Файл: Анатомія модульні питання.docx

Венозна кров пазух зливається у сигмоподібну та нижню кам’янисту пазухи і далі крізь яремний отвір до верхньої цибулини яремної вени. У пазухи, у свою чергу, вливаються інші внутрішньочерепні притоки внутрішньої яремної вени.

78. Оболони головного мозку: міжоболонні простори, їх вміст.

У нормі надтвердооболонного простору(spatium epidurale) і підтвердооболонного простору( spatium subdurale) не існує, їх поява – наслідок травми або патологічного процесу, що штучно відокремлює павутинну оболону від твердої, а тверду оболонку – від черепа. Між павутинною та м’якою оболонами є підпавутинний простір(м’якооболонний) простір, spatium subarachnoideum (leptomeningeum), заповнений спинномозковою рідиною та пронизаний численними тонкими сполучнотканинними павутинними перекладками(trabeculae arachnoideae), що зв’язують обидві оболонки.

79.Утворення і відтік спинномозкової рідини. Аномалї розвитку оболон головного мозку.

Епендимоцити, які вистилають шлуночки мозку, мають локальні структурно-функціональні особливості. Зокрема, вкриваючи судинні сплетення шлуночків, являються складовою структурою гемато-лікворного бар’єра і носять назву хороїдних епендимоцитів. Сецернація спинномозкової рідини(лікворопоез) ворсинчастих сплетень шлуночків головного мозку досягає 350-450 мл на добу, а 50-150 мл продукується тканинами ЦНС і виділяється епендимоцитами інших ділянок. Локально епендимоцити формують так звані органи циркумвентрикулярної системи людини( судинний орган кінцевої пластинки, підслепінний орган, зазаднє поле, шишкоподібна залоза, гіпофіз, а також транзиторні структури – підспайковий орган і парафіз). Структури циркумвентрикулярної системи мають численні зв’язки з нейросекретною системою гіпоталамуса та регулюють хімічний склад і тиск спинномозкової рідини. Спинномозкова рідина підтримує постійний іонний баланс нейроцитів і нейроглії, виводить продукти метаболізму, переносить нейросекрети, гормони та захищає ЦНС як гідростатичний амортизатор.

80. Підпавутинний простір: утворення, цистерни, сполучення.

Між павутинною та м’якою оболонами є підпавутинний простір(м’якооболонний) простір, spatium subarachnoideum (leptomeningeum), заповнений спинномозковою рідиною та пронизаний численними тонкими сполучнотканинними павутинними перекладками(trabeculae arachnoideae), що зв’язують обидві оболонки. Ці сполучнотканинні тяжі та спинномозкова рідина попереджають стиснення мозкових судин, які проходять у під павутинному просторі. Над поверхнею звивин під павутинний простір дуже вузький, капіляроподібний, а над борознами півкуль великого мозку цей простір розширюється. Великі розширення під павутинного простору, так званні цистерни, утворюються в тих місцях, де павутинна оболона перекидається над великими заглибленнями на поверхні головного мозку, натомість м’яка оболона заходить у глибину кожного з цих заглиблень. Описують такі пів павутинні цистерни (cristernae subarachnoideae):

1. Задня мозочкова-мозкова (велика) цистерна, cristerna cerebellomedullaris posterior(magna), непарна – найбільша під павутинна цистерна. Розміщена у заглибленні між мозочком та довгастим мозком. Сполучається з IV шлуночком через його серединний отвір. Забір спинномозкової рідини з цієї цистерни виконується при проведенні підпотиличної пункції.

2. Бічна мозочкова-мозкова цистерна, cristerna cerebellomedullaris lateralis, - невелика парна цистерна, що розміщена з боків мозочка.

3. Цистерна бічної ямки великого мозку, cristerna fossae lateralis cerebri, парна, лежить у бічній ямці та у бічній борозні мозкових півкуль, містить середню мозкову артерію.

4. Мосто-мозочкова цистерна, cristerna pontocerebellaris, парна, розміщена в ділянці мосто-мозочкового трикутника. Сполучається з IVшлуночком через його бічний отвір.

5. Міжніжкова цистерна, cristerna interpeduncularis, непарна, займає міжніжкову ямку та простір перед ніжками мозку. Обмежена спереду зоровим перехрестям, містить задню частину артеріального кола мозку.

6. Оточна цистерна,cristerna ambiens, парна, розміщена збоку від ніжок мозку.

7. Перехресна цистерна,cristerna chiasmatica, непарна, розміщена перед зоровим перехрестям, продовжується ззаду у міжніжкову цистерну, зверху – у цистерну кінцевої пластинки.

8. Цистерна кінцевої пластинки, cristerna laminae terminalis,непарна, розміщена перед кінцевою пластинкою, сполучається з навколо мозолистою цистерною.

9. Навколомозолиста цистерна, cristerna pericallosa, непарна, вузька, простягується у поздовжній мозковій щілині вздовж передньоверхньої поверхні мозолистого тіла.

10. Чотиригорбкова цистерна(цистерна великої вени мозку), cristerna quadrigeminalis(cristerna venae magnae cerebri), непарна, розміщена над чотиригорбковою пластинкою між валком мозолистого тіла та верхньою поверхнею мозочка, містить велику вену мозку і шишкоподібну залозу.

81. Провідні шляхи цнс: визначення, класифікація.

Провідні шляхи центральної нервової системи

Асоціативні Комісуральні Проекційні

Довгі Короткі Висхідні Низхідні

Інтероцептивні

Пропріоцептивні Екстрапірамідні

Екстероцептивні

Пірамідні

82. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості : шлях епікритичної чутливості.

(свідомої пропріоцептивної чутливості).

Кіркового напрямку (усвідомлене м’язово-суглобове чуття від тулуба, шиї, кінцівок) поділяються на 2 пучки: тонкий пучок (шлях Голля) (fasciculus gracillis) проводить імпульси від нижніх кінцівок і нижньої частини тулуба; та клиноподібний пучок (Бурдаха) (fasciculus cuneatus) – проводить імпульси від верхніх кінцівок, верхньої частини тулуба та шиї. Псевдоуніполярний нейрон (І нейрон) – тонке ядро (nucl. Gracillis) та клиноподібне ядро (nucl. Cuneatus) (ІІ нейрон) – Внутрішні дугоподібні волокна(fibrae arquatae internae) – приcередня петля (lemniscus medialis) – латеровентральна група таламуса (ІІІ нейрон) – Таламо-кірковий шлях ( tractus thalamocoticalis) (IV нейрон) – Дорзальні зовнішні дугоподібні волокна(fibrae arquatae externae dorsales) – вентральні зовнішні дугоподібні волокна (fibrae arquatae externae ventrales).

83. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості :шлях протопатичної чутливості

(больової і температурної чутливості).

Складається з ланцюга трьох послідовно розміщених нейронів. Тіло першого лежить у спинномозковому вузлі. Його дендрит тягнеться від рецептора, що розташовується у шкірі або слизовій і сприймає біль, тепло, холод. Центральний відросток І нейрона у складі задніх корінців спинномозкових нервів досягає задніх рогів спинного мозку. У задніх рогах лежить тіло другого нейрона, на якому синапсом закінчується аксон І нейрона. Аксон ІІ нейрона зразу ж у спинному мозку переходить на протилежний бік через передню сіру спайку і тягнеться вверх у складі бічного канатика. У стовбурі головного мозку бічний спинномозковий-таламічний шлях проходить через довгастий мозок позаду ядра оливи, через задню частину моста, через покрив середнього мозку у складі спинномозкової петлі і досягає таламуса. У таламусі аксон ІІ нейрона переключається за допомогою сина пса на ІІІ нейрон. Аксон ІІІ нейрона йде через задню ніжку внутрішньої капсули і досягає нейронів мозкової кори за центральної звивини тім’яної частки, де розміщений кірковий центр аналізатора загальної чутливості.

84. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості: :шлях протопатичної чутливості (тактильної чутливості).

Нервовий ланцюг цього шляху скаладається з трьох нейронів. Тіло першого розміщене у спинномозковому вузлі. Периферійний відросток цього псевдо уніполярного нейрона йде до шкіри і закінчується специфічним рецептором, який сприймає дотик і тиск, а цетральний відросток у складі заднього корінця спинномозкового нерва прямує до задніх рогів спинного мозку, де він переключається на другий нейрон. Аксон ІІ нейрона відразу переходить на протилежну половину спинного мозку і досягає переднього канатика. В складі переднього канатика спинного мозку волокна переднього спинномозково-таламічного шляхи проходять через усі вище розміщені сегменти спинного мозку, проходять через довгастий мозок, міст та середній мозок, приєднуючись збоку до при середньої петлі і досягають таламуса. У таламусі аксон ІІ нейрона контактує з третім нейроном. Аксон ІІІ нейрона досягає зацентральної звивини тім’яної частки, прийшовши через задню ніжку внутрішньої капсули.

Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості: шлях больової, температурної, тактильної та свідомої пропріоцептивної чутливості від голови та шиї.

86. Соматосенсорні шляхи несвідомої чутливості ( пропріоцептивної чутливості мозочкового направлення).

87. Низхідні провідні шляхи: класифікація.

Низхідні проекційні шляхи складаються із сукупності двонейронних нервових ланцюгів. Ці шляхи отримують назву за місцем розташування тіла першого нейрона нервового ланцюга та місця, де закінчується його аксон. Низхідні проекційні шляхи поділяють на дві великі групи – пірамідні (забезпечуються вольові (свідомі) рухи. Вони поділяються на кірково-ядрові та власне пірамідні шляхи, які проходять крізь піраміди довгастого мозку) та екстра пірамідні (об’єднують в одну групу усі низхідні шляхи, що не ввійшли до пірамідних шляхів. Передаються імпульси, що підтримують тонус м’язів, забезпечують безумовно рефлектору рівновагу тіла людини та виконання несвідомих рухів).

88. Пірамідні шляхи: кірково-спинномозковий шлях.

Передній та бічний, починаються від великих пірамідних клітин мозкової кори – Беца. Аксони І нейронів проходять послідовно через передній відділ задньої ніжки внутрішньої капсули, середню частину основи ніжки мозку, передню частину моста і досягають пірамід довгастого мозку. У пірамідах бічний і передній шляхи розходяться. Волокна бічного пірамідного шляху переходять на протилежний бік (90%) і утворюють перехрестя пірамід. Волокна переднього пірамідного шляху продовжуються у спинний мозок без перехрестя. Аксони І нейрона бічного кірково –спинномозкового шляху після перехрестя йдуть вниз у складі переднього канатика спинного мозку, вони переходять на протилежну половину спинного мозку у своєму кінцевому відрізку перед самим закінченням на мотонейроні передніх рогів спинного мозку. Аксони других нейронів пірамідних шляхів виходять із спинного мозку у складі передніх корінців спинномозкових нервів іпрямують до скелетних м’язів тулуба та кінцівок.

89. Пірамідні шляхи: кірково-ядерний шлях.

Починається від мозкової кори. Тіла перших нейронів являють собою клітини Беца. Аксони І нейронів кірково-ядерного шляху проходять через коліно внутрішньої капсули, середню частину основи ніжки мозку, переходять на протилежний бік у межах стовбура мозку, утворюючи часткове перехрестя, і закінчується синапсами на тілах других нейронів, що залягають у рухових ядрах черепних нервів. Аксони ІІ нейронів у складі відповідних черепних нервів прямують до скелетних м’язів голови та шиї.