ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 06.07.2024
Просмотров: 669
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
2. Класифікація внутрішніх органів.
5 Загальні закономірності будови зовнішньої оболонки стінки трубчастих органів, дати
8.Розвиток ротової порожнини та її похідних. Вади розвитку ротової порожнини.
11. Тверде піднебіння (palatumdurum)
12. М’яке піднебіння (palatummolle)/ піднебінна завіска (vellumpalatinum).
15. Ембріологічна та анатомічна класифікації м’язів язика, їх морфо-функціональна
16Зуби: частини зуба, тканини зуба. Періодонт, пародонт, зубний орган: визначення.
17. Постійні зуби: формула, характеристика видів зубів
20.Ротові залози: класифікація. Привушна залоза: топографія, будова; описати і
21. Під’язикова залоза: топографія, будова; описати і продемонструвати на препаратах.
22. Піднижньощелепна залоза: топографія, будова;
23.Зів (fauces). Межі, сполучення
31. Ділянки передньої черевної стінки.
35. Тонка кишка (intestinum tenue). Поч. Від воротаря шлунка на рівні між тілами 12 гр.Хр – 1 п.Хр.
36. Дванадцятипала кишка(duodenum) частини, іх топографія.
38.Тонка кишка: будова слизової оболонки тонкої кишки.
39. Дванадцятипала кишка: особливості будови слизової оболонки.
40.Товста кишка: відділи, їх топографія (голотопія, синтопія);
42. Сліпа кишка: топографія (голотопія, синтопія), особливості будови;
43.Частини та згини ободової кишки ,їх топографія ( голотопія, сінтопія), відношення до очеревини.
45. Пряма кишка: частини, згини, відношення до очеревини, топографія у чоловіків і у жінок;
46.Пряма кишка: особливості будови слизової, м’язової і зовнішньої оболонок.
47.Зовнішні ознаки товстої кишки;
48.Розвиток печінки в ембріогенезі.
49.Печінка: зовнішня будова; рельєф діафрагмової і нутрощевої поверхонь;
51. Печінка: внутрішня будова ( частки, частини, сегменти, часточки).
52.Печінка: утворення і шліхи відтоку жовчі
55. Розвиток підшлункової залози в ембріогенезі
57. Екзокринні та ендокринні відділи підшлункової залози, шляхи виведення продуктів їх діяльності.
59. Очеревина: загальна характеристика. Чепці, зв’язки, брижі, їх будова та утворення;
1.Які органи належать до дихальної системи?
2. Що належить до верхніх дихальних шляхів?
3. Розвиток органів дихальної системи в ембріогенезі.
4. . Особливості будови стінки трубчастих органів дихальної системи
10. Носова порожнина: функціональні частини, їх будова і функції;
11. Гортань: топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія
12. Гортань: хрящі, суглоби, зв’язки, м’язи, їх будова
14. Порожнина гортані: частини, їх будова, межі
15. Голосова щілина: межі, утворення, частини
16. Функції гортані, теорії голосоутворення.
17. Трахея: і бронхи: топографія, будова стінки;
18. Легені: топографія, зовнішня будова ;
19. Корінь легені: топографія, склад.
20. Легені: частки, бронхо-легеневі сегменти, часточки; їх будова. Рентгенанатомія легень.
21. Бронхіальне дерево: розгалуження, будова стінки, функції.
22. Альвеолярне дерево: розгалуження, будова стінки.
24. Плевра: загальна характеристика, функції; плевральна порожнина, її закутки.
26. Середостіння: визначення; класифікація за міжнародною анатомічною номенклатурою.
1. Які органи належать до сечової системи, їх функції.
3. Джерело, термін і механізми розвитку переднирки.
4. Джерело, термін і механізми розвитку первинної нирки. Її похідні.
5. Джерело, термін і механізми розвитку остаточної нирки.
6. Джерела і механізми розвитку сечоводів, сечового міхура.
7. Вади розвитку нирок, сечоводів і сечового міхура: механізми їх утворення
8 Нирки: зовнішня будова; описати і продемонструвати на препараті.
10. Нирки: оболонки нирки. Описати фасцію нирки
11. Нирки: фіксуючий апарат нирки.
12. Нирки: будова нирки на фронтальному розтині;
13. Нирки: структурно-функціональна одиниця нирки, її складові частини.
14. Нирки: кровоносна система нирки.
15. Нирки: шляхи виділення сечі (компоненти екскреторних шляхів нирки).
17. Сечовід: частини, топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія
18. Сечовід: будова стінки; звуження; ентген анатомія сечовода.
22. Жіночий сечівник; топографія, будова стінки.
1.Органи жіночої статевої системи: топографічна класифікація.
2.Джерела і механізми розвитку яєчника. Стадії розвитку яєчника
4. Розвиток матки в ембріогенезі. Вади розвитку.
4.Джерело і механізми розвитку піхви. Вади розвитку.
6. Джерела і механізми розвитку зовнішніх статевих органів. Вади розвитку.
7. Які органи статевої системи розвиваються з парамезонефральної протоки?
8. Яєчник: топографія, зв’язки, будова, функції;
11. Шийка матки: частини, особливості будови слизової оболонки;
13. Піхва: топографія, склепіння, будова стінки;
14. Рудиментарні додатки яєчника: над’яєчник, прияєчник, їх топографія і утворення.
15. Зовнішні жіночі статеві органи: топографія, будова.
17. Присінок піхви: межі, що в нього відкривається?
18. Молочні залози: топографія, будова: описати і продемонструвати на препаратах.
19. Чоловічі статеві органи: класифікація.
20. Джерела і механізми розвитку яєчка. Стадії розвитку яєчка. Вади розвитку яєчка.
20. Джерела і механізми розвитку передміхурової залози і цибулинно-сечівникових залоз.
21. Джерела і механізми розвитку зовнішніх чоловічих статевих органів. Вади розвитку.
22. Джерела і механізми розвитку чоловічого сечівника. Вади розвитку.
27. Яєчко: внутрішня будова, функції; описати і продемонструвати на препараті.
28. Над'яєчко: топографія, частини, будова, функції
31. Сім'явипорскувальна протока: її утворення. Куди вона відкривається?
32. Назвіть послідовно шляхи виведення сімені.
35. Передміхурова залоза: частини, внутрішня будова, функції.
37. Чоловічий сечівник: частини, їх топографія, звуження і розширення
38. Чоловічий сечівник: будова стінки;.
43. Промежина: частини, їх межі, описати і продемонструвати на препаратах
46. Сідничо-відхідникова ямка: її стінки, вміст.;
3. Види кісткового мозку: вікові особливості, топографія, функції.
13.Основні ознаки ендокринних залоз:
1.Розвиток головного мозку. Стадія 3 мозкових пухирців.
5. Ромбоподібний (задній) мозок ділиться на
5 Життєво важливі центри дихання та кровообігу (ядра блукаючого нерва).
22. Стовбур головного мозку: характеристика ядер черепних нервів
1. Мозочок: класифікація білої речовини; описати і продемонструвати на препаратах
2. Мозочок: склад верхніх мозочкових ніжок.
3. Мозочок: склад нижніх мозочкових ніжок.
4. Мозочок: склад середніх мозочкових ніжок.
5. Передній мозок: його похідні, продемонструвати на препараті.
7. Проміжний мозок: частини ( за філогенетичним розвитком) описати і продемонструвати на препаратах.
8. Таламічний мозок: частини, описати і продемонструвати на препаратах.
10. Метаталамус: частини, їх функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.
12. Шишкоподібна залоза: топографія, функції; описати і продемонструвати на препаратах.
13. Субталамус: частини, їх функціональне значення.
14. Гіпоталамус: частини, зовнішня будова;описати і продемонструвати на препаратах.
15. Гіпофіз: топографія, частини, функції.
16. Гіпоталамус: ядра, їх топографія, функціональне значення. Гіпоталамо-гіпофізарна система.
17. Третій шлуночок: розвиток, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.
1. Півкулі великого мозку: частини, описати і продемонструвати на препаратах.
2. Мозолисте тіло, його топографія, частини, функціональне значення;
3. Склепіння: його топографія, частини, функціональне значення;
7. Лімбічна система: компоненти, функціональне значення.
13. Біла речовина півкуль великого мозку: класифікація, функціональне значення.
63. Півкулі великого мозку: поверхні, частки, їх межі; описати і продемонструвати на препаратах.
71. Хемергічні структури головного та спинного мозку.
73. Відмінності між твердою оболоною головного і спинного мозку.
77. Шляхи відтоку венозної крові із синусів твердої оболони головного мозку.
78. Оболони головного мозку: міжоболонні простори, їх вміст.
79.Утворення і відтік спинномозкової рідини. Аномалї розвитку оболон головного мозку.
80. Підпавутинний простір: утворення, цистерни, сполучення.
81. Провідні шляхи цнс: визначення, класифікація.
82. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості : шлях епікритичної чутливості.
83. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості :шлях протопатичної чутливості
87. Низхідні провідні шляхи: класифікація.
88. Пірамідні шляхи: кірково-спинномозковий шлях.
89. Пірамідні шляхи: кірково-ядерний шлях.
90. Екстрапірамідна рухова система: центри, функції.
1. Орган нюху: будова, функції.
2.Орган смаку: будова, функції.
4. Очне яблуко: розвиток, аномалії розвитку, зовнішня будова.
5. Очне яблуко: оболонки , назвати і продемонструвати на препаратах.
7. Очне яблуко: судинна оболонка, її частини, будова, функції.
8. Очне яблуко: сітківка, її частини, будова, функції.
9. Заломлюючі середовища очного яблука: назвати, описати і продемонструвати на препаратах.
10. Камери очного яблука: межі, сполучення.
11. Утворення і шляхи циркуляції водянистої вологи камер очного яблука.
12. Додаткові структури ока, назвати, їх функції, продемонструвати на препаратах.
13. Додаткові структури ока: кон’юнктива, її частини, функції, склепіння.
15. Сльозовий апарат: частини, топографія, функції; шляхи відтоку сліз.
16. Іі пара черепних нервів: утворення, топографія.
17. Провідні шляхи зорового аналізатора.
19. Зовнішнє вухо: його частини і будова; описати і продемонструвати на препаратах.
20. Зовнішнє вухо: вушна раковина, будова, функції;описати і продемонструвати на препаратах
21. Зовнішнє вухо: зовнішній слуховий хід, частини, межі, будова.
22. Барабанна перетинка: топографія, частини, будова, функції.
23. Середнє вухо: частини, назвати і продемонструвати на препаратах.
26.Слухова труба: топографія, частини, сполучення, будова; описати і продемонструвати на препаратах.
33. Ендолімфатичний простір: утворення, вміст, сполучення.
34. Перетинчастий лабіринт: присінковий лабіринт, його частини, топографія, будова, функцї.
35. Перетинчастий лабіринт: півколові протоки, їх топографія, частини, будова, функції.
36. Перетинчастий лабіринт: завитковий лабіринт, стінки, їх будова, функції
37. Описати шляхи проходження звукових коливань.
16. Гіпоталамус: ядра, їх топографія, функціональне значення. Гіпоталамо-гіпофізарна система.
У товщі гіпоталамуса сіра речовина групується у вигляді ядер, що розміщені у певних його полях виділяють дзьобове, дорсальне, проміжне бічне та заднє гіпоталамічні поля (area hypothalаmica rostralis/ dorsalis/ intermedia/ lateralis/posterior).
Серед більше ніж 30 ядер гіпоталамуса можна виділити наступні ядра, яким властива гормональна активність. Надзорове ядро (nucleus supraopticus) та пришлуночкове ядро, nucleus paraventricularis, розміщені у дзьобовому гіпоталамічному полі вони містять тіла специфічних нейронів, що продукують гормони вазопресин та окситоцин. Аксони цих нейронів прямують вниз і утворюють супра-оптично-гіпофізний шлях(trаctus supropticohypophysicilis) та паравен-трикулярно-гіпофізний шлях(trаctus paraventricullypophysialis). Продовжуючись вниз, ці шляхи об'єднуються у гіпоталамо-гіпофізний шлях, (trаctus hypothalamohypophysis), що досягає гіпофіза.
Бічні горбові ядра (nuclei tuberalis lateralis), дугоподібне ядро(nuclei arcuatus) i ще кілька ядер, що лежать у проміжному гіпотатамічному полі, секретують у ворітні судини гіпофіза нейрогормони, які регулюють продукцію гормонів передньою часткою гіпофіза.
Окрім регуляції діяльності гіпофіза, ядра гіпоталамуса регулюють діяльність автономної нервової системи (є вишим підкірковим вегетативним центром), регулюють електролітний та водний баланси, температуру тіла, апетит, біоритми, є центральним органом ендокринної системи, який регулює секрецію гормонів.
Контроль за активністю гіпоталамуса здійснюють мигдалеподібне тіло, гіпокамп, дофамінергічні нейрони чорної речовини.
17. Третій шлуночок: розвиток, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.
Третій шлуночок, ventriculus tertius є порожниною проміжного мозку. Він являє собою щілиноподібний простір, розташований у серединій сагітальній площині між правим та лівим таламусами і заповнений спинномозковою рідиною. Стінки шлуночка вистелені епендимою. У III шлуночку мозку можна виділити 6 стінок - дві бічні, верхню, нижню передню та задню.
Бічна стінка III шлуночка утворена присередніми поверхнями таламуса та гіпоталамуса. По бічній стінці III шлуночка від міжшлуночкового отвору спереду до водопроводу мозку ззаду дугоподібно проходить гіпоталамічна борозна (Монро), (sulcus hypothalamicus) яка є умовною межею між дорсальним та вентральним таламусами.
Верхньою стінкою шлуночка є ворсинчаста основа третього шлуночка (tela choroidea ventriculi tertii), що збоку прикріплена до таламічної мозкової стрічки. З ворсинчастої основи у порожнину шлуночка звисає ворсинчасте сплетення третього шлуночка (plexus choroideus ventriculi tertii), побудоване з великої кількості переплетених між собою судин.
Нижня стінка, або дно ІІІ шлуночка, утворене в основному структурами гіпоталамуса (сірим горбом, лійкою, зоровим перехрестям, сосочковими тілами), а в задній частині – структурами середнього мозку (передніми відділами ніжок мозку та міжніжковою пронизаною речовиною).
Передня стінка ІІІ шлуночка утворена стовпами склепіння, кінцевою пластинкою та передньою спайкою великого мозку.
1. Півкулі великого мозку: частини, описати і продемонструвати на препаратах.
Півкулі великого мозку(hemispherii cerebri dextrum et sinistrum) з’єднані між собою мозолистим тілом(corpus callosum). До складу кожної півкулі входять:
а) плащ (pallium) – кора великого мозку(cortex cerebri - neoencephalon)
б) біла речовина півкуль(substantia alba hemispherii)
в) базальні ядра(nuclei basales - paleencephalon)
г) нюховий мозок(rhinencephalon – archiencephalon)
Кожна півкуля великого мозку має :
а) три поверхні:верхньобічну, присередню, нижню( facies superolateralis, medialis,inferior)
б) три краї: верхній, нижньоприсередній, нижньобічний( margo superior, inferomedialis,inferolateralis)
в) три полюси: лобовий, потиличний,скроневий(polus frontalis, occipitalis, temporalis)
г) шість часток:лобову, тімяну, скроневу,потиличну, острівцеву, лімбічну(обідкову)( lobus frontalis,parietalis,temporalis,occipitalis,insularis,limbicus)
2. Мозолисте тіло, його топографія, частини, функціональне значення;
Мозолисте тіло( corpus callosum) – сплетення нервових комісуральних та асоціативних волокон, що з’єднує ліву і праву півкулі головного мозку . Знаходиться в глибині поздовжньої щілини( fissura longitudinalis cerebri) . Має три частини:
а) коліно( genu) –передня частина, загинаючись донизу утворює дзьоб(rostrum) і продовжується в тонку пластинку(lamina rostralis), а та далі в кінцеву пластинку(lamina terminalis)
б) стовбур( truncus) – середня
в)валик( splenium) – задня
Функцією мозолистого тіло є передача інформації, накопиченої в корі однієї півкулі, в кіркові області протилежної півкулі
3. Склепіння: його топографія, частини, функціональне значення;
Під мозолистим тілом розміщене склепіння(fornix), яке складається з:
а) тіла(corpus) – середня частина, зрощена із стовбуром мозолистого тіла
б) двох ніжок(crus) – задня частина, що продовжується в торочку морського коника(fimbria hippocampi)
в) двох стовпів(columna) – передня частина, що закінчується в сосочкових тілах(corpora mamillaria). Стовпи відмежовують міжлуночкові отвори(foramina interventricularia). Загалом склепіння обʼєднує важливі шляхи лімбічної системи.
4. Нюховий мозок: частини, їх компоненти, функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.
Нюховий мозок(rhinencephalon) має такі частини:
а)передню нюхову частку(lobus olfactorius anterior) ,що в свою чергу складається з нюхової цибулини(bulbus olfactorius), нюхового шляху(tractus olfactorius), присередньої та бічної нюхових звивин(gyrus olfactorius medialis et lateralis),ділянки прозорої перегородки( area septalis) та нюхового трикутника(trigonum olfactorium), що включає в себе передню пронизану речовину (substantia perforata anterior), діагональну стрічку(stria diagonalis) і нюховий горбок(tuberculum olfactorium)
б). задню нюхову частку(грушоподібну частку) lobus olfactorius posterior(lobus piriformis), що складається з приморськоконикової звивини(gyrus parahippocampalis) і мигдалеподібного тіла(corpus amygdaloideum)
в)морський коник(hippocampus), що складається з підставки(subiculum), аммонового рогу(cornu Ammonis) зубчастої звивини( gyrus dentatus) і рудиментарних утворень морського коника(indusium griseum et stria diagonalis)
Нюховий мозок є центром нюху, бере участь у забезпеченні памяті, уваги, розумових здібностей людини,сну, емоцій, мотивацій, відповідає за інстинкти. У передній пронизаній речовині(substantia perforate anterior) знаходиться безіменна речовина(substantia innominata), або базальне ядро Мейнерта( nucleus basalis Meynerti), дегенерація якого призводить до хвороби Альцгеймера
5. Базальні ядра: топографія, частини, функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.
Базальні ядра(nuclei basales) являють собою утворення сірої речовини у товщі півкуль великого мозку. До них належать:
а) смугасте тіло(corpus striatum), що складається з хвостатого ядра(nucleus caudatus) і сочевице подібного ядра(nucleus lentiformis), яке поділяється на лушпину(putamen) і присередню та бічну бліді кулі(globus pallidus medialis et lateralis). Лушпина із хвостатим ядром формують неостріатум(neostriatum). Бліді кулі – pallidum. Все разом – стріопалідарна система, яка являє собою частину екстрапірамідної системи( звичні рухи, мотортонічна дія) , а також центри терморегуляції і вуглеводного обміну.
б) огорожа(claustrum)
в) мигдалеподібне тіло(corpus amygdaloideum) – комплекс ядер і навколо мигдалеподібної кори(cortex periamygdaloideus). Сприймає нюхові,зорові, слухові імпульси,породжує страх та агресію.
6. Смугасте тіло: топографія, частини, функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.
Смугасте тіло(corpus striatum) –утворення сірої речовини у товщі півкуль великого мозку. Поділяється на хвостате ядро( nucleus caudatus) – вигнуте навколо таламуса ядро, що має головку(caput), тіло(corpus) і хвіст(cauda) і сочевицеподібне ядро(nucleus lentiformis), яке поділяється на лушпину(putamen) і присередню та бічну бліді кулі(globus pallidus medialis et lateralis). Ці ядра розмежовані прошарком білої речовини – внутрішньою капсулою(capsula interna), але в ній проходять з’єднувальні елементи у вигляді смуг – хвостато-сочевицеподібні сірі мости(pontes grisei caudatolenticulares), тому тіло – смугасте. Лушпина із хвостатим ядром формують неостріатум(neostriatum). Бліді кулі – pallidum. Все разом – стріопалідарна система, яка являє собою частину екстрапірамідної системи( звичні рухи, мотортонічна дія) , а також центри терморегуляції і вуглеводного обміну.
7. Лімбічна система: компоненти, функціональне значення.
Лімбічна система(systema limbicum) локалізується у ділянках старої кори( поясна звивина(gyrus cinguli), перешийок(isthmus), приморськоконикова звивина(gyrus parahippocampalis), гачок(uncus), зубчаста звивина( gyrus dentatus)) та мигдалеподібному тілі. Лімбічна система оточує таламус. Нервові зв’язки між структурами лімбічної системи представлені нейрональним колом Пейпеца.Нервові імпульси з морського коника(hippocampus) через склепіння(fornix) прямують до сосочкового тіла(corpus mamillare), а від нього до передньої групи ядер таламуса(fasciculus mamillothalamicus). Далі імпульси передаються до поясної звивини( gyrus cinguli), а потім повертаються до морського коника, окреслюючи коло. Лімбічна система відповідає за емоції, інстинкти, гомеостаз, довготривалу пам'ять .