ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 06.07.2024
Просмотров: 682
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
2. Класифікація внутрішніх органів.
5 Загальні закономірності будови зовнішньої оболонки стінки трубчастих органів, дати
8.Розвиток ротової порожнини та її похідних. Вади розвитку ротової порожнини.
11. Тверде піднебіння (palatumdurum)
12. М’яке піднебіння (palatummolle)/ піднебінна завіска (vellumpalatinum).
15. Ембріологічна та анатомічна класифікації м’язів язика, їх морфо-функціональна
16Зуби: частини зуба, тканини зуба. Періодонт, пародонт, зубний орган: визначення.
17. Постійні зуби: формула, характеристика видів зубів
20.Ротові залози: класифікація. Привушна залоза: топографія, будова; описати і
21. Під’язикова залоза: топографія, будова; описати і продемонструвати на препаратах.
22. Піднижньощелепна залоза: топографія, будова;
23.Зів (fauces). Межі, сполучення
31. Ділянки передньої черевної стінки.
35. Тонка кишка (intestinum tenue). Поч. Від воротаря шлунка на рівні між тілами 12 гр.Хр – 1 п.Хр.
36. Дванадцятипала кишка(duodenum) частини, іх топографія.
38.Тонка кишка: будова слизової оболонки тонкої кишки.
39. Дванадцятипала кишка: особливості будови слизової оболонки.
40.Товста кишка: відділи, їх топографія (голотопія, синтопія);
42. Сліпа кишка: топографія (голотопія, синтопія), особливості будови;
43.Частини та згини ободової кишки ,їх топографія ( голотопія, сінтопія), відношення до очеревини.
45. Пряма кишка: частини, згини, відношення до очеревини, топографія у чоловіків і у жінок;
46.Пряма кишка: особливості будови слизової, м’язової і зовнішньої оболонок.
47.Зовнішні ознаки товстої кишки;
48.Розвиток печінки в ембріогенезі.
49.Печінка: зовнішня будова; рельєф діафрагмової і нутрощевої поверхонь;
51. Печінка: внутрішня будова ( частки, частини, сегменти, часточки).
52.Печінка: утворення і шліхи відтоку жовчі
55. Розвиток підшлункової залози в ембріогенезі
57. Екзокринні та ендокринні відділи підшлункової залози, шляхи виведення продуктів їх діяльності.
59. Очеревина: загальна характеристика. Чепці, зв’язки, брижі, їх будова та утворення;
1.Які органи належать до дихальної системи?
2. Що належить до верхніх дихальних шляхів?
3. Розвиток органів дихальної системи в ембріогенезі.
4. . Особливості будови стінки трубчастих органів дихальної системи
10. Носова порожнина: функціональні частини, їх будова і функції;
11. Гортань: топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія
12. Гортань: хрящі, суглоби, зв’язки, м’язи, їх будова
14. Порожнина гортані: частини, їх будова, межі
15. Голосова щілина: межі, утворення, частини
16. Функції гортані, теорії голосоутворення.
17. Трахея: і бронхи: топографія, будова стінки;
18. Легені: топографія, зовнішня будова ;
19. Корінь легені: топографія, склад.
20. Легені: частки, бронхо-легеневі сегменти, часточки; їх будова. Рентгенанатомія легень.
21. Бронхіальне дерево: розгалуження, будова стінки, функції.
22. Альвеолярне дерево: розгалуження, будова стінки.
24. Плевра: загальна характеристика, функції; плевральна порожнина, її закутки.
26. Середостіння: визначення; класифікація за міжнародною анатомічною номенклатурою.
1. Які органи належать до сечової системи, їх функції.
3. Джерело, термін і механізми розвитку переднирки.
4. Джерело, термін і механізми розвитку первинної нирки. Її похідні.
5. Джерело, термін і механізми розвитку остаточної нирки.
6. Джерела і механізми розвитку сечоводів, сечового міхура.
7. Вади розвитку нирок, сечоводів і сечового міхура: механізми їх утворення
8 Нирки: зовнішня будова; описати і продемонструвати на препараті.
10. Нирки: оболонки нирки. Описати фасцію нирки
11. Нирки: фіксуючий апарат нирки.
12. Нирки: будова нирки на фронтальному розтині;
13. Нирки: структурно-функціональна одиниця нирки, її складові частини.
14. Нирки: кровоносна система нирки.
15. Нирки: шляхи виділення сечі (компоненти екскреторних шляхів нирки).
17. Сечовід: частини, топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія
18. Сечовід: будова стінки; звуження; ентген анатомія сечовода.
22. Жіночий сечівник; топографія, будова стінки.
1.Органи жіночої статевої системи: топографічна класифікація.
2.Джерела і механізми розвитку яєчника. Стадії розвитку яєчника
4. Розвиток матки в ембріогенезі. Вади розвитку.
4.Джерело і механізми розвитку піхви. Вади розвитку.
6. Джерела і механізми розвитку зовнішніх статевих органів. Вади розвитку.
7. Які органи статевої системи розвиваються з парамезонефральної протоки?
8. Яєчник: топографія, зв’язки, будова, функції;
11. Шийка матки: частини, особливості будови слизової оболонки;
13. Піхва: топографія, склепіння, будова стінки;
14. Рудиментарні додатки яєчника: над’яєчник, прияєчник, їх топографія і утворення.
15. Зовнішні жіночі статеві органи: топографія, будова.
17. Присінок піхви: межі, що в нього відкривається?
18. Молочні залози: топографія, будова: описати і продемонструвати на препаратах.
19. Чоловічі статеві органи: класифікація.
20. Джерела і механізми розвитку яєчка. Стадії розвитку яєчка. Вади розвитку яєчка.
20. Джерела і механізми розвитку передміхурової залози і цибулинно-сечівникових залоз.
21. Джерела і механізми розвитку зовнішніх чоловічих статевих органів. Вади розвитку.
22. Джерела і механізми розвитку чоловічого сечівника. Вади розвитку.
27. Яєчко: внутрішня будова, функції; описати і продемонструвати на препараті.
28. Над'яєчко: топографія, частини, будова, функції
31. Сім'явипорскувальна протока: її утворення. Куди вона відкривається?
32. Назвіть послідовно шляхи виведення сімені.
35. Передміхурова залоза: частини, внутрішня будова, функції.
37. Чоловічий сечівник: частини, їх топографія, звуження і розширення
38. Чоловічий сечівник: будова стінки;.
43. Промежина: частини, їх межі, описати і продемонструвати на препаратах
46. Сідничо-відхідникова ямка: її стінки, вміст.;
3. Види кісткового мозку: вікові особливості, топографія, функції.
13.Основні ознаки ендокринних залоз:
1.Розвиток головного мозку. Стадія 3 мозкових пухирців.
5. Ромбоподібний (задній) мозок ділиться на
5 Життєво важливі центри дихання та кровообігу (ядра блукаючого нерва).
22. Стовбур головного мозку: характеристика ядер черепних нервів
1. Мозочок: класифікація білої речовини; описати і продемонструвати на препаратах
2. Мозочок: склад верхніх мозочкових ніжок.
3. Мозочок: склад нижніх мозочкових ніжок.
4. Мозочок: склад середніх мозочкових ніжок.
5. Передній мозок: його похідні, продемонструвати на препараті.
7. Проміжний мозок: частини ( за філогенетичним розвитком) описати і продемонструвати на препаратах.
8. Таламічний мозок: частини, описати і продемонструвати на препаратах.
10. Метаталамус: частини, їх функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.
12. Шишкоподібна залоза: топографія, функції; описати і продемонструвати на препаратах.
13. Субталамус: частини, їх функціональне значення.
14. Гіпоталамус: частини, зовнішня будова;описати і продемонструвати на препаратах.
15. Гіпофіз: топографія, частини, функції.
16. Гіпоталамус: ядра, їх топографія, функціональне значення. Гіпоталамо-гіпофізарна система.
17. Третій шлуночок: розвиток, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.
1. Півкулі великого мозку: частини, описати і продемонструвати на препаратах.
2. Мозолисте тіло, його топографія, частини, функціональне значення;
3. Склепіння: його топографія, частини, функціональне значення;
7. Лімбічна система: компоненти, функціональне значення.
13. Біла речовина півкуль великого мозку: класифікація, функціональне значення.
63. Півкулі великого мозку: поверхні, частки, їх межі; описати і продемонструвати на препаратах.
71. Хемергічні структури головного та спинного мозку.
73. Відмінності між твердою оболоною головного і спинного мозку.
77. Шляхи відтоку венозної крові із синусів твердої оболони головного мозку.
78. Оболони головного мозку: міжоболонні простори, їх вміст.
79.Утворення і відтік спинномозкової рідини. Аномалї розвитку оболон головного мозку.
80. Підпавутинний простір: утворення, цистерни, сполучення.
81. Провідні шляхи цнс: визначення, класифікація.
82. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості : шлях епікритичної чутливості.
83. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості :шлях протопатичної чутливості
87. Низхідні провідні шляхи: класифікація.
88. Пірамідні шляхи: кірково-спинномозковий шлях.
89. Пірамідні шляхи: кірково-ядерний шлях.
90. Екстрапірамідна рухова система: центри, функції.
1. Орган нюху: будова, функції.
2.Орган смаку: будова, функції.
4. Очне яблуко: розвиток, аномалії розвитку, зовнішня будова.
5. Очне яблуко: оболонки , назвати і продемонструвати на препаратах.
7. Очне яблуко: судинна оболонка, її частини, будова, функції.
8. Очне яблуко: сітківка, її частини, будова, функції.
9. Заломлюючі середовища очного яблука: назвати, описати і продемонструвати на препаратах.
10. Камери очного яблука: межі, сполучення.
11. Утворення і шляхи циркуляції водянистої вологи камер очного яблука.
12. Додаткові структури ока, назвати, їх функції, продемонструвати на препаратах.
13. Додаткові структури ока: кон’юнктива, її частини, функції, склепіння.
15. Сльозовий апарат: частини, топографія, функції; шляхи відтоку сліз.
16. Іі пара черепних нервів: утворення, топографія.
17. Провідні шляхи зорового аналізатора.
19. Зовнішнє вухо: його частини і будова; описати і продемонструвати на препаратах.
20. Зовнішнє вухо: вушна раковина, будова, функції;описати і продемонструвати на препаратах
21. Зовнішнє вухо: зовнішній слуховий хід, частини, межі, будова.
22. Барабанна перетинка: топографія, частини, будова, функції.
23. Середнє вухо: частини, назвати і продемонструвати на препаратах.
26.Слухова труба: топографія, частини, сполучення, будова; описати і продемонструвати на препаратах.
33. Ендолімфатичний простір: утворення, вміст, сполучення.
34. Перетинчастий лабіринт: присінковий лабіринт, його частини, топографія, будова, функцї.
35. Перетинчастий лабіринт: півколові протоки, їх топографія, частини, будова, функції.
36. Перетинчастий лабіринт: завитковий лабіринт, стінки, їх будова, функції
37. Описати шляхи проходження звукових коливань.
8. Бічні шлуночки: розвиток, частини, топографія, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.
Бічний шлуночок(ventriculus lateralis) – парна щілиноподібна порожнина, яка розміщена в глибині півкуль в горизонтальній площині і заповнена спинномозковою рідиною. Розвивається з порожнини кінцевого мозку(telencephalon) на стадії пяти мозкових міхурів. Лівий шлуночок вважають першим, а правий – другим. Бічний шлуночок сполучається з третім шлуночком через міжшлуночковий отвір( foramen interventriculare). Має такі частини:
а) центральна частина(pars centralis) розташована в тімяній частці півкулі і має три стінки: верхню – стовбур мозолистого тіла(truncus corpori callosi, нижню- таламус(thalamus), тіло хвостатого ядра(corpus nuclei caudati), кінцева смуга(stria terminalis) , присередню – тіло склепіння( corpus fornici)
б) Лобовий( передній) ріг(cornu frontale) міститься у лобовій частці і має 5 стінок: передня і верхня – мозолисте тіло(corpus callosum) , нижня і бічна – головка хвостатого ядра( caput nuclei caudati) , присередня – прозора перегородка(septum pellucidum)
в) Потиличний ріг (задній)(cornu occipitale) міститься у потиличній частці і має 4 стінки: верхня та бічна –покрив мозолистого тіла(tapetum corpori callosi), нижня і при середня – обхідний трикутник(trigonum collaterale), цибулина(bulbus), пташина шпора(острога)(calcar avis)
г) Скроневий ріг(нижній)(cornu temporale) міститься у скроневій частці і має 4 стінки: верхня – хвіст хвостатого ядра(cauda nuclei caudati), нижня – обхідний трикутник(trigonum collaterale), бічна – покрив мозолистого тіла(tapetum corpori callosi), при середня – гіпокамп(hippocampus).
9. Передній ріг бічного шлуночка: топографія, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.
Лобовий( передній) ріг бічного шлуночка(cornu frontale, cornu anterius) міститься у лобовій частці півкуль мозку(lobus frontalis hemispherii cerebri) і має 5 стінок:передню, верхню,нижню,бічну,присередню. Передня і верхня – мозолисте тіло(corpus callosum) , нижня і бічна – головка хвостатого ядра( caput nuclei caudati) , присередня – прозора перегородка(septum pellucidum). Задньої стінки не має, бо переходить у центральну частину бічного шлуночка( pars centralis ventriculi lateralis). У задніх відділах лобового рогу залягає міжшлуночковий отвір(foramen interventriculare)
10. Задній ріг бічного шлуночка: топографія, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.
Потиличний ріг (задній ріг) бічного шлуночка(cornu occipitale,cornu posterius) міститься у потиличній частці півкуль мозку(lobus occipitalis hemispherii cerebri) і має 4 стінки: верхню,бічну,нижню і при середню.Верхня та бічна –покрив мозолистого тіла(tapetum corpori callosi), нижня і при середня – обхідний (побічний)трикутник(trigonum collaterale), цибулина(bulbus), пташина шпора(острога)(calcar avis)
11. Нижній ріг бічного шлуночка: топографія, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.
Скроневий ріг(нижній)(cornu temporale, cornu inferius) міститься у скроневій частці півкуль мозку(lobus temporalis hemispherii cerebri) і має 4 стінки:верхню, нижню, бічну і при середню. Верхня – хвіст хвостатого ядра(cauda nuclei caudati), нижня – обхідний трикутник(trigonum collaterale), бічна – покрив мозолистого тіла(tapetum corpori callosi), при середня – аммонів ріг(cornu Ammonis). Містить судинне сплетення бічного шлуночка( plexus choroideus ventriculi lateralis)
12. Центральна частина бічного шлуночка: топографія, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.
Центральна частина(pars centralis) розташована в тімяній частці півкуль мозку(lobus parietalis hemispherii cerebri) і має три стінки: верхню, нижню та при середню.Верхня – стовбур мозолистого тіла(truncus corpori callosi, нижня- таламус(thalamus), тіло хвостатого ядра(corpus nuclei caudati), кінцева смуга(stria terminalis) , присередня – тіло склепіння( corpus fornici). Задня центральна частина переходить у потиличний ріг бічного шлуночка( cornu occipitalis ventriculi lateralis) . Містить судинне сплетення бічного шлуночка( plexus choroideus ventriculi lateralis)
13. Біла речовина півкуль великого мозку: класифікація, функціональне значення.
14. Біла речовина півкуль великого мозку: класифікація асоціативних волокон, функціональне значення.
15. Біла речовина півкуль великого мозку: довгі асоціативні волокна, їх пучки, топографія, функціональне значення.
16. Біла речовина півкуль великого мозку: комісуральні волокна, їх функціональне значення.
17. Біла речовина півкуль великого мозку: проекційні волокна, класифікація, функціональне значення.
18.
Біла речовина півкуль великого мозку:
внутрішня капсула, її топографія,
частини, провідні шляхи, що проходять
в кожній частині.
Головний мозок
62. Будова кори півкуль великого мозку. Роботи В.О.Беца.
Засновником вчення про гістотопографію нейронів кори півкуль великого мозку (цитоархітектоніку) є всесвітньовідомий київський анатом – В.О. Бец. Цитоархітектоніка кори в різних її ділянках неідентична і тому розрізняють:
• Стародавню кору – двотришарову
• Стару кору – тришарову
• Нову кору – 6 шарову – 6 пластинок: молекулярна, зовнішня зерниста, зовнішня пірамідна, внутрішня зерниста, внутрішня пірамідна (5-ий шар велетенських пірамідних клітин Беца), багатоформна
Кора великого мозку (cortex cerebri) або плащ (pallium) - зовнішній порив півкуль, що побудований із сірої речовини, що побудований в основному з тіль нейронів, кількість яких сягає 14 млрд.
63. Півкулі великого мозку: поверхні, частки, їх межі; описати і продемонструвати на препаратах.
Поверхні півкуль головного мозку: верхньобічна (anterolateralis), присередня (medialis), нижня поверхня (inferior).
Частки: лобова (lobus frontalis), потилична (lobus occipitalis), тім’яна (lobus parietalis), скронева (lobus temporalis), острівцева (lobus insularis).
Межею між лобовою та тім’яною частками є центральна борозна (sulcus centralis), між тім’яною та потиличною частками – тім’яно-потилична борозна (sulcus parietoocipitalis), між скроневою та лобовою, тім’яною – бічна борозна (sulcus lateralis).
64. Рельєф (борозни та звивини) верхньобічної поверхні півкуль головного мозку; описати і продемонструвати на препараті.
Трьома борознами: бічною, центральною і тім’яно-потиличною на верхньобічній поверхні півкуля поділяється на 5 часток: лобова (lobus frontalis), потилична (lobus occipitalis), тім’яна (lobus parietalis), скронева (lobus temporalis), острівцева (lobus insularis). Центральна борозна (sulcus centralis) – розмежовує лобову та тім’яну частки, тім’яно-потилична борозна (sulcus parietoocipitalis) - тім’яну і потиличну частки, бічна борозна (sulcus lateralis) – передньоверхня межа скроневої частки.
Лобова частка. Трьома борознами: перед центральною(s. Precentralis), верхньою лобовою (s. Frontalis superior) та нижньою лобовою (s. Frontalis inferior), поділена на передцентральну, верхню/середню/нижню лобові звивини. Нижня лобова звивина гілками(висхідною та передньою), що виходять з бічної борозни поділена на частини: очноямкову, трикутну, покришкову.
Тім’яна частка. Містить за центральну та внутрішньотім’яну борозну, що поділяють частку на за центральну звивину, верхню тім’яну і нижню тім’яну часточки. Також на цій частці виділяють надкрайову та кутову звивини.
Скронева частка. Двома борознами: верхньою та нижньою скроневими поділена на 3 звивини – верхня/середня/нижня скроневі.
Потилична частка. Розрізняють поперечну потиличну борозну та місяцеву борозну. Звивини цієї частки непостійні.
65.Рельєф (борозни та звивини) присередньої поверхні півкуль головного мозку; описати і продемонструвати на препараті.
Мозолисте тіло оточує борозна мозолистого тіла (s. Corporis callosi), вище якої знаходиться поясна борозна (s. Cinguli). Між цими борознами розташована поясна звивина (gyrus cinguli), над якою – присередня лобова звивина. У межах тім’яної частки поясна борозна продовжується у підтім’яну (s. Subparietalis). На присередній поверхні починається центральна борозна спереду від якої міститься прицентральна борозна як передняя межа прицентральної часточки. Позаду ід прицентральної часточки мститься перед клин (precuneus). Тім’яно-потилична борозна і шпорна борозна (s. calcarinus) ззаду обмежують клин (cuneus). Позаду і знизу від мозолистого тіла поясна звивина продовжується у перешийок (isthmus gyri cinguli), який переходить у приморськоконикову зивину (gyrus hoppocampalis), яка обмежена морскокониковою та побічною борознами. Передній кінець приморскоконикової звивини продовжується у гачок (uncus). У глибині морськоконикової борозни міститься зубчаста звивина, яка продовжується у смужкову звивину.