Файл: Лекції Банківська система.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 02.12.2019

Просмотров: 8712

Скачиваний: 3

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

1.1. Економічна природа функціонування банківських систем

1.2. Трансформація банківських систем на різних етапах розвитку суспільства

Розвиток банківських систем при капіталізмі

Розвиток банківських систем при соціалізмі

1.3. Види банків. Особливості діяльності комерційних банків

1.4. Вплив банківських систем на темпи і пропорції економічного розвитку

Завдання і запитання для самоконтролю

Тема 2. Банківські системи в економіці держави

2.1. Особливості функціонування банківської системи в умовах ринку

2.2. Класифікація та функції банків у сучасних банківських системах

2.3. Організаційні банківські структури

2.4. Взаємозв'язок банківської системи з іншими системами та ринками

Завдання і запитання для самоконтролю

4.1. Історичні передумови виникнення банківської системи

4.2. Федеральна резервна система: створення та організаційна структура

4.3. Основні функції та цілі діяльності Федеральної резервної системи

4.4. Особливості діяльності комерційних банків

4.5. Банківські холдинги

Завдання і запитання для самоконтролю

5.1. Становлення банківської системи

4.2. Банк Англії як центральний орган банківської системи

Відсоткові ставки

Валютний курс

Резервна політика

Управління державним боргом

Емісійний центр країни

Банківський нагляд

4.3. Функції комерційних банків та діяльність банківських об'єднань

4.4. Основні операції комерційних банків та їх співпраця зі спеціалізованими фінансово-кредитними установами

Структура банківських депозитів у Великобританії

 Види і форми кредитних операцій

Страхування банківських депозитів в Англії

Завдання і запитання для самоконтролю

6.1. Еволюція банківської системи

6.2. Банк Канади - емісійний банк країни

6.3. Види комерційних банків у банківській системі

6.4. Взаємозв'язок діяльності комерційних банків з небанківською сферою

Завдання і запитання для самоконтролю

7.1. Історія створення банківської системи

7.2. Особливості функціонування центрального банку

7.3. Відомство з нагляду за кредитною справою як основний наглядовий орган у банківській системі Німеччини

7.4. Структура комерційних німецьких банків

Універсальні банки

Кооперативні банки

Спеціалізовані банки

Банківські союзи

7.5. Асортимент банківських продуктів і послуг

Грошові внески

7.6. Роль банківського сектору Німеччини у сприянні розвитку малих і середніх підприємств

Завдання і запитання для самоконтролю

Розділ 8. Банківська система Японії

8.1. Історичні передумови розвитку банківської системи

8.2. Центральний банк Японії

8.3. Особливості діяльності комерційних банків

8.4. Проблеми функціонування та особливості регулювання банківської системи

8.5. Особливості міжнародної експансії комерційних банків

Завдання і запитання для самоконтролю

Модуль 3. БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ ДЕЯКИХ ПОСТРАДЯНСЬКИХ КРАЇН

Тема 9 Банківська система Росії

9.1. Історичний розвиток банківської системи

10.2. Особливості функціонування центрального банку Росії

10.3. Другий рівень банківської системи Росії

10.4. Основні кризи в процесі розвитку банківської системи

Завдання і запитання для самоконтролю

11.1. Становлення банківської системи

11.2. Національний банк Республіки Білорусь

11.3. Другий рівень банківської системи Білорусі

11.4. Характерні риси функціонування банківської системи

Завдання і запитання для самоконтролю

12.1. Становлення та розвиток банківської системи

12.2. Реформування банківської системи

12.3. Основні перспективи функціонування банківської системи Казахстану

Завдання і запитання для самоконтролю

Розділ 13. Банківська система Польщі

13.1. Основні етапи становлення банківської системи

13.2. Особливості функціонування центрального банку Польщі

13.3. Характеристика банків другого рівня

13.4. Іноземний капітал у польському банківському секторі

13.5. Основні банківські продукти, що пропонуються банківським сектором

Завдання і запитання для самоконтролю

14.1. Історія розвитку банківської системи Угорщини

14.2. Принципи організації та проблеми інтеграції в Європейське Співтовариство

14.3. Основні оператори ринку банківських продуктів та послуг

14.4. Проблеми капіталізації угорських банків

Завдання і запитання для самоконтролю

15.1. Етапи розвитку банківської системи Чехії

15.2. Чеський національний банк, його функції та структура

15.3. Комерційні банки Чехії

15.4. Особливості регулювання чеського банківського сектору та позиції іноземного капіталу в банківській системі

Завдання і запитання для самоконтролю

16.1. Коротка історія розвитку банківської системи

16.2. Структура банківської системи та функції її складових елементів

16.3. Основні банківські продукти комерційних банків

Завдання і запитання для самоконтролю

ЧАСТИНА V. МІЖНАРОДНА БАНКІВСЬКА СИСТЕМА

17.1. Історичні передумови розвитку Європейської системи центральних банків

17.2. Характеристика діяльності Системи

17.3. Основні принципи стратегії валютної політики Європейського центрального банку

17.4. Взаємозв'язок Європейського центрального банку з іншими наднаціональними органами

Завдання і запитання для самоконтролю

18.1. Історія становлення групи Світового банку

18.2. Формування ресурсів групи Світового банку та його організаційна структура

18.3. Основи діяльності Міжнародного банку реконструкції та розвитку

18.4. Інші складові Всесвітнього банку

Завдання і запитання для самоконтролю

19.1. Особливості становлення та основи діяльності Міжнародного валютного фонду

19.2. Організаційна структура управління Міжнародного валютного фонду

19.3. Капітал Фонду і механізм залучення фінансових ресурсів

19.4. Основні напрями кредитної діяльності Фонду

Завдання і запитання для самоконтролю

20.1. Історія створення Банку міжнародних розрахунків

20.2. Організаційна структура Банку

20.3. Функції Банку міжнародних розрахунків

Завдання і запитання для самоконтролю

21.1. Мета створення та особливості діяльності ЄБРР

21.2. Функції Європейського банку реконструкції та розвитку

21.3. Організаційна структура управління й капітальні ресурси Банку

21.4. Основні напрями фінансування ЄБРР

Завдання і запитання для самоконтролю

22.1. Азіатський банк розвитку

22.2. Міжамериканський банк розвитку

22.3. Ісламський банк розвитку

22.4. Група Африканського банку розвитку

22.5. Кредитні організації в рамках Європейського Союзу

22.6. Чорноморський банк торгівлі та розвитку

Завдання і запитання для самоконтролю

23.1. Особливості діяльності клубів кредиторів

23.1. Особливості діяльності клубів кредиторів

23.2. Принципи діяльності Паризького клубу

23.3. Умови реструктуризації боргу

23.4. Відмінності Лондонської о і Паризького клубів

Завдання і запитання для самоконтролю

24.1. Зміст і масштаби офшорних банківських операцій

24.2. Регулювання офшорного банківського бізнесу

24.3. Основні переваги офшорних банків

24.4. Офшорний банк - зарубіжний фінансовий центр компаній

Завдання і запитання для самоконтролю

Кредити, взяті НБП у іноземних банківських і фінансових установах, можуть призначатися на надання кредиту вітчизняним банкам у іноземній валюті. Національний банк Польщі може: емітувати та продавати цінні папери; продавати та купувати цінні папери державної скарбниці в операціях відкритого ринку; організовувати оборот цінними паперами, емітентом яких він є, та цінними паперами державної скарбниці. НБП може приймати цінні папери для зберігання та управління, а також використовувати їх як предмет застави.

Національний банк Польщі виконує традиційні функції центрального банку, однак із вступом країни до Європейського валютного союзу він підтримує усі положення Європейського центрального банку щодо впровадження основних засад грошово-кредитної політики, а також мінімізації взаємозв'язків з державним сектором економіки.

13.3. Характеристика банків другого рівня

Реформа, яка почалася у 1989 році, сприяла створенню дев'яти великих регіональних комерційних банків, які розпочали свою діяльність 1 лютого 1989 р. Спочатку це були державні банки, що у 1991 році були реорганізовані в одноосібні товариства Державної скарбниці. На сьогодні частина банків - акціонерні товариства.

Правова основа польської банківської системи закладена в Законах "Про Національний банк Польщі" і "Про банки" (від 19 серпня 1997 року). Згідно з Законом "Про банки" в Польщі прийняті такі принципи діяльності банків, як універсальність, самостійність, конкурентоспроможність, самофінансування та комерціалізація.

Банки в Польщі поділяються за формою власності, характером послуг, що пропонуються, і типом клієнтів.

Банк вітчизняного господарства - єдиний банк, що повністю належить Державній скарбниці.

Серед акціонерних товариств виділяють:

- банки, контрольний пакет акцій яких належить Державній скарбниці (AT "Польська ощадкаса");

- комерційно-державні банки, відокремлені від НБП, що стали акціонерними товариствами;

- банки-акціонерні товариства з контрольним пакетом, що належить польському або іноземному приватному капіталу.

Якщо взяти до уваги характер послуг, що пропонуються, то усі банки можна поділити на універсальні, які пропонують стандартні депозитні та кредитні послуги, та спеціалізовані. На сьогодні польський банківський сектор характеризується диверсифікацією. На польському ринку функціонують банки, що спеціалізуються на фінансуванні діяльності, пов'язаної з охороною навколишнього середовища (Банк охорони середовища), або банки, що обслуговують металургійну галузь (AT "Банк Ченстохова").

Іпотечні банки також належать до банків, що пропонують спеціалізовані послуги. їх функціонування регулює Закон "Про Іпотечні банки та заставні листи". У Польщі функціонує невелика кількість іпотечних банків, проте іпотечні кредити пропонуються більшістю комерційних банків, наприклад Польська ощадкаса, AT "Промислово-торговий банк".


Інвестиційні банки - чергова підгрупа спеціалізованих банків. Займаються консалтинговою діяльністю та організацією випуску цінних паперів. У Польщі роль інвестиційних банків виконують, насамперед, небанківські інститути, що належать іноземним інвестиційним банкам. Також на ринку капіталів з'явилися польські банки, що пропонують послуги у сфері організації та гарантуванні емісії (underwriting).

За тином клієнтів банки поділяються на роздрібні, що обслуговують окремих клієнтів, та оптові, що пропонують послуги клієнтам, що займаються господарською діяльністю. Усе частіше корпоративні банки створюють відділення роздрібної банківської системи, основна мета діяльності яких акумулювання коштів (у формі депозитів чи вкладів), необхідних для фінансування кредитної діяльності.

Польські банки характеризуються низьким рівнем концентрації капіталу. Найбільші банки - Польська ощадкаса, AT "Пекао", Банк харчової промисловості і Торговий банк - контролюють майже 50 % капіталу банківського сектору. Для порівняння: у країнах-членах Євросоюзу три-чотири великі банки контролюють 75-80 % капіталу сектору. Така ситуація спостерігається у Великобританії та Німеччині.

Кооперативні банки залишаються досить важливими для польських хліборобів та не відіграють важливої ролі в національній банківській системі. Проте у 2005 році їхня частка в банківських послугах зростала третій рік поспіль. На кінець 2005 року кооперативні банки володіли 6,6 % депозитів нефінансового сектору, і на них припадало 7,1 % загального обсягу кредитів. Сума балансу кооперативних банків зросла за рік і становила 5,3 % суми балансу всього банківського сектору в 2005 році. З 600 кооперативних банків тільки два (Кооперативні банки розвитку Samopomoc Chlopska і Krakowski Bank Spoldzielczy у Кракові) були незалежними. Всі інші кооперативні банки об'єднані в трьох організаціях: AT "Мазовецький регіональний банк", AT "Економічний Вели-копольськиЙ банк" і AT "Банк польського кооперативного руху".

В останні роки спостерігався швидкий розвиток банківської мережі. У 2005 році вітчизняна мережа комерційних банків (без обліку головних управлінь і представництв) включала понад З 100 відділень і майже 6 000 інших установ (невеликі відділення, пункти обслуговування клієнтів та ін.).

Ринок банківських карток динамічно розвивається в Польщі. У минулому році використання банківських карток зросло більш ніж на 15,1 млн раз. Польські банки пропонують усі типи банківських карток, хоча дисконтні картки складають близько 88 % із загальної кількості споживання. З іншого боку, ринок кредитних карток зріс на 7,8 % порівняно з 4,8 % на кінець 2004 року.

Щоб виграти в конкурентній боротьбі, польські банки повинні активно інвестувати у свої мережі, а також в автоматизацію та інформатизацію. Багато комерційних банків (зокрема, кооперативні банки) пропонують свої послуги через Інтернет. Ряд банків надає своїм клієнтам можливість побити опеоапії за допомогою звичайних мобільних телефонів з використанням технології WAP або телетексту. Більше того, на ринку уже існують віртуальні банки. Наприкінці 2004 року їх нараховувалося три ("Мбанк", "Інтелі-го" і "Фольксваген банки Дайрект") при AT "БРЕ Банк", "ПКО банк Польський" і AT "Фольксваген банк Польські" відповідно .


Модернізація банків розвивається швидкими темпами, але великі капіталовкладення в розвиток технологій істотно збільшують вартість операцій. Ще більш дорогим є підвищення якості обслуговування клієнта і впровадження нових банківських продуктів. Проте кінцевий результат безперечно позитивний, особливо для клієнтів. Загальні позитивні економічні умови 2006 року сприяли досягненню в банківському секторі кращих результатів, ніж у 2005 році. На початок 2006 року з 56 діючих у Польщі комерційних банків 13 котирувалося на Варшавській фондовій біржі (ВФБ), а їхня частка в капіталізації ВФБ досягла 33 %.

Основні зміни у структурі банківської власності були результатом злиття або іноземного інвестування, а також підвищення капіталу в банках, контрольованих державою. У 2005 році з 52 приватних комерційних банків, що діють у Польщі, 46 було під контролем іноземних акціонерів. До них належала одна філія іноземного банку, 24 акціонерні товариства з 100-відсотковою іноземною власністю, 15 - з переваженням іноземного капіталу і 6 банків, контрольованих опосередковано.

Іноземні акціонери послідовно нарощують свої вкладення в польський банківський сектор, причому контрольовані іноземними інвесторами банки становлять близько 70 % від суми балансу банківського сектору. Згідно з даними Національного банку Польщі найбільші інвестиції в польському банківському секторі були зроблені німецькими, американськими, бельгійськими і голландськими фінансистами.

У 2004 році процес консолідації комерційних банків призвів до зникнення трьох невеликих банків, що ввійшли до складу більш великих партнерів. Виникло два нових банки: AT Іпотечний банк "Nykxedit", четвертий земельний банк у Польщі і AT "HSBC Банк Польска".

Клієнти всіх банків, створених і діючих відповідно до польського законодавства, захищені системою страхування депозитів - Банківським гарантійним фондом (Bankowy Fundusz Gwarancyjny), створеним у листопаді 1994 року. У 2004 році БГФ давав 100-відсоткові гарантії за внесками до суми 1 тис. євро і до 90 % за внесками від 1 до 22,5 тис євро. Додатково Національний банк Польщі здійснює захист заощаджень у таких банках шляхом нагляду і призначення своїх управляючих при виявлених фінансових труднощах.

Приєднавшись до Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), Польща дозволила іноземним банкам з 1999 року вільно відкривати свої філії. У зв'язку з цим з 1999 року іноземним банкам уже не потрібно отримувати ліцензію на ведення банківської діяльності в Польщі. Можна просто відкрити свою філію в будь-якому населеному пункті на території країни без необхідності попередньо отримати ліцензію і починати повний обсяг операцій, включаючи відкриття back office.

Лібералізація правил і порядку відкриття іноземних банків у Польщі зводиться в цілому до впровадження принципу "національного режиму". Це означає, що юридичні підстави для відкриття в Польщі філій іноземних банків є такими ж, як і для польських банків, і до них висуваються ті ж вимоги. Нові умови забезпечують жорстку конкуренцію на ринку банківських продуктів та послуг, що, з одного боку, сприяє більшому задоволенню потреб клієнтів, а з іншого - збільшує витрати комерційних банків, які направляються на удосконалення асортименту послуг, що пропонуються.


13.4. Іноземний капітал у польському банківському секторі

Починаючи з 1995 року, у Польщі почалося динамічне зростання участі банків з переважанням іноземного капіталу. Входження до ринку відбулося через такі фактори, як: необхідність санації майже збанкрутілих банків; відсутність капіталу, необхідного для приватизації державних банків, та необхідність знаходження стратегічного інвестора.

Організація іноземного капіталу в польському банківському секторі має різні форми:

- відділення іноземних банків;

- дочірні товариства одного або кількох іноземних банків;

- контрольний пакет у польських банках;

- невелика участь у польських банках.

На сьогодні участь іноземного капіталу в акціонерному капіталі банківського сектору становить понад 60 %. Велику частину акціонерного капіталу найбільших польських комерційних банків мають іноземні інвестори. Найбільші західні банки у польському банківському секторі подані у таблиці 13.1.

Таблиця 13.1 Найбільші західні банки у польському банківському секторі

Комерційний банк за участю іноземного капіталу

Іноземний інвестор (контрольний пакет)

AT "Промислово-торговий банк"

Bayerische Hypo - und Veraimsbank AG (86,41 %)

AT "Загальний кредитний банк"

Bank Austria Creditanstalt Int. AG (43,5 %)

AT "Великопольський кредитний банк"

AJB European Investments Ltd (60,1 %)

AT "Західний банк"

AIB European Inweslments Ltd (80 %)

AT "Банк Сілезький"

INGBank NV(55 %)

AT "Пекао"

Konsorcjum UniCredilo Italiano і Allianz AG (52,1 %)

AT "Торговий банк"

Bank of New York (22,2 %), JP Morgan (16%), Zurich Insurance Company (17,4 %), Swedbank (6,4 %)

Проблема великої участі іноземного капіталу в акціонерному капіталі польських комерційних банків неоднозначна. Противники входження іноземного капіталу до банківського сектору говорять про збереження польського банківського сектору. Аргумент проти - відсутність бажаних ефектів, тобто недостатнє зниження цін на послуги та перехід польських фахівців на роботу до іноземних банків.

Відкриття польського банківського сектору для іноземних інвесторів принесло і позитивні результати. Це, насамперед, можливість розвитку завдяки капіталу та новим технологіям, покращення рівня якості послуг та можливість введення фінансових інновацій. Завдяки іноземному капіталу стала можливою приватизація та трансформація банківського сектору.

Порівняно з європейським рівнем, польські комерційні банки поки що продовжують бути невеликими банками. Консолідація банків, або ж поєднання позитивного стратегічного потенціалу банків, що самостійно функціонували, дозволяє здобути сильнішу ринкову позицію, особливо в конкуренції з банками Євро-союзу. Консолідація може бути також інструментом, що підтримує прагнення до збереження оптимальної участі іноземного капіталу у польському банківському секторі. Результати консолідації в Польщі - це, насамперед, зменшення кількості банків та збільшення концентрації в банківському секторі.


Консолідація може проходити у різний спосіб:

1. Купівля менших банків, що знаходяться у негативному фінансовому становищі, більшими банками. Наприклад, AT "Західний банк" придбав: AT "Земельний банк" у Варшаві, Загальний торговий банк GECOBANK в Варшаві, AT "Регіональний банк" в Рибнику, AT "Депозитно-довірчий банк GLOB" у Варшаві та AT "Проспербанк" у Варшаві.

2. Отримання контролю над банком, подібним за розміром, наприклад консолідації AT "Кредит-банк" та AT "Польський інвестиційний банк".

3. Створення банківської групи на основі Закону "Про злиття деяких банків у формі товариства" від 14 червня 1996 року. У результаті такого злиття створена група AT "Пекао".

4. Злиття банків з ініціативи іноземних інвесторів:

а) вітчизняних банків з діючими у Польщі дочірніми товариствами іноземних банків (Hypovereinsbank Polska S.A. з AT "Промислово-торговий банк");

б) двох вітчизняних банків, які купив той самий закордонний інвестор (AT "Великопольський кредитний банк" та AT "Західний банк", контрольні пакети яких купила група АІВ). Після чотирьох років AT, ймовірно, дійде до злиття обох банків;

в) іноземних банків, що злилися (у результаті злиття A.T.Bayerische Hypotheken und Wechsel Bank та Beyerische Vereirsbank AG відбулося приєднання акцій A.T. Hypo-Banu Polska до Промислово-торгового банку, його реорганізація в іпотечний банк HypoVereinsbank Іпотечний банк та злиття AT "Промислово-торговий банк" з AT HypoVeremsbankiem Polska).

Разом з консолідацією банків з'являються універсальні банківські групи, до складу яких входять банки та фінансові установи. Багато комерційних банків у Польщі розпочинають діяльність на ринку страхових або довірчо-капітальних послуг. Велика кількість банків, задіяна у створенні загальних пенсійних товариств, наприклад BRE Банк, є акціонером пенсійного товариства AT "Скарбєц емеритура", А.Т. Citibank Poland володіє 50 % акцій пенсійного товариства "Дім".

Польські комерційні банки перебувають у складній конкурентній боротьбі з іноземними банками. Показники ROE і ROA наближені до середнього європейського рівня, проте все ще існує велика технічна прогалина, яка стає основною причиною зниження рентабельності.

13.5. Основні банківські продукти, що пропонуються банківським сектором

Банківські продукти - широкий набір послуг, які надає банк своїм клієнтам. За різними критеріями, наприклад щодо змісту, банківські продукти можна поділити на кредитні, депозитні, обслуговування поточної діяльності клієнта (наприклад, іноземних трансакцій), обслуговування трансакцій на грошовому ринку та ринку капіталів.

Можна також поділити банківські продукти на класичні (обслуговування клієнтів у сфері кредитів, депозитів і т.д.) та нові (наприклад, обслуговування грошового ринку і ринку капіталів, іноземних трансакцій, факторинг, форфейтинг, лізинг, злиття). Чіткої межі поділу немає, оскільки і деякі нові продукти можуть стати класичними залежно від рівня розвитку ринку банківських товарів і послуг. Типові банківські послуги, що пропонуються польськими банками, надано у таблиці 13.2.