ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 06.07.2024
Просмотров: 712
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
2. Класифікація внутрішніх органів.
5 Загальні закономірності будови зовнішньої оболонки стінки трубчастих органів, дати
8.Розвиток ротової порожнини та її похідних. Вади розвитку ротової порожнини.
11. Тверде піднебіння (palatumdurum)
12. М’яке піднебіння (palatummolle)/ піднебінна завіска (vellumpalatinum).
15. Ембріологічна та анатомічна класифікації м’язів язика, їх морфо-функціональна
16Зуби: частини зуба, тканини зуба. Періодонт, пародонт, зубний орган: визначення.
17. Постійні зуби: формула, характеристика видів зубів
20.Ротові залози: класифікація. Привушна залоза: топографія, будова; описати і
21. Під’язикова залоза: топографія, будова; описати і продемонструвати на препаратах.
22. Піднижньощелепна залоза: топографія, будова;
23.Зів (fauces). Межі, сполучення
31. Ділянки передньої черевної стінки.
35. Тонка кишка (intestinum tenue). Поч. Від воротаря шлунка на рівні між тілами 12 гр.Хр – 1 п.Хр.
36. Дванадцятипала кишка(duodenum) частини, іх топографія.
38.Тонка кишка: будова слизової оболонки тонкої кишки.
39. Дванадцятипала кишка: особливості будови слизової оболонки.
40.Товста кишка: відділи, їх топографія (голотопія, синтопія);
42. Сліпа кишка: топографія (голотопія, синтопія), особливості будови;
43.Частини та згини ободової кишки ,їх топографія ( голотопія, сінтопія), відношення до очеревини.
45. Пряма кишка: частини, згини, відношення до очеревини, топографія у чоловіків і у жінок;
46.Пряма кишка: особливості будови слизової, м’язової і зовнішньої оболонок.
47.Зовнішні ознаки товстої кишки;
48.Розвиток печінки в ембріогенезі.
49.Печінка: зовнішня будова; рельєф діафрагмової і нутрощевої поверхонь;
51. Печінка: внутрішня будова ( частки, частини, сегменти, часточки).
52.Печінка: утворення і шліхи відтоку жовчі
55. Розвиток підшлункової залози в ембріогенезі
57. Екзокринні та ендокринні відділи підшлункової залози, шляхи виведення продуктів їх діяльності.
59. Очеревина: загальна характеристика. Чепці, зв’язки, брижі, їх будова та утворення;
1.Які органи належать до дихальної системи?
2. Що належить до верхніх дихальних шляхів?
3. Розвиток органів дихальної системи в ембріогенезі.
4. . Особливості будови стінки трубчастих органів дихальної системи
10. Носова порожнина: функціональні частини, їх будова і функції;
11. Гортань: топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія
12. Гортань: хрящі, суглоби, зв’язки, м’язи, їх будова
14. Порожнина гортані: частини, їх будова, межі
15. Голосова щілина: межі, утворення, частини
16. Функції гортані, теорії голосоутворення.
17. Трахея: і бронхи: топографія, будова стінки;
18. Легені: топографія, зовнішня будова ;
19. Корінь легені: топографія, склад.
20. Легені: частки, бронхо-легеневі сегменти, часточки; їх будова. Рентгенанатомія легень.
21. Бронхіальне дерево: розгалуження, будова стінки, функції.
22. Альвеолярне дерево: розгалуження, будова стінки.
24. Плевра: загальна характеристика, функції; плевральна порожнина, її закутки.
26. Середостіння: визначення; класифікація за міжнародною анатомічною номенклатурою.
1. Які органи належать до сечової системи, їх функції.
3. Джерело, термін і механізми розвитку переднирки.
4. Джерело, термін і механізми розвитку первинної нирки. Її похідні.
5. Джерело, термін і механізми розвитку остаточної нирки.
6. Джерела і механізми розвитку сечоводів, сечового міхура.
7. Вади розвитку нирок, сечоводів і сечового міхура: механізми їх утворення
8 Нирки: зовнішня будова; описати і продемонструвати на препараті.
10. Нирки: оболонки нирки. Описати фасцію нирки
11. Нирки: фіксуючий апарат нирки.
12. Нирки: будова нирки на фронтальному розтині;
13. Нирки: структурно-функціональна одиниця нирки, її складові частини.
14. Нирки: кровоносна система нирки.
15. Нирки: шляхи виділення сечі (компоненти екскреторних шляхів нирки).
17. Сечовід: частини, топографія (голотопія, скелетопотія, синтопія
18. Сечовід: будова стінки; звуження; ентген анатомія сечовода.
22. Жіночий сечівник; топографія, будова стінки.
1.Органи жіночої статевої системи: топографічна класифікація.
2.Джерела і механізми розвитку яєчника. Стадії розвитку яєчника
4. Розвиток матки в ембріогенезі. Вади розвитку.
4.Джерело і механізми розвитку піхви. Вади розвитку.
6. Джерела і механізми розвитку зовнішніх статевих органів. Вади розвитку.
7. Які органи статевої системи розвиваються з парамезонефральної протоки?
8. Яєчник: топографія, зв’язки, будова, функції;
11. Шийка матки: частини, особливості будови слизової оболонки;
13. Піхва: топографія, склепіння, будова стінки;
14. Рудиментарні додатки яєчника: над’яєчник, прияєчник, їх топографія і утворення.
15. Зовнішні жіночі статеві органи: топографія, будова.
17. Присінок піхви: межі, що в нього відкривається?
18. Молочні залози: топографія, будова: описати і продемонструвати на препаратах.
19. Чоловічі статеві органи: класифікація.
20. Джерела і механізми розвитку яєчка. Стадії розвитку яєчка. Вади розвитку яєчка.
20. Джерела і механізми розвитку передміхурової залози і цибулинно-сечівникових залоз.
21. Джерела і механізми розвитку зовнішніх чоловічих статевих органів. Вади розвитку.
22. Джерела і механізми розвитку чоловічого сечівника. Вади розвитку.
27. Яєчко: внутрішня будова, функції; описати і продемонструвати на препараті.
28. Над'яєчко: топографія, частини, будова, функції
31. Сім'явипорскувальна протока: її утворення. Куди вона відкривається?
32. Назвіть послідовно шляхи виведення сімені.
35. Передміхурова залоза: частини, внутрішня будова, функції.
37. Чоловічий сечівник: частини, їх топографія, звуження і розширення
38. Чоловічий сечівник: будова стінки;.
43. Промежина: частини, їх межі, описати і продемонструвати на препаратах
46. Сідничо-відхідникова ямка: її стінки, вміст.;
3. Види кісткового мозку: вікові особливості, топографія, функції.
13.Основні ознаки ендокринних залоз:
1.Розвиток головного мозку. Стадія 3 мозкових пухирців.
5. Ромбоподібний (задній) мозок ділиться на
5 Життєво важливі центри дихання та кровообігу (ядра блукаючого нерва).
22. Стовбур головного мозку: характеристика ядер черепних нервів
1. Мозочок: класифікація білої речовини; описати і продемонструвати на препаратах
2. Мозочок: склад верхніх мозочкових ніжок.
3. Мозочок: склад нижніх мозочкових ніжок.
4. Мозочок: склад середніх мозочкових ніжок.
5. Передній мозок: його похідні, продемонструвати на препараті.
7. Проміжний мозок: частини ( за філогенетичним розвитком) описати і продемонструвати на препаратах.
8. Таламічний мозок: частини, описати і продемонструвати на препаратах.
10. Метаталамус: частини, їх функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.
12. Шишкоподібна залоза: топографія, функції; описати і продемонструвати на препаратах.
13. Субталамус: частини, їх функціональне значення.
14. Гіпоталамус: частини, зовнішня будова;описати і продемонструвати на препаратах.
15. Гіпофіз: топографія, частини, функції.
16. Гіпоталамус: ядра, їх топографія, функціональне значення. Гіпоталамо-гіпофізарна система.
17. Третій шлуночок: розвиток, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.
1. Півкулі великого мозку: частини, описати і продемонструвати на препаратах.
2. Мозолисте тіло, його топографія, частини, функціональне значення;
3. Склепіння: його топографія, частини, функціональне значення;
7. Лімбічна система: компоненти, функціональне значення.
13. Біла речовина півкуль великого мозку: класифікація, функціональне значення.
63. Півкулі великого мозку: поверхні, частки, їх межі; описати і продемонструвати на препаратах.
71. Хемергічні структури головного та спинного мозку.
73. Відмінності між твердою оболоною головного і спинного мозку.
77. Шляхи відтоку венозної крові із синусів твердої оболони головного мозку.
78. Оболони головного мозку: міжоболонні простори, їх вміст.
79.Утворення і відтік спинномозкової рідини. Аномалї розвитку оболон головного мозку.
80. Підпавутинний простір: утворення, цистерни, сполучення.
81. Провідні шляхи цнс: визначення, класифікація.
82. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості : шлях епікритичної чутливості.
83. Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості :шлях протопатичної чутливості
87. Низхідні провідні шляхи: класифікація.
88. Пірамідні шляхи: кірково-спинномозковий шлях.
89. Пірамідні шляхи: кірково-ядерний шлях.
90. Екстрапірамідна рухова система: центри, функції.
1. Орган нюху: будова, функції.
2.Орган смаку: будова, функції.
4. Очне яблуко: розвиток, аномалії розвитку, зовнішня будова.
5. Очне яблуко: оболонки , назвати і продемонструвати на препаратах.
7. Очне яблуко: судинна оболонка, її частини, будова, функції.
8. Очне яблуко: сітківка, її частини, будова, функції.
9. Заломлюючі середовища очного яблука: назвати, описати і продемонструвати на препаратах.
10. Камери очного яблука: межі, сполучення.
11. Утворення і шляхи циркуляції водянистої вологи камер очного яблука.
12. Додаткові структури ока, назвати, їх функції, продемонструвати на препаратах.
13. Додаткові структури ока: кон’юнктива, її частини, функції, склепіння.
15. Сльозовий апарат: частини, топографія, функції; шляхи відтоку сліз.
16. Іі пара черепних нервів: утворення, топографія.
17. Провідні шляхи зорового аналізатора.
19. Зовнішнє вухо: його частини і будова; описати і продемонструвати на препаратах.
20. Зовнішнє вухо: вушна раковина, будова, функції;описати і продемонструвати на препаратах
21. Зовнішнє вухо: зовнішній слуховий хід, частини, межі, будова.
22. Барабанна перетинка: топографія, частини, будова, функції.
23. Середнє вухо: частини, назвати і продемонструвати на препаратах.
26.Слухова труба: топографія, частини, сполучення, будова; описати і продемонструвати на препаратах.
33. Ендолімфатичний простір: утворення, вміст, сполучення.
34. Перетинчастий лабіринт: присінковий лабіринт, його частини, топографія, будова, функцї.
35. Перетинчастий лабіринт: півколові протоки, їх топографія, частини, будова, функції.
36. Перетинчастий лабіринт: завитковий лабіринт, стінки, їх будова, функції
37. Описати шляхи проходження звукових коливань.
35. Передміхурова залоза: частини, внутрішня будова, функції.
Частини: основа, звернена до сечового міхура, та верхівку, звернену до сечового міхура .
Внутрішня будова: Складається з 40-50 трубчасто-коміркових залозок, які утворюють залозисту речовину. Залозки утворюють вивідні передміхурові протоки , які відкриваються в простатичну частину сечівника. Між залозками та новколо проходять жмутики гладких м΄язів , які в сукупності формують м΄язову речовину. Жмутики м΄язових волокон оточують сечівник і утворюють його довільний сфінктер.
Функції:секрет передміхурової залози стимулює рухливість сперматозоїдів та розріджують еякулят.
36. Статевий член: частини, зовнішня будова;
Складається з трьох печеристих тіл , одного парного та одного непарного губчастого. В ньому розрізняють корінь , тіло та головку. Початкові відділи печеристих тіл – ніжки прикріплюються на нижніх гілках лобкових кісток. Спереду ніжки сходяться і до них приєднується губчасте тіло. Проксимальна частина утворює цибулину , а дистальна – головку.
Печеристе та губчасте тіло складаються з губчастої речовини, що має невеликі порожнини, які під час ерекції наливаються кров’ю. печеристі та губчасті тіла оточені білковою оболонкою.
Всі три тіла покриті шкірою та загальною фасцією. Шкіра обмежує головку і утворює вільну збірку - передню шкірочку, яка з’єднується вуздечкою передньої шкірочки з нижньою поверхнею головки.
37. Чоловічий сечівник: частини, їх топографія, звуження і розширення
Uretra. Частини: Простатична, перетинчаста, губчаста.
Топографія: Знаходиться в порожнині малого таза та в губчастій речовині статевого члена. Передміхурова частина проходить через сечовостатеву діафрагму. До задньої поверхні прилягає цибулино-сечівникова залоза.
Звуження та розширення : чол. Сечівник має три звуження – 1) біля внутрішнього отвору 2) в перетинчастій частині 3) біля зовнішнього отвору . Розширення : 1) В простатичній частині( середній відділ) 2) в цибулині чоловічого статевого члена 3) Перед зовнішнім отвором, у човноподібній ямці.
38. Чоловічий сечівник: будова стінки;.
Стінка складається з трьох оболонок: 1) Слизова оболонка 2) Підслизова основа 3) М’язова оболонка. У губчастій частині м’язова оболонка відсутня. Слизова містить багато слизових залоз. В підслизовому шарі розташовані навколосечівникові лакуни. М’язова добре розвинена в простатичній та перетинчастій частинах.
39. Чоловічий сечівник: частини, що відкривається в кожну частину?
Частини: Простатична, перетинчаста, губчаста.
Простатична : на задній стінці простатичної частини сечівника розташований сім’яний горбок colliculus seminalis , а по боках від горбка – численні вивідні протоки передміхурової залози.
Губчаста : закінчується зовнішнім вічком ostum urethrae externum . В цибулинний відділ сечівника відкриваються численні сечівникові залози та протоки цибулино-сечівникових залоз.
Перетинчаста: -
40. Цибулинно-сечівникова залоза: топографія, будова, функції.
(залоза Купера) Топографія : Розташована між м’язами сечово-статевої ділянки промежини , позаду від проміжної частини сечівника над цибулиною статевого члена. Має протоку цибулинно-сечівникової залози , протоки яких пронизують цибулину статевого члена і відкриваються на задній поверхні початкової ділянки губчастої частини сечівника.
Функції: Слаболужний в’язкий секрет цибулинно-сечівникової залози нейтралізує залишки сечі в сечівнику, готуючи його для проходження сперми.
41. Перерахуйте залози, які виробляють рідку частину сперми.
Бульбоуретральна залоза, передміхурова залоза, яєчко.
42. Промежина: визначення промежини в вузькому і широкому розумінні.
Perineum. Відрізок промежини, розташований між задньою спайкою великих соромітних губ і відхідниковим отвором
Промежина — простір між задньою спайкою великих статевих губ і зовнішнім отвором заднього проходу. Зовні промежина вкрита шкірою, на якій видно лінію від задньої спайки до заднього проходу — шов промежини. У товщі промежини знаходяться три шари м'язів, що складають тазове дно. Відстань від задньої спайки до заднього проходу називають висотою промежини; вона дорівнює 3-4 см. При вищій або малорозтяжній (ригідній) промежині під час пологів, щоб уникнути розривання промежини, її розтинають.
43. Промежина: частини, їх межі, описати і продемонструвати на препаратах
Межі: Спереду – лобковим симфізом, заду – верхівкою куприка, з боків – сідничними горбами та крижово-горбовою зв’язками.
Поділяється на два трикутники: Передній та задній. Передній , або сечо-статева ділянка – заповнена сечо-статевою діафрагмою, яка розташована фронтально. Задній трикутник, або відхідникова ділянка – розтащована горизонтально.
44. Сечостатева діафрагма: межі, м’язи і фасції, що її утворюють. Які органи пронизують сечостатеву діафрагму у жінок і чоловіків Diaphragma urogenitale. Представлена щільною м’язово-фасціальною пластинкою, яка складається із глибокого поперечного м’яза промежини та двох фасціальних листків, які покривають м’яз зверху та знизу. Спереду сечівника діафрагма не досягає лобкового зрощення , а утворює щільну поперечну зв’язку промежини.
45. Тазова діафрагма: межі, м’язи і фасції, що її утворюють. Описати і продемонструвати на препаратах
Diaphragma pelvicum. Утворена правим та лівим м’язами, що піднімають відхідниковий отвір і розташованими позаду них правим та лівим куприковими м’язами та фасціями.
46. Сідничо-відхідникова ямка: її стінки, вміст.;
Fossa ischioanalis. Стінки: Латеральна – внутрішній затульний м’яз та його фасція, Медіальна – м’яз-підіймач відхідника та його фасція; спереду – поперечним поверхневим м’язом промежини; ззаду – нижнім краєм ведикого сідничного м’яза та зовнішнім м’язом замикачем відхідника. На латеральній стінці сіднично-відхідникової ямки у розщерленні фасції знаходиться соромітний канал ( канал Олкока) , в якому проходить судинно – нервовий пучок, утворений соромітною артерією, веною та нервом.
Анатомія органів імунної та ендокринної систем
1. Первинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (центральні органи імунної системи): загальні закономірності будови, функції.
До первинних лімфатичних органів відносять кістковий мозок та тимус. Функція пов’язана з утворенням форменних елементів крові та забезпечення умов для антигензалежного утворення лімфоцитів.
Родоначальником усіх видів клітин крові та імунної системи є поліпотентні стовбурові клітини червоного кісткового мозку, тому що таку клітину називають стовбуровою кровотворною клітиною.
Червоний кістковий мозок є аналогом бурси Фабриціуса у птахів і у якому відбувається антигеннезалежна проліферація і диференцііація субпопуляцій В-лімфоцітів.
Тимус – Thymus – Функції: у тимусі відбувається антигеннезалежна проліферація і диференціація субпопуляцій Т-лімфоцітив із стовбурових клітин. Є центральним органом лімфопоезу та імуногенезу, оскільки в ньому утворюються Т-лімфоцити.
Складається з з часток – правої та лівої, які з’єднані між собою у середній частині. Ліва частка довша за праву. Вкрита тонкою сполучнотканинною капсулою, від якої всередину входять тоненькі перегородки, що розділяють її на численні часточки загруднинної залози.
Субпопуляції Т- і В- лімфоцитів потім «заселяють» Т- і В- залежні зони у вторинних лімфоїдних органах, де формується конкрктна імунна відповідь на антигени.
2. Первинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (центральні органи імунної системи): кістковий мозок, розвиток, топографія, будова, функції, вікові особливості.
Кістковий мозок. Поділяють на жовтий та червоний. Червоний знаходиться переважнов плоских кістках т а епіфізах трубчастих кісток і кістковомозкових порожнинах. Строму червоного кісткового мозку утворюють ретикулярні клітини і ретикулярні волокна. Розташований у вигляді тяжів циліндричної форми навколо артеріол. Тяжі розмежовані між собою великими капілярами – синусоїдними капілярами. Кровоносні судини кісткового мозку є гілками артерій. Які живлять кістку.
Розвиток та вікові особливості: Починає формуватися в кістках зародка в кінці другого місяця розвитку. З 12-го розвиваються кровоносні судини . Навколо судин розташовується ретикулярна тканина та формуються острівці кровотворення . (починає функціонувати як кровотворний орган) З 20-го тижня швидко росте, проникає в епіфізи кісток і в утворену кістково – мозкову порожнину. Через 1-6 місяців після народження починає утворюватися жовтий кістковий мозок, В 4-5 років червоний кістковий мозок заміщужться жовтим. У старечому віці жовтий кістковий мозок набуває драглистої консистенції та перетворюється на желатинозний кістковий мозок.
3. Види кісткового мозку: вікові особливості, топографія, функції.
Кістковий мозок: червоний та жовтий. Див. Питання 2.
4. Первинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (центральні органи імунної системи): загруднинна залоза (тимус), розвиток, топографія, будова, функції, вікові особливості
Топографія: Розташований за грудниною у верхньому середостінні між правою та лівою середостінними частинами пристінкової плеври – у верхньому міжплевральному полі.передня поверхня прилягає до груднини, з боків – до медіастінальної плеврита внутрішньої грудної артерії. Задня – до перикарда , дуги аорти та плечоголових вен. Нижня частина кожної частки розширена, досягає рівня четвертого ребрового хряща, а верхня частина звужена. Частки виступають в передню ділянку шиї у вигляді двозубої вилки.
Будова: Утворений з правої та лівої часток, які видовжені у вертикальному напрямі. Ззовні тимус покритий сполучнотканинною капсулою, від якої відходять перегородки і поділяють залозу на часточки. У часточках розрізняють кіркову та мозкову речовину. Кіркова – розташована по периферії кожної часточки і заповнена лімфоцитами . Мозкова – по центрі та утворена малими , середніми та великими Т-лімфоцітами, які оточені епітеліоретикулоцитами і макрофагами . В мозковій речавині наявні ще колові нашарування – тільця тимуса (тільця Гассаля)
Функції: Виробляє гормон тимозин, який регулює кровотворення у периферійних кровотворних органах , стимулює необхідні умови для дозрівання Т-лімфоцитів. Є центральним органом лімфопоезу та імуногенезу, оскільки в ньому з кістковомозкових попередників утворюються різні види Т-лімфоцитів, які беруть активну участь в імунних реакціяхта стимулюють розвиток лімфоцитів в інших органах імунної системи.
Розвиток та вікові особливості: Починає формуватися на 4-5 тижні із епітеліальних клітин 3 та 4 зябрових кишень зкожного боку, що у вигляді тяжів вростають каудально у мезенхіму. На 2 місяці розвитку в зачаток тимуса вростають кровоносну капіляри, з яких у тканину проникають стовбурові клітини – попередники лімфоцитів. На 3 місяці відбувається поділ на часточки, кіркову та мозкову речовини. Впродовж 3 років життя тимус росте найінтенсивніше, досягає максимального розвитку в 12-16 років( в період статевого дозрівання ) З віком маса тимусу поступово зменшується .
5. Вторинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (периферійні органи імунної системи): загальні закономірності будови, функції.