Файл: Лекції Банківська система.doc

Поточною діяльністю керує Директорат, що складається з 22 директорів-виконавців, з яких 7 призначаються (представляють США, Англію, Францію, Німеччину, Індію, КНР і Росію), а останні обираються членами банку.

Директорат очолює президент банку, яким за традицією Є американець. Статутний капітал МБРР утворюється шляхом підписання країн-членів на його акції. Спочатку капітал становив 10 млрд. дол. США, але надалі у зв'язку з необхідністю розширення його кредитної діяльності потрібно було неодноразово збільшувати підписний капітал, який у 1998 р. досяг 186,4 млрд дол. США (понад 150 млрд СДР, сплачена частина - 11,3 млрд, а останнє може бути затребуване при необхідності).

Для поповнення своїх ресурсів МБРР виступає як позичальник на світовому фінансовому ринку, розміщуючи на ньому в окремі роки облігаційних позичок на суму більше 10 млрд дол. США. Оскільки МБРР має високу репутацію, а облігації приносять значний дохід (близько 7 % річних), приватні банки та інші кредитно-фінансові інститути охоче вкладають вільні капітали в облігації МБРР.

Кредитні операції МБРР відповідають інтересам приватного капіталу, який опосередковано через банк здійснює активну інвестиційну діяльність, зокрема у країнах, що розвиваються. МБРР надає кредити на схвалені ним проекти, причому отримання цих кредитів обумовлюється виконанням позичальником ряду рекомендацій банку як економічного, так і соціального характеру. Загальна сума кредитів, наданих банком 128 країнам за більше ніж 50 років його діяльності, перевищила 320 млрд дол. МБРР надає кредити платоспроможним позичальникам і виключно на високорентабельні проекти.

Одержувачами кредитів можуть бути уряди країн-членів банку, а також приватні фірми і організації, що мають гарантію уряду або центрального банку. Кредити МБРР - довгострокові, зазвичай, надаються на 15-20 років із пільговим періодом 5 років. Збудовані з участю МБРР об'єкти покриваються його кредитами не більше, ніж на 30 % їх вартості. За виданими кредитами банк стягує у середньому на 0,5 % більше, ніж сам банк платить за засоби, що залучаються, а оскільки ставки світового фінансового ринку досить високі, то і кредити МБРР є дорогими, а отже, недоступними для багатьох країн, що розвиваються.

Найбільша частина наданих МБРР кредитів направлена на розвиток інфраструктури, підтримку сільського господарства і рибальства, а на розвиток промисловості направляється менше 15 % загального обсягу кредитування на рік.

У кредитній діяльності банку на початку 80-х pp. відбулися значні зміни: якщо раніше банк надавав тільки цільові кредити на будь-які конкретні об'єкти виробничого характеру, то пізніше МБРР почав виділяти кошти на здійснення програм структурної перебудови і на врегулювання валютно-фінансових проблем країн, що розвиваються. Зокрема, у зв'язку з валютно-фінансовою кризою, що вибухнула в 1997 р., у країнах Південно-Східної Азії у межах міжнародних програм екстреної допомоги банк виділив багатомільярдні доларові кредити Південній Кореї, Таїланду, Індонезії, Малайзії та іншим країнам регіону.

Частка вказаних нецільових кредитів у загальному обсязі засобів, що виділяються банком, зростає: якщо на початку 80-х pp. на них припадало 10-12 %, то в 90-х - уже більше 25 %. Одержувачами цих кредитів є як країни, що розвиваються, так і східноєвропейські держави та республіки колишнього СРСР.

Як правило, кредити МБРР призначаються на здійснення проектів у вугільній і нафтовій промисловості, сільському господарстві, на житлове і дорожнє будівництво, розвиток системи охорони здоров *я й освіти тощо. У зв 'язку з тим, що ресурсів МБРР виявилося недостатньо для задоволення збільшених потреб країн, що розвиваються, у кредитах і одночасно дуже дорогими, на додаток до МБРР на правах дочірніх організацій були створені Міжнародна фінансова корпорація (МФК - 1956 p.) і Міжнародна асоціація розвитку (МАР - 1960p.).

18.4. Інші складові Всесвітнього банку

Крім МБРР, до складу Всесвітнього банку входять :

1. Міжнародна фінансова корпорація (МФК).

2. Міжнародна асоціація розвитку (МАР).

3. Багатостороннє агентство гарантування інвестицій (БАЛ). Міжнародна фінансова корпорація (МФК) була створена з

метою мобілізації національного та іноземного капіталу для розвитку приватного сектору в країнах, що розвиваються. МФК кредитує також державні підприємства, що працюють як самостійні акціонерні компанії. Кредити спрямовують на реалізацію високорентабельних проектів у найбільш розвинених країнах, що пов'язане з високою вартістю кредитів.

Найвищим органом МФК с Рада керівників, що складається з керівників та їх заступників. Вона може передавати більшість своїх повноважень (за винятком прийому нових членів, виключення якого-небудь члена, підвищення або зниження статутного капіталу, зміни угоди про МФК) директорам. Кожен керівник Всесвітнього банку (із заступником) автоматично є управляючим МФК, якщо його країна є членом МФК. Щорічні збори МФК проводить одночасно із зборами Всесвітнього банку.

Поточну діяльність координує Директорат. Він складається з 24 директорів Всесвітнього банку, чиї країни одночасно є членами МФК.

Президент МФК за посадою є головою директорату МФК. МФК була реорганізована в 1993 році відповідно до нових вимог (регіональні стратегії, вдосконалення експертної роботи, особливо в секторах інфраструктури, хімії і нафтохімії, нафти і газу, гірничодобувної промисловості і сільського господарства). За поточну діяльність відповідає виконавчий президент.

До джерел фінансування МФК належать внески членів у статутний капітал, кредити МБРР, відрахування від прибутків, засоби від повернених кредитів і тих, що залучаються на міжнародних фінансових ринках.

МФК має відділення у Франкфурті-на-Майні, Лондоні, Парижі і Токіо. Діють представництва в Африці, Азії, Латинській Америці та Європі, а також консультативні бюро з розробки проектів (Project Development Facilities).

У 1986 році МФК заснувала Консультативну службу з іноземних інвестицій (Foreign Investment Advisory Service) для надання допомоги урядам країн, що розвиваються, у найбільш ефективному використанні іноземних інвестицій (капітали, технологія, менеджмент) у межах довгострокових програм розвитку. Діяльність Консультативної служби з іноземних інвестицій контролюється комітетом (керівництво: виконавчий президент МФК, віце-президент БАТІ, віце-президент МБРР з розвитку приватного сектору).

Міжнародна асоціація розвитку (МАР) і МБРР переслідують багато в чому одні й ті ж цілі - надання кредитів для пріоритетних, економічно і технічно обґрунтованих проектів у межах національної економіки. Організації розрізняються за джерелами фінансових коштів та умовами надання капіталу. Тоді як МБРР, що залучає капітал в основному на фінансових ринках, надає позички на більш пільгових, ніж звичайні комерційні, умовах (в основному державам, що повертають вчасно кредити), то МАР, одержуючи свій капітал з інших джерел, надає безвідсоткові кредити бідним країнам (з щорічним доходом на одну людину менше 805 дол. США).

Структура МАР така сама як і у МБРР. Адміністративну діяльність здійснює за сумісництвом персонал МБРР. Штат співробітників МАР розділений на чотири сектори: операції фінансування, політика, планування і дослідження .

МАР має в своєму розпорядженні три основні джерела фінансування: прибутки МБРР, внески держав-членів, внески спроможних держав-членів. Сюди також додається повернення раніше наданих кредитів.

Раз на три роки група країн-кредиторів (на сьогодні 34 держави) призначає офіційних представників, які проводять консультації про чергове залучення засобів МАР. Рішення про проведення десятого залучення засобів МАР, використовували, перш за все, для боротьби з бідністю, проведення економічних реформ, поліпшення менеджменту і екологічного середовища.

Кожний проект, що фінансується МАР, піддається політико-економічній експертизі з метою найбільш ефективного використання фінансової допомоги.

Багатостороннє агентство гарантування інвестицій (БАТІ), засноване в 1988 році, є дочірньою організацією МБРР, володіє юридичною і фінансовою незалежністю. Основною метою БАТІ є заохочення іноземних інвестицій на виробничі цілі, особливо в країнах, що розвиваються, як доповнення до діяльності інститутів групи Всесвітнього банку.

Усі повноваження з управління БАТІ належать Раді керівників (1 керівник, 1 заступник), за винятком спеціальних, переданих іншому органу. Рада керівників може передавати свої повноваження директорату. Рада керівників зазвичай збирається на щорічну сесію, можуть бути скликані й інші наради.

За поточну діяльність БАТІ відповідає директорат. Президент МБРР за посадою є головою директорату. Президент БАТІ призначається директоратом за пропозицією президента МБРР, веде поточні справи під загальним наглядом директорату.

Отже, група Світового банку є кредитною організацією світового масштабу і включає в себе Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) і три його філії - Міжнародну асоціацію розвитку (МАР), Міжнародну фінансову корпорацію (МФК) і Багатостороннє агентство гарантування інвестицій (БАТІ). Очолювані єдиним керівництвом, кожен з вказаних інститутів самостійно, за рахунок власних засобів, і на різних умовах здійснює фінансування інвестиційних проектів, сприяє здійсненню у ряді країн програм економічного розвитку.

Завдання і запитання для самоконтролю

1. Дайте коротку характеристику Світового банку.

2. Які країни можуть стати членами Всесвітнього банку та яка їх кількість на сьогодні?

3. Назвіть основні завдання діяльності Всесвітнього банку.

4. Які напрями функціонування Світового банку?

5. Опишіть складові елементи та структуру управління Світового банку.

6. Яким чином формуються ресурси групи Всесвітнього банку і як розподілені голоси під час голосування?

7. Які країни володіють найбільшою кількістю голосів у Світовому банку?

8. Які організації входять до складу групи Всесвітнього банку і в якому році вони були створені?

9. З якою метою і в якому році був створений Спеціальний фонд допомоги для Південної Африки?

10. Які основні завдання виконує Міжнародний банк реконструкції та розвитку?

11. Які операції і за рахунок яких джерел здійснює МБРР?

12. З якою метою і в якому році був створений Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних конфліктів?

13. З якою метою була створена Міжнародна фінансова корпорація?

14. Назвіть структурні організаційні елементи Міжнародної фінансової корпорації?

15. У яких країнах МФК має свої відділення?

16. Яке призначення Міжнародної асоціації розвитку і які в неї джерела фінансування?

17. У якому році засноване Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій?

18. Яка основна мета діяльності БАЛ?

19. Назвіть унікальні риси групи Світового банку.

Розділ 19. Міжнародний валютний фонд

19.1. Особливості становлення та основи діяльності Міжнародного валютного фонду

Міжнародний валютний фонд (МВФ) (International Monetary Fond, IMF) - міжурядова організація, призначена для регулювання валютно-кредитних відносин між державами і надання фінансової допомоги країнам-членам для ліквідації валютних ускладнень, викликаних порушеннями рівноваги платіжних балансів. МВФ був створений на міжнародній валютно-фінансовій конференції (1-22 липня 1944 р.) у Бреттон-Вудсі (США, штат Нью-Хемпшир).

Специфіка МВФ, порівняно з іншими міжурядовими організаціями, полягає у виконанні ним одночасно функцій регулювання, фінансування, нагляду та консультування держав-членів у сфері валютно-фінансових відносин. Головним завданням МВФ є скорочення тривалості та зменшення нерівноваги у міжнародному балансі розрахунків членів, забезпечення стабільності валютних курсів.

У роботі Бреттонвудської конференції брав участь також і СРСР. Проте згодом у зв'язку з "холодною війною" між Сходом і Заходом він не ратифікував Угоду про створення МВФ. З тієї ж причини впродовж 50-60-х pp. з МВФ вийшли Польща, Чехословаччина і Куба. У результаті глибоких соціально-економічних і політичних реформ на початку 90-х pp. колишні соціалістичні країни, а також держави, що входили раніше до складу СРСР, вступили в МВФ (за винятком Корейської народно-демократичної Республіки і Куби).

Новостворений МВФ був покликаний регулювати валютно-розрахункові відносини між державами і здійснення фінансової допомоги країнам-членам через надання їм за умови виникнення валютних труднощів, зумовлених порушенням рівноваги платіжних балансів, короткострокових позик в іноземній валюті. Сьогодні Фонд здійснює свою діяльність як спеціалізована установа ООН. Практично МВФ є інституціональною основою сучасної міжнародної валютної системи.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) створений з метою підтримки стабільності в міжнародних валютних відносинах. Офіційними його завданнями, викладеними в Статуті МВФ, є співпраця з міжнародних валютних питань, сприяння стабілізації валют, усунення валютних обмежень і створення багатосторонньої системи розрахунків між країнами, надання країнам-членам валютних ресурсів для усунення тимчасових порушень їх платіжних балансів. З початку 80-х pp. МВФ почав надавати середньо- і довгострокові кредити (на 7-10 років), що направлялися країнам-членам на структурну перебудову економіки, які здійснювали радикальні економічні та політичні реформи.

Практичну діяльність Фонд розпочав з 1 березня 1947 р. як спеціалізований орган ООН. Місцезнаходження центрального апарату - м. Вашингтон, має свої відділення і представництва у ряді країн. Засновниками МВФ були 44 країни.

На сьогодні членами МВФ є 182 держави (рис. 19.1). Членом організації може стати будь-яка країна, яка проводить самостійну зовнішню політику і готова прийняти права й зобов'язання, передбачені Статутом МВФ.

Рис. 19.1. Зростання чисельності членів МВФ (1945-2005 pp.)

Офіційні цілі МВФ полягають у тому, щоб :

- сприяти збалансованому зростанню міжнародної торгівлі;

- підтримувати стійкість обмінних курсів валют;

- сприяти створенню багатосторонньої системи розрахунків за поточними операціями між членами Фонду;

- усувати валютні обмеження, які стримують зростання міжнародної торгівлі;

- надавати країнам-членам кредитні ресурси, що дозволяють регулювати незбалансованість тимчасових платежів без використання обмежувальних заходів у галузі зовнішньої торгівлі та розрахунків;

- служити форумом для консультацій і співпраці у галузі міжнародних валютних питань.

Відповідаючи за безперебійну роботу світової валютної й платіжної системи, Фонд приділяє особливу увагу стану ліквідності у світовому масштабі, тобто рівню і складу резервів, що є у держав-членів, та призначених для покриття торгових і платіжних потреб. Однією з важливих функцій Фонду є надання додаткових ліквідних засобів своїм членам за рахунок розподілу спеціальних прав запозичення (СДР). СДР (або СПЗ - спеціальні права запозичення) - міжнародна розрахункова валютна одиниця, яка використовується як умовний масштаб для порівняння міжнародних вимог і зобов'язань, встановлення валютного паритету й курсу, як міжнародний платіжний та резервний засіб. Вартість СДР визначається на основі середньої вартості чотирьох основних валют світу (до 1 січня 1981 р. - шістнадцяти валют). Визначення питомої ваги кожної валюти проводиться з урахуванням частки країни в міжнародній торгівлі, але для долара США береться до уваги його питома вага в міжнародних розрахунках (рис. 19.2). На сьогодні емітовано 21,4 млрд СДР з сукупною вартістю близько 29 млрд доларів США, що становить близько 2 % усіх резервів.