ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 06.07.2024
Просмотров: 686
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
2. Класифікація внутрішніх органів.
5 Загальні закономірності будови зовнішньої оболонки стінки трубчастих органів, дати
8.Розвиток ротової порожнини та її похідних. Вади розвитку ротової порожнини.
11. Тверде піднебіння (palatumdurum)
12. М’яке піднебіння (palatummolle)/ піднебінна завіска (vellumpalatinum).
15. Ембріологічна та анатомічна класифікації м’язів язика, їх морфо-функціональна
16Зуби: частини зуба, тканини зуба. Періодонт, пародонт, зубний орган: визначення.
17. Постійні зуби: формула, характеристика видів зубів
20.Ротові залози: класифікація. Привушна залоза: топографія, будова; описати і
21. Під’язикова залоза: топографія, будова; описати і продемонструвати на препаратах.
22. Піднижньощелепна залоза: топографія, будова;
23.Зів (fauces). Межі, сполучення
31. Ділянки передньої черевної стінки.
35. Тонка кишка (intestinum tenue). Поч. Від воротаря шлунка на рівні між тілами 12 гр.Хр – 1 п.Хр.
36. Дванадцятипала кишка(duodenum) частини, іх топографія.
38.Тонка кишка: будова слизової оболонки тонкої кишки.
39. Дванадцятипала кишка: особливості будови слизової оболонки.
40.Товста кишка: відділи, їх топографія (голотопія, синтопія);
42. Сліпа кишка: топографія (голотопія, синтопія), особливості будови;
43.Частини та згини ободової кишки ,їх топографія ( голотопія, сінтопія), відношення до очеревини.
45. Пряма кишка: частини, згини, відношення до очеревини, топографія у чоловіків і у жінок;
46.Пряма кишка: особливості будови слизової, м’язової і зовнішньої оболонок.
47.Зовнішні ознаки товстої кишки;
48.Розвиток печінки в ембріогенезі.
49.Печінка: зовнішня будова; рельєф діафрагмової і нутрощевої поверхонь;
51. Печінка: внутрішня будова ( частки, частини, сегменти, часточки).
52.Печінка: утворення і шліхи відтоку жовчі
55. Розвиток підшлункової залози в ембріогенезі
57. Екзокринні та ендокринні відділи підшлункової залози, шляхи виведення продуктів їх діяльності.
59. Очеревина: загальна характеристика. Чепці, зв’язки, брижі, їх будова та утворення;
1.Які органи належать до дихальної системи?
2. Що належить до верхніх дихальних шляхів?
3. Розвиток органів дихальної системи в ембріогенезі.
4. . Особливості будови стінки трубчастих органів дихальної системи
10. Носова порожнина: функціональні частини, їх будова і функції;
11. Гортань: топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія
12. Гортань: хрящі, суглоби, зв’язки, м’язи, їх будова
14. Порожнина гортані: частини, їх будова, межі
15. Голосова щілина: межі, утворення, частини
16. Функції гортані, теорії голосоутворення.
17. Трахея: і бронхи: топографія, будова стінки;
18. Легені: топографія, зовнішня будова ;
19. Корінь легені: топографія, склад.
20. Легені: частки, бронхо-легеневі сегменти, часточки; їх будова. Рентгенанатомія легень.
21. Бронхіальне дерево: розгалуження, будова стінки, функції.
22. Альвеолярне дерево: розгалуження, будова стінки.
24. Плевра: загальна характеристика, функції; плевральна порожнина, її закутки.
26. Середостіння: визначення; класифікація за міжнародною анатомічною номенклатурою.
1. Які органи належать до сечової системи, їх функції.
3. Джерело, термін і механізми розвитку переднирки.
4. Джерело, термін і механізми розвитку первинної нирки. Її похідні.
5. Джерело, термін і механізми розвитку остаточної нирки.
6. Джерела і механізми розвитку сечоводів, сечового міхура.
7. Вади розвитку нирок, сечоводів і сечового міхура: механізми їх утворення
8 Нирки: зовнішня будова; описати і продемонструвати на препараті.
10. Нирки: оболонки нирки. Описати фасцію нирки
11. Нирки: фіксуючий апарат нирки.
12. Нирки: будова нирки на фронтальному розтині;
13. Нирки: структурно-функціональна одиниця нирки, її складові частини.
14. Нирки: кровоносна система нирки.
15. Нирки: шляхи виділення сечі (компоненти екскреторних шляхів нирки).
17. Сечовід: частини, топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія
18. Сечовід: будова стінки; звуження; ентген анатомія сечовода.
22. Жіночий сечівник; топографія, будова стінки.
1.Органи жіночої статевої системи: топографічна класифікація.
2.Джерела і механізми розвитку яєчника. Стадії розвитку яєчника
4. Розвиток матки в ембріогенезі. Вади розвитку.
4.Джерело і механізми розвитку піхви. Вади розвитку.
6. Джерела і механізми розвитку зовнішніх статевих органів. Вади розвитку.
7. Які органи статевої системи розвиваються з парамезонефральної протоки?
8. Яєчник: топографія, зв’язки, будова, функції;
11. Шийка матки: частини, особливості будови слизової оболонки;
13. Піхва: топографія, склепіння, будова стінки;
14. Рудиментарні додатки яєчника: над’яєчник, прияєчник, їх топографія і утворення.
15. Зовнішні жіночі статеві органи: топографія, будова.
17. Присінок піхви: межі, що в нього відкривається?
18. Молочні залози: топографія, будова: описати і продемонструвати на препаратах.
19. Чоловічі статеві органи: класифікація.
20. Джерела і механізми розвитку яєчка. Стадії розвитку яєчка. Вади розвитку яєчка.
20. Джерела і механізми розвитку передміхурової залози і цибулинно-сечівникових залоз.
21. Джерела і механізми розвитку зовнішніх чоловічих статевих органів. Вади розвитку.
22. Джерела і механізми розвитку чоловічого сечівника. Вади розвитку.
27. Яєчко: внутрішня будова, функції; описати і продемонструвати на препараті.
28. Над'яєчко: топографія, частини, будова, функції
31. Сім'явипорскувальна протока: її утворення. Куди вона відкривається?
32. Назвіть послідовно шляхи виведення сімені.
35. Передміхурова залоза: частини, внутрішня будова, функції.
37. Чоловічий сечівник: частини, їх топографія, звуження і розширення
38. Чоловічий сечівник: будова стінки;.
43. Промежина: частини, їх межі, описати і продемонструвати на препаратах
46. Сідничо-відхідникова ямка: її стінки, вміст.;
3. Види кісткового мозку: вікові особливості, топографія, функції.
13.Основні ознаки ендокринних залоз:
1.Розвиток головного мозку. Стадія 3 мозкових пухирців.
5. Ромбоподібний (задній) мозок ділиться на
5 Життєво важливі центри дихання та кровообігу (ядра блукаючого нерва).
22. Стовбур головного мозку: характеристика ядер черепних нервів
1. Мозочок: класифікація білої речовини; описати і продемонструвати на препаратах
2. Мозочок: склад верхніх мозочкових ніжок.
3. Мозочок: склад нижніх мозочкових ніжок.
4. Мозочок: склад середніх мозочкових ніжок.
5. Передній мозок: його похідні, продемонструвати на препараті.
7. Проміжний мозок: частини ( за філогенетичним розвитком) описати і продемонструвати на препаратах.
8. Таламічний мозок: частини, описати і продемонструвати на препаратах.
10. Метаталамус: частини, їх функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.
12. Шишкоподібна залоза: топографія, функції; описати і продемонструвати на препаратах.
13. Субталамус: частини, їх функціональне значення.
14. Гіпоталамус: частини, зовнішня будова;описати і продемонструвати на препаратах.
15. Гіпофіз: топографія, частини, функції.
16. Гіпоталамус: ядра, їх топографія, функціональне значення. Гіпоталамо-гіпофізарна система.
17. Третій шлуночок: розвиток, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.
1. Півкулі великого мозку: частини, описати і продемонструвати на препаратах.
2. Мозолисте тіло, його топографія, частини, функціональне значення;
3. Склепіння: його топографія, частини, функціональне значення;
7. Лімбічна система: компоненти, функціональне значення.
13. Біла речовина півкуль великого мозку: класифікація, функціональне значення.
63. Півкулі великого мозку: поверхні, частки, їх межі; описати і продемонструвати на препаратах.
71. Хемергічні структури головного та спинного мозку.
73. Відмінності між твердою оболоною головного і спинного мозку.
77. Шляхи відтоку венозної крові із синусів твердої оболони головного мозку.
78. Оболони головного мозку: міжоболонні простори, їх вміст.
79.Утворення і відтік спинномозкової рідини. Аномалї розвитку оболон головного мозку.
80. Підпавутинний простір: утворення, цистерни, сполучення.
81. Провідні шляхи цнс: визначення, класифікація.
82. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості : шлях епікритичної чутливості.
83. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості :шлях протопатичної чутливості
87. Низхідні провідні шляхи: класифікація.
88. Пірамідні шляхи: кірково-спинномозковий шлях.
89. Пірамідні шляхи: кірково-ядерний шлях.
90. Екстрапірамідна рухова система: центри, функції.
1. Орган нюху: будова, функції.
2.Орган смаку: будова, функції.
4. Очне яблуко: розвиток, аномалії розвитку, зовнішня будова.
5. Очне яблуко: оболонки , назвати і продемонструвати на препаратах.
7. Очне яблуко: судинна оболонка, її частини, будова, функції.
8. Очне яблуко: сітківка, її частини, будова, функції.
9. Заломлюючі середовища очного яблука: назвати, описати і продемонструвати на препаратах.
10. Камери очного яблука: межі, сполучення.
11. Утворення і шляхи циркуляції водянистої вологи камер очного яблука.
12. Додаткові структури ока, назвати, їх функції, продемонструвати на препаратах.
13. Додаткові структури ока: кон’юнктива, її частини, функції, склепіння.
15. Сльозовий апарат: частини, топографія, функції; шляхи відтоку сліз.
16. Іі пара черепних нервів: утворення, топографія.
17. Провідні шляхи зорового аналізатора.
19. Зовнішнє вухо: його частини і будова; описати і продемонструвати на препаратах.
20. Зовнішнє вухо: вушна раковина, будова, функції;описати і продемонструвати на препаратах
21. Зовнішнє вухо: зовнішній слуховий хід, частини, межі, будова.
22. Барабанна перетинка: топографія, частини, будова, функції.
23. Середнє вухо: частини, назвати і продемонструвати на препаратах.
26.Слухова труба: топографія, частини, сполучення, будова; описати і продемонструвати на препаратах.
33. Ендолімфатичний простір: утворення, вміст, сполучення.
34. Перетинчастий лабіринт: присінковий лабіринт, його частини, топографія, будова, функцї.
35. Перетинчастий лабіринт: півколові протоки, їх топографія, частини, будова, функції.
36. Перетинчастий лабіринт: завитковий лабіринт, стінки, їх будова, функції
37. Описати шляхи проходження звукових коливань.
11. Шийка матки: частини, особливості будови слизової оболонки;
Частини: Шийка матки має довжину 3 – 4 см і поділяється на 2 частини – над піхвову і піхвову. Верхні дві третини шийки матки розташовані вище піхви, називаються над піхвовою частиною шийки (portio supravaginalis cervicis). Піхвова частина шийки (portio vaginalis cervicis) розташована в піхві і охоплена її склепінням.
Слизова оболонка каналу шийки матки утворює одну велику поздовжню складку, від якої в обидва боки відходять під гострим кутом дрібніші пальмоподібні складки (plicae palmatae).
12. Маткова труба: топографія, частини, будова стінки, відношення до очеревини, функції. Рентгенанатомія маткових труб.
Топографія: Маткова руба розташована майже горизонтально в порожнині малого таза біля верхнього краю широкої маткової зв’язки, збоку від матки.
Частини: Маткова труба має 4 частини:
- Початковою, розширеною її частиною є лійка маткової труби (infundibulum tubae uterinae);
- Найдовша частина – ампула маткової труби (ampulla tubae uterinae);
- Найкоротша частина – перешийок маткової труби (isthmus tubae uterinae)
- Кінцевим відділом маткової труби є маткова частина (pars uterina).
Стінка маткової труби складається з трьох оболонок – слизової, м’язової і серозної. Слизова оболонка (tunica mucosa) утворює розгалужені поздовжні трубні складки (plicae tubariae). М’язова оболонка (tunica muscularis), що складається з внутрішнього колового (stratum internum circulare) і зовнішнього поздовжнього (stratun externum longitudinale ) шарів. Зовні маткова труба вкрита серозною оболонкою (tunica serosa) з підсерозним прошарком (tela subserosa). Маткова труба вкрита очеревиною з усіх боків – інтраперитонеально.
Маткова труба виконує функції транспортування яйцеклітини і сперматозоїдів, створення сприятливого середовища для процесу запліднення яйцеклітини.
13. Піхва: топографія, склепіння, будова стінки;
Топографія: Піхва розташована в порожнині малого таза, простягається від матки до соромітної щілини, проходячи через сечо – статеву ділянку промежини.
Верхня частина, що охоплює піхвову частину шийки матки, називається склепінням піхви () і має передню, задню і дві бічні частини.
Стінка піхви складається зх. 3 оболонок: слизової, м’язової і зовнішньої – губчастої, у якій відсутні залози. Слизова оболонка (tunica mucosa) – зростається з м’язовою і утворює численні поперечні піхвові зморшки (rugae vaginales). М’язова оболонка(tunica muscularis). Зовнішня оболонка піхви побудована з пухкої сполучної тканини, в ній розташоване потужне піхвове венозне сплетення (plexus venosus vaginalis), тому її називають губчастою оболонкою.
14. Рудиментарні додатки яєчника: над’яєчник, прияєчник, їх топографія і утворення.
Над’яєчник і при яєчник є залишками канальців первинної нирки і мезонефральної протоки.
Над’яєчник (epoophoron) – розміщений між листками широкої маткової зв’язки в бічній ділянці брижі маткової труби і складається з поздовжньої протоки – протоки Партнера – поперечних проточок (ductuli transversi)
Прияєчник (paraophoron)має вигляд невеликого жовтуватого вузлика і розташований при середньо від над яєчника між листками широкої маткової зв’язки. Прияєчник складається з невеликих покрученихі замкнутих з кінців трубочок.
15. Зовнішні жіночі статеві органи: топографія, будова.
До зовнішніх жіночих статевих органів (organa genitalia feminine externa) належить жіноча соромітна ділянка, або вульва (pudendum femininum, vulva) і клітор (clitoris).
До жіночої соромітної ділянки, або вульви належить лобкове підвищення, великі і малі соромітні губи, присінок піхви і дівоча перетинка.
Лобкове підвищення (mons pubis) обмежоване зверху лобковою борозною, а з боків і знизу тазо – стегновими борознами. Утворене горбками лобкових кісток з добре розвиненою підшкірною клітковиною..
Великі соромітні губи (labia majora pudendi) обмежовують з боків соромітну щілину (rima pudendi) і з’єднуються між собою спайками передньою та задньою (comissurae labiorum anterior et posterior).
Малі соромітні губи (labia minora pudendi) – це дві тонкі складки, які лежать при середньо від великих соромітних губ і паралельно до них, обмежовуючи присінок піхви.
Присінок піхви (vestibulum vaginae) – це човноподібне заглиблення між малими соромітними губами.
Клітор (clitoris) – рудиментарний гомолог печеристих тіл статевого члена між передньою спайкою соромітних губ та зовнішнім вічком сечівника. Він складається з головки з передньою шкірочкою, печеристих тіл та ніжок.
16. Жіноча соромітна ділянка (вульва): топографія і будова компонентів, що її утворюють.
До жіночої соромітної ділянки, або вульви належить лобкове підвищення, великі і малі соромітні губи, присінок піхви і дівоча перетинка.
Лобкове підвищення (mons pubis) обмежоване зверху лобковою борозною, а з боків і знизу тазо – стегновими борознами. Утворене горбками лобкових кісток з добре розвиненою підшкірною клітковиною..
Великі соромітні губи (labia majora pudendi)- це дві пружні дугоподібні складки шкіри, що обмежовують з боків соромітну щілину (rima pudendi). Спереду та ззаду обидві великі соромітні губи з’єднуються між собою відповідно передньою спайкою губ (comissura labiorum anterior) і задньою спайкою губ (comissura labiorum posterior). Задня спайка губ продовжується у шов промежини (raphe perinei).
Малі соромітні губи (labia minora pudendi) – це дві тонкі складки, які лежать при середньо від великих соромітних губ і паралельно до них, обмежовуючи присінок піхви. Верхньопередній кінець кожної малої соромітної губи розділяється на дві ніжки, що спрямовані до клітора.
Присінок піхви (vestibulum vaginae) – це човноподібне заглиблення між малими соромітними губами. У задній ділянці присінка попереду вуздечки соромітних губ помітна ямка присінка піхви (fossa vestibili vaginae).
17. Присінок піхви: межі, що в нього відкривається?
Присінок піхви (vestibulum vaginae) – це човноподібне заглиблення між малими соромітними губами, обмежоване попереду клітором, позаду – вуздечкою соромітних губ, з боків присередніми поверхнями малих соромітних губ. У задній ділянці присінка попереду вуздечки соромітних губ помітна ямка присінка піхви (fossa vestibuli vaginae). Між клітором і отвором піхви на вершині невеликого сосочка відкривається зовнішнє вічко сечівника (ostium urethrae externum). З боків від зовнішнього вічка сечівника відкриваються при сечівникові протоки (ductus paraurethrales).
18. Молочні залози: топографія, будова: описати і продемонструвати на препаратах.
Грудь (mamma) статевозрілої (що не народжувала) жінки має вигляд більш або менш правильної півкулі, розміщеної на передній поверхні m. Pectoralis major і частково на m. serratus anterior між 3 і 4 (рідше 7) ребрами.
Власне молочна залоза, яка складає основу жіночих грудей, називається тілом молочної залози (corpus mammae) і являє собою щільне тіло у формі опуклого диска, оточене шаром жиру (capsula adiposa). Тіло молочної залози складається з 15 – 20 окремих конусоподібних часток. Кожна частка складається з часточок (lobuli mammae). Кожна часточка складається з альвеол.
19. Чоловічі статеві органи: класифікація.
Чоловіча статева система складається з внутрішніх чоловічих статевих органів (systema genitalia maskulina interna): яєчка (testis), над’яєчка (epididymis), сім’явиносної протоки (ductus deferens), пухирчастої залози (glandula vesiculosa), передміхурової залози (prostata), цибулино – сечівникової залози (glandula bulbourethralis) і сімяного канатика (funiculus spermaticus) та зовнішніх чоловічих статевих органів (organa genitalia masculine externa): калитки (scrotum) і статевого члена (penis).
20. Джерела і механізми розвитку яєчка. Стадії розвитку яєчка. Вади розвитку яєчка.
Яєчка починають утворюватися на 6 тижні ембріогенезу. Від обох статевих валиків у кожну первинну нирку вростають тяжі епітеліальних клітин – статеві шнури, у товщі яких містяться гоноцитобласти. Зі статевих шнурів утворюються звивисті і прямі сім’яні трубочки, а також сітка яєчка. З мезонефральної протоки розвивається протока над’яєчка, сім’явиносна і сім’явипорскувальна протоки, а також пухирчаста залоза.
Вади розвитку: Бувають випадки, коли одне чи обидва яєчка недорозвинені, або їх немає в калитці у зв’язку з затримкою їх опускання. Затриматися в порожнині таза або в пахвинному каналі може одне яєчко чи навіть обидва яєчка (крипторхізм). Іноді під час опускання яєчко залишається в незвичному місці – у черевній порожнині, під шкірою промежини або навіть під шкірою в ділянці зовнішнього кільця стегнового каналу – підшкірного розтвору.
21. Процес опускання яєчка. Вади розвитку яєчка. Оболонки яєчка. Яким шарам передньої черевної стінки вони відповідають?
Опускання статевих залоз – яєчок і яєчників (descensus testis et ovarium)забезпечує статево – пахвинна зв’язка (lig. genitoinguinale), яка містить гладкі міозит і еластичні волокна. У чоловіків ця зв’язка називається напрямною зв’язкою яєчка (gubernaculum testis).