Файл: Анатомія модульні питання.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 06.07.2024

Просмотров: 494

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

2. Класифікація внутрішніх органів.

3. Слизова оболонка.

4. М’язова оболонка.

5 Загальні закономірності будови зовнішньої оболонки стінки трубчастих органів, дати

8.Розвиток ротової порожнини та її похідних. Вади розвитку ротової порожнини.

9.Ротова порожнина: присінок.

11. Тверде піднебіння (palatumdurum)

12. М’яке піднебіння (palatummolle)/ піднебінна завіска (vellumpalatinum).

13. М’язи м’якого піднебіння

14.Язик (lingua/gloss).

15. Ембріологічна та анатомічна класифікації м’язів язика, їх морфо-функціональна

16Зуби: частини зуба, тканини зуба. Періодонт, пародонт, зубний орган: визначення.

17. Постійні зуби: формула, характеристика видів зубів

18. Молочні зуби

19. Ротові залози: класифікація. Малі слинні залози, їх топографія і морфо-функціональна характеристика.

20.Ротові залози: класифікація. Привушна залоза: топографія, будова; описати і

21. Під’язикова залоза: топографія, будова; описати і продемонструвати на препаратах.

22. Піднижньощелепна залоза: топографія, будова;

23.Зів (fauces). Межі, сполучення

25, 26. Глотка (pharynx). Топографія, частини, їх сполучення; лімфатичне кільце глотки. Будова слизової, м’язової і зовнішньої оболонок.

29.30. Стравохід (oesophagus). Стравохід: частини, їх топографія. Будова стінки; Анатомічні і фізіологічні звуження стравоходу.

31. Ділянки передньої черевної стінки.

32.33.34. Топографія. Будова стінки. Описати будову слизової.М’язової і серозної оболононок. Рентгеноанатомія.

35. Тонка кишка (intestinum tenue). Поч. Від воротаря шлунка на рівні між тілами 12 гр.Хр – 1 п.Хр.

36. Дванадцятипала кишка(duodenum) частини, іх топографія.

37. Тонка кишка: будова стінки; відношення до очеревини; описати і продемонструвати на препаратах. Рентген анатомія тонкої кишки.

38.Тонка кишка: будова слизової оболонки тонкої кишки.

39. Дванадцятипала кишка: особливості будови слизової оболонки.

40.Товста кишка: відділи, їх топографія (голотопія, синтопія);

41.Товста кишка: будовастінки (особливостібудовислизової, м’язової і серозноїоболонок), відношення до очеревини; Рентгенанатоміятовстої кишки.

42. Сліпа кишка: топографія (голотопія, синтопія), особливості будови;

43.Частини та згини ободової кишки ,їх топографія ( голотопія, сінтопія), відношення до очеревини.

45. Пряма кишка: частини, згини, відношення до очеревини, топографія у чоловіків і у жінок;

46.Пряма кишка: особливості будови слизової, м’язової і зовнішньої оболонок.

47.Зовнішні ознаки товстої кишки;

48.Розвиток печінки в ембріогенезі.

49.Печінка: зовнішня будова; рельєф діафрагмової і нутрощевої поверхонь;

50.Печінка: топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія), зв’язки печінки, відношення до очеревини;

51. Печінка: внутрішня будова ( частки, частини, сегменти, часточки).

52.Печінка: утворення і шліхи відтоку жовчі

55. Розвиток підшлункової залози в ембріогенезі

57. Екзокринні та ендокринні відділи підшлункової залози, шляхи виведення продуктів їх діяльності.

59. Очеревина: загальна характеристика. Чепці, зв’язки, брижі, їх будова та утворення;

Дихальна система

1.Які органи належать до дихальної системи?

2. Що належить до верхніх дихальних шляхів?

3. Розвиток органів дихальної системи в ембріогенезі.

4. . Особливості будови стінки трубчастих органів дихальної системи

10. Носова порожнина: функціональні частини, їх будова і функції;

11. Гортань: топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія

12. Гортань: хрящі, суглоби, зв’язки, м’язи, їх будова

13. Гортань: фібро-еластичні утворення гортані, їх будова, функції, присінкова зв’язка, голосова зв’язка;

14. Порожнина гортані: частини, їх будова, межі

15. Голосова щілина: межі, утворення, частини

16. Функції гортані, теорії голосоутворення.

17. Трахея: і бронхи: топографія, будова стінки;

18. Легені: топографія, зовнішня будова ;

19. Корінь легені: топографія, склад.

20. Легені: частки, бронхо-легеневі сегменти, часточки; їх будова. Рентгенанатомія легень.

21. Бронхіальне дерево: розгалуження, будова стінки, функції.

22. Альвеолярне дерево: розгалуження, будова стінки.

24. Плевра: загальна характеристика, функції; плевральна порожнина, її закутки.

25. Межі плевральних мішків.

26. Середостіння: визначення; класифікація за міжнародною анатомічною номенклатурою.

27. Середостіння: визначення, топографічна класифікація. Органи, судини та нерви переднього середостіння;

28. Середостіння: визначення, топографічна класифікація. Органи, судини та нерви заднього середостіння;

Сечова система

1. Які органи належать до сечової системи, їх функції.

2. Етапи розвитку нирки

3. Джерело, термін і механізми розвитку переднирки.

4. Джерело, термін і механізми розвитку первинної нирки. Її похідні.

5. Джерело, термін і механізми розвитку остаточної нирки.

6. Джерела і механізми розвитку сечоводів, сечового міхура.

7. Вади розвитку нирок, сечоводів і сечового міхура: механізми їх утворення

8 Нирки: зовнішня будова; описати і продемонструвати на препараті.

9. Нирки: топографія правої і лівої нирки (голотопія, скелетопотія, синтопія); описати і продемонструвати на препараті.,

10. Нирки: оболонки нирки. Описати фасцію нирки

11. Нирки: фіксуючий апарат нирки.

12. Нирки: будова нирки на фронтальному розтині;

13. Нирки: структурно-функціональна одиниця нирки, її складові частини.

14. Нирки: кровоносна система нирки.

15. Нирки: шляхи виділення сечі (компоненти екскреторних шляхів нирки).

16. Ниркова пазуха (синус), її міст; описати і продемонструвати на препаратах. Будова стінки макроскопічної частини екскреторних шляхів нирки. Рентгенанатомія нирки.

17. Сечовід: частини, топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія

18. Сечовід: будова стінки; звуження; ентген анатомія сечовода.

21. Сечовий міхур: трикутник сечового міхура, його межі (особливості слизової оболонки на цій ділянці); описати і продемонструвати на препараті.

22. Жіночий сечівник; топографія, будова стінки.

Статева система

1.Органи жіночої статевої системи: топографічна класифікація.

2.Джерела і механізми розвитку яєчника. Стадії розвитку яєчника

4. Розвиток матки в ембріогенезі. Вади розвитку.

4.Джерело і механізми розвитку піхви. Вади розвитку.

6. Джерела і механізми розвитку зовнішніх статевих органів. Вади розвитку.

7. Які органи статевої системи розвиваються з парамезонефральної протоки?

8. Яєчник: топографія, зв’язки, будова, функції;

10. Матка: частини, будова стінки, відношення до очеревини, функції; параметрій; Рентгенанатомія матки.

11. Шийка матки: частини, особливості будови слизової оболонки;

13. Піхва: топографія, склепіння, будова стінки;

14. Рудиментарні додатки яєчника: над’яєчник, прияєчник, їх топографія і утворення.

15. Зовнішні жіночі статеві органи: топографія, будова.

17. Присінок піхви: межі, що в нього відкривається?

18. Молочні залози: топографія, будова: описати і продемонструвати на препаратах.

19. Чоловічі статеві органи: класифікація.

20. Джерела і механізми розвитку яєчка. Стадії розвитку яєчка. Вади розвитку яєчка.

21. Процес опускання яєчка. Вади розвитку яєчка. Оболонки яєчка. Яким шарам передньої черевної стінки вони відповідають?

19. Джерела і механізми розвитку над’яєчка, сім’явиносної протоки і сім’яного пухирця. Вади розвитку.

20. Джерела і механізми розвитку передміхурової залози і цибулинно-сечівникових залоз.

21. Джерела і механізми розвитку зовнішніх чоловічих статевих органів. Вади розвитку.

22. Джерела і механізми розвитку чоловічого сечівника. Вади розвитку.

27. Яєчко: внутрішня будова, функції; описати і продемонструвати на препараті.

28. Над'яєчко: топографія, частини, будова, функції

31. Сім'явипорскувальна протока: її утворення. Куди вона відкривається?

32. Назвіть послідовно шляхи виведення сімені.

35. Передміхурова залоза: частини, внутрішня будова, функції.

37. Чоловічий сечівник: частини, їх топографія, звуження і розширення

38. Чоловічий сечівник: будова стінки;.

43. Промежина: частини, їх межі, описати і продемонструвати на препаратах

46. Сідничо-відхідникова ямка: її стінки, вміст.;

1. Первинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (центральні органи імунної системи): загальні закономірності будови, функції.

3. Види кісткового мозку: вікові особливості, топографія, функції.

4. Первинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (центральні органи імунної системи): загруднинна залоза (тимус), розвиток, топографія, будова, функції, вікові особливості

6. Вторинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (периферійні органи імунної системи): селезінка, розвиток, топографія, зовнішня будова, внутрішня будова, функції;

7. Вторинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (периферійні органи імунної системи): мигдалики топографія, будова, функції; описати і продемонструвати на препаратах.

8. Лімфатичне (лімфоїдне) кільце глотки: мигдалики, що його утворюють, їх топографія, будова, функції; описати і продемонструвати на препаратах.

9. Вторинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (периферійні органи імунної системи): лімфатичні (лімфоїдні) вузли, класифікація, топографія, будова, функції

10. Вторинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (периферійні органи імунної системи): одинокі лімфатичні (лімфоїдні) вузлики, топографія, будова, функції.

11. Вторинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (периферійні органи імунної системи): скупчені лімфатичні (лімфоїдні) вузлики, топографія, будова, функції.

12. Вторинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (периферійні органи імунної системи): червоподібний відросток: топографія, будова, функції; описати і продемонструвати на препаратах

13.Основні ознаки ендокринних залоз:

Анатомія спинного мозку

1.Розвиток головного мозку. Стадія 3 мозкових пухирців.

5. Ромбоподібний (задній) мозок ділиться на

5 Життєво важливі центри дихання та кровообігу (ядра блукаючого нерва).

10. Міст. З вентральної metencephalon, вище довгастого, зверху межує з середнім мозком, з боків із середніми мозочковими ніжками.

22. Стовбур головного мозку: характеристика ядер черепних нервів

1. Мозочок: класифікація білої речовини; описати і продемонструвати на препаратах

2. Мозочок: склад верхніх мозочкових ніжок.

3. Мозочок: склад нижніх мозочкових ніжок.

4. Мозочок: склад середніх мозочкових ніжок.

5. Передній мозок: його похідні, продемонструвати на препараті.

6. Проміжний мозок: частини ( за Міжнародною анатомічною номенклатурою – Український стандарт); описати і продемонструвати на препаратах.

7. Проміжний мозок: частини ( за філогенетичним розвитком) описати і продемонструвати на препаратах.

8. Таламічний мозок: частини, описати і продемонструвати на препаратах.

9. Таламус: зовнішня будова, описати і продемонструвати на препаратах; ядра таламуса, їх функціональне значення.

10. Метаталамус: частини, їх функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.

12. Шишкоподібна залоза: топографія, функції; описати і продемонструвати на препаратах.

13. Субталамус: частини, їх функціональне значення.

14. Гіпоталамус: частини, зовнішня будова;описати і продемонструвати на препаратах.

15. Гіпофіз: топографія, частини, функції.

16. Гіпоталамус: ядра, їх топографія, функціональне значення. Гіпоталамо-гіпофізарна система.

17. Третій шлуночок: розвиток, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.

1. Півкулі великого мозку: частини, описати і продемонструвати на препаратах.

2. Мозолисте тіло, його топографія, частини, функціональне значення;

3. Склепіння: його топографія, частини, функціональне значення;

5. Базальні ядра: топографія, частини, функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.

6. Смугасте тіло: топографія, частини, функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.

7. Лімбічна система: компоненти, функціональне значення.

8. Бічні шлуночки: розвиток, частини, топографія, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.

9. Передній ріг бічного шлуночка: топографія, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.

10. Задній ріг бічного шлуночка: топографія, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.

11. Нижній ріг бічного шлуночка: топографія, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.

12. Центральна частина бічного шлуночка: топографія, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.

13. Біла речовина півкуль великого мозку: класифікація, функціональне значення.

63. Півкулі великого мозку: поверхні, частки, їх межі; описати і продемонструвати на препаратах.

64. Рельєф (борозни та звивини) верхньобічної поверхні півкуль головного мозку; описати і продемонструвати на препараті.

65.Рельєф (борозни та звивини) присередньої поверхні півкуль головного мозку; описати і продемонструвати на препараті.

66. Рельєф (борозни та звивини) нижньої поверхні півкуль головного мозку; описати і продемонструвати на препараті.

67. Рельєф лобової частки: описати і продемонструвати на препаратах. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі лобової частки.

68. Рельєф тім’яної частки: описати і продемонструвати на препаратах. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі тім’яної частки.

69. Рельєф скроневої частки: описати і продемонструвати на препаратах. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі скроневої частки.

70. Рельєф потиличної частки: описати і продемонструвати на препаратах. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі потиличної частки.

71. Хемергічні структури головного та спинного мозку.

73. Відмінності між твердою оболоною головного і спинного мозку.

75. Тверда оболона головного мозку : синуси, їх топографія, описати і продемонструвати на препаратах.

77. Шляхи відтоку венозної крові із синусів твердої оболони головного мозку.

78. Оболони головного мозку: міжоболонні простори, їх вміст.

79.Утворення і відтік спинномозкової рідини. Аномалї розвитку оболон головного мозку.

80. Підпавутинний простір: утворення, цистерни, сполучення.

81. Провідні шляхи цнс: визначення, класифікація.

82. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості : шлях епікритичної чутливості.

83. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості :шлях протопатичної чутливості

84. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості: :шлях протопатичної чутливості (тактильної чутливості).

86. Соматосенсорні шляхи несвідомої чутливості ( пропріоцептивної чутливості мозочкового направлення).

87. Низхідні провідні шляхи: класифікація.

88. Пірамідні шляхи: кірково-спинномозковий шлях.

89. Пірамідні шляхи: кірково-ядерний шлях.

90. Екстрапірамідна рухова система: центри, функції.

1. Орган нюху: будова, функції.

2.Орган смаку: будова, функції.

3. Око: частини, топографія.

4. Очне яблуко: розвиток, аномалії розвитку, зовнішня будова.

5. Очне яблуко: оболонки , назвати і продемонструвати на препаратах.

6. Очне яблуко: волокниста оболонка, її частини, будова, функції; описати і продемонструвати на препаратах.

7. Очне яблуко: судинна оболонка, її частини, будова, функції.

8. Очне яблуко: сітківка, її частини, будова, функції.

9. Заломлюючі середовища очного яблука: назвати, описати і продемонструвати на препаратах.

10. Камери очного яблука: межі, сполучення.

11. Утворення і шляхи циркуляції водянистої вологи камер очного яблука.

12. Додаткові структури ока, назвати, їх функції, продемонструвати на препаратах.

13. Додаткові структури ока: кон’юнктива, її частини, функції, склепіння.

15. Сльозовий апарат: частини, топографія, функції; шляхи відтоку сліз.

16. Іі пара черепних нервів: утворення, топографія.

17. Провідні шляхи зорового аналізатора.

18. Вухо: його частини; назвати і продемонструвати на препаратах. Розвиток частин вуха в ембріогенезі, аномалії і варіанти розвитку.

19. Зовнішнє вухо: його частини і будова; описати і продемонструвати на препаратах.

20. Зовнішнє вухо: вушна раковина, будова, функції;описати і продемонструвати на препаратах

21. Зовнішнє вухо: зовнішній слуховий хід, частини, межі, будова.

22. Барабанна перетинка: топографія, частини, будова, функції.

23. Середнє вухо: частини, назвати і продемонструвати на препаратах.

24. Барабанна порожнина: топографія, стінки, сполучення, вміст; описати і продемонструвати на препаратах.

25.Слухові кісточки: топографія, їх частини; суглоби слухових кісточок; м’язи слухових кісточок; описати і продемонструвати на препаратах.

26.Слухова труба: топографія, частини, сполучення, будова; описати і продемонструвати на препаратах.

33. Ендолімфатичний простір: утворення, вміст, сполучення.

34. Перетинчастий лабіринт: присінковий лабіринт, його частини, топографія, будова, функцї.

35. Перетинчастий лабіринт: півколові протоки, їх топографія, частини, будова, функції.

36. Перетинчастий лабіринт: завитковий лабіринт, стінки, їх будова, функції

37. Описати шляхи проходження звукових коливань.

38. Провідні шляхи слухового аналізатора.

39. Провідні шляхи рівноваги (вестибулярного апарата).

45. Пряма кишка: частини, згини, відношення до очеревини, топографія у чоловіків і у жінок;

Пряма кишка має верхню розирену частину :- ампулу (ampullarecti) і нижню –звужену :

-відхідниковий канал (canalisanalis),який закінчується відхідником (anus) .

Розрізняють два згини прямої кишки ,які розташовані у сагітальній площині : крижовий (flexurasacralis) та промеженний( flexuraperinealis).

46.Пряма кишка: особливості будови слизової, м’язової і зовнішньої оболонок.

Стінка прямо ї кишки складається з слизової і м'язової оболонок і розташованих між ними м'язової пластинки слизової оболонки, lamina muscularis mucosae, і підслизової основи, tela submucosa. Слизова оболонка, tunica mucosa, завдяки розвиненому шару підслизової основи збирається в численні поздовжні складки, легко розгладжують при розтягуванні стінок кишки.Крім поздовжніх складок, у верхніх відділах прямої кишки є поперечні складки слизово їоболонки, plicae transversdles recti, аналогічніна півмісячним складкам сигмо видної кишки.Підслизова основа, telas ubmucosa, сильно розвинена, що привертає до випадання слизової оболонки назовні через задній прохід.

М'язова оболонка, tunica muscularis, складається з двох шарів: внутрішнього - циркулярного і зовнішнього - поздовжнього.

47.Зовнішні ознаки товстої кишки;

Загальна довжина товстої кишки коливається від 10 до 15 м. Ширина в області caecum досягає 7 см, звідси поступово зменшується,складаючи в низхідній ободовій кишці близько 4 см. За своїм зовнішнім виглядом товста кишка відрізняється від тонкої, крім більш значного діаметру, також наявністю:особливих поздовжніх м'язових тяжів, або стрічок, teniaecoli, відростків серозної оболонки, appendices epiploicae, що містять жир.

48.Розвиток печінки в ембріогенезі.

Зачаток печінки виникає в кінці 3-го тижня ембріогенезу з ентодермальних встилки вентральної стінки середньої кишки.Випинання цієї стінки розростається , утворюючи епітеліальні тяжі в мезенхіми брижі .Пізніше тяжі поділяються на краніальний та каудальний відділи з яких відпідно формується печінка і жовчний міхур з протоками.

49.Печінка: зовнішня будова; рельєф діафрагмової і нутрощевої поверхонь;

Печінка (hepar) має: діафрагмову поверхню (facies diaphragmatica), або передньо–верхню; нутрощеву поверхню (facies visceralis), або нижню.

До нутрощевої поверхні (facies visceralis) прилягають органи, які утворюють на печінці відповідні втиснення:ниркове втиснення (impressio renalis); надниркове втиснення (impressio suprarenalis);шлункове втиснення (impressio gastrica); дванадцятипалокишкове втиснення (impressio duodenalis);стравохідне втиснення (impressio oesophagealis); ободовокишкове втиснення (impressio colica).На діафрагмовій поверхні (facies diaphragmatica) лівої частки печінки (lobus hepatis sinister) знаходиться серцеве втиснення (impressio cardiaca


50.Печінка: топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія), зв’язки печінки, відношення до очеревини;

Печінка займає: праве підребер’я (hypochondriumdextrum); частину надчеревної ділянки (regioepigastrica); частково ліве підребер’я (hypochondriumsinistrum). Печінка вкрита очеревиною (peritoneum) з усіх сторін (інтраперитонеально). Дозаду листки серпоподібної зв’язки (lig. falciforme) розходяться і продовжуються у вінцеву зв’язку (lig. coronarium), утворюючи печінково–ниркову зв’язку (lig. hepatorenale). Вінцева зв’язка (lig. coronarium) по краях (справа і зліва) потовщується, формуючи:праву трикутну зв’язку (lig. triangularedextrum); ліву трикутну зв’язку (lig. triangularesinistrum).


51. Печінка: внутрішня будова ( частки, частини, сегменти, часточки).

У печінки виділяють традиційні праву, ліву, хвостату і квадратну частки. За новою анатомічною номенклатурою поділ печінки ґрунтується на розгалуженні ворітної печінкової вени (venaportaehepatis), печінкових артерій (aa. hepaticae) і печінкових проток (ductushepatici).Ці частки печінки розвиваються окремо і хірургічно їх можна розділити.:Виділяють таку сегментацію печінки (segmentatiohepatis): частки (lobi), частини (partes), відділи (divisiones) та сегменти (segmenta)ю

52.Печінка: утворення і шліхи відтоку жовчі

Печінка (hepar) отримує:артеріальну кров із власної печінкової артерії (a. hepaticapropria); венозну кров з ворітної печінкової вени (venaportaehepatis).

У печінковій часточці (lobulus hepatis) кров проходить через синусоїдні судини (vasasinusoidea) до центру часточки і є мішаною.

Увійшовши у ворота печінки (portahepatis), ворітна печінкова вена (venaportaehepatis) та власна печінкова артерія (a. hepaticapropria) розгалужуються на часткові, сегментарні, міжчасточкові та навколочасточкові вени й артерії (arteriaeetvenaelobales, segmentales, interlobulares, perilobulares), які йдуть разом з жовчовивідними міжчасточковими проточками (ductusbiliferiinterlobulares).

53.Жовчний міхур: топографія, частини, будова стінки, функції;

Жовчний міхур (vesica biliaris; vesica fellea) є резервуаром для зберігання жовчі і має:- дно жовчного міхура (fundusvesicaebiliaris; fundusvesicaefelleae);- тіло жовчного міхура (corpusvesicaebiliaris; corpusvesicaefelleae);- лійку жовчного міхура(infundibulum vesicae biliaris;infundibulum vesicae felleae);- шийку жовчного міхура (collumvesicaebiliaris; collumvesicaefelleae), яка переходить в міхурову протоку (ductuscysticus), що має спіральну складку (plicaspiralis).

Жовчний міхур розміщений в ямці жовчного міхура і вкритий очеревиною переважно з трьох боків (мезоперитонеально).

54.Загальна жовчна протока: утворення, топографія, будова, функції,

Ductus choledochus, утворюється в результаті з'єднання загального печінкового та пузирного проток. Вона розташовується спочатку у вільному правом краї печінково-дуоденальної зв'язки. Ліворуч і кілька ззаду від нього розташовується воротная вена. Загальний жовчний протік відводить жовч в дванадцятипалу кишку.

1) супрадуоденальную частина загальної жовчної протоки йде до дванадцятипалої кишки у правому краї lig. hepatoduodenale

2) ретродуоденальную частина загальної жовчної протоки розташовується позаду верхньої горизонтальної частини duodenum приблизно на 3-4 см правіше воротаря шлунка.

3) панкреатична частина загальної жовчної протоки проходить в товщі головки підшлункової залози


4) інтерстиціальна, кінцева.

У товщі стінки великого дуоденального сосочка ампулу оточують гладкі кільцеві м'язові волокна, що утворюють сфінктер печінково-підшлункової ампули, M. sphincter ampullae hepatopancreaticae.

55. Розвиток підшлункової залози в ембріогенезі

Підшлункова залоза є провідною складовою частиною органів панкреатодуоденальної зони. Джерелом розвитку залози є три закладки: одна дорсальна і дві вентральні панкреатичні нирки, що представляють собою вирости ентодерми первинної кишки. Дорсальна закладка вростає в ту частину mesogastrium dorsale. яка становить при утворенні сальникової сумки задню її стінку. Обидві вентральних закладки утворюються в якості ліво-і правостороннього випинань загальної жовчної протоки . Лівостороння вентральна закладка підшлункової залози дуже рано втрачає зв’язок із загальною жовчною протокою. В результаті обертання кишкової стінки зачатки зближуються і зливаються .На час народження з них утворюється єдиний непарний орган, не пов’язаний зі стінками дванадцятипалої кишки, основна маса підшлункової залози утворена з дорсальній закладці.

56. Підшлункова залоза: частини, топографія (скелетопотія, синтопія), відношення до очеревини;

Pancreas має 3 частини: головку, шийку, тіло, хвіст, розташована у заочеревинномму просторі на рівні тіл 1-3 поперекових хребців. Головка підшл.залози охоплена 12-палою кишкою і має гачкуватий відросток (pr.uncinatus) та вирізку (in. PancreatiS). Cпереду від підшл.залози – чепцева сумка, брижа поперечної ободової кишки і шлунок, нижня порожниста вена, черевна аорта, черевне сплетення, ліві нирка і надниркова залоза, справа-12-а аорта, зліва-селезінка.


57. Екзокринні та ендокринні відділи підшлункової залози, шляхи виведення продуктів їх діяльності.

Залоза склад. з екзокринної та ендокринної частини. Екскреторну ф-цію виконують підшлункові ацинуси (acini pancreatici), а ендокринну-численні панкреатичні острівці (insulae pancreaticae).

58. Очеревина: визначення, загальна характеристика.; порожнина очеревини, її вміст.

Peritoneum- це серозна оболонка, яка вистилає внутр..поверхню стінок черевної порожнини, якоюсь мірою покриває нутрощі. Порожнина очеревини (cavitas peritonealis)-це замкнутий щілинопод.простір, у якому міститься близько 20мл серозної рідини і єдиний орган - яєчник.

59. Очеревина: загальна характеристика. Чепці, зв’язки, брижі, їх будова та утворення;

Очеревина побудована з 6гістолог.прошарків, у тому числі і мезотелію, який покриває її вільну поверхню. Умовно розрізняють очеревину:пристінкову (peritoneum parietale), вісцеральну(viscerate) .Перехід пристінкової у вісцеральну і навпаки, вісцеральної-з органана орган формують її похідні (брижі, чепці, зв*язки). За такої умови виникають сумки, борозни, пазухи, канали.

60.Очеревина: загальна характеристика. Чепці, їх будова

Чепці(omentum):малий чепець(om.minus) являє собою дуплікатору очеревини між печінкою –з одного боку та 12-палою кишкою і шлунком –з другого і має вигляд 2-х зв*язок lig.hepatoduodenale et lig.hepatogastricum; великий чепець(om.majus)

Має верхню і нижню частини. У складі верхньої -3 зв*язки.

61. Очеревинна порожнина: відділи (поверхи), їх межі;

У порожнині очеревини розрізн. 3 відділи:верхній-містить 3 сумки-печінкову, чепцеву, передшлункову та підпечінковий та піддіафрагмовий закутки; середній –знаход. Між брижою поперечної ободової кишки та входом у порожнину малого таза; нижній-очеревина носить назву сечово-статевої.

62. Верхній поверх очеревинної порожнини: печінкова сумка, її межі і сполучення;

Печінкова сумка –bursa hepatica знаход. справа від lig.falciformis hepatis і містить праву частку печінки. Зліва від lig.falciformis hepatis та спереду шлунка і малого чепця розташована передшлункова сумка.

63. Верхній поверх очеревинної порожнини : передшлункова сумка, її межі і сполучення;

. Лівий піддіафрагмовий закуток і лівий підпечінковий закуток, які обмежовують ліву частку печінки, малий чепець і передню стінку шлунка формують передшлункову сумку (bursa pregastrica).

64. Верхній поверх очеревинної порожнини : чепцева сумка, її межі і сполучення;