ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 06.07.2024
Просмотров: 520
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
2. Класифікація внутрішніх органів.
5 Загальні закономірності будови зовнішньої оболонки стінки трубчастих органів, дати
8.Розвиток ротової порожнини та її похідних. Вади розвитку ротової порожнини.
11. Тверде піднебіння (palatumdurum)
12. М’яке піднебіння (palatummolle)/ піднебінна завіска (vellumpalatinum).
15. Ембріологічна та анатомічна класифікації м’язів язика, їх морфо-функціональна
16Зуби: частини зуба, тканини зуба. Періодонт, пародонт, зубний орган: визначення.
17. Постійні зуби: формула, характеристика видів зубів
20.Ротові залози: класифікація. Привушна залоза: топографія, будова; описати і
21. Під’язикова залоза: топографія, будова; описати і продемонструвати на препаратах.
22. Піднижньощелепна залоза: топографія, будова;
23.Зів (fauces). Межі, сполучення
31. Ділянки передньої черевної стінки.
35. Тонка кишка (intestinum tenue). Поч. Від воротаря шлунка на рівні між тілами 12 гр.Хр – 1 п.Хр.
36. Дванадцятипала кишка(duodenum) частини, іх топографія.
38.Тонка кишка: будова слизової оболонки тонкої кишки.
39. Дванадцятипала кишка: особливості будови слизової оболонки.
40.Товста кишка: відділи, їх топографія (голотопія, синтопія);
42. Сліпа кишка: топографія (голотопія, синтопія), особливості будови;
43.Частини та згини ободової кишки ,їх топографія ( голотопія, сінтопія), відношення до очеревини.
45. Пряма кишка: частини, згини, відношення до очеревини, топографія у чоловіків і у жінок;
46.Пряма кишка: особливості будови слизової, м’язової і зовнішньої оболонок.
47.Зовнішні ознаки товстої кишки;
48.Розвиток печінки в ембріогенезі.
49.Печінка: зовнішня будова; рельєф діафрагмової і нутрощевої поверхонь;
51. Печінка: внутрішня будова ( частки, частини, сегменти, часточки).
52.Печінка: утворення і шліхи відтоку жовчі
55. Розвиток підшлункової залози в ембріогенезі
57. Екзокринні та ендокринні відділи підшлункової залози, шляхи виведення продуктів їх діяльності.
59. Очеревина: загальна характеристика. Чепці, зв’язки, брижі, їх будова та утворення;
1.Які органи належать до дихальної системи?
2. Що належить до верхніх дихальних шляхів?
3. Розвиток органів дихальної системи в ембріогенезі.
4. . Особливості будови стінки трубчастих органів дихальної системи
10. Носова порожнина: функціональні частини, їх будова і функції;
11. Гортань: топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія
12. Гортань: хрящі, суглоби, зв’язки, м’язи, їх будова
14. Порожнина гортані: частини, їх будова, межі
15. Голосова щілина: межі, утворення, частини
16. Функції гортані, теорії голосоутворення.
17. Трахея: і бронхи: топографія, будова стінки;
18. Легені: топографія, зовнішня будова ;
19. Корінь легені: топографія, склад.
20. Легені: частки, бронхо-легеневі сегменти, часточки; їх будова. Рентгенанатомія легень.
21. Бронхіальне дерево: розгалуження, будова стінки, функції.
22. Альвеолярне дерево: розгалуження, будова стінки.
24. Плевра: загальна характеристика, функції; плевральна порожнина, її закутки.
26. Середостіння: визначення; класифікація за міжнародною анатомічною номенклатурою.
1. Які органи належать до сечової системи, їх функції.
3. Джерело, термін і механізми розвитку переднирки.
4. Джерело, термін і механізми розвитку первинної нирки. Її похідні.
5. Джерело, термін і механізми розвитку остаточної нирки.
6. Джерела і механізми розвитку сечоводів, сечового міхура.
7. Вади розвитку нирок, сечоводів і сечового міхура: механізми їх утворення
8 Нирки: зовнішня будова; описати і продемонструвати на препараті.
10. Нирки: оболонки нирки. Описати фасцію нирки
11. Нирки: фіксуючий апарат нирки.
12. Нирки: будова нирки на фронтальному розтині;
13. Нирки: структурно-функціональна одиниця нирки, її складові частини.
14. Нирки: кровоносна система нирки.
15. Нирки: шляхи виділення сечі (компоненти екскреторних шляхів нирки).
17. Сечовід: частини, топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія
18. Сечовід: будова стінки; звуження; ентген анатомія сечовода.
22. Жіночий сечівник; топографія, будова стінки.
1.Органи жіночої статевої системи: топографічна класифікація.
2.Джерела і механізми розвитку яєчника. Стадії розвитку яєчника
4. Розвиток матки в ембріогенезі. Вади розвитку.
4.Джерело і механізми розвитку піхви. Вади розвитку.
6. Джерела і механізми розвитку зовнішніх статевих органів. Вади розвитку.
7. Які органи статевої системи розвиваються з парамезонефральної протоки?
8. Яєчник: топографія, зв’язки, будова, функції;
11. Шийка матки: частини, особливості будови слизової оболонки;
13. Піхва: топографія, склепіння, будова стінки;
14. Рудиментарні додатки яєчника: над’яєчник, прияєчник, їх топографія і утворення.
15. Зовнішні жіночі статеві органи: топографія, будова.
17. Присінок піхви: межі, що в нього відкривається?
18. Молочні залози: топографія, будова: описати і продемонструвати на препаратах.
19. Чоловічі статеві органи: класифікація.
20. Джерела і механізми розвитку яєчка. Стадії розвитку яєчка. Вади розвитку яєчка.
20. Джерела і механізми розвитку передміхурової залози і цибулинно-сечівникових залоз.
21. Джерела і механізми розвитку зовнішніх чоловічих статевих органів. Вади розвитку.
22. Джерела і механізми розвитку чоловічого сечівника. Вади розвитку.
27. Яєчко: внутрішня будова, функції; описати і продемонструвати на препараті.
28. Над'яєчко: топографія, частини, будова, функції
31. Сім'явипорскувальна протока: її утворення. Куди вона відкривається?
32. Назвіть послідовно шляхи виведення сімені.
35. Передміхурова залоза: частини, внутрішня будова, функції.
37. Чоловічий сечівник: частини, їх топографія, звуження і розширення
38. Чоловічий сечівник: будова стінки;.
43. Промежина: частини, їх межі, описати і продемонструвати на препаратах
46. Сідничо-відхідникова ямка: її стінки, вміст.;
3. Види кісткового мозку: вікові особливості, топографія, функції.
13.Основні ознаки ендокринних залоз:
1.Розвиток головного мозку. Стадія 3 мозкових пухирців.
5. Ромбоподібний (задній) мозок ділиться на
5 Життєво важливі центри дихання та кровообігу (ядра блукаючого нерва).
22. Стовбур головного мозку: характеристика ядер черепних нервів
1. Мозочок: класифікація білої речовини; описати і продемонструвати на препаратах
2. Мозочок: склад верхніх мозочкових ніжок.
3. Мозочок: склад нижніх мозочкових ніжок.
4. Мозочок: склад середніх мозочкових ніжок.
5. Передній мозок: його похідні, продемонструвати на препараті.
7. Проміжний мозок: частини ( за філогенетичним розвитком) описати і продемонструвати на препаратах.
8. Таламічний мозок: частини, описати і продемонструвати на препаратах.
10. Метаталамус: частини, їх функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.
12. Шишкоподібна залоза: топографія, функції; описати і продемонструвати на препаратах.
13. Субталамус: частини, їх функціональне значення.
14. Гіпоталамус: частини, зовнішня будова;описати і продемонструвати на препаратах.
15. Гіпофіз: топографія, частини, функції.
16. Гіпоталамус: ядра, їх топографія, функціональне значення. Гіпоталамо-гіпофізарна система.
17. Третій шлуночок: розвиток, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.
1. Півкулі великого мозку: частини, описати і продемонструвати на препаратах.
2. Мозолисте тіло, його топографія, частини, функціональне значення;
3. Склепіння: його топографія, частини, функціональне значення;
7. Лімбічна система: компоненти, функціональне значення.
13. Біла речовина півкуль великого мозку: класифікація, функціональне значення.
63. Півкулі великого мозку: поверхні, частки, їх межі; описати і продемонструвати на препаратах.
71. Хемергічні структури головного та спинного мозку.
73. Відмінності між твердою оболоною головного і спинного мозку.
77. Шляхи відтоку венозної крові із синусів твердої оболони головного мозку.
78. Оболони головного мозку: міжоболонні простори, їх вміст.
79.Утворення і відтік спинномозкової рідини. Аномалї розвитку оболон головного мозку.
80. Підпавутинний простір: утворення, цистерни, сполучення.
81. Провідні шляхи цнс: визначення, класифікація.
82. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості : шлях епікритичної чутливості.
83. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості :шлях протопатичної чутливості
87. Низхідні провідні шляхи: класифікація.
88. Пірамідні шляхи: кірково-спинномозковий шлях.
89. Пірамідні шляхи: кірково-ядерний шлях.
90. Екстрапірамідна рухова система: центри, функції.
1. Орган нюху: будова, функції.
2.Орган смаку: будова, функції.
4. Очне яблуко: розвиток, аномалії розвитку, зовнішня будова.
5. Очне яблуко: оболонки , назвати і продемонструвати на препаратах.
7. Очне яблуко: судинна оболонка, її частини, будова, функції.
8. Очне яблуко: сітківка, її частини, будова, функції.
9. Заломлюючі середовища очного яблука: назвати, описати і продемонструвати на препаратах.
10. Камери очного яблука: межі, сполучення.
11. Утворення і шляхи циркуляції водянистої вологи камер очного яблука.
12. Додаткові структури ока, назвати, їх функції, продемонструвати на препаратах.
13. Додаткові структури ока: кон’юнктива, її частини, функції, склепіння.
15. Сльозовий апарат: частини, топографія, функції; шляхи відтоку сліз.
16. Іі пара черепних нервів: утворення, топографія.
17. Провідні шляхи зорового аналізатора.
19. Зовнішнє вухо: його частини і будова; описати і продемонструвати на препаратах.
20. Зовнішнє вухо: вушна раковина, будова, функції;описати і продемонструвати на препаратах
21. Зовнішнє вухо: зовнішній слуховий хід, частини, межі, будова.
22. Барабанна перетинка: топографія, частини, будова, функції.
23. Середнє вухо: частини, назвати і продемонструвати на препаратах.
26.Слухова труба: топографія, частини, сполучення, будова; описати і продемонструвати на препаратах.
33. Ендолімфатичний простір: утворення, вміст, сполучення.
34. Перетинчастий лабіринт: присінковий лабіринт, його частини, топографія, будова, функцї.
35. Перетинчастий лабіринт: півколові протоки, їх топографія, частини, будова, функції.
36. Перетинчастий лабіринт: завитковий лабіринт, стінки, їх будова, функції
37. Описати шляхи проходження звукових коливань.
19. Зовнішнє вухо: його частини і будова; описати і продемонструвати на препаратах.
До нього належать вушна раковина (auricula)та зовнішній слуховий хід (meatusacusticusinternus).Вушна раковина утв. еластичним хрящем. Вільний край – завиток(helix), спереду від завитка – протизавиток (antihelix), між ними – човен(scapha); спереду від протизавитка раковина вуха, на її дні - зовнішній слуховий отвір, що продовжується у зовнішній слуховий хід. Внизу від прозавиткапротикозелок (antitragus), спереду від якого козелок (tragus), між ними – міжкозелкова вирізка(incisuraintertragica). Зовнішній слуховий хід: зовнішня і внутрішня частина, два згини. Вкритий шкірою, містить волосяні фолікули, сальні та сірчані залози.
20. Зовнішнє вухо: вушна раковина, будова, функції;описати і продемонструвати на препаратах
Вушна раковина(auricular) утв. еластичнимхрящем. Вільний край – завиток (helix), спередувід завитка – протизавиток (antihelix), між ними – човен (scapha); спередувідпротизавитка раковина вуха, на їїдні - зовнішнійслуховийотвір, щопродовжується у зовнішнійслуховийхід. Внизу відпрозавиткапротикозелок (antitragus), спередувідякогокозелок (tragus), між ними – міжкозелковавирізка (incisuraintertragica).Вушна раковина сприяє концентрації звуків, бере участь в обмеженні потоку звукових сигналів та ототопіці (визначенні напрямку звуків).
21. Зовнішнє вухо: зовнішній слуховий хід, частини, межі, будова.
Зовнішній слуховий хід(meatusacusticusexternus): зовнішня (хрящова) і внутрішня (кісткова) частина, два згини (S-побідний хід). Починається зовнішнім слуховим отвором (porusacusticusexternus), закінчується сліпо барабанною перетинкою (membranatympanica). Вкритий шкірою, містить волосяні фолікули, сальні та сірчані (glandulaeceruminosae) залози.
22. Барабанна перетинка: топографія, частини, будова, функції.
Барабанна перетинка (membranatympanica)відокремлює зовнішнє вухо від середнього. Складається з двох шарів колагенових волокон, розташованих радіально (зовнішній шар) і циркулярно (внутрішній шар). У центрі – пупок барабанної перетинки (umbomembranaetympanicae) (місце прикріплення ручки молоточка). Завдяки тому, що коливання барабанної перетинки швидко загасають, вона майже не спотворює форму звукової хвилі.
23. Середнє вухо: частини, назвати і продемонструвати на препаратах.
Складається з барабанної порожнини (cavitastympani), слухової труби (tubaauditiva), слухових кісточок (ossiculaauditus) та комірок соскоподібного відростка скроневої кістки. Барабанна порожнинамає шість стінок: передня – сонна, задня – соскоподібна, верхня – покрівельна, нижня – яремна, присередня – лабіринтна, бічна – перетинчаста. Сполучається з соскоподібною печерою та соскоподібними комірками, що вкриті слизовою оболонкою. Слухова труба:дві частини – кісткова і хрящова, на межі частин – перешийок. Сполучає барабанну порожнину з носоглоткою. Слухові кісточки: молоточок (malleus), коваделко (incus), стремінце (stapes).
24. Барабанна порожнина: топографія, стінки, сполучення, вміст; описати і продемонструвати на препаратах.
Барабанна порожнина(cavitastympani) розміщена всередині кам’янистої частини скроневої кістки, має шість стінок: передня – сонна, задня – соскоподібна, верхня – покрівельна, нижня – яремна, присередня – лабіринтна, бічна – перетинчаста. Сполучається з соскоподібною печерою та соскоподібними комірками, що вкриті слизовою оболонкою.У барабанній порожнині локалізовані два малі скелетні м'язи – м’яз - натягувачбарабанної перетинки (прикріплюється до ручки молоточка) і стремінцевий м'яз (прикріплюється до стремінця біля його головки).
25.Слухові кісточки: топографія, їх частини; суглоби слухових кісточок; м’язи слухових кісточок; описати і продемонструвати на препаратах.
Слухові кісточки(ossiculaauditus) : молоточок (malleus), коваделко (incus), стремінце (stapes). Шляхом суглобових з’єднань утв. ланцюжок для проведення звукових коливань від барабанної перетинки до перилімфи присінку. Ручка молоточка з'єднується з барабанною перетинкою. Головка молоточка і тіло коваделка сполучені між собою суглобом(art. incudomallearis) та укріплені зв'язками. Довгий відросток коваделка з'єднаний з головкою стремінця (art. incudostapedalis), основа якого сполучається зі стінкою овального вікна кільцевою зв'язкою.М’язи слухових кісточок: м’яз-натягувач барабанної перетинки (musculustensortympani), стремінцевий м’яз (musculusstapedius).
26.Слухова труба: топографія, частини, сполучення, будова; описати і продемонструвати на препаратах.
Слухова труба або Єістахія(tubaauditiva): дві частини – кісткова (має повітроносні комірки) і хрящова (від неї починаються м’яз-натягувач піднебінної занавіски та м’яз-підіймач піднебінної занавіски), на межі частин – перешийок. Сполучає барабанну порожнину з носоглоткоючерез глотковий отвір слухової труби(ostiumpharynguemtubaeauditivae) та барабанний отвір слухової труби(ostiumtympanicumtubaeauditivae), врівноважуючи в ній тиск повітря з довкіллям.
26. Внутрішнє вухо: частини.
Внутрішнє вухоабо присінково-завитковий орган: кістковий (labyrinthusosseus) та перетинчастий (labyrinthusmembranaseus) лабіринти, між ними щілина, заповнена перилімфою. Перетинчастий лабіринт - це замкнута система порожнин і каналів, заповнених ендолімфою. Кістковий лабіринт: присінок (vestibulum), три півколових канали (canalssemicirculares) і завитка (cochlea).
27. Кістковий лабіринт: частини, назвати і продемонструвати на препараті.
Кістковий лабіринт: присінок (vestibulum), три півколових канали (canalssemicirculares) і завитка (cochlea).
28. Кістковий лабіринт: півколові канали, їх топографія, частини, сполучення, будова, функції.
Півколові канали (canalessemicercularis): передній, задній, бічний. Знаходяться у трьох взаємоперпендикулярних площинах позаду присінка. Кожен канал має дві ніжки, суміжні ніжки переднього та заднього каналів утв. спільну кісткову ніжку (crusosseumcommune). Одна з ніжок кожного каналу відкривається кістковою ампулою (утв. три ампульні ніжки (crusaosseaampularia)). Задня ніжка бічного каналу – проста (crusosseumsimplex).
29. Кістковий лабіринт: присінок, його топографія, стінки, рельєф внутрішньої поверхні, сполучення, функції.
Присінок (vestibulum) - овальна порожнина, займає центральне положення, сполучена з півколовими каналами ззаду і завиткою - спереду. На бічній стінці – 2 вікна (присінка і завитки), на присередній –еліптичний, кулястий та завитковий закутки, що пронизані решітчастими плямами(проходять волокна пристінкового нерва). На дні –внутрішній отвір канальця присінка. Задня стінка – 5 отворів півколових каналів. Спереду присінок продовжується у спіральний канал завитки (canalisspiraliscochleae).
30. Кістковий лабіринт: завитка: топографія, будова, сполучення, функції.
Завитка (cochlea)утв. спіральним каналом завитки (canalisspiraliscochlea). Має основу завитки (basiscochleae), купол завитки (cupulacochleae), веретено (стрижень) (modiolus). Основа веретена має отвори, через них проходять волока завиткового нерва. У спіральний канал випинає кісткова спіральна пластинка, яка має гачок (hamuluslaminaespiralis). Гачок обмежує отвір завитки, крізь який сполучаються сходи присінка (scalavestibule) та барабанні сходи (scalatympani).
31. Перетинчастий лабіринт: топографія, частини.
Перетинчастий лабіринт(labyrinthusmembranaseus) залягає всередині кісткового, відокремлений від нього перилімфою, що заповнює периліфматичний простір; заповнений ендолімфою. Має три частини: присінковий лабіринт (labyrinthusvestibularis), півколові протоки (ductussemicirculares) , завиткова протока (ductuscochlearis).
32. Перилімфатичний простір, утворення, вміст, сполучення.
Перилімфатичний простір(spatiumperilynphaticum) — порожнина між стінками перетинчастого і кісткового лабіринтів внутрішнього вуха.Він заповнений перилімфою і сполучнотканинними перегородками (утримують перетинчастий лабіринт). Перилімфа відтікає зі перилімфатичного просторучерез водопровід завитки (aqueductuscochleae).