ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 26.03.2024
Просмотров: 747
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
Вінницький національний аграрний університет
Пришвидшений метод визначення вмісту в молоці сухої речовини і води
Аналітичне визначення вмісту сухої речовини і води у молоці
Визначення вмісту сухого знежиреного залишку в молоці на аналізаторі ам-2
Визначення вмісту золи в молоці. Якісне відкриття та кількісне визначення зольних елементів
Визначення вмісту золи у молоці
Якісне відкриття зольних елементів
Якісне відкриття зольних елементів молока
Кількісні методи визначення зольних елементів Методи атомно-адсорбційного аналізу
Визначення вмісту кальцію, магнію, калію і натрію в молоці
Визначення кількості калію і нагрію в молоці
Визначення вмісту кальцію в молоці за методикою міжнародного стандарту
Сорбційний метод визначення питомої активності стронцію-90
Лаборторна робота № 2 Тема: «Дослідження фізико-хімічних та технологічних властивостей молока»
Біохімічні властивості молока Визначення титрованої кислотності молока
Визначення рН молока (активної кислотності)
Співвідношення титрованої та активної кислотності молока
Визначення буферності і буферної ємності молока
Дослідження біохімічних властивостей молока
Дослідження органолептичних властивостей молока
Визначення температури замерзання молока
Визначення інших фізико-хімічних показників молока
Дослідження фізико-хімічних властивостей молока
Приготування розчину сірчаної кислоти
Приготування крохмального розчину йодистого калію
Методи визначення анормального молока Димастинова проба
Оцінка результатів реакції визначення залишків
Дослідження маститного та анормального молока
Методи контролю натуральності молока
Додавання знежиреного молока або зняття частини вершків
Виявлення крохмалю і борошна в молоці
Визначення вмісту в молоці перекису водню
Приготування молочної сироватки
Визначення в молоці домішок хлорних препаратів
Дослідження натуральності молока
Лаборторна робота № 4 Тема: «Біохімічні дослідження пастеризованого молока»
Визначення кислотності вершків
Визначення кислотності вершків у плазмі
Лаборторна робота № 5 Тема: «Біохімічні дослідження кисломолочних продуктів»
Визначення кислотності сметани
Виявлення домішок кисломолочного сиру, кислого молока, кефіру в сметані
Визначення жиру в кисломолочному сирі
Визначення вмісту жиру в простому сирі за допомогою молочного жироміру
Лаборторна робота № 6 Тема: «Біохімічні дослідження масла вершкового»
Мікроскопування вершкового масла
Дослідження вершкового масла Визначення кислотного числа масла вершкового
Визначення ступеня прогіркання
Визначення ступеня прогіркання вершкового масла
Дослідження вершкового масла на наявність фальсифікацій Визначення вологи в маслі
Визначення жиру в маслі розрахунковим методом
Виявлення домішок маргарину в маслі
Якісне відкриття окремих складових м'яса
Визначення гігроскопічної вологи
Визначення загальної вологи і сухої речовини
Форма для запису даних, одержаних у ході визначення гігроскопічної вологи
Визначення вмісту золи в м’ясі. Відкриття зольних елементів
Форма для запису результатів визначення сирої золи
9.2. Біуретова реакція (реакція Піотровського) на полі пептиди і білки
9.3. Ксантопротеїнова реакція (на тирозин, триптофан, фенілаланін)
9.4. Якісна реакція на триптофан з гліоксілевою кислотою
Якісне відкриття окремих азотовмісних сполук у м'ясі
9.6. Фракціонування білків водного екстракту м'язів
9.8. Визначення вмісту азотистих речовин у м'ясі
Полумікрометод визначення азоту за Кьельдалем
Форма для запису даних, отриманих при визначенні вмісту загального азоту і сирого протеїну
9.9. Визначення колагену та еластину у м’ясі
Визначення вмісту жиру в м'ясі
9.10. Визначення вмісту жиру в м’ясі методом екстрагування
Форма для запису результатів визначення сирого жиру
Обрахунок різних біохімічних та якісних показників м'яса
Визначення повноцінних та сполучнотканинних
Лаборторна робота № 10 Тема: «Біохімічні тести на свіжість м'яса»
Біохімічні тести на свіжість Визначення продуктів первинного розкладу білків у бульйоні
Метод визначення кількості летких жирних кислот
Прискорені методи дослідження свіжості м'яса
Реакція на аміак з реактивом Неслера
Визначення аміно-аміачного азоту титруванням за фенолфталеїном
Визначення концентрації водневих іонів (рН)
Визначення інтенсивності забарвлення м'язової тканини
Визначення ніжності м'яса методом пресуванням (метод грау і гамма, 1957)
Визначення у м'ясі вільної та зв'язаної вологи
Визначення мармуровості м'яса (розрахунковий метод)
Назва тканини, сировини або продукту*
Характеристика субпродуктів різної категорії свіжості за біохімічними показниками
Дослідження біохімічного складу і якості харчових жирів
Лабораторні дослідження Визначення кислотного числа
Ступінь окислювального псування
Визначення температури плавлення жиру
Визначення температури застигання жиру
Біохімічні тести на свіжість харчових жирів Якісна реакція на альдегіди
ДослідженняНазва тканини, сировини або продукту*
Біохімічні дослідження кулінарних виробів із рубленого м'яса
Визначення вмісту сухих речовин
Якісне визначення наповнювача за Тройніною
Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*
Дослідження біохімічного складу і якості ковбас та консервів
Визначення солі аргентометричним титруванням (метод Мора)
Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*
Дослідження м'ясних банкових консервів
Біохімічні дослідження консервів Визначення загальної кислотності
Визначення температури застигання жиру
У нешироку пробірку поміщають 2-3 мл розтопленого жиру і туди ж вставляють термометр. Пробірку поміщають у склянку з водою, температура якої повинна бути охолоджена нижче точки застигання жиру. Вода в склянці рівномірно перемішується. Температура, яку показує термометр, починає падати, а потім зупиняється на одному рівні. Це і є температура застигання жиру.
Через певний час може настати невелике підвищення температури, зв'язане з випаданням з розчину гліцеридів з високою точкою плавлення (табл. 22).
Таблиця 22
Деякі жирові константи
Жир |
Питома вага |
Темпера-тура плавлення |
Темпера-тура застигання |
Кислотне число |
Число омилення |
Йодне число |
Свині |
0,931 |
36-48 |
27,1-29,3 |
0,17-8,89 |
195-196 |
53-76,9 |
Телячий |
0,943 |
45-46 |
27-35 |
0,4-12,3 |
193-200 |
35-47 |
Масло коров'яче |
0,925-0,94 |
28-35 |
19-23 |
- |
219-232 |
26-38 |
Жир риб'ячий |
0,92-0,93 |
- |
- |
- |
- |
135-170 |
Маргарин |
- |
- |
- |
- |
194-203 |
52-61 |
Біохімічні тести на свіжість харчових жирів Якісна реакція на альдегіди
(реакція з резорцином у бензолі (за Відманом)
Альдегіди утворюються на пізніх стадіях окислення жиру в результаті розриву молекули жирної кислоти на місці утворення перекисів. При розкладанні гліцерину нагромаджується епігідриновий альдегід, який має виражені токсичні властивості.
Біохімічне підґрунтя. Суть реакції основана на властивості епігідринового альдегіду в присутності кислот (соляної, сірчаної та ін.) вступити в реакцію конденсації з багатоатомними фенолами (флороглюцин, резоцин), при цьому утворюється забарвлена сполука.
Техніка визначення. В пробірку беруть 3-5 г жиру, розтоплюють на водяній бані, додають такі ж об'єми концентрованої соляної кислоти і насиченого розчину резорцину в бензолі. При наявності альдегідів вміст пробірки зафарбовується у червоно-фіолетовий колір, або на межі рідин з жиром з'являється кільце такого ж кольору.
Визначення вмісту вологи
У висушений, зважений бюкс вносять 2-3 г досліджуваного жиру, зважують і висушують при температурі 102-105° С до постійної маси. Перше зважування проводять після висушування жиру на протязі 1 год., наступні зважування проводять через 30 хв. Постійна маса вважається досягнутою, коли зменшення маси при двох наступних зважуваннях не перевищує 0,0002 г. Висушування потрібно проводити не більше 3-х годин.
Вміст вологи (X) у процентах вираховують за формулою:
де
М1 — маса бюкса з жиром до висушування, г;
М2 — маса бюкса з жиром після висушування, г;
М — маса наважки досліджуваного жиру, г.
Вміст води в харчових жирах не повинен перевищувати встановлених меж: вищий сорт — 0,2%, І сорт — 0,3%, збірний — 0,5%.
Провести відповідні дослідження. Результати занести у форму.
Таблиця 23
ДослідженняНазва тканини, сировини або продукту*
№ п/п |
Показник |
Біохімічне підґрунтя |
Результати аналізу |
Висновок |
|
|
|
|
|
Біохімічні дослідження кулінарних виробів із рубленого м'яса
Мета: Набути практичні навички біохімічних досліджень кулінарних виробів із рубленого м'яса.
Завдання: Оволодіти та провести основні біохімічні дослідження кулінарних виробів з рубленого м’яса.
Методичне забезпечення: дослідні зразки, ваги, шпателі, піпетки мірні, колби різної ємності, чашки діаметром 6 – 8 см, сушильна шафа, повітряний або водяний холодильника, плитка з астбестовою сіткою, 1%-ний розчин фенілаланіну, 0,1н розчин їдкого натрію, фільтри паперові, 0,05н розчин азотнокислого срібла, індикатор розчин хромово кислого калію 5%-ний, 10% - ний розчин соляної кислоти, 15 – 20% - ний розчин лугу, індикатор 0,1% - ний розчин метил рота, 15%-ний розчин залізосинеродистого калію, 30%-ний розчин сірчанокислого цинку, розчин Люголя.
Відбір проб. Перед відбором середньої проби всю партію виробів оглядають органолептично. Середню пробу відбирають по одному виробу з кожного лотка, всього 2% загальної маси виробів у партії. Якщо продукт важить 100 або 75 г, то відбирають не менше 10 штук, і якщо маса 50 г, то не менше 15.
З середньої проби після зовнішнього огляду та перевірки маси відбирають один-два вироби для ретельного органолептичного дослідження. Для біохімічних досліджень відбирають три вироби масою 75 або 100 г, або 6 масою по 50гр. призначені для лабораторних аналізів зразки кладуть у скляну банку і закривають пробкою. Банку пломбують, наклеюють етикетку з вказанням підприємства, назви виробу, масу і дату виготовлення і направляють у лабораторію.
Визначення маси одного виробу. Для визначення маси виробу зважують поштучно не менше 10 виробів на технічних, столових (Беранже) або торгових вагах з точністю до 1г. Загальну масу ділять на кількість зважених зразків.
Підготовка проб до хімічних аналізів. Одну частину розрізаних попалам виробів використовують для визначення сухих речовин, другу – для визначення кислотності, солі та хліба. Половинки виробів, які відібрали для визначення сухих речовин , розтирають в ступці до однорідної маси поміщають в суху скляну банку з притертою пробкою. С частиною виробів, призначених для інших біохімічних аналізів, знімають паніровочну шкірку, потім підготовлюють так само, як вказано вище.
Визначення вмісту сухих речовин
Техніка визначення: аналіз проводять паралельно на двох наважках. На технохімічних вагах зважують з точністю до 0,01 г паралельно висушені чашки діаметром 6 – 8 см. В кожну відважують з тією ж точністю наважки 5 г і розподіляють рівним шаром по внутрішнім стінкам чашки. Чашки з наважками ставлять у сушильну шафу, нагріту до 140 – 145оС. Температуру доводять протягом 10 хвилин до 130оС. Висушування проводять при температурі 130 ± 2оС протягом 1 години 20 хвилин, потім чашки охолоджують в ексикаторі і зважують.
Розрахунок проводять за формулою:
Х = х 100 / С1,
де, Х – вміст сухих речовин, %;
С1 – маса наважки до висушування, г;
С2 – маса наважки після висушування, г.
Вміст сухих речовин у відсотках до маси готового виробу яловичини, баранини та свинини повинні бути не менше 35, а у виробах з телятини не менше 30.