ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 06.07.2024
Просмотров: 728
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
2. Класифікація внутрішніх органів.
5 Загальні закономірності будови зовнішньої оболонки стінки трубчастих органів, дати
8.Розвиток ротової порожнини та її похідних. Вади розвитку ротової порожнини.
11. Тверде піднебіння (palatumdurum)
12. М’яке піднебіння (palatummolle)/ піднебінна завіска (vellumpalatinum).
15. Ембріологічна та анатомічна класифікації м’язів язика, їх морфо-функціональна
16Зуби: частини зуба, тканини зуба. Періодонт, пародонт, зубний орган: визначення.
17. Постійні зуби: формула, характеристика видів зубів
20.Ротові залози: класифікація. Привушна залоза: топографія, будова; описати і
21. Під’язикова залоза: топографія, будова; описати і продемонструвати на препаратах.
22. Піднижньощелепна залоза: топографія, будова;
23.Зів (fauces). Межі, сполучення
31. Ділянки передньої черевної стінки.
35. Тонка кишка (intestinum tenue). Поч. Від воротаря шлунка на рівні між тілами 12 гр.Хр – 1 п.Хр.
36. Дванадцятипала кишка(duodenum) частини, іх топографія.
38.Тонка кишка: будова слизової оболонки тонкої кишки.
39. Дванадцятипала кишка: особливості будови слизової оболонки.
40.Товста кишка: відділи, їх топографія (голотопія, синтопія);
42. Сліпа кишка: топографія (голотопія, синтопія), особливості будови;
43.Частини та згини ободової кишки ,їх топографія ( голотопія, сінтопія), відношення до очеревини.
45. Пряма кишка: частини, згини, відношення до очеревини, топографія у чоловіків і у жінок;
46.Пряма кишка: особливості будови слизової, м’язової і зовнішньої оболонок.
47.Зовнішні ознаки товстої кишки;
48.Розвиток печінки в ембріогенезі.
49.Печінка: зовнішня будова; рельєф діафрагмової і нутрощевої поверхонь;
51. Печінка: внутрішня будова ( частки, частини, сегменти, часточки).
52.Печінка: утворення і шліхи відтоку жовчі
55. Розвиток підшлункової залози в ембріогенезі
57. Екзокринні та ендокринні відділи підшлункової залози, шляхи виведення продуктів їх діяльності.
59. Очеревина: загальна характеристика. Чепці, зв’язки, брижі, їх будова та утворення;
1.Які органи належать до дихальної системи?
2. Що належить до верхніх дихальних шляхів?
3. Розвиток органів дихальної системи в ембріогенезі.
4. . Особливості будови стінки трубчастих органів дихальної системи
10. Носова порожнина: функціональні частини, їх будова і функції;
11. Гортань: топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія
12. Гортань: хрящі, суглоби, зв’язки, м’язи, їх будова
14. Порожнина гортані: частини, їх будова, межі
15. Голосова щілина: межі, утворення, частини
16. Функції гортані, теорії голосоутворення.
17. Трахея: і бронхи: топографія, будова стінки;
18. Легені: топографія, зовнішня будова ;
19. Корінь легені: топографія, склад.
20. Легені: частки, бронхо-легеневі сегменти, часточки; їх будова. Рентгенанатомія легень.
21. Бронхіальне дерево: розгалуження, будова стінки, функції.
22. Альвеолярне дерево: розгалуження, будова стінки.
24. Плевра: загальна характеристика, функції; плевральна порожнина, її закутки.
26. Середостіння: визначення; класифікація за міжнародною анатомічною номенклатурою.
1. Які органи належать до сечової системи, їх функції.
3. Джерело, термін і механізми розвитку переднирки.
4. Джерело, термін і механізми розвитку первинної нирки. Її похідні.
5. Джерело, термін і механізми розвитку остаточної нирки.
6. Джерела і механізми розвитку сечоводів, сечового міхура.
7. Вади розвитку нирок, сечоводів і сечового міхура: механізми їх утворення
8 Нирки: зовнішня будова; описати і продемонструвати на препараті.
10. Нирки: оболонки нирки. Описати фасцію нирки
11. Нирки: фіксуючий апарат нирки.
12. Нирки: будова нирки на фронтальному розтині;
13. Нирки: структурно-функціональна одиниця нирки, її складові частини.
14. Нирки: кровоносна система нирки.
15. Нирки: шляхи виділення сечі (компоненти екскреторних шляхів нирки).
17. Сечовід: частини, топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія
18. Сечовід: будова стінки; звуження; ентген анатомія сечовода.
22. Жіночий сечівник; топографія, будова стінки.
1.Органи жіночої статевої системи: топографічна класифікація.
2.Джерела і механізми розвитку яєчника. Стадії розвитку яєчника
4. Розвиток матки в ембріогенезі. Вади розвитку.
4.Джерело і механізми розвитку піхви. Вади розвитку.
6. Джерела і механізми розвитку зовнішніх статевих органів. Вади розвитку.
7. Які органи статевої системи розвиваються з парамезонефральної протоки?
8. Яєчник: топографія, зв’язки, будова, функції;
11. Шийка матки: частини, особливості будови слизової оболонки;
13. Піхва: топографія, склепіння, будова стінки;
14. Рудиментарні додатки яєчника: над’яєчник, прияєчник, їх топографія і утворення.
15. Зовнішні жіночі статеві органи: топографія, будова.
17. Присінок піхви: межі, що в нього відкривається?
18. Молочні залози: топографія, будова: описати і продемонструвати на препаратах.
19. Чоловічі статеві органи: класифікація.
20. Джерела і механізми розвитку яєчка. Стадії розвитку яєчка. Вади розвитку яєчка.
20. Джерела і механізми розвитку передміхурової залози і цибулинно-сечівникових залоз.
21. Джерела і механізми розвитку зовнішніх чоловічих статевих органів. Вади розвитку.
22. Джерела і механізми розвитку чоловічого сечівника. Вади розвитку.
27. Яєчко: внутрішня будова, функції; описати і продемонструвати на препараті.
28. Над'яєчко: топографія, частини, будова, функції
31. Сім'явипорскувальна протока: її утворення. Куди вона відкривається?
32. Назвіть послідовно шляхи виведення сімені.
35. Передміхурова залоза: частини, внутрішня будова, функції.
37. Чоловічий сечівник: частини, їх топографія, звуження і розширення
38. Чоловічий сечівник: будова стінки;.
43. Промежина: частини, їх межі, описати і продемонструвати на препаратах
46. Сідничо-відхідникова ямка: її стінки, вміст.;
3. Види кісткового мозку: вікові особливості, топографія, функції.
13.Основні ознаки ендокринних залоз:
1.Розвиток головного мозку. Стадія 3 мозкових пухирців.
5. Ромбоподібний (задній) мозок ділиться на
5 Життєво важливі центри дихання та кровообігу (ядра блукаючого нерва).
22. Стовбур головного мозку: характеристика ядер черепних нервів
1. Мозочок: класифікація білої речовини; описати і продемонструвати на препаратах
2. Мозочок: склад верхніх мозочкових ніжок.
3. Мозочок: склад нижніх мозочкових ніжок.
4. Мозочок: склад середніх мозочкових ніжок.
5. Передній мозок: його похідні, продемонструвати на препараті.
7. Проміжний мозок: частини ( за філогенетичним розвитком) описати і продемонструвати на препаратах.
8. Таламічний мозок: частини, описати і продемонструвати на препаратах.
10. Метаталамус: частини, їх функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.
12. Шишкоподібна залоза: топографія, функції; описати і продемонструвати на препаратах.
13. Субталамус: частини, їх функціональне значення.
14. Гіпоталамус: частини, зовнішня будова;описати і продемонструвати на препаратах.
15. Гіпофіз: топографія, частини, функції.
16. Гіпоталамус: ядра, їх топографія, функціональне значення. Гіпоталамо-гіпофізарна система.
17. Третій шлуночок: розвиток, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.
1. Півкулі великого мозку: частини, описати і продемонструвати на препаратах.
2. Мозолисте тіло, його топографія, частини, функціональне значення;
3. Склепіння: його топографія, частини, функціональне значення;
7. Лімбічна система: компоненти, функціональне значення.
13. Біла речовина півкуль великого мозку: класифікація, функціональне значення.
63. Півкулі великого мозку: поверхні, частки, їх межі; описати і продемонструвати на препаратах.
71. Хемергічні структури головного та спинного мозку.
73. Відмінності між твердою оболоною головного і спинного мозку.
77. Шляхи відтоку венозної крові із синусів твердої оболони головного мозку.
78. Оболони головного мозку: міжоболонні простори, їх вміст.
79.Утворення і відтік спинномозкової рідини. Аномалї розвитку оболон головного мозку.
80. Підпавутинний простір: утворення, цистерни, сполучення.
81. Провідні шляхи цнс: визначення, класифікація.
82. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості : шлях епікритичної чутливості.
83. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості :шлях протопатичної чутливості
87. Низхідні провідні шляхи: класифікація.
88. Пірамідні шляхи: кірково-спинномозковий шлях.
89. Пірамідні шляхи: кірково-ядерний шлях.
90. Екстрапірамідна рухова система: центри, функції.
1. Орган нюху: будова, функції.
2.Орган смаку: будова, функції.
4. Очне яблуко: розвиток, аномалії розвитку, зовнішня будова.
5. Очне яблуко: оболонки , назвати і продемонструвати на препаратах.
7. Очне яблуко: судинна оболонка, її частини, будова, функції.
8. Очне яблуко: сітківка, її частини, будова, функції.
9. Заломлюючі середовища очного яблука: назвати, описати і продемонструвати на препаратах.
10. Камери очного яблука: межі, сполучення.
11. Утворення і шляхи циркуляції водянистої вологи камер очного яблука.
12. Додаткові структури ока, назвати, їх функції, продемонструвати на препаратах.
13. Додаткові структури ока: кон’юнктива, її частини, функції, склепіння.
15. Сльозовий апарат: частини, топографія, функції; шляхи відтоку сліз.
16. Іі пара черепних нервів: утворення, топографія.
17. Провідні шляхи зорового аналізатора.
19. Зовнішнє вухо: його частини і будова; описати і продемонструвати на препаратах.
20. Зовнішнє вухо: вушна раковина, будова, функції;описати і продемонструвати на препаратах
21. Зовнішнє вухо: зовнішній слуховий хід, частини, межі, будова.
22. Барабанна перетинка: топографія, частини, будова, функції.
23. Середнє вухо: частини, назвати і продемонструвати на препаратах.
26.Слухова труба: топографія, частини, сполучення, будова; описати і продемонструвати на препаратах.
33. Ендолімфатичний простір: утворення, вміст, сполучення.
34. Перетинчастий лабіринт: присінковий лабіринт, його частини, топографія, будова, функцї.
35. Перетинчастий лабіринт: півколові протоки, їх топографія, частини, будова, функції.
36. Перетинчастий лабіринт: завитковий лабіринт, стінки, їх будова, функції
37. Описати шляхи проходження звукових коливань.
Bursa omentalis є найбільш ізольованою сумкою. Її сполучення з порожниною очеревини можливе тільки через чепцевий отвір. Сумка обмежена зверху хвостатою часткою печінки, знизу- поперечною ободовою кишкою і її брижею, спереду-малим чепцем і шлунком, ззаду-пристінковою очеревиною.У сумці є 3 закутки: верхній, нижній чепцеві(recessus omentales superior et inferior) і селезінковий (rec.splenicus).
65. Чепцевий отвір: його межі;
Чепцевий отвір (foramen omentale) обмежований:
- вгорі –хвостатою часткою печінки (lobus caudatus hepatis);
- знизу – верхньою частиною дванадцятипалої кишки (pars superior duodeni);
- спереду – печінково–дванадцятипалокишковою зв’язкою (lig. hepatoduodenale);
- ззаду – печінково–нирковою зв’язкою (lig. hepatorenale) та пристінковою очеревиною (peritoneum parietale).
66. Середній поверх очеревинної порожнини : канали, синуси, закутки, складки, ямки;
Складки і ямки парієтальної очеревини передньої стінки живота –нижче від пупка. Є1 непарна та 2 парні пупкові складки.У складках містяться облітерований сечовий хід (urachus), облітерована пупкова артерія. Збоку від кожної складки містяться 3 ямки: надміхурова збоку від серединної, медіальна пахвинна та латеральна пахвинна. Є верхній та нижній клубово-сліпокишкові закутки.
67. Нижній поверх очеревинної порожнини : заглибини; хід очеревини в малому тазі у чоловіків та жінок;
У нижньому поверсі сечостатева очеревина у чоловіків формує прямокишково-міхурову заглибину(Excavario rectovesiacalis), а у жінок прямокишково-маткову та міхурово-маткову заглибини (Excavationes rectouterina).
Дихальна система
1.Які органи належать до дихальної системи?
Systema respiratorium. Це комплекс повітроносних шляхів та органів газообміну-легеневої паренхіми. Розрізняють верхні повітряності щляхи(носова порожнина з при носовими пазухами, глотка) і нижні (гортань, трахея, бронхове дерево).
2. Що належить до верхніх дихальних шляхів?
Розрізняють верхні повітряності щляхи(носова порожнина з при носовими пазухами,глотка).
3. Розвиток органів дихальної системи в ембріогенезі.
Джерелом розвитку трахеї, бронхів і респіраторного відділу легень служить матеріал вентральної стінки передньої кишки, який є похідним прехордальной пластинки. На 3-му тижні ембріогенезу в ній з’являється мішковидне випинання, яке в нижній частині ділиться на два зачатка – правого і лівого легенів. Розвиток епітелію в повітроносних шляхах і в респіраторному відділі супроводжується утворенням декількох клітинних дифферонів, що взаємодіють між собою в процесі виконання функцій. З мезенхіми, що оточує бронхіальне дерево, диференціюються волокниста сполучна тканина, гладка м’язова тканина, гіалінових і еластична хрящові тканини бронхів, а також капілярна мережа, що обплітає альвеоли.
4. . Особливості будови стінки трубчастих органів дихальної системи
Трахея є трубчастим органом. Стінки трахеї склад.з 3-х оболонок:внутр..=слизової з підслизовою основою, середньої-волокнисто-м*язово-хрящової і зовн.-адвентиційної. Слизова об.вистелена псевдобагатошаровим війчастим епітелієм.Підслизова основа побудована з пухкої сполучної тканини.
5. . Розвиток зовнішнього носа і носової порожнини в ембріогенезі. Аномалії розвитку.
Найчастіше трапляються випадки збільшення або зменшення к-сті хрящів носа.У задній частині носової перегородки можуть бути додаткові правий і лівий лемешево-носові хрящі.
6. Ніс: частини, будова;
Частини: Корінь, спинка, кінчик, крила та носові отвори – крила.
Основу зовнішнього носу складають носові частини лобової кістки, лобові відростки верхньої щелепи, носові кістки та хрящі носа.
Хрящі: Латеральний хрящ носа, великий хрящ крила, малі хрящі крил, додаткові хрящі носа, лемешево – носовий хрящ, хрящ носової перегородки.
7. Носова порожнина: частини, їх будова та сполучення;
Починається двома отворами – ніздрями, закінчується – двома хоанами. Утворена кістковими стінками покритими слизовою оболонкою. З порожниною носа сполучаються приносові пазухи.
Дихальна ділянка: частина оболонок носа, обмежена нижнім та середнім носовим ходам та нижньою носовою раковиною.
8. Носова порожнина: носові ходи, їх будова та сполучення;
Початкова частина носової порожнини – пристінок носа , обмежений зверху і ззаду носової порожнини порогом носа, утворений верхнім краєм бічної ніжки великого крилового хряща.
На бічній стінці носової порожнини розташовані 3 носові раковини: верхня, інколи й найвища, середня, нижня. Проміжки між раковинами називаються носовими ходами.
Верхній носовий хід – між верхньою і середньою носовими раковинами. У нього відкдкриваються задні решітчасті комірки, а в клино – решітчастий закуток – отвір клиноподібної пазухи.
Середній носовий хід – між середньою і нижньою раковинами. Через решітчасту лійку відкрив. Отвір лобової пазухи. У півмісяцевий розтвір відкриваються верхньощелепна пазуха – пазуха Гаймора , а також передні і середні решітчасті комірки лабіринту решітчастої кістки.
Нижній носовий хід – зверху обмежена нижньою носовою раковиною, а знизу – нижньою стінкою носової порожнини. У нього відкриається отвір нососльозової протоки. Між присередньою поверхнею 3 носових раковин і носовою перегородкою є щілиноподібний простір – спільний носовий хід . Усі три носові ходи дозаду продовжуються у носоглотковий хід , який закінчується хоаною.
9. Приносові пазухи: топографія, сполучення, функції, вікові особливості. Рентген анатомія при носових пазух.
Приносні пазухи у немовлят практично відсутні , є лише слабо розвинені верхньощелепні пазухи . Формування цих пазух закінчується на 8-9 році життя дитини. Лобова пазуха починає утворюватись тільки на 2 році життя. Клиноподібна формується до 3 років , а комірки решітчастої кістки – до 3-6 років. Комірки решітчастої кістки у дітей 7 років щільно прилягають одна до одної. Див. питання 8.
10. Носова порожнина: функціональні частини, їх будова і функції;
Пристінок носа має у сполучнотканинному шарі під епітелієм сальні залози та корені носового волосся , яке є «фільтром» для сторонніх частинок.
Дихальна частина: є кінцеві відділи слизових носових залоз. Слиз зволожує поверхню епітелію, затримує частинки пилу і мікроорганізми. У власній пластинці – численні лімфоїдну вузлики. У власній пластинці слизової і підслизовій основі є дуже багато судин, які сприяють зігріванню повітря. У слизовій оболонці нюхової частини розміщені нюхові рецептори.
Див. питання 8.
11. Гортань: топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія
Скелетотопія: У передній ділянці на рівні тіл 4-6 хребців.
Синтопія: Угорі гортань з’єднана зв’язками з під’язиковою кісткою, внизу – продовжується в трахею. Позаду вона прилягає до гортанної частини глотки. Попереду гортані розташовані під’язикові м’язи шиї ( грудинно-під’язиковий, грудинно-щитоподібний, щитопід’язиковий) , їхні фасції та шкіра. З боків – правий і лівий судинні пучки шиї, а також частин щитоподібної залози.
12. Гортань: хрящі, суглоби, зв’язки, м’язи, їх будова
Хрящі гортані поділяються на непарні. До непарних належить : щитоподібний хрящ, надгортанник, і перснеподібний , а до парних – черпакуватий, ріжкуватий ( хрящ сантоніні) та клиноподібний ( хрящ Врісбера) Надгортанник побудований з еластичного хряща, а інші – з гіалінового.
13. Гортань: фібро-еластичні утворення гортані, їх будова, функції, присінкова зв’язка, голосова зв’язка;
Голосова зв’язка – парна , натягнута з обох боків між голосовими відростками черпакуватого хряща і приблизно, серединою внутрішньої поверхні кута щитоподібного хряща. Є основою для утворення пристінкової складки слизовою оболонкою.
Пристінкова зв’язка – парна, розташована вище від голосової зв’язки , проходячи майже паралельно до неї. Починається від верхівки черпакуватого хряща, і прикріплюється до внутрішньої поверхні кута щитоподібного хряща. Є основою для утворення пристінкової складки слизовою оболонкою.
14. Порожнина гортані: частини, їх будова, межі
Розміщена в передній ділянці шиї на рівні 4-6 шийних хребців. Угорі з’єднана зв’язками з під’язиковою кісткою, внизу – продовжується в трахею. Має три відділи – пристінок гортані, голосник, підголосникові порожнина.
Пристінок гортані починається входом гортані, який сполучається з ротовою порожниною, вхід обмежований з боків – черпакувато-надгортанними складками, спереду надгортанником, ззаду – верхівками черпакуватих хрящів.
Пристінок простягається від входу в гортань до пристінкових складок, які обмежують щілину привіска.
Середня звужена частина гортані простягається від пристінкової щілини до голосової щілини, утвореної голосовими складками. Голосова щілина – див. в пит.. 15.
Нижня частина – підголосникова порожнина . Звужуючись, вона переходить в трахею. Тут у живої людини можна побачити пристінкові та голосові складки.
15. Голосова щілина: межі, утворення, частини
Голосова щілина – Rima glottidis - найвужче місце гортані. Має дві частини, Передня, обмежена ділянками голосових складок, що містять голосові зв’язки та м’язи, називається між перетинковою частиною. Задня, обмежена ділянками голосових складок , у товщі яких лежать голосові відростки черпакуватих хрящів, називається між хрящовою частиною. Між пристінковою та голосовою складкю утворюється заглиблення – шлуночок гортані.