Файл: Анатомія модульні питання.docx

Плевральна порожнина – це вузька замкнута щілина між пристінковою та нутрощевою плеврою, у якій міститься серозна рідина. Переходячи з однієї частини в іншу, плевр. Порожн. Утворює плевральні закутки: реброво-діафрагмовий, реброво-середстінний, хребтово-середостінний, діафрагмово-середостінний.

25. Межі плевральних мішків.

Реброво-діафрагмовий закуток: в місці переходу ребрової частини пристінкової плеври в діафрагмову частину. Найнижча точка – на рівні 9 ребра (права); на рівні 10 ребра ( зліва)

Реброво- середостінний закуток: утв. в ділянці переднього краю легені при переході ребрової частини пристінкової частини в середостінну частину. Більш виражений у лівій плевральній порожнині в ділянці серцевої вирізки лівої легені.

Хребтово-середостінний закуток: розт. Вертикально та утворюється в ділянці переднього краю легені при переході ребрової частини пристінкової плеври в середостінну частину. Заповнений легенею.

Діафрагмово-середостінний закуток: розташований у стріловій площині і утв. при переході діафрагмової частини пристінкової плеври в середостінну частину.

26. Середостіння: визначення; класифікація за міжнародною анатомічною номенклатурою.

Середостіння - mediastiastinum – це комплекс органів, розміщених між середостінними плеврами. Спереду воно обмежене передньою грудною стінкою; ззаду – хребтом, шийками ребер, і перед хребтовою фасцією; знизу – діафрагмою.

Середостіння поділяють на верхнє та нижнє, яке, в свою чергу включає переднє , середнє та заднє.

27. Середостіння: визначення, топографічна класифікація. Органи, судини та нерви переднього середостіння;

Середостіння поділяють на верхнє та нижнє, яке, в свою чергу включає переднє , середнє та заднє.

Переднє середостіння розміщене між тілом груднини та перикардом. Включає до свого складу клітковину та відроги внутрішньо грудної фасції, в листках якої розташовані внутрішні грудні артерії та вени, загруднинні та передні середостінні лімфатичні вузли.

28. Середостіння: визначення, топографічна класифікація. Органи, судини та нерви заднього середостіння;

Середостіння поділяють на верхнє та нижнє, яке, в свою чергу включає переднє , середнє та заднє.

Заднє середостіння розміщене між перикардом і біфуркацією трахеї та хребтом ззаду. Воно включає низхідну аорту, непарну та напівнепарну вени, блукаючі нерви, симпатичні стовбури та нутряні нерви, стравохід, грудну протоку та лімфатичні вузли.

Сечова система

1. Які органи належать до сечової системи, їх функції.

До сечової системи належать: Нирки, сечоводи, сечовий міхур, сечівник. Функція: Утворення та виведення сечі, та разом з сечею продуктів метаболізму.

2. Етапи розвитку нирки

Передня нирка, або переднирка; первинна нирка, остаточна, або постійна нирка. Переднирка: Утворюється на ранніх стадіях ембріонального розвитку всіх хребетних тварин. Утв. На третьому тижні ембр. Розв. Складається з декількох канальців – протонефридій, що відкриваються одним кінцем – лійкою в первинну порожнину тіла celom , а протилежним – у парну протонефральну протоку, що перетв в мезонефральну протоку.Поблизу лійок розташовані судинні клубочки, в яких відбувається фільтрація рідини. Як видільний орган переднирка залишається тільки у ланцетника. Первинна нирка: закладається наприкінці третього тижня. Формується з 25 сегментарних ніжок, що відокремлюються від сомітів і спланхнотома , пеетворюючись на канальні первинної нирки – мете нефридії(починаються сліпо). Сліпі канальні охоплюють капілярні клубочки , утворюють для них капсули,формують ниркові тільця. Протилежний кінець кожної мета нефридії відкривається в протоку Вольфа. Функціонує як головний видільний орган до другого місяця внутрішньоутробного життя.

Постійна нирка: Формування закінчується після народження дитини. Утворюється з виросту мезонефральної протоки та нейрогенної тканини. З протоки Вольфа виникає брунька, що росте догори і вздовж тіла зародка. З цієї трубчастої структури утворюється сечовід, ниркова миска, великі та малі ниркові чашечки, сосочкові протоки, збірні ниркові канальні. З нейрогенної тканини утв. Всі ниркові канальні нефронів , із проксимального відділу яких розвивається капсула клубочка, охоплюючи судинний клубочок ниркового тільця, а дистальні їх кінці сполучаються із збірними нирковими канальцями. Починає функціонувати з 12 тижня.

3. Джерело, термін і механізми розвитку переднирки.

Див питання 2

4. Джерело, термін і механізми розвитку первинної нирки. Її похідні.

Див. питання 2

5. Джерело, термін і механізми розвитку остаточної нирки.

Див. питання 2

6. Джерела і механізми розвитку сечоводів, сечового міхура.

Розвиток сечоводів та сечового міхура пов’язаний з перебудовою клоаки. У зародків тварин-ссавців у клоаку відкриваються обидві мезонефральні протоки і спільна паранефральна протока ( протока Мюллера) У зародка клоака в процесі розвитку розділена поперечною сечово- прямокишковою перетинкою. З переднього відділу, що зветься сечово-статевою пазухою надалі розвинулься тіло і верхівка сечового міхура.трикутник сеч. Міхура розв. З кінцевих відділів мезонефральних проток на другому місяці ембріогенезу. Із заднього відділу клоаки формується прима кишка.

7. Вади розвитку нирок, сечоводів і сечового міхура: механізми їх утворення

Аномалії нирок: «підняття» нирок в онтогенезі . Пов’язане з тим, що під час підняття нирки проходять крізь артеріальну розвилку, утворену пипковими артеріями, однак інколи одна з нирок не завершує цього процесу. Злиття полюсів нирок – пов’язане з щільним приляганням нирок. Зростання верхніх і нижніх полюсів нирок.

Аномалії сечоводів: Подвоєння сечоводів , рзгалудження верхньої частини сечоводів, додаткові звуження чи розширення сечоводів.

Аномалії сечового міхура: Різноманітні випинання стінок, Розщеплення передньої стінки, що супроводжується незрощенням лобкових кісток – ектопія сечового міхура. Збільшення числа вічок при подвоєнні сечоводів. Високе розташування сечового міхура, при чому він має грушоподібну форму.Асиметрія сечового міхура.

8 Нирки: зовнішня будова; описати і продемонструвати на препараті.

Має кваселоподібну форму, Поверхні: передня та задня, Краї: медіальний та латеральний, Кінці: Верхній та нижній. Медіальний край має заглиблення – ниркову пазуху. Вхід в пазуху обмежений передніми та задніми губами і називається воротами нирки, в яких похташована ниркова ніжка, що складається з ниркової артерії, ниркової вени, ниркової миски, ниркового нервового сплетення та лімфатичних судин.

9. Нирки: топографія правої і лівої нирки (голотопія, скелетопотія, синтопія); описати і продемонструвати на препараті.,

Скелетотопія: Розташовані в поза очеревинному просторі екстраперитонеально по обидві сторони від хребтового стовпа, на рівні 12 грудного – 3 поперекового. Права на 2-3 см нижче лівої. Права нирка: 12 грудний – 3 поперекови - Ліва нирка: верх – тіло 11 грудного; низ – 2 поперековий.

Синтопія: Кожна нирка розташована у м’язовому нирковому ложі, яке обмежене : латерально-поперечним м’язом живота, ззаду – квадратним м’язом попереку, медіально – великим поперековим м’язом. Верхня третина упирається в діафрагму. Значну частину передньої поверхні правої нирки прикриває печінка, ближче до медіального краб проходить 12пала кишка, нижче – правий вигин ободової кишки. Передню поверхню лівої нирки зверху торкається шлунок, нижче – підшлункова залоза та петлі порожньої кишки. Латеральний край прикриває селезінка, а ззаду по ньому спускається низхідна ободова кишка.Задньою пов.: до діафрагми, переднього м’яза живота та квадратного м’яза попереку.

Голотопія: Права нирка проектується в region epigastrica, umbilicalis et abdominalis lateralis dextra. Ліва нирка проектується в region epigastrica ,umbilicalis et abdominalis sinistra.