Файл: Анатомія модульні питання.docx

На нижній поверхні півкулі розміщені обхідна, а збоку від неї потилично-скронева борозни. Передній кінець обхідної борозни має назву носової борозни. Поблизу від потилично-скроневої борозни розташовані присредня потилично-скронева та бічна потилично-скроневі звивини. Знизу від шпорної борозни міститься язикова звивина. Нижня поверхня лобової частки містить нюхову та очноямкові борозни, між якими розміщені пряма та очноямкові звивини.

67. Рельєф лобової частки: описати і продемонструвати на препаратах. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі лобової частки.

Трьома борознами: перед центральною(s. Precentralis), верхньою лобовою (s. Frontalis superior) та нижньою лобовою (s. Frontalis inferior), поділена на передцентральну, верхню/середню/нижню лобові звивини. Нижня лобова звивина гілками(висхідною та передньою), що виходять з бічної борозни поділена на частини: очноямкову, трикутну, покришкову. Нижня поверхня лобової частки містить нюхову та очноямкові борозни, між якими розміщені пряма та очноямкові звивини. На лобову часку локалізуються: ядро рухового аналізатора (пропріцептивних, кінестетичних подразнень), ядро рухового аналізатора усної мови, ядро рухового аналізатора письмової мови, ядро рухового аналізатора спів дружнього повороту голови та очей.

68. Рельєф тім’яної частки: описати і продемонструвати на препаратах. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі тім’яної частки.

Тім’яна частка. Містить за центральну та внутрішньотім’яну борозну, що поділяють частку на за центральну звивину, верхню тім’яну і нижню тім’яну часточки. Також на цій частці виділяють надкрайову та кутову звивини. На тім’яну часку локалізуються: ядро шкірного аналізатора ( загально чутливість – біль, температура, тиск, дотик), ядро рухового аналізатора координації комбінованих, цілеспрямованих, професійних рухів.

69. Рельєф скроневої частки: описати і продемонструвати на препаратах. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі скроневої частки.

Скронева частка. Двома борознами: верхньою та нижньою скроневими (sulcus temporalis superior et inferior) поділена на 3 звивини – верхня/середня/нижня скроневі. На скроневу часку локалізуються: ядро слухового аналізатора усної мови, ядро слухового аналізатора, смакове вторинне поле.

70. Рельєф потиличної частки: описати і продемонструвати на препаратах. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі потиличної частки.

Потилична частка. Розрізняють поперечну потиличну борозну (sulcus occipitalis transevrsus) та місяцеву борозну. Звивини цієї частки непостійні. На потиличну частку локалізуються: зорова зона.

71. Хемергічні структури головного та спинного мозку.

Синаптична передача збудження у центральній і периферійній нервовій системі здійснюється за участю хімічних речовин - нейромедіаторів. До них належать ацетилхолін, норадреналін, дофамін, серотонін та ін. У головному мозку виділяють скупчення хемергічних клітин(aggregations cellularum chemergicarum), продукція якими цих речовин впливає на процеси збудження та гальмування у головному мозку. За хімічною будовою медіатора ці скупчення об’єднують у дві невеликі групи.

1. Амінергічні клітини, cellulae aminergicae: норадренергічні клітини довгастого мозку, callulae noradrenergicae medullae oblongate, амінергічні клітини сітчастого утвору( дофамінергічні та норадренергічні клітини), cellulae aminergicae formations reticulares (cellulae dopaminergicae/noradrenergicae), амінергічні клітини щільної частини чорної речовини (дофамінергічні та норадренергічні клітини), cellulae aminergicae partis compactae substantiae nigrae ( cellulae dopaminergicae/noradrenergicae), дофамінергічні клітини заднього гіпоталамічного поля,cellulae dopaminergicae areae hypotalamicae pasteriores, серотонінернічні клітини ядер шва паллідума, cellulae serotoninergicae nuclei raphes pallidi, серотонінергічні клітини ядер шва моста, cellulae serotoninergicae nuclei raphes pontis, тощо.

2. Холінергічні клітини, cellulae cholinergicae: холінергічні клітини блідої кулі, прилеглих ядер та діагональної звивини, cellulae cholinergicae globi pallidi, nuclei accumbentis et gyri diagonalis, холінергічні клітини безіменної речовини, основних ядер мигдалеподібного тіла та нюхового горбка, cellulae cholinergicae substantiae innominatae, nuclei basalis, corporis amygdaloidei et tuberculi olfactorii, епіталамічні холінергічні клітини, cellulae cholinergicae epithalamicae, тощо.

Близько 3 відсотків населення після 65 років страждають на хворобу Паркінсона, обумовлену загибеллю дофамінергічних клітин головного мозку, які регулюють активність рухів людини.

72. Оболони головного мозку: назвати, описати і продемонструвати на препаратах.

Головний мозок охоплений 3-ма оболонами (ззовні в середину): тверда, павутинна, м’яка. Тверда мозкова оболона (dura mater encephali) – зовнішня оболона головного мозку, що встеляє черепну коробку і міцно прилягає до кісток мозкового черепа. Побудована оболона з шару еластичних та колагенових волокон. У ділянці великого потилчного отвору оболона зрощується з його краями і продовжується у тверду оболонку спинного мозку. Внутрішня поверхня твердої оболони гладенька і прилягає до павутинної оболонки.

Павутинна оболонка (arachnoidea mater encephali) – тонка напівпрозора сполучнотканинна перетинка,що позбавлена судин. Вона вкриває відділи головного мозку, не заходячи в глибину його борозен та щілин. Між павутинною і м’якою оболонкою є під павутинний простір (spatium subarachnoideum).

М’яка оболонка – це тонка пластинка, побудована з пухкої сполучної тканини, що містить рясне сплетення кровоносних судин. М’яка оболона прилягає до поверхні головного мозку, заходячи у всі його щілини та борозни, цим самими забезпечуючи його трофіку.

73. Відмінності між твердою оболоною головного і спинного мозку.

Тверда оболона головного мозку, на відміну від спинного може утворювати відростки на пазухи, які відділяють одну від одної окремі частини головного мозку. Функція цих відростків полягає у зменшенні ступеня механічного пошкодження тканин головного мозку, внаслідок дії ударного фактора та у зменшенні тиску однієї частини мозку на іншу.

74. Тверда оболона головного мозку та її відростки, описати і продемонструвати на препаратах.

Найбільшими відростками твердої оболони головного мозку є:

• Серп великого мозку (falx cerebri) – займає середине сагітальне положення. Цей відросток у вигляді серпа у поздовжню мозкову щілину, розділяючи мозкові півкулі. Простягається від півнячого гребеня до внутрішнього потиличного отвору.

• Серп мозочка (falx cerebelli) – є немовби продовженням попереднього відростку. Протягається від внутрішнього потиличного виступу до заднього краю великого потиличного отвору, поділяючи мозочок на дві півкулі.

• Намет мозочка (tentorium cerebelli) – у вигляді тенту вкриває мозочок. Натягнений від верхніх країв пірамід скроневих кісток до борозен обох поперечних пазух.

• Діафрагма сідла (diaphragm sellae) – горизонтальна пластинка, що з’єднує між собою клиноподібні відростки і натягнена над гіпофізарною ямкою турецького сідла.

• Стінка трійчастої порожнини (cavitas trigeminalis) – утворена розщепленням твердої мозкової оболонки в ділянці трійчастого втиснення скроневої кістки. У цьому місці залягає вузол трійчастого нерва.

75. Тверда оболона головного мозку : синуси, їх топографія, описати і продемонструвати на препаратах.

Пазухи твердої оболонки, sinus durae matris, утворені розщепленням твердої оболони. Вони вистелені ендотелієм та заповнені венозною кров’ю. Окремі пазухи можуть пронизувати судини та нерви. Сукупність пазух формує систему венозних каналів, що сполучаються між собою.

Пазухи твердої оболонки головного мозку, sinus durae matris, є венозними каналами, що розміщені у розщепленні листків твердої мозкової оболони. Стінка пазух побудована з неоформленої щільної волокнистої сполучної тканини і вистелена зсередини ендотелієм. У пазухах відсутні клапани, натомість є неповні перегородки. У пазухи впадають усі інші внутрішньочерепні вени.

1. Верхня стрілова пазуха,sinus sagitalis superior, розміщується вздовж верхнього краю мозкового серпа від півнячого гребеня до стоку пазух. По боках верхня стрілова пазуха містить невеликі кишені - бічні лакуни(lacunae laterals). Закінчується на внутрішньому потиличному виступі стоком пазух.

2. Стік пазух,confluens sinuum, розміщений на внутрішньому потиличному виступі, де стикаються верхня стрілова, пряма, потилична та поперечна пазухи.

3. Поперечна пазуха,sinus transverses, лежить в однойменній борозні потиличної кістки між стоком пазух та сигмоподібною пазухою.

4. Сигмоподібна пазуха,sinus sigmoideus, S-подібно вигинається між бічним кінцем поперечної пазухи і яремним отвором. Впадає у верхню цибулину яремної вени.

5. Потилична пазуха,sinus occipitalis, знаходиться у борозні однойменної пазухи потиличної кістки. В ній кров тече від стоку пазух до заднього краю великого потиличного отвору, де потилична пазуха роздвоюється на парну крайову пазуху.

6. Крайова пазуха, sinus marginalis, йде по краю великого потиличного отвору, з’єднує потиличну пазуху ззаду із сигмоподібною пазухою збоку.

7. Нижня стрілова пазуха,sinus sigittalis inferior, проходить дугоподібно спереду назад по нижньому вільному краю серпа великого мозку і впадає у пряму пазуху.

8. Пряма пазуха, sinus rectus,розміщена в місці прикріплення серпа великого мозку до намету мозочка. Утворюється внаслідок злиття нижньої стрілової пазухи та великої вени мозку.

9. Верхня кам’яниста пазуха, sinus petrosus superior, розміщена вздовж верхнього краю кам’янистої частини скроневої кістки, з’єднує печеристу пазуху із сигмоподібною пазухою.

10. Нижня кам’яниста пазуха,sinus petrosus inferior, з’єднує вздовж заднього краю кам’янистої частини скроневої кістки печеристу пазуху з яремним отвором.

11. Клино- тім’яна пазуха, sinus sphenoparietalis, йде від внутрішньої поверхні тім’яної кістки позаду вінцевого шва вздовж вільного краю малих крил клиноподібної кістки до печеристої пазухи.

12. Печериста пазуха, sinus cavernosus,парна, розміщена з обох боків турецького сідла. Порожнина пазухи містить велику кількість перегородок, що надають її внутрішній будові печеристого характеру. Пазуха оточує внутрішню сонну артерію та відвідний нерв, а своєю бічною стінкою – окоруховий,блоковий, очний та верхньощелепний нерви.

13. Передня та задня між печеристі пазухи, sinus intercavernosus anterior/ posterior, розміщені у турецькому сідлі навколо гіпофіза. Вони сполучають між собою печеристі пазухи.

14. Кам’янисто-лускова пазуха, sinus petrosquamosus, - мала пазуха, що йде від кам’янисто-лускової щілини до печеристої пазухи.

Смотрите также файлы

Anatomia_vse_mod_voprosy.doc

anatomia.doc

фізіологія.doc

ФІЗІОЛОГІЯ ТРАВЛЕННЯ.doc

ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПОРУШЕННЯ МЕНСТРУАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ.doc

Файл: Анатомія модульні питання.docx

66. Рельєф (борозни та звивини) нижньої поверхні півкуль головного мозку; описати і продемонструвати на препараті.