Файл: Анатомія модульні питання.docx

Внутрішня будова: Складається з 40-50 трубчасто-коміркових залозок, які утворюють залозисту речовину. Залозки утворюють вивідні передміхурові протоки , які відкриваються в простатичну частину сечівника. Між залозками та новколо проходять жмутики гладких м΄язів , які в сукупності формують м΄язову речовину. Жмутики м΄язових волокон оточують сечівник і утворюють його довільний сфінктер.

Функції:секрет передміхурової залози стимулює рухливість сперматозоїдів та розріджують еякулят.

36. Статевий член: частини, зовнішня будова;

Складається з трьох печеристих тіл , одного парного та одного непарного губчастого. В ньому розрізняють корінь , тіло та головку. Початкові відділи печеристих тіл – ніжки прикріплюються на нижніх гілках лобкових кісток. Спереду ніжки сходяться і до них приєднується губчасте тіло. Проксимальна частина утворює цибулину , а дистальна – головку.

Печеристе та губчасте тіло складаються з губчастої речовини, що має невеликі порожнини, які під час ерекції наливаються кров’ю. печеристі та губчасті тіла оточені білковою оболонкою.

Всі три тіла покриті шкірою та загальною фасцією. Шкіра обмежує головку і утворює вільну збірку - передню шкірочку, яка з’єднується вуздечкою передньої шкірочки з нижньою поверхнею головки.

37. Чоловічий сечівник: частини, їх топографія, звуження і розширення

Uretra. Частини: Простатична, перетинчаста, губчаста.

Топографія: Знаходиться в порожнині малого таза та в губчастій речовині статевого члена. Передміхурова частина проходить через сечовостатеву діафрагму. До задньої поверхні прилягає цибулино-сечівникова залоза.

Звуження та розширення : чол. Сечівник має три звуження – 1) біля внутрішнього отвору 2) в перетинчастій частині 3) біля зовнішнього отвору . Розширення : 1) В простатичній частині( середній відділ) 2) в цибулині чоловічого статевого члена 3) Перед зовнішнім отвором, у човноподібній ямці.

38. Чоловічий сечівник: будова стінки;.

Стінка складається з трьох оболонок: 1) Слизова оболонка 2) Підслизова основа 3) М’язова оболонка. У губчастій частині м’язова оболонка відсутня. Слизова містить багато слизових залоз. В підслизовому шарі розташовані навколосечівникові лакуни. М’язова добре розвинена в простатичній та перетинчастій частинах.

39. Чоловічий сечівник: частини, що відкривається в кожну частину?

Частини: Простатична, перетинчаста, губчаста.

Простатична : на задній стінці простатичної частини сечівника розташований сім’яний горбок colliculus seminalis , а по боках від горбка – численні вивідні протоки передміхурової залози.

Губчаста : закінчується зовнішнім вічком ostum urethrae externum . В цибулинний відділ сечівника відкриваються численні сечівникові залози та протоки цибулино-сечівникових залоз.

Перетинчаста: -

40. Цибулинно-сечівникова залоза: топографія, будова, функції.

(залоза Купера) Топографія : Розташована між м’язами сечово-статевої ділянки промежини , позаду від проміжної частини сечівника над цибулиною статевого члена. Має протоку цибулинно-сечівникової залози , протоки яких пронизують цибулину статевого члена і відкриваються на задній поверхні початкової ділянки губчастої частини сечівника.

Функції: Слаболужний в’язкий секрет цибулинно-сечівникової залози нейтралізує залишки сечі в сечівнику, готуючи його для проходження сперми.

41. Перерахуйте залози, які виробляють рідку частину сперми.

Бульбоуретральна залоза, передміхурова залоза, яєчко.

42. Промежина: визначення промежини в вузькому і широкому розумінні.

Perineum. Відрізок промежини, розташований між задньою спайкою великих соромітних губ і відхідниковим отвором

Промежина — простір між задньою спайкою великих статевих губ і зовнішнім отвором заднього проходу. Зовні промежина вкрита шкірою, на якій видно лінію від задньої спайки до заднього проходу — шов промежини. У товщі промежини знаходяться три шари м'язів, що складають тазове дно. Відстань від задньої спайки до заднього проходу називають висотою промежини; вона дорівнює 3-4 см. При вищій або малорозтяжній (ригідній) промежині під час пологів, щоб уникнути розривання промежини, її розтинають.

43. Промежина: частини, їх межі, описати і продемонструвати на препаратах

Межі: Спереду – лобковим симфізом, заду – верхівкою куприка, з боків – сідничними горбами та крижово-горбовою зв’язками.

Поділяється на два трикутники: Передній та задній. Передній , або сечо-статева ділянка – заповнена сечо-статевою діафрагмою, яка розташована фронтально. Задній трикутник, або відхідникова ділянка – розтащована горизонтально.

44. Сечостатева діафрагма: межі, м’язи і фасції, що її утворюють. Які органи пронизують сечостатеву діафрагму у жінок і чоловіків Diaphragma urogenitale. Представлена щільною м’язово-фасціальною пластинкою, яка складається із глибокого поперечного м’яза промежини та двох фасціальних листків, які покривають м’яз зверху та знизу. Спереду сечівника діафрагма не досягає лобкового зрощення , а утворює щільну поперечну зв’язку промежини.

45. Тазова діафрагма: межі, м’язи і фасції, що її утворюють. Описати і продемонструвати на препаратах

Diaphragma pelvicum. Утворена правим та лівим м’язами, що піднімають відхідниковий отвір і розташованими позаду них правим та лівим куприковими м’язами та фасціями.

46. Сідничо-відхідникова ямка: її стінки, вміст.;

Fossa ischioanalis. Стінки: Латеральна – внутрішній затульний м’яз та його фасція, Медіальна – м’яз-підіймач відхідника та його фасція; спереду – поперечним поверхневим м’язом промежини; ззаду – нижнім краєм ведикого сідничного м’яза та зовнішнім м’язом замикачем відхідника. На латеральній стінці сіднично-відхідникової ямки у розщерленні фасції знаходиться соромітний канал ( канал Олкока) , в якому проходить судинно – нервовий пучок, утворений соромітною артерією, веною та нервом.

Анатомія органів імунної та ендокринної систем

1. Первинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (центральні органи імунної системи): загальні закономірності будови, функції.

До первинних лімфатичних органів відносять кістковий мозок та тимус. Функція пов’язана з утворенням форменних елементів крові та забезпечення умов для антигензалежного утворення лімфоцитів.

Родоначальником усіх видів клітин крові та імунної системи є поліпотентні стовбурові клітини червоного кісткового мозку, тому що таку клітину називають стовбуровою кровотворною клітиною.

Червоний кістковий мозок є аналогом бурси Фабриціуса у птахів і у якому відбувається антигеннезалежна проліферація і диференцііація субпопуляцій В-лімфоцітів.

Тимус – Thymus – Функції: у тимусі відбувається антигеннезалежна проліферація і диференціація субпопуляцій Т-лімфоцітив із стовбурових клітин. Є центральним органом лімфопоезу та імуногенезу, оскільки в ньому утворюються Т-лімфоцити.

Складається з з часток – правої та лівої, які з’єднані між собою у середній частині. Ліва частка довша за праву. Вкрита тонкою сполучнотканинною капсулою, від якої всередину входять тоненькі перегородки, що розділяють її на численні часточки загруднинної залози.

Субпопуляції Т- і В- лімфоцитів потім «заселяють» Т- і В- залежні зони у вторинних лімфоїдних органах, де формується конкрктна імунна відповідь на антигени.

2. Первинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (центральні органи імунної системи): кістковий мозок, розвиток, топографія, будова, функції, вікові особливості.

Кістковий мозок. Поділяють на жовтий та червоний. Червоний знаходиться переважнов плоских кістках т а епіфізах трубчастих кісток і кістковомозкових порожнинах. Строму червоного кісткового мозку утворюють ретикулярні клітини і ретикулярні волокна. Розташований у вигляді тяжів циліндричної форми навколо артеріол. Тяжі розмежовані між собою великими капілярами – синусоїдними капілярами. Кровоносні судини кісткового мозку є гілками артерій. Які живлять кістку.

Розвиток та вікові особливості: Починає формуватися в кістках зародка в кінці другого місяця розвитку. З 12-го розвиваються кровоносні судини . Навколо судин розташовується ретикулярна тканина та формуються острівці кровотворення . (починає функціонувати як кровотворний орган) З 20-го тижня швидко росте, проникає в епіфізи кісток і в утворену кістково – мозкову порожнину. Через 1-6 місяців після народження починає утворюватися жовтий кістковий мозок, В 4-5 років червоний кістковий мозок заміщужться жовтим. У старечому віці жовтий кістковий мозок набуває драглистої консистенції та перетворюється на желатинозний кістковий мозок.

3. Види кісткового мозку: вікові особливості, топографія, функції.

Кістковий мозок: червоний та жовтий. Див. Питання 2.

4. Первинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (центральні органи імунної системи): загруднинна залоза (тимус), розвиток, топографія, будова, функції, вікові особливості

Топографія: Розташований за грудниною у верхньому середостінні між правою та лівою середостінними частинами пристінкової плеври – у верхньому міжплевральному полі.передня поверхня прилягає до груднини, з боків – до медіастінальної плеврита внутрішньої грудної артерії. Задня – до перикарда , дуги аорти та плечоголових вен. Нижня частина кожної частки розширена, досягає рівня четвертого ребрового хряща, а верхня частина звужена. Частки виступають в передню ділянку шиї у вигляді двозубої вилки.

Будова: Утворений з правої та лівої часток, які видовжені у вертикальному напрямі. Ззовні тимус покритий сполучнотканинною капсулою, від якої відходять перегородки і поділяють залозу на часточки. У часточках розрізняють кіркову та мозкову речовину. Кіркова – розташована по периферії кожної часточки і заповнена лімфоцитами . Мозкова – по центрі та утворена малими , середніми та великими Т-лімфоцітами, які оточені епітеліоретикулоцитами і макрофагами . В мозковій речавині наявні ще колові нашарування – тільця тимуса (тільця Гассаля)

Функції: Виробляє гормон тимозин, який регулює кровотворення у периферійних кровотворних органах , стимулює необхідні умови для дозрівання Т-лімфоцитів. Є центральним органом лімфопоезу та імуногенезу, оскільки в ньому з кістковомозкових попередників утворюються різні види Т-лімфоцитів, які беруть активну участь в імунних реакціяхта стимулюють розвиток лімфоцитів в інших органах імунної системи.

Розвиток та вікові особливості: Починає формуватися на 4-5 тижні із епітеліальних клітин 3 та 4 зябрових кишень зкожного боку, що у вигляді тяжів вростають каудально у мезенхіму. На 2 місяці розвитку в зачаток тимуса вростають кровоносну капіляри, з яких у тканину проникають стовбурові клітини – попередники лімфоцитів. На 3 місяці відбувається поділ на часточки, кіркову та мозкову речовини. Впродовж 3 років життя тимус росте найінтенсивніше, досягає максимального розвитку в 12-16 років( в період статевого дозрівання ) З віком маса тимусу поступово зменшується .

5. Вторинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (периферійні органи імунної системи): загальні закономірності будови, функції.