Файл: Лекції Банківська система.doc

Національний банк також видає обов'язкові для виконання всіма банками нормативні акти і визначає обсяг статистичної звітності. Для забезпечення нормального функціонування комерційних банків Національний банк встановлює мінімальний розмір статутних фондів, обов'язкові економічні нормативи, визначає порядок страхування депозитів і внесків.

Крім зазначеного, Національний банк Республіки Білорусь може здійснювати рефінансування банків шляхом надання їм короткострокових кредитів у межах регулювання грошової маси в обігу та виступати кредитором в останній інстанції, надаючи кредитну допомогу платоспроможним банкам без відповідного забезпечення з метою підтримки їх ліквідності.

У разі систематичного порушення встановлених нормативів, збитковості, виникнення або створення загрозливого стану інтересам кредиторам банку, невиконання розпоряджень Національного банку він може застосовувати передбачені законодавством заходи, включаючи звернення в суд про визнання банку економічно неспроможним або банкротом.

Національний банк тісно співробітничає з МВФ. Світовим банком і ЄБРР9 має кореспондентські рахунки у низці зарубіжних країн. За дорученням Верховної Ради або за пропозицією уряду бере на себе як представник республіки зобов'язання і здійснює операції, які пов'язані з участю Білорусі в роботі міжнародних організацій. Також він співпрацює з іноземними банківськими контрольними органами в різних формах. Відповідно до законодавства Національний банк може брати участь у міжнародних банківських фондах, союзах і асоціаціях.

Центральний банк є єдиною централізованою системою, складається з центрального апарату і підвідомчих йому установ, а також підприємств і організацій. До складу Національного банку входять шість головних управлінь у кожній сфері республіки і в Мінську, тринадцять підвідомчих їм відділень, Центр міжнародних і міжбанківських розрахунків (ЦММР), Мінський обліково-кредитний технікум. Центральний апарат складається з департаментів, управлінь і відділів.

11.3. Другий рівень банківської системи Білорусі

Другий рівень банківської системи в Республіці Білорусь складають комерційні банки. Відповідно до чинного законодавства комерційні банки надають суб'єктам господарювання кредитно-розрахункові та інші банківські послуги.

Комерційні банки отримують право юридичної особи з моменту їхньої реєстрації в Національному банку і здійснюють свою діяльність на підставі ліцензій на здійснення банківських операцій. Банки незалежні у своїй діяльності, оскільки органи державної влади не мають права в неї втручатися. Комерційні банки самостійно визначають порядок залучення і використання грошових коштів, проведення інших банківських операцій, рівень відсоткових ставок і комісійної винагороди.

У Білорусі Національним банком зареєстровано близько 40 комерційних банків. Найбільшими банками за розміром статутного капіталу залишаються колишні державні спеціалізовані банки. Провідні місця займають АКБ "Білагропромбанк", АКБ "Білпро-мбудбанк", АКБ "Білорусь". До найбільших банків також відносять АКБ "Білбізнесбанк", AT "Білоруський інвестиційний банк", АКБ "Пріорбанк" . Більше десяти банків мають генеральну ліцензію на здійснення операцій в іноземній валюті.

Комерційні банки мають право надавати іпотечні кредити. У цьому випадку земельні ділянки, які знаходяться в приватній власності, можуть бути предметом застави згідно із законодавством.

Крім того, обов'язково зазначається, що вони виступають тільки як матеріальне забезпечення своєчасного повернення банківського кредиту. Іпотека підприємства розповсюджується на все його майно, включаючи основні й оборотні фонди, а також інші цінності, відображені в балансі підприємства, якщо інше не визначено законодавством або договором. Однак іпотечне кредитування ще не набуло широкого поширення в республіці. Однією з причин є те, що в Білорусі досі немає постійно чинного законодавства стосовно приватної власності на землю.

Крім іпотечного кредиту, комерційні банки мають право використовувати іноземні кредити. У Республіку Білорусь багато іноземних кредитів залучаються на основі угод, укладених між урядом республіки і урядами інших країн, а також міжнародними фінансово-кредитними організаціями. Білорусь є членом ряду міжнародних фінансових, валютно-кредитних установ. У 1992 р. республіка стала членом Міжнародного валютного фонду (МВФ), Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), Міжнародного банку реконструкції і розвитку (МБРР), Міжнародної фінансової корпорації (МФК) тощо.

Інші іноземні кредити залучаються на підставі угод, укладених між суб'єктами господарювання республіки й іноземних держав. Для координації діяльності міністерств, інших центральних органів управління, підприємств і організацій республіки щожо залучення і використання іноземних кредитів створена валютно-кредитна комісія Ради Міністрів Республіки Білорусь. Сьогоднішній стан економіки змушує комерційні банки видавати кредити на короткотерміновій основі (1-3 місяці). Це обумовлено процесом швидкого знецінення грошової маси. Існуюча ситуація призвела до важкого становища підприємства з тривалим виробничим циклом. На сьогодні більш вигідно займатися торгово-посередницькою діяльністю, де оборот кредитів, одержаних на ці цілі, займає більш короткий проміжок часу і приносить великі доходи.

Крім того, комерційні банки Білорусі здійснюють класичні банківські операції із залучення депозитних внесків. Особливістю у цій країні цього виду операцій є те, що відсоткова ставка диференціюється залежно від термінів і розміру депозитів. В умовах розвитку конкуренції комерційні банки Білорусі здійснюють також нарахування відсотків за середньорічними залишками на розрахункових рахунках клієнтів, чого раніше не проводилося. Така політика банків підвищує зацікавленість клієнтів у накопиченні вільних засобів на своїх рахунках.

Крім кредитних операцій, банки продають й інші банківські продукти. Це робота з куігівлі-ігродажу цінних паперів, інформаційно-комерційна, консультаційна і посередницька діяльність. Однак основним завданням будь-якого комерційного банку в Білорусі є сприяння розвитку виробництва, цьому сприяє поширення таких банківських операцій, як факторинг і лізинг.

Банківські послуги, які надають комерційні банки в Республіці Білорусь, на практиці поділяються на три групи:

а) платіжний оборот (тобто здійснення банками за рахунок клієнтів готівкових і безготівкових платежів); операції з валютою і дорогоцінними металами, інкасація та інші;

б) операції щодо емісії, розміщення і зберігання цінних паперів, а також управління ними;

в) управління майном (довірчі або трастові операції). Дана форма банківських послуг широко розвинена у провідних капіталістичних країнах, але поки широко майже не практикується комерційними банками Республіки Білорусь.

Останнім часом банки все активніше здійснюють нехарактерні для них операції, надаючи нетрадиційні для банківської сфери фінансові послуги, постійно розширюючи коло і підвищуючи якість послуг, що надаються, конкуруючи за залучення нових перспективних клієнтів.

Розвиток і зміцнення банківської системи, забезпечення стабільності її роботи є однією з основних цілей у діяльності Національного банку Республіки Білорусь. Це складне і різнопланове завдання, вирішення якого досягається спільними зусиллями не тільки Національного банку, але і ряду міністерств та відомств, органів управління комерційних банків, керівництвом підггри-ємств-позичальників, клієнтів банків республіки.

Білоруська банківська система є практично одноліткою Білорусі, пройшла разом зі своєю країною через усі періоди її непростої історії. Як специфічний сектор економіки, вона пережила роки майже повного заперечення ролі грошей у народному господарстві і панування натурального обміну, тривалий час існувала в умовах, коли гроші і банки використовувалися як обліково-розподільчі інструменти у плановому господарстві і, нарешті, дочекалася їх визнання як загальний еквівалент та універсальний платіжний засіб останніми роками.

Нині банківська система є динамічною галуззю народного господарства, яка розвивається. У ній зайнято більше 40 тисяч працівників, або трохи менше 1 відсотка економічно активного населення країни, які створили більше 1,5 відсотка від усього балансового прибутку у країні за 2005 рік.

Позитивні риси в розвитку грошово-кредитної політики і банківської системи в останні два роки свідчать, що їх становлення іде в руслі загальносвітових тенденцій і дозволяють уже в найближчому майбутньому сподіватися на повноцінне задоволення білоруськими банками потреб національної економіки і швидкий їх вихід на світовий ринок фінансових послуг.

На стабільність банків країни, що активно працюють на міжнародному рівні, впливають економічні і політичні події, що відбуваються за кордоном. Прикладом цього є вплив на банківську систему Білорусі наслідків російської економічної кризи другої половини 1998 року.

Стабільність білоруської банківської системи, як і іншіа банківських систем постсоціалістичних країн, можна розуміти як здатність банків:

- ефективно вирішувати завдання соціально-економічного розвитку країни при дотриманні економічних інтересів своїх акціонерів, повному і своєчасному виконанні всіх зобов'язань перед державою, кредиторами, клієнтами, вкладниками;

- успішно протистояти ризикам, характерним для економічного середовища, у якому вони працюють;

- протистояти загрозі системної кризи.

Національний банк Білорусі забезпечує стабільність роботи комерційних банків, поєднуючи заходи фінансової підтримки із заходами контролю і регулювання діяльності банків. Останні включають державну реєстрацію банків, ліцензування банківських операцій, встановлення економічних нормативів, заборон і обмежень для банків, нагляд за діяльністю банків, виявлення порушень банківського законодавства і вживання до порушників обмежувальних або штрафних санкцій, а також випадків здійснення банківських операцій без отримання відповідної ліцензії і залучення до відповідальності осіб, що здійснюють такі операції.

11.4. Характерні риси функціонування банківської системи

Як уже згадувалося, далеко не все в забезпеченні стабільності банківської системи країни залежить від комерційних банків і Національного банку. Банківська система концентрує основні економічні ризики, пов'язані з проблемами формування господарського механізму, функціонування народного господарства в цілому, його окремих галузей і підприємств. Збиткова робота підприємств-позичальників, неплатежі, непропорційно велика частка бартерних розрахунків, низька кредитна дисципліна, слабкість економічних і правових чинників забезпечення поверненості кредитів перешкоджають своєчасному погашенню кредитних заборгованостей, призводять до підвищення банківських ризиків у реальному секторі економіки, погіршенню фінансового стану окремих банків і зниженню стійкості банківської системи в цілому.

Сьогодні філіальна мережа комерційних банків налічує близько 550 філіалів. На території Республіки Білорусь діють 9 представництв іноземних банків. До групи системоутворюючих входять б банків: ВАТ СБ "Білорусбанк", ВАТ "Білагропром-банк", ВАТ "Білпромбудбанк", AT "Пріорбанк", ВАТ "Білбізнес-банк" та ВАТ "Білзовнішекономбанк" , їх частка в загальному обсязі активних операцій комерційних банків республіки становить більше 85 %. Однак білоруській банківській системі притаманні все ще негативні риси. Так, недостатня роль банків республіки в підвищенні ділової активності господарюючих суб'єктів. Крім того, білоруські банки зробили ще далеко не все для зниження інфляції, розвитку економіки Білорусі. Також банківська система характеризується низькою питомою вагою кредитних операцій комерційних банків, що є необхідною умовою для ефективного розвитку економіки будь-якої країни.

Білоруська банківська система характеризується великою неповерненістю банківських кредитів. Основними причинами цього можна назвати зниження платоспроможності підприємств-позичальників, їхня недостатня забезпеченість власними оборотними коштами, у деяких випадках - низька дисципліна і відсутність особистої відповідальності керівників підприємств у разі неповерненості кредитних ресурсів. Проблемні кредити виникають також з вини банків. Як правило, це відбувається у результаті грубих порушень правил кредитування (особливо при кредитуванні акціонерів та інсайдерів).

Загальновідомі і негативні тенденції в розвитку кредитних операцій: усе ще велика частка кредитів йде не у сферу виробництва, а на обслуговування торгово-посередницьких операцій; значна частина кредитів носить короткостроковий характер; відсутній надійний механізм забезпеченості видачі і повернення кредиту, не достатній розвиток заставного законодавства (у тому числі іпотека, застава, застава цінних паперів), поручительства і гарантії, у цілому система страхування. Унаслідок значного кредитного, відсоткового та інших ризиків, досить високого рівня інфляції білоруські банки продовжують вкладати свої ресурси у валютні операції. Розрахунки, які проводять білоруські комерційні банки, досі здійснюються повільно.

Крім того, необхідно зазначити і неврегульованість політики процентних банківських ставок за кредитами і депозитами. Багато проблем нагромадилося також в організації і механізмі функціонування в інших інституційних ланках кредитної системи - страховому секторі, небанківських кредитно-фінансових інститутах.

Крім того, особливістю розвитку небанківських кредитно-фінансових установ у Білорусі є те, що розвиток одержав лише страховий сектор. Діяльність цього сектору регулюється Законом РБ "Про страхування в Республіці Білорусь". Також, як і в банківській сфері, багато страхових компаній через свою фінансову неспроможність збанкрутіли протягом незалежності країни. Намітилася тенденція укрупнення і об'єднання страхових компаній. Через свою незначну потужність страхові компанії володіють та оперують, як правило, незначними кредитними ресурсами.

Стосовно інших небанківських кредитно-фінансових інститутів необхідно зазначити, що в більшості своїй вони не досягли значного розвитку в республіці. Так, нечисленні інвестиційні фонди, створені на етапі сертифікаційної приватизації, в основному не діють. Вони або володіють незначними ресурсами внаслідок того, що дана приватизація так і не отримала серйозного розвитку в Білорусі (фактично вона була припинена), або взагалі фонди розорилися або закрилися через свою неперспективність.

Інша складова небанківських фінансово-кредитних організацій в Білорусі - фінансові компанії. Особливістю їхнього розвитку є те, що вони є нечисленними і діють на основі ухвали Ради Міністрів і Національного банку "Про затвердження тимчасового положення про небанківські фінансові організації в РБ" від 23 липня 1996 року. Ряд інвестиційних фондів і фінансових компаній будували свою діяльність не на комерційній основі, а за принципом піраміди, що викликало хвилю їх банкрутств і серйозні претензії з боку суб'єктів господарювання і населення.