ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 26.03.2024

Просмотров: 420

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Вінницький національний аграрний університет

Змістовий модуль 1. Біохімія молочних продуктів лабораторна робота № 1 Тема: «Лабораторна справа та техніка безпеки. Дослідження елементарного складу молока»

Пришвидшений метод визначення вмісту в молоці сухої речовини і води

Аналітичне визначення вмісту сухої речовини і води у молоці

Визначення вмісту сухого знежиреного залишку в молоці на аналізаторі ам-2

Визначення вмісту в молоці сухої речовини і сухого знежиреного молочного залишку розрахунковим методом

Визначення вмісту золи в молоці. Якісне відкриття та кількісне визначення зольних елементів

Визначення вмісту золи у молоці

Якісне відкриття зольних елементів

Якісне відкриття зольних елементів молока

Кількісні методи визначення зольних елементів Методи атомно-адсорбційного аналізу

Визначення вмісту кальцію, магнію, калію і натрію в молоці

Визначення кількості калію і нагрію в молоці

Визначення вмісту кальцію в молоці за методикою міжнародного стандарту

Сорбційний метод визначення питомої активності стронцію-90

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 2 Тема: «Дослідження фізико-хімічних та технологічних властивостей молока»

Біохімічні властивості молока Визначення титрованої кислотності молока

Визначення рН молока (активної кислотності)

Співвідношення титрованої та активної кислотності молока

Визначення буферності і буферної ємності молока

Дослідження біохімічних властивостей молока

Фізико-хімічні властивості

Дослідження органолептичних властивостей молока

Визначення густини молока

Визначення температури замерзання молока

Визначення в'язкості молока

Визначення інших фізико-хімічних показників молока

Дослідження фізико-хімічних властивостей молока

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 3 Тема: «Дослідження анормального молока та визначення ступеня і чинників фальсифікації»

Приготування розчину сірчаної кислоти

Приготування крохмального розчину йодистого калію

Методи визначення анормального молока Димастинова проба

Виявлення анормального молока

Оцінка результатів реакції визначення залишків

Дослідження маститного та анормального молока

Методи контролю натуральності молока

Розбавлення молока водою

Додавання знежиреного молока або зняття частини вершків

Подвійна фальсифікація

Результати дослідження

Якісна проба на воду в молоці

Виявлення крохмалю і борошна в молоці

Визначення формаліну

Визначення соди

Визначення вмісту в молоці перекису водню

Визначення аміаку

Приготування молочної сироватки

Визначення в молоці домішок хлорних препаратів

Дослідження натуральності молока

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 4 Тема: «Біохімічні дослідження пастеризованого молока»

Визначення кислотності вершків

Визначення кислотності вершків у плазмі

Визначення жиру у вершках

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 5 Тема: «Біохімічні дослідження кисломолочних продуктів»

Визначення кислотності сметани

Виявлення домішок кисломолочного сиру, кислого молока, кефіру в сметані

Визначення жиру у сметані

Визначення жиру в кисломолочному сирі

Визначення вмісту жиру в простому сирі за допомогою молочного жироміру

Визначення кислотності сиру

Визначення вологи

Контрольні запитання

Лаборторна робота № 6 Тема: «Біохімічні дослідження масла вершкового»

Мікроскопування вершкового масла

Дослідження вершкового масла Визначення кислотного числа масла вершкового

Визначення ступеня прогіркання

Визначення ступеня прогіркання вершкового масла

Дослідження вершкового масла на наявність фальсифікацій Визначення вологи в маслі

Визначення жиру в маслі розрахунковим методом

Виявлення домішок маргарину в маслі

Контрольні запитання

Змістовий модуль 2. Біохімія м’ясопродуктів лаборторна робота № 7 Тема: «Якісне дослідження хімічного складу м’язів»

Якісне відкриття окремих складових м'яса

Визначення первинної вологи

Визначення гігроскопічної вологи

Визначення загальної вологи і сухої речовини

Форма для запису даних, одержаних у ході визначення гігроскопічної вологи

Визначення вмісту золи в м’ясі. Відкриття зольних елементів

Сухе озолення

Мокре озолення

Форма для запису результатів визначення сирої золи

Контрольні питання

9.2. Біуретова реакція (реакція Піотровського) на полі пептиди і білки

9.3. Ксантопротеїнова реакція (на тирозин, триптофан, фенілаланін)

9.4. Якісна реакція на триптофан з гліоксілевою кислотою

9.5. Якісна реакція на аміак

Якісне відкриття окремих азотовмісних сполук у м'ясі

9.6. Фракціонування білків водного екстракту м'язів

9.7. Одержання міозину м'яса

9.8. Визначення вмісту азотистих речовин у м'ясі

Полумікрометод визначення азоту за Кьельдалем

Форма для запису даних, отриманих при визначенні вмісту загального азоту і сирого протеїну

9.9. Визначення колагену та еластину у м’ясі

Визначення вмісту жиру в м'ясі

9.10. Визначення вмісту жиру в м’ясі методом екстрагування

Форма для запису результатів визначення сирого жиру

9.11. Одночасне визначення води, жиру, солі і білка в м’ясопродуктах (за н. Хотинському і в. Краєвському)

Обрахунок різних біохімічних та якісних показників м'яса

Аналогічно азоту (1)

Визначення повноцінних та сполучнотканинних

Контрольні питання

Лаборторна робота № 10 Тема: «Біохімічні тести на свіжість м'яса»

Біохімічні тести на свіжість Визначення продуктів первинного розкладу білків у бульйоні

Метод визначення кількості летких жирних кислот

Прискорені методи дослідження свіжості м'яса

Реакція на пероксидазу

Реакція на аміак з реактивом Неслера

Визначення аміно-аміачного азоту титруванням за фенолфталеїном

Визначення концентрації водневих іонів (рН)

Визначення інтенсивності забарвлення м'язової тканини

Визначення ніжності м'яса методом пресуванням (метод грау і гамма, 1957)

Визначення рН м'яса

Визначення у м'ясі вільної та зв'язаної вологи

Визначення мармуровості м'яса (розрахунковий метод)

Назва тканини, сировини або продукту*

Характеристика субпродуктів різної категорії свіжості за біохімічними показниками

Дослідження біохімічного складу і якості харчових жирів

Лабораторні дослідження Визначення кислотного числа

Ступінь окислювального псування

Визначення перекисного числа

Визначення йодного числа

Визначення числа омилення

Визначення перекисного числа

Визначення температури плавлення жиру

Визначення температури застигання жиру

Деякі жирові константи

Біохімічні тести на свіжість харчових жирів Якісна реакція на альдегіди

Визначення вмісту вологи

ДослідженняНазва тканини, сировини або продукту*

Біохімічні дослідження кулінарних виробів із рубленого м'яса

Визначення вмісту сухих речовин

Визначення кислотності

Визначення кухонної солі

Визначення вмісту хліба

Якісне визначення наповнювача за Тройніною

Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*

Дослідження біохімічного складу і якості ковбас та консервів

Органолептичні дослідження

Біохімічні дослідження ковбас

Категорії свіжості ковбас

Визначення солі аргентометричним титруванням (метод Мора)

Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*

Дослідження м'ясних банкових консервів

Біохімічні дослідження консервів Визначення загальної кислотності

Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*

Контрольні запитання

Визначення вмісту золи в м’ясі. Відкриття зольних елементів

Мета: Набути практичних знань з дослідження золи і зольних елементів м'яса.

Завдання: 1. Ознайомитися з методикою визначення сирої золи, зробити короткий конспект.

2. Провести дослідження індивідуального зразка, занести результати аналізу у форму, зробити короткий висновок.

Матеріали і обладнання: муфельна піч, фарфорові тиглі, шпателі, лопатки, ваги торсійні, дослідні зразки, робочі зошити, калькулятори, довідники, розчини винної кислоти, піросурм’яного калію, азотнокислого срібла, хлориду барію, роданистого калію та жовтої кров’яної солі, 0,5%-ний розчин соляної кислоти, спиртівка, кювета скляна, пробірки, паперові фільтри.

Кількість сирої золи визначають сухим озоленням (спалюванням при високій температурі) наважки і “мокрим” озоленням (спаленням сумішшю азотної і сірчаної кислот). При озоленні органічні речовини згорають, тому визначення сирої золи одночасно дозволяє встановити вміст органічних речовин (від 100% віднімають відсоток сирої золи і загальної вологи).

Сухе озолення

Сирою золою називається залишок, який одержують при спалюванні наважки у муфельних печах. Вона містить зольні елементи (макро- і мікроелементи) у вигляді оксидів, а також деяку кількість домішок, неспалених часток вугілля.

Починають озолення при відносно невисокій температурі, щоб уникнути можливого розкидання дрібних часток корму. Це сприяє повному згоранню органічної речовини. Інакше легкоплавкі солі обволікають неозолену речовину, запобігають повному згоранню. У перший період нагрівання відбувається суха перегонка корму, в результаті чого стінка тигля вкривається смолистою речовиною.

Для запобігання втрат фосфору, сірки, хлористих солей лужних металів, озолення слід завершувати при температурі 450-500оС (початок темно-червоного накалювання). З метою запобігання втрат фосфору зразки доцільно змішувати у тиглі з 1 г розтертого нітриту амонію.


Мокре озолення

В основі цього методу лежить безперервна дія на зразок сильно окислюючої суміш, під дією якої органічна речовина руйнується без утворення вугілля, так як вуглець повністю окислюється до СО2.

При мокрому озоленні не мають місце втрати фосфору, калію та інших елементів, так як температура вмісту у колбі не перевищує 338оС. Озолення ведуть у витяжній шафі у колбах або пробірках з тугоплавкого скла. Для озолення застосовують декілька рецептів окислюючих сумішей: суміш концентрованих кислот сірчаної і азотної (1:1), азотної і сірчаної (10-20:1), сірчаної і хлорної (4:1) або концентратної сірчаної кислоти в присутності каталізаторів (селен металевий, пергідроль, суміш сульфатів калію та міді тощо).

Формула розрахунку:

,

де Х– вміст сирої золи, %

а – маса сирої золи , г

в – наважка корму, г.

Таблиця 15

Форма для запису результатів визначення сирої золи

Показники

Визначення

перше

друге

середнє

Маса тигля із зразком, г

Маса порожнього тигля, г

Наважка, г

Маса тигля після прокалювання, г:

перше зважування

друге зважування

Третє зважування

Маса золи, г

Вміст золи у :

повітряно-сухій речовині, %

абсолютно сухій речовині, %

первинній речовині, %

Вміст органічної речовини, %


Контрольні питання

  1. Що таке зола м'яса?

  2. Які групи сполук входять до золи?

  3. Як відкрити макроелементи м'яса?

  4. Яка біохімічна суть дослідження наявності в золі заліза?

  5. Що таке зола м'яса?

  6. Які групи сполук входять до золи?

  7. Як відкрити макроелементи м'яса?

  8. Яка біохімічна суть дослідження наявності в золі заліза?

ЛАБОРТОРНА РОБОТА № 9

Тема: «Якісне відкриття і кількісне дослідження складових сполук у м’ясі. Обрахунок різних біохімічних та якісних показників м'яса»

ЯКІСНЕ ВІДКРИТТЯ І КІЛЬКІСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АЗОТОВМІСНИХ РЕЧОВИН М’ЯСА

9.1. Якісне відкриття окремих азотовмісних речовин м'яса

Мета: Освоїти принципи, методи та хід визначення якісного і кількісного складу азотовмісних речовин м'яса.

Завдання: Оволодіти методиками якісного відкриття окремих азотовмісних речовин.

Матеріали та обладнання: пробірки, мірні піпетки, колби різної ємності, шпателі, лопатки, ваги торсійні, дослідні зразки, робочі зошити, 10%-ний розчин їдкого натра, 0,1%-ний розчин сірчанокислої міді, конц. азотна кислота, конц. Розчин аміаку, реактив Неслера, індикатори паперові, , метиловий спирт, 0,15 М фосфатний буфер з рН 6,5, що містить хлористий калій у 0,3 М концентрації, дистильована вода, фільтри паперові, марля, магнітна мішалка, центрифуга, холодильна камера, концентрована сірчана кислота Н24 (питома маса 1,84, ДСТ 4204—77, х.ч.); децинормальний (0,1 н) розчин Н24; борна кислота Н3ВО3 (ДСТ 9656—61, х.ч.), з якої готують 2 %-ний розчин; соляна кислота (НС1, х. ч.), 33 %-ний розчин NаОН, сірчанокисла мідь — СuSО4-5Н2О (ДСТ 4165-66, х. ч.); сірчанокислий калій — К24 (ДСТ 4145—65, х.ч.); селен елементарний; селеновий каталізатор (розтирають і змішують 100 г сірчанокислого калію, 10 г сірчанокислої міді і 2 г селену. За відсутності селену застосовують суміші сірчанокислої міді і сірчанокислого калію); індикатори: Таширо, конгорот, метилоранж, 0,6 % розчин хлористого натру, 0,2% розчин їдкого натру, 0,1% розчин їдкого натру, реактиви для визначення азоту, 20% розчин оцтової кислоти, водяна баня, центрифуга, фільтрувальний папір, вата, тести рН, колби на 100 та 200мл.


Для приготування індикатора Таширо 0,02 г метилового червоного розчиняють у 60 мл етилового спирту, потім додають 40 мл води. Після цього 0,1мг метиленової сині розчиняють у 100 мл води. Перед роботою змішують 25 мл метилового червоного і 3 мл розчину метиленової сині; дистильована вода; лакмусовий папір (червоний); пемза порошкоподібна чи гранульована (можна використовувати скляні чи порцелянові трубочки); ваги аналітичні, циліндрик на 10 мл для відбору наважки корму або іншого субстрату; колби Кьельдаля (для спалювання - ємністю 200-250 мл, для відгону - ємністю 500-750 мл); штатив для колб, що використовується при спалюванні корму; відгінний апарат Кьельдаля (для відгону аміаку), колбонагрівачі чи інше джерело нагрівання, бюретки на 25-50 мл, мірні циліндри ємністю 25-50 мл; установка для титрованих розчинів; колби конічні чи мірні на 250-500 мл; крапельниця для індикатора; краплеутворювачі; прилад для промивання.


9.2. Біуретова реакція (реакція Піотровського) на полі пептиди і білки

В сильно лужному розчині при додаванні солі міді такі речовини, як біурет (Н2N-СО-NН-СО-NН2), полі пептиди і білки утворюють забарвлений в синьо-фіолетовий та червоно-фіолетовий колір комплексні солі.

Біохімічне підґрунтя. Біуретова реакція обумовлена присутністю в молекулі або двох -СО-NН – груп або -СО-NН – групи і груп –С-(-NН)-NН2 або –СН2-NН , пов’язаних безпосередньо між собою або через атом вуглецю або азоту. Тому біуретову реакцію дають пептиди, що містять принаймні, три залишки амінокислот. Проте, деякі непептидні структури, як, наприклад, гистидин, дають позитивну біуретову реакцію і тому ця реакція не є специфічною для поліпептидних ланцюгів.

Пептони при звичайному проведенні біуретової реакції дають червонувате забарвлення. Однак і тут при додаванні надлишку солі міді утворюється синьо-фіолетове забарвлення.

Присутність у досліджуваному розчині сульфатів магнію або амонію перешкоджає біуретовій реакції. При наявності амонійних солей слід використовувати великий надлишок їдкого лугу. Біуретова реакція використовується і для кількісного визначення білків.

Техніка визначення. До водного екстракту м’язів додають рівний об’єм 10%-ного розчину їдкого натра і потім по краплях 0,1%-ний розчин сірчанокислої міді. Рідина набуває фіолетового забарвлення.

Результати аналізу записують у форму 6.

9.3. Ксантопротеїнова реакція (на тирозин, триптофан, фенілаланін)

Біохімічне підґрунтя. Якщо з’єднати розчин білку з концентрованою азотною кислотою, то випаде осад білку, який при нагріванні суміші частково розчиняється з утворенням жовтого розчину. При цьому відбувається утворення нітросполук триптофану та тирозину. Якщо далі до отриманого розчину обережно додати розчин їдкого лугу чи аміаку, то з’явиться червонувато-оранжеве забарвлення. Це забарвлення обумовлено утворенням солей таутомерних ациформ нітросполук – нітронових кислот.

Триптофан дає більш яскраво-червоне забарвлення, ніж тирозин. Фенілаланін не нітрується при дії однієї азотної кислоти, проте при додаванні концентрованих сірчаної і азотної кислот нітрування відбувається. Ксантопротеїнова реакція виходить краще з сухими препаратами білка.