Файл: Лекції Банківська система.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 02.12.2019

Просмотров: 9031

Скачиваний: 3

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

1.1. Економічна природа функціонування банківських систем

1.2. Трансформація банківських систем на різних етапах розвитку суспільства

Розвиток банківських систем при капіталізмі

Розвиток банківських систем при соціалізмі

1.3. Види банків. Особливості діяльності комерційних банків

1.4. Вплив банківських систем на темпи і пропорції економічного розвитку

Завдання і запитання для самоконтролю

Тема 2. Банківські системи в економіці держави

2.1. Особливості функціонування банківської системи в умовах ринку

2.2. Класифікація та функції банків у сучасних банківських системах

2.3. Організаційні банківські структури

2.4. Взаємозв'язок банківської системи з іншими системами та ринками

Завдання і запитання для самоконтролю

4.1. Історичні передумови виникнення банківської системи

4.2. Федеральна резервна система: створення та організаційна структура

4.3. Основні функції та цілі діяльності Федеральної резервної системи

4.4. Особливості діяльності комерційних банків

4.5. Банківські холдинги

Завдання і запитання для самоконтролю

5.1. Становлення банківської системи

4.2. Банк Англії як центральний орган банківської системи

Відсоткові ставки

Валютний курс

Резервна політика

Управління державним боргом

Емісійний центр країни

Банківський нагляд

4.3. Функції комерційних банків та діяльність банківських об'єднань

4.4. Основні операції комерційних банків та їх співпраця зі спеціалізованими фінансово-кредитними установами

Структура банківських депозитів у Великобританії

 Види і форми кредитних операцій

Страхування банківських депозитів в Англії

Завдання і запитання для самоконтролю

6.1. Еволюція банківської системи

6.2. Банк Канади - емісійний банк країни

6.3. Види комерційних банків у банківській системі

6.4. Взаємозв'язок діяльності комерційних банків з небанківською сферою

Завдання і запитання для самоконтролю

7.1. Історія створення банківської системи

7.2. Особливості функціонування центрального банку

7.3. Відомство з нагляду за кредитною справою як основний наглядовий орган у банківській системі Німеччини

7.4. Структура комерційних німецьких банків

Універсальні банки

Кооперативні банки

Спеціалізовані банки

Банківські союзи

7.5. Асортимент банківських продуктів і послуг

Грошові внески

7.6. Роль банківського сектору Німеччини у сприянні розвитку малих і середніх підприємств

Завдання і запитання для самоконтролю

Розділ 8. Банківська система Японії

8.1. Історичні передумови розвитку банківської системи

8.2. Центральний банк Японії

8.3. Особливості діяльності комерційних банків

8.4. Проблеми функціонування та особливості регулювання банківської системи

8.5. Особливості міжнародної експансії комерційних банків

Завдання і запитання для самоконтролю

Модуль 3. БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ ДЕЯКИХ ПОСТРАДЯНСЬКИХ КРАЇН

Тема 9 Банківська система Росії

9.1. Історичний розвиток банківської системи

10.2. Особливості функціонування центрального банку Росії

10.3. Другий рівень банківської системи Росії

10.4. Основні кризи в процесі розвитку банківської системи

Завдання і запитання для самоконтролю

11.1. Становлення банківської системи

11.2. Національний банк Республіки Білорусь

11.3. Другий рівень банківської системи Білорусі

11.4. Характерні риси функціонування банківської системи

Завдання і запитання для самоконтролю

12.1. Становлення та розвиток банківської системи

12.2. Реформування банківської системи

12.3. Основні перспективи функціонування банківської системи Казахстану

Завдання і запитання для самоконтролю

Розділ 13. Банківська система Польщі

13.1. Основні етапи становлення банківської системи

13.2. Особливості функціонування центрального банку Польщі

13.3. Характеристика банків другого рівня

13.4. Іноземний капітал у польському банківському секторі

13.5. Основні банківські продукти, що пропонуються банківським сектором

Завдання і запитання для самоконтролю

14.1. Історія розвитку банківської системи Угорщини

14.2. Принципи організації та проблеми інтеграції в Європейське Співтовариство

14.3. Основні оператори ринку банківських продуктів та послуг

14.4. Проблеми капіталізації угорських банків

Завдання і запитання для самоконтролю

15.1. Етапи розвитку банківської системи Чехії

15.2. Чеський національний банк, його функції та структура

15.3. Комерційні банки Чехії

15.4. Особливості регулювання чеського банківського сектору та позиції іноземного капіталу в банківській системі

Завдання і запитання для самоконтролю

16.1. Коротка історія розвитку банківської системи

16.2. Структура банківської системи та функції її складових елементів

16.3. Основні банківські продукти комерційних банків

Завдання і запитання для самоконтролю

ЧАСТИНА V. МІЖНАРОДНА БАНКІВСЬКА СИСТЕМА

17.1. Історичні передумови розвитку Європейської системи центральних банків

17.2. Характеристика діяльності Системи

17.3. Основні принципи стратегії валютної політики Європейського центрального банку

17.4. Взаємозв'язок Європейського центрального банку з іншими наднаціональними органами

Завдання і запитання для самоконтролю

18.1. Історія становлення групи Світового банку

18.2. Формування ресурсів групи Світового банку та його організаційна структура

18.3. Основи діяльності Міжнародного банку реконструкції та розвитку

18.4. Інші складові Всесвітнього банку

Завдання і запитання для самоконтролю

19.1. Особливості становлення та основи діяльності Міжнародного валютного фонду

19.2. Організаційна структура управління Міжнародного валютного фонду

19.3. Капітал Фонду і механізм залучення фінансових ресурсів

19.4. Основні напрями кредитної діяльності Фонду

Завдання і запитання для самоконтролю

20.1. Історія створення Банку міжнародних розрахунків

20.2. Організаційна структура Банку

20.3. Функції Банку міжнародних розрахунків

Завдання і запитання для самоконтролю

21.1. Мета створення та особливості діяльності ЄБРР

21.2. Функції Європейського банку реконструкції та розвитку

21.3. Організаційна структура управління й капітальні ресурси Банку

21.4. Основні напрями фінансування ЄБРР

Завдання і запитання для самоконтролю

22.1. Азіатський банк розвитку

22.2. Міжамериканський банк розвитку

22.3. Ісламський банк розвитку

22.4. Група Африканського банку розвитку

22.5. Кредитні організації в рамках Європейського Союзу

22.6. Чорноморський банк торгівлі та розвитку

Завдання і запитання для самоконтролю

23.1. Особливості діяльності клубів кредиторів

23.1. Особливості діяльності клубів кредиторів

23.2. Принципи діяльності Паризького клубу

23.3. Умови реструктуризації боргу

23.4. Відмінності Лондонської о і Паризького клубів

Завдання і запитання для самоконтролю

24.1. Зміст і масштаби офшорних банківських операцій

24.2. Регулювання офшорного банківського бізнесу

24.3. Основні переваги офшорних банків

24.4. Офшорний банк - зарубіжний фінансовий центр компаній

Завдання і запитання для самоконтролю

II) понад 700 господарсько-правових кредитних установ [ощадні каси і земельні банки (жироцентралі)], частка яких становить близько 50 %;

III) приблизно 3 000 кооперативних банків (Фольксбанки і Райфайзенбанки) з їх центральними банками, частка яких становить близько 20 %.

Приватні комерційні банки

Група приватних комерційних банків охоплює близько 350 кредитних установ, що універсально діють, мають понад 7 000 філіалів і понад 200 000 співробітників. До цієї групи входять три великих банки, близько 200 регіональних та інших банків, майже 80 приватних банкірів і приблизно 60 філіалів іноземних банків.

Загальною важливою ознакою приватних комерційних банків, незалежно від їх розміру і структури, є значне переважання короткострокових кредитних операцій, хоча за останні роки намітилася тенденція до збільшення довгострокових кредитів. Приватні комерційні банки активно працюють із цінними паперами у сфері управління майном і капіталовкладеннями. Приблизно три чверті всіх цінних паперів із фіксованим відсотком, інвестиційних сертифікатів і акцій перебувають на депорахунках у приватних банках. Важливий розділ діяльності приватних комерційних банків - виконання розрахунків із торгових операцій, зокрема із зарубіжними партнерами. У їх руках - понад 3/4 робочі баланси іноземних банків-кореспонлентів. Майже така ж частка комерційних платіжних операцій із зарубіжними підприємцями проходить через рахунки приватних комерційних банків.

Проте між окремими кредитними установами і групами приватних комерційних банків існує цілий ряд відмінностей, особливо щодо розмірів банків, організації їх діяльності, захвату території тощо. Дослідники німецької банківської системи серед великих приватних комерційних банків виділяють DeutscheBank, DresdnerBank і Commerzbank - три найбільш відомих німецьких банки, які почали свою діяльність ще за часів створення Німецької імперії в 1871 році і на початок 2007 року у рейтингу найбільших банків світу займали відповідно 9, 25, 30 місця . Вказані банки - акціонерні товариства, капітал яких розташований як усередині країни, так і за кордоном. Кожний з цих банків має від 200 000 до 300 000 акціонерів, серед яких велика кількість співробітників цих банків.

"Дойчебанк", крім своєї власної мережі філій і Deutsche Bank Berlin, об'єднує (беручи до уваги тільки те, що було консолідовано):

- дві комерційні філії - DeutscheBank Lubeck;

- три іпотечні філії - DeutscheCentralbodenKredit, Frankfurter Hypothekenbank, Lubecker Hypothekenbank та іпотечну філію, створену спеціально для суднобудівної промисловості -Schififshypothekenbank;

- філії з управління організаціями з питань колективного вкладення ринкових цінних паперів - Deutsche Gelellschaft fur Fondsvcrwaltung (DEGEF), Deutsche Gesellschaft filr Wertpapiers-paren (DWS);

- філії лізингових компаній - Autoleasing-ALD, Exportleasing-DB, Deutsche Gesellschaft fur Immobilien leasing, GEFFA leasing;

- будівельно-ощадну касу для надання житлових кредитів -Deutsche Bank Bauspar AG;


- страхову компанію - Lebensversicherung der DeutscheBank;

- інвестиційний банк, що спеціалізується на злитті-поглинанні - DB Merger und acguisitions;

- 49 банківських і фінансових філій за кордоном, серед яких відомий англійський банк Morgan Grenfell, куплений у 1989 році.

"Дрезднербанк" за тих самих умов, крім "Берлін Дрезднер-банку", об'єднує:

- банківські комерційні філії - Bankhaus Reuschel (Мюнхен), Deutsche Sudamerikanische Bank (Гамбург), W.Fortmann Munsterlandische Bank Old-enbugische;

- Landesbank (Ольденбург), Otto Scheurman (Берлін);

- п'ять іпотечних банків - Deutsche Hypothekenbank (Франк-фурт-на-Майні), Hypothekenbank in Hamburg, Norddetsche Hypotheken und Wechselbank (Гамбург) і Pfalzsche Hypothekenbank Ludwigchaffen Deutsche Schififsbank;

- ощадну касу для житлового будівництва - Dresdner Bauspar AG;

- товариство з вкладення й управління капіталами або фінансовими фондами та нерухомістю - Deutsche Gesellschaft fur Immobilienfonds (DEGI), Deutsche Investment trust, Kapitalanlagegesellschaft, Beteiligungsgesellschaft fur die deutsche Wirtschaft (DS-BD-Bd), Dresdner Global Asset management, Dresdner UOB Holding Gesellschaft;

- дев'ять банків (два з яких - ВІР Banque, Veuve Morin Pons -знаходяться у Франції) та близько тридцяти фінансових філій за кордоном.

Коммерцбанк за тих самих умов, крім своєї берлінської філії, об'єднує:

- комерційний банк - Commerz-Credit Bank (Saarbrucke);

- іпотечний банк - Rheinische Hypothekenbank - RHEINHYP;

- ощадну касу для житлового будівництва - LEONBERG Bausparkasse;

- дві філії з лізингу - Commerz-und Industrie-Leasing (Франкфурт-на-Майні), Deutsche Immobilien Leasing (Дюссельдорф);

- філії з фінансового управління - Allgemeine Deutsche Investment Gesellschaft (ADIG), Commerzbank Investment Management, Commerz International Capital Management;

- філії з надання земельного кредиту - Deutsche Griindbesitz-Anlagegesellschaft, Deutsche Grundbesitz-Investmentgesellschaft;

- дві філії з пайовою участю в капіталі - Commerz Beteiligungsgesellschaft та Commerz Unteraehmensbeteiligung;

- дев'ять банків і три фінансові товариства за кордоном.

Великі банки входять до складу банків світу з капіталом великих розмірів. Наприклад, активи "Дойчебанку" у 2002 році становили 843 млрд амер. доларів . "Дойчебанк" офіційно оголосив про купівлю американського інвестиційного банку Bankers Trust. У результаті даної операції вказаний банк стане найбільшим, його персонал налічуватиме більше 95 тисяч службовців.

Вказані банки - типові універсальні банки, які виконують свою діяльність за всім діапазоном банківських послуг, сума їх балансу становить менше однієї десятої обсягу балансу всіх кредитних установ Німеччини. У фінансуванні зовнішньої торгівлі, емісійних операціях і в управлінні цінними паперами клієнтів ці банки відіграють першочергову роль. Банки мають розгалужену мережу, що складається більше ніж з 4 000 філіалів, що охоплює усю Німеччину. У цілому вони налічують близько 20 млн клієнтів. Обширні міжнародні послуги цих банків засновані на потужних банківських відділеннях усередині країни, що співпрацюють із зарубіжними партнерами, за допомогою дочірніх організацій, представлених у всьому світі, а також за рахунок їх філіалів і представництв в інших країнах світу.

До приватних комерційних банків у Німеччині відносять близько 200 регіональних банків. Ці банки створені в організаційно-правових формах акціонерних товариств (AG), акціонерних командитних товариств (KGA) і товариств з обмеженою відповідальністю (GMBH). Найбільші банки цієї групи здійснюють свою діяльність універсальним чином з великою кількістю філіалів усередині країни і за кордоном. Вони не концентрують свою діяльність виключно в одному певному регіоні. Деякі з цих банків, перш за все Bayerische Fereinsbank AG і Bayerische Hipoteken und Veksel-Bank AG, мають високу міжнародну репутацію.


До групи приватних комерційних банків відносять приватних банкірів. До групи приватних банкірів входять ті банки, які мають одноосібного власника, або ті, організаційно-правова форма яких - відкрите торгове товариство (OHG) або командитне товариство (KG). Сьогодні в Німеччині при створенні нових банків не можна зареєструвати банк в організаційно-правовій формі, що допускає одного власника.

Сьогодні у Федеральній Республіці Німеччини діє понад 300 іноземних кредитних установ з більше 50 країн, кількість філіалів становить майже тисячу.

Публічно-правові кредитні установи

Група публічно-правових кредитних установ складається з більше 700 ощадних кас і жироцентралій, що є юридичними особами публічного права. їх частка в загальному обсязі банківських операцій комерційних банків становить майже 50 відсотків. У Німеччині існує 12 жироцентралій, що є центральними організаціями ощадних кас даної території. Вони керуються в своїй діяльності спеціальним законодавством, а також Законом "Про кредитну справу". За зобов'язаннями жироцентралій несуть відповідальність відповідна федеральна земля, ощадні каси та їх регіональні союзи. Обсяг діяльності даних кредитних установ розповсюджується тільки на територію їх гаранта. На базі 19 000 філіалів жироцентралі забезпечують банківську мережу. Державний контроль за цими кредитними установами здійснюють відповідальні за це земельні міністри, а також Федеральне відомство з нагляду за кредитною справою.

Раніше діяльність ощадних кас полягала тільки в заощадженні внесків населення і у видачі кредитів під заставу реальних цінностей. Нині вони працюють як універсальні банки. Операції фінансування зовнішньої торгівлі й операції з цінними паперами не мають такого великого значення для ощадних кас, як для приватних комерційних банків, але за останні роки вони все активніше беруть участь у зовнішньоторговельній діяльності. Спільно з жироцентралями ощадні каси утворюють велику жиросистему у сфері операцій безготівкового розрахунку. Жироцентралі управляють ліквідними засобами ощадних кас і здійснюють операції у сфері банківських послуг, наприклад, операції розрахунку з клієнтами з інших країн. Разом з цими традиційними завданнями жироцентралі беруть участь в обслуговуванні великих промислових операцій і операцій із зовнішньої торгівлі. У деяких землях жироцентралі є банками федеральних земель, комунальними або іпотечними банками.

Кооперативні банки

У Німеччині діє близько З 000 кооперативних банків, у містах їх називають Фольксбанк, а в сільській місцевості - Райфайзенбанк. Кооперативні банки - це порівняно невеликі кредитні установи, кількість яких за останні роки постійно зменшується у зв'язку з їх злиттям. Основою створення кооперативних банків у Німеччині послужила ідея про "допомогу шляхом самодопомоги", що з'явилася більше 125 років назад, ґрунтувалася на принципі самоврядування і солідарної відповідальності. Сьогодні кооперативні банки пропонують універсальний асортимент послуг, не дивлячись на те, що їх діяльність зосереджена на безстрокових і ощадних внесках, а також на видачі короткострокових і середньострокових кредитів своїм членам. Необхідно зазначити, що обсяг довгострокових кредитів постійно зростає. Якщо раніше членами кооперативного банку були ремісники, особи, які займалися промислом, і фермери, то нині основна маса - робочі і службовці.


Операції розрахунку між окремими кооперативними банками проходять через регіональні центральні банки, завдання яких приблизно відповідають завданням жироцентралій в організації ощадних кас. Ця група банків складається з чотирьох установ. Верховною організацією кооперативної банківської групи є DG Bank (DeutscheGenossenSchaftsBank AG), який має право випускати акції і виконує банківські операції всіх видів. Як універсальний комерційний банк, він здійснює свою діяльність по всьому світу.

Спеціалізовані банки

Разом із комерційними банками, що діють універсально, у Німеччині існує цілий ряд спеціалізованих банків. Сюди входять іпотечні банки та інші кредитні установи, що видають кредити під заставу реальних цінностей, спеціалізовані кредитні установи; банки, що надають позики з погашенням у розстрочку; кредитні установи, що видають позики для індивідуального будівництва; поштовий банк; кредитні установи промисловості тощо. Через спеціалізовані банки відбувається більше однієї четвертої ділового обороту всіх кредитних установ Німеччини. Приблизно кожен третій великий банк із діловим оборотом близько 2,5 млрд євро - спеціалізований банк.

Основну групу спеціалізованих банків становлять 30 приватних іпотечних банків, спеціалізованих банків, що надають кредити на земельні ділянки і комунальні кредити. Вони видають довгострокові кредити для фінансування житлового будівництва і реконструкції житлових будинків, а також для промислових і сільськогосподарських капіталовкладень (під заставу земельних ділянок). Другий основний вид операцій - надання комунальних кредитів Федерації, землям і муніципалітетам, іншим корпораціям і установам публічного права. Комунальні кредити значною мірою перевищують кредити на житлове будівництво. Дві кредитні установи цієї групи фінансують суднобудування (на базі сере-дньострокових і довгострокових кредитів). Необхідні засоби для кредитування вказані банки отримують за рахунок продажу на ринку капіталу заставних листів і облігацій комунальної позички.

Близько десяти публічно-правових іпотечних банків, як і приватних іпотечних банків, спеціалізуються у сфері надання іпотечних та комунальних кредитів. Ці кредитні установи беруть свій початок із XVIII сторіччя. У ті часи вони створювалися як громадсько-правові примусові об'єднання землевласників з метою видачі дешевих кредитів для сільського господарства. Серед приватних і громадсько-правових ощадних кас, що видають кредити для індивідуального будівництва, понад 30-ти здійснюють фінансування приватних будинків і квартир за принципом колективного накопичення заощаджень. Привабливість накопичення грошових коштів полягає перш за все у праві вкладника на отримання кредиту для житлового будівництва з порівняно невисокою і стабільною процентною ставкою на весь термін дії кредиту. Накопичувальні внески на будівництво житла в ощадній касі при певній величині доходу вкладника заохочуються державною премією (у розмірі до 10 відсотків) або ці внески (до певної максимальної суми) не обкладаються прибутковим податком.


До групи спеціалізованих банків належать і близько 30 гарантійних банків і гарантійних товариств із кредитування. Вони є установами самодопомоги для середніх і малих підприємств. Основне завдання цих кредитних установ, які існують із середини 50-х років, - усунення несприятливих умов для дрібних і середніх підприємств, які можуть виникати із-за їх слабкої фінансової забезпеченості. Крім того, вказані банки і товариства дають гарантії на випадок виникнення збитків у підприємств ремісничої, торгової і промислової сфер діяльності. Останні, у свою чергу, служать гарантіями для банків, що надають їм кредити.

На початку 1990 року свою комерційну діяльність почав поштовий банк як спеціалізований банк розрахунків і операцій з внесків. До сьогодні в Німеччині існували 2 поштових ощадних банки і 14 поштових жироустанов. Вони були підприємствами німецької федеральної пошти. Поштовий банк - установа, майно якої належить Федерації. Поштовий банк має у своєму розпорядженні понад 20 000 відділень по всій території Німеччині.

Близько 20 кредитних установ з групи спеціальних банків мають організаційно-правову форму торгових товариств. Наприклад, АКА Ausfurkredit-GeselSchaft GmbH, товариство з обмеженою відповідальністю і кредитна установа з відновлення (KFW) фінансують в основному експорт у країни, що розвиваються, а кредитна установа з відновлення надає кредити для капіталовкладень в економічно слабкі регіони Німеччини. Інші кредитні установи надають підтримку державним програмам з розвитку промисловості, фінансують соціальне житлове будівництво, невеликі і середні підприємства, сільське господарство.

Банківські союзи

Для представлення інтересів банків у відносинах із законодавчим органом, з Федеральним банком, з Відомством з нагляду за кредитною справою та з іншими державними органами, а також з громадськістю усі групи банків організовані в кредитні союзи. Кредитні союзи беруть участь у парламентських слуханнях під час ухвалення парламентом (Рейхстагом) найважливіших законодавчих рішень, співробітничають із Німецьким федеральним банком і Федеральним відомством з нагляду в розробці й уніфікації правил ведення банківської справи. Значна роль у цьому Федерального союзу німецьких банків.

Федерації, що діють на рівні, центральні банківські союзи приватних банків, ощадних кас і кооперативних банків мають регіональні і навіть локальні організації. Крім того, до складу банківських союзів входять ревізійні об'єднання. Незалежно від державного контрольного органу вони здійснюють контроль за діяльністю та ліквідністю банків, що входять до складу союзу. Ступінь співпраці державних органів контролю з цими союзами досить великий. Наприклад, ліцензію (дозвіл на право займатися банківською діяльністю) видає Відомство з нагляду за кредитною справою, яка при цьому зобов'язана враховувати думку відповідного банківського союзу (ст. 32 ЗКД). Відповідні союзи по групах банків займаються також організацією системи страхування депозитів. Це характерна особливість німецької системи захисту вкладників, завдяки якій грошові кошти на рахунках клієнтів зберігаються практично в повному обсязі.