Файл: Лекції Банківська система.doc

Кількість комерційних банків, що мають ліцензію ЧНБ1 на здійснення банківської діяльності, збереглася на колишньому рівні - 35 одиниць. Крім них, відповідно до правил ЄС, на чеському банківському ринку оперує, здійснюючи без ліцензії ЧНБ трансграничні операції, 31 банк з країн-учасниць ЄС. ЧНБ у поточному році продовжив політику зниження основних процентних ставок за кредитами в національній валюті. Це перш за все обумовлено дуже низьким показником інфляції в країні.

15.4. Особливості регулювання чеського банківського сектору та позиції іноземного капіталу в банківській системі

У зв'язку з офіційним приєднанням Чехії до ЄС Урядом в 2004 р. внесені кардинальні зміни в нормативно-правову базу, що регулює діяльність національного банківського ринку. Були модифіковані Закони "Про колективне інвестування", "Про підприємницьку діяльність на фондовому ринку" і "Про боргові зобов'язання". У Законі "Про банківську діяльність" № 406/2002 посилена роль держави у сфері нагляду над банківським сектором і фондовим ринком. Важливі корективи внесені у правову базу обов'язкового страхування банківських внесків у систему захисту інформації, що стосується ведення реєстрів боржників, банків-депозитаріїв інвестиційних товариств і фондів.

Прийняті нові закони "Про перекази фінансових коштів", "Про електронні засоби платежу і платіжні системи", "Про фінансового арбітра", "Про протидію злочинам у фінансовій сфері", "Про обмеження платежів готівкою", що передбачає обмеження розміру готівкових розрахунків сумою, що не перевищує в еквіваленті 15 тис. євро, Національний план дій по боротьбі фінансування тероризму. Був також модифікований Закон "Про конкурс з банкрутства і про сплату боргів".

Вищезгадані зусилля дозволили привести законодавство Чехії у банківській сфері в повну відповідність з вимогами ЄС і створити стійку правову основу для подальшого розвитку банківського сектору країни.

Діяльність ЧНБ в нових умовах було переорієнтовано на глибшу і ефективнішу співпрацю з Національними органами банківського нагляду інших країн ЄС. Це пов'язано з тим, що одночасно зі вступом в ЄС почав застосовуватися принцип єдиної банківської ліцензії. Згідно з даним принципом банки країн-учасниць ЄС мають право діяти в Чехії та інших країнах-членах за допомогою філіалів без сплати стягнень до місцевого органу банківського нагляду за ліцензією. При цьому банківський нагляд належить до компетенції тільки Національного банку тієї країни, у якій знаходиться головний банк. Місцевий наглядовий орган може стежити лише за станом ліквідності і дотриманням заходів, направлених на перешкоджання відмиванню засобів, здобутих злочинним шляхом.

Після приєднання Чехії до ЄС 38 банків (у більшості англійські й американські) висловили зацікавленість у наданні трансграничних послуг на чеському фінансовому ринку без відкриття в країні філіалів і дочірніх структур. Серед них JP Morgan, Goldman Sachs, HSBC і Merrill Lynch. Більшість з вказаних банків планують зосередити діяльність на супроводі інвестиційних проектів і не припускають ведення кредиторської діяльності і роботу з грошовими коштами населення.

Структура банківського сектору Чехії останніми роками стабілізувалася і в 2006 р. істотних змін не зазнала. У країні діє 35 комерційних банків, з яких 26 повністю або в мажоритарному обсязі контролюється іноземним капіталом. Дев'ять банків (повністю або з переважною часткою) належать чеському капіталу. У державній власності знаходяться тільки два спеціалізовані банки {Чеський експортний банк і Чесько-моравський банк гарантій і розвитку).

Важливою відмінною рисою чеського банківського сектору можна вважати високий ступінь його монополізації, оскільки в ньому домінує невелика група великих банків. На частку чотирьох чеських банків припадає 65 % активів і понад 80 % прибутку банківської системи. При цьому всі з вказаної категорії банків мають іноземних власників з країн-членів ЄС. Така концентрація фінансових ресурсів у руках вузької групи банків уже почала приносити негативні наслідки. Рівень встановлених ними тарифів є невиправдано високим. Крім того, чеські банки встановили складну, тривалу за термінами систему закриття рахунків, фактично перешкоджаючи вільному переходу клієнтів на обслуговування в інший банк. У першу чергу претензії щодо цього висуваються трьом провідним банкам, а саме Чеським ощадним касам (Ceska sporitelna), Комерційному банку (Komercni banka) і Чеському торговому банку (Ceskoslovenska obchodni banka).

Як раніше наголошувалося, Чехія продуктивно використовувала відведений їй час для підготовки до вступу до єдиного європейського банківського ринку. Серед тих, що вступили 1 травня 2004 р. в ЄС десяти країн, чеський банківський сектор вважається великим. Його характерною рисою є домінування іноземних інвесторів. Основними зарубіжними гравцями на чеському банківському ринку є потужні західноєвропейські і американські банківські установи: австрійські Erste Bank і Raiffeisen Bank, бельгійський КВС, французький Societe Generale, німецький HVB, італійський UniCredito, американські Citibank і GE Capital.

Завдання і запитання для самоконтролю

1. Виділіть основні проблеми становлення та розвитку банківської системи Чехії.

2. Назвіть етапи розвитку банківської системи Чехії.

3. У якому році заснований Чеський національний банк (ЧНБ) і які функції та завдання він виконує?

4. Хто входить до складу Ради ЧНБ та які рішення вони приймають?

5. Назвіть основні функції Ради та що вона не має права вирішувати.

6. Опишіть особливості діяльності комерційних банків Чехії.

7. Яке місце іноземного капіталу в банківській системі Чехії?

8. Які закони Чехії зазнали зміни у зв'язку зі вступом країни до Європейського Союзу?

9. Які банки і в якій кількості входять до складу банківської системи Чехії?

10. Назвіть найбільші комерційні банки, що функціонують в Чехії, і які послуги вони надають своїм клієнтам? Чи є перспективи їх подальшого розвитку в країні?

Розділ 16. Банківська система Словаччини

16.1. Коротка історія розвитку банківської системи

Історія розвитку банківської системи Словаччини аналогічна до історичних аспектів Чехії, оскільки до 1993 року банківській сектор мав спільний початок. Діяльність банківської системи після розпаду Чехословаччини у сфері кредитування не відповідала потребам економіки і була перешкодою для її зростання. Умови кредитування в Словаччині у 1999 році для позичальників були достатньо важкі. Так, іпотечні кредити надавалися на умовах оплати високих відсотків з розрахунку 13 % річних. Уряд для полегшення доступу до іпотечних кредитів у кінці 1999 року виділив з державного бюджету на боніфікацію відсотків іпотечних кредитів 85 млн сл. кр., що дозволило знизити оплату за кредити до 7,5 % річних. У 2000 році на ці цілі було виділено 100 млн сл. кр. Пільгове кредитування здійснювали три державних банки: VUB, SLSP і "Істробанка".

Облікові ставки за короткостроковими кредитами, що надавалися словацькими комерційними банками, були достатньо високі і в середньому складали 25-30 % річних. Якщо до кризи серпня 1998 року у Росії Словацький "ВУБ-факторинг" здійснював страхування експортних кредитів в Російській Федерації за умови, що російський імпортер був клієнтом великого банку ("Ощадбанку РФ", "Інкомбанку", "Промбудбанку" і т.п.), то після кризи ця діяльність була повністю припинена.

До 1998 р. більшість підприємств у Словаччині була приватизована, але вони не були реструктуризован і. Через негативну платіжну дисципліну і збитковість ряду підприємств держбюджет мав певні труднощі з виплатою зарплати працівникам бюджетної сфери. Особливо складна ситуація склалася в банківській сфері, де державні банки акумулювали борги підприємств. У 2002 р. неповернення боргів банків склали 12 % від ВВП. Відповідно актуальними стали стабілізація банківського сектору, приватизація і прискорення реструктуризації підприємств і банків.

У зв'язку з цим, а також з метою виконання рекомендацій ЄС, уряд Словацької Республіки з 1999 року проводив роботу з підготовки процесу приватизації трьох найбільших банків Словаччини: "Вшеобецной Уверової Банки" (VUB), "Словенської Спорітельне" (SLSP) і "Інвестічной а Развоєвой Банки" (JRB), які займали за обсягом своїх активів відповідно 1,2'5 місця в рейтингу словацьких банків.

На попередньому етапі урядом Словацької Республіки у жовтні 1999 року для зміцнення фінансового становища визначених до приватизації банків було виділено з держбюджету 18,9 млрд сл. кр. на збільшення їх статутного капіталу, у т.ч. VUB -10,2 млрд, SLSP - 4,9 млрд і JRB - 3,8 млрд сл. кр. Сам процес приватизації відбувався у 2 етапи, починаючи з 2000року:

I етап - виставлення на продаж 67 % пакета акцій, що належали державі, в JRB,

II етап - до кінця 2000 року 51 % пакета акцій VUB і 100-відсотковий пакет акцій SLSP.

Приватизація та роздержавлення банківського сектору зумовили пожвавлення діяльності комерційних банків, а також жорстку конкурентну боротьбу за клієнтів.

16.2. Структура банківської системи та функції її складових елементів

Банківська система Словаччини включає:

- Національний банк Словаччини;

- комерційні банки різних видів (універсальні банки, спеціальні банки, інвестиційні банки, Ощадбанки) з контрольним пакетом акцій словацьких акціонерів;

- іноземні банки;

- філіали банків-резидентів і нерезидентів;

- спеціальні державні кредитно-фінансові інститути. Очолює систему Національний банк Словаччини, який виконує традиційні для європейських центральних банків функції:

- підтримує стабільність валютних курсів;

- підтримує загальну фінансову стабільність у країні;

- рефінансує комерційні банки;

- контролює діяльність комерційних банків;

- випускає в обіг монети і банкноти.

Ще в 1998 році Центральний банк вирішив відмовитися від прив'язки національної валюти до валютного кошика, що складався з німецької марки і американського долара, і відпустив словацьку крону у так зване "вільне плавання". Сьогодні банком підготовлений і реалізується план щодо переходу на єдину європейську валюту євро з січня 2009 року, яку країна успішно реалізувала.

Національний банк Словаччини діє на підставі законів Словацької Республіки "Про банки" № 21/1992 і "Про Державний чесько-словацький банк" №22/1992 з подальшими змінами і доповненнями, є головним банком країни, знаходиться у її власності, є одночасно органом державного управління спеціальної компетенції і юридичною особою, що здійснює господарську діяльність. Перелік функцій Національного банку Словаччини не суперечить міжнародній практиці центральних банків і, як і Центральні банки інших країн, виконує функцію грошово-кредитного регулювання економіки й емісійну функцію.

Крім Національного банку, у Словаччині діє ще 22 банківські структури:

- 2 стовідсоткових словацьких банки без іноземної участі в капіталі;

- 16 банків з іноземною участю або ті, що знаходяться повністю у володінні іноземних банківських структур;

- 4 філіали іноземних банків у Словаччині:

• португальського Banco Mais;

• німецького Commerzbank;

• голландського ING Bank;

• британського HSBC Group.

Банки Словаччини підтримують ділові зв'язки зі Світовим банком, МВФ, ЄБРР та ін. Реструктуризація і приватизація банків "Вшеобецной Уверової Банки" (VUB), "Словенської Спорітельне" (SLSP) і "Інвестічной а Развоєвой Банки" (JRB) проводилися з урахуванням рекомендацій Світового банку і МВФ з безпосередньою участю великих банків США і Західної Європи.

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) продав 15,99-відсотковий пакет акцій найбільшого банку Словаччини Slovenska sporitelna австрійському Erste Bank. За підсумками операції, сума якої становила 122,28 млн євро, Erste Bank став єдиним акціонером Slovenska sporitelna. Усього з моменту початку приватизації словацького банку в 2001 році Erste Bank витратив на купівлю його акцій 522 млн євро. Обсяг активів Slovenska sporitelna становить майже 6 млрд євро. У банку 338 відділень на території Словаччини .

Діюча в Словацькій Республіці система кредитування і страхування експортних операцій складається з мережі комерційних банків, найбільшими з яких є:

- VUB;

- Ощадбанк;

- банк Татра;

- банк Австрія-Кредітандшталь;

- державний Експортно-імпортний банк.

"Експортно-імпортний банк", створений у 1997 році рішенням уряду для кредитування і страхування експортно-імпортних операцій і зарубіжних інвестицій, надає словацьким учасникам зовнішньоекономічної діяльності кредити на пільгових умовах (8-12 % річних) і при обґрунтуванні надійності іноземного партнера здійснює їх страхування. Банк в усі роки функціонування надає експортні кредити і страхує експортні операції. При цьому більше засобів було направлено на розвиток експорту в крани ЄС.

Отже, банківська система функціонує ефективно за рахунок потужних гравців на ринку банківських продуктів та послуг. У Словаччині мають представництва 12 іноземних банків. З 2003 року додалися представництва російського Форабанку і німецького Commerzbank. Сумарний статутний капітал комерційних банків з 2005 року становить 40,4 млрд сл. крон, з яких понад 70 % належало іноземним інвесторам. Активи банків складали 993,9 млрд сл. крон.

16.3. Основні банківські продукти комерційних банків

Банківський сектор зацікавлений у наданні іпотечних кредитів. У 2004 році до 6 банків, які працюють у цьому сегменті ринку кредитів, додалися ще 3. Зростанню числа клієнтів сприяло збільшення розміру позик, зниження процентних ставок і конкуренція, що посилюється, між банками. Процентні ставки досить низькі, а умови надання кредитів визначаються нормативними актами. Раніше банки могли профінансувати 60 % вартості нерухомості, сьогодні - 70 %.

Ощадні і комерційні банки Словаччини на сьогодні надають кредити не тільки фізичним особам, але і товариствам власників квартир. Для отримання кредиту необхідний доказ можливості повернути гроші. Товариство може підтвердити свої зобов'язання з повернення кредиту здатністю організувати фонд експлуатації і ремонту, а також надавши, як гарантію, квартири окремих власників нерухомості.

Два ощадних банки в Словаччині здійснюють систему будівельних заощаджень, для якої характерні дві фази: перша - накопичення засобів протягом 6 років, друга - надання кредиту, рівного сумі накопичень. Згідно з цією системою людина індивідуально або товариство можуть відкрити спеціальний "Будівельний ощадний рахунок", на який протягом 6 років зараховуються щомісячні внески. Через шість років людина або товариство власників квартир можуть узяти в банку пільговий кредит на суму, рівну сумі заощаджень за внеском. Відсоткова ставка такого пільгового кредиту-4,7% на рік. Таким чином, через 6 років у розпорядженні товариства можуть виявитися значні засоби для здійснення програми ремонту або реконструкції житла. Якщо будівельний рахунок відкриває громадянин, держава щорічно виплачує йому премію 4-5 тисяч сл. крон, яка також зараховується на накопичувальний рахунок. Товариства як юридичні особи премій не отримують.