Файл: Анатомія модульні питання.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 06.07.2024

Просмотров: 579

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

2. Класифікація внутрішніх органів.

3. Слизова оболонка.

4. М’язова оболонка.

5 Загальні закономірності будови зовнішньої оболонки стінки трубчастих органів, дати

8.Розвиток ротової порожнини та її похідних. Вади розвитку ротової порожнини.

9.Ротова порожнина: присінок.

11. Тверде піднебіння (palatumdurum)

12. М’яке піднебіння (palatummolle)/ піднебінна завіска (vellumpalatinum).

13. М’язи м’якого піднебіння

14.Язик (lingua/gloss).

15. Ембріологічна та анатомічна класифікації м’язів язика, їх морфо-функціональна

16Зуби: частини зуба, тканини зуба. Періодонт, пародонт, зубний орган: визначення.

17. Постійні зуби: формула, характеристика видів зубів

18. Молочні зуби

19. Ротові залози: класифікація. Малі слинні залози, їх топографія і морфо-функціональна характеристика.

20.Ротові залози: класифікація. Привушна залоза: топографія, будова; описати і

21. Під’язикова залоза: топографія, будова; описати і продемонструвати на препаратах.

22. Піднижньощелепна залоза: топографія, будова;

23.Зів (fauces). Межі, сполучення

25, 26. Глотка (pharynx). Топографія, частини, їх сполучення; лімфатичне кільце глотки. Будова слизової, м’язової і зовнішньої оболонок.

29.30. Стравохід (oesophagus). Стравохід: частини, їх топографія. Будова стінки; Анатомічні і фізіологічні звуження стравоходу.

31. Ділянки передньої черевної стінки.

32.33.34. Топографія. Будова стінки. Описати будову слизової.М’язової і серозної оболононок. Рентгеноанатомія.

35. Тонка кишка (intestinum tenue). Поч. Від воротаря шлунка на рівні між тілами 12 гр.Хр – 1 п.Хр.

36. Дванадцятипала кишка(duodenum) частини, іх топографія.

37. Тонка кишка: будова стінки; відношення до очеревини; описати і продемонструвати на препаратах. Рентген анатомія тонкої кишки.

38.Тонка кишка: будова слизової оболонки тонкої кишки.

39. Дванадцятипала кишка: особливості будови слизової оболонки.

40.Товста кишка: відділи, їх топографія (голотопія, синтопія);

41.Товста кишка: будовастінки (особливостібудовислизової, м’язової і серозноїоболонок), відношення до очеревини; Рентгенанатоміятовстої кишки.

42. Сліпа кишка: топографія (голотопія, синтопія), особливості будови;

43.Частини та згини ободової кишки ,їх топографія ( голотопія, сінтопія), відношення до очеревини.

45. Пряма кишка: частини, згини, відношення до очеревини, топографія у чоловіків і у жінок;

46.Пряма кишка: особливості будови слизової, м’язової і зовнішньої оболонок.

47.Зовнішні ознаки товстої кишки;

48.Розвиток печінки в ембріогенезі.

49.Печінка: зовнішня будова; рельєф діафрагмової і нутрощевої поверхонь;

50.Печінка: топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія), зв’язки печінки, відношення до очеревини;

51. Печінка: внутрішня будова ( частки, частини, сегменти, часточки).

52.Печінка: утворення і шліхи відтоку жовчі

55. Розвиток підшлункової залози в ембріогенезі

57. Екзокринні та ендокринні відділи підшлункової залози, шляхи виведення продуктів їх діяльності.

59. Очеревина: загальна характеристика. Чепці, зв’язки, брижі, їх будова та утворення;

Дихальна система

1.Які органи належать до дихальної системи?

2. Що належить до верхніх дихальних шляхів?

3. Розвиток органів дихальної системи в ембріогенезі.

4. . Особливості будови стінки трубчастих органів дихальної системи

10. Носова порожнина: функціональні частини, їх будова і функції;

11. Гортань: топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія

12. Гортань: хрящі, суглоби, зв’язки, м’язи, їх будова

13. Гортань: фібро-еластичні утворення гортані, їх будова, функції, присінкова зв’язка, голосова зв’язка;

14. Порожнина гортані: частини, їх будова, межі

15. Голосова щілина: межі, утворення, частини

16. Функції гортані, теорії голосоутворення.

17. Трахея: і бронхи: топографія, будова стінки;

18. Легені: топографія, зовнішня будова ;

19. Корінь легені: топографія, склад.

20. Легені: частки, бронхо-легеневі сегменти, часточки; їх будова. Рентгенанатомія легень.

21. Бронхіальне дерево: розгалуження, будова стінки, функції.

22. Альвеолярне дерево: розгалуження, будова стінки.

24. Плевра: загальна характеристика, функції; плевральна порожнина, її закутки.

25. Межі плевральних мішків.

26. Середостіння: визначення; класифікація за міжнародною анатомічною номенклатурою.

27. Середостіння: визначення, топографічна класифікація. Органи, судини та нерви переднього середостіння;

28. Середостіння: визначення, топографічна класифікація. Органи, судини та нерви заднього середостіння;

Сечова система

1. Які органи належать до сечової системи, їх функції.

2. Етапи розвитку нирки

3. Джерело, термін і механізми розвитку переднирки.

4. Джерело, термін і механізми розвитку первинної нирки. Її похідні.

5. Джерело, термін і механізми розвитку остаточної нирки.

6. Джерела і механізми розвитку сечоводів, сечового міхура.

7. Вади розвитку нирок, сечоводів і сечового міхура: механізми їх утворення

8 Нирки: зовнішня будова; описати і продемонструвати на препараті.

9. Нирки: топографія правої і лівої нирки (голотопія, скелетопотія, синтопія); описати і продемонструвати на препараті.,

10. Нирки: оболонки нирки. Описати фасцію нирки

11. Нирки: фіксуючий апарат нирки.

12. Нирки: будова нирки на фронтальному розтині;

13. Нирки: структурно-функціональна одиниця нирки, її складові частини.

14. Нирки: кровоносна система нирки.

15. Нирки: шляхи виділення сечі (компоненти екскреторних шляхів нирки).

16. Ниркова пазуха (синус), її міст; описати і продемонструвати на препаратах. Будова стінки макроскопічної частини екскреторних шляхів нирки. Рентгенанатомія нирки.

17. Сечовід: частини, топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія

18. Сечовід: будова стінки; звуження; ентген анатомія сечовода.

21. Сечовий міхур: трикутник сечового міхура, його межі (особливості слизової оболонки на цій ділянці); описати і продемонструвати на препараті.

22. Жіночий сечівник; топографія, будова стінки.

Статева система

1.Органи жіночої статевої системи: топографічна класифікація.

2.Джерела і механізми розвитку яєчника. Стадії розвитку яєчника

4. Розвиток матки в ембріогенезі. Вади розвитку.

4.Джерело і механізми розвитку піхви. Вади розвитку.

6. Джерела і механізми розвитку зовнішніх статевих органів. Вади розвитку.

7. Які органи статевої системи розвиваються з парамезонефральної протоки?

8. Яєчник: топографія, зв’язки, будова, функції;

10. Матка: частини, будова стінки, відношення до очеревини, функції; параметрій; Рентгенанатомія матки.

11. Шийка матки: частини, особливості будови слизової оболонки;

13. Піхва: топографія, склепіння, будова стінки;

14. Рудиментарні додатки яєчника: над’яєчник, прияєчник, їх топографія і утворення.

15. Зовнішні жіночі статеві органи: топографія, будова.

17. Присінок піхви: межі, що в нього відкривається?

18. Молочні залози: топографія, будова: описати і продемонструвати на препаратах.

19. Чоловічі статеві органи: класифікація.

20. Джерела і механізми розвитку яєчка. Стадії розвитку яєчка. Вади розвитку яєчка.

21. Процес опускання яєчка. Вади розвитку яєчка. Оболонки яєчка. Яким шарам передньої черевної стінки вони відповідають?

19. Джерела і механізми розвитку над’яєчка, сім’явиносної протоки і сім’яного пухирця. Вади розвитку.

20. Джерела і механізми розвитку передміхурової залози і цибулинно-сечівникових залоз.

21. Джерела і механізми розвитку зовнішніх чоловічих статевих органів. Вади розвитку.

22. Джерела і механізми розвитку чоловічого сечівника. Вади розвитку.

27. Яєчко: внутрішня будова, функції; описати і продемонструвати на препараті.

28. Над'яєчко: топографія, частини, будова, функції

31. Сім'явипорскувальна протока: її утворення. Куди вона відкривається?

32. Назвіть послідовно шляхи виведення сімені.

35. Передміхурова залоза: частини, внутрішня будова, функції.

37. Чоловічий сечівник: частини, їх топографія, звуження і розширення

38. Чоловічий сечівник: будова стінки;.

43. Промежина: частини, їх межі, описати і продемонструвати на препаратах

46. Сідничо-відхідникова ямка: її стінки, вміст.;

1. Первинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (центральні органи імунної системи): загальні закономірності будови, функції.

3. Види кісткового мозку: вікові особливості, топографія, функції.

4. Первинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (центральні органи імунної системи): загруднинна залоза (тимус), розвиток, топографія, будова, функції, вікові особливості

6. Вторинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (периферійні органи імунної системи): селезінка, розвиток, топографія, зовнішня будова, внутрішня будова, функції;

7. Вторинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (периферійні органи імунної системи): мигдалики топографія, будова, функції; описати і продемонструвати на препаратах.

8. Лімфатичне (лімфоїдне) кільце глотки: мигдалики, що його утворюють, їх топографія, будова, функції; описати і продемонструвати на препаратах.

9. Вторинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (периферійні органи імунної системи): лімфатичні (лімфоїдні) вузли, класифікація, топографія, будова, функції

10. Вторинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (периферійні органи імунної системи): одинокі лімфатичні (лімфоїдні) вузлики, топографія, будова, функції.

11. Вторинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (периферійні органи імунної системи): скупчені лімфатичні (лімфоїдні) вузлики, топографія, будова, функції.

12. Вторинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (периферійні органи імунної системи): червоподібний відросток: топографія, будова, функції; описати і продемонструвати на препаратах

13.Основні ознаки ендокринних залоз:

Анатомія спинного мозку

1.Розвиток головного мозку. Стадія 3 мозкових пухирців.

5. Ромбоподібний (задній) мозок ділиться на

5 Життєво важливі центри дихання та кровообігу (ядра блукаючого нерва).

10. Міст. З вентральної metencephalon, вище довгастого, зверху межує з середнім мозком, з боків із середніми мозочковими ніжками.

22. Стовбур головного мозку: характеристика ядер черепних нервів

1. Мозочок: класифікація білої речовини; описати і продемонструвати на препаратах

2. Мозочок: склад верхніх мозочкових ніжок.

3. Мозочок: склад нижніх мозочкових ніжок.

4. Мозочок: склад середніх мозочкових ніжок.

5. Передній мозок: його похідні, продемонструвати на препараті.

6. Проміжний мозок: частини ( за Міжнародною анатомічною номенклатурою – Український стандарт); описати і продемонструвати на препаратах.

7. Проміжний мозок: частини ( за філогенетичним розвитком) описати і продемонструвати на препаратах.

8. Таламічний мозок: частини, описати і продемонструвати на препаратах.

9. Таламус: зовнішня будова, описати і продемонструвати на препаратах; ядра таламуса, їх функціональне значення.

10. Метаталамус: частини, їх функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.

12. Шишкоподібна залоза: топографія, функції; описати і продемонструвати на препаратах.

13. Субталамус: частини, їх функціональне значення.

14. Гіпоталамус: частини, зовнішня будова;описати і продемонструвати на препаратах.

15. Гіпофіз: топографія, частини, функції.

16. Гіпоталамус: ядра, їх топографія, функціональне значення. Гіпоталамо-гіпофізарна система.

17. Третій шлуночок: розвиток, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.

1. Півкулі великого мозку: частини, описати і продемонструвати на препаратах.

2. Мозолисте тіло, його топографія, частини, функціональне значення;

3. Склепіння: його топографія, частини, функціональне значення;

5. Базальні ядра: топографія, частини, функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.

6. Смугасте тіло: топографія, частини, функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.

7. Лімбічна система: компоненти, функціональне значення.

8. Бічні шлуночки: розвиток, частини, топографія, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.

9. Передній ріг бічного шлуночка: топографія, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.

10. Задній ріг бічного шлуночка: топографія, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.

11. Нижній ріг бічного шлуночка: топографія, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.

12. Центральна частина бічного шлуночка: топографія, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.

13. Біла речовина півкуль великого мозку: класифікація, функціональне значення.

63. Півкулі великого мозку: поверхні, частки, їх межі; описати і продемонструвати на препаратах.

64. Рельєф (борозни та звивини) верхньобічної поверхні півкуль головного мозку; описати і продемонструвати на препараті.

65.Рельєф (борозни та звивини) присередньої поверхні півкуль головного мозку; описати і продемонструвати на препараті.

66. Рельєф (борозни та звивини) нижньої поверхні півкуль головного мозку; описати і продемонструвати на препараті.

67. Рельєф лобової частки: описати і продемонструвати на препаратах. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі лобової частки.

68. Рельєф тім’яної частки: описати і продемонструвати на препаратах. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі тім’яної частки.

69. Рельєф скроневої частки: описати і продемонструвати на препаратах. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі скроневої частки.

70. Рельєф потиличної частки: описати і продемонструвати на препаратах. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі потиличної частки.

71. Хемергічні структури головного та спинного мозку.

73. Відмінності між твердою оболоною головного і спинного мозку.

75. Тверда оболона головного мозку : синуси, їх топографія, описати і продемонструвати на препаратах.

77. Шляхи відтоку венозної крові із синусів твердої оболони головного мозку.

78. Оболони головного мозку: міжоболонні простори, їх вміст.

79.Утворення і відтік спинномозкової рідини. Аномалї розвитку оболон головного мозку.

80. Підпавутинний простір: утворення, цистерни, сполучення.

81. Провідні шляхи цнс: визначення, класифікація.

82. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості : шлях епікритичної чутливості.

83. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості :шлях протопатичної чутливості

84. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості: :шлях протопатичної чутливості (тактильної чутливості).

86. Соматосенсорні шляхи несвідомої чутливості ( пропріоцептивної чутливості мозочкового направлення).

87. Низхідні провідні шляхи: класифікація.

88. Пірамідні шляхи: кірково-спинномозковий шлях.

89. Пірамідні шляхи: кірково-ядерний шлях.

90. Екстрапірамідна рухова система: центри, функції.

1. Орган нюху: будова, функції.

2.Орган смаку: будова, функції.

3. Око: частини, топографія.

4. Очне яблуко: розвиток, аномалії розвитку, зовнішня будова.

5. Очне яблуко: оболонки , назвати і продемонструвати на препаратах.

6. Очне яблуко: волокниста оболонка, її частини, будова, функції; описати і продемонструвати на препаратах.

7. Очне яблуко: судинна оболонка, її частини, будова, функції.

8. Очне яблуко: сітківка, її частини, будова, функції.

9. Заломлюючі середовища очного яблука: назвати, описати і продемонструвати на препаратах.

10. Камери очного яблука: межі, сполучення.

11. Утворення і шляхи циркуляції водянистої вологи камер очного яблука.

12. Додаткові структури ока, назвати, їх функції, продемонструвати на препаратах.

13. Додаткові структури ока: кон’юнктива, її частини, функції, склепіння.

15. Сльозовий апарат: частини, топографія, функції; шляхи відтоку сліз.

16. Іі пара черепних нервів: утворення, топографія.

17. Провідні шляхи зорового аналізатора.

18. Вухо: його частини; назвати і продемонструвати на препаратах. Розвиток частин вуха в ембріогенезі, аномалії і варіанти розвитку.

19. Зовнішнє вухо: його частини і будова; описати і продемонструвати на препаратах.

20. Зовнішнє вухо: вушна раковина, будова, функції;описати і продемонструвати на препаратах

21. Зовнішнє вухо: зовнішній слуховий хід, частини, межі, будова.

22. Барабанна перетинка: топографія, частини, будова, функції.

23. Середнє вухо: частини, назвати і продемонструвати на препаратах.

24. Барабанна порожнина: топографія, стінки, сполучення, вміст; описати і продемонструвати на препаратах.

25.Слухові кісточки: топографія, їх частини; суглоби слухових кісточок; м’язи слухових кісточок; описати і продемонструвати на препаратах.

26.Слухова труба: топографія, частини, сполучення, будова; описати і продемонструвати на препаратах.

33. Ендолімфатичний простір: утворення, вміст, сполучення.

34. Перетинчастий лабіринт: присінковий лабіринт, його частини, топографія, будова, функцї.

35. Перетинчастий лабіринт: півколові протоки, їх топографія, частини, будова, функції.

36. Перетинчастий лабіринт: завитковий лабіринт, стінки, їх будова, функції

37. Описати шляхи проходження звукових коливань.

38. Провідні шляхи слухового аналізатора.

39. Провідні шляхи рівноваги (вестибулярного апарата).

11. Шийка матки: частини, особливості будови слизової оболонки;

Частини: Шийка матки має довжину 3 – 4 см і поділяється на 2 частини – над піхвову і піхвову. Верхні дві третини шийки матки розташовані вище піхви, називаються над піхвовою частиною шийки (portio supravaginalis cervicis). Піхвова частина шийки (portio vaginalis cervicis) розташована в піхві і охоплена її склепінням.

Слизова оболонка каналу шийки матки утворює одну велику поздовжню складку, від якої в обидва боки відходять під гострим кутом дрібніші пальмоподібні складки (plicae palmatae).

12. Маткова труба: топографія, частини, будова стінки, відношення до очеревини, функції. Рентгенанатомія маткових труб.

Топографія: Маткова руба розташована майже горизонтально в порожнині малого таза біля верхнього краю широкої маткової зв’язки, збоку від матки.

Частини: Маткова труба має 4 частини:

- Початковою, розширеною її частиною є лійка маткової труби (infundibulum tubae uterinae);

- Найдовша частина – ампула маткової труби (ampulla tubae uterinae);

- Найкоротша частина – перешийок маткової труби (isthmus tubae uterinae)

- Кінцевим відділом маткової труби є маткова частина (pars uterina).

Стінка маткової труби складається з трьох оболонок – слизової, м’язової і серозної. Слизова оболонка (tunica mucosa) утворює розгалужені поздовжні трубні складки (plicae tubariae). М’язова оболонка (tunica muscularis), що складається з внутрішнього колового (stratum internum circulare) і зовнішнього поздовжнього (stratun externum longitudinale ) шарів. Зовні маткова труба вкрита серозною оболонкою (tunica serosa) з підсерозним прошарком (tela subserosa). Маткова труба вкрита очеревиною з усіх боків – інтраперитонеально.

Маткова труба виконує функції транспортування яйцеклітини і сперматозоїдів, створення сприятливого середовища для процесу запліднення яйцеклітини.

13. Піхва: топографія, склепіння, будова стінки;

Топографія: Піхва розташована в порожнині малого таза, простягається від матки до соромітної щілини, проходячи через сечо – статеву ділянку промежини.

Верхня частина, що охоплює піхвову частину шийки матки, називається склепінням піхви () і має передню, задню і дві бічні частини.

Стінка піхви складається зх. 3 оболонок: слизової, м’язової і зовнішньої – губчастої, у якій відсутні залози. Слизова оболонка (tunica mucosa) – зростається з м’язовою і утворює численні поперечні піхвові зморшки (rugae vaginales). М’язова оболонка(tunica muscularis). Зовнішня оболонка піхви побудована з пухкої сполучної тканини, в ній розташоване потужне піхвове венозне сплетення (plexus venosus vaginalis), тому її називають губчастою оболонкою.


14. Рудиментарні додатки яєчника: над’яєчник, прияєчник, їх топографія і утворення.

Над’яєчник і при яєчник є залишками канальців первинної нирки і мезонефральної протоки.

Над’яєчник (epoophoron) – розміщений між листками широкої маткової зв’язки в бічній ділянці брижі маткової труби і складається з поздовжньої протоки – протоки Партнера – поперечних проточок (ductuli transversi)

Прияєчник (paraophoron)має вигляд невеликого жовтуватого вузлика і розташований при середньо від над яєчника між листками широкої маткової зв’язки. Прияєчник складається з невеликих покрученихі замкнутих з кінців трубочок.


15. Зовнішні жіночі статеві органи: топографія, будова.

До зовнішніх жіночих статевих органів (organa genitalia feminine externa) належить жіноча соромітна ділянка, або вульва (pudendum femininum, vulva) і клітор (clitoris).

До жіночої соромітної ділянки, або вульви належить лобкове підвищення, великі і малі соромітні губи, присінок піхви і дівоча перетинка.

Лобкове підвищення (mons pubis) обмежоване зверху лобковою борозною, а з боків і знизу тазо – стегновими борознами. Утворене горбками лобкових кісток з добре розвиненою підшкірною клітковиною..

Великі соромітні губи (labia majora pudendi) обмежовують з боків соромітну щілину (rima pudendi) і з’єднуються між собою спайками передньою та задньою (comissurae labiorum anterior et posterior).

Малі соромітні губи (labia minora pudendi) – це дві тонкі складки, які лежать при середньо від великих соромітних губ і паралельно до них, обмежовуючи присінок піхви.

Присінок піхви (vestibulum vaginae) – це човноподібне заглиблення між малими соромітними губами.

Клітор (clitoris) – рудиментарний гомолог печеристих тіл статевого члена між передньою спайкою соромітних губ та зовнішнім вічком сечівника. Він складається з головки з передньою шкірочкою, печеристих тіл та ніжок.

16. Жіноча соромітна ділянка (вульва): топографія і будова компонентів, що її утворюють.

До жіночої соромітної ділянки, або вульви належить лобкове підвищення, великі і малі соромітні губи, присінок піхви і дівоча перетинка.

Лобкове підвищення (mons pubis) обмежоване зверху лобковою борозною, а з боків і знизу тазо – стегновими борознами. Утворене горбками лобкових кісток з добре розвиненою підшкірною клітковиною..

Великі соромітні губи (labia majora pudendi)- це дві пружні дугоподібні складки шкіри, що обмежовують з боків соромітну щілину (rima pudendi). Спереду та ззаду обидві великі соромітні губи з’єднуються між собою відповідно передньою спайкою губ (comissura labiorum anterior) і задньою спайкою губ (comissura labiorum posterior). Задня спайка губ продовжується у шов промежини (raphe perinei).

Малі соромітні губи (labia minora pudendi) – це дві тонкі складки, які лежать при середньо від великих соромітних губ і паралельно до них, обмежовуючи присінок піхви. Верхньопередній кінець кожної малої соромітної губи розділяється на дві ніжки, що спрямовані до клітора.

Присінок піхви (vestibulum vaginae) – це човноподібне заглиблення між малими соромітними губами. У задній ділянці присінка попереду вуздечки соромітних губ помітна ямка присінка піхви (fossa vestibili vaginae).


17. Присінок піхви: межі, що в нього відкривається?

Присінок піхви (vestibulum vaginae) – це човноподібне заглиблення між малими соромітними губами, обмежоване попереду клітором, позаду – вуздечкою соромітних губ, з боків присередніми поверхнями малих соромітних губ. У задній ділянці присінка попереду вуздечки соромітних губ помітна ямка присінка піхви (fossa vestibuli vaginae). Між клітором і отвором піхви на вершині невеликого сосочка відкривається зовнішнє вічко сечівника (ostium urethrae externum). З боків від зовнішнього вічка сечівника відкриваються при сечівникові протоки (ductus paraurethrales).


18. Молочні залози: топографія, будова: описати і продемонструвати на препаратах.

Грудь (mamma) статевозрілої (що не народжувала) жінки має вигляд більш або менш правильної півкулі, розміщеної на передній поверхні m. Pectoralis major і частково на m. serratus anterior між 3 і 4 (рідше 7) ребрами.

Власне молочна залоза, яка складає основу жіночих грудей, називається тілом молочної залози (corpus mammae) і являє собою щільне тіло у формі опуклого диска, оточене шаром жиру (capsula adiposa). Тіло молочної залози складається з 15 – 20 окремих конусоподібних часток. Кожна частка складається з часточок (lobuli mammae). Кожна часточка складається з альвеол.

19. Чоловічі статеві органи: класифікація.

Чоловіча статева система складається з внутрішніх чоловічих статевих органів (systema genitalia maskulina interna): яєчка (testis), над’яєчка (epididymis), сім’явиносної протоки (ductus deferens), пухирчастої залози (glandula vesiculosa), передміхурової залози (prostata), цибулино – сечівникової залози (glandula bulbourethralis) і сімяного канатика (funiculus spermaticus) та зовнішніх чоловічих статевих органів (organa genitalia masculine externa): калитки (scrotum) і статевого члена (penis).

20. Джерела і механізми розвитку яєчка. Стадії розвитку яєчка. Вади розвитку яєчка.

Яєчка починають утворюватися на 6 тижні ембріогенезу. Від обох статевих валиків у кожну первинну нирку вростають тяжі епітеліальних клітин – статеві шнури, у товщі яких містяться гоноцитобласти. Зі статевих шнурів утворюються звивисті і прямі сім’яні трубочки, а також сітка яєчка. З мезонефральної протоки розвивається протока над’яєчка, сім’явиносна і сім’явипорскувальна протоки, а також пухирчаста залоза.

Вади розвитку: Бувають випадки, коли одне чи обидва яєчка недорозвинені, або їх немає в калитці у зв’язку з затримкою їх опускання. Затриматися в порожнині таза або в пахвинному каналі може одне яєчко чи навіть обидва яєчка (крипторхізм). Іноді під час опускання яєчко залишається в незвичному місці – у черевній порожнині, під шкірою промежини або навіть під шкірою в ділянці зовнішнього кільця стегнового каналу – підшкірного розтвору.

21. Процес опускання яєчка. Вади розвитку яєчка. Оболонки яєчка. Яким шарам передньої черевної стінки вони відповідають?

Опускання статевих залоз – яєчок і яєчників (descensus testis et ovarium)забезпечує статево – пахвинна зв’язка (lig. genitoinguinale), яка містить гладкі міозит і еластичні волокна. У чоловіків ця зв’язка називається напрямною зв’язкою яєчка (gubernaculum testis).