ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 06.07.2024
Просмотров: 502
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
2. Класифікація внутрішніх органів.
5 Загальні закономірності будови зовнішньої оболонки стінки трубчастих органів, дати
8.Розвиток ротової порожнини та її похідних. Вади розвитку ротової порожнини.
11. Тверде піднебіння (palatumdurum)
12. М’яке піднебіння (palatummolle)/ піднебінна завіска (vellumpalatinum).
15. Ембріологічна та анатомічна класифікації м’язів язика, їх морфо-функціональна
16Зуби: частини зуба, тканини зуба. Періодонт, пародонт, зубний орган: визначення.
17. Постійні зуби: формула, характеристика видів зубів
20.Ротові залози: класифікація. Привушна залоза: топографія, будова; описати і
21. Під’язикова залоза: топографія, будова; описати і продемонструвати на препаратах.
22. Піднижньощелепна залоза: топографія, будова;
23.Зів (fauces). Межі, сполучення
31. Ділянки передньої черевної стінки.
35. Тонка кишка (intestinum tenue). Поч. Від воротаря шлунка на рівні між тілами 12 гр.Хр – 1 п.Хр.
36. Дванадцятипала кишка(duodenum) частини, іх топографія.
38.Тонка кишка: будова слизової оболонки тонкої кишки.
39. Дванадцятипала кишка: особливості будови слизової оболонки.
40.Товста кишка: відділи, їх топографія (голотопія, синтопія);
42. Сліпа кишка: топографія (голотопія, синтопія), особливості будови;
43.Частини та згини ободової кишки ,їх топографія ( голотопія, сінтопія), відношення до очеревини.
45. Пряма кишка: частини, згини, відношення до очеревини, топографія у чоловіків і у жінок;
46.Пряма кишка: особливості будови слизової, м’язової і зовнішньої оболонок.
47.Зовнішні ознаки товстої кишки;
48.Розвиток печінки в ембріогенезі.
49.Печінка: зовнішня будова; рельєф діафрагмової і нутрощевої поверхонь;
51. Печінка: внутрішня будова ( частки, частини, сегменти, часточки).
52.Печінка: утворення і шліхи відтоку жовчі
55. Розвиток підшлункової залози в ембріогенезі
57. Екзокринні та ендокринні відділи підшлункової залози, шляхи виведення продуктів їх діяльності.
59. Очеревина: загальна характеристика. Чепці, зв’язки, брижі, їх будова та утворення;
1.Які органи належать до дихальної системи?
2. Що належить до верхніх дихальних шляхів?
3. Розвиток органів дихальної системи в ембріогенезі.
4. . Особливості будови стінки трубчастих органів дихальної системи
10. Носова порожнина: функціональні частини, їх будова і функції;
11. Гортань: топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія
12. Гортань: хрящі, суглоби, зв’язки, м’язи, їх будова
14. Порожнина гортані: частини, їх будова, межі
15. Голосова щілина: межі, утворення, частини
16. Функції гортані, теорії голосоутворення.
17. Трахея: і бронхи: топографія, будова стінки;
18. Легені: топографія, зовнішня будова ;
19. Корінь легені: топографія, склад.
20. Легені: частки, бронхо-легеневі сегменти, часточки; їх будова. Рентгенанатомія легень.
21. Бронхіальне дерево: розгалуження, будова стінки, функції.
22. Альвеолярне дерево: розгалуження, будова стінки.
24. Плевра: загальна характеристика, функції; плевральна порожнина, її закутки.
26. Середостіння: визначення; класифікація за міжнародною анатомічною номенклатурою.
1. Які органи належать до сечової системи, їх функції.
3. Джерело, термін і механізми розвитку переднирки.
4. Джерело, термін і механізми розвитку первинної нирки. Її похідні.
5. Джерело, термін і механізми розвитку остаточної нирки.
6. Джерела і механізми розвитку сечоводів, сечового міхура.
7. Вади розвитку нирок, сечоводів і сечового міхура: механізми їх утворення
8 Нирки: зовнішня будова; описати і продемонструвати на препараті.
10. Нирки: оболонки нирки. Описати фасцію нирки
11. Нирки: фіксуючий апарат нирки.
12. Нирки: будова нирки на фронтальному розтині;
13. Нирки: структурно-функціональна одиниця нирки, її складові частини.
14. Нирки: кровоносна система нирки.
15. Нирки: шляхи виділення сечі (компоненти екскреторних шляхів нирки).
17. Сечовід: частини, топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія
18. Сечовід: будова стінки; звуження; ентген анатомія сечовода.
22. Жіночий сечівник; топографія, будова стінки.
1.Органи жіночої статевої системи: топографічна класифікація.
2.Джерела і механізми розвитку яєчника. Стадії розвитку яєчника
4. Розвиток матки в ембріогенезі. Вади розвитку.
4.Джерело і механізми розвитку піхви. Вади розвитку.
6. Джерела і механізми розвитку зовнішніх статевих органів. Вади розвитку.
7. Які органи статевої системи розвиваються з парамезонефральної протоки?
8. Яєчник: топографія, зв’язки, будова, функції;
11. Шийка матки: частини, особливості будови слизової оболонки;
13. Піхва: топографія, склепіння, будова стінки;
14. Рудиментарні додатки яєчника: над’яєчник, прияєчник, їх топографія і утворення.
15. Зовнішні жіночі статеві органи: топографія, будова.
17. Присінок піхви: межі, що в нього відкривається?
18. Молочні залози: топографія, будова: описати і продемонструвати на препаратах.
19. Чоловічі статеві органи: класифікація.
20. Джерела і механізми розвитку яєчка. Стадії розвитку яєчка. Вади розвитку яєчка.
20. Джерела і механізми розвитку передміхурової залози і цибулинно-сечівникових залоз.
21. Джерела і механізми розвитку зовнішніх чоловічих статевих органів. Вади розвитку.
22. Джерела і механізми розвитку чоловічого сечівника. Вади розвитку.
27. Яєчко: внутрішня будова, функції; описати і продемонструвати на препараті.
28. Над'яєчко: топографія, частини, будова, функції
31. Сім'явипорскувальна протока: її утворення. Куди вона відкривається?
32. Назвіть послідовно шляхи виведення сімені.
35. Передміхурова залоза: частини, внутрішня будова, функції.
37. Чоловічий сечівник: частини, їх топографія, звуження і розширення
38. Чоловічий сечівник: будова стінки;.
43. Промежина: частини, їх межі, описати і продемонструвати на препаратах
46. Сідничо-відхідникова ямка: її стінки, вміст.;
3. Види кісткового мозку: вікові особливості, топографія, функції.
13.Основні ознаки ендокринних залоз:
1.Розвиток головного мозку. Стадія 3 мозкових пухирців.
5. Ромбоподібний (задній) мозок ділиться на
5 Життєво важливі центри дихання та кровообігу (ядра блукаючого нерва).
22. Стовбур головного мозку: характеристика ядер черепних нервів
1. Мозочок: класифікація білої речовини; описати і продемонструвати на препаратах
2. Мозочок: склад верхніх мозочкових ніжок.
3. Мозочок: склад нижніх мозочкових ніжок.
4. Мозочок: склад середніх мозочкових ніжок.
5. Передній мозок: його похідні, продемонструвати на препараті.
7. Проміжний мозок: частини ( за філогенетичним розвитком) описати і продемонструвати на препаратах.
8. Таламічний мозок: частини, описати і продемонструвати на препаратах.
10. Метаталамус: частини, їх функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.
12. Шишкоподібна залоза: топографія, функції; описати і продемонструвати на препаратах.
13. Субталамус: частини, їх функціональне значення.
14. Гіпоталамус: частини, зовнішня будова;описати і продемонструвати на препаратах.
15. Гіпофіз: топографія, частини, функції.
16. Гіпоталамус: ядра, їх топографія, функціональне значення. Гіпоталамо-гіпофізарна система.
17. Третій шлуночок: розвиток, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.
1. Півкулі великого мозку: частини, описати і продемонструвати на препаратах.
2. Мозолисте тіло, його топографія, частини, функціональне значення;
3. Склепіння: його топографія, частини, функціональне значення;
7. Лімбічна система: компоненти, функціональне значення.
13. Біла речовина півкуль великого мозку: класифікація, функціональне значення.
63. Півкулі великого мозку: поверхні, частки, їх межі; описати і продемонструвати на препаратах.
71. Хемергічні структури головного та спинного мозку.
73. Відмінності між твердою оболоною головного і спинного мозку.
77. Шляхи відтоку венозної крові із синусів твердої оболони головного мозку.
78. Оболони головного мозку: міжоболонні простори, їх вміст.
79.Утворення і відтік спинномозкової рідини. Аномалї розвитку оболон головного мозку.
80. Підпавутинний простір: утворення, цистерни, сполучення.
81. Провідні шляхи цнс: визначення, класифікація.
82. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості : шлях епікритичної чутливості.
83. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості :шлях протопатичної чутливості
87. Низхідні провідні шляхи: класифікація.
88. Пірамідні шляхи: кірково-спинномозковий шлях.
89. Пірамідні шляхи: кірково-ядерний шлях.
90. Екстрапірамідна рухова система: центри, функції.
1. Орган нюху: будова, функції.
2.Орган смаку: будова, функції.
4. Очне яблуко: розвиток, аномалії розвитку, зовнішня будова.
5. Очне яблуко: оболонки , назвати і продемонструвати на препаратах.
7. Очне яблуко: судинна оболонка, її частини, будова, функції.
8. Очне яблуко: сітківка, її частини, будова, функції.
9. Заломлюючі середовища очного яблука: назвати, описати і продемонструвати на препаратах.
10. Камери очного яблука: межі, сполучення.
11. Утворення і шляхи циркуляції водянистої вологи камер очного яблука.
12. Додаткові структури ока, назвати, їх функції, продемонструвати на препаратах.
13. Додаткові структури ока: кон’юнктива, її частини, функції, склепіння.
15. Сльозовий апарат: частини, топографія, функції; шляхи відтоку сліз.
16. Іі пара черепних нервів: утворення, топографія.
17. Провідні шляхи зорового аналізатора.
19. Зовнішнє вухо: його частини і будова; описати і продемонструвати на препаратах.
20. Зовнішнє вухо: вушна раковина, будова, функції;описати і продемонструвати на препаратах
21. Зовнішнє вухо: зовнішній слуховий хід, частини, межі, будова.
22. Барабанна перетинка: топографія, частини, будова, функції.
23. Середнє вухо: частини, назвати і продемонструвати на препаратах.
26.Слухова труба: топографія, частини, сполучення, будова; описати і продемонструвати на препаратах.
33. Ендолімфатичний простір: утворення, вміст, сполучення.
34. Перетинчастий лабіринт: присінковий лабіринт, його частини, топографія, будова, функцї.
35. Перетинчастий лабіринт: півколові протоки, їх топографія, частини, будова, функції.
36. Перетинчастий лабіринт: завитковий лабіринт, стінки, їх будова, функції
37. Описати шляхи проходження звукових коливань.
Hypothalamus – об’єднує структури, розташовані під гіпоталамічною борозною. Є 2 частини: зорова й нюхова.
7. Проміжний мозок: частини ( за філогенетичним розвитком) описати і продемонструвати на препаратах.
За філогенетичним розвитком diencephalon поділяється на 2 основні групи:
1) Дорсальну (філогенетично молодшу)-thalamencephalon – центр аферентних шляхів. У свою чергу складається з 3 частин: таламуса, епіталамуса і метаталамуса.
Thalamus – це велике, утворене скупченням сірої речовини тіло, яке виглядає як горб на бічній стінці ІІІ шлуночка.
Methatalamus. Під подушкою таламуса розміщені складові частини метаталамуса у вигляді довгастих незначної величини, білого кольору горбків- при середнього колінчастого тіла і бічного колінчастого тіла.
Epithalamus – розміщений позаду таламусу; до нього відносяться: повідцеві трикутники, повідці та шишкоподібна залоза.
2) Вентральну (філогенетично старшу)-hypothalamus – вищий вегетативний центр.
8. Таламічний мозок: частини, описати і продемонструвати на препаратах.
9. Таламус: зовнішня будова, описати і продемонструвати на препаратах; ядра таламуса, їх функціональне значення.
Thalamus – це велике, утворене скупченням сірої речовини тіло, яке виглядає як горб на бічній стінці ІІІ шлуночка і відмежовується від структур гіпоталамуса дугоподібною гіпоталамічною борозною(sulcus hypothalamicus), що проходить по цій стінці.
Задній потовщений кінець таламуса зветься подушкою (pulvinar) передній його кінець закінчується невеликим підвищенням таламічним переднім горбком (tuberculum anterius thalamicum). Таламус має дві вільні поверхні (присередню верхню), що мають опуклу форму і обернені в порожнину шлуночків. Присередня поверхня таламуса обернена у порожнину III шлуночка і віділена від верхньої поверхні таламічною мозковою стрічкою(stria medullaris thalаmica) Ця стрічка є продовженням нервових волокон склепіння і переходить ззаду у повідки епіталамуса. Верхня поверхня таламуса обернена у порожнину бічного шлуночка і обмежена при середньо таламічною мозковою стрічкою, а збоку кінцевою стрічкою бічного шлуночка. Інші поверхні таламуса вкриті білою речовиною мозкових півкуль.
10. Метаталамус: частини, їх функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.
Скадові частини метаталамуса. або зазоровогорбової ділянки(metathalamus) - присереднє та бічне колінчасті тіла розміщені під подушкою таламуса. Присередис колінчасте тіло (corpus geniculatum mediale) є підкірковим центром слуху, в ньому закінчується частина волокон слухового шляху. Присереднє колінчасте тіло з'єднується ззаду з нижніми горбками покрівельної пластинки середнього мозку через ручки цих горбків. Бічне колінчасте тіло (corpus geniculatum laterale) є підпірковим центром зору нарівні з подушкою зорового горба, де закінчується частина волокон зорового шляху. Бічне колінчасте тіло з'єднується з верхніми горбками пластинки покрівлі середнього мозку через ручки цих горбків. У колінчастих тілах містяться відповідні ядра: бічного колінчастого тіла i дорсальне, вентральне присереднє великоклітинне ядра присереднього колінчастого тіла.
11. Епіталамус: частини, їх функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.
Епіталамус (або надзоровогорбова ділянка) epithalamus, розміщений позаду дорсального таламуса. Він складається з шишкоподібної залози, повідців та задньої спайки. Шишкоподібна залоза(епіфіз мозку (epiphysis cerebri), лежить на пластинці середнього мозку між верхніми горбками цієї пластинки. Цей орган належить до залоз внутрішньої секреції. Шишкоподібна залоза прикріплюється до таламуса за допомогою повідців.
Повідець, habenula, парна видовжена структура, що з'єднує таламус із шишкоподібним тілом і є продовженням дозаду мозкової стрічки таламуса. У задній частині повідців є розширена пластинка мозкової речовини трикутної форми повідцевий трикутник(trigonum halenulаre). Трикутник повідка відмежований від подушки таламуса повідцевою борозною(stiles habenularis). У глибині трикутника повідка розміщені присередис та бічне повідцеві ядра(mide habenulires medialis et later dis), які належать до структур нюхового мозку.
Під спайкою повідців розміщена задня (епіталамічна) спайка, (соmissura posterior epithalаmica). Вона побудована з незначної кількості комісуральних нервових волокон. мозкових півкуль. Група епендимних клітин, розташованих у стінці третього шлуночка під епіталамічною спайкою, об'єднується під назвою підспайковий орган (organum subcomissurale).
12. Шишкоподібна залоза: топографія, функції; описати і продемонструвати на препаратах.
Шишкоподібна залоза(епіфіз мозку (epiphysis cerebri), лежить на пластинці середнього мозку між верхніми горбками цієї пластинки. Цей орган належить до залоз внутрішньої секреції. Шишкоподібна залоза прикріплюється до таламуса за допомогою повідців.
13. Субталамус: частини, їх функціональне значення.
???????????????????????????
14. Гіпоталамус: частини, зовнішня будова;описати і продемонструвати на препаратах.
Гіпоталамус (Hypothalamus), скадасться з базальних структур проміжного мозку, розміщених нижче рівня гіпоталамічної борозни. На вентральній поверхні гіпоталамуса помітні структури основи мозку, що формують дно III шлуночка зорове перехрестя, зоровий шлях, сірий горб, нейрогіпофіз, соскоподібне тіло.
Зорове перехрестя chiаsma opticum, розміщене позаду кінцевої пластинки мозкових півкуль. Перехрестя має вигляд поперечно видовженої пластинки, бічні кінці якої переходять дозаду у зорові шляхи
Парний зоровий шлях, trаctus optic огинає збоку ніжку мозку і досягає підкіркових центрів зору. Закінчується шлях бічним корінцем (radiх laterаlis) та присереднім корінцем(radiх medialis) у бічному колінчасом тілі метаталамуса та у верхніх горбках середньомозкової покрівлі відповідно.
Сірий горб, tuber cinereum, знаходиться позаду зорового перехрестя і являє собою випин тонкої пластинки сірої речовини на дні III шлуночка. Верхівка сірого горба видовжена у лійку(infundibulum), на кінці якої розміщений нейрогіпофіз.
Нейрогіпофіз (neurohypophysis) є задньою часткою залози внутрішньої секреції – гіпофіза. Iз нейрогіпофіза гормони окситоцин та вазопресин потрапляють у кров.
Парне соскоподібне тіло, соrpus mamillaire, являє собою кулястий утвір діаметром білого кольору близько 0,5 см. Соскоподібні тіла розміщені позаду сірого горба.
15. Гіпофіз: топографія, частини, функції.
Гіпофіз (hypophysis) непарний невеликий утвір овальної форми. Maca якого становить близько 0,5 г, розміри: довжина 8-10 мм, ширина 12-15 мм, висота-5-6 мм. Максимальних розмірів гіпофіз досягає у 20-річному віці, після чого його розміри не змінюються. У жінок під час вагітності гіпофіз значно збільшується і залишається таким після пологів на все життя. Гіпофіз розміщений у турецькому сідлі, прикритий зверху діафрагмою сідла крізь отвір у діафрагмі сідла проходить лійка, яка з'єднує гіпофіз з гіпоталамусом. У гіпофізі розрізняють дві частки передню та задню. Передня частка(аденогіпофіз) (lobus anterior(adenohypophysis), має більші за задню частку гіпофіза розміри. В аденогіпофізі розрізняють 3 основні частини горбову, проміжну та дистальну. Горбова частина оточує лійку. Проміжна частина розміщена на межі з нейрогіпофізом. Дальша(дистальна) частина - найбільша частина аденогіпофіза, що містить заповнені колоїдом фолікули.
Задня частка (нейрогіпофіз) (lobus posterior) є гормонокумулюючою гіпоталамуса. До задньої частки належать лійка та нервова частка. По лійці у складі гіпоталамо-гіпофізного шляху гормони вазопресин та окситоцин від надзорового та пришлуночкового ядер гіпоталамуса потрапляють до нервової частки(lobus nervosus) нейрогіпофіза.