ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 06.07.2024
Просмотров: 664
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
2. Класифікація внутрішніх органів.
5 Загальні закономірності будови зовнішньої оболонки стінки трубчастих органів, дати
8.Розвиток ротової порожнини та її похідних. Вади розвитку ротової порожнини.
11. Тверде піднебіння (palatumdurum)
12. М’яке піднебіння (palatummolle)/ піднебінна завіска (vellumpalatinum).
15. Ембріологічна та анатомічна класифікації м’язів язика, їх морфо-функціональна
16Зуби: частини зуба, тканини зуба. Періодонт, пародонт, зубний орган: визначення.
17. Постійні зуби: формула, характеристика видів зубів
20.Ротові залози: класифікація. Привушна залоза: топографія, будова; описати і
21. Під’язикова залоза: топографія, будова; описати і продемонструвати на препаратах.
22. Піднижньощелепна залоза: топографія, будова;
23.Зів (fauces). Межі, сполучення
31. Ділянки передньої черевної стінки.
35. Тонка кишка (intestinum tenue). Поч. Від воротаря шлунка на рівні між тілами 12 гр.Хр – 1 п.Хр.
36. Дванадцятипала кишка(duodenum) частини, іх топографія.
38.Тонка кишка: будова слизової оболонки тонкої кишки.
39. Дванадцятипала кишка: особливості будови слизової оболонки.
40.Товста кишка: відділи, їх топографія (голотопія, синтопія);
42. Сліпа кишка: топографія (голотопія, синтопія), особливості будови;
43.Частини та згини ободової кишки ,їх топографія ( голотопія, сінтопія), відношення до очеревини.
45. Пряма кишка: частини, згини, відношення до очеревини, топографія у чоловіків і у жінок;
46.Пряма кишка: особливості будови слизової, м’язової і зовнішньої оболонок.
47.Зовнішні ознаки товстої кишки;
48.Розвиток печінки в ембріогенезі.
49.Печінка: зовнішня будова; рельєф діафрагмової і нутрощевої поверхонь;
51. Печінка: внутрішня будова ( частки, частини, сегменти, часточки).
52.Печінка: утворення і шліхи відтоку жовчі
55. Розвиток підшлункової залози в ембріогенезі
57. Екзокринні та ендокринні відділи підшлункової залози, шляхи виведення продуктів їх діяльності.
59. Очеревина: загальна характеристика. Чепці, зв’язки, брижі, їх будова та утворення;
1.Які органи належать до дихальної системи?
2. Що належить до верхніх дихальних шляхів?
3. Розвиток органів дихальної системи в ембріогенезі.
4. . Особливості будови стінки трубчастих органів дихальної системи
10. Носова порожнина: функціональні частини, їх будова і функції;
11. Гортань: топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія
12. Гортань: хрящі, суглоби, зв’язки, м’язи, їх будова
14. Порожнина гортані: частини, їх будова, межі
15. Голосова щілина: межі, утворення, частини
16. Функції гортані, теорії голосоутворення.
17. Трахея: і бронхи: топографія, будова стінки;
18. Легені: топографія, зовнішня будова ;
19. Корінь легені: топографія, склад.
20. Легені: частки, бронхо-легеневі сегменти, часточки; їх будова. Рентгенанатомія легень.
21. Бронхіальне дерево: розгалуження, будова стінки, функції.
22. Альвеолярне дерево: розгалуження, будова стінки.
24. Плевра: загальна характеристика, функції; плевральна порожнина, її закутки.
26. Середостіння: визначення; класифікація за міжнародною анатомічною номенклатурою.
1. Які органи належать до сечової системи, їх функції.
3. Джерело, термін і механізми розвитку переднирки.
4. Джерело, термін і механізми розвитку первинної нирки. Її похідні.
5. Джерело, термін і механізми розвитку остаточної нирки.
6. Джерела і механізми розвитку сечоводів, сечового міхура.
7. Вади розвитку нирок, сечоводів і сечового міхура: механізми їх утворення
8 Нирки: зовнішня будова; описати і продемонструвати на препараті.
10. Нирки: оболонки нирки. Описати фасцію нирки
11. Нирки: фіксуючий апарат нирки.
12. Нирки: будова нирки на фронтальному розтині;
13. Нирки: структурно-функціональна одиниця нирки, її складові частини.
14. Нирки: кровоносна система нирки.
15. Нирки: шляхи виділення сечі (компоненти екскреторних шляхів нирки).
17. Сечовід: частини, топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія
18. Сечовід: будова стінки; звуження; ентген анатомія сечовода.
22. Жіночий сечівник; топографія, будова стінки.
1.Органи жіночої статевої системи: топографічна класифікація.
2.Джерела і механізми розвитку яєчника. Стадії розвитку яєчника
4. Розвиток матки в ембріогенезі. Вади розвитку.
4.Джерело і механізми розвитку піхви. Вади розвитку.
6. Джерела і механізми розвитку зовнішніх статевих органів. Вади розвитку.
7. Які органи статевої системи розвиваються з парамезонефральної протоки?
8. Яєчник: топографія, зв’язки, будова, функції;
11. Шийка матки: частини, особливості будови слизової оболонки;
13. Піхва: топографія, склепіння, будова стінки;
14. Рудиментарні додатки яєчника: над’яєчник, прияєчник, їх топографія і утворення.
15. Зовнішні жіночі статеві органи: топографія, будова.
17. Присінок піхви: межі, що в нього відкривається?
18. Молочні залози: топографія, будова: описати і продемонструвати на препаратах.
19. Чоловічі статеві органи: класифікація.
20. Джерела і механізми розвитку яєчка. Стадії розвитку яєчка. Вади розвитку яєчка.
20. Джерела і механізми розвитку передміхурової залози і цибулинно-сечівникових залоз.
21. Джерела і механізми розвитку зовнішніх чоловічих статевих органів. Вади розвитку.
22. Джерела і механізми розвитку чоловічого сечівника. Вади розвитку.
27. Яєчко: внутрішня будова, функції; описати і продемонструвати на препараті.
28. Над'яєчко: топографія, частини, будова, функції
31. Сім'явипорскувальна протока: її утворення. Куди вона відкривається?
32. Назвіть послідовно шляхи виведення сімені.
35. Передміхурова залоза: частини, внутрішня будова, функції.
37. Чоловічий сечівник: частини, їх топографія, звуження і розширення
38. Чоловічий сечівник: будова стінки;.
43. Промежина: частини, їх межі, описати і продемонструвати на препаратах
46. Сідничо-відхідникова ямка: її стінки, вміст.;
3. Види кісткового мозку: вікові особливості, топографія, функції.
13.Основні ознаки ендокринних залоз:
1.Розвиток головного мозку. Стадія 3 мозкових пухирців.
5. Ромбоподібний (задній) мозок ділиться на
5 Життєво важливі центри дихання та кровообігу (ядра блукаючого нерва).
22. Стовбур головного мозку: характеристика ядер черепних нервів
1. Мозочок: класифікація білої речовини; описати і продемонструвати на препаратах
2. Мозочок: склад верхніх мозочкових ніжок.
3. Мозочок: склад нижніх мозочкових ніжок.
4. Мозочок: склад середніх мозочкових ніжок.
5. Передній мозок: його похідні, продемонструвати на препараті.
7. Проміжний мозок: частини ( за філогенетичним розвитком) описати і продемонструвати на препаратах.
8. Таламічний мозок: частини, описати і продемонструвати на препаратах.
10. Метаталамус: частини, їх функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.
12. Шишкоподібна залоза: топографія, функції; описати і продемонструвати на препаратах.
13. Субталамус: частини, їх функціональне значення.
14. Гіпоталамус: частини, зовнішня будова;описати і продемонструвати на препаратах.
15. Гіпофіз: топографія, частини, функції.
16. Гіпоталамус: ядра, їх топографія, функціональне значення. Гіпоталамо-гіпофізарна система.
17. Третій шлуночок: розвиток, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.
1. Півкулі великого мозку: частини, описати і продемонструвати на препаратах.
2. Мозолисте тіло, його топографія, частини, функціональне значення;
3. Склепіння: його топографія, частини, функціональне значення;
7. Лімбічна система: компоненти, функціональне значення.
13. Біла речовина півкуль великого мозку: класифікація, функціональне значення.
63. Півкулі великого мозку: поверхні, частки, їх межі; описати і продемонструвати на препаратах.
71. Хемергічні структури головного та спинного мозку.
73. Відмінності між твердою оболоною головного і спинного мозку.
77. Шляхи відтоку венозної крові із синусів твердої оболони головного мозку.
78. Оболони головного мозку: міжоболонні простори, їх вміст.
79.Утворення і відтік спинномозкової рідини. Аномалї розвитку оболон головного мозку.
80. Підпавутинний простір: утворення, цистерни, сполучення.
81. Провідні шляхи цнс: визначення, класифікація.
82. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості : шлях епікритичної чутливості.
83. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості :шлях протопатичної чутливості
87. Низхідні провідні шляхи: класифікація.
88. Пірамідні шляхи: кірково-спинномозковий шлях.
89. Пірамідні шляхи: кірково-ядерний шлях.
90. Екстрапірамідна рухова система: центри, функції.
1. Орган нюху: будова, функції.
2.Орган смаку: будова, функції.
4. Очне яблуко: розвиток, аномалії розвитку, зовнішня будова.
5. Очне яблуко: оболонки , назвати і продемонструвати на препаратах.
7. Очне яблуко: судинна оболонка, її частини, будова, функції.
8. Очне яблуко: сітківка, її частини, будова, функції.
9. Заломлюючі середовища очного яблука: назвати, описати і продемонструвати на препаратах.
10. Камери очного яблука: межі, сполучення.
11. Утворення і шляхи циркуляції водянистої вологи камер очного яблука.
12. Додаткові структури ока, назвати, їх функції, продемонструвати на препаратах.
13. Додаткові структури ока: кон’юнктива, її частини, функції, склепіння.
15. Сльозовий апарат: частини, топографія, функції; шляхи відтоку сліз.
16. Іі пара черепних нервів: утворення, топографія.
17. Провідні шляхи зорового аналізатора.
19. Зовнішнє вухо: його частини і будова; описати і продемонструвати на препаратах.
20. Зовнішнє вухо: вушна раковина, будова, функції;описати і продемонструвати на препаратах
21. Зовнішнє вухо: зовнішній слуховий хід, частини, межі, будова.
22. Барабанна перетинка: топографія, частини, будова, функції.
23. Середнє вухо: частини, назвати і продемонструвати на препаратах.
26.Слухова труба: топографія, частини, сполучення, будова; описати і продемонструвати на препаратах.
33. Ендолімфатичний простір: утворення, вміст, сполучення.
34. Перетинчастий лабіринт: присінковий лабіринт, його частини, топографія, будова, функцї.
35. Перетинчастий лабіринт: півколові протоки, їх топографія, частини, будова, функції.
36. Перетинчастий лабіринт: завитковий лабіринт, стінки, їх будова, функції
37. Описати шляхи проходження звукових коливань.
23.Зів (fauces). Межі, сполучення
Отвір, обмежований піднебінним язичком і коренем язика. Через зів власне ротова порожнина сполучається з ротовою частиною глотки.
25, 26. Глотка (pharynx). Топографія, частини, їх сполучення; лімфатичне кільце глотки. Будова слизової, м’язової і зовнішньої оболонок.
Розт. попереду шийного відділу хребта,почин. від зовнішньої основи черепа до 6-7 шийного хребця. Тут переходить у стравохід –глотково-стравохідне звуження (constrictionpharyngooesophagealis). Верх. стінка - склепіння глотки (fornixpharynges) зрост. з зов. основою черепа. Задня стінка прилягає до перед. пов. шийних хребців, відокр. перед хребтовою пластинкою(laminaprevertebralis). Г. оточує навкологлотковий простір (spatiumperipharyngeum). Частина цього простору позаду – заглотковий простір (spatiumretropharyngeum). З боків від глотки – правий/лівий бічноглоткові/ бічний глотковий простір (spatiumlateropharyngeum/ s.pharyngeumlaterale). Порожнина глотки (cavitaspharyngis) Має: носову, ротову, гортанну частини. Носова (p. nasalispharyngis). Розт. на рівні 2-3 шийного хребців. На бічних стінках розт. глотковий отвір слухової труби (ostiumpharyngeumtubaeauditivae) – з’єд. глотку з барабанною порожниною серед. вуха. Відмеж. трубний валик(torustubaris), на пов. якого є трубно-глоткова та трубно-піднебінна складки(plicaesalpingopharyngeaetsalpingopalatina). Позаду валокарозт. глотковий закуток (recessuspharyngeus) – закуток Розенмюллера. Між ним і піднебінною завіскою розт. парний трубний мигдалик (tonsillatubaria). Між верх. і зад. стінками глотки розміщений непарний глотковий мигдалик (tonsillapharyngea). Ці 3 + піднебінний і язиковий утв. лімфоїдне кільце глотки (annuluslymphoideuspharyngis) –кільце Пирогова-Вальдейєра. Ротова (p. oralispharyngis). Розт. на рівні 3 шийного хребця. Простягається від піднебінної завіски до входу до гортані (adituslarynges). Від надгортанника до кореня язика розт.: серединна язиково-надгортанна складка (plicaglossoepigloticamediana), а з боків – 2 бічні надгортанні складки (plicaeglossoepigloticaelaterals). Між ними розт. надгортанні долинки (valleculaeepigloticae). Гортанна (p. laryngeapharyngis).Розт. на рівні 3-7 шийних хребців від рівня входу до гортані до нижнього краю перснеподібного хряща. Там через глотково-стравохідне звуження (constrictionpharyngooesophagealis) переходить у шлунок. З боків і вище виступу в стінці глотки розт. грушоподібні закутки (recessuspiriformes) – місця, де може затримуватися їжа. Стінка глотки склад. зі:
слизової оболонки. Виражена, містить багато змішаних залоз та глоткові лімфоїдні вузлики (nodulilymphoideipharyngeales)
підслизового прошарку. Не віражений, складок не утворює, оскільки зрощений з глотково-основною фасцією в носовій та ротовій частині.
м’язової оболонки. Склад. з поперечнопосмугованих м’язів, що йдуть у поздовжньому та поперечному напрямках
адвентиція
24, 27, 28. Первина кишка: розвиток, частини. Похідні головної (глоткові) кишки . тулубова кишка, її частини та похідні. Вади розвитку органів травного каналу. Розвиток травного каналу в ембріогенезі; джерела утворення слизової, м’язової і
зовнішньої оболонок.
У зародка людини після 20-ї доби розвитку кишкова ентодерма увт. первинну кишку, що починається і закінчується сліпо. В цей період зародок відокр. від поза зародкових органів, склад. з 3-х листків: мезо-, екто- та ентодерми. На 4-му тижні в ділянці голови виникає ротова ямка, у хвостовій частині – клоачна ямка. Обидві відділені від порожнини первинної кишки 2-шаровими перетинками, які утв. з екто- та ентодерми. На 4-5 тижні вони зникають. Після їх зникнення первинна кишка з 2 кінців тулуба сполучається з зовнішнім середовищем. У первинній кишці виділяють: головну і тулубову частини. Головна ділиться на ротову та глоткову частиниюЗ ротової частини первинної кишки утв. передня частина ротової порожнини. З глоткової кишки форм. епітеліальний покрив і залози глибоких відділів ротової порожнини і глотки. З передньої кишки форм. епітелій і залози стравоходу, шлунка, початк. частини 12-палої кишки. З середньої кишки – епітелій і залози тонкої, сліпої, висхідної, поперечної ободових кишок. З задньої кишки – залози і епітелій низхідної і сигмоподібної ободових кишок, прямої кишки. Вади розвитку
Вроджена кишкова непрохідність . Причини можна розділити на три групи: порушення формування самого кишечника, його трубки (її відсутність, стеноз, або наявність мембрани); аномалії повороту кишечника і її фіксації; пороки з боку інших внутрішніх органів, що призводять до здавленнякишечника (пухлини, аномалія розвитку підшлункової залози і т.д.). Слід вказати, що є так звана «доброякісна» непрохідність кишечника, це меконіевий ілеус. Закупорка просвіту кишечника дуже густим меконієм, причина досі невідома. Перехід із первинного ембріонального положення — фази фізіологічної ембріональної грижі — відбувається шляхом обертання кишкової трубки. Порушення цього процесу (його затримка) на різних етапах призводить до виникнення різних вад, які можуть бути причиною кишкової непрохідності. У разі затримки обертання на першому етапі дитина народжується з незавершеним поворотом кишок. При цьому середня кишка (від дванадцятипалої до середини поперечної ободової) залишається фіксованою в одній точці в проекції відходження верхньої брижової артерії. Петлі тонкої кишки розташовані в правій половині черевної порожнини, сліпої — в епігастральній ділянці під печінкою або в лівому підребер'ї, а товста кишка — зліва. За такої фіксації виникають умови для розвитку завороту навколо кореня брижі і для розвитку гострої странгуляційної кишкової непрохідності. Можливе поєднання стискання дванадцятипалої кишки і завороту навколо верхньої брижової артерії — синдром Ледда повний, за відсутності завороту — неповний. Атипове розташування сліпої кишки разом з червоподібним відростком ускладнює діагностику гострого апендициту в дітей старшого віку і навіть у дорослих. Та інші.
29.30. Стравохід (oesophagus). Стравохід: частини, їх топографія. Будова стінки; Анатомічні і фізіологічні звуження стравоходу.
Довжина – 22-30 см., діаметр – 3 см. Починається на рівні межі між 6-7 шийними хребцями, закінчується на рівні 11 грудного кардіальним отвором. Склад. з шийної, грудної і черевної частини. Шийна частина (p. cervicalis). Від між хребцевого диска між 6-7 ш.хр. до рінвя 1-2 гр.хр. Прилягає до хребта, розт. попереду перед хребтової пластинки шийної фасції і позаду трахеї, ліворуч від неї. Тут прилягають загальні сонні артерії, поворотні гортанні нерви. Грудна частина (p.thoracica). Найдовша, 15-18 см. Розт. на рівні тіл 9-10 гр.хр. У верх. середостінні прилягає до хребта, а верх. частина – до перетинчастої частини трахеї; ліворуч до стравоходу прилягає ліва середостінна частина пристінкової плеври. На рівні 4 гр.хр. (роздвоєння трахеї) стравохід найбільш відхилений вліво, прилягає до зад. пов. лівого головного бронха. Тут до стравоходу прилягає аорта. У нижньому задньому середостінні на рівні 5 гр.хр.стравохід розташований по серединній лінії. Нижче 5 гр.хр. стравохід розт. праворуч від грудної аорти. У ниж. відділі розм. попереду дещо зліва від аорти. Тут попереду прилягає осердя, справа – права середостінна частинка пристінкової плеври. Нижче 5 гр.хр. до нього зад. стінки підходить правий блукаючий нерв, до передньої – передній. Черевна частина (p.abdominalis). Найкоротша, 1-3см. Вкрита очеревиною, прилягає до лівої частки печінки. На рівні 11 грудного переходить у шлунок. Має 3 звуження:
глотково-стравохідне (constrictionpharyngooesophagealis): на рівні між 6 і 7 ш.хр
бронхо-аортальне звуження (c. broncho-aortica): між 4 і 5 гр.хр
діафрагмове звуження (c. phrenica/diaphragmatica): на рівні стравохідного розтвору діафрагми. Там є діафрагмово-стравохідна зв’язка (lig. phrenicooesophagealis).
Стінка склад. з:
слизова оболонка. Виражена, містить лімфоїдні вузлики та кінцеві відділи кардіальних залоз, що виділяють слизовий секрет.
підслизовий прошарок. Виражений, завдяки ньому слизова утв. поздовжні складки. Містить кінцеві секреторні відділи стравохідних залоз.
м’язова оболонка. У верх. третині утв. поперечнопосмугованими м’яз. волокнами, у серед. третині замінюється гладкими міозитами, у нижній третині – тількі гладкі міозити.Волокна розташовані в 2 шари: внутрішній коловий, зовнішній – поздовжній. Поздовжні м’яз. волокна груд. частини утв. парний персне-стравохідний сухожилок (tendocricooesophagealis), який кріп. до ниж. краю пластинки перснеподібного хряща.На рівні 4-5 гр.хр. утв. бронхо-стравохідний м’яз (m. bronchooesophageus), який кріп. до лівого бронха. На рівні воріт легень – парний плевро-стравохідний м’яз (m.pleurooesophageus)
адвентиція. Черевної частини – сероза із підсерозним прошарком.
31. Ділянки передньої черевної стінки.
????
32.33.34. Топографія. Будова стінки. Описати будову слизової.М’язової і серозної оболононок. Рентгеноанатомія.
Шлунок (gaster). Резервуар для їжі, де вона розщеплюється під впливом шлункового соку, що містить пепсин, хімозин, ліпазу та інші ферменти. Ендокринна ф-ція шлунка – секреція БАР (гістаміну, серотоніну та інших). Екскреторна ф-ція шлунка – через слизову у просвіт травного каналу виділяється сечовина, аміак, алкоголь. В шлунку виділяють: кардіальну частину/кардію (p.cardia/cardia), що має кардіальний отвір (ostiumcardiacum) (10-11 гр.хр); дно/склепіння шлунка (fundus/fornixgastricus); тіло шлунка (corpusgastricum); воротарна частина (p. pylorica), в якій виділяють: - воротарну печеру (antrumpyloricum) - воротарний канал (canalispyloris). - воротар (pylorus) - воротар ний отвір (ostiumpyloricum) (12гр – 1 п. хр). Лівий (нижній) край – велика кривина (curvaturemajor), правий – мала кривина (curvatureminor), яка містить кутову вирізку (incisuraangularis). Шлунок має 2 стінки: передню і задню (pariesanterioretposterior). На передню черевну стінку проектується у лівому підребер’ї (3/4) і надчеревній ділянці. Кардія, дно і тіло прилягають до діафрагми, мала кривина – до нутрощевої поверхні лівої частки печінки. Задня пов. шлунка в ділянці великої кривини прилягає до поперечної ободової кишки та брижі, дно – до селезінки. За тілом заочеревиннорозт. верх. кінець лівої никри і наднирник, а також підшлункова. Стінка склад. з:
слизова оболонка. Виражена, збирається у складки, утв. вздовж маої кривини 4-5 поздовжніх складок, має чисельні поперечні, косі складки. В ділянці воротарного отвору утв. заслінку воротаря (valvulapyloryca). На пов. слизової є шлункові поля (areagastricae), які містять шлуночкові ямочки (foveolaegastricae), в які відкр.декілька шлункових залоз. Оточені вони ворсинчастими складками (plicaevillosae). Містить епітеліоцити, що продукують слизовий секрет, який нейтралізує соляну к-ту; утв. мікроворсинки. Також, у слизовій є лімфо вузлики. Власна пластинка віражена, містить шлункові залози (gl. gastricae).
підслизовий прошарок. Виражений, містить зовнішнє (Шабаша) та внутрішнє (Мейснера) підслизові сплетіння. Завдяки ньому слизова зібрана в складки.
м’язова оболонка. Склад. з зовнішнього – поздовжнього, середнього – колового, внутрішнього – косих волокон, шарів. Найбільш розвинений коловий. Косі містяться тільки в шлунку. Між м’язами розм. м’язове нервове сплетіння (Ауербаха)
сероза/очеревина. Відокремлена від м’яз. підсерозним прошарком. Вкрита мезотелієм.