Файл: Лекції Банківська система.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 02.12.2019

Просмотров: 8665

Скачиваний: 3

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

1.1. Економічна природа функціонування банківських систем

1.2. Трансформація банківських систем на різних етапах розвитку суспільства

Розвиток банківських систем при капіталізмі

Розвиток банківських систем при соціалізмі

1.3. Види банків. Особливості діяльності комерційних банків

1.4. Вплив банківських систем на темпи і пропорції економічного розвитку

Завдання і запитання для самоконтролю

Тема 2. Банківські системи в економіці держави

2.1. Особливості функціонування банківської системи в умовах ринку

2.2. Класифікація та функції банків у сучасних банківських системах

2.3. Організаційні банківські структури

2.4. Взаємозв'язок банківської системи з іншими системами та ринками

Завдання і запитання для самоконтролю

4.1. Історичні передумови виникнення банківської системи

4.2. Федеральна резервна система: створення та організаційна структура

4.3. Основні функції та цілі діяльності Федеральної резервної системи

4.4. Особливості діяльності комерційних банків

4.5. Банківські холдинги

Завдання і запитання для самоконтролю

5.1. Становлення банківської системи

4.2. Банк Англії як центральний орган банківської системи

Відсоткові ставки

Валютний курс

Резервна політика

Управління державним боргом

Емісійний центр країни

Банківський нагляд

4.3. Функції комерційних банків та діяльність банківських об'єднань

4.4. Основні операції комерційних банків та їх співпраця зі спеціалізованими фінансово-кредитними установами

Структура банківських депозитів у Великобританії

 Види і форми кредитних операцій

Страхування банківських депозитів в Англії

Завдання і запитання для самоконтролю

6.1. Еволюція банківської системи

6.2. Банк Канади - емісійний банк країни

6.3. Види комерційних банків у банківській системі

6.4. Взаємозв'язок діяльності комерційних банків з небанківською сферою

Завдання і запитання для самоконтролю

7.1. Історія створення банківської системи

7.2. Особливості функціонування центрального банку

7.3. Відомство з нагляду за кредитною справою як основний наглядовий орган у банківській системі Німеччини

7.4. Структура комерційних німецьких банків

Універсальні банки

Кооперативні банки

Спеціалізовані банки

Банківські союзи

7.5. Асортимент банківських продуктів і послуг

Грошові внески

7.6. Роль банківського сектору Німеччини у сприянні розвитку малих і середніх підприємств

Завдання і запитання для самоконтролю

Розділ 8. Банківська система Японії

8.1. Історичні передумови розвитку банківської системи

8.2. Центральний банк Японії

8.3. Особливості діяльності комерційних банків

8.4. Проблеми функціонування та особливості регулювання банківської системи

8.5. Особливості міжнародної експансії комерційних банків

Завдання і запитання для самоконтролю

Модуль 3. БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ ДЕЯКИХ ПОСТРАДЯНСЬКИХ КРАЇН

Тема 9 Банківська система Росії

9.1. Історичний розвиток банківської системи

10.2. Особливості функціонування центрального банку Росії

10.3. Другий рівень банківської системи Росії

10.4. Основні кризи в процесі розвитку банківської системи

Завдання і запитання для самоконтролю

11.1. Становлення банківської системи

11.2. Національний банк Республіки Білорусь

11.3. Другий рівень банківської системи Білорусі

11.4. Характерні риси функціонування банківської системи

Завдання і запитання для самоконтролю

12.1. Становлення та розвиток банківської системи

12.2. Реформування банківської системи

12.3. Основні перспективи функціонування банківської системи Казахстану

Завдання і запитання для самоконтролю

Розділ 13. Банківська система Польщі

13.1. Основні етапи становлення банківської системи

13.2. Особливості функціонування центрального банку Польщі

13.3. Характеристика банків другого рівня

13.4. Іноземний капітал у польському банківському секторі

13.5. Основні банківські продукти, що пропонуються банківським сектором

Завдання і запитання для самоконтролю

14.1. Історія розвитку банківської системи Угорщини

14.2. Принципи організації та проблеми інтеграції в Європейське Співтовариство

14.3. Основні оператори ринку банківських продуктів та послуг

14.4. Проблеми капіталізації угорських банків

Завдання і запитання для самоконтролю

15.1. Етапи розвитку банківської системи Чехії

15.2. Чеський національний банк, його функції та структура

15.3. Комерційні банки Чехії

15.4. Особливості регулювання чеського банківського сектору та позиції іноземного капіталу в банківській системі

Завдання і запитання для самоконтролю

16.1. Коротка історія розвитку банківської системи

16.2. Структура банківської системи та функції її складових елементів

16.3. Основні банківські продукти комерційних банків

Завдання і запитання для самоконтролю

ЧАСТИНА V. МІЖНАРОДНА БАНКІВСЬКА СИСТЕМА

17.1. Історичні передумови розвитку Європейської системи центральних банків

17.2. Характеристика діяльності Системи

17.3. Основні принципи стратегії валютної політики Європейського центрального банку

17.4. Взаємозв'язок Європейського центрального банку з іншими наднаціональними органами

Завдання і запитання для самоконтролю

18.1. Історія становлення групи Світового банку

18.2. Формування ресурсів групи Світового банку та його організаційна структура

18.3. Основи діяльності Міжнародного банку реконструкції та розвитку

18.4. Інші складові Всесвітнього банку

Завдання і запитання для самоконтролю

19.1. Особливості становлення та основи діяльності Міжнародного валютного фонду

19.2. Організаційна структура управління Міжнародного валютного фонду

19.3. Капітал Фонду і механізм залучення фінансових ресурсів

19.4. Основні напрями кредитної діяльності Фонду

Завдання і запитання для самоконтролю

20.1. Історія створення Банку міжнародних розрахунків

20.2. Організаційна структура Банку

20.3. Функції Банку міжнародних розрахунків

Завдання і запитання для самоконтролю

21.1. Мета створення та особливості діяльності ЄБРР

21.2. Функції Європейського банку реконструкції та розвитку

21.3. Організаційна структура управління й капітальні ресурси Банку

21.4. Основні напрями фінансування ЄБРР

Завдання і запитання для самоконтролю

22.1. Азіатський банк розвитку

22.2. Міжамериканський банк розвитку

22.3. Ісламський банк розвитку

22.4. Група Африканського банку розвитку

22.5. Кредитні організації в рамках Європейського Союзу

22.6. Чорноморський банк торгівлі та розвитку

Завдання і запитання для самоконтролю

23.1. Особливості діяльності клубів кредиторів

23.1. Особливості діяльності клубів кредиторів

23.2. Принципи діяльності Паризького клубу

23.3. Умови реструктуризації боргу

23.4. Відмінності Лондонської о і Паризького клубів

Завдання і запитання для самоконтролю

24.1. Зміст і масштаби офшорних банківських операцій

24.2. Регулювання офшорного банківського бізнесу

24.3. Основні переваги офшорних банків

24.4. Офшорний банк - зарубіжний фінансовий центр компаній

Завдання і запитання для самоконтролю

Фінансування ЄБРР залежить від конкретних проектів і надається як на зміцнення фінансових інститутів або структурної реорганізації великих компаній, так й у вигляді дрібних кредитів організаціям, що мають лише декілька працівників. Інвестиції у великих розмірах або інфраструктурні проекти (як приватні, так і за участю місцевих або центральних державних органів) фінансуються Банком безпосередньо, часто - спільно з партнерами. Невеликі інвестиції проводяться через фінансових посередників: місцеві банки або інвестиційні фонди.

Основною особливістю ЄБРР, що відрізняє його від інших організацій, є підтримка ним приватного сектору, що складає сутність Статуту ЄБРР, згідно з яким не менше 60 % фінансування Банку повинно направлятися у приватний сектор.

ЄБРР дотримується раціональних принципів банківської справи в усіх своїх проектах і виступає за впровадження сумлінної підприємницької практики. У приватному секторі він прагне виконувати функцію "раціональності", доповнюючи інші джерела приватного капіталу, а не конкуруючи з ними.

При реалізації своїх пріоритетів ЄБРР забезпечує збалансованість свого портфеля по країнах, послугах і категоріях ризиків з метою одержання максимального ефекту впливу на процес переходу до ринку, зберігаючи при цьому фінансову самодостатність Банку.

ЄБРР працює над формуванням такого фінансового сектору, що задовольняє потреби підприємців, особливо малих і середніх підприємств (МСП). Більш конкретно ЄБРР прагне до створення цілого ряду різноманітних фінансових організацій і розширення діапазону фінансових послуг для МСП й інших підприємств. ЄБРР надає підтримку фінансовим організаціям, вкладаючи в них капітал, підвищуючи кваліфікацію їхніх фахівців і впроваджуючи раціональні форми ділової практики. Операції у фінансовому секторі є найбільшою галуззю вкладення фінансових ресурсів Банку - на них припадає майже третина загальної вартості проектів ЄБРР.

ЄБРР приділяє особливу увагу сприянню молодим підприємствам і зростанню МСП. Мета Банку - збільшити обсяги фінансування МСП, поліпшити інвестиційний клімат і створити канали підтримки для цих підприємств. Хоча ЄБРР працює, в основному, через фінансових посередників, підтримка МСП є важливим напрямом усієї діяльності Банку.

Для цього ЄБРР робить вкладення в акціонерні капітали МСП і надає їм кредити по каналах ряду посередників у країнах Центральної та Східної Європи і СНД. До таких посередників належать:

- банки, в акціонерних капіталах яких бере участь ЄБРР чи яким він видав кредити;

- інвестиційні фонди або фонди венчурного капіталу, в акціонерних капіталах яких бере участь ЄБРР.

ЄБРР також надає МСП прямі кредити і підтримку через ряд наявних у нього механізмів кредитування і вкладень в акціонерні капітали.


Отже, Банк прагне допомагати, в першу чергу, компаніям, що зазнають труднощі з отриманням фінансування з інших джерел. Він робить особливий акцент на дрібних і середніх підприємствах, які відіграють важливу роль у розвитку приватного сектору. Діючи як комерційний банк і банк розвитку, ЄБРР надає засоби для приватних підприємств або тих, які можуть бути приватизовані, а також на проекти матеріальної і фінансової інфраструктури на підтримку приватного сектору тощо.

ЄБРР прагне залучати співфінансуючі організації до участі у своїх проектах, а свою фактичну участь у проектах приватного сектору він. зазвичай, обмежує 35 %. Основними партнерами ЄБРР зі співфінансування, крім приватних компаній, виступають комерційні банки й інші кредитні організації.

Якщо ЄБРР не вистачає інформації для ухвалення рішення про фінансування якого-небудь проекту або якщо відсутній який-небудь важливий елемент, ЄБРР може використовувати кошти "технічного співробітництва", надані йому урядами країн-доно-рів. Ці кошти здебільшого йдуть на підготовку, але їх можна заді-яти і на реалізацію проектів.

Освоєння кредитних коштів проводиться в усіх країнах-членах ЄБРР. У межах своєї діяльності ЄБРР зміг залучити значні обсяги додаткових фінансових ресурсів. У цілому на кожен євро, вкладений ЄБРР з інших джерел, залучено ще 2,5 євро.

ЄБРР встановив тісні зв'язки з провідними комерційними банками, міжнародними фінансовими й іншими організаціями, що діють у європейському регіоні. На початку XXI століття Банк співробітничав з 51 комерційним банком, 16 офіційними організаціями співфінансування, 9 міжнародними фінансовими організаціями і 6 експортно-кредитними агентствами.

Останні десять років у країнах ЦСЄ і СНД економіка зазнала стрімких змін саме завдяки фінансовій підтримці Європейським банком реконструкції та розвитку. Зокрема, різко зросли можливості для капіталовкладень і підприємництва, у багатьох країнах єврорегіону вкоренилися ринкові закони діяльності, а у виробництві, як правило, панує приватний сектор.

Завдання і запитання для самоконтролю

1. З якою метою був створений ЄБРР і які переваги його діяльності?

2. Назвіть складові елементи ЄБРР.

3. Які функції виконує Банк?

4. Опишіть організаційну структуру та капітальні ресурси ЄБРР.

5. Яким чином здійснює фінансування ЄБРР?

Розділ 22. Регіональні міжнародні кредитно-фінансові установи

22.1. Азіатський банк розвитку

Азіатський банк розвитку (далі - АЗБР) був створений в 1963 р. під егідою Економічної комісії для Азії і Далекого Сходу, пізніше перейменованою в Економічну і соціальну комісію для Азії і Тихого океану (ЕСЬКАТО). Угода про створення банку була підписана в 1965 р. і набула чинності в 1966р. Банк приступив до здійснення операцій в 1966р .

Основні цілі діяльності АЗБР: сприяння економічному зростанню і співпраці в регіоні Азії і Далекого Сходу;


- зниження рівня бідності;

- поліпшення положення жінок;

- розвиток трудових ресурсів, включаючи планування у галузі народонаселення;

- забезпечення раціонального природокористування.

Функції даного банку полягають у:

- наданні позичок і вкладенні власних засобів з метою досягнення економічного та соціального прогресу держав-членів, що розвиваються;

- наданні технічної допомоги і послуг експертів у підготовці та здійсненні програм та проектів розвитку;

- стимулюванні державних і приватних інвестицій з метою розвитку;

- наданні допомоги в координації планів і цілей розвитку. На сьогодні налічується 56 країн-членів АЗБР, серед них 40 регіональних і 16 нерегіональних держав.

Організаційна структура Азіатського банку розвитку:

1. Президент.

2. Рада директорів .

3. Рада керівників .

Фінансові ресурси складаються із звичайних капітальних ресурсів, що включають підписний капітал, резервний капітал і засоби, отримані шляхом запозичень на ринках капіталу, а також спеціальних фондів (що фінансуються в основному за рахунок внесків держав-членів), створених з метою пільгового кредитування і надання технічної допомоги.

Що стосується діяльності, то операції банку розповсюджуються на весь спектр економічного розвитку. Основна увага приділяється сільському господарству, енергетиці, розвитку ринку капіталу, транспорту і комунікаціям, а також соціальній інфраструктурі. АЗБР здійснює також сумісне фінансування з офіційними, комерційними і експортно-імпортними організаціями та проводить вкладення власних засобів.

22.2. Міжамериканський банк розвитку

Міжамериканський банк розвитку (далі - МАБР) був створений в 1959р. з метою надання допомоги в прискоренні економічного і соціального розвитку в Латинській Америці та Карибському басейні.

Основними функції МАБР можна назвати1:

- сприяння вкладенням державного і приватного капіталу до Латинської Америки з метою розвитку;

- використання власного капіталу, засобів, отриманих на грошових ринках, й інших доступних ресурсів для фінансування першочергових економічних та соціальних проектів у регіоні;

- заохочення приватних капіталовкладень у проекти, сприяючі економічному розвитку, і доповнення приватних капіталовкладень, коли приватний капітал виявляється недоступним на нормальних умовах;

- співпраця з країнами-учасницями з метою орієнтації їх політики розвитку на ефективніше використання ресурсів при заохоченні більшої взаємодоповненості економік і розширення зовнішньої торгівлі;

- забезпечення технічної допомоги в підготовці, фінансуванні та здійсненні планів і проектів розвитку.

На сьогодні налічується 48 членів МАБР, включаючи 28 регіональних і 20 нерегіональних держав.

Організаційна структура представлена таким чином:

Перший щабель займають - Рада керівників і Комітет Ради керівників, їм підпорядковуються безпосередньо - Рада директо-рів-виконавців, яка є другим щаблем, а також третій щабель, який представлений Адміністрацією, президентами, департаментами, державними відділеннями та їх представниками.


Фінансові ресурси банку складаються із звичайних капітальних ресурсів (підписний капітал, резервний капітал і засоби, що отримуються у результаті запозичень), а також трастових фондів, що створюються державами-членами для фінансування конкретних проектів розвитку. Банк управляє спеціальними фондами, призначеними для пільгового кредитування економічно менш розвинених країн. Підписна частка капіталу банку складається із сплаченого капіталу і того, який може бути затребуваний. Основна частина акціонерного капіталу по підписці знаходиться у вигляді капіталу, що може бути затребуваним, або гарантій по запозиченнях банку на світових фінансових ринках.

Операції банку охоплюють увесь спектр економічного розвитку. Особлива увага приділяється продуктивним секторам (сільське господарство і рибальство, промисловість, включаючи добувну, туризм і малі підприємства, інфраструктура, енергетика і транспорт), соціальним секторам (охорона навколишнього середовища і державна система охорони здоров'я, освіта, наука і техніка, розвиток міського господарства), плануванню і реформам, фінансуванню й інвестиціям.

Банк має свої відділення у 26 країнах Латинської Америки й у Франції.

Крім МАБР, діють і інші кредитно-фінансові інститути: Міжамериканська інвестиційна корпорація (МАЙК), Карибський банк розвитку (КБР або Карибанк), Центральноамериканський банк економічної інтеграції (ЦАБЕІ), проте кількість країн, що беруть участь у них, а отже, й їх вплив на міжнародні процеси в цьому регіоні надзвичайно низький.

22.3. Ісламський банк розвитку

На Близькому Сході і серед арабських держав Північної Африки найбільш впливовим інститутом є Ісламський банк розвитку, який був створений в 1974 р. з метою сприяння економічному розвитку і соціальному прогресу країн-членів і мусульманських общин відповідно до принципів шаріату.

Функції цього банку:

інвестування засобів в акціонерний капітал;

кредитування виробничих підприємств і проектів;

надання фінансової допомоги державам-членам в інших формах з метою економічного і соціального розвитку тощо.

У складі Ісламського банку розвитку налічується 47 держав-членів. Організаційна структура банку має такий вигляд:

1. Рада керівників .

2. Рада директорів-виконавців.

3. Секретаріат, адміністрація, президент банку, віце-президенти, регіональні відділення.

Фінансові ресурси банку складаються із статутного капіталу і додаткових фінансових коштів.

Напрями діяльності: надання позик для фінансування проектів у сфері інфраструктури, участь у капіталі сільськогосподарських і промислових підприємств і проектів, фінансування проектів, що мають швидку віддачу тощо.

Крім нього, на Близькому Сході і серед арабських держав Північної Африки діють: Арабський банк економічного розвитку Африки (АБЕРА), Арабський фонд економічного і соціального розвитку (АФЕСР), Арабський валютний фонд (АВФ), Кувейтський фонд арабського економічного розвитку (КФАЕР).


22.4. Група Африканського банку розвитку

Серед африканських фінансових організацій найбільший інтерес являє собою група Африканського банку розвитку (далі -АФЕР). Вона включає Африканський банк розвитку (АБР), Африканський фонд розвитку (АФР), Довірчий фонд Нігерії (ДФН)1.

Ці три інститути є самостійними юридичними особами. Два, що входять до групи Фонду, були створені згідно з положенням Угоди про створення Африканського банку розвитку (1964 p.).

Основні цілі АФЕР:

* сприяння економічному розвитку і соціальному прогресу регіональних держав-членів;

* фінансування інвестиційних програм і проектів;

* мобілізація ресурсів шляхом організації сумісного фінансування, здійснюваного банком спільно з дво- і багатосторонніми інститутами розвитку;

* сприяння веденню міжнародного діалогу і зростанню взаєморозуміння з питань розвитку, що стосуються Африки;

* заохочення державних і приватних інвестицій;

* надання необхідної технічної допомоги в підготовці проектів розвитку.

Основні напрями діяльності:

* підготовка і проведення макроекономічних реформ;

* раціональне використання природних ресурсів і охорона навколишнього середовища;

* участь жінок у процесах розвитку;

* сприяння розвитку приватного сектору;

* скорочення рівня заборгованості та бідності;

* економічна інтеграція і багатонаціональні проекти;

* сприяння торгівлі.

Інші африканські кредитно-фінансові інститути: Східноафриканський банк розвитку (САБР), Банк розвитку держав Центральної Африки (БДЕАС), Західноафриканський банк розвитку (ЗОАД).

22.5. Кредитні організації в рамках Європейського Союзу

Важливу роль у процесах економічної інтеграції в Західній Європі відіграють валютно-кредитні і фінансові інститути, створені в рамках Європейського економічного співтовариства (нині Європейського Союзу).

Європейський інвестиційний банк (далі - ЄІБ) був створений відповідно до Римського договору в 1958 р. ЄГБ надає довгострокові кредити і гарантії компаніям, державним органам і фінансовим інститутам для фінансування переважно інфраструктурних об'єктів у менш розвинених регіонах ЄС.

Діяльність цього банку, що спочатку охоплювала тільки учасників ЄС, в подальшому розповсюдилася і на інші європейські держави.

Європейський фонд розвитку (ЕФР) (з 1958 р.) надає в основному субсидії і пільгові довгострокові кредити під низькі ВІДСОТКИ країнам, що розвиваються, асоціюються з ЄС.

Європейський фонд орієнтації і гарантування сільського господарства (ФЄОГЛ) був створений в 1962р. з метою поліпшення умов для розвитку сільського господарства в країнах ЄС. Програми, які реалізуються Фондом, направлені на модернізацію сільського господарства. З цього Фонду фермерам виплачуються різні компенсації і субсидії, зокрема експортні.

З 1960 р. приступив до операцій Європейський соціальний фонд, утворений для поліпшення можливостей зайнятості населення.