ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 06.07.2024
Просмотров: 720
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
2. Класифікація внутрішніх органів.
5 Загальні закономірності будови зовнішньої оболонки стінки трубчастих органів, дати
8.Розвиток ротової порожнини та її похідних. Вади розвитку ротової порожнини.
11. Тверде піднебіння (palatumdurum)
12. М’яке піднебіння (palatummolle)/ піднебінна завіска (vellumpalatinum).
15. Ембріологічна та анатомічна класифікації м’язів язика, їх морфо-функціональна
16Зуби: частини зуба, тканини зуба. Періодонт, пародонт, зубний орган: визначення.
17. Постійні зуби: формула, характеристика видів зубів
20.Ротові залози: класифікація. Привушна залоза: топографія, будова; описати і
21. Під’язикова залоза: топографія, будова; описати і продемонструвати на препаратах.
22. Піднижньощелепна залоза: топографія, будова;
23.Зів (fauces). Межі, сполучення
31. Ділянки передньої черевної стінки.
35. Тонка кишка (intestinum tenue). Поч. Від воротаря шлунка на рівні між тілами 12 гр.Хр – 1 п.Хр.
36. Дванадцятипала кишка(duodenum) частини, іх топографія.
38.Тонка кишка: будова слизової оболонки тонкої кишки.
39. Дванадцятипала кишка: особливості будови слизової оболонки.
40.Товста кишка: відділи, їх топографія (голотопія, синтопія);
42. Сліпа кишка: топографія (голотопія, синтопія), особливості будови;
43.Частини та згини ободової кишки ,їх топографія ( голотопія, сінтопія), відношення до очеревини.
45. Пряма кишка: частини, згини, відношення до очеревини, топографія у чоловіків і у жінок;
46.Пряма кишка: особливості будови слизової, м’язової і зовнішньої оболонок.
47.Зовнішні ознаки товстої кишки;
48.Розвиток печінки в ембріогенезі.
49.Печінка: зовнішня будова; рельєф діафрагмової і нутрощевої поверхонь;
51. Печінка: внутрішня будова ( частки, частини, сегменти, часточки).
52.Печінка: утворення і шліхи відтоку жовчі
55. Розвиток підшлункової залози в ембріогенезі
57. Екзокринні та ендокринні відділи підшлункової залози, шляхи виведення продуктів їх діяльності.
59. Очеревина: загальна характеристика. Чепці, зв’язки, брижі, їх будова та утворення;
1.Які органи належать до дихальної системи?
2. Що належить до верхніх дихальних шляхів?
3. Розвиток органів дихальної системи в ембріогенезі.
4. . Особливості будови стінки трубчастих органів дихальної системи
10. Носова порожнина: функціональні частини, їх будова і функції;
11. Гортань: топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія
12. Гортань: хрящі, суглоби, зв’язки, м’язи, їх будова
14. Порожнина гортані: частини, їх будова, межі
15. Голосова щілина: межі, утворення, частини
16. Функції гортані, теорії голосоутворення.
17. Трахея: і бронхи: топографія, будова стінки;
18. Легені: топографія, зовнішня будова ;
19. Корінь легені: топографія, склад.
20. Легені: частки, бронхо-легеневі сегменти, часточки; їх будова. Рентгенанатомія легень.
21. Бронхіальне дерево: розгалуження, будова стінки, функції.
22. Альвеолярне дерево: розгалуження, будова стінки.
24. Плевра: загальна характеристика, функції; плевральна порожнина, її закутки.
26. Середостіння: визначення; класифікація за міжнародною анатомічною номенклатурою.
1. Які органи належать до сечової системи, їх функції.
3. Джерело, термін і механізми розвитку переднирки.
4. Джерело, термін і механізми розвитку первинної нирки. Її похідні.
5. Джерело, термін і механізми розвитку остаточної нирки.
6. Джерела і механізми розвитку сечоводів, сечового міхура.
7. Вади розвитку нирок, сечоводів і сечового міхура: механізми їх утворення
8 Нирки: зовнішня будова; описати і продемонструвати на препараті.
10. Нирки: оболонки нирки. Описати фасцію нирки
11. Нирки: фіксуючий апарат нирки.
12. Нирки: будова нирки на фронтальному розтині;
13. Нирки: структурно-функціональна одиниця нирки, її складові частини.
14. Нирки: кровоносна система нирки.
15. Нирки: шляхи виділення сечі (компоненти екскреторних шляхів нирки).
17. Сечовід: частини, топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія
18. Сечовід: будова стінки; звуження; ентген анатомія сечовода.
22. Жіночий сечівник; топографія, будова стінки.
1.Органи жіночої статевої системи: топографічна класифікація.
2.Джерела і механізми розвитку яєчника. Стадії розвитку яєчника
4. Розвиток матки в ембріогенезі. Вади розвитку.
4.Джерело і механізми розвитку піхви. Вади розвитку.
6. Джерела і механізми розвитку зовнішніх статевих органів. Вади розвитку.
7. Які органи статевої системи розвиваються з парамезонефральної протоки?
8. Яєчник: топографія, зв’язки, будова, функції;
11. Шийка матки: частини, особливості будови слизової оболонки;
13. Піхва: топографія, склепіння, будова стінки;
14. Рудиментарні додатки яєчника: над’яєчник, прияєчник, їх топографія і утворення.
15. Зовнішні жіночі статеві органи: топографія, будова.
17. Присінок піхви: межі, що в нього відкривається?
18. Молочні залози: топографія, будова: описати і продемонструвати на препаратах.
19. Чоловічі статеві органи: класифікація.
20. Джерела і механізми розвитку яєчка. Стадії розвитку яєчка. Вади розвитку яєчка.
20. Джерела і механізми розвитку передміхурової залози і цибулинно-сечівникових залоз.
21. Джерела і механізми розвитку зовнішніх чоловічих статевих органів. Вади розвитку.
22. Джерела і механізми розвитку чоловічого сечівника. Вади розвитку.
27. Яєчко: внутрішня будова, функції; описати і продемонструвати на препараті.
28. Над'яєчко: топографія, частини, будова, функції
31. Сім'явипорскувальна протока: її утворення. Куди вона відкривається?
32. Назвіть послідовно шляхи виведення сімені.
35. Передміхурова залоза: частини, внутрішня будова, функції.
37. Чоловічий сечівник: частини, їх топографія, звуження і розширення
38. Чоловічий сечівник: будова стінки;.
43. Промежина: частини, їх межі, описати і продемонструвати на препаратах
46. Сідничо-відхідникова ямка: її стінки, вміст.;
3. Види кісткового мозку: вікові особливості, топографія, функції.
13.Основні ознаки ендокринних залоз:
1.Розвиток головного мозку. Стадія 3 мозкових пухирців.
5. Ромбоподібний (задній) мозок ділиться на
5 Життєво важливі центри дихання та кровообігу (ядра блукаючого нерва).
22. Стовбур головного мозку: характеристика ядер черепних нервів
1. Мозочок: класифікація білої речовини; описати і продемонструвати на препаратах
2. Мозочок: склад верхніх мозочкових ніжок.
3. Мозочок: склад нижніх мозочкових ніжок.
4. Мозочок: склад середніх мозочкових ніжок.
5. Передній мозок: його похідні, продемонструвати на препараті.
7. Проміжний мозок: частини ( за філогенетичним розвитком) описати і продемонструвати на препаратах.
8. Таламічний мозок: частини, описати і продемонструвати на препаратах.
10. Метаталамус: частини, їх функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.
12. Шишкоподібна залоза: топографія, функції; описати і продемонструвати на препаратах.
13. Субталамус: частини, їх функціональне значення.
14. Гіпоталамус: частини, зовнішня будова;описати і продемонструвати на препаратах.
15. Гіпофіз: топографія, частини, функції.
16. Гіпоталамус: ядра, їх топографія, функціональне значення. Гіпоталамо-гіпофізарна система.
17. Третій шлуночок: розвиток, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.
1. Півкулі великого мозку: частини, описати і продемонструвати на препаратах.
2. Мозолисте тіло, його топографія, частини, функціональне значення;
3. Склепіння: його топографія, частини, функціональне значення;
7. Лімбічна система: компоненти, функціональне значення.
13. Біла речовина півкуль великого мозку: класифікація, функціональне значення.
63. Півкулі великого мозку: поверхні, частки, їх межі; описати і продемонструвати на препаратах.
71. Хемергічні структури головного та спинного мозку.
73. Відмінності між твердою оболоною головного і спинного мозку.
77. Шляхи відтоку венозної крові із синусів твердої оболони головного мозку.
78. Оболони головного мозку: міжоболонні простори, їх вміст.
79.Утворення і відтік спинномозкової рідини. Аномалї розвитку оболон головного мозку.
80. Підпавутинний простір: утворення, цистерни, сполучення.
81. Провідні шляхи цнс: визначення, класифікація.
82. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості : шлях епікритичної чутливості.
83. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості :шлях протопатичної чутливості
87. Низхідні провідні шляхи: класифікація.
88. Пірамідні шляхи: кірково-спинномозковий шлях.
89. Пірамідні шляхи: кірково-ядерний шлях.
90. Екстрапірамідна рухова система: центри, функції.
1. Орган нюху: будова, функції.
2.Орган смаку: будова, функції.
4. Очне яблуко: розвиток, аномалії розвитку, зовнішня будова.
5. Очне яблуко: оболонки , назвати і продемонструвати на препаратах.
7. Очне яблуко: судинна оболонка, її частини, будова, функції.
8. Очне яблуко: сітківка, її частини, будова, функції.
9. Заломлюючі середовища очного яблука: назвати, описати і продемонструвати на препаратах.
10. Камери очного яблука: межі, сполучення.
11. Утворення і шляхи циркуляції водянистої вологи камер очного яблука.
12. Додаткові структури ока, назвати, їх функції, продемонструвати на препаратах.
13. Додаткові структури ока: кон’юнктива, її частини, функції, склепіння.
15. Сльозовий апарат: частини, топографія, функції; шляхи відтоку сліз.
16. Іі пара черепних нервів: утворення, топографія.
17. Провідні шляхи зорового аналізатора.
19. Зовнішнє вухо: його частини і будова; описати і продемонструвати на препаратах.
20. Зовнішнє вухо: вушна раковина, будова, функції;описати і продемонструвати на препаратах
21. Зовнішнє вухо: зовнішній слуховий хід, частини, межі, будова.
22. Барабанна перетинка: топографія, частини, будова, функції.
23. Середнє вухо: частини, назвати і продемонструвати на препаратах.
26.Слухова труба: топографія, частини, сполучення, будова; описати і продемонструвати на препаратах.
33. Ендолімфатичний простір: утворення, вміст, сполучення.
34. Перетинчастий лабіринт: присінковий лабіринт, його частини, топографія, будова, функцї.
35. Перетинчастий лабіринт: півколові протоки, їх топографія, частини, будова, функції.
36. Перетинчастий лабіринт: завитковий лабіринт, стінки, їх будова, функції
37. Описати шляхи проходження звукових коливань.
10. Нирки: оболонки нирки. Описати фасцію нирки
Нирка вкрита волокнистою капсулою .До волокнистої капсули зовні прилягає шар жирової клітковини, що утворює жирову капсулу, тканина якої проникає в ниркову пазуху. Ззовні від жирової капсули розташована щільна сполучнотканинна перетинка - ниркова фасція,яка складається з перед ниркового та позаниркового листків . Біля верхніх кінців та бічних країв ці листки зростаються Переднирковий листок лівої нирки переходить на праву нирку. Позанирковий листок фасції покриває задню поверхню кожної нирки і при середньо прикріплюється до бічних поверхонь хребта. Внизу перед- і поза ниркова фасція не з’єднуються між собою.
11. Нирки: фіксуючий апарат нирки.
Нирка фіксована за допомогою ниркового ложа , судинної ниркової ніжки та її оболонок. Внутрішньочеревний тиск є одним із факторів , що забезпечують нормальне положення нирок.
Ниркова фасція та великі кровоносні судини.
12. Нирки: будова нирки на фронтальному розтині;
На фронтальному зрізі нирка складається з зовнішнього шару ( кіркова речовина – кора нирки) та мозкової речовини ( мозок нирки) Кіркова речовина розташована на периферії органа , в ній спостерігається чергування темних та менш темних смуг. Темні ділянки – клубочкова частина pars convaluta, світлі ділянки – промениста частина
Мозкова речовина – утворена 14-16 нирковими пірамідами , розташовані верхівками в ової бік ниркового синуса, основою – до поверхні нирки. Між пірамідами знаходяться ниркові стовпи . Верхівки пірамід закінчуються нирковими сосочками на яких є 15 -25 сосочкових отворів, що є продовженням збірних ниркових трубочок пірамід. Ниркові сосочки обернені в порожнину малих ниркових чашок, які в свою чергу , об’єднуються в 2-3 та утворюють великі ниркові чашечки, які відкриваються в ниркову миску. З ниркової миски виходить сечовід.
Сечова система
13. Нирки: структурно-функціональна одиниця нирки, її складові частини.
Структурно – функціональною одиницею нирки є нефрон (nephronum), який складається з ниркового тільця Мальпігі (corpusculum renale) та трубочки ( канальця ) нефрона (tubulus nephroni)
Складовими частинами нирки є паренхіма і строма. Паренхіма складається з зовнішнього кіркового (cortex renalis) і внутрішнього мозкового (medulla renalis) шарів.
14. Нирки: кровоносна система нирки.
Структура нефрона взаємопов’язана із внутрішньо органним кровоносним руслом нирки.
Ниркова артерія (a. renalis) розгалужується на сегментні артерії, від яких відходять між пірамідами і прямують до кіркової речовини міжчасткові артерії (aa. interlobares). На межі з кірковою речовиною міжчасткові артерії поділяються на дугові артерії (aa. arcuatae), які відгалужують численні міжчасточкові артерії (aa. interlobulares). Міжчасточкові артерії відгалужують до клубочків приносні клубочкові артеріоли (arteriolae afferents glomerulares). Кожна приносна артеріола утворює близько 90 капілярних петель клубочка, з якого виходить виносна клубочкова артеріола (arteriola efferens glomerularis). Вона прямує до мозкової речовини нирки, розгалужуючись на капіляри навколотрубочкової сітки (rete capilare peritubulare), де формуються венули і кров перетворюється на венозну.
15. Нирки: шляхи виділення сечі (компоненти екскреторних шляхів нирки).
?????
16. Ниркова пазуха (синус), її міст; описати і продемонструвати на препаратах. Будова стінки макроскопічної частини екскреторних шляхів нирки. Рентгенанатомія нирки.
Ниркова пазуха (sinus renalis) – це заглиблення у паренхіму органа від його воріт до ниркових сосочків та проміжків між ними – ниркових стовпів (columnae renales). У нирковій пазусі розміщена ниркова миска (pelvis renalis), до складу якої входять малі ниркові чашечки (calyces renales minores) і великі ниркові чашечки (calyces renales majores). Ці структури є початковими відділами сечовивідних шляхів.
Стінка ниркової миски, зокрема малих і великих чашечок, складається з трьох оболонок – слизової, м’язової та зовнішньої сполучнотканинної . Слизова оболонка (tunica mucosa) вистелена перехідним епітелієм, що лежить на базальній мембрані. М’язова оболонка (tunica muscularis) складається з внутрішнього поздовжнього і зовнішнього колового шарів гладеньких міоцитів. Зовнішня оболонка (tunica adventitia) ниркової миски побудована з пухкої сполучної тканини.
17. Сечовід: частини, топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія
Частини: У сечоводі розрізняють три частини:
- Черевну частину (pars abdominalis)
- Тазову частину (pars pelvica)
- Внутрішньостінкову частину (pars intramuralis)
Скелетотопія: Сечовід (ureter) починається на рівні 3 поперекового хребця
Синтопія: Починається зі звуженої частини ниркової миски і впадає в сечовий міхур, косо проходячи через його стінку.
18. Сечовід: будова стінки; звуження; ентген анатомія сечовода.
Стінка сечоводу має три оболонки – слизову, м’язову та адвентиційну. Слизова оболонка (tunica mucosa) має поздовжні складки, містить слизові залози і вкрита перехідним епітелієм. М’язова оболонка (tunica muscularis) має зовнішній коловий (stratum externum circulare) і внутрішній поздовжній (stratum internum longitudinale)прошарки непосмугованих м’язових волокон. Зовнішня або адвентиційна сполучнотканинна оболонка (tunica adventitia).
Сечовід має три звуження:
1.На початку сечоводу.
2.В ділянці переходу черевної частини в тазову, на рівні межової лінії таза.
3.У місці впадіння сечоводу в сечовий міхур, де ширина його просвіту не перевищує 3 – 4 мм.
19. Сечовий міхур: частини, топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія); описати і продемонструвати на препараті.
Сечовий міхур (vesica urinaria) це овоїдної форми непарний порожнистий орган для накопичення сечі.
Зовні розрізняють такі частини сечового міхура:
- верхівку (apex vesicae urinariae), верхньопередня частина якої обернена до передньої черевної стінки;
- дно (fundus vesicae) задньонижня частина, яка звужується донизу і формує
- шийку (cervix vesicae) сечового міхура;
- тіло (corpus vesicae) – найширша частина сечового міхура, що міститься між його верхівкою та дном.
Голотопія: Сечовий міхур розташований у передньому відділі порожнини малого таза.
Скелетотопія: Порожній орган розташований позаду лобкового симфізу, а в наповненому стані випинається в черевну порожнину на 2 – 3 см вище рівня симфізу.
Синтопія: У чоловіків позаду розташовані сім’яні пухирці, ампули сім’явиносних проток та пряма кишка; зверху – петлі тонкої кишки; знизу – передміхурова залоза. У жінок позаду – матка і піхва; зверху – матка; знизу – сечостатева діафрагма.
20. Сечовий міхур: будова стінки, відношення до очеревини. Рентгенанатомія сечового міхура.
Стінка сечового міхура містить слизову, м’язову та, частково, серозну оболонку. У місцях, позбавлених серозної оболонки, знаходиться адвентиційна оболонка. Слизова оболонка (tunica mucosa) має підслизову основу (tela submucosa) і в порожньому сечовому міхурі утворює складки. М’язова оболонка (tunica muscularis) має три прошарки не посмугованої м’язової тканини і має назву м’яза – випорожнювала міхура (m. detrusor vesicae). Зовнішній та внутрішній м язові прошарки – поздовжні, а проміжний поперечний – коловий. Останній у ділянці шийки сечового міхура і внутрішнього вічка сечівника формує мяз – замикач сечового міхура (m. sphincter vesicae). Зовнішньою оболонкою верхньо – задньої і частково бічних поверхонь є серозна оболонка (tunica serosa) з підсерозним прошарком (tela subserosa). Інші частини сечового міхура вкриті адвентиційною оболонкою.
Відношення до очеревини: наповнений сечовий міхур – це мезоперитонеальний орган, а порожній – екстраперитонеальний.
21. Сечовий міхур: трикутник сечового міхура, його межі (особливості слизової оболонки на цій ділянці); описати і продемонструвати на препараті.
На слизовій оболонці передньої ділянки дна сечового міхура виділяють трикутник міхура (trigonum vesicae), де слизова оболонка щільно зростається з м’язовою оболонкою. Кути трикутника містять три вічка: два – сечоводів (ostium ureteris dextrum et sinistrum) та внутрішнє вічко сечівника. Вершина трикутника обернена вниз до внутрішнього вічка сечівника, а основа відповідає поперечній лінії, що з’єднує обидва вічка сечоводів. Вздовж цієї лінії слизова оболонка сечового міхура утворює міжсечовідну складку (plicainterureterica). Позаду від внутрішнього вічка слизова оболонка утворює невеликий виступ – язичок міхура (uvula vesicae), який продовжується в сечівниковий гребінь (crista erethralis). Слизова оболонка на цій ділянці рожевого кольору і містить міхурові залози (glandulae vesicae), поодинокі лімфатичні вузлики, вкрита перехідним епітелієм.
22. Жіночий сечівник; топографія, будова стінки.
Топографія: Починається на дні сечового міхура внутрішнім вічком сечівника (ostium urethrae internum) і закінчується зовнішнім вічком сечівника (ostium urethrae externum), яке розташоване на 1,5 – 2 см нижче і позаду головки клітора в присінку піхви.
Стінка утворена зі слизової та м’язової оболонок. Слизова оболонка (tunica mucosa) утворює заглибини – сечівникові затоки (lacunae urethrales) і поздовжні складки, серед яких на задній стінці сечівника є одна найтовща і найвища – сечівників гребінь (crista urethralis). М’язова оболонка (tunica muscularis) складається з внутрішнього поздовжнього (stratum internum longitudinale) і зовнішнього колового шарів (stratum externum circulare) шарів. Коловий прошарок зрощений з м’язовою оболонкою сечового міхура і утворює довільний внутрішній м’яз – замикач сечівника (m. sphincter urethrae internus ). Довільний сфінктер сечівника утворений м’язом сечостатевої діафрагми – зовнішнім м’язом – замикачем сечівника (m. sphincter urethrae externus). Зовні сечівник оточений губчастою оболонкою (tunica spongiosa) густим венозним сплетенням.
Статева система
1.Органи жіночої статевої системи: топографічна класифікація.
Жіноча статева система (systema genital femininum) складається з внутрішніх жіночих статевих органів (organa genitalia feminine interna) – яєчники (ovarium), маткові труби (tubae uterinae), матка (uterus) і піхва (vagina) та зовнішніх жіночих статевих органів (organa genitalia feminine externa) – жіноча соромітна ділянка, або вульва (pudendum femininum, vulva) і клітор (clitoris).