Файл: Анатомія модульні питання.docx

Частини: Шийка матки має довжину 3 – 4 см і поділяється на 2 частини – над піхвову і піхвову. Верхні дві третини шийки матки розташовані вище піхви, називаються над піхвовою частиною шийки (portio supravaginalis cervicis). Піхвова частина шийки (portio vaginalis cervicis) розташована в піхві і охоплена її склепінням.

Слизова оболонка каналу шийки матки утворює одну велику поздовжню складку, від якої в обидва боки відходять під гострим кутом дрібніші пальмоподібні складки (plicae palmatae).

12. Маткова труба: топографія, частини, будова стінки, відношення до очеревини, функції. Рентгенанатомія маткових труб.

Топографія: Маткова руба розташована майже горизонтально в порожнині малого таза біля верхнього краю широкої маткової зв’язки, збоку від матки.

Частини: Маткова труба має 4 частини:

- Початковою, розширеною її частиною є лійка маткової труби (infundibulum tubae uterinae);

- Найдовша частина – ампула маткової труби (ampulla tubae uterinae);

- Найкоротша частина – перешийок маткової труби (isthmus tubae uterinae)

- Кінцевим відділом маткової труби є маткова частина (pars uterina).

Стінка маткової труби складається з трьох оболонок – слизової, м’язової і серозної. Слизова оболонка (tunica mucosa) утворює розгалужені поздовжні трубні складки (plicae tubariae). М’язова оболонка (tunica muscularis), що складається з внутрішнього колового (stratum internum circulare) і зовнішнього поздовжнього (stratun externum longitudinale ) шарів. Зовні маткова труба вкрита серозною оболонкою (tunica serosa) з підсерозним прошарком (tela subserosa). Маткова труба вкрита очеревиною з усіх боків – інтраперитонеально.

Маткова труба виконує функції транспортування яйцеклітини і сперматозоїдів, створення сприятливого середовища для процесу запліднення яйцеклітини.

13. Піхва: топографія, склепіння, будова стінки;

Топографія: Піхва розташована в порожнині малого таза, простягається від матки до соромітної щілини, проходячи через сечо – статеву ділянку промежини.

Верхня частина, що охоплює піхвову частину шийки матки, називається склепінням піхви () і має передню, задню і дві бічні частини.

Стінка піхви складається зх. 3 оболонок: слизової, м’язової і зовнішньої – губчастої, у якій відсутні залози. Слизова оболонка (tunica mucosa) – зростається з м’язовою і утворює численні поперечні піхвові зморшки (rugae vaginales). М’язова оболонка(tunica muscularis). Зовнішня оболонка піхви побудована з пухкої сполучної тканини, в ній розташоване потужне піхвове венозне сплетення (plexus venosus vaginalis), тому її називають губчастою оболонкою.

14. Рудиментарні додатки яєчника: над’яєчник, прияєчник, їх топографія і утворення.

Над’яєчник і при яєчник є залишками канальців первинної нирки і мезонефральної протоки.

Над’яєчник (epoophoron) – розміщений між листками широкої маткової зв’язки в бічній ділянці брижі маткової труби і складається з поздовжньої протоки – протоки Партнера – поперечних проточок (ductuli transversi)

Прияєчник (paraophoron)має вигляд невеликого жовтуватого вузлика і розташований при середньо від над яєчника між листками широкої маткової зв’язки. Прияєчник складається з невеликих покрученихі замкнутих з кінців трубочок.

15. Зовнішні жіночі статеві органи: топографія, будова.

До зовнішніх жіночих статевих органів (organa genitalia feminine externa) належить жіноча соромітна ділянка, або вульва (pudendum femininum, vulva) і клітор (clitoris).

До жіночої соромітної ділянки, або вульви належить лобкове підвищення, великі і малі соромітні губи, присінок піхви і дівоча перетинка.

Лобкове підвищення (mons pubis) обмежоване зверху лобковою борозною, а з боків і знизу тазо – стегновими борознами. Утворене горбками лобкових кісток з добре розвиненою підшкірною клітковиною..

Великі соромітні губи (labia majora pudendi) обмежовують з боків соромітну щілину (rima pudendi) і з’єднуються між собою спайками передньою та задньою (comissurae labiorum anterior et posterior).

Малі соромітні губи (labia minora pudendi) – це дві тонкі складки, які лежать при середньо від великих соромітних губ і паралельно до них, обмежовуючи присінок піхви.

Присінок піхви (vestibulum vaginae) – це човноподібне заглиблення між малими соромітними губами.

Клітор (clitoris) – рудиментарний гомолог печеристих тіл статевого члена між передньою спайкою соромітних губ та зовнішнім вічком сечівника. Він складається з головки з передньою шкірочкою, печеристих тіл та ніжок.

16. Жіноча соромітна ділянка (вульва): топографія і будова компонентів, що її утворюють.

Великі соромітні губи (labia majora pudendi)- це дві пружні дугоподібні складки шкіри, що обмежовують з боків соромітну щілину (rima pudendi). Спереду та ззаду обидві великі соромітні губи з’єднуються між собою відповідно передньою спайкою губ (comissura labiorum anterior) і задньою спайкою губ (comissura labiorum posterior). Задня спайка губ продовжується у шов промежини (raphe perinei).

Малі соромітні губи (labia minora pudendi) – це дві тонкі складки, які лежать при середньо від великих соромітних губ і паралельно до них, обмежовуючи присінок піхви. Верхньопередній кінець кожної малої соромітної губи розділяється на дві ніжки, що спрямовані до клітора.

Присінок піхви (vestibulum vaginae) – це човноподібне заглиблення між малими соромітними губами. У задній ділянці присінка попереду вуздечки соромітних губ помітна ямка присінка піхви (fossa vestibili vaginae).

17. Присінок піхви: межі, що в нього відкривається?

Присінок піхви (vestibulum vaginae) – це човноподібне заглиблення між малими соромітними губами, обмежоване попереду клітором, позаду – вуздечкою соромітних губ, з боків присередніми поверхнями малих соромітних губ. У задній ділянці присінка попереду вуздечки соромітних губ помітна ямка присінка піхви (fossa vestibuli vaginae). Між клітором і отвором піхви на вершині невеликого сосочка відкривається зовнішнє вічко сечівника (ostium urethrae externum). З боків від зовнішнього вічка сечівника відкриваються при сечівникові протоки (ductus paraurethrales).

18. Молочні залози: топографія, будова: описати і продемонструвати на препаратах.

Грудь (mamma) статевозрілої (що не народжувала) жінки має вигляд більш або менш правильної півкулі, розміщеної на передній поверхні m. Pectoralis major і частково на m. serratus anterior між 3 і 4 (рідше 7) ребрами.

Власне молочна залоза, яка складає основу жіночих грудей, називається тілом молочної залози (corpus mammae) і являє собою щільне тіло у формі опуклого диска, оточене шаром жиру (capsula adiposa). Тіло молочної залози складається з 15 – 20 окремих конусоподібних часток. Кожна частка складається з часточок (lobuli mammae). Кожна часточка складається з альвеол.

19. Чоловічі статеві органи: класифікація.

Чоловіча статева система складається з внутрішніх чоловічих статевих органів (systema genitalia maskulina interna): яєчка (testis), над’яєчка (epididymis), сім’явиносної протоки (ductus deferens), пухирчастої залози (glandula vesiculosa), передміхурової залози (prostata), цибулино – сечівникової залози (glandula bulbourethralis) і сімяного канатика (funiculus spermaticus) та зовнішніх чоловічих статевих органів (organa genitalia masculine externa): калитки (scrotum) і статевого члена (penis).

20. Джерела і механізми розвитку яєчка. Стадії розвитку яєчка. Вади розвитку яєчка.

Яєчка починають утворюватися на 6 тижні ембріогенезу. Від обох статевих валиків у кожну первинну нирку вростають тяжі епітеліальних клітин – статеві шнури, у товщі яких містяться гоноцитобласти. Зі статевих шнурів утворюються звивисті і прямі сім’яні трубочки, а також сітка яєчка. З мезонефральної протоки розвивається протока над’яєчка, сім’явиносна і сім’явипорскувальна протоки, а також пухирчаста залоза.

Вади розвитку: Бувають випадки, коли одне чи обидва яєчка недорозвинені, або їх немає в калитці у зв’язку з затримкою їх опускання. Затриматися в порожнині таза або в пахвинному каналі може одне яєчко чи навіть обидва яєчка (крипторхізм). Іноді під час опускання яєчко залишається в незвичному місці – у черевній порожнині, під шкірою промежини або навіть під шкірою в ділянці зовнішнього кільця стегнового каналу – підшкірного розтвору.

21. Процес опускання яєчка. Вади розвитку яєчка. Оболонки яєчка. Яким шарам передньої черевної стінки вони відповідають?

Опускання статевих залоз – яєчок і яєчників (descensus testis et ovarium)забезпечує статево – пахвинна зв’язка (lig. genitoinguinale), яка містить гладкі міозит і еластичні волокна. У чоловіків ця зв’язка називається напрямною зв’язкою яєчка (gubernaculum testis).

Смотрите также файлы

Anatomia_vse_mod_voprosy.doc

anatomia.doc

фізіологія.doc

ФІЗІОЛОГІЯ ТРАВЛЕННЯ.doc

ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПОРУШЕННЯ МЕНСТРУАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ.doc