Файл: Анатомія модульні питання.docx

14. Ромбоподібна ямка. Обмежена верхніми і нижніми мозочковими ніжками. Верхній і нижній кути ромба з’єднує серединна борозна. Бічні кути мають бічні закутки та присінкові поля (ядра VIIІ пари черепних нервів). У межах нижнього кута ямки – 2 трикутники – під’язикового і блукаючого нервів. На поверхні ямки є блакитне місце і лицевий горбок. Проекція ядер:

V пара – трійчастий нерв ( 1 рухове, 3 чутливих ядра): рухове ядро трійчастого нерва – самотомоторне, середньомозкове ядро – пропріоцептивне, головне (мостове) ядро – тактильна чутливість, тиск, спинномозкове ядро – біль, температура.

VI пара – відвідний нерв: соматичне рухове ядро відвідного нерва

VII пара – лицевий нерв(1 соматомоторне ядро), проміжний нерв (ядра одинокого шляху, верхнє слиновидільне ядро, сльозове ядро)

VIII пара – присінково-завитковий нерв ( присінкові ядра: верхнє Бехтерева, присереднє Швальбе, нижнє Роллера, бічне Дейтерса, завиткові ядра: переднє і заднє)

IX пара – язикоглотковий нерв ( подвійне ядро, ядра одинокого шляху, нижнє слиновидільне ядро)

X пара – блукаючий нерв ( подвійне ядро, ядра одинокого шляху, заднє ядро блукаючого нерва)

XI пара – додатковий нерв ( подвійне ядро і ядро додаткового нерва)

XII пара – під’язиковий нерв ( ядро під’язикового нерва)

15. Ядра черепних нервів. У дорсальній частині довгастого мозку лежить задній повздовжній пучок, утворений серотоніненергічними та пептидергічними волокнами, що з’єднують між іншим ядра V, VII, IX, X, XI, XII пар черепних нервів ( проявляється у поєднанні між собою жування, ковтання, секреції слини, шлункового соку). Присередній повздовжній пучок починаються від екстрапірамідних ядер – проміжного ядра Кахаля і ядра присереднього повздовжнього пучка Даркшевича. Волокна цього пучка з’єднують рухові ядра ІІІ, ІV, VI пар черепних нервів, також вестибулярні ядра VII пари з ядрами XI пари (проявляється в узгодженому русі очей та фіксації погляду). Ядра IX, X, XI, XII пар черепних нервів беруть участь в іннервації внутрішніх органів і похідних зябрового апарату.

16. Ядра черепних нервів, які розташовані в дорзальній частині моста; їх функціональна характеристика. З глибини цибулинно-мостової борозни на основній частині моста виходить VI пара черепних нервів, а в її кінцях міститься мосто-мозочковий кут, з якого виходять корінці VII, VIII пари. Там, де міст переходить в середні мозочкові ніжки, в нього входить V пара. На фронтальному зрізі моста в покришці вище трапецієподібного тіла можна побачити ядра VIII-V пар.

17. Четвертий шлуночок. Розвивається із порожнини rhombencephalon – rhombocele. Має форму намету. Дно утворене ромбоподібною ямкою( задні поверхні довгастого і мосту). Покрівля – верхній мозковий парус . У задньонижньому відділі шлуночка 3 отвори: серединний отвір Маженді, два бічних отвори Люшка, крізь які шлуночок сполучається з підпавутинним простором, через водопровід з ІІІ шлуночком, а через отвір з засувкою з центральним каналом спинного мозку.

18. Перешийок ромбоподібного мозку. Склад: трикутник петлі trigonum lemnisci, верхні мозочкові ніжки, верхній мозковий парус. Є найвужчим у стовбурі мозку.

19. Середній мозок. З середнього мозкового пухирця. Між структурами заднього мозку та проміжного мозку. Має дорсально над рівнем водопроводу покрівлю tectum (2 верхніх і 2 нижніх горбка, з’єднані ручкою верхнього/нижнього горбка), вентрально нижче водопроводу ніжки (з’єднують стовбур мозку з півкулями великого мозку). Порожниною є водопровід/Сальвія.

Сіра речовина. Містить пептидергійні нейрони. Центральна сіра речовина оточує водопровід мозку. Під водопроводом – ядра ІІІ пари – околорухового нерва ( ядро околорухового нерва – іннервація м’язів очного яблука, додаткове ядро околорухового нерва – м’яз-звужувач зіниці , непарне серединне ядро війковий м’яз) Під водопроводом ядро IV пари (ядро блокового нерва – верхній косий м’яз ока).

Ядра екстрапірамідальної системи: ядро присереднього повздовжнього пучка, червоне ядро, чорна речовина ( центр екстрапірамідної системи – жування, ковтання + емоції, складні рухи).

Ретикулярна формація: проміжне ядро Кахаля.

21. Біла речовина. Аферентні провідні шляхи: у покрівлі, у складі присередньої та бічної петлі, окремо проходить передній спинномозково-мозочковий шлях Говерса.

Еферентні провідні шляхи: 1. червоноядерно-спинномозковий, сітчасто-спинномозковий і покрівельно-спинномозковий шляхи, присередній повздовжній пучок, 2. В основі ніжки мозку від кори півкуль великого мозку: лобово-мостові, кірково-ядерні, бічні та передні кірково-спинномозкові, тімяно-скронево-потилично-мостові. 3. Перехрестя середнього мозку: дорсальне і вентральне покриву, перехрестя верхніх мозочкових ніжок, блокове перехрестя.

22. Стовбур головного мозку: характеристика ядер черепних нервів

23. Мозочок.

З задньої стінки metencephalon. Будова: 2 півкулі, між ними черв’як. Клаптик з кожної півкулі і вузлик черв’яка утворюють клаптиково-вузликову частку мозочка, між ними знаходяться ніжки клаптика, до яких кріпиться нижній мозковий парус. Зв’язок з сусідніми відділами ЦНС: нижні, середні, верхні мозочкові ніжки.

24.

На розрізах біла та сіра речовина утворює дерево життя. Сіра речовина – кора мозочка та 4 пари ядер: ядро вершини(шатра) fastigii, кулясте ядро globosus, коркоподібне ядро emboliformis, зубчасте ядро dentatus.

25. Филогенез: клаптик і вузлик archicerebellum (рівновага), червяк paleocerebellum (тонус, подолання тяжіння і інерції), півкулі мозочка neocerebellum (координація рухів).

Ядро вершини(шатра) fastigii - archicerebellum, кулясте ядро globosus i коркоподібне ядро emboliformis - paleocerebellum, зубчасте ядро dentatus - neocerebellum.

Функції мозочка: підкірковий центр пропріоцептивної чутливості, центр екстрапірамідної системи ( тонус м’язів, подолання тяжіння, інерції), рефлекторна координація рухів і рівноваги, вегетативний центр (адаптаційно-трофічна функція). Забезпечення мозочкової корективи рухових актів.

1. Мозочок: класифікація білої речовини; описати і продемонструвати на препаратах

Мозочок має тіло та три пари мозочкових ніжок, які зв'язують його з іншими відділами головного мозку. Тіло мозочка, corpus cerebelli, складається з двох півкуль та черв'яка, розташованого між ними.

Півкулі мозочка, (hemispheria cerebella), знизу відділяються одна від одної долинкою мозочка (valleculae cerebelli), в якій розміщена цибулина мозку. Півкулі та черв'як мозочка вкриті численними і різними за глибиною щілинами мозочка (fissura cerebelli). Між щілинами розміщені вузькі листки мозочка (folia cerebelli). Глибокі щілини поділяють мозочок на частки та часточки. Найбільшими серед часток мозочка є передня і задня.

Передня частка мозочка, lobus cerebelli anterior, менша від задньої і відділена від неї першою щілиною (fissura prima). Передня частка мозочка майже повністю складається з чотирикутної часточки (lobulus quadrangularis), яка доповнена спереду центральною часточкою (lobulus centralis). У півкулях мозочка центральна часточка представлена крилом центральної часточки (ala lobuli centralis).

Задня частка мозочка, lobus posterior cerebelli, складається з таких часточок (зверху вниз): простої часточки, або задньої частини чотирикутної часточки (lobulus simplex), верхньої півмісяцевої часточки (lobulus semilunaris superior), нижньої півмісяцевої часточки (lobulus semilunaris inferior), тонкої часточки (lobulus gracilis), двочеревцевої часточки (lobulus biventer), мигдалика мозочка (tonsilla cerebelli). Друга щілина, fissura secunda, відділяє зверху мигдалик мозочка від решти задньої частки мозочка. Горизонтальна щілина, fissura horisontalis, відділяє верхню півмісяцеву часточку від нижньої.

Черв'як мозочка, vermis поділений щілинами на такі ~ колу зверху вниз): язичок. ;ro.j (центральної часточки), culm declive, листок черв'яка, fol горб черв'яка, tuber vermis, черв'яка, pyramis vermis, язичок черв uvula vermis, вузлик, nodulus.

2. Мозочок: склад верхніх мозочкових ніжок.

Мозочкові ніжки, pedunculi cerebellaris, парні, складаються з волокон, що з'єднують мозочок з іншими відділами головного мозку.

Верхня мозочкова ніжка, pedunculus cerebellaris superior, зв'язує мозочок з середнім мозком. Ця ніжка містить волокна, що йдуть від зубчастого ядра мозочка до червоного ядра середнього мозку (зубчасто-червоноядрові волокна) та до ядер таламуса (зубчасто-таламічний шлях), а також волокна переднього спинномозково-мозочкового шляху. Між верхніми мозочковими ніжками натягнений верхній мозковий парус, velum medullare superius, який з'єднується посередині з язичком мозочка.

3. Мозочок: склад нижніх мозочкових ніжок.

Нижня мозочкова ніжка, pedunculus cerebellaris inferior, зв'язує мозочок із довгастим мозком і складається з двох тіл: мотузкового і білямотузкового. Мотузкове тіло, corpus restiforme, розміщене ближче до довгастого мозку і містить аферентні волокна, що йдуть до мозочка від спинного мозку (задній спинномозково-мозочковий шлях), від оливи довгастого мозку (оливо-мозочковий шлях) та від дугоподібних ядер довгастого мозку через зовнішні дугоподібні волокна. Білямотузкове тіло, corpus juxtarestiforme, розміщене ближче до мозочка і містить сполучні волокна між власними ядрами і корою мозочка. Між нижніми мозочковими ніжками натягнений нижній мозковий парус, velum medullare inferius, який з'єднується з вузликом, клаптиком та клаптиковою ніжкою мозочка.

4. Мозочок: склад середніх мозочкових ніжок.

Середня мозочкова ніжка, pedunculus cerebellaris medius, - найбільша з мозочкових ніжок, зв'язує мозочок з мостом. Вона містить волокна мосто-мозочкового шляху.

5. Передній мозок: його похідні, продемонструвати на препараті.

Передній мозок (prosencephalon) первинний мозковий міхур, який розчленовується на кінцевий(telencephalon) і проміжний мозок(diencephalon).

6. Проміжний мозок: частини ( за Міжнародною анатомічною номенклатурою – Український стандарт); описати і продемонструвати на препаратах.

За Міжнародною анатомічною номенклатурою diencephalon поділяється на:

епіталамус, таламус, субталамус (підталамічне ядро, навколозональні ядра поля, невизначена зона), метаталамус і гіпоталамус.

Epithalamus – розміщений позаду таламусу; до нього відносяться: повідцеві трикутники, повідці та шишкоподібна залоза.

Thalamus – це велике, утворене скупченням сірої речовини тіло, яке виглядає як горб на бічній стінці ІІІ шлуночка.

Methatalamus. Під подушкою таламуса розміщені складові частини метаталамуса у вигляді довгастих незначної величини, білого кольору горбків- при середнього колінчастого тіла і бічного колінчастого тіла.