Файл: Лекції Банківська система.doc

Слід зазначити, що разом зі зниженням інфляції максимальні значення були досягнуті і за іншим важливим параметром грошово-кредитної політики - золотовалютними резервами, що збільшилися. Однак і цей захід не врятував від кризи. Значного негативного впливу на банківську систему здійснила і фінансова криза, яка почалася у кінці 2008 року.

Отже, зважаючи на ряд недоліків банківської системи Росії, Асоціація російських банків пропонує декілька можливих варіантів стабілізувати стан ринку банківських послуг. Основними із них є підтримка банківської системи Росії за рахунок федерального бюджету; за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних організацій або за рахунок надання додаткових фінансових ресурсів Агентством з реструктуризації кредитних організацій, яке є державною установою.

Побудова нової банківської системи можлива лише шляхом відновлення принципу функціонування кредитних установ, прийнятих у цивілізованому світі і що спираються на багатовіковий досвід ринкових банківських структур. Тому таким важливим є вивчення зарубіжної практики організації банківських систем, які продемонстрували свою високу ефективність.

З початку 90-х Росія, як і інші постсоціалістичні країни, практично з "лакмусового паперу" почала побудову своєї банківської системи. Були неминучі всі зроблені помилки, оскільки був відсутній досвід банківської діяльності в ринковій економіці. У світі уже достатньо прикладів, що допоможе не допускати основних помилок при становленні банківської системи або принаймні невіліювати їх негативні наслідки.

Завдання і запитання для самоконтролю

1. З якого століття почала зароджуватися банківська система Росії?

2. Поясніть особливості функціонування банківської системи Росії до 60-х років XIX століття.

3. Який вплив здійснила Жовтнева революція на банківську систему Росії?

4. Які основні завдання були у Народного банку і в який період він функціонував?

5. Охарактеризуйте розвиток банківської системи Росії в період непу.

6. Назвіть основні етапи реформи банківської системи Росії в період з 1927 по 1933 роки.

7. Які основні зміни відбулися в банківській системі Росії після Другої світової війни?

8. Назвіть складові банківської системи Росії при командно-адміністративному регулюванні.

9. Коли зародився Банк Росії і чи є він незалежним банком? Поясніть відповідь.

10. Назвіть основні законодавчі документи, що регулюють діяльність банківської системи Росії.

11. Який орган очолює Банк Росії і які в нього основні функції?

12. Що є основним завданням Банку Росії?

13. Які інструменти використовує Банк Росії при здійсненні банківського регулювання і нагляду?

14. У чому проявляється реалізація функції Банком Росії фінансового агента уряду?

15. Чи пов'язаний Банк Росії з процесом касового виконання бюджету? Поясніть відповідь.

16. Яке основне призначення комерційних банків у структурі банківської системи Росії? Назвіть їх види.

17. Які операції виконують комерційні банки в Росії? Назвіть найприбутковіші з них.

18. Чим відрізняються генеральна і внутрішня ліцензії та яким органом вони видаються?

19. Назвіть періоди кризового розвитку банківської системи Росії і які були причини їх виникнення?

20. Опишіть перспективи розвитку банківської системи Росії.

Тема 11. Банківська система Білорусі

11.1. Становлення банківської системи

Для кращого розуміння трансформаційних процесів банківських систем постсоціалістичних країн необхідно розглянути історію розвитку та сучасний стан банківської системи ще однієї слов'янської країни - Білорусії. Перші згадки про банківську систему в Білорусії припадають на другу половину XIX століття, оскільки після відміни кріпацтва в кінці 60-х років XIX століття на ринку банківських послуг Північно-Західного краю Росії нагромадилися значні вільні грошові кошти. Ці засоби концентрувалися головним чином у Мінську.

У1873 році в м. Мінськ відкрився перший у Білорусії комерційний банк, в 1874 році - створено Мінське товариство взаємного кредиту. У 1881 році в Мінську було відкрите відділення Держбанку Росії. З 80-х років XIX століття, і особливо з початку XX століття, в Мінську починають функціонувати відділення загальноросійських банків (Селянського поземельного, Російсько-азіатського, Азовсько-донського комерційного, Петербурзько-азовського комерційного банків тощо).

Кредитна система дореволюційного Мінська служила цілям розвитку капіталістичних підприємств, приватної торгівлі та поміщицьких господарств. Кредитні установи міста забезпечували фактично всю лісову торгівлю Білорусі з Україною і частково з Німеччиною та Англією. Для фінансування цієї торгівлі в мінських банках і відділеннях російських банків у місті акумулювалися капітали зі всієї Росії. Таким чином, до кінця XIX століття Мінськ стає найбільшим кредитним центром всього Північно-Західного краю.

12 травня 1901 року, за сприяння міського голови К.Є. Чапського, було організовано Мінське ремісниче кредитне товариство, яке до 1 жовтня 1910 року налічувало більше 2 700 членів. На основний капітал товариству надавали позики Держбанк Росії, Мінський і Петербурзько-азовський банки. Максимальний кредит ремісникам надавався у розмірі 100 рублів.

1901 рік став роком народження Мінського ощадно-позичкового товариства. Через два роки, у 1903 році, в Мінську було створено друге Мінське товариство взаємного кредиту, перейменоване 1 січня 1905року в Мінське купецьке товариство взаємного кредиту. За кількістю членів і за розмахом грошових операцій воно не набагато поступалося першому Мінському товариству взаємного кредиту, створеному в 1874 році.

4 жовтня 1911 року в місті почало діяти Мінське торгово-промислове товариство взаємного кредиту, діяльність якого сприяла розвитку економіки не тільки Мінська, але і всього Північно-західного краю. У 1914 році членами цього товариства було 540 осіб. Напередодні Першої світової війни у 1914 році було створено Мінське лісопромислове товариство взаємного кредиту.

Поряд з цим необхідно зазначити, що Мінське відділення Державного банку Росії займало особливе місце серед великих кредитних установ міста, оскільки його діяльність була пов'язана з державним бюджетом. За кількістю врахованих векселів воно займало п'яте місце в Росії, випередивши всі інші відділення в Північно-Західному краї. Саме Мінське відділення Держбанку підтримувало і контролювало фінансову діяльність місцевих підприємців. Головним об'єктом його комерційної діяльності була лісова торгівля, яка приносила значні прибутки.

У 1886 році в місті відкрилося Мінське відділення Селянського поземельного банку, створеного для забезпечення довгостроковими державними кредитами селян при купівлі ними поміщицьких земель. Незабаром з'являється Мінське відділення Московського земельного банку, яке здійснювало кредитування під заставу міської нерухомості.

У1913 році в місті відкрилося Мінське відділення Віденського комерційного банку. У роки Першої світової війни в Мінську було створено Мінське відділення Петербурзького міжнародного комерційного банку.

Варто зазначити, що доступ до банківського кредиту в Мінську у той час мали тільки великі підприємці, а також дисконтери (приватні особи, що займалися вексельними операціями), банкірські контори, товариства взаємного кредиту, які виступали посередниками між банками і дрібними товаровиробниками, роздрібною торгівлею на білоруській землі. Так, у 1913 році в Мінську налічувалося 4 товариства взаємного кредиту, 11 дисконтерів і власників банкірських контор. Крім того, існував простір і для діяльності мінських лихварів. Більшість мінських мільйонерів фінансували лісову торгівлю, брали участь у спекулятивних операціях під час розпродажу земельних володінь княгині Гогенлое, розташованих переважно в Мінській губернії, торгували грошима по всій Росії.

За кількістю товариств взаємного кредиту і величині їх обігу Мінськ далеко випереджав інші міста Білорусі. Існує відомий вираз: "Істина пізнається в порівнянні". Так, у 1913 році грошовий обіг дев'яти товариств взаємного кредиту Бобруйська, Вітебська, Гомеля, Могильова і Пінська становив близько 128 мільйонів рублів, тоді як обіг тільки двох мінських товариств - більше 113 мільйонів рублів. У перше десятиріччя XX століття в Білорусі помітну роль відігравав німецький капітал, особливо під час заготівлі і вивозу лісу і сільськогосподарської сировини. Концентрація в Мінську великих грошових коштів призвела до того, що м. Мінськ почав відігравати основну роль в управлінні всією економікою Пів-нічно-Західного краю. До початку Першої світової війни Мінськ перетворився на кредитний центр усіх білоруських земель.

Однак датою народження банківської системи (законодавчо регульована діяльність банків) Білорусі прийнято вважати З січня 1922року - початок роботи Білоруської контори Державного банку при Наркомфіні БРСР. Історично це співпало з початком реалізації нової економічної політики (непу), заснованої на поєднанні планових і ринкових підходів до управління економікою. Банківська система тих років відома активними зусиллями, направленими на стабілізацію грошового обігу і ліквідацію дефіциту держбюджету. Грошова реформа 1922-1924 років, проведена без іноземної допомоги, створила міцну основу для відновлення і розвитку країни. Цей період у вітчизняній економічній історії характеризується зниженням цін на товарному ринку, підвищенням прибутковості селянських господарств, зростанням реальної заробітної плати. У1925 році кредити за секторами економіки були розподілені в Білорусі таким чином: промисловість - близько 44,5 %; сільське господарство - майже 15 %; торгівля - приблизно 40 %; приватний сектор - близько 0,5 %.

у 1930-J932 роках у країні була проведена кредитна реформа, суть якої зводилася до повної заміни комерційного кредитування прямими банківськими кредитами з одночасним впровадженням принципів госпрозрахунку. У сукупності це дозволило банкам збільшити обсяги короткострокового кредитування за подальші десять років у 23 рази, причому на частку промисловості в довоєнному 1940 році припадало близько 60 % усіх кредитів. До цього року в банківській системі Білорусі працювало уже понад 4 тисячі осіб.

У повоєнні роки банки Білорусі вирішували завдання, які були пов'язані з відновленням зруйнованого господарства, включаючи проведення в J947році грошової реформи. У1959 році була реорганізована і сама банківська система - скасовані спеціалізовані банки, а їх функції зосереджені в Держбанку і Будбанку. Весь повоєнний період банки працювали в умовах жорсткого централізованого планування та їх діяльність була направлена на вирішення завдань того часу - створення могутнього промислового і наукового потенціалу, розвиток галузей, що визначають технічний прогрес. У 1981 році кредитні ресурси банківської системи були розподілені уже іншим чином: промисловість - близько 33 %; сільське господарство - 23 %; торгівля і заготівля - майже 22%; інші-22%.

Після вказаних вище подій наступна велика реорганізація банківської системи була проведена в 1987році, коли утворилися білоруські республіканські банки - Зовнішекономбанк, Агропромбанк, Ощадний банк і Житлсоцбанк, який діяв на принципах повного госпрозрахунку.

Сучасного вигляду банківська система Білорусі набула після ухвалення в 1990 році Декларації про суверенітет Республіки Білорусь і законів "Про Національний банк Республіки Білорусь" і "Про банки і банківську діяльність в Республіці Білорусь". Саме ці події знаменували собою новітній етап в розвитку банківської системи країни. На базі Держбанку був створений Національний банк, спеціалізовані державні банки були перетворені в акціонерні комерційні, почали створюватися нові універсальні банки, біля витоків яких стояв уже приватний капітал.

11.2. Національний банк Республіки Білорусь

У Республіці Білорусь з 1991 р. створилася дворівнева банківська система, яка сьогодні складається з:

1) Національного банку Республіки Білорусь;

2) комерційних банків.

Національний банк Республіки Білорусь був утворений в 1991 р. Зокрема, Верховна Рада Білоруської РСР, керуючись Декларацією про державний суверенітет Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки, ухвалою від 21 грудня 1990 р. оголосив власністю Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки Білоруський республіканський банк Держбанку СРСР і республіканські спеціалізовані банки і вирішив створити на базі Білоруського республіканського банку Держбанку СРСР і республіканських спеціалізованих банків Житлсоцбанку СРСР, Агропромбанку СРСР, Промбудбанку СРСР Національний банк Білоруської РСР. Крім того, зазначалося, що завершення формування Національного банку Білоруської РСР має відбутися до 1 квітня 1991 року.

Центральним банком республіки є Національний банк Республіки Білорусь , який підзвітний Верховній Раді Республіки Білорусь. Він має право законодавчої ініціативи. Голова правління Нацбанку призначається Верховною Радою, його заступники і члени правління Президією Верховної Ради.

Національний банк Республіки Білорусь самостійний у своїй діяльності в межах повноважень, наданих законом і своїм Статутом, який затверджує Верховна Рада Республіки Білорусь. Він щорічно надає Верховній Раді звіт про свою роботу.

Державні органи не мають права втручатися у діяльність Нацбанку, яка реалізується в межах його повноважень. Він не несе відповідальності за зобов'язаннями уряду так само, як і уряд - за зобов'язаннями Нацбанку, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.

Національний банк має статутний, резервний та інші фонди, які призначені для забезпечення його зобов'язань. Голова правління Національного банку бере участь у засіданнях Кабінету Міністрів Республіки Білорусь з правом дорадчого голосу. Нацбанк спільно з урядом щорічно розробляє і представляє у Верховну Раду основні напрями грошово-кредитної політики на черговий рік, а також звіт про її реалізацію за минулий рік.

Національний банк розробляє та впроваджує заходи щодо обмеження темпів інфляції. Вплив на монетарні чинники інфляції він здійснює за допомогою економічних регуляторів, які використовуються у світовій практиці. Національний банк Республіки Білорусь виступає в ролі:

а) банкіра;

б) економічного радника уряду;

в) фінансового агента уряду;

г) представляє Республіку Білорусь у всіх організаціях, у тому числі міжнародних, з питань грошово-кредитної політики і ліцензування банківської діяльності.

Національний банк надає банківські послуги іноземним урядам, зарубіжним банкам і фінансовим органам. Як представник Республіки Білорусь, він може брати на себе зобов'язання і здійснювати операції, які пов'язані з участю Білорусі в роботі міжнародних організацій. Національний банк має виняткове право і несе виключну відповідальність за вироблення і проведення політики у сфері обмінних курсів, зокрема, у його завдання входить:

1) видача і відміна ліцензій на проведення банківських операцій з іноземною валютою;

2) підтримка резервів іноземної валюти і розпорядження ними;

3) видання нормативних активів відносно операцій з іноземною валютою;

4) нагляд і регулювання діяльності дилерів, включаючи банки.

Національний банк має право видавати гарантії, у тому числі гарантії від імені Республіки Білорусь за зовнішніми позиками. Він не здійснює безпосередньо кредитування суб'єктів господарювання, але йому належить виняткове право надання кредиту уряду і місцевим органам влади. При цьому законодавчо встановлено, що сукупна сума кредитів уряду і місцевим органам не повинна перевищувати 5 % від розміру валового внутрішнього продукту даного фінансового року.