктах (за н. Хотинському і в. Краєвському)

Обрахунок різних біохімічних та якісних показників м'яса

Аналогічно азоту (1)

Визначення повноцінних та сполучнотканинних

Контрольні питання

Лаборторна робота № 10 Тема: «Біохімічні тести на свіжість м'яса»

Біохімічні тести на свіжість Визначення продуктів первинного розкладу білків у бульйоні

Метод визначення кількості летких жирних кислот

Прискорені методи дослідження свіжості м'яса

Реакція на пероксидазу

Реакція на аміак з реактивом Неслера

Визначення аміно-аміачного азоту титруванням за фенолфталеїном

Визначення концентрації водневих іонів (рН)

Визначення інтенсивності забарвлення м'язової тканини

Визначення ніжності м'яса методом пресуванням (метод грау і гамма, 1957)

Визначення рН м'яса

Визначення у м'ясі вільної та зв'язаної вологи

Визначення мармуровості м'яса (розрахунковий метод)

Назва тканини, сировини або продукту*

Характеристика субпродуктів різної категорії свіжості за біохімічними показниками

Дослідження біохімічного складу і якості харчових жирів

Лабораторні дослідження Визначення кислотного числа

Ступінь окислювального псування

Визначення перекисного числа

Визначення йодного числа

Визначення числа омилення

Визначення перекисного числа

Визначення температури плавлення жиру

Визначення температури застигання жиру

Деякі жирові константи

Біохімічні тести на свіжість харчових жирів Якісна реакція на альдегіди

Визначення вмісту вологи

ДослідженняНазва тканини, сировини або продукту*

Біохімічні дослідження кулінарних виробів із рубленого м'яса

Визначення вмісту сухих речовин

Визначення кислотності

Визначення кухонної солі

Визначення вмісту хліба

Якісне визначення наповнювача за Тройніною

Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*

Дослідження біохімічного складу і якості ковбас та консервів

Органолептичні дослідження

Біохімічні дослідження ковбас

Категорії свіжості ковбас

Визначення солі аргентометричним титруванням (метод Мора)

Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*

Дослідження м'ясних банкових консервів

Біохімічні дослідження консервів Визначення загальної кислотності

Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*

Контрольні запитання

0,0014 - 1 г азоту відповідає 1 мл соляної кислоти, що іде на титрування.

Для обчислення вмісту сирого протеїну показник вмісту азоту множать на коефіцієнт 6,25.

Провести відповідні дослідження дослідного зразку. Результати занести у форму 17.

Таблиця 17


Форма для запису даних, отриманих при визначенні вмісту загального азоту і сирого протеїну

Показники

Визначення

перше

друге

середнє

Маса циліндра з наважкою, г

Маса порожнього циліндра, г

Наважка, г

Пішло на титрування 0,1 н. соляної кислоти, мл

Вміст азоту в наважці:

г

%

Середнє з двох визначень, %

Вміст сирого протеїну в речовині, %:

повітряно-сухому

натуральному

абсолютно сухому

9.9. Визначення колагену та еластину у м’ясі

(за Воловинською)

Техніка визначення. 10 г подрібненого м’яса розтерти з 50 мл 0,6%-ного розчину хлористого натру і суміш перенести в центрифужну пробірку змиванням ступки 50 мл того ж розчину хлористого натру. Суміш настоювати протягом години, а потім центрифугувати 15 хв. при 2000-3000 об/хв. Рідину злити з осаду, а осад залити 100 мл 0,2%-ного їдкого натру; наступного дня, після ретельного перемішування, рідину відокремити на центрифузі. Обробку залишку тканини лугом зробити ще два рази, при цьому для кожної обробки взяти по 50 мл 0,2%-ного NaOH.


Залишок м’яса з пробірки перенести кількісно в склянку, змиваючи його 0,1%-ним їдким натром; кількість 0,1%-ного розчину їдкого натру 100 мл. Склянку поставити на сітку і рідину нагріти на водяній бані при помірному кипінні протягом 30 хв., по можливості зберігаючи обсяг рідини в склянці періодичним додаванням гарячої води.

Потім склянку зняти із сітки, дати можливість часточкам тканини осісти на дно склянки і ще в гарячому вигляді рідини обережно злити з осаду в колбу на 200 мл через лійку з невеликою кількістю вати, попередньо перевіреної на вміст азоту. Залишок у склянці разом з ватою, через яку робилося фільтрування, обробити водою. Для цього в склянку налити 100 мл гарячої дистильованої води і при помірному кипінні розчин згущається до 1/3 обсягу за 1,5-2 години. Згущений розчин якийсь час залишити у спокої і потім рідину злити з осаду через вату в ту ж колбу на 200 мл. Аналогічним шляхом обробка залишків м’язової тканини водою при кипінні проводиться ще двічі. Після останньої екстракції вату промити водою і промивні води приєднати до загального обсягу екстракту.

Зібраний у мірну колбу екстракт підкислити 20%-ною оцтовою кислотою до рН 4,8, нагріти до 50° С і після охолодження довести водою до мітки. При підкисленні випаде невелика кількість білків, від яких потрібно звільнитися фільтруванням через паперовий фільтр. З фільтрату взяти 20 мл і після мінералізації визначити азот.

Азот колагену обчислити в такий спосіб:

N = а х 200 х 100 / 20 х В,

де а - кількість азоту в 20 мл фільтрату;

В - наважка м’яса.

Отриману величину азоту перерахувати на колаген множенням на коефіцієнт 5,55. Для визначення еластину залишок м’язової тканини, що залишився після лужної і водяної екстракції кьельдалзуєтся разом з ватою. Отриманий тут азот є азотом еластину. Кількість еластину в м’ясі обчислюється множенням знайденої кількості азоту на коефіцієнт 6,25.


Визначення вмісту жиру в м'ясі

Методичне забезпечення: Апарат Сокслета, органічний розчинник (у лабораторіях частіше використовують сірчаний чи петролейний ефір), сушильна шафа, бюкси, ексикатор, паперові пакетики з фільтрувального паперу.

Апарат Сокслета складається з колби-випарника, екстрактора і кулькового холодильника. Екстрактор має дві трубки — одна більш широка, інша — вузька (сифон), по якій зливається ефір. Перед роботою апарат Сокслета збирають, тобто колбу для розчинника з'єднують з екстрактором, а екстрактор — з холодильником. У зібраному вигляді апарат Сокслета закріплюють у штативі Бунзена.

9.10. Визначення вмісту жиру в м’ясі методом екстрагування

Біохімічне підґрунтя. Метод заснований на вилученні жиру органічними розчинниками: сірчаним (температура кипіння 35°С) чи петролейним (30—80°С) ефіром, бензином (80—105°С), бензолом (80,3°С), сірковуглецем (46°С), чотирихлористим вуглецем (76,5°С), трихлоретиленом (85°С) і деякими іншими. Органічні розчинники витягають із зразку не тільки нейтральні жири, але і фосфатиди, альдегіди, кетони, сірчисті сполуки, органічні кислоти, смоли, що фарбують речовини і т.д. Такий загальний екстракт зветься "сирим" жиром.

Техніка визначення. 1. Приготувавши пакетики з фільтрувального паперу, їх поміщають у бюкси і висушують у сушильній шафі при температурі 100—105 °С, охолоджують у ексикаторі і зважують. У пакетик насипають 1—2 г висушеного зразку м’яса, поміщають у бюкс і знову висушують у термостаті при температурі 100—105 °С до постійної маси.

2. Висушені і зважені в бюксах пакетики з зразком (на пакетиках пишуть простим олівцем номер бюкса) розміщують в екстракторі апарата Сокслета, заливають ефіром і залишають на ніч. Наступного дня доливають в екстрактор стільки ефіру, щоб після його зливання з екстрактора в ньому залишався ще деякий надлишок (50—25 мл) ефіру.

3. Колбу апарата Сокслета ставлять на водяну баню, нагрівають на повільному вогні (розчинник не повинен сильно кипіти). Нагрівають у колбі, ефір випаровується і піднімається широкою трубкою екстрактора у холодильник. У холодильнику ефір конденсується і краплями стікає в екстрактор, де знаходяться пакетики з досліджуваним зразком. Як тільки екстрактор наповниться ефіром до верхнього вигину сифонної трубки, ефір з розчиненим у ньому жиром починає стікати сифонною трубкою в колбу.


4. При рівномірній екстракції протягом години відбувається 4-5 зливань ефіру. Зразки, багаті жиром, екстрагують 10-12 годин, а зразки з низьким вмістом жиру — 5-6 годин.

5. Після закінчення екстракції пакетики виймають, розкладають на великому годинниковому склі і висушують у витяжній шафі. Потім пакетики поміщають у відповідні бюкси, ставлять їх у термостат і висушують при 100 — 105 °С до постійної маси. Результати досліджень записують у форму (табл. 8).

Вміст сирого жиру обчислюють за формулою:

,

де х - вміст сирого жиру в досліджуваному зразку, %;

m - маса бюкса і пакетика з наважкою корму після висушування до екстрагування жиру;

m1маса бюкса і пакетика з наважкою після екстрагування і висушування;

b - наважка зразку в повітряно-сухому стані;

100 - коефіцієнт для перерахування у відсотки.

Таблиця 18