ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 06.07.2024
Просмотров: 722
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
2. Класифікація внутрішніх органів.
5 Загальні закономірності будови зовнішньої оболонки стінки трубчастих органів, дати
8.Розвиток ротової порожнини та її похідних. Вади розвитку ротової порожнини.
11. Тверде піднебіння (palatumdurum)
12. М’яке піднебіння (palatummolle)/ піднебінна завіска (vellumpalatinum).
15. Ембріологічна та анатомічна класифікації м’язів язика, їх морфо-функціональна
16Зуби: частини зуба, тканини зуба. Періодонт, пародонт, зубний орган: визначення.
17. Постійні зуби: формула, характеристика видів зубів
20.Ротові залози: класифікація. Привушна залоза: топографія, будова; описати і
21. Під’язикова залоза: топографія, будова; описати і продемонструвати на препаратах.
22. Піднижньощелепна залоза: топографія, будова;
23.Зів (fauces). Межі, сполучення
31. Ділянки передньої черевної стінки.
35. Тонка кишка (intestinum tenue). Поч. Від воротаря шлунка на рівні між тілами 12 гр.Хр – 1 п.Хр.
36. Дванадцятипала кишка(duodenum) частини, іх топографія.
38.Тонка кишка: будова слизової оболонки тонкої кишки.
39. Дванадцятипала кишка: особливості будови слизової оболонки.
40.Товста кишка: відділи, їх топографія (голотопія, синтопія);
42. Сліпа кишка: топографія (голотопія, синтопія), особливості будови;
43.Частини та згини ободової кишки ,їх топографія ( голотопія, сінтопія), відношення до очеревини.
45. Пряма кишка: частини, згини, відношення до очеревини, топографія у чоловіків і у жінок;
46.Пряма кишка: особливості будови слизової, м’язової і зовнішньої оболонок.
47.Зовнішні ознаки товстої кишки;
48.Розвиток печінки в ембріогенезі.
49.Печінка: зовнішня будова; рельєф діафрагмової і нутрощевої поверхонь;
51. Печінка: внутрішня будова ( частки, частини, сегменти, часточки).
52.Печінка: утворення і шліхи відтоку жовчі
55. Розвиток підшлункової залози в ембріогенезі
57. Екзокринні та ендокринні відділи підшлункової залози, шляхи виведення продуктів їх діяльності.
59. Очеревина: загальна характеристика. Чепці, зв’язки, брижі, їх будова та утворення;
1.Які органи належать до дихальної системи?
2. Що належить до верхніх дихальних шляхів?
3. Розвиток органів дихальної системи в ембріогенезі.
4. . Особливості будови стінки трубчастих органів дихальної системи
10. Носова порожнина: функціональні частини, їх будова і функції;
11. Гортань: топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія
12. Гортань: хрящі, суглоби, зв’язки, м’язи, їх будова
14. Порожнина гортані: частини, їх будова, межі
15. Голосова щілина: межі, утворення, частини
16. Функції гортані, теорії голосоутворення.
17. Трахея: і бронхи: топографія, будова стінки;
18. Легені: топографія, зовнішня будова ;
19. Корінь легені: топографія, склад.
20. Легені: частки, бронхо-легеневі сегменти, часточки; їх будова. Рентгенанатомія легень.
21. Бронхіальне дерево: розгалуження, будова стінки, функції.
22. Альвеолярне дерево: розгалуження, будова стінки.
24. Плевра: загальна характеристика, функції; плевральна порожнина, її закутки.
26. Середостіння: визначення; класифікація за міжнародною анатомічною номенклатурою.
1. Які органи належать до сечової системи, їх функції.
3. Джерело, термін і механізми розвитку переднирки.
4. Джерело, термін і механізми розвитку первинної нирки. Її похідні.
5. Джерело, термін і механізми розвитку остаточної нирки.
6. Джерела і механізми розвитку сечоводів, сечового міхура.
7. Вади розвитку нирок, сечоводів і сечового міхура: механізми їх утворення
8 Нирки: зовнішня будова; описати і продемонструвати на препараті.
10. Нирки: оболонки нирки. Описати фасцію нирки
11. Нирки: фіксуючий апарат нирки.
12. Нирки: будова нирки на фронтальному розтині;
13. Нирки: структурно-функціональна одиниця нирки, її складові частини.
14. Нирки: кровоносна система нирки.
15. Нирки: шляхи виділення сечі (компоненти екскреторних шляхів нирки).
17. Сечовід: частини, топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія
18. Сечовід: будова стінки; звуження; ентген анатомія сечовода.
22. Жіночий сечівник; топографія, будова стінки.
1.Органи жіночої статевої системи: топографічна класифікація.
2.Джерела і механізми розвитку яєчника. Стадії розвитку яєчника
4. Розвиток матки в ембріогенезі. Вади розвитку.
4.Джерело і механізми розвитку піхви. Вади розвитку.
6. Джерела і механізми розвитку зовнішніх статевих органів. Вади розвитку.
7. Які органи статевої системи розвиваються з парамезонефральної протоки?
8. Яєчник: топографія, зв’язки, будова, функції;
11. Шийка матки: частини, особливості будови слизової оболонки;
13. Піхва: топографія, склепіння, будова стінки;
14. Рудиментарні додатки яєчника: над’яєчник, прияєчник, їх топографія і утворення.
15. Зовнішні жіночі статеві органи: топографія, будова.
17. Присінок піхви: межі, що в нього відкривається?
18. Молочні залози: топографія, будова: описати і продемонструвати на препаратах.
19. Чоловічі статеві органи: класифікація.
20. Джерела і механізми розвитку яєчка. Стадії розвитку яєчка. Вади розвитку яєчка.
20. Джерела і механізми розвитку передміхурової залози і цибулинно-сечівникових залоз.
21. Джерела і механізми розвитку зовнішніх чоловічих статевих органів. Вади розвитку.
22. Джерела і механізми розвитку чоловічого сечівника. Вади розвитку.
27. Яєчко: внутрішня будова, функції; описати і продемонструвати на препараті.
28. Над'яєчко: топографія, частини, будова, функції
31. Сім'явипорскувальна протока: її утворення. Куди вона відкривається?
32. Назвіть послідовно шляхи виведення сімені.
35. Передміхурова залоза: частини, внутрішня будова, функції.
37. Чоловічий сечівник: частини, їх топографія, звуження і розширення
38. Чоловічий сечівник: будова стінки;.
43. Промежина: частини, їх межі, описати і продемонструвати на препаратах
46. Сідничо-відхідникова ямка: її стінки, вміст.;
3. Види кісткового мозку: вікові особливості, топографія, функції.
13.Основні ознаки ендокринних залоз:
1.Розвиток головного мозку. Стадія 3 мозкових пухирців.
5. Ромбоподібний (задній) мозок ділиться на
5 Життєво важливі центри дихання та кровообігу (ядра блукаючого нерва).
22. Стовбур головного мозку: характеристика ядер черепних нервів
1. Мозочок: класифікація білої речовини; описати і продемонструвати на препаратах
2. Мозочок: склад верхніх мозочкових ніжок.
3. Мозочок: склад нижніх мозочкових ніжок.
4. Мозочок: склад середніх мозочкових ніжок.
5. Передній мозок: його похідні, продемонструвати на препараті.
7. Проміжний мозок: частини ( за філогенетичним розвитком) описати і продемонструвати на препаратах.
8. Таламічний мозок: частини, описати і продемонструвати на препаратах.
10. Метаталамус: частини, їх функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.
12. Шишкоподібна залоза: топографія, функції; описати і продемонструвати на препаратах.
13. Субталамус: частини, їх функціональне значення.
14. Гіпоталамус: частини, зовнішня будова;описати і продемонструвати на препаратах.
15. Гіпофіз: топографія, частини, функції.
16. Гіпоталамус: ядра, їх топографія, функціональне значення. Гіпоталамо-гіпофізарна система.
17. Третій шлуночок: розвиток, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.
1. Півкулі великого мозку: частини, описати і продемонструвати на препаратах.
2. Мозолисте тіло, його топографія, частини, функціональне значення;
3. Склепіння: його топографія, частини, функціональне значення;
7. Лімбічна система: компоненти, функціональне значення.
13. Біла речовина півкуль великого мозку: класифікація, функціональне значення.
63. Півкулі великого мозку: поверхні, частки, їх межі; описати і продемонструвати на препаратах.
71. Хемергічні структури головного та спинного мозку.
73. Відмінності між твердою оболоною головного і спинного мозку.
77. Шляхи відтоку венозної крові із синусів твердої оболони головного мозку.
78. Оболони головного мозку: міжоболонні простори, їх вміст.
79.Утворення і відтік спинномозкової рідини. Аномалї розвитку оболон головного мозку.
80. Підпавутинний простір: утворення, цистерни, сполучення.
81. Провідні шляхи цнс: визначення, класифікація.
82. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості : шлях епікритичної чутливості.
83. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості :шлях протопатичної чутливості
87. Низхідні провідні шляхи: класифікація.
88. Пірамідні шляхи: кірково-спинномозковий шлях.
89. Пірамідні шляхи: кірково-ядерний шлях.
90. Екстрапірамідна рухова система: центри, функції.
1. Орган нюху: будова, функції.
2.Орган смаку: будова, функції.
4. Очне яблуко: розвиток, аномалії розвитку, зовнішня будова.
5. Очне яблуко: оболонки , назвати і продемонструвати на препаратах.
7. Очне яблуко: судинна оболонка, її частини, будова, функції.
8. Очне яблуко: сітківка, її частини, будова, функції.
9. Заломлюючі середовища очного яблука: назвати, описати і продемонструвати на препаратах.
10. Камери очного яблука: межі, сполучення.
11. Утворення і шляхи циркуляції водянистої вологи камер очного яблука.
12. Додаткові структури ока, назвати, їх функції, продемонструвати на препаратах.
13. Додаткові структури ока: кон’юнктива, її частини, функції, склепіння.
15. Сльозовий апарат: частини, топографія, функції; шляхи відтоку сліз.
16. Іі пара черепних нервів: утворення, топографія.
17. Провідні шляхи зорового аналізатора.
19. Зовнішнє вухо: його частини і будова; описати і продемонструвати на препаратах.
20. Зовнішнє вухо: вушна раковина, будова, функції;описати і продемонструвати на препаратах
21. Зовнішнє вухо: зовнішній слуховий хід, частини, межі, будова.
22. Барабанна перетинка: топографія, частини, будова, функції.
23. Середнє вухо: частини, назвати і продемонструвати на препаратах.
26.Слухова труба: топографія, частини, сполучення, будова; описати і продемонструвати на препаратах.
33. Ендолімфатичний простір: утворення, вміст, сполучення.
34. Перетинчастий лабіринт: присінковий лабіринт, його частини, топографія, будова, функцї.
35. Перетинчастий лабіринт: півколові протоки, їх топографія, частини, будова, функції.
36. Перетинчастий лабіринт: завитковий лабіринт, стінки, їх будова, функції
37. Описати шляхи проходження звукових коливань.
Модульні питання.
Модуль 2.
Травна система
2. Класифікація внутрішніх органів.
Всі органи поділяються на п о р о ж н с т і (або трубчасті) і п а р е н х і м а т о з н і. Паренхіматозні органи побудовані із робочої тканини (паренхіми) яку складають спеціалізовані клітинні елементи, і сполучнотканинної строми, яка утворює м’який скелет органа, його арматуру. До паренхіматозних органів належать нирки, печінка, легені і інші. Строма паренхіматозних органів виконує опорну, а також і трофічну функції – в ній проходять судини і нерви.Трубчасті (порожнисті) органи мають вигляд трубки (стравохід, шлунково-кишкова трубка, трахея, сечоводи та ін.) стінки якої обмежовують порожнину.
3. Слизова оболонка.
Вистеляє з середини трубчасті нутрощі, відіграє важливу роль в забезпеченні їх ф-цій. Складається з 3-х шарів: епітеліальної пластинки, власної пластинки і м’язової пластинки. Епітеліальна відмежовує внутрішнє середовище від зовнішнього. Власна пластинка утворена з пухкої волокнистої сполучної тканини, що містить багато різних типів клітин. М’язова пластинка утворена 1-3 шарами гладких міозитів, розташована на межі слизової оболонки і підслизової основи.
4. М’язова оболонка.
Складається з зовнішнього – поздовжнього шару, і внутрішнього – колового. Вони розділені прошарком пухкої волокнистої сполучної тканини, у якій містяться нервові сплетіння, крово- та лімфоносні судини.
5 Загальні закономірності будови зовнішньої оболонки стінки трубчастих органів, дати
стислу характеристику; варіанти відношення органів до очеревини.
Ззовні більшість органів вкриті серозною оболонкою, що утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною, і яка містить багато еластичних і колагенових волокон. Зовнішня її поверхня вкрита мезотелієм. Деякі органи (шийний і грудний відділи стравоходу, глотка, дихальні і сечові шляхи) вкриті адвентиційною оболонкою. Це пухка волокниста сполучна тканина, що містить кровоносні та лімфатичні судини, нерви. Внутрішні органи можуть бути розташовані щодо очеревини так: інтраперитонеально – вкриті очеревиною з усіх боків; мезоперитонеально – з 3-х сторін; ретроперитонеально – за очеревиною; екстраперитонеально – не відносяться до очеревини.
6-7.Описати загальні анатомо-функціональні закономірності будови екзокринних залоз. Загальні анатомо-функціональні закономірності будови екзокринних залоз.
Виділяють багатоклітинні та одноклітинні екзокринні залози. Одноклітинні. Келихоподібні клітини, що вироб. слиз, склад. з глюкопротеїдів. Мають видовжене, багате хроматином ядро, що розт. в базальній частині клітини (ніжці). Над ядром розт. к. Гольджі, а вище – вакуолі і багато секреторних гранул, що виділяються з клітин за мерокриновим типом. Секреція гранул слизу з клітин на пов. слизової здійснюється шлахомекзоцитозу. Багатоклітинні. Утв. початкові секреторні відділи екзокринних багатоклітинних залоз, що виробляють різні секрети. Залозисті клітини структурно і функціонально поляризовані. Їх секреторні гранули залягають на апікальній зоні і виділяються через апікальну плазмолему.Мітсяться органели різноманітні.
8.Розвиток ротової порожнини та її похідних. Вади розвитку ротової порожнини.
Найчастіше виникає однобічна чи двобічна щілина (розщеплення) верхньої губи збоку від верхньогубного жолобка. Цю ваду називають "заячою губою" і вона виникає внаслідок незрощення лобового та верхньощелепного відростків при розвитку обличчя. Щілина може досягати крила носа, відокремлюючи його від спинки носа. Іноді не зростаються піднебінні відростки верхніх щелеп. Тоді в піднебінні залишається щілина, що розміщена переважно по серединній лінії, утворюючи ваду т. зв. "вовчу пащу". Можуть бути різні варіанти цієї вади: від розщеплення твердого і м’якого піднебіння аж до роздвоєння піднебінного язичка.Інколи "заяча губа" і "вовча паща" виникають одночасно.Бувають випадки, коли верхньощелепні і ниж-ньощелепні відростки не зростаються або, навпаки, зростаються надмірно. Це призводить відповідно до збільшення ротової щілини – макростомії або до її зменшення – мікростомії Розвиток. Будова травної системи в різних видів тварин залежить від її функції. Щелепи виникають лише в поперечноротих і осетрових риб, що зумовлено характером харчування. У риб уже є зуби, але вони досягають вищого ступеня диференціювання тільки у ссавців. Губи також виникають лише в ссавців, у яких є м’язи губ. Власні м’язи язика вперше утворюються тільки в амфібій, хоча риби вже мають язик.На 4-му тижні ембріонального розвитку в ділянці голови зародка виникає заглибина ектодерми –ротова ямка. Попереду розміщена глоткова перетинка, що зникає на 4-5-му тижні розвитку. Формування стінок ротової порожнини відбувається разом з утворенням обличчя зародка і плода.На бічних стінках глоткової частини первинної кишки на ранніх стадіях ембріогенезу утворюються п’ять перших зябрових кишень, між якими розміщені вісцеральні (зяброві) дуги.I вісцеральна дуга називається щелепною, II дуга–під’язиковою, а III, IV і V дуги є власне зябровимидугами.З першої (щелепної) дуги та прилеглих до неї тканин утворюються парні верхньощелепні і нижньощелепні відростки, що обмежовують ротову бухту знизу і з боків. Зверху цю дугу оточує лобовий відросток, що відходить від основи черепа.Одночасно верхньощелепні відростки зближаються і зростаються з бічними носовими відростками, утворюючи верхню губу.На внутрішній поверхні верхньощелепних відростків виникають валики, що ростуть назустріч один одному, утворюючи піднебіння.З мезенхіми верхньощелепних відростків утворюються верхні щелепи, а з мезенхіми нижньощелепних відростків – нижня губа, нижня щелепа і дно порожнини рота.З ектодерми, що покриває краї верхньощелепних і нижньощелепних відростків, формуються зачатки зубів.З хряща I вісцеральної дуги розвиваються молоточок і коваделко, з мезенхіми навколо хрящової частини цієї дуги – верхня і нижня щелепи.З хряща II вісцеральної дуги утворюються малі роги під’язикової кістки, стремінце і шилоподібний відросток скроневої кістки; з III зябрової дуги – великі роги під’язикової кістки. Із закладок вентральної стінки глотки в ділянці I-II зябрових дуг утворюється язик. Наприкінці 1-го місяця розвитку зародка можна розрізнити первинну порожнину рота, глотку, стравохід, шлунок і кишку.
9.Ротова порожнина: присінок.
рота – щілина, розміщена у вертикальній площині і увігнута відповідно до форми лицевої поверхні коміркових відростків і дуг. Обмежований: ззовні – губами, щоками, зсередини - зубами і яснами. Губи (labiaoris). Склад. з верхньої та нижньої (labiumsuperiusetinferius). Кожна губа має: зовнішню поверхню – шкірну частину(p. cutanea) та внутрішню – слизову частину(p.mucosa). Між частинами розт. проміжна частина (p. intermedia), яка містить сальні залози, сосочки. На шкірі верхньої губи посередині є жолобок (philtrum), внизу якого є горбок(tuberculum). Щока (bucca). Утвор. щічним м’язом і сусідніми м’язами. Має межі: присередня - носо-губна борозна, верхня – бічна частина під очноямкового краю, бічна – перед. край жувального м’яза, нижня – нижній край тіла нижньої щелепи. Ззовні щока вкрита шкірою, що містить сальні і потові залози, а зсередини – слизовою оболонкою. У присінку рота на рівні 2 верхнього великого кутнього зуба слизова утворює сосочок привушної залози (papillaductusparotidea), на вершині якого є вічко протоки привушної залози. Ясна (gingiva). Це слизова, що вкриває коміркові дуги верхньої та нижньої щелепи. Ясна склад. з вільної та прикріпленої частини. Вільна частина має ясенний край (margogingivalis), кріпиться до поверхні зуба в ділянці його шийки. Миж ясенним краєм і зубом є ясенна борозна (s.gingivalis).Прикріплена частина – та, що зрощена з окістям коміркових дуг щелеп та поверхнею шийки зуба. Ясна, що розт. у проміжку між зубами – ясенний/міжзубний сосочок (papillagingivalis\interdentalis).
10. Ротова порожнина: власне ротова порожнина складається з: піднебіння, язика, зубів, ротових залоз.
11. Тверде піднебіння (palatumdurum)
Його форм.піднебінні відростки верхньої щелепи і горизонтальні пластинки піднебінних кісток. Має: жирову, залозисту, крайову ділянку і ділянку піднебінного шва. По серединній лініі є піднебінний шов(raphepalati) від якого відходять поперечні піднебінні складки. Попереду шва – різцевий сосочок (papillaincisiva).
12. М’яке піднебіння (palatummolle)/ піднебінна завіска (vellumpalatinum).
Утв. піднебінним апоневрозом (aponeurosispalatina). Слизова має ротову і носову поверхню. Ротова поверхнямає слинні залози, добре розвинену підслизову основу. Носова поверхнямає протоки залоз, які віробляють слиз. Передня частина піднебіння малорухома, задня звисає вертикально – піднебінний язичок(uvulapalatinа). Разом з корнем язика обмежовує зів(fauces). Збоку від заднього краю відходять передня і задня складки зіву(plicaeanterioretposteriorfaucium). Передня – піднебінно-язикова дужка (arcuspalatoglossus). Задня – піднебінно-глоткова дужка (arcuspalatopharyngeus). Між ними – перешийок зіва (isthmusfaucium). Зверху, де з’єд. задня пов. піднебінно-язикової та передня пов. піднебінно-глоткової, слизова утв. півмісяцеву складку(plicasemilunaris), що обмеж. надмигдаликову ямку(fossasupratonsillaris). Між дужками є мигдаликові ямка/пазуха, в якій міститься піднебінний мигдалик. Піднебінний мигдалик (tonsillapalatina) Парний, еліпсоподібний. Бічна пов. вкрита мигдаликовою капсулою (capsulatonsillae). Позаду проходить внутрішня сонна артерія. Присередняпов. має до 20 мигдаликових ямочок, в які відкр. мигдаликові крипти. Паренхіма утв. лімфовузликами.