ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 06.07.2024
Просмотров: 665
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
2. Класифікація внутрішніх органів.
5 Загальні закономірності будови зовнішньої оболонки стінки трубчастих органів, дати
8.Розвиток ротової порожнини та її похідних. Вади розвитку ротової порожнини.
11. Тверде піднебіння (palatumdurum)
12. М’яке піднебіння (palatummolle)/ піднебінна завіска (vellumpalatinum).
15. Ембріологічна та анатомічна класифікації м’язів язика, їх морфо-функціональна
16Зуби: частини зуба, тканини зуба. Періодонт, пародонт, зубний орган: визначення.
17. Постійні зуби: формула, характеристика видів зубів
20.Ротові залози: класифікація. Привушна залоза: топографія, будова; описати і
21. Під’язикова залоза: топографія, будова; описати і продемонструвати на препаратах.
22. Піднижньощелепна залоза: топографія, будова;
23.Зів (fauces). Межі, сполучення
31. Ділянки передньої черевної стінки.
35. Тонка кишка (intestinum tenue). Поч. Від воротаря шлунка на рівні між тілами 12 гр.Хр – 1 п.Хр.
36. Дванадцятипала кишка(duodenum) частини, іх топографія.
38.Тонка кишка: будова слизової оболонки тонкої кишки.
39. Дванадцятипала кишка: особливості будови слизової оболонки.
40.Товста кишка: відділи, їх топографія (голотопія, синтопія);
42. Сліпа кишка: топографія (голотопія, синтопія), особливості будови;
43.Частини та згини ободової кишки ,їх топографія ( голотопія, сінтопія), відношення до очеревини.
45. Пряма кишка: частини, згини, відношення до очеревини, топографія у чоловіків і у жінок;
46.Пряма кишка: особливості будови слизової, м’язової і зовнішньої оболонок.
47.Зовнішні ознаки товстої кишки;
48.Розвиток печінки в ембріогенезі.
49.Печінка: зовнішня будова; рельєф діафрагмової і нутрощевої поверхонь;
51. Печінка: внутрішня будова ( частки, частини, сегменти, часточки).
52.Печінка: утворення і шліхи відтоку жовчі
55. Розвиток підшлункової залози в ембріогенезі
57. Екзокринні та ендокринні відділи підшлункової залози, шляхи виведення продуктів їх діяльності.
59. Очеревина: загальна характеристика. Чепці, зв’язки, брижі, їх будова та утворення;
1.Які органи належать до дихальної системи?
2. Що належить до верхніх дихальних шляхів?
3. Розвиток органів дихальної системи в ембріогенезі.
4. . Особливості будови стінки трубчастих органів дихальної системи
10. Носова порожнина: функціональні частини, їх будова і функції;
11. Гортань: топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія
12. Гортань: хрящі, суглоби, зв’язки, м’язи, їх будова
14. Порожнина гортані: частини, їх будова, межі
15. Голосова щілина: межі, утворення, частини
16. Функції гортані, теорії голосоутворення.
17. Трахея: і бронхи: топографія, будова стінки;
18. Легені: топографія, зовнішня будова ;
19. Корінь легені: топографія, склад.
20. Легені: частки, бронхо-легеневі сегменти, часточки; їх будова. Рентгенанатомія легень.
21. Бронхіальне дерево: розгалуження, будова стінки, функції.
22. Альвеолярне дерево: розгалуження, будова стінки.
24. Плевра: загальна характеристика, функції; плевральна порожнина, її закутки.
26. Середостіння: визначення; класифікація за міжнародною анатомічною номенклатурою.
1. Які органи належать до сечової системи, їх функції.
3. Джерело, термін і механізми розвитку переднирки.
4. Джерело, термін і механізми розвитку первинної нирки. Її похідні.
5. Джерело, термін і механізми розвитку остаточної нирки.
6. Джерела і механізми розвитку сечоводів, сечового міхура.
7. Вади розвитку нирок, сечоводів і сечового міхура: механізми їх утворення
8 Нирки: зовнішня будова; описати і продемонструвати на препараті.
10. Нирки: оболонки нирки. Описати фасцію нирки
11. Нирки: фіксуючий апарат нирки.
12. Нирки: будова нирки на фронтальному розтині;
13. Нирки: структурно-функціональна одиниця нирки, її складові частини.
14. Нирки: кровоносна система нирки.
15. Нирки: шляхи виділення сечі (компоненти екскреторних шляхів нирки).
17. Сечовід: частини, топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія
18. Сечовід: будова стінки; звуження; ентген анатомія сечовода.
22. Жіночий сечівник; топографія, будова стінки.
1.Органи жіночої статевої системи: топографічна класифікація.
2.Джерела і механізми розвитку яєчника. Стадії розвитку яєчника
4. Розвиток матки в ембріогенезі. Вади розвитку.
4.Джерело і механізми розвитку піхви. Вади розвитку.
6. Джерела і механізми розвитку зовнішніх статевих органів. Вади розвитку.
7. Які органи статевої системи розвиваються з парамезонефральної протоки?
8. Яєчник: топографія, зв’язки, будова, функції;
11. Шийка матки: частини, особливості будови слизової оболонки;
13. Піхва: топографія, склепіння, будова стінки;
14. Рудиментарні додатки яєчника: над’яєчник, прияєчник, їх топографія і утворення.
15. Зовнішні жіночі статеві органи: топографія, будова.
17. Присінок піхви: межі, що в нього відкривається?
18. Молочні залози: топографія, будова: описати і продемонструвати на препаратах.
19. Чоловічі статеві органи: класифікація.
20. Джерела і механізми розвитку яєчка. Стадії розвитку яєчка. Вади розвитку яєчка.
20. Джерела і механізми розвитку передміхурової залози і цибулинно-сечівникових залоз.
21. Джерела і механізми розвитку зовнішніх чоловічих статевих органів. Вади розвитку.
22. Джерела і механізми розвитку чоловічого сечівника. Вади розвитку.
27. Яєчко: внутрішня будова, функції; описати і продемонструвати на препараті.
28. Над'яєчко: топографія, частини, будова, функції
31. Сім'явипорскувальна протока: її утворення. Куди вона відкривається?
32. Назвіть послідовно шляхи виведення сімені.
35. Передміхурова залоза: частини, внутрішня будова, функції.
37. Чоловічий сечівник: частини, їх топографія, звуження і розширення
38. Чоловічий сечівник: будова стінки;.
43. Промежина: частини, їх межі, описати і продемонструвати на препаратах
46. Сідничо-відхідникова ямка: її стінки, вміст.;
3. Види кісткового мозку: вікові особливості, топографія, функції.
13.Основні ознаки ендокринних залоз:
1.Розвиток головного мозку. Стадія 3 мозкових пухирців.
5. Ромбоподібний (задній) мозок ділиться на
5 Життєво важливі центри дихання та кровообігу (ядра блукаючого нерва).
22. Стовбур головного мозку: характеристика ядер черепних нервів
1. Мозочок: класифікація білої речовини; описати і продемонструвати на препаратах
2. Мозочок: склад верхніх мозочкових ніжок.
3. Мозочок: склад нижніх мозочкових ніжок.
4. Мозочок: склад середніх мозочкових ніжок.
5. Передній мозок: його похідні, продемонструвати на препараті.
7. Проміжний мозок: частини ( за філогенетичним розвитком) описати і продемонструвати на препаратах.
8. Таламічний мозок: частини, описати і продемонструвати на препаратах.
10. Метаталамус: частини, їх функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.
12. Шишкоподібна залоза: топографія, функції; описати і продемонструвати на препаратах.
13. Субталамус: частини, їх функціональне значення.
14. Гіпоталамус: частини, зовнішня будова;описати і продемонструвати на препаратах.
15. Гіпофіз: топографія, частини, функції.
16. Гіпоталамус: ядра, їх топографія, функціональне значення. Гіпоталамо-гіпофізарна система.
17. Третій шлуночок: розвиток, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.
1. Півкулі великого мозку: частини, описати і продемонструвати на препаратах.
2. Мозолисте тіло, його топографія, частини, функціональне значення;
3. Склепіння: його топографія, частини, функціональне значення;
7. Лімбічна система: компоненти, функціональне значення.
13. Біла речовина півкуль великого мозку: класифікація, функціональне значення.
63. Півкулі великого мозку: поверхні, частки, їх межі; описати і продемонструвати на препаратах.
71. Хемергічні структури головного та спинного мозку.
73. Відмінності між твердою оболоною головного і спинного мозку.
77. Шляхи відтоку венозної крові із синусів твердої оболони головного мозку.
78. Оболони головного мозку: міжоболонні простори, їх вміст.
79.Утворення і відтік спинномозкової рідини. Аномалї розвитку оболон головного мозку.
80. Підпавутинний простір: утворення, цистерни, сполучення.
81. Провідні шляхи цнс: визначення, класифікація.
82. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості : шлях епікритичної чутливості.
83. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості :шлях протопатичної чутливості
87. Низхідні провідні шляхи: класифікація.
88. Пірамідні шляхи: кірково-спинномозковий шлях.
89. Пірамідні шляхи: кірково-ядерний шлях.
90. Екстрапірамідна рухова система: центри, функції.
1. Орган нюху: будова, функції.
2.Орган смаку: будова, функції.
4. Очне яблуко: розвиток, аномалії розвитку, зовнішня будова.
5. Очне яблуко: оболонки , назвати і продемонструвати на препаратах.
7. Очне яблуко: судинна оболонка, її частини, будова, функції.
8. Очне яблуко: сітківка, її частини, будова, функції.
9. Заломлюючі середовища очного яблука: назвати, описати і продемонструвати на препаратах.
10. Камери очного яблука: межі, сполучення.
11. Утворення і шляхи циркуляції водянистої вологи камер очного яблука.
12. Додаткові структури ока, назвати, їх функції, продемонструвати на препаратах.
13. Додаткові структури ока: кон’юнктива, її частини, функції, склепіння.
15. Сльозовий апарат: частини, топографія, функції; шляхи відтоку сліз.
16. Іі пара черепних нервів: утворення, топографія.
17. Провідні шляхи зорового аналізатора.
19. Зовнішнє вухо: його частини і будова; описати і продемонструвати на препаратах.
20. Зовнішнє вухо: вушна раковина, будова, функції;описати і продемонструвати на препаратах
21. Зовнішнє вухо: зовнішній слуховий хід, частини, межі, будова.
22. Барабанна перетинка: топографія, частини, будова, функції.
23. Середнє вухо: частини, назвати і продемонструвати на препаратах.
26.Слухова труба: топографія, частини, сполучення, будова; описати і продемонструвати на препаратах.
33. Ендолімфатичний простір: утворення, вміст, сполучення.
34. Перетинчастий лабіринт: присінковий лабіринт, його частини, топографія, будова, функцї.
35. Перетинчастий лабіринт: півколові протоки, їх топографія, частини, будова, функції.
36. Перетинчастий лабіринт: завитковий лабіринт, стінки, їх будова, функції
37. Описати шляхи проходження звукових коливань.
На 3–му місяці внутрішньоутробного розвитку (ще до початку опускання яєчка) на місці майбутнього глибокого пахвинного кільця утворюється випин очеревини – піхвовий відросток яєчка (pricessus vaginalis testis). Порожнина піхвового відростка через відносно широкий отвір сполучається з очеревинною порожниною. Яєчко поступово опускається заочеревинно по шляху, прокладеному піхвовим відростком. В кінці 3-го місяця внутрішньоутробного розвитку яєчко опускається у клубову ямку, упродовж 5-го місяця воно просувається до глибокого пахвинного кільця, протягом 7-го місяця проходить через пахвинний канал і опускається в калитку. Після цього ближча (проксимальна) ділянка піхвового відростка зростається, а пахвинний канал звужується. З кінцевої частини піхвового відростка утворюються пристінкова і нутрощева пластинки піхвової оболонки яєчка.
19. Джерела і механізми розвитку над’яєчка, сім’явиносної протоки і сім’яного пухирця. Вади розвитку.
З мезонефральної протоки розвивається протока над’яєчка, сім’явиносна і сім’явипорскувальна протоки, а також пухирчаста залоза.
Вади розвитку:У яєчках дуже мінлива кількість часточок і виносних проточок. Іноді одна чи обидві сім’явипорскувальні протоки відкриваються не в сечівник на сім’яному горбку, а в збільшений передміхуровий мішечок (у чоловічу маточку).
20. Джерела і механізми розвитку передміхурової залози і цибулинно-сечівникових залоз.
Передміхурова залоза починає формуватися на 10 – 12-му тижні внутрішньоутробного розвитку з епітеліальних виростів зачатка сечівника у прилеглу мезенхіму. Із 40 – 50 епітеліальних тяжів утворюються часточки передміхурової залози з залозистими структурами. Пізніше з мезенхіми виникають м’язові – сполучнотканинні елементи.
Цибулино – сечівникові залози розвиваються з епітеліальних виростів губчастої частини сечівника.
21. Джерела і механізми розвитку зовнішніх чоловічих статевих органів. Вади розвитку.
На третьому місяці внутрішньоутробного розвитку людини попереду від відхідникової (клоакальної)мембрани на передньонижній стінці сечово – статевої пазухи з мезенхіми виникає статевий горбок (tuberculum genitale). Позаду від цього горбка в напрямку до відхідника поздовжньо розташована сечово – статева борозна (sulcus urethralis). Через цю цілину відкривається назовні сечово – статева пазуха. Сечово – статева борозна обмежована з боків статевими складками (plicae genitales). З боків ід статевого горбка і статевих складок утворюється півмісяцеве підвищення шкіри і підшкірної клітковини – статеві валики (tori genitales), які ще називаються губно – калитковими горбами. Усі ці структури є індиферентними зовнішніми статевими органами, з яких надалі розвиватимуться зовнішні чоловічі та жіночі статеві органи.
При розвитку особини чоловічої статті статевий горбок швидко росте і подовжується, перетворюючись на печеристі тіла статевого члена. Статеві складки також ростуть, сечово – статева борозна поглиблюється і перетворюється в жолобок, а в результаті зрощення його країв утворюються чоловічий сечівник і губчасте тіло статевого члена. У процесі росту статевого члена зовнішнє вічко чоловічого сечівника поступово пересувається в дистальний кінець. Місце зрощення статевих складок зберігається у вигляді шва статевого члена. Статеві валики ростуть, зближаються і зростаються по серединній лінії, утворюючи калитку. На місці зрощення статевих валиків утворюється шов калитки.
22. Джерела і механізми розвитку чоловічого сечівника. Вади розвитку.
Вади розвитку: У сечовому міхурі трапляються різноманітні випадання його стінки. Дуже рідкісною вадою розвитку сечового міхура є розчеплення його передньої стінки, що зазвичай супроводжується незрощенням лобкових кісток – ектопія сечового міхура. При цьому порожнина сечового міхура відкривається назовні. При подвоєнні сечоводів у сечовому міхурі збільшується відповідно число вічок.
23.Які органи статевої системи розвиваються з мезонефральної протоки?
З мезонефральної протоки у чоловіків розвивається протока над’яєчка , сім’явиносна і сім’явпорскувальна протоки , пухирчаста (сім’яна ) залоза.
У жінок : Повздовжня протока надя’єчника
24. Що розвивається з канальців мезонефроса?
У чоловіків:З краніального віддділу – Виносні протоки яєчка, привісок над’яєчка. З каудального відділу – проточки привіска яєчка
У жінок: З краніального віддділу – над’яєчник. З каудального відділу – прияєчник.
25. Що розвивається у чоловіків і жінок зі статевого валика та статевого горбка ?
У чоловіків: А)Зі статевого валика – калитка Б)Зі статевого горбка – Печеристі тіла статевого члена
У жінок: А) Зі статевого валика – Великі соромітні губи Б)Зі статевого горбка – Клітор
26. Яєчко : топографія, зовнішня будова?
Парний орган, має яйцеподібну форму, розташоване в калитці. Має два кінці: верхній кінець та нижній кінець. Поверхні: Бічна та присередня. До заднього краю прилягає над’яєчко. На верхньому кінці є невеликий відросток – привісок яєчка appendix testis (привісок морганьї)
Поверхня гладка, блискуча. Ззовні яєчко вкрите білковою оболонкою під якою розташована паренхіма яєчка.
Оболонки: Шкіра, М’язиста оболонка, зовнішня сім’яна фасція, фасція м’яза , що тримає яєчко у підвішеному стані , м’яз, що тримає яєчко у підвішеному стані, внутрішня сім’яна фасція, піхвова оболонка яєчка
27. Яєчко: внутрішня будова, функції; описати і продемонструвати на препараті.
Білкова оболонка утворює по задньому краю ущільнення – середостіння яєчка mediastinum testis, від якого всередину відходять перегородочки, septula testis , що поділяють залозу на 250 -300 часточок. В кожній часточці знаходяться 1-2 покручені сім’яні канальці . Біля верхівки часточки канальці стають прямими tubuli seminiferi recti , та пронизують середостіння яєчка, утворюючи 18-20 виносних проток яєчка , які впадають в придаток яєчка. Прямі канальці формують сітку яєчка.
Функції: 1) Гермінативна – створення сперматозоїдів(у покручених сім’яних канальцях) 2) Ендокринна – синтез статевих гормонів (у ендокриноцитах інтесціальної тканини)
28. Над'яєчко: топографія, частини, будова, функції
Epididimis. Розташований на задній поверхні яєчка . Розміри: Довж- 5-6 см ширина 1-1.5 товщ. – 0.6-0.8см . Частини: головка, тіло, хвіст. Складається з вивідних канальців, які виходять зі стінки яєчка т аутворюють протоку придатка яєчка, що переходить у сім’явиносну протоку. Функції : служить для проведення , накопичення та дозрівання сперматозоїдів.
29. Сім'явиносна протока: розміри, частини, топографія, будова стінки, функції; Розміри: Довжина : 40 -45 см. Діаметр: 2.5 мм. Частини: Калиткова pars scrotalis, канатикова pars funicularis, пахвинна pars ingularis , тазова pars pelvica. Являє собою тонку трубку, яка проходить в сім’явиносному канатику , підіймаючись по калитці до поверхневого пахвинного кільця. Пройшовши через пахвинний канал , вона йде позаду, потовщується й утворює ампулу сім’явиносної протоки . Стінка складається з трьох шарів: Слизового, м’язового та адвентиційного.
30. Сім'яний пухирець: топографія, будова, функції, описати і продемонструвати на препараті.
Glandуla vesiculosa. Парна. Утворюється як випин дистальної частини сім’явиносної протоки, має сітчастокоміркову будову. Пухирці прилягають до задньої поверхні сечового міхура. Нижній звужений кінець пухиряатох залози переходить в тонку вивідну протоку, яка сполучається з сім’явиносною протокою й утворює сім’явпорскувальну протоку ductus ejaculatorius, яка впадає в передміхурову частину сечівника.
Функції: Під впливом андрогенів виробляє фруктозу, яка потрібна для рухомості сперматозоїдів.
31. Сім'явипорскувальна протока: її утворення. Куди вона відкривається?
Ductus ejaculatorius. Утворюється з мезонефральної протоки. Утворюється при з’єднанні ампули сім’явиносної протоки з вивідною протокою пухирчастої залози.
32. Назвіть послідовно шляхи виведення сімені.
Сім’я утворюється в покручених канальцях яєчка, далі просувається в над’яєчко, де дозріває, далі просувається по сім’явиносній протоці до передміхурової залози та бульбо уретральної залози. До сечівника, та вивергається назовні.
33. Сім'яний канатик: його склад, топографія, , початок, кінець, оболонки;
Склад: Сім’явиносна протока , яєчкова артерія та вена , лозоподібне венозне сплетення pl. Pampiniformis, лімфатичні судини, яєчкове нервове сплетення , лімфатичні судини та облітерований залишок піхвового відростка очеревини.
Має вигляд круглого м’якого тяжа , розташований у пахвинному каналі . Починається від рівня верхнього кінця яєчка і доходить до глибокого пахвинного кільця .
Довжина: 15-20 см
Оболонки: Шкіра, М’язиста оболонка, зовнішня сім’яна фасція, фасція м’яза , що тримає яєчко у підвішеному стані , м’яз, що тримає яєчко у підвішеному стані, внутрішня сім’яна фасція, піхвова оболонка яєчка
34. Передміхурова залоза: топографія, зовнішня будова;
Gl.Prostatica. Розташована під дном сечового міхура, ексцентрично охоплює сечівник, зв΄язками прикріплюється до лобкового симфізу. Передня поверхня звернена до лобкового зрощення , відділяючись від нього клітковиною позалобкового простору. Задня поверхня: прилягає до передньої стінки прямої кишки. Крізь залозу від її основи до верхівки проходить сечівник. По боках розташовані сім΄явиносні протоки .Навколо залози проходить венозне сплетення
Непарна. Поверхні : передня, задня, нижньо-бокова. Частки: права та ліва, перешийок та середня частка (розташована між дном сечового міхура і задньою частиною сечівника та обома сім΄явиносними протоками.
Зовнішня будова: вкрита сполучнотканинною капсулою – капсулою передміхурової залози. Також ззовні виділяють надчутливу ділянку – трапецієподібне поле.