ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 26.03.2024

Просмотров: 734

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Вінницький національний аграрний університет

Змістовий модуль 1. Біохімія молочних продуктів лабораторна робота № 1 Тема: «Лабораторна справа та техніка безпеки. Дослідження елементарного складу молока»

Пришвидшений метод визначення вмісту в молоці сухої речовини і води

Аналітичне визначення вмісту сухої речовини і води у молоці

Визначення вмісту сухого знежиреного залишку в молоці на аналізаторі ам-2

Визначення вмісту в молоці сухої речовини і сухого знежиреного молочного залишку розрахунковим методом

Визначення вмісту золи в молоці. Якісне відкриття та кількісне визначення зольних елементів

Визначення вмісту золи у молоці

Якісне відкриття зольних елементів

Якісне відкриття зольних елементів молока

Кількісні методи визначення зольних елементів Методи атомно-адсорбційного аналізу

Визначення вмісту кальцію, магнію, калію і натрію в молоці

Визначення кількості калію і нагрію в молоці

Визначення вмісту кальцію в молоці за методикою міжнародного стандарту

Сорбційний метод визначення питомої активності стронцію-90

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 2 Тема: «Дослідження фізико-хімічних та технологічних властивостей молока»

Біохімічні властивості молока Визначення титрованої кислотності молока

Визначення рН молока (активної кислотності)

Співвідношення титрованої та активної кислотності молока

Визначення буферності і буферної ємності молока

Дослідження біохімічних властивостей молока

Фізико-хімічні властивості

Дослідження органолептичних властивостей молока

Визначення густини молока

Визначення температури замерзання молока

Визначення в'язкості молока

Визначення інших фізико-хімічних показників молока

Дослідження фізико-хімічних властивостей молока

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 3 Тема: «Дослідження анормального молока та визначення ступеня і чинників фальсифікації»

Приготування розчину сірчаної кислоти

Приготування крохмального розчину йодистого калію

Методи визначення анормального молока Димастинова проба

Виявлення анормального молока

Оцінка результатів реакції визначення залишків

Дослідження маститного та анормального молока

Методи контролю натуральності молока

Розбавлення молока водою

Додавання знежиреного молока або зняття частини вершків

Подвійна фальсифікація

Результати дослідження

Якісна проба на воду в молоці

Виявлення крохмалю і борошна в молоці

Визначення формаліну

Визначення соди

Визначення вмісту в молоці перекису водню

Визначення аміаку

Приготування молочної сироватки

Визначення в молоці домішок хлорних препаратів

Дослідження натуральності молока

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 4 Тема: «Біохімічні дослідження пастеризованого молока»

Визначення кислотності вершків

Визначення кислотності вершків у плазмі

Визначення жиру у вершках

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 5 Тема: «Біохімічні дослідження кисломолочних продуктів»

Визначення кислотності сметани

Виявлення домішок кисломолочного сиру, кислого молока, кефіру в сметані

Визначення жиру у сметані

Визначення жиру в кисломолочному сирі

Визначення вмісту жиру в простому сирі за допомогою молочного жироміру

Визначення кислотності сиру

Визначення вологи

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 6 Тема: «Біохімічні дослідження масла вершкового»

Мікроскопування вершкового масла

Дослідження вершкового масла Визначення кислотного числа масла вершкового

Визначення ступеня прогіркання

Визначення ступеня прогіркання вершкового масла

Дослідження вершкового масла на наявність фальсифікацій Визначення вологи в маслі

Визначення жиру в маслі розрахунковим методом

Виявлення домішок маргарину в маслі

Контрольні запитання

Змістовий модуль 2. Біохімія м’ясопродуктів лаборторна робота № 7 Тема: «Якісне дослідження хімічного складу м’язів»

Якісне відкриття окремих складових м'яса

Визначення первинної вологи

Визначення гігроскопічної вологи

Визначення загальної вологи і сухої речовини

Форма для запису даних, одержаних у ході визначення гігроскопічної вологи

Визначення вмісту золи в м’ясі. Відкриття зольних елементів

Сухе озолення

Мокре озолення

Форма для запису результатів визначення сирої золи

Контрольні питання

9.2. Біуретова реакція (реакція Піотровського) на полі пептиди і білки

9.3. Ксантопротеїнова реакція (на тирозин, триптофан, фенілаланін)

9.4. Якісна реакція на триптофан з гліоксілевою кислотою

9.5. Якісна реакція на аміак

Якісне відкриття окремих азотовмісних сполук у м'ясі

9.6. Фракціонування білків водного екстракту м'язів

9.7. Одержання міозину м'яса

9.8. Визначення вмісту азотистих речовин у м'ясі

Полумікрометод визначення азоту за Кьельдалем

Форма для запису даних, отриманих при визначенні вмісту загального азоту і сирого протеїну

9.9. Визначення колагену та еластину у м’ясі

Визначення вмісту жиру в м'ясі

9.10. Визначення вмісту жиру в м’ясі методом екстрагування

Форма для запису результатів визначення сирого жиру

9.11. Одночасне визначення води, жиру, солі і білка в м’ясопродуктах (за н. Хотинському і в. Краєвському)

Обрахунок різних біохімічних та якісних показників м'яса

Аналогічно азоту (1)

Визначення повноцінних та сполучнотканинних

Контрольні питання

Лаборторна робота № 10 Тема: «Біохімічні тести на свіжість м'яса»

Біохімічні тести на свіжість Визначення продуктів первинного розкладу білків у бульйоні

Метод визначення кількості летких жирних кислот

Прискорені методи дослідження свіжості м'яса

Реакція на пероксидазу

Реакція на аміак з реактивом Неслера

Визначення аміно-аміачного азоту титруванням за фенолфталеїном

Визначення концентрації водневих іонів (рН)

Визначення інтенсивності забарвлення м'язової тканини

Визначення ніжності м'яса методом пресуванням (метод грау і гамма, 1957)

Визначення рН м'яса

Визначення у м'ясі вільної та зв'язаної вологи

Визначення мармуровості м'яса (розрахунковий метод)

Назва тканини, сировини або продукту*

Характеристика субпродуктів різної категорії свіжості за біохімічними показниками

Дослідження біохімічного складу і якості харчових жирів

Лабораторні дослідження Визначення кислотного числа

Ступінь окислювального псування

Визначення перекисного числа

Визначення йодного числа

Визначення числа омилення

Визначення перекисного числа

Визначення температури плавлення жиру

Визначення температури застигання жиру

Деякі жирові константи

Біохімічні тести на свіжість харчових жирів Якісна реакція на альдегіди

Визначення вмісту вологи

ДослідженняНазва тканини, сировини або продукту*

Біохімічні дослідження кулінарних виробів із рубленого м'яса

Визначення вмісту сухих речовин

Визначення кислотності

Визначення кухонної солі

Визначення вмісту хліба

Якісне визначення наповнювача за Тройніною

Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*

Дослідження біохімічного складу і якості ковбас та консервів

Органолептичні дослідження

Біохімічні дослідження ковбас

Категорії свіжості ковбас

Визначення солі аргентометричним титруванням (метод Мора)

Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*

Дослідження м'ясних банкових консервів

Біохімічні дослідження консервів Визначення загальної кислотності

Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*

Контрольні запитання

Техніка визначення. До екстракту м’язів або сухого залишку додати по краплях концентровану азотну кислоту і потім нагріти до кипіння. Після охолодження обережно додати по краплях концентрований розчин їдкого натра або аміаку. При наявності циклічних амінокислот з’являється оранжево-червоне забарвлення.

Провести експеримент з дослідним зразком. Результати експерименту занести у форму 6, зробити короткий висновок.

9.4. Якісна реакція на триптофан з гліоксілевою кислотою

Біохімічне підґрунтя. Кольорова реакція на триптофан відбувається в наслідок взаємодії триптофану з глиоксилевою кислотою (СОНСООН), яка знаходиться у вигляді домішки в льодяній оцтовій кислоті. Тому замість льодяної оцтової кислоти для реакції можна використовувати розчин чистої гліоксілевої кислоти. Сліди міді в реакції значно підвищують інтенсивність утвореного забарвлення.

Техніка визначення. До екстракту м’язів додати в надлишку льодяну оцтову кислоту, підігріти до повного розчинення і після охолодження обережно додати концентровану сірчану кислоту. На межі двох шарів після деякого відстоювання з’являється червоно-фіолетове забарвлення.

Провести експеримент з дослідним зразком. Результати експерименту занести у форму 6, зробити короткий висновок.


9.5. Якісна реакція на аміак

Біохімічне підґрунтя. Реакція дозволяє виявити аміак чи солі його в екстракті м’язів в кількості, що перевищує природну концентрацію. Метод ґрунтується на зміні кольору екстракту при взаємодії аміаку з реактивом Неслера.

Техніка визначення. У хімічну склянку відмірюють 2 мл екстракту м’язів і додають 1 мл реактиву Неслера. Суміш ретельно перемішують протягом 1 хв. Спостерігають за зміною забарвлення. При наявності у м’ясі кінцевого продукту розпаду білка (аміаку) в надпорогових концентраціях колір рідини змінюється на жовто-гарячий.

Провести експеримент з дослідним зразком. Результати експерименту занести у форму 6, зробити короткий висновок.

Таблиця 16

Якісне відкриття окремих азотовмісних сполук у м'ясі

Назва якісної реакції

Матеріал дослідження

Реактиви

Результати дослідження

Висновки

9.6. Фракціонування білків водного екстракту м'язів

Техніка визначення. Подрібнити і екстрагувати поперечносмугасті м’язи 4-х кратним обсягом дистильованої води при співвідношенні 1:2 (через годину після забою тварини!). Через 40-60 хв. рідину відфільтрувати через марлю і залишок злегка віджати. В отриманому прозорому екстракті визначити рН, а потім у 10 мл екстракту знаходять вміст загального азоту і білкового азоту (осадженням трихлороцтовою кислотою). Як правило, у 10 мл екстракту входять близько 36 мг загального і 23 мг білкового азоту (при відношенні 1:4 у 10 мл водного екстракту міститься близько 15 мг загального і близько 9,5 мг білкового азоту). Як правило, азот водного екстракту складається з 60—70% білкового і 30—40% залишкового азоту.

Отриманий водний екстракт охолодити в холодильній камері до ±1°С и потім змішати з охолодженими до тієї ж температури метиловим спиртом і водою за наступним розрахунком:

10 мл водяного екстракту + (90—А) мл води + А мл метилового спирту


У такий спосіб одержати ряд сумішей із вмістом метилового спирту від 10 до 90 об’ємних %. Отримані суміші залишити в холодильній камері при ±1°С на дві години, після чого білкові осади відфільтрувати при тій же температурі, промити відповідною сумішшю метилового спирту і води і визначити після мінералізації вміст азоту в отриманих осадах. Це осадження білкового азоту корисно використовувати для визначенням вмісту азоту у відповідних фільтратах.

Отримані результати віднести до білкового азоту в 10 мл вихідного екстракту і, таким чином, одержати кількість осадженого білка (при тій чи іншій концентрації метилового спирту) у відсотках до загального вмісту білкового азоту.

Метиловий спирт (об’ємні %) (А)

10 15 20 25 30 35 45 50 60 70 80 90

Осаджений білковий N у % до вихідного

23 24 29 31 32 33 43 51 78 92 97 99

Цифрові результати зобразити графічно, відкладаючи по осі абсцис вміст метилового спирту в об’ємних відсотках, а осі ординат - осаджений білковий азот у відсотках до всього білкового азоту екстракту. Одержати криву, яка показує, що водні екстракти скелетних м’язів містять дві основних білкових фракції: що легше осаджується і цілком випадає до 25-30 об’ємних % метилового спирту (глобулін X) і важче осаджується, що випадає до 80 об’ємних % спирту (міоген).


9.7. Одержання міозину м'яса

Техніка визначення. М’ясо щойно убитої тварини ретельно подрібнити, прохолоджуючи льодом. 100 г здрібненого м’яса екстрагувати 300 мл 0,15 М фосфатного буфера з рН 6,5, що містить хлористий калій у 0,3 М концентрації. Екстрагування вести, перемішуючи при ±10С протягом 10 хв. Суміш розвести додаванням 1000 мл води кімнатної температури, відразу профільтрувати і віджати через марлю. Фільтрат перемішувати мішалкою доти, доки не відбудеться випадання осаду актоміозину (одна-дві години). Осад, що випав, видалити центрифугуванням, після чого до опалесцентної рідині при постійному перемішуванні протягом 10 хв. додати 1500 мл води, охолодженої до 0°С. Після двогодинного стояння при 0°С частину рідини злити і потім осад міозину відокремити центрифугуванням. Дослідити розчинність отриманого міозину і визначити його ізоелектричну точку .

9.8. Визначення вмісту азотистих речовин у м'ясі

Азотисті речовини поєднують під загальною назвою «протеїн», до якого належать білок і азотисті сполуки небілкового характеру (аміди).

Аміди являють собою органічні азотисті сполуки небілкового характеру, що включають, крім вільних амінокислот, їх аміди, азотовмісні глюкозиди, органічні основи та амонійні речовини.

Полумікрометод визначення азоту за Кьельдалем

Біохімічне підґрунтя. Жири і вуглеводи під час нагрівання з концентрованою сірчаною кислотою руйнуються до вуглекислого газу і води, а азотовмісні речовини розпадаються до аміаку NНз, що з'єднується із сірчаною кислотою й утворює нелетку сіль — сірчанокислий амоній.

Реакція протікає за наступним рівнянням:

2NНз+ Н2S04(NН4)2S04

У процесі перегонки у середовищі з надлишком лугу виділяється аміак:

(NН4)2 4 + 2NаОН Nа2 4 + 2NН4ОН

2NН4ОН + 2NНз + 2Н2О.

Аміак, що виділяється у ході реакції, вступає у реакцію з борною кислотою й утворює сіль. Вміст прийомної колби титрують 0,1 н. розчином соляної кислоти, яка з'єднується з іонами амонію, утворюючи хлористий амоній і витісняючи борну кислоту.

За кількістю 0,1 н. розчину НСl, яка пішла на титрування, визначають кількість азоту в субстраті. Відомо, що 1 мл 0,1 н. розчину соляної кислоти відповідає 0,0014 г азоту.


Техніка визначення. Для аналізу беруть тонко розмелене сухе м'ясо — 0,1 г, сало — по 0,2—0,3 г. Важливо, щоб у цій кількості досліджуваного зразка містилося 0,5—1,5 мг азоту.

1. Наважку озолюють (спалюють) у колбі Кьельдаля, застосовуючи сірчану кислоту і каталізатор. Для спалювання м'яса беруть до 5 мл кислоти, для спалювання інших речовин — 3—4 мл, каталізатора — близько 200 мг. Спалюють до просвітління рідини.

2. Вміст колби охолоджують, розводять 10—15 мл дистильованої води і кількісно переносять у мірну колбу на 100 мл, додають дистильованої води до мітки і ретельно перемішують.

3. Для відгону беруть 20 мл розчину і додають його у відгоночну колбу апарата Парнаса, додають 15 мл 30 %-ного розчину лугу і пропускають сильний струмінь пари.

4. Перед уливанням лугу у відгінну колбу під вивідну трубку холодильника відгоночного приладу ставлять конічну колбу з 10 мл 2 %-ного розчину борної кислоти, до якої додають 6—8 крапель індикатора Таширо.

5. Відгін проводять протягом 15—30 хв. у залежності від інтенсивності струменя пари. Необхідно зібрати близько 50 мл дистиляту. Закінчення відгону аміаку встановлюють нанесенням краплі дистиляту на червоний лакмусовий папір. Відгін доцільно проводити одночасно у двох приладах, поміщаючи в них рівноцінні проби з одного зразка.

6. Після закінчення відгону наконечник форштосса холодильника зовні й усередині обмивають невеликою кількістю дистильованої води і вмістиме колби титрують з 5-мілілітрової мікробюретки 0,1 н. чи 0,05 н. розчином НС1 до переходу забарвлення з зеленого у червоне.

7. Паралельно проводять контрольну (холосту) пробу. Виконують усі зазначені вище операції, крім перенесення наважки зразка в колбу Кьельдаля.

Кількість кислоти, яка пішла на титрування дистиляту в холостій пробі, віднімають від результатів титрування дослідних зразків.

8. За витраченим на титрування обсягом кислоти обчислюють зміст азоту в наважці в грамах і відсотках, 1 мл 0,1 н. розчину соляної кислоти відповідає 0,0014 м азоту.

Розрахунок ведуть за кількістю 0,1 н. кислоти, яка пішла на титрування:

,

де х - вміст азоту, %;

А - кількість 0,1 н. кислоти, мл;

б - наважка продукту, г;

100 - коефіцієнт для перерахування у %;