Файл: Анатомія модульні питання.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 06.07.2024

Просмотров: 546

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

2. Класифікація внутрішніх органів.

3. Слизова оболонка.

4. М’язова оболонка.

5 Загальні закономірності будови зовнішньої оболонки стінки трубчастих органів, дати

8.Розвиток ротової порожнини та її похідних. Вади розвитку ротової порожнини.

9.Ротова порожнина: присінок.

11. Тверде піднебіння (palatumdurum)

12. М’яке піднебіння (palatummolle)/ піднебінна завіска (vellumpalatinum).

13. М’язи м’якого піднебіння

14.Язик (lingua/gloss).

15. Ембріологічна та анатомічна класифікації м’язів язика, їх морфо-функціональна

16Зуби: частини зуба, тканини зуба. Періодонт, пародонт, зубний орган: визначення.

17. Постійні зуби: формула, характеристика видів зубів

18. Молочні зуби

19. Ротові залози: класифікація. Малі слинні залози, їх топографія і морфо-функціональна характеристика.

20.Ротові залози: класифікація. Привушна залоза: топографія, будова; описати і

21. Під’язикова залоза: топографія, будова; описати і продемонструвати на препаратах.

22. Піднижньощелепна залоза: топографія, будова;

23.Зів (fauces). Межі, сполучення

25, 26. Глотка (pharynx). Топографія, частини, їх сполучення; лімфатичне кільце глотки. Будова слизової, м’язової і зовнішньої оболонок.

29.30. Стравохід (oesophagus). Стравохід: частини, їх топографія. Будова стінки; Анатомічні і фізіологічні звуження стравоходу.

31. Ділянки передньої черевної стінки.

32.33.34. Топографія. Будова стінки. Описати будову слизової.М’язової і серозної оболононок. Рентгеноанатомія.

35. Тонка кишка (intestinum tenue). Поч. Від воротаря шлунка на рівні між тілами 12 гр.Хр – 1 п.Хр.

36. Дванадцятипала кишка(duodenum) частини, іх топографія.

37. Тонка кишка: будова стінки; відношення до очеревини; описати і продемонструвати на препаратах. Рентген анатомія тонкої кишки.

38.Тонка кишка: будова слизової оболонки тонкої кишки.

39. Дванадцятипала кишка: особливості будови слизової оболонки.

40.Товста кишка: відділи, їх топографія (голотопія, синтопія);

41.Товста кишка: будовастінки (особливостібудовислизової, м’язової і серозноїоболонок), відношення до очеревини; Рентгенанатоміятовстої кишки.

42. Сліпа кишка: топографія (голотопія, синтопія), особливості будови;

43.Частини та згини ободової кишки ,їх топографія ( голотопія, сінтопія), відношення до очеревини.

45. Пряма кишка: частини, згини, відношення до очеревини, топографія у чоловіків і у жінок;

46.Пряма кишка: особливості будови слизової, м’язової і зовнішньої оболонок.

47.Зовнішні ознаки товстої кишки;

48.Розвиток печінки в ембріогенезі.

49.Печінка: зовнішня будова; рельєф діафрагмової і нутрощевої поверхонь;

50.Печінка: топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія), зв’язки печінки, відношення до очеревини;

51. Печінка: внутрішня будова ( частки, частини, сегменти, часточки).

52.Печінка: утворення і шліхи відтоку жовчі

55. Розвиток підшлункової залози в ембріогенезі

57. Екзокринні та ендокринні відділи підшлункової залози, шляхи виведення продуктів їх діяльності.

59. Очеревина: загальна характеристика. Чепці, зв’язки, брижі, їх будова та утворення;

Дихальна система

1.Які органи належать до дихальної системи?

2. Що належить до верхніх дихальних шляхів?

3. Розвиток органів дихальної системи в ембріогенезі.

4. . Особливості будови стінки трубчастих органів дихальної системи

10. Носова порожнина: функціональні частини, їх будова і функції;

11. Гортань: топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія

12. Гортань: хрящі, суглоби, зв’язки, м’язи, їх будова

13. Гортань: фібро-еластичні утворення гортані, їх будова, функції, присінкова зв’язка, голосова зв’язка;

14. Порожнина гортані: частини, їх будова, межі

15. Голосова щілина: межі, утворення, частини

16. Функції гортані, теорії голосоутворення.

17. Трахея: і бронхи: топографія, будова стінки;

18. Легені: топографія, зовнішня будова ;

19. Корінь легені: топографія, склад.

20. Легені: частки, бронхо-легеневі сегменти, часточки; їх будова. Рентгенанатомія легень.

21. Бронхіальне дерево: розгалуження, будова стінки, функції.

22. Альвеолярне дерево: розгалуження, будова стінки.

24. Плевра: загальна характеристика, функції; плевральна порожнина, її закутки.

25. Межі плевральних мішків.

26. Середостіння: визначення; класифікація за міжнародною анатомічною номенклатурою.

27. Середостіння: визначення, топографічна класифікація. Органи, судини та нерви переднього середостіння;

28. Середостіння: визначення, топографічна класифікація. Органи, судини та нерви заднього середостіння;

Сечова система

1. Які органи належать до сечової системи, їх функції.

2. Етапи розвитку нирки

3. Джерело, термін і механізми розвитку переднирки.

4. Джерело, термін і механізми розвитку первинної нирки. Її похідні.

5. Джерело, термін і механізми розвитку остаточної нирки.

6. Джерела і механізми розвитку сечоводів, сечового міхура.

7. Вади розвитку нирок, сечоводів і сечового міхура: механізми їх утворення

8 Нирки: зовнішня будова; описати і продемонструвати на препараті.

9. Нирки: топографія правої і лівої нирки (голотопія, скелетопотія, синтопія); описати і продемонструвати на препараті.,

10. Нирки: оболонки нирки. Описати фасцію нирки

11. Нирки: фіксуючий апарат нирки.

12. Нирки: будова нирки на фронтальному розтині;

13. Нирки: структурно-функціональна одиниця нирки, її складові частини.

14. Нирки: кровоносна система нирки.

15. Нирки: шляхи виділення сечі (компоненти екскреторних шляхів нирки).

16. Ниркова пазуха (синус), її міст; описати і продемонструвати на препаратах. Будова стінки макроскопічної частини екскреторних шляхів нирки. Рентгенанатомія нирки.

17. Сечовід: частини, топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія

18. Сечовід: будова стінки; звуження; ентген анатомія сечовода.

21. Сечовий міхур: трикутник сечового міхура, його межі (особливості слизової оболонки на цій ділянці); описати і продемонструвати на препараті.

22. Жіночий сечівник; топографія, будова стінки.

Статева система

1.Органи жіночої статевої системи: топографічна класифікація.

2.Джерела і механізми розвитку яєчника. Стадії розвитку яєчника

4. Розвиток матки в ембріогенезі. Вади розвитку.

4.Джерело і механізми розвитку піхви. Вади розвитку.

6. Джерела і механізми розвитку зовнішніх статевих органів. Вади розвитку.

7. Які органи статевої системи розвиваються з парамезонефральної протоки?

8. Яєчник: топографія, зв’язки, будова, функції;

10. Матка: частини, будова стінки, відношення до очеревини, функції; параметрій; Рентгенанатомія матки.

11. Шийка матки: частини, особливості будови слизової оболонки;

13. Піхва: топографія, склепіння, будова стінки;

14. Рудиментарні додатки яєчника: над’яєчник, прияєчник, їх топографія і утворення.

15. Зовнішні жіночі статеві органи: топографія, будова.

17. Присінок піхви: межі, що в нього відкривається?

18. Молочні залози: топографія, будова: описати і продемонструвати на препаратах.

19. Чоловічі статеві органи: класифікація.

20. Джерела і механізми розвитку яєчка. Стадії розвитку яєчка. Вади розвитку яєчка.

21. Процес опускання яєчка. Вади розвитку яєчка. Оболонки яєчка. Яким шарам передньої черевної стінки вони відповідають?

19. Джерела і механізми розвитку над’яєчка, сім’явиносної протоки і сім’яного пухирця. Вади розвитку.

20. Джерела і механізми розвитку передміхурової залози і цибулинно-сечівникових залоз.

21. Джерела і механізми розвитку зовнішніх чоловічих статевих органів. Вади розвитку.

22. Джерела і механізми розвитку чоловічого сечівника. Вади розвитку.

27. Яєчко: внутрішня будова, функції; описати і продемонструвати на препараті.

28. Над'яєчко: топографія, частини, будова, функції

31. Сім'явипорскувальна протока: її утворення. Куди вона відкривається?

32. Назвіть послідовно шляхи виведення сімені.

35. Передміхурова залоза: частини, внутрішня будова, функції.

37. Чоловічий сечівник: частини, їх топографія, звуження і розширення

38. Чоловічий сечівник: будова стінки;.

43. Промежина: частини, їх межі, описати і продемонструвати на препаратах

46. Сідничо-відхідникова ямка: її стінки, вміст.;

1. Первинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (центральні органи імунної системи): загальні закономірності будови, функції.

3. Види кісткового мозку: вікові особливості, топографія, функції.

4. Первинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (центральні органи імунної системи): загруднинна залоза (тимус), розвиток, топографія, будова, функції, вікові особливості

6. Вторинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (периферійні органи імунної системи): селезінка, розвиток, топографія, зовнішня будова, внутрішня будова, функції;

7. Вторинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (периферійні органи імунної системи): мигдалики топографія, будова, функції; описати і продемонструвати на препаратах.

8. Лімфатичне (лімфоїдне) кільце глотки: мигдалики, що його утворюють, їх топографія, будова, функції; описати і продемонструвати на препаратах.

9. Вторинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (периферійні органи імунної системи): лімфатичні (лімфоїдні) вузли, класифікація, топографія, будова, функції

10. Вторинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (периферійні органи імунної системи): одинокі лімфатичні (лімфоїдні) вузлики, топографія, будова, функції.

11. Вторинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (периферійні органи імунної системи): скупчені лімфатичні (лімфоїдні) вузлики, топографія, будова, функції.

12. Вторинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (периферійні органи імунної системи): червоподібний відросток: топографія, будова, функції; описати і продемонструвати на препаратах

13.Основні ознаки ендокринних залоз:

Анатомія спинного мозку

1.Розвиток головного мозку. Стадія 3 мозкових пухирців.

5. Ромбоподібний (задній) мозок ділиться на

5 Життєво важливі центри дихання та кровообігу (ядра блукаючого нерва).

10. Міст. З вентральної metencephalon, вище довгастого, зверху межує з середнім мозком, з боків із середніми мозочковими ніжками.

22. Стовбур головного мозку: характеристика ядер черепних нервів

1. Мозочок: класифікація білої речовини; описати і продемонструвати на препаратах

2. Мозочок: склад верхніх мозочкових ніжок.

3. Мозочок: склад нижніх мозочкових ніжок.

4. Мозочок: склад середніх мозочкових ніжок.

5. Передній мозок: його похідні, продемонструвати на препараті.

6. Проміжний мозок: частини ( за Міжнародною анатомічною номенклатурою – Український стандарт); описати і продемонструвати на препаратах.

7. Проміжний мозок: частини ( за філогенетичним розвитком) описати і продемонструвати на препаратах.

8. Таламічний мозок: частини, описати і продемонструвати на препаратах.

9. Таламус: зовнішня будова, описати і продемонструвати на препаратах; ядра таламуса, їх функціональне значення.

10. Метаталамус: частини, їх функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.

12. Шишкоподібна залоза: топографія, функції; описати і продемонструвати на препаратах.

13. Субталамус: частини, їх функціональне значення.

14. Гіпоталамус: частини, зовнішня будова;описати і продемонструвати на препаратах.

15. Гіпофіз: топографія, частини, функції.

16. Гіпоталамус: ядра, їх топографія, функціональне значення. Гіпоталамо-гіпофізарна система.

17. Третій шлуночок: розвиток, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.

1. Півкулі великого мозку: частини, описати і продемонструвати на препаратах.

2. Мозолисте тіло, його топографія, частини, функціональне значення;

3. Склепіння: його топографія, частини, функціональне значення;

5. Базальні ядра: топографія, частини, функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.

6. Смугасте тіло: топографія, частини, функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.

7. Лімбічна система: компоненти, функціональне значення.

8. Бічні шлуночки: розвиток, частини, топографія, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.

9. Передній ріг бічного шлуночка: топографія, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.

10. Задній ріг бічного шлуночка: топографія, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.

11. Нижній ріг бічного шлуночка: топографія, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.

12. Центральна частина бічного шлуночка: топографія, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.

13. Біла речовина півкуль великого мозку: класифікація, функціональне значення.

63. Півкулі великого мозку: поверхні, частки, їх межі; описати і продемонструвати на препаратах.

64. Рельєф (борозни та звивини) верхньобічної поверхні півкуль головного мозку; описати і продемонструвати на препараті.

65.Рельєф (борозни та звивини) присередньої поверхні півкуль головного мозку; описати і продемонструвати на препараті.

66. Рельєф (борозни та звивини) нижньої поверхні півкуль головного мозку; описати і продемонструвати на препараті.

67. Рельєф лобової частки: описати і продемонструвати на препаратах. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі лобової частки.

68. Рельєф тім’яної частки: описати і продемонструвати на препаратах. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі тім’яної частки.

69. Рельєф скроневої частки: описати і продемонструвати на препаратах. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі скроневої частки.

70. Рельєф потиличної частки: описати і продемонструвати на препаратах. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі потиличної частки.

71. Хемергічні структури головного та спинного мозку.

73. Відмінності між твердою оболоною головного і спинного мозку.

75. Тверда оболона головного мозку : синуси, їх топографія, описати і продемонструвати на препаратах.

77. Шляхи відтоку венозної крові із синусів твердої оболони головного мозку.

78. Оболони головного мозку: міжоболонні простори, їх вміст.

79.Утворення і відтік спинномозкової рідини. Аномалї розвитку оболон головного мозку.

80. Підпавутинний простір: утворення, цистерни, сполучення.

81. Провідні шляхи цнс: визначення, класифікація.

82. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості : шлях епікритичної чутливості.

83. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості :шлях протопатичної чутливості

84. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості: :шлях протопатичної чутливості (тактильної чутливості).

86. Соматосенсорні шляхи несвідомої чутливості ( пропріоцептивної чутливості мозочкового направлення).

87. Низхідні провідні шляхи: класифікація.

88. Пірамідні шляхи: кірково-спинномозковий шлях.

89. Пірамідні шляхи: кірково-ядерний шлях.

90. Екстрапірамідна рухова система: центри, функції.

1. Орган нюху: будова, функції.

2.Орган смаку: будова, функції.

3. Око: частини, топографія.

4. Очне яблуко: розвиток, аномалії розвитку, зовнішня будова.

5. Очне яблуко: оболонки , назвати і продемонструвати на препаратах.

6. Очне яблуко: волокниста оболонка, її частини, будова, функції; описати і продемонструвати на препаратах.

7. Очне яблуко: судинна оболонка, її частини, будова, функції.

8. Очне яблуко: сітківка, її частини, будова, функції.

9. Заломлюючі середовища очного яблука: назвати, описати і продемонструвати на препаратах.

10. Камери очного яблука: межі, сполучення.

11. Утворення і шляхи циркуляції водянистої вологи камер очного яблука.

12. Додаткові структури ока, назвати, їх функції, продемонструвати на препаратах.

13. Додаткові структури ока: кон’юнктива, її частини, функції, склепіння.

15. Сльозовий апарат: частини, топографія, функції; шляхи відтоку сліз.

16. Іі пара черепних нервів: утворення, топографія.

17. Провідні шляхи зорового аналізатора.

18. Вухо: його частини; назвати і продемонструвати на препаратах. Розвиток частин вуха в ембріогенезі, аномалії і варіанти розвитку.

19. Зовнішнє вухо: його частини і будова; описати і продемонструвати на препаратах.

20. Зовнішнє вухо: вушна раковина, будова, функції;описати і продемонструвати на препаратах

21. Зовнішнє вухо: зовнішній слуховий хід, частини, межі, будова.

22. Барабанна перетинка: топографія, частини, будова, функції.

23. Середнє вухо: частини, назвати і продемонструвати на препаратах.

24. Барабанна порожнина: топографія, стінки, сполучення, вміст; описати і продемонструвати на препаратах.

25.Слухові кісточки: топографія, їх частини; суглоби слухових кісточок; м’язи слухових кісточок; описати і продемонструвати на препаратах.

26.Слухова труба: топографія, частини, сполучення, будова; описати і продемонструвати на препаратах.

33. Ендолімфатичний простір: утворення, вміст, сполучення.

34. Перетинчастий лабіринт: присінковий лабіринт, його частини, топографія, будова, функцї.

35. Перетинчастий лабіринт: півколові протоки, їх топографія, частини, будова, функції.

36. Перетинчастий лабіринт: завитковий лабіринт, стінки, їх будова, функції

37. Описати шляхи проходження звукових коливань.

38. Провідні шляхи слухового аналізатора.

39. Провідні шляхи рівноваги (вестибулярного апарата).

35. Передміхурова залоза: частини, внутрішня будова, функції.

Частини: основа, звернена до сечового міхура, та верхівку, звернену до сечового міхура .

Внутрішня будова: Складається з 40-50 трубчасто-коміркових залозок, які утворюють залозисту речовину. Залозки утворюють вивідні передміхурові протоки , які відкриваються в простатичну частину сечівника. Між залозками та новколо проходять жмутики гладких м΄язів , які в сукупності формують м΄язову речовину. Жмутики м΄язових волокон оточують сечівник і утворюють його довільний сфінктер.

Функції:секрет передміхурової залози стимулює рухливість сперматозоїдів та розріджують еякулят.

36. Статевий член: частини, зовнішня будова;

Складається з трьох печеристих тіл , одного парного та одного непарного губчастого. В ньому розрізняють корінь , тіло та головку. Початкові відділи печеристих тіл – ніжки прикріплюються на нижніх гілках лобкових кісток. Спереду ніжки сходяться і до них приєднується губчасте тіло. Проксимальна частина утворює цибулину , а дистальна – головку.

Печеристе та губчасте тіло складаються з губчастої речовини, що має невеликі порожнини, які під час ерекції наливаються кров’ю. печеристі та губчасті тіла оточені білковою оболонкою.

Всі три тіла покриті шкірою та загальною фасцією. Шкіра обмежує головку і утворює вільну збірку - передню шкірочку, яка з’єднується вуздечкою передньої шкірочки з нижньою поверхнею головки.

37. Чоловічий сечівник: частини, їх топографія, звуження і розширення

Uretra. Частини: Простатична, перетинчаста, губчаста.

Топографія: Знаходиться в порожнині малого таза та в губчастій речовині статевого члена. Передміхурова частина проходить через сечовостатеву діафрагму. До задньої поверхні прилягає цибулино-сечівникова залоза.

Звуження та розширення : чол. Сечівник має три звуження – 1) біля внутрішнього отвору 2) в перетинчастій частині 3) біля зовнішнього отвору . Розширення : 1) В простатичній частині( середній відділ) 2) в цибулині чоловічого статевого члена 3) Перед зовнішнім отвором, у човноподібній ямці.

38. Чоловічий сечівник: будова стінки;.

Стінка складається з трьох оболонок: 1) Слизова оболонка 2) Підслизова основа 3) М’язова оболонка. У губчастій частині м’язова оболонка відсутня. Слизова містить багато слизових залоз. В підслизовому шарі розташовані навколосечівникові лакуни. М’язова добре розвинена в простатичній та перетинчастій частинах.


39. Чоловічий сечівник: частини, що відкривається в кожну частину?

Частини: Простатична, перетинчаста, губчаста.

Простатична : на задній стінці простатичної частини сечівника розташований сім’яний горбок colliculus seminalis , а по боках від горбка – численні вивідні протоки передміхурової залози.

Губчаста : закінчується зовнішнім вічком ostum urethrae externum . В цибулинний відділ сечівника відкриваються численні сечівникові залози та протоки цибулино-сечівникових залоз.

Перетинчаста: -

40. Цибулинно-сечівникова залоза: топографія, будова, функції.

(залоза Купера) Топографія : Розташована між м’язами сечово-статевої ділянки промежини , позаду від проміжної частини сечівника над цибулиною статевого члена. Має протоку цибулинно-сечівникової залози , протоки яких пронизують цибулину статевого члена і відкриваються на задній поверхні початкової ділянки губчастої частини сечівника.

Функції: Слаболужний в’язкий секрет цибулинно-сечівникової залози нейтралізує залишки сечі в сечівнику, готуючи його для проходження сперми.

41. Перерахуйте залози, які виробляють рідку частину сперми.

Бульбоуретральна залоза, передміхурова залоза, яєчко.

42. Промежина: визначення промежини в вузькому і широкому розумінні.

Perineum. Відрізок промежини, розташований між задньою спайкою великих соромітних губ і відхідниковим отвором

Промежина — простір між задньою спайкою великих статевих губ і зовнішнім отвором заднього проходу. Зовні промежина вкрита шкірою, на якій видно лінію від задньої спайки до заднього проходу — шов промежини. У товщі промежини знаходяться три шари м'язів, що складають тазове дно. Відстань від задньої спайки до заднього проходу називають висотою промежини; вона дорівнює 3-4 см. При вищій або малорозтяжній (ригідній) промежині під час пологів, щоб уникнути розривання промежини, її розтинають.


43. Промежина: частини, їх межі, описати і продемонструвати на препаратах

Межі: Спереду – лобковим симфізом, заду – верхівкою куприка, з боків – сідничними горбами та крижово-горбовою зв’язками.

Поділяється на два трикутники: Передній та задній. Передній , або сечо-статева ділянка – заповнена сечо-статевою діафрагмою, яка розташована фронтально. Задній трикутник, або відхідникова ділянка – розтащована горизонтально.

44. Сечостатева діафрагма: межі, м’язи і фасції, що її утворюють. Які органи пронизують сечостатеву діафрагму у жінок і чоловіків Diaphragma urogenitale. Представлена щільною м’язово-фасціальною пластинкою, яка складається із глибокого поперечного м’яза промежини та двох фасціальних листків, які покривають м’яз зверху та знизу. Спереду сечівника діафрагма не досягає лобкового зрощення , а утворює щільну поперечну зв’язку промежини.

45. Тазова діафрагма: межі, м’язи і фасції, що її утворюють. Описати і продемонструвати на препаратах

Diaphragma pelvicum. Утворена правим та лівим м’язами, що піднімають відхідниковий отвір і розташованими позаду них правим та лівим куприковими м’язами та фасціями.

46. Сідничо-відхідникова ямка: її стінки, вміст.;

Fossa ischioanalis. Стінки: Латеральна – внутрішній затульний м’яз та його фасція, Медіальна – м’яз-підіймач відхідника та його фасція; спереду – поперечним поверхневим м’язом промежини; ззаду – нижнім краєм ведикого сідничного м’яза та зовнішнім м’язом замикачем відхідника. На латеральній стінці сіднично-відхідникової ямки у розщерленні фасції знаходиться соромітний канал ( канал Олкока) , в якому проходить судинно – нервовий пучок, утворений соромітною артерією, веною та нервом.

Анатомія органів імунної та ендокринної систем

1. Первинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (центральні органи імунної системи): загальні закономірності будови, функції.

До первинних лімфатичних органів відносять кістковий мозок та тимус. Функція пов’язана з утворенням форменних елементів крові та забезпечення умов для антигензалежного утворення лімфоцитів.

Родоначальником усіх видів клітин крові та імунної системи є поліпотентні стовбурові клітини червоного кісткового мозку, тому що таку клітину називають стовбуровою кровотворною клітиною.

Червоний кістковий мозок є аналогом бурси Фабриціуса у птахів і у якому відбувається антигеннезалежна проліферація і диференцііація субпопуляцій В-лімфоцітів.


Тимус – Thymus – Функції: у тимусі відбувається антигеннезалежна проліферація і диференціація субпопуляцій Т-лімфоцітив із стовбурових клітин. Є центральним органом лімфопоезу та імуногенезу, оскільки в ньому утворюються Т-лімфоцити.

Складається з з часток – правої та лівої, які з’єднані між собою у середній частині. Ліва частка довша за праву. Вкрита тонкою сполучнотканинною капсулою, від якої всередину входять тоненькі перегородки, що розділяють її на численні часточки загруднинної залози.

Субпопуляції Т- і В- лімфоцитів потім «заселяють» Т- і В- залежні зони у вторинних лімфоїдних органах, де формується конкрктна імунна відповідь на антигени.

2. Первинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (центральні органи імунної системи): кістковий мозок, розвиток, топографія, будова, функції, вікові особливості.

Кістковий мозок. Поділяють на жовтий та червоний. Червоний знаходиться переважнов плоских кістках т а епіфізах трубчастих кісток і кістковомозкових порожнинах. Строму червоного кісткового мозку утворюють ретикулярні клітини і ретикулярні волокна. Розташований у вигляді тяжів циліндричної форми навколо артеріол. Тяжі розмежовані між собою великими капілярами – синусоїдними капілярами. Кровоносні судини кісткового мозку є гілками артерій. Які живлять кістку.

Розвиток та вікові особливості: Починає формуватися в кістках зародка в кінці другого місяця розвитку. З 12-го розвиваються кровоносні судини . Навколо судин розташовується ретикулярна тканина та формуються острівці кровотворення . (починає функціонувати як кровотворний орган) З 20-го тижня швидко росте, проникає в епіфізи кісток і в утворену кістково – мозкову порожнину. Через 1-6 місяців після народження починає утворюватися жовтий кістковий мозок, В 4-5 років червоний кістковий мозок заміщужться жовтим. У старечому віці жовтий кістковий мозок набуває драглистої консистенції та перетворюється на желатинозний кістковий мозок.


3. Види кісткового мозку: вікові особливості, топографія, функції.

Кістковий мозок: червоний та жовтий. Див. Питання 2.

4. Первинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (центральні органи імунної системи): загруднинна залоза (тимус), розвиток, топографія, будова, функції, вікові особливості

Топографія: Розташований за грудниною у верхньому середостінні між правою та лівою середостінними частинами пристінкової плеври – у верхньому міжплевральному полі.передня поверхня прилягає до груднини, з боків – до медіастінальної плеврита внутрішньої грудної артерії. Задня – до перикарда , дуги аорти та плечоголових вен. Нижня частина кожної частки розширена, досягає рівня четвертого ребрового хряща, а верхня частина звужена. Частки виступають в передню ділянку шиї у вигляді двозубої вилки.

Будова: Утворений з правої та лівої часток, які видовжені у вертикальному напрямі. Ззовні тимус покритий сполучнотканинною капсулою, від якої відходять перегородки і поділяють залозу на часточки. У часточках розрізняють кіркову та мозкову речовину. Кіркова – розташована по периферії кожної часточки і заповнена лімфоцитами . Мозкова – по центрі та утворена малими , середніми та великими Т-лімфоцітами, які оточені епітеліоретикулоцитами і макрофагами . В мозковій речавині наявні ще колові нашарування – тільця тимуса (тільця Гассаля)

Функції: Виробляє гормон тимозин, який регулює кровотворення у периферійних кровотворних органах , стимулює необхідні умови для дозрівання Т-лімфоцитів. Є центральним органом лімфопоезу та імуногенезу, оскільки в ньому з кістковомозкових попередників утворюються різні види Т-лімфоцитів, які беруть активну участь в імунних реакціяхта стимулюють розвиток лімфоцитів в інших органах імунної системи.

Розвиток та вікові особливості: Починає формуватися на 4-5 тижні із епітеліальних клітин 3 та 4 зябрових кишень зкожного боку, що у вигляді тяжів вростають каудально у мезенхіму. На 2 місяці розвитку в зачаток тимуса вростають кровоносну капіляри, з яких у тканину проникають стовбурові клітини – попередники лімфоцитів. На 3 місяці відбувається поділ на часточки, кіркову та мозкову речовини. Впродовж 3 років життя тимус росте найінтенсивніше, досягає максимального розвитку в 12-16 років( в період статевого дозрівання ) З віком маса тимусу поступово зменшується .

5. Вторинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (периферійні органи імунної системи): загальні закономірності будови, функції.