Файл: Лекції Банківська система.doc

У грудні 1984 року ЦК УРРП декларує резолюцію, що дала початок підготовці до переходу на дворівневу банківську систему. Офіційно перехід був затверджений 1 січня 1987року. НБУ з того часу виконував функції банку банків і держави, контролювався президентом Ради Міністрів. Основними інструментами банку стали економічні ринкові інструменти. До функцій НБУ додалися функції регулювання діяльності комерційних банків.

З 1991 року Актом Парламенту затверджена повна незалежність НБУ від уряду. Банківська система вийшла з кризи, проте поспішність і невибірковість процедури украй негативно позначилися на розвитку банків: був створений прецедент, і вони зрозуміли, що держава завжди прийде на допомогу. Ефективними ліками стала жорстка конкуренція з іноземними банками. Уряд вирішив зробити банківський сектор відкритим. Частка контрольованих іноземцями національних банківських активів до 1995 року зросла до 25 %, що нечувано багато не тільки для Східної Європи, але і латиноамериканських країн. Причому частка іноземного капіталу в банківському секторі Угорщини постійно зростає.

14.2. Принципи організації та проблеми інтеграції в Європейське Співтовариство

В Угорщині діє у формі акціонерних товариств 44 банки, з яких ЗО є класичними комерційними банками, а останні - спеціалізовані банки, серед яких 4 житлово-ощадні каси і 2 іпотечних банки. Крім того, функціонує 7 спеціалізованих кредитних установ. Емісійним центром є Угорський національний банк, що відповідає за реалізацію загальнодержавної монетарної політики. На нього покладені завдання визначення курсу національної валюти, кредитування фінансових установ і регулювання зовнішніх кредитно-фінансових відносин. Інтеграція угорської економіки, що прискорилася за останні роки, в господарську систему Західної Європи призвела до того, що банківський сектор Угорщини почав все більше наближатися за деякими показниками до відповідних показників держав Євросоюзу. Це зумовило і те, що значна частина банків і підприємств Угорщини після масової приватизації опинилася у власності іноземних компаній, в основному західноєвропейських фірм і транснаціональних корпорацій.

Базисом угорської банківської системи, як і в Європейському Союзі, є комерційні банки. 80 % усіх грошових внесків в Угорщині припадає саме на ці банки, 6,5 % - на інвестиційні фонди і страхові компанії, 3,5 % - на пенсійні фонди. Хоча загальна сума наданих угорськими банками кредитів значно менша, ніж у країнах Євросоюзу, проте за структурою активів і пасивів (джерела фінансування) вона уже відповідає західноєвропейським параметрам. Наприклад, частка кредитів приватному сектору в Угорщині досягла 43 %, а частка внесків цього сектору перевищила 53 % в загальній структурі кредитів і джерел фінансування, що дещо вище за характерні для ЄС середні показники. Частка власних засобів у банківських фінансових ресурсах перевищує в Угорщині середній рівень по Євросоюзу, що опосередковано свідчить про високий потенціал подальшого розвитку банківської системи. Обсяг наданих фізичним особам кредитів в Угорщині поки що залишається істотно нижчим, ніж у західноєвропейських державах. Структура банківських кредитів в Угорщині за деякими іншими важливими показниками за останній час також має тенденцію до поліпшення умов функціонування банків. Питома вага довгострокових кредитів підприємствам у загальній структурі їх кредитування становить 53 %, а в загальній структурі кредитів фізичним особам - 87 %. Проте більша частина згаданих довгострокових кредитів надається іноземними банками.

Практично завершена гармонізація правової бази Угорщини та Євросоюзу. У законодавство, що регулює діяльність кредитно-фінансових установ, вносяться зміни, згідно з якими до іноземних і угорських клієнтів банків застосовується принцип рівнозначності. Учасники банківського сектору Угорщини і Євросоюзу використовують схожі банківські технології, надають практично однакові продукти і послуги. Водчас є певні відмінності між банківськими системами Угорщини і Євросоюзу. Угорський банківський сектор за багатьма показниками відстає від середнього європейського рівня. Угорські банки функціонують з питомими витратами, що перевищують середній рівень західноєвропейської банківської системи. Витрати, пов'язані з діяльністю угорських банків, становлять 3,6 % сукупних банківських активів, що в два рази вище середнього рівня країн Євросоюзу. У загальній структурі собівартості послуг угорських банків найбільша питома вага припадає на інші витрати, пов'язані з потребою модернізації технічної інфраструктури (інфраструктурні інвестиції, впровадження сучасних технологій тощо).

Істотно впливає на стан угорських банків і те, що в західноєвропейських країнах рівень доходів населення приблизно в 3 рази перевищує угорський, а середній розмір заощаджень - в 10 разів. На основі показника прибутку до оподаткування, розрахованого пропорційно активам, показник прибутковості угорських банків (ROA) в середньому коливається між 1-2 %, що більше ніж середній рівень по Євросоюзу. Це пов'язано з тим, що в Угорщині рівень інфляції вищий, ніж в західноєвропейських країнах. Відповідно виший і рівень відсоткової ставки, більша номінальна вартість різних банківських продуктів. У сукупному доході угорських банків частка відсоткових доходів у 2006 році становила 75 % а частка непроцентних доходів - 22 %, що в два рази нижче середнього показника по Євросоюзу. У загальній структурі банківських доходів тенденцію до збільшення мають доходи за платежами, зборами і комісійними винагородами, які складають 20 %, що відповідає середньому рівню в державах Євросоюзу. Значна частка доходів угорських банків формується за рахунок посередницької діяльності. Після вступу Угорщини до Євросоюзу роль посередницької діяльності угорських банків починає знижуватися і обмежується міжбанківськими операціями, а також наданням кредитів у форинтах. Західноєвропейські банки, що працюють з меншою маржею, після вступу Угорщини до Європейського Союзу отримали конкурентні переваги з доступу до угорських клієнтів.

Посилення конкуренції в умовах єдиного ринку Євросоюзу сприяє вирівнюванню банківської маржі і призводить до зниження прибутковості угорських банків. На думку експертів, зниження рівня прибутку угорських банків можуть компенсувати три чинники. Із завершенням інтенсивного інфраструктурного розвитку угорського банківського сектору знизиться рівень інших витрат у загальній структурі собівартості банківських послуг. У банківському секторі активізуються процеси купівлі, злиття і поглинання. Збільшиться зростання доходів від банківських непроцентних операцій, частка яких значно відстає від середнього рівня Євросоюзу.

Приєднання Угорщини до ЄС сприятиме витісненню з угорського ринку банківських послуг неефективних банків. Інтенсивність цього процесу залежить від того, наскільки гнучко зможуть адаптуватися угорські банки до конкуренції. Можна очікувати, що ринок залишать банки, які до приєднання до ЄС не змогли зайняти стійку позицію на ринку банківських продуктів та послуг, оскільки в умовах відкритого ринку ця можливість різко ЗНИЗИТЬСЯ. Менш ефективні угорські банки зможуть зберегти ринкові позиції в тому випадку, якщо вони розширять коло клієнтів за рахунок видачі кредитів з підвищеним ризиком.

Процес інтеграції може знизити капіталізацію угорського банківського сектору. Оскільки велика частина банків знаходиться у власності банків ЄС, можливо, багато хто з них почне перетворювати філіали своїх банків у банківські відділення, робота яких буде істотно дешевшою. Це, фактично, не становить загрози для стабільності угорської банківської системи, оскільки будь-який банк всім капіталом несе відповідальність за діяльність своїх відділень. Проте поява в Угорщині нових банківських відділень з держав Західної Європи може змінити існуючі позиції угорських банків і з часом негативно впливати на їх стабільність. Така небезпека найбільш вірогідна для банків, що надають послуги великим підприємствам. Конкуренцію підсилюватиме той факт, що іноземні банки орієнтовані на аналогічне коло споживачів банківських послуг щодо великих фірм. Загострення конкурентної боротьби може негативно відобразитися на інших споживачах банківських послуг: населенні, малих і середніх підприємствах тощо. У секторі банківських послуг, що надаються фізичним особам, позиції угорських банків менш схильні до впливу конкуренції, оскільки в даному сегменті ринку існують значні резерви для розширення банківської діяльності.

Підвищення ефективності діяльності угорських контрольно-наглядових органів також сприятиме зростанню стабільності банківського сектору. Після вступу Угорщини в ЄС покращилася кооперація й інтенсивність взаємодії угорських наглядових органів з органами Євросоюзу, з'явився доступ до достовірних і надійних інформаційних даних.

Таким чином, основні негативні наслідки для угорського банківського сектору, у зв'язку з приєднанням Угорщини до ЄС, пов'язані з майже неминучим зниженням рівня прибутковості банків цієї країни. Проте зниження їх відсоткових доходів може бути частково компенсоване за рахунок збільшення прибутковості непроцентних операцій. Одночасно з цим очікується пожвавлення ринку цінних паперів, активізація діяльності інвестиційних фондів і розширення операцій страхового типу.

14.3. Основні оператори ринку банківських продуктів та послуг

Протягом 90-х років велика частина банківського сектору країн Центральної Європи опинилася під контролем іноземних інвесторів. Фактично великі банки Угорщини сьогодні можна поділити на дві основні групи: державні банки, які ще чекають приватизацію, і приватизовані банки, що входять до складу іноземних фінансових груп. Найбільший угорський банк OTP є одним з винятків, оскільки цей банк, контрольований національним капіталом, вважається одним з найбільш прибуткових і ефективних у всьому регіоні. Необхідно зазначити, що у OTP, який був ощадним банком Угорщини та займав до початку ринкових перетворень майже монопольні позиції на роздрібному ринку, були виключно сприятливі стартові умови. Проте більшість своїх досягнень він домігся самостійно, конкуруючи з іншими комерційними банками в однакових умовах функціонування.

Впродовж минулого десятиліття банківська система Угорщини зазнала впливу з боку іноземних фінансових груп більшою мірою, ніж будь-яка інша країна. Іноземні банки з'являлися на ринку в різних формах: починаючи з утворення нових банківських установ - дочірніх компаній західних банків і завершуючи участю в приватизаційних процесах.

Сьогодні понад 60 % усіх банківських активів Угорщини знаходяться в іноземній власності. Іноземці володіють більше 40 % усіх депозитів і близько 40 % обсягів кредитування сектору обслуговування домашніх господарств. Загальну тенденцію порушує тільки банк OTP, що залишається однією з небагатьох установ, що перебувають під угорським контролем, і єдиним великим банком, який не має іноземного власника.

Національний ощадний банк був заснований у 1949 році як загальнонаціональна державна банківська установа, що надає послуги з обслуговування депозитів і кредитування. Протягом багатьох років функціонування напрями його діяльності і сфера впливу поступово розширювалися. Так, банк був уповноважений брати участь в операціях з нерухомим майном, пізніше отримав дозвіл на обслуговування операцій в іноземній валюті, а потім почав надавати фінансові послуги муніципалітетам. З 1989 року він функціонує як універсальний комерційний банк. На додаток до раніше здійснюваних видів операцій, такими як обслуговування роздрібного сектору і місцевих органів влади, банк був уповноважений займатися корпоративним кредитуванням, а також надавати банківські послуги з кореспондентських рахунків і експортно-імпортних операцій. У1990 році Національний ощадний банк був трансформований в акціонерне товариство відритого типу, а його назва була змінена на "Національний ощадний комерційний банк" (або, по-угорськи, OTP Bank). Усі його небанківські види діяльності були відокремлені від основного банківського бізнесу. Так, державна лотерея була реорганізована в окрему державну компанію, а підрозділ з роботи щодо нерухомості - OTP Real Estate - було трансформовано в дочірню компанію банку.

OTP Bank фактично зберігав монопольні позиції в сфері акумулювання депозитів і кредитування населення. Так, у 1990 році він обслуговував близько 98 % від загального обсягу кредитів населенню і приблизно 93 % від усіх первинних депозитів. Для того, щоб створити конкурентне середовище в угорському роздрібному банківському секторі, було необхідно зруйнувати його монополію.

Конкуренцію монополістові з акумулювання депозитів було "організовано" приватним банком Postabank. У 1993 році він сконцентрував майже 7 % депозитів угорської банківської системи і утримував на такому рівні даний показник до кінця 1996 року. Пізніше чотири інших великих банки - МНВ, К&Н, МКВ і ВВ-почали активну боротьбу за завоювання частки депозитного ринку, особливо після їх приватизації з подальшим переходом в іноземну власність. У результаті практично монопольна позиція OTP Bank у сфері залучення депозитів, яку він мав на початку 90-х років, була зменшена до 50 % станом на кінець 2006 року. Аналогічний спад відбувся і у сфері кредитування.

З середини 90-х років основними конкурентами угорського банку-гіганта стали іноземні банківські установи. Це підштовхнуло управління OTP Bank до радикального перетворення своєї діяльності. Першим етапом стала приватизація в 1995 році. Тоді OTP Bank домінував у роздрібному банківському секторі Угорщини, обслуговуючи 82 % роздрібного кредитного ринку, 67 % депозитів домашніх господарств. Він мав мережу з 382 відділень.

Приватизація OTP Bank була змодельована так, щоб зберегти національний контроль. Спочатку на продаж було виставлено 34 % акцій банку. У результаті цієї операції 20 % його акцій були придбані іноземними портфельними інвесторами, а 14 %, що залишилися, - місцевими інвесторами і працівниками OTP Bank. При цьому жоден іноземний інвестор не міг придба-вати більше 5 % акцій. Надалі держава поступово розпродувала свій пакет, дотримуючись аналогічних принципів, і в структурі акціонерного капіталу OTP 35 % акцій належать іноземним інвесторам, 64,98 % - місцевим і 0,2 % залишилися у власності держави.

У цілому приватизація OTP істотно відрізнялася від аналогічних операцій відносно інших великих угорських банків. Управлінський склад банку не зазнав змін, капітал був розподілений, в основному, серед національних акціонерів, а серед іноземних інверторів не було жодного стратегічного. Збереження банку під національним контролем дозволило йому краще, ніж його конкурентам виявити місцеві ринкові потреби і використовувати свій досвід і напрацьовані контакти для утримання домінуючої позиції на ринку.

У постприватизаційний період частка ринку депозитів домашніх господарств скорочувалася меншими темпами, ніж роздрібного кредитного ринку. Також банк зберіг свою домінуючу позицію у сфері обслуговування муніципалітетів. Слід зазначити, що з урахуванням жорсткої конкуренції з боку інших великих банків, що спираються на досвід і ресурси їхніх іноземних власників, OTP діяв ефективно.

Виникнення висококонкурентного середовища на роздрібному ринку підштовхнуло OTP Bank до розробки нових продуктів і вдосконалення методів обслуговування населення. Так, наприклад, банк одним з перших в Угорщині почав емітувати платіжні картки. Більше половини угорського населення застосовує картки банку OTP, здійснюючи, в середньому, по 2 операції на місяць, найчастіше для зняття наявних засобів з поточних рахунків. Інвестуючи, в основному, в інформаційні технології та використовуючи численну мережу відділень, OTP Bank став лідером на ринку платіжних карток - йому належать 40 % усіх банкоматів і понад 70 % від обсягу операцій, що здійснюються з використанням карток.

Збереженню лідируючої позиції на ринку також сприяла стратегія розвитку OTP, яка була направлена на збільшення прибутковості та продуктивності за рахунок інвестування засобів на розвиток інформаційних технологій. У1995 році банк впровадив систему інтегрованого управління рахунками для того щоб об'єднати у ній всі відділення. З березня 1996 року дана система розповсюджується на всі поточні рахунки і послуги з банківських карток в кожному підрозділі банку. З травня 1997 року власники банківських карток OTP Bank отримали можливість переказувати грошові кошти з рахунків з використанням телефону. На початку жовтня 2002року компанії мобільного зв'язку Westel і OTP Bank запропонували клієнтам нову послугу, що дозволяє здійснювати фінансові трансакції, використовуючи мобільні телефони. Дана послуга називається Westel Mobilbank і може бути використана за допомогою відправки коротких текстових повідомлень (SMS). На додаток до перевірки поточного балансу рахунку і курсу обміну валют вона також дає клієнтам можливість здійснювати банківські перекази, змінювати ліміт купівлі їх банківських карток, фіксувати депозити, перевіряти рух засобів на рахунках і поповнювати авансовим платежем послугу мобільного зв'язку Domino як у межах Угорщини, так і з-за кордону.