Файл: Анатомія модульні питання.docx

Bursa omentalis є найбільш ізольованою сумкою. Її сполучення з порожниною очеревини можливе тільки через чепцевий отвір. Сумка обмежена зверху хвостатою часткою печінки, знизу- поперечною ободовою кишкою і її брижею, спереду-малим чепцем і шлунком, ззаду-пристінковою очеревиною.У сумці є 3 закутки: верхній, нижній чепцеві(recessus omentales superior et inferior) і селезінковий (rec.splenicus).

65. Чепцевий отвір: його межі;

Чепцевий отвір (foramen omentale) обмежований:

- вгорі –хвостатою часткою печінки (lobus caudatus hepatis);

- знизу – верхньою частиною дванадцятипалої кишки (pars superior duodeni);

- спереду – печінково–дванадцятипалокишковою зв’язкою (lig. hepatoduodenale);

- ззаду – печінково–нирковою зв’язкою (lig. hepatorenale) та пристінковою очеревиною (peritoneum parietale).

66. Середній поверх очеревинної порожнини : канали, синуси, закутки, складки, ямки;

Складки і ямки парієтальної очеревини передньої стінки живота –нижче від пупка. Є1 непарна та 2 парні пупкові складки.У складках містяться облітерований сечовий хід (urachus), облітерована пупкова артерія. Збоку від кожної складки містяться 3 ямки: надміхурова збоку від серединної, медіальна пахвинна та латеральна пахвинна. Є верхній та нижній клубово-сліпокишкові закутки.

67. Нижній поверх очеревинної порожнини : заглибини; хід очеревини в малому тазі у чоловіків та жінок;

У нижньому поверсі сечостатева очеревина у чоловіків формує прямокишково-міхурову заглибину(Excavario rectovesiacalis), а у жінок прямокишково-маткову та міхурово-маткову заглибини (Excavationes rectouterina).

Дихальна система

1.Які органи належать до дихальної системи?

Systema respiratorium. Це комплекс повітроносних шляхів та органів газообміну-легеневої паренхіми. Розрізняють верхні повітряності щляхи(носова порожнина з при носовими пазухами, глотка) і нижні (гортань, трахея, бронхове дерево).

2. Що належить до верхніх дихальних шляхів?

Розрізняють верхні повітряності щляхи(носова порожнина з при носовими пазухами,глотка).

3. Розвиток органів дихальної системи в ембріогенезі.

Джерелом розвитку трахеї, бронхів і респіраторного відділу легень служить матеріал вентральної стінки передньої кишки, який є похідним прехордальной пластинки. На 3-му тижні ембріогенезу в ній з’являється мішковидне випинання, яке в нижній частині ділиться на два зачатка – правого і лівого легенів. Розвиток епітелію в повітроносних шляхах і в респіраторному відділі супроводжується утворенням декількох клітинних дифферонів, що взаємодіють між собою в процесі виконання функцій. З мезенхіми, що оточує бронхіальне дерево, диференціюються волокниста сполучна тканина, гладка м’язова тканина, гіалінових і еластична хрящові тканини бронхів, а також капілярна мережа, що обплітає альвеоли.

4. . Особливості будови стінки трубчастих органів дихальної системи

Трахея є трубчастим органом. Стінки трахеї склад.з 3-х оболонок:внутр..=слизової з підслизовою основою, середньої-волокнисто-м*язово-хрящової і зовн.-адвентиційної. Слизова об.вистелена псевдобагатошаровим війчастим епітелієм.Підслизова основа побудована з пухкої сполучної тканини.

5. . Розвиток зовнішнього носа і носової порожнини в ембріогенезі. Аномалії розвитку.

Найчастіше трапляються випадки збільшення або зменшення к-сті хрящів носа.У задній частині носової перегородки можуть бути додаткові правий і лівий лемешево-носові хрящі.

6. Ніс: частини, будова;

Частини: Корінь, спинка, кінчик, крила та носові отвори – крила.

Основу зовнішнього носу складають носові частини лобової кістки, лобові відростки верхньої щелепи, носові кістки та хрящі носа.

Хрящі: Латеральний хрящ носа, великий хрящ крила, малі хрящі крил, додаткові хрящі носа, лемешево – носовий хрящ, хрящ носової перегородки.

7. Носова порожнина: частини, їх будова та сполучення;

Починається двома отворами – ніздрями, закінчується – двома хоанами. Утворена кістковими стінками покритими слизовою оболонкою. З порожниною носа сполучаються приносові пазухи.

Дихальна ділянка: частина оболонок носа, обмежена нижнім та середнім носовим ходам та нижньою носовою раковиною.

8. Носова порожнина: носові ходи, їх будова та сполучення;

Початкова частина носової порожнини – пристінок носа , обмежений зверху і ззаду носової порожнини порогом носа, утворений верхнім краєм бічної ніжки великого крилового хряща.

На бічній стінці носової порожнини розташовані 3 носові раковини: верхня, інколи й найвища, середня, нижня. Проміжки між раковинами називаються носовими ходами.

Верхній носовий хід – між верхньою і середньою носовими раковинами. У нього відкдкриваються задні решітчасті комірки, а в клино – решітчастий закуток – отвір клиноподібної пазухи.

Середній носовий хід – між середньою і нижньою раковинами. Через решітчасту лійку відкрив. Отвір лобової пазухи. У півмісяцевий розтвір відкриваються верхньощелепна пазуха – пазуха Гаймора , а також передні і середні решітчасті комірки лабіринту решітчастої кістки.

Нижній носовий хід – зверху обмежена нижньою носовою раковиною, а знизу – нижньою стінкою носової порожнини. У нього відкриається отвір нососльозової протоки. Між присередньою поверхнею 3 носових раковин і носовою перегородкою є щілиноподібний простір – спільний носовий хід . Усі три носові ходи дозаду продовжуються у носоглотковий хід , який закінчується хоаною.

9. Приносові пазухи: топографія, сполучення, функції, вікові особливості. Рентген анатомія при носових пазух.

Приносні пазухи у немовлят практично відсутні , є лише слабо розвинені верхньощелепні пазухи . Формування цих пазух закінчується на 8-9 році життя дитини. Лобова пазуха починає утворюватись тільки на 2 році життя. Клиноподібна формується до 3 років , а комірки решітчастої кістки – до 3-6 років. Комірки решітчастої кістки у дітей 7 років щільно прилягають одна до одної. Див. питання 8.

10. Носова порожнина: функціональні частини, їх будова і функції;

Пристінок носа має у сполучнотканинному шарі під епітелієм сальні залози та корені носового волосся , яке є «фільтром» для сторонніх частинок.

Дихальна частина: є кінцеві відділи слизових носових залоз. Слиз зволожує поверхню епітелію, затримує частинки пилу і мікроорганізми. У власній пластинці – численні лімфоїдну вузлики. У власній пластинці слизової і підслизовій основі є дуже багато судин, які сприяють зігріванню повітря. У слизовій оболонці нюхової частини розміщені нюхові рецептори.

Див. питання 8.

11. Гортань: топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія

Скелетотопія: У передній ділянці на рівні тіл 4-6 хребців.

Синтопія: Угорі гортань з’єднана зв’язками з під’язиковою кісткою, внизу – продовжується в трахею. Позаду вона прилягає до гортанної частини глотки. Попереду гортані розташовані під’язикові м’язи шиї ( грудинно-під’язиковий, грудинно-щитоподібний, щитопід’язиковий) , їхні фасції та шкіра. З боків – правий і лівий судинні пучки шиї, а також частин щитоподібної залози.

12. Гортань: хрящі, суглоби, зв’язки, м’язи, їх будова

Хрящі гортані поділяються на непарні. До непарних належить : щитоподібний хрящ, надгортанник, і перснеподібний , а до парних – черпакуватий, ріжкуватий ( хрящ сантоніні) та клиноподібний ( хрящ Врісбера) Надгортанник побудований з еластичного хряща, а інші – з гіалінового.

13. Гортань: фібро-еластичні утворення гортані, їх будова, функції, присінкова зв’язка, голосова зв’язка;

Голосова зв’язка – парна , натягнута з обох боків між голосовими відростками черпакуватого хряща і приблизно, серединою внутрішньої поверхні кута щитоподібного хряща. Є основою для утворення пристінкової складки слизовою оболонкою.

Пристінкова зв’язка – парна, розташована вище від голосової зв’язки , проходячи майже паралельно до неї. Починається від верхівки черпакуватого хряща, і прикріплюється до внутрішньої поверхні кута щитоподібного хряща. Є основою для утворення пристінкової складки слизовою оболонкою.

14. Порожнина гортані: частини, їх будова, межі

Розміщена в передній ділянці шиї на рівні 4-6 шийних хребців. Угорі з’єднана зв’язками з під’язиковою кісткою, внизу – продовжується в трахею. Має три відділи – пристінок гортані, голосник, підголосникові порожнина.

Пристінок гортані починається входом гортані, який сполучається з ротовою порожниною, вхід обмежований з боків – черпакувато-надгортанними складками, спереду надгортанником, ззаду – верхівками черпакуватих хрящів.

Пристінок простягається від входу в гортань до пристінкових складок, які обмежують щілину привіска.

Середня звужена частина гортані простягається від пристінкової щілини до голосової щілини, утвореної голосовими складками. Голосова щілина – див. в пит.. 15.

Нижня частина – підголосникова порожнина . Звужуючись, вона переходить в трахею. Тут у живої людини можна побачити пристінкові та голосові складки.

15. Голосова щілина: межі, утворення, частини

Голосова щілина – Rima glottidis - найвужче місце гортані. Має дві частини, Передня, обмежена ділянками голосових складок, що містять голосові зв’язки та м’язи, називається між перетинковою частиною. Задня, обмежена ділянками голосових складок , у товщі яких лежать голосові відростки черпакуватих хрящів, називається між хрящовою частиною. Між пристінковою та голосовою складкю утворюється заглиблення – шлуночок гортані.