Файл: Лекції Банківська система.doc

Найвищим органом Банку Росії є Рада директорів - колегіальний орган, що визначає основні напрями діяльності Банку Росії і здійснює керівництво і управління Банком Росії.

Рада директорів виконує такі функції:

1) у взаємодії з Урядом РФ розробляє і забезпечує виконання основних напрямів єдиної державної грошово-кредитної політики;

2) затверджує річний звіт Банку Росії і представляє його Державній думі;

3) розглядає і затверджує кошторис витрат Банку Росії на черговий рік;

4) визначає структуру Банку Росії;

5) ухвалює рішення про: створення і ліквідацію установ і організацій Банку Росії; встановлення обов'язкових нормативів для кредитних організацій; величину резервних вимог; зміну відсоткових ставок Банку Росії; визначення лімітів операцій на відкритому ринку; участь у міжнародних організаціях; випуск і вилучення банкнот і монет з обігу, про загальний обсяг випуску готівки; порядок формування резервів кредитними організаціями;

6) затверджує внутрішню структуру Банку Росії;

7) визначає умови допуску іноземного капіталу в банківську систему Російської Федерації відповідно до федеральних законів.

Крім функцій, які визначає Рада директорів, встановлюються основні цілі та завдання Банку Росії. Так, до основних цілей діяльності Банку Росії необхідно віднести: захист і забезпечення стійкості національної валюти, а також її купівельної спроможності і курсу по відношенню до іноземних валют; розвиток і зміцнення банківської системи Російської Федерації; забезпечення ефективного і безперебійного функціонування системи розрахунків.

Основними завданнями Банку Росі), як і центральних банків інших країн, є регулювання грошового обігу, проведення єдиної грошово-кредитної політики, захист інтересів вкладників, банків, нагляд за діяльністю комерційних банків та інших кредитних установ, здійснення операцій щодо зовнішньоекономічної діяльності.

Як і Національний банк України, Банк Росії не має на меті отримання прибутку. Крім того, можна виділити такі функції Банку Росії, які традиційно виконують центральні банки: здійснення монопольної емісії банкнот, проведення грошово-кредитного регулювання та валютної політики, рефінансування та регулювання діяльності кредитно-банківських інститутів, фінансовий агент уряду.

Для реалізації покладених на нього функцій центральний банк Росії бере участь у розробці економічної політики уряду. Основними інструментами грошово-кредитної політики Банку Росії є зміна норм обов'язкового резервування комерційних банків, регулювання офіційної облікової ставки та проведення операцій з цінними паперами та іноземною валютою. Визначення пріоритетності інструментів грошово-кредитної політики залежить від тих цілей, які вирішує ЦБ на тому або іншому етапі розвитку країни. Забезпеченням для кредитів Банку Росії можуть виступати золото та інші дорогоцінні метали, іноземна валюта, державні цінні папери.

Крім того, Банк Росії є органом банківського регулювання і нагляду за діяльністю кредитних організацій. Регулювання кредитних організацій - це система заходів, за допомогою яких держава через ЦБ забезпечує стабільне і безпечне функціонування банків, запобігає дестабілізаційним процесам у банківській системі.

Контроль за діяльністю банків проводиться з метою забезпечення стійкості окремих банків і передбачає цілісний і безперервний нагляд за здійсненням банком своєї діяльності відповідно до чинного законодавства.

Основна мета банківського регулювання і нагляду - підтримка стабільності банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Банк Росії не втручається в оперативну діяльність кредитних організацій, за винятком випадків, передбачених федеральними законами.

При здійсненні функції нагляду і контролю за діяльністю комерційних банків Банк Росії встановлює обов'язкові для кредитних організацій правила проведення банківських операцій, ведення бухгалтерського обліку, реєструє кредитні організації у Книзі державної реєстрації кредитних організацій, видає кредитним організаціям ліцензії на здійснення банківських операцій, відкликає їх тощо.

З метою забезпечення стійкості банківських організацій Банк Росії може встановлювати їм обов'язкові нормативи , які полягають у:

- мінімальному розмірі статутного капіталу для знову створюваних банківських організацій, власних засобів (капіталу) для діючих банківських організацій;

- граничному розмірі негрошової частини статутного капіталу;

- максимальному розмірі кредитних, валютних, процентних та інших ризиків;

- нормативах ліквідності кредитної організації.

Для здійснення своїх функцій у сфері банківського нагляду і регулювання Банк Росії проводить перевірки кредитних організацій та їх філіалів, надає їм обов'язкові для виконання розпорядження стосовно усунення виявлених в їх діяльності порушень і застосовує передбачені законом санкції відповідно порушників.

У разі порушення кредитною організацією федеральних законів, нормативних актів і розпоряджень Банку Росії, непредставлення інформації, надання неповної або недостовірної інформації ЦБ має право вимагати від кредитної організації усунення виявлених порушень, стягувати штраф у розмірі до однієї десятої відсотка від розміру мінімального статутного капіталу або обмежувати проведення окремих операцій на строк до шести місяців.

Виконуючи за своїм статусом функцію фінансового агента уряду, Банк Росії здійснює операції з розміщення і погашення державного боргу, касового виконання бюджету, ведення поточних рахунків уряду, нагляду за зберіганням, випуском і вилученням з обігу монет і казначейських квитків, а також переказу валютних коштів при здійсненні розрахунків уряду з іншими країнами.

Важлива роль ЦБ у вирішенні таких проблем, як надання кредитів на покриття державних витрат і дефіциту державного бюджету, відповідає його функції кредитора держави. Основна форма державних запозичень, що використовуються з метою фінансування державних витрат і державного бюджету, - державні кредити. Вони забезпечують покриття бюджетних дефіцитів держави за допомогою акумуляції тимчасово вільних грошових коштів фізичних і юридичних осіб, надаються на певний термін на умовах виплати доходу і оформлюються борговими зобов'язаннями.

Банк Росії здійснює касове виконання бюджету - прийом, зберігання і видачу державних бюджетних ресурсів, ведення обліку і звітності. В основу касового виконання бюджету покладений принцип єдності каси, тобто всі мобілізовані державні доходи прямують на єдиний рахунок Міністерства фінансів в Банку Росії, з якого засоби використовуються для здійснення державних витрат, таким чином Банк виступає касиром уряду.

Єдність каси надає Міністерству фінансів можливість здійснювати постійний контроль за надходженнями фінансових ресурсів на його рахунок і за рухом касової готівки; забезпечує централізацію державних бюджетних засобів і збалансування доходів і витрат кожного з бюджетів (федерального, місцевого), які створюють у сукупності бюджетну систему країни; дозволяє проводити операції щодо касового виконання бюджету на всій території країни. Здійснення касового виконання Центральним банком дає можливість відокремити функції розпорядження бюджетними засобами і розпорядника кредитами, які виконують фінансові органи, від функції прийому, видачі, зберігання цих ресурсів, які входять до компетенції Банку. У результаті створюються необхідні умови для контролю за цільовим використанням бюджетних засобів.

Отже, виконуючи належні функції, Банк Росії відповідає за ефективне функціонування не тільки банківської системи, але й економіки в цілому.

10.3. Другий рівень банківської системи Росії

Комерційні банки утворюють базис другого рівня банківської системи Росії. Основне їх призначення - акумулювати заощадження і розподіляти їх між позичальниками. Для корпорацій і споживачів банки є основним джерелом кредитів.

Поповнення обігових коштів підприємств і надання споживчого кредиту - це класична функція комерційних банків. Окрім цього, банки надають велику кількість спеціальних послуг державі, підприємствам і населенню. Це і чекове обслуговування, і розрахунково-касові операції, видача грошей під заставу майна, средньо- і довгострокове кредитування спеціального призначення (наприклад компаній, які розробляють родовища корисних копалин), проектне фінансування модернізації виробництва, надання позик в іноземній валюті, фінансування ризикових, венчурних проектів, лізинг устаткування та інші банківські операції і послуги.

Комерційні банки є юридичними особами, яким на підставі ліцензії, виданої Банком Росії, надається право залучати грошові кошти фізичних і юридичних осіб та від свого імені розміщувати їх на умовах повернення, платності, забезпечення, цільового характеру, а також здійснювати інші види банківських операцій.

Комерційні банки за формою власності можуть бути:

а) акціонерними товариствами різного типу;

б) приватними, компаніями;

в) кооперативною власністю.

Банками-лідерами за отриманими прибутками на 1 квітня 2001 року в Росії можна вважати: Альфа банк, Сітібанк, Менатеп СПб банк, Міжнародний промисловий банк, Промзв'язок банк, Нікойл банк.

Узагальнено комерційні банки здійснюють такі банківські операції:

1) залучають депозити і надають кредити;

2) випускають, купують, продають і зберігають платіжні документи і цінні папери (чеки, акредитиви, векселі та інші документи), а також здійснюють інші операції з ними;

3) відкривають і ведуть рахунки клієнтів та банків-кореспонденті в. у тому числі іноземних;

4) купують у російських та іноземних юридичних і фізичних осіб й продають їм наявну іноземну валюту;

5) ведуть розрахунки за дорученням клієнтів і банків-корес-пондентів та здійснюють їх касове обслуговування;

6) видають поручительства, гарантії, інші зобов'язання за третіх осіб;

7) фінансують капітальні вкладення за дорученням вкладників або розпорядників засобів, що інвестуються, а також за рахунок власних засобів банку;

8) купують і продають у країні та за її межами дорогоцінні метали, каміння, вироби з них;

9) надають брокерські та консультаційні послуги, здійснюють лізингові операції;

10) залучають і розмішують засоби, управляють цінними паперами за дорученням клієнтів (трастові операції).

Банківські операції можуть проводиться як у національній валюті (рублях), так і в іноземній валюті за наявності відповідної ліцензії Банку Росії.

Крім того, є внутрішні ліцензії, які дають право на:

- ведення рахунків в іноземних валютах клієнтів банку за умови відкриття комерційним банком кореспондентського рахунку в банківській установі;

- проведення розрахунків, пов'язаних із експортно-імпортними операціями клієнтів банку у вигляді документального акредитиву, інкасо, банківського переказу;

- залучення і розміщення засобів в іноземних валютах у вигляді кредитів, депозитів, внесків, а також видачу гарантії на користь клієнта в іноземній валюті (у межах власних валютних засобів);

- посередництво на комісійній основі при обміні засобів валютних клієнтів банку тощо.

Також комерційним банкам надається генеральна ліцензія, яка дає можливість комерційному банку встановлювати прямі кореспондентські відносини з іноземними банками. Комерційні банки, що мають генеральну ліцензію, можуть відкривати кореспондентські рахунки для проведення валютних операцій з іншими комерційними банками.

Оцінюючи ефективність банківської системи Росії, необхідно визначити, яке основне призначення банків в економічній системі, яка переходить із командно-адміністративного до ринкового типу. Сьогодні роль банку виражається в тому, що він забезпечує, по-перше, концентрацію вільних капіталів і ресурсів, необхідних для підтримки безперервності прискорення виробництва; по-друге, впорядкування раціоналізації грошового обігу. Реалізовуючи суспільне призначення, банки за допомогою грошових монетарних інструментів роблять істотний вплив на ефективне функціонування економіки і фінансового ринку, ринку виробництва і ринку товарів.

10.4. Основні кризи в процесі розвитку банківської системи

Розглядаючи банківську систему Росії, необхідно згадати і про кризи, які відбувалися під час її становлення та розвитку. Так, перша криза банківської системи припадає на 1995 рік, пов'язана з неефективністю ринку міжбанківських кредитів. Але протягом двох років вдалося стабілізувати ринок банківських послуг, налагодити систему взаєморозрахунків між банками, хоча це і призвело до скорочення кількості комерційних банків.

Уже в серпні 1998 року банківська система Росії зазнала другої кризи, яка супроводжувалася значною девальвацією національної валюти. У даному випадку від кризи постраждали більше фізичні особи. Такий стан банківської системи здійснив руйнівний вплив як на мікро-, так і на макроекономічному рівні. У цілому, за дві кризи в банківському секторі економіки в Росії постраждало декілька десятків мільйонів фізичних осіб.

У зв'язку з цим пріоритетом можна назвати формування банківського сектору як системи, галузі народного господарства. Сьогодні в ній відсутні цілі блоки: немає установ дрібного кредиту; кредитної кооперації, банків розвитку, банківської інфраструктури; інформаційного, повного методичного, наукового, кадрового забезпечення, без чого не обходиться жодна галузь сучасної економіки.

Серед основних причин криз - низька оцінка банківських ризиків: саме банки, які інвестували невиправдано великий обсяг позичкових засобів, у тому числі вкладників у спекулятивні інструменти, потерпіли серйозне фіаско.

Центральний банк Росії виступає за підвищення ролі грошей в економіці. Сьогодні можна спостерігати в Росії зростання кількості бартерних операцій, квазігрошей тощо. З цим же пов'язана проблема інфляції і пошуку точки рівноваги на грошовому ринку.

Глобальне завдання економічної політики, яку проводить Банк Росії разом із урядом, її найважливішого грошово-кредитного сегменту полягає в стимулюванні зростання споживчого попиту і забезпеченні на цій основі стійкого зростання ВВП. Можна констатувати, що останніми роками відбулася серйозна еволюція в постановці цілей грошово-кредитної політики - від прямих впливів на інфляційні процеси до конструктивного підходу в стимулюванні споживчого попиту, зростання ВВП, забезпечення зайнятості і збільшення доходів населення. Перебільшення ролі інфляції в системі індикаторів стало очевидним у 1998 p., коли зниження інфляції не змогло запобігти фінансовій кризі.