ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 06.07.2024
Просмотров: 512
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
2. Класифікація внутрішніх органів.
5 Загальні закономірності будови зовнішньої оболонки стінки трубчастих органів, дати
8.Розвиток ротової порожнини та її похідних. Вади розвитку ротової порожнини.
11. Тверде піднебіння (palatumdurum)
12. М’яке піднебіння (palatummolle)/ піднебінна завіска (vellumpalatinum).
15. Ембріологічна та анатомічна класифікації м’язів язика, їх морфо-функціональна
16Зуби: частини зуба, тканини зуба. Періодонт, пародонт, зубний орган: визначення.
17. Постійні зуби: формула, характеристика видів зубів
20.Ротові залози: класифікація. Привушна залоза: топографія, будова; описати і
21. Під’язикова залоза: топографія, будова; описати і продемонструвати на препаратах.
22. Піднижньощелепна залоза: топографія, будова;
23.Зів (fauces). Межі, сполучення
31. Ділянки передньої черевної стінки.
35. Тонка кишка (intestinum tenue). Поч. Від воротаря шлунка на рівні між тілами 12 гр.Хр – 1 п.Хр.
36. Дванадцятипала кишка(duodenum) частини, іх топографія.
38.Тонка кишка: будова слизової оболонки тонкої кишки.
39. Дванадцятипала кишка: особливості будови слизової оболонки.
40.Товста кишка: відділи, їх топографія (голотопія, синтопія);
42. Сліпа кишка: топографія (голотопія, синтопія), особливості будови;
43.Частини та згини ободової кишки ,їх топографія ( голотопія, сінтопія), відношення до очеревини.
45. Пряма кишка: частини, згини, відношення до очеревини, топографія у чоловіків і у жінок;
46.Пряма кишка: особливості будови слизової, м’язової і зовнішньої оболонок.
47.Зовнішні ознаки товстої кишки;
48.Розвиток печінки в ембріогенезі.
49.Печінка: зовнішня будова; рельєф діафрагмової і нутрощевої поверхонь;
51. Печінка: внутрішня будова ( частки, частини, сегменти, часточки).
52.Печінка: утворення і шліхи відтоку жовчі
55. Розвиток підшлункової залози в ембріогенезі
57. Екзокринні та ендокринні відділи підшлункової залози, шляхи виведення продуктів їх діяльності.
59. Очеревина: загальна характеристика. Чепці, зв’язки, брижі, їх будова та утворення;
1.Які органи належать до дихальної системи?
2. Що належить до верхніх дихальних шляхів?
3. Розвиток органів дихальної системи в ембріогенезі.
4. . Особливості будови стінки трубчастих органів дихальної системи
10. Носова порожнина: функціональні частини, їх будова і функції;
11. Гортань: топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія
12. Гортань: хрящі, суглоби, зв’язки, м’язи, їх будова
14. Порожнина гортані: частини, їх будова, межі
15. Голосова щілина: межі, утворення, частини
16. Функції гортані, теорії голосоутворення.
17. Трахея: і бронхи: топографія, будова стінки;
18. Легені: топографія, зовнішня будова ;
19. Корінь легені: топографія, склад.
20. Легені: частки, бронхо-легеневі сегменти, часточки; їх будова. Рентгенанатомія легень.
21. Бронхіальне дерево: розгалуження, будова стінки, функції.
22. Альвеолярне дерево: розгалуження, будова стінки.
24. Плевра: загальна характеристика, функції; плевральна порожнина, її закутки.
26. Середостіння: визначення; класифікація за міжнародною анатомічною номенклатурою.
1. Які органи належать до сечової системи, їх функції.
3. Джерело, термін і механізми розвитку переднирки.
4. Джерело, термін і механізми розвитку первинної нирки. Її похідні.
5. Джерело, термін і механізми розвитку остаточної нирки.
6. Джерела і механізми розвитку сечоводів, сечового міхура.
7. Вади розвитку нирок, сечоводів і сечового міхура: механізми їх утворення
8 Нирки: зовнішня будова; описати і продемонструвати на препараті.
10. Нирки: оболонки нирки. Описати фасцію нирки
11. Нирки: фіксуючий апарат нирки.
12. Нирки: будова нирки на фронтальному розтині;
13. Нирки: структурно-функціональна одиниця нирки, її складові частини.
14. Нирки: кровоносна система нирки.
15. Нирки: шляхи виділення сечі (компоненти екскреторних шляхів нирки).
17. Сечовід: частини, топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія
18. Сечовід: будова стінки; звуження; ентген анатомія сечовода.
22. Жіночий сечівник; топографія, будова стінки.
1.Органи жіночої статевої системи: топографічна класифікація.
2.Джерела і механізми розвитку яєчника. Стадії розвитку яєчника
4. Розвиток матки в ембріогенезі. Вади розвитку.
4.Джерело і механізми розвитку піхви. Вади розвитку.
6. Джерела і механізми розвитку зовнішніх статевих органів. Вади розвитку.
7. Які органи статевої системи розвиваються з парамезонефральної протоки?
8. Яєчник: топографія, зв’язки, будова, функції;
11. Шийка матки: частини, особливості будови слизової оболонки;
13. Піхва: топографія, склепіння, будова стінки;
14. Рудиментарні додатки яєчника: над’яєчник, прияєчник, їх топографія і утворення.
15. Зовнішні жіночі статеві органи: топографія, будова.
17. Присінок піхви: межі, що в нього відкривається?
18. Молочні залози: топографія, будова: описати і продемонструвати на препаратах.
19. Чоловічі статеві органи: класифікація.
20. Джерела і механізми розвитку яєчка. Стадії розвитку яєчка. Вади розвитку яєчка.
20. Джерела і механізми розвитку передміхурової залози і цибулинно-сечівникових залоз.
21. Джерела і механізми розвитку зовнішніх чоловічих статевих органів. Вади розвитку.
22. Джерела і механізми розвитку чоловічого сечівника. Вади розвитку.
27. Яєчко: внутрішня будова, функції; описати і продемонструвати на препараті.
28. Над'яєчко: топографія, частини, будова, функції
31. Сім'явипорскувальна протока: її утворення. Куди вона відкривається?
32. Назвіть послідовно шляхи виведення сімені.
35. Передміхурова залоза: частини, внутрішня будова, функції.
37. Чоловічий сечівник: частини, їх топографія, звуження і розширення
38. Чоловічий сечівник: будова стінки;.
43. Промежина: частини, їх межі, описати і продемонструвати на препаратах
46. Сідничо-відхідникова ямка: її стінки, вміст.;
3. Види кісткового мозку: вікові особливості, топографія, функції.
13.Основні ознаки ендокринних залоз:
1.Розвиток головного мозку. Стадія 3 мозкових пухирців.
5. Ромбоподібний (задній) мозок ділиться на
5 Життєво важливі центри дихання та кровообігу (ядра блукаючого нерва).
22. Стовбур головного мозку: характеристика ядер черепних нервів
1. Мозочок: класифікація білої речовини; описати і продемонструвати на препаратах
2. Мозочок: склад верхніх мозочкових ніжок.
3. Мозочок: склад нижніх мозочкових ніжок.
4. Мозочок: склад середніх мозочкових ніжок.
5. Передній мозок: його похідні, продемонструвати на препараті.
7. Проміжний мозок: частини ( за філогенетичним розвитком) описати і продемонструвати на препаратах.
8. Таламічний мозок: частини, описати і продемонструвати на препаратах.
10. Метаталамус: частини, їх функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.
12. Шишкоподібна залоза: топографія, функції; описати і продемонструвати на препаратах.
13. Субталамус: частини, їх функціональне значення.
14. Гіпоталамус: частини, зовнішня будова;описати і продемонструвати на препаратах.
15. Гіпофіз: топографія, частини, функції.
16. Гіпоталамус: ядра, їх топографія, функціональне значення. Гіпоталамо-гіпофізарна система.
17. Третій шлуночок: розвиток, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.
1. Півкулі великого мозку: частини, описати і продемонструвати на препаратах.
2. Мозолисте тіло, його топографія, частини, функціональне значення;
3. Склепіння: його топографія, частини, функціональне значення;
7. Лімбічна система: компоненти, функціональне значення.
13. Біла речовина півкуль великого мозку: класифікація, функціональне значення.
63. Півкулі великого мозку: поверхні, частки, їх межі; описати і продемонструвати на препаратах.
71. Хемергічні структури головного та спинного мозку.
73. Відмінності між твердою оболоною головного і спинного мозку.
77. Шляхи відтоку венозної крові із синусів твердої оболони головного мозку.
78. Оболони головного мозку: міжоболонні простори, їх вміст.
79.Утворення і відтік спинномозкової рідини. Аномалї розвитку оболон головного мозку.
80. Підпавутинний простір: утворення, цистерни, сполучення.
81. Провідні шляхи цнс: визначення, класифікація.
82. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості : шлях епікритичної чутливості.
83. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості :шлях протопатичної чутливості
87. Низхідні провідні шляхи: класифікація.
88. Пірамідні шляхи: кірково-спинномозковий шлях.
89. Пірамідні шляхи: кірково-ядерний шлях.
90. Екстрапірамідна рухова система: центри, функції.
1. Орган нюху: будова, функції.
2.Орган смаку: будова, функції.
4. Очне яблуко: розвиток, аномалії розвитку, зовнішня будова.
5. Очне яблуко: оболонки , назвати і продемонструвати на препаратах.
7. Очне яблуко: судинна оболонка, її частини, будова, функції.
8. Очне яблуко: сітківка, її частини, будова, функції.
9. Заломлюючі середовища очного яблука: назвати, описати і продемонструвати на препаратах.
10. Камери очного яблука: межі, сполучення.
11. Утворення і шляхи циркуляції водянистої вологи камер очного яблука.
12. Додаткові структури ока, назвати, їх функції, продемонструвати на препаратах.
13. Додаткові структури ока: кон’юнктива, її частини, функції, склепіння.
15. Сльозовий апарат: частини, топографія, функції; шляхи відтоку сліз.
16. Іі пара черепних нервів: утворення, топографія.
17. Провідні шляхи зорового аналізатора.
19. Зовнішнє вухо: його частини і будова; описати і продемонструвати на препаратах.
20. Зовнішнє вухо: вушна раковина, будова, функції;описати і продемонструвати на препаратах
21. Зовнішнє вухо: зовнішній слуховий хід, частини, межі, будова.
22. Барабанна перетинка: топографія, частини, будова, функції.
23. Середнє вухо: частини, назвати і продемонструвати на препаратах.
26.Слухова труба: топографія, частини, сполучення, будова; описати і продемонструвати на препаратах.
33. Ендолімфатичний простір: утворення, вміст, сполучення.
34. Перетинчастий лабіринт: присінковий лабіринт, його частини, топографія, будова, функцї.
35. Перетинчастий лабіринт: півколові протоки, їх топографія, частини, будова, функції.
36. Перетинчастий лабіринт: завитковий лабіринт, стінки, їх будова, функції
37. Описати шляхи проходження звукових коливань.
27. Задній канатик. Висхідні провідні шляхи: нижній і клиноподібний пучки (Голля і Бурдаха) - це аферентні шляхи, які проводять пропріоцептивну чутливість кіркового напрямку (усвідомлену) та чуття стереогнозу. Система низхідних шляхів може бути віднесена до власного сегментарного апарату спинного мозку(між пучковий пучок, городково-крайовий пучок). Тонкий та клиноподібний пучок (аферентні), задній власний пучок(прилягає до сірої речовини).
28. Спинномозковий вузол (ганглій) – загальна назва нервових вузлів спинномозкових нервів. Разом з гангліями черепно-мозкових нервів відносяться до чутливих нервових вузлів. Має веретеноподібну форму, оточений капсулою. Містить тіла аферентних псевдо уніполярних нейронів, що розміщені групами на периферії, центральна частина зайнята відростками цих нейронів і прошарками ендоневрія. Нервові клітини спинномозкових вузлів оточені шаром гліальних клітин – мантійні гліоцити. Дендрити нейронів аферентної частини змішаних спинномозкових нервів йдуть на периферію, закінчуються там рецепторами. Аксони еферентної частини у складі заднього корінця йдуть у спинний мозок.
29. Задній корінець – сукупність аксонів псевдо уніполярних нейронів спинномозкового вузла, які входять у спинний мозок(вхід інформації в ЦНС). Входить в задньобічну борозну, має відрости аферентних нейронів, тіла яких лежать у спинномозкових вузлах.
30. Передній корінець виходить зі спинного мозку і має триваріантний волоконний склад: сукупність аксонів соматомоторних нейронів передніх рогів спинного мозку( на рівні сегментів С1-С7, L3-L5, S1, S5, Co1), сукупність аксонів соматомоторних нейронів передніх рогів спинного мозку та аксонів(прегангліонарних волокон) симпатонейроцитів бічної проміжної речовини(ядра) (на рівні C8-L2,L3), сукупність аксонів соматомоторних нейронів передніх рогів спинного мозку та аксонів нейроцитів парасимпатичних крижових ядер.
31. Спинномозковий нерв з’єднується зі спинним мозком за допомогою заднього чутливого корінця і переднього рухового корінця. Кожен задній корінець має потовщення – чутливий вузол спинномозкового нерва ( аксон до спинного мозку, дендрит на периферію) – це сукупність аксонів псевдо уніполярних нейронів. Передній корінець – це сукупність аксонів моторних мультиполярних клітин переднього стовпа та (на рівні C8-L2, S2-S4) аксонів вегетативних мультиполярних клітин проміжного стовпа спинного мозку. Передні і задні корінці одного рівня з’єднуються і утворюють стовбур спинномозкового нерва.
32. Оболонки спинного мозку – 3 сполучнотканинні: тверда(зовнішня), павутинна (середня) м’яка (внутрішня). Вони продовжуються краніально і обгортають вже головний мозок як його оболонки. М’яка щільно прилягає до поверхні спинного, повторює його рельєф, є носієм кровоносних судин. Над нею міститься павутинна, а між ними підпавутинний простір(де спинномозкова рідина, пункція Л3-Л4). Муж павутинною і твердою – підтвердооболонний простір. Над твердою - надтвердооболонний простір, де міститься внутрішнє венозне сплетіння і жирова тканина.
33. Спинний мозок фіксується наступними структурами: проміжною шийною перегородкою, зубчастими зв’язками, всіма оболонками корінців спинномозкових нервів, кінцевою ниткою.
. Анатомія головного мозку
1.Розвиток головного мозку. Стадія 3 мозкових пухирців.
Передній розширений відділ нервової трубки є зачатком головного мозку і ділиться 2 перетяжками на 3 первинні мозкові пухирці: передній (prosencephalon), середній (mesencephalon), задній (rhombencephalon).
2. Стадія 5 пухирців утворюється шляхом диференціації 3 первинних пухирців. Передній prosencephalon ділиться на проміжний diencephalon (таламуси, гіпоталамус, очні бугри, 3 шлуночок) і кінцевий telecephalon (великі півкулі, бічні шлуночки). Середній mesencephalon не ділиться (водопровід). Задній rhombencephalon ділиться на довгастий myelencephalon (вентрально довгастий мозок, дорсально – нижній мозковий парус) і задній metencephalon (вентрально - міст, дорсально – мозочок, 4 шлуночок).
3. Аномалії розвитку головного мозку. Дизрафія краніальної ділянки нервової трубки – аненцефалія, екзоенцефалія, ініоненцефалія, черепно-мозкові кили, аплазія і гіпоплазія мозолистого тіла/ядерних груп/пірамід або олив довгастого, поренцефалія (порушення розвитку мозкових оболон, кісток черепа, покривів голови), мікро і макроенцефалія (розміри).
4. Головний мозок, ембріологічна класифікація похідні.
Передній prosencephalon ділиться на проміжний diencephalon (таламуси, гіпоталамус, очні бугри, 3 шлуночок) і кінцевий telecephalon (великі півкулі, бічні шлуночки). Середній mesencephalon не ділиться (водопровід). Задній rhombencephalon ділиться на довгастий myelencephalon ( вентрально довгастий мозок, дорсально – нижній мозковий парус) і задній metencephalon (вентрально - міст, дорсально – мозочок, 4 шлуночок).
5. Ромбоподібний (задній) мозок ділиться на
довгастий myelencephalon (вентрально довгастий мозок, дорсально – нижній мозковий парус) і задній metencephalon (вентрально - міст, дорсально – мозочок, 4 шлуночок).
6. На препарат головного мозку помітно 3 великі частини – стовбур мозку truncus encephali, мозочок cerebellum, великий мозок cerebrum.
7. До стовбуру відносяться довгастий мозок medulla oblongata, міст pons (Varolii), середній мозок mesencephalon (вентральна myelencephalon, вентральна metencephalon, mesencephalon)
8. Довгастий мозок: розвиток, межі, зовнішня будова. З rhombencephalon вентральної стінки myelencephalon. Має на поверхні передню серединну щілину( по боках піраміди, латерально від них оливи), 2 парні передньобічні і задньобічні борозни, задню серединну борозну( по боках задньої серединної борозни лежать задні канатики, що діляться на fasciculus gracilis et cuneatus), проміжну борозну.
Нижня межа – великий потиличній отвір черепа, перехрестя пірамід. Верхня межа – біля заднього краю моста.
9. Довгастий мозок. Внутрішня будова. Сіра речовина у товщі: 1. тонке та клиноподібне ядра ( в однойменних горбках), їх нейроцити є тілами других нейронів шляхів Голля та Бурдаха, дотикова чутливість і стереогноз. Їх аксони утворюють внутрішні дугоподібні волокна (при середня петля), зовнішні дугоподібні волокна (задні – у ніжні мозочкові ніжки свого боку, передні – нижні мозочкові ніжки протилежного боку через перехрестя). 2. Оливне ядро - в оливі, регулює рівновагу через оливо-мозочковий та оливо-спинномозковий шляхи. 3. Ядра ІХ,Х,ХІ, ХІІ пар черепних нервів. 4. Ретикулярна формація.
5 Життєво важливі центри дихання та кровообігу (ядра блукаючого нерва).
Біла речовина: довгі волокна - транзитні провідні шляхи обопільних ( висхідних та низхідних) зв’язків (кірково-спинномозковий(пірамідний) шлях), що утв неповне перехрестя пірамід – decussatio piradidum і decussatio lemniscorum). Короткі волокна - Провідні шляхи, які перемикаються на ядрах довгастого мозку. 3. Провідні шляхи, започатковані у довгастому мозку.
10. Міст. З вентральної metencephalon, вище довгастого, зверху межує з середнім мозком, з боків із середніми мозочковими ніжками.
Задня поверхня є верхньою половиною поверхні ромбоподібної ямки. Будова – основна частина моста( з цибулинно-мостовою борозною), покрив моста (тегментум) (між ними трапецієподібне тіло), вентральна і дорсальна поверхні.
11. Міст. Внутрішня будова. Сіра речовина: передньої частини – ядра мосту ( в них перемикаються кірково-мостові волокна), задньої частини – ядра V, VI, VII, VIII пар черепних нервів, ретикулярна формація, ядра трапецієподібного тіла. Міст є провідниковим апаратом головного мозку. Біла речовина: передньої частини - кірково-ядерний шлях, кірково-спинномозковий шлях, кірково-мостові волокна, мосто-мозочкові волокна; задньої частини – бічна петля, присередня петля, спинномозково-покрівельний шлях, покрівельно-спинномозковий шлях, передній спинномозково-мозочковий шлях, червоноядерно-спинномозковий шлях, таламо-спинномозковий шлях(екстрапірамідальний), сітчасто-спинномозковий шлях, присередній повздовжній пучок, задній повздовжній пучок (Шютца) (еферентний вегетативний).
12. Присередня петля: Позаду трапецієподібного тіла знаходиться ретикулярна формація, збоку від неї медіальна петля, яка обєднує шляхи кіркового напрямку: tractus bulbothalamicus, спинномозкову петлю(tractus spinothalamicus anterior et lateralis) і трійчасту петлю/ tractus trigeminothalamicus (волокна від nucleus spinalis nervi trigemini, nucleusprincipalis nervi trigemini, nusleus mesencephalicus nervi trigemini, що прямують до таламуса).
13. Ретикулярна формація моста складається з комплексу ядер і полів, що різняться за цитохімічними і функціональними властивостями. Найскладніше організований дорсальний відділ моста, що включає в себе блакитну пляму, парабрахіальну область, ядро Келликера-Фюзе. Центральний відділ покришки моста зайнятий паралемнісковим полем (area paralemnisci tegmentalis), воно ж оральне та каудальне ядра моста. В базальних відділах покришки моста знаходиться тегментальне ретикулярне ядро Бехтерева, а в каудальних гігантськоклітинне поле, що продовжується у покришку довгастого мозку.