ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 26.03.2024
Просмотров: 758
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
Вінницький національний аграрний університет
Пришвидшений метод визначення вмісту в молоці сухої речовини і води
Аналітичне визначення вмісту сухої речовини і води у молоці
Визначення вмісту сухого знежиреного залишку в молоці на аналізаторі ам-2
Визначення вмісту золи в молоці. Якісне відкриття та кількісне визначення зольних елементів
Визначення вмісту золи у молоці
Якісне відкриття зольних елементів
Якісне відкриття зольних елементів молока
Кількісні методи визначення зольних елементів Методи атомно-адсорбційного аналізу
Визначення вмісту кальцію, магнію, калію і натрію в молоці
Визначення кількості калію і нагрію в молоці
Визначення вмісту кальцію в молоці за методикою міжнародного стандарту
Сорбційний метод визначення питомої активності стронцію-90
Лаборторна робота № 2 Тема: «Дослідження фізико-хімічних та технологічних властивостей молока»
Біохімічні властивості молока Визначення титрованої кислотності молока
Визначення рН молока (активної кислотності)
Співвідношення титрованої та активної кислотності молока
Визначення буферності і буферної ємності молока
Дослідження біохімічних властивостей молока
Дослідження органолептичних властивостей молока
Визначення температури замерзання молока
Визначення інших фізико-хімічних показників молока
Дослідження фізико-хімічних властивостей молока
Приготування розчину сірчаної кислоти
Приготування крохмального розчину йодистого калію
Методи визначення анормального молока Димастинова проба
Оцінка результатів реакції визначення залишків
Дослідження маститного та анормального молока
Методи контролю натуральності молока
Додавання знежиреного молока або зняття частини вершків
Виявлення крохмалю і борошна в молоці
Визначення вмісту в молоці перекису водню
Приготування молочної сироватки
Визначення в молоці домішок хлорних препаратів
Дослідження натуральності молока
Лаборторна робота № 4 Тема: «Біохімічні дослідження пастеризованого молока»
Визначення кислотності вершків
Визначення кислотності вершків у плазмі
Лаборторна робота № 5 Тема: «Біохімічні дослідження кисломолочних продуктів»
Визначення кислотності сметани
Виявлення домішок кисломолочного сиру, кислого молока, кефіру в сметані
Визначення жиру в кисломолочному сирі
Визначення вмісту жиру в простому сирі за допомогою молочного жироміру
Лаборторна робота № 6 Тема: «Біохімічні дослідження масла вершкового»
Мікроскопування вершкового масла
Дослідження вершкового масла Визначення кислотного числа масла вершкового
Визначення ступеня прогіркання
Визначення ступеня прогіркання вершкового масла
Дослідження вершкового масла на наявність фальсифікацій Визначення вологи в маслі
Визначення жиру в маслі розрахунковим методом
Виявлення домішок маргарину в маслі
Якісне відкриття окремих складових м'яса
Визначення гігроскопічної вологи
Визначення загальної вологи і сухої речовини
Форма для запису даних, одержаних у ході визначення гігроскопічної вологи
Визначення вмісту золи в м’ясі. Відкриття зольних елементів
Форма для запису результатів визначення сирої золи
9.2. Біуретова реакція (реакція Піотровського) на полі пептиди і білки
9.3. Ксантопротеїнова реакція (на тирозин, триптофан, фенілаланін)
9.4. Якісна реакція на триптофан з гліоксілевою кислотою
Якісне відкриття окремих азотовмісних сполук у м'ясі
9.6. Фракціонування білків водного екстракту м'язів
9.8. Визначення вмісту азотистих речовин у м'ясі
Полумікрометод визначення азоту за Кьельдалем
Форма для запису даних, отриманих при визначенні вмісту загального азоту і сирого протеїну
9.9. Визначення колагену та еластину у м’ясі
Визначення вмісту жиру в м'ясі
9.10. Визначення вмісту жиру в м’ясі методом екстрагування
Форма для запису результатів визначення сирого жиру
Обрахунок різних біохімічних та якісних показників м'яса
Визначення повноцінних та сполучнотканинних
Лаборторна робота № 10 Тема: «Біохімічні тести на свіжість м'яса»
Біохімічні тести на свіжість Визначення продуктів первинного розкладу білків у бульйоні
Метод визначення кількості летких жирних кислот
Прискорені методи дослідження свіжості м'яса
Реакція на аміак з реактивом Неслера
Визначення аміно-аміачного азоту титруванням за фенолфталеїном
Визначення концентрації водневих іонів (рН)
Визначення інтенсивності забарвлення м'язової тканини
Визначення ніжності м'яса методом пресуванням (метод грау і гамма, 1957)
Визначення у м'ясі вільної та зв'язаної вологи
Визначення мармуровості м'яса (розрахунковий метод)
Назва тканини, сировини або продукту*
Характеристика субпродуктів різної категорії свіжості за біохімічними показниками
Дослідження біохімічного складу і якості харчових жирів
Лабораторні дослідження Визначення кислотного числа
Ступінь окислювального псування
Визначення температури плавлення жиру
Визначення температури застигання жиру
Біохімічні тести на свіжість харчових жирів Якісна реакція на альдегіди
ДослідженняНазва тканини, сировини або продукту*
Біохімічні дослідження кулінарних виробів із рубленого м'яса
Визначення вмісту сухих речовин
Якісне визначення наповнювача за Тройніною
Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*
Дослідження біохімічного складу і якості ковбас та консервів
Визначення солі аргентометричним титруванням (метод Мора)
Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*
Дослідження м'ясних банкових консервів
Біохімічні дослідження консервів Визначення загальної кислотності
Кислотне число жиру вираховують за формулою:
,де
Y - кількість 0,1 Н розчину лугу, яка пішла на титрування;
K - поправочний коефіцієнт розчину лугу для перерахування на точний 0,1 Н розчину;
а - вага наважки жиру;
5,61 - кількість їдкого натру, що міститься в 1 мл 0,1 Н розчині, мл.
Розходження між результатами паралельних визначень не повинно перевищувати 0,1 мг.
Оцінка результатів: тваринні жири вищих сортів мають кислотне число 1,2; І сорт — 2,2, а збірний — 3,5. Визначення свіжості жиру реакцією з нейтральним червоним (на наявність низькомолекулярних жирних кислот).
Наважку жиру 0,5—1 г розтирають товкачиком у фарфоровій ступці з 1 мл свіжоприготовленого 0,01% розчину нейтрального червоного протягом 1 хв., після чого зливають залишки розчину нейтрального червоного, змивають водою і візуально визначають колір жиру (табл. 21).
Таблиця 21
Ступінь окислювального псування
Свинячий і баранячий жир |
Яловичий жир |
||
Колір |
Ступінь псування |
Колір |
Ступінь псування |
Від жовтого із зеленуватим відтінком до жовтого |
Свіжий |
Від жовтого до коричневого |
Свіжий |
Від темно-жовтого до коричневого |
Свіжий, але непридатний для зберігання |
Від коричневого до коричнево-рожевого |
Свіжий, але непридатний для зберігання |
Від коричневого до рожевого |
Сумнівної свіжості |
Від коричнево- рожевого до рожевого |
Сумнівної свіжості |
Від рожевого до червоного |
Зіпсований |
Від рожевого до червоного |
Зіпсований |
Визначення перекисного числа
Перекисне число — кількість грамів йоду, яка виділилася з йодистого калію перекисами, що містяться в 100 г жиру.
Хід роботи. У конічну колбу з притертим корком вносять наважку жиру 0,8 г, розплавляють на водяній бані, доливають з циліндра 10 мл хлороформу, 10 мл льодяної оцтової кислоти і 0,5 мл насиченого свіжоприготовленого розчину йодистого розчину калію.
Закривають колбу корком, змішують круговими рухами вміст колби і ставлять у темне місце на 3 хв. Після цього в колбу приливають 100 мл дистильованої води, в яку заздалегідь було долито 1 мл 1% розчину крохмалю. Титрують 0,01 нормальним розчином гіпосульфіту натрію. Для контрольного досліду беруть таку ж кількість реактивів, але без жиру.
Перекисне число (X) визначають за формулою:
де
A — кількість 0,01 н гіпосульфіту, яка пішла на титрування розчину з жиром, мл;
B— це ж саме в контрольному досліді;
0,00127 — кількість йоду, яка зв'язує 1 мл 0,01 н. розчину гіпосульфіту;
С — наважка жиру, г;
К — поправка на титр.
! За величиною перекисного числа про санітарний стан жиру судять : свіжий жир — від 0 до 0,03; жир, який не підлягає зберіганню — від 0,03 до 0,06; жир сумнівної свіжості (підлягає перетопленню, або оцінюється як жир нижчої якості) — від 0,06 до 0,1; жир зіпсований (технічний) —більше 0,1.
Визначення йодного числа
Йодне число - кількість грамів йоду, що може приєднатися до 100 г жиру. Ця константа дозволяє судити про ступінь насичення жиру.
Найбільш простий метод визначення йодного числа базується на реакції між йодноватистою кислотою і ненасиченими жирними кислотами, що містяться в жирах як у вільному, так і у зв'язаному стані.
Техніка визначення. Наважку жиру, приблизно 4 г, поміщають у колбочку і розчиняють в 40 мл спирту (краще безводного) при нагріванні на водяній бані при 500 С. Охолоджують і додають 20 мл 2,5% спиртового розчину йоду і добре перемішують. Вливають 200 мл води, знову перемішують і через 5 хвилин титрують 0,1н. розчином гіпосульфіту. Наприкінці титрування додають 0,5 мл 1% розчину крохмалю і продовжують титрувати до зникнення блакитного забарвлення.
Так само проводять контрольний дослід, тільки замість жиру додають воду.
Розрахунок:
, де
а – кількість 0,1 н. розчину гіпосульфіту, що пішла на титрування контрольної проби, мл;
в - кількість 0,1 н. розчину гіпосульфіту, що пішла на титрування дослідної проби, мл;
l – наважка жиру;
0,0127 – кількість йоду, яка є еквівалентною 1 мл 0,1 н. розчину гіпосульфіту, г.
Для приготування розчину йоду 25 г йоду розчиняють в 1 л 96% спирту.
Визначення числа омилення
Число омилення - це кількість (мг) КОН, що йде на нейтралізацію усіх, як вільних, так зв'язаних, жирних кислот в 1 г жиру.
Метод оснований на тому, що жир омилюють надлишком титрованого розчину КОН, а потім надлишок КОН відтитровують соляною кислотою.
Різниця між об'ємом лугу і кислоти визначатиме число омилення жиру.
Техніка визначення. У колбу зі зворотним холодильником або в широку пробірку, закриту пробкою із вставленою довгою скляною трубкою, поміщають 0,5 г жиру, 4-5 мл 0,5 н. спиртового розчину КОН і нагрівають протягом 15 хв. на киплячій водяній бані. Через 15 хв. додають 5 мл спирту, 2-3 краплі фенолфталеїну і титрують 0,5 н. розчином соляної кислоти до зникнення рожевого забарвлення.
, мг КОН
де a - кількість мл 0,5н КОН, доданих до проби;
b - кількість мл 0,5н соляної кислоти, що пішла на титрування надлишку КОН;
Т - титр. 0.5 н КОН;
n - наважка жиру, г.
Визначення перекисного числа
Перекисне число - це кількість грамів йоду, виділеного з йодистого калію перекисами, що містяться в 100 г жиру, найчастіше його визначають йодометрично.
Техніка визначення. У конічну колбу з притертою пробкою ємністю 300 мл додають наважку жиру (топленого), зважену на аналітичних вагах - 0,5 - 1 г.
Жир розтоплюють, занурюючи колбу в гарячу воду, по стінці, змиваючи сліди жиру, вливають з циліндрика - 10 мл хлороформу і з іншого циліндрика 10 мл крижаної оцтової кислоти. Швидко вливають 0,5 мл 50% свіжо приготованого розчину йодистого калію, закривають колбу пробкою, одночасно перевертають трихвилинний пісочний годинник, колбу ставлять у темне місце. 3-ма хвилинами пізніше у колбу вливають 100 мл дистильованої води і 1 мл 1-% розчину крохмалю і титрують 0,01 н. розчином гіпосульфіту до зникнення синього забарвлення. Відзначають кількість мл гіпосульфіту, яку взято на титрування.
Для перевірки чистоти реактивів проводять контрольне визначення, що відрізняється від основного тільки тим, що воно робиться без жиру.
Розрахунок:
, де
а - кількість 0,1 н розчину гипосульфіту, взята на основний дослід, мл;
b -кількість 0,1 н розчину гипосульфіту, взята на контрольний дослід, мл;
l - наважка жиру, г;
0,00127 – кількість йоду, яка еквівалентна 1 мл 0,01н. розчину гіпосульфіту, г.
Визначення температури плавлення жиру
1 СПОСІБ. У капіляр діаметром 1,4-1,5 мм беруть розплавлений і профільтрований жир. Висота стовпчика жиру повинна бути близько 2 см. Жир у капілярі прохолоджують протягом 1-2 годин на льоді чи в холодній воді, після чого кінець капіляра відрізають, залишаючи стовпчик жиру довжиною 0,5 см. Потім капіляр прикріплюють до термометри на одному рівні з температурною шкалою. Воду в склянці повільно нагрівають доти, поки жир стане прозорим.
При такому стані жиру відзначають градус за термометром, що і буде температурою плавлення жиру.
2 СПОСІБ (спрощений). У піпетку набирають визначену кількість розплавленого жиру, охолоджують його до твердої консистенції. Піпетку із застиглим жиром потрібно прикріпити до термометра і все це опустити в цю судину з водою, щоб стовпчик жиру і піпетки до верхнього отвору знаходився у воді. Як тільки жир розплавиться (повністю), стовпчик його під тиском води через нижній отвір піпетки підніметься вище колишнього свого рівня. Це і буде точкою плавлення жиру, температуру якої визначають за шкалою термометра.