Файл: книга міжнарод розрах Савлук.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 18.03.2024

Просмотров: 1918

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

О. І. Береславська, о. М. Наконечний, м. Г. Пясецька, о. В. Боришкевич, в. Б. Гордон, о. Ю. Русалова, а. В. Тимофеев

1.1. Поняття і види міжнародних розрахунків. Способи платежів

1.2. Роль національних і колективних валют та золота в міжнародних розрахунках

1.3. Валютнр-фінансові та платіжні умови зовнішньоекономічних угод

1.3.1. Валюта ціни та валюта платежу

1.3.2. Умови платежу

1.4. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності, способи їх усунення

2.1. Міжбанківські кореспондентські відносини та система міжбанківських комунікацій. Система свіфт

Система свіфт

2.2. Відкриття та ведення валютних рахунків

2.3. Купівля банками іноземної валюти для міжнародних розрахунків

3.1. Характеристика зовнішньоторговельного контракту

3.2. Умови поставок товару

3.3. Види документів при міжнародних поставках

3.3.1. Комерційні документи

3.3.2. Транспортні документи

3.3.3. Страхові документи

3.3.4. Фінансові документи

4.1. Особливості використання в міжнародній сфері основних форм розрахунків

4.2. Авансові платежі

4.3. Платіж на відкритий рахунок

4.4. Банківський переказ

4.5. Розрахунки з використанням чеків, пластикових карток, векселів

Види кредитних карток

5.1. Документарний акредитив

5.1.1. Фази акредитива

5.1.2. Форми акредитива

5.7.3. Види і конструкції акредитива

5.1.4. Конструкції акредитива

5.1.5. Відкриття акредитива

5.1.6. Виконання акредитива

Порівняльна таблиця тарифів

(За імпортними операціями)

5.1.7. Уніфіковані правила для акредитива

5.2. Інкасо

5.2.1. Види інкасо

5.2.2. Фази документарного інкасо

5.2.3. Узгодження умов інкасо

5.2.4. Виписка інкасового доручення і подання документів

5.2.5. Уніфіковані правила для інкасо (упі)

6.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв'язок з умовами платежу

6.2. Кредитування імпорту

6.2.7. Кредитування на основі векселя

6.2.2. Кредитування на основі документарного акредитива

6.2.3. Пряме банківське кредитування імпортера

6.3. Кредитування експорту

6.3.1. Короткострокове кредитування експортера

6.3.2. Експортний факторинг та форфейтинг

6.3.3. Експортний лізинг

Забезпечення виконання зобов'язань у міжнародних розрахунках

7.1. Загальні принципи і правові основи банківської гарантії

7.1.1. Поручительство

7.1.2. Платіжне зобов'язання

7.2. Дія банківських гарантій

7.3. Видача банківських гарантій

7.4. Використання банківської гарантії

7.5. Типи та основні види банківських гарантій

7.5.1. Типи банківських гарантій

7.5.2. Види банківських гарантій

8.1. Сутність, структура та регулювання валютного ринку України

8.2. Види валютних операцій банків, їх ризикованість

8.3. Інформаційне забезпечення операцій на валютних ринках

9.1. Сутність міжбанківського ринку депозитних операцій в іноземній валюті

9.2. Валютування депозитних угод

9.3. Процентні ставки на ринку міжбанківських депозитів у іноземній валюті

9.4. Котирування процентних ставок. Сторони котирування

9.5. Депозитна позиція

9.6. Ринок євровалюти

9.7. Зв'язок між процентними ставками та валютними курсами

10.1. Сутність, види та цілі конверсійних операцій

10.2. Валютні операції на умовах спот

10.3. Котирування валют. Курси покупця і продавця

10.4. Крос-курси та їх розрахунок

10.5. Валютна позиція

10.6. Практика укладання угод на ринку поточних конверсійних операцій. Ордери, що застосовуються на ринку конверсійних операцій

11.1. Валютні форвардні угоди

11.1.1. Сутність та цілі форвардних контрактів

11.1.2. Форвардний курс

Bid Offer

Bid Offer

11.1.3. Валютування форвардних контрактів

11.1.4. Контракти на ламану дату

11.1.5. Форвардні контракти з правом вибору дати

11.1.6. Форвардні крос-курси

11.1.7. Закриття та продовження форвардного контракту

11.1.8. Витрати за форвардною угодою

11.2. Процентні форварди

11.2.1. Угоди форвард/форвард

11.2.2. Угоди за форвардними ставками

2Mfwd 26 31.

12.1. Свопи ринку конверсійних операцій

12.1.1. Поняття валютних свопів та їх класифікація

12.1.2. Практика укладення угод своп

12,1.3. Свопи з датами валютування до споту (своп torn/next)

12.1.4. Свопи з датами валютування форвард/форвард

12.1.5. Використання угод своп

12.2. Свопи ринку капіталів

12.2.1. Поняття процентних свопів, їх види та характеристика

Процентний своп зі змінною базою нарахування процентної ставки

12.2.2. Валютні свопи ринку капіталів

13.1. Поняття фінансових ф'ючерсів та визначальні риси ф'ючерсних ринків

13.2. Ф'ючерсна ціна та особливості її формування на різні види контрактів

13.3. Біржова торгівля ф'ючерсними контрактами і система маржі

13.4. Ф'ючерсні стратегії та хеджування

Приклад статистичних характеристик консолідованих залишків на поточних рахунках клієнтів комерційного банку, млн грн

Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн

Динаміка прибутків/збитків фірми-імпортера при хеджуванні валютного ризику ф'ючерсним контрактом

14.1. Поняття опціонних контрактів, їх види, сторони та ціна виконання

14.2. Організація торгівлі опціонними контрактами та система маржі

14.3. Премія опціону

14.4. Опціонні стратегії та хеджування опціонами

Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн

15.1. Поняття спекулятивних операцій

15.2. Фундаментальний аналіз

15.2.1. Сутність та особливості фундаментального аналізу міжнародного валютного ринку. Види економічних індикаторів

Global economic calendar"

15.2.2. Аналіз економічних індикаторів

Української економіки (2000 р.) (інформація надана Міністерством статистики України, інформацію отримано з інформаційної системи reuters)

Української економіки (2000 р.) (інформація надана Міністерством статистики України, інформацію отримано з інформаційної системи reuters)

15.2.2.2. Індикатори інфляції

15.2.2.3. Індикатори безробіття

15.3. Технічний аналіз

15.3.1. Сутність, об'єкти та методи технічного аналізу

15.3.2. Графічний аналіз: поняття та види графіків

15.3.3. Поняття та визначення тренду

15.3.4. Підтримка та опір руху цін

15.3.5. Технічні індикатори

15.3.6. Простий показник середнього руху курсу (ма)

15.3. 7. Експоненціальний показник середнього руху курсу (ема)

15.3.8. Види дивергенцій

15.3.9. Метод зближення/розходження показника середнього руху курсу (масd)

15.3.10. Macd-гістограма

15.3.11. Найпотужніший сигнал технічного аналізу

15.3.12. Моментум

15.3.13. Швидкість зміни (RoC)

15.3.14. Згладжена швидкість зміни (s-RoC)

15.3.15. Надмірна купівля та надмірний продаж

15.3.16. Індекс відносної сили (rsi)

15.3.17. Стохастика

15.3.18. Обсяг (volume) та відкритий інтерес (оі)

15.3.19. Індекс товарного каналу (ссі)

15.4. Психологія прийняття рішення

Пов'язаними з валютними операціями комерційних банків

16.1. Поняття ризику як економічної категорії

16.2. Класифікація банківських ризиків

16.3. Поняття валютного ризику та його види

16.4. Управління валютним ризиком

16.5. Огляд супутніх ризиків

Класифікація надійності довгострокових боргових зобов'язань, що використовується провідними рейтинговими агенціями

2. Ціна товару

3. Термін і дата поставки

4. Якість товару

6. Умови платежу

8. Страхування

9. Претензії

10. Форс-мажор

12. Інші умови

13. Юридична адреса сторін

Генеральне зобов'язання

5.1.5. Відкриття акредитива

Після укладення угоди і підписання контракту сторонами ім­портер дає доручення банку про відкриття акредитива на користь продавця (експортера). У дорученні імпортер просить банк дати постачальнику товару зобов'язання здійснити платіж. Банк вико­нує це доручення лише тоді, коли акредитиводавець має відпові­дні активи або кредитну лінію, відкриту в ньому.

Імпортер повинен дуже ретельно сформулювати умови акре­дитива. Якщо йому бракує досвіду в складанні акредитивних до­ручень або самих акредитивів, які мають певні нюанси, він му­сить звернутися за консультацією до банківського спеціаліста. Мова йде не тільки про те, щоб умови платежу постачальника були відображені у формі і виді акредитива; не менш важливо, щоб були враховані власні потреби імпортера. Повні й чіткі умо­ви акредитива сприяють своєчасному відвантаженню замовлено­го товару в належному стані і за договірною ціною або наданню послуги відповідно до домовленостей.

Необхідність ретельного формулювання умов акредитива обу­мовлюється ще принципом його незалежності від основної угоди: акредитив за своєю природою — це угода між сторонами, яка юридичне відокремлена від договору купівлі-продажу. Для банку це означає, що він перевіряє документи незалежно від товарної угоди, яка лежить в основі акредитива, тобто банки мають справи тільки з документами, а не з товарами, послугами і/або іншими видами виконання зобов'язань, яких стосуються документи.

Якщо банк відкрив акредитив, то єдиною умовою для початку виконання його платіжного зобов'язання є подання у строк доку­ментів, що відповідають умовам акредитива. Акредитиводавець не може перешкоджати оплаті документів через те, що поставки товару або інші дії бенефіціара, як йому здається, не виконують­ся відповідно до контракту.

Для полегшення складання акредитивного доручення банки дають імпортерові спеціальний бланк заяви на відкриття акре­дитива.

Бланк заяви на відкриття акредитива заповнюється наказодав-цем акредитива щонайменше у трьох примірниках. У заяві вка­зуються всі необхідні реквізити:

  1. номер рахунку клієнта — наказодавця акредитива, з якого списується сума іноземної валюти для відкриття акредитива;

  2. номер поточного рахунку, з якого оплачуються комісійні та інші накладні витрати банку (поштово-телеграфні витрати);

  3. форма акредитива (відкличний чи безвідкличний);

  4. спосіб передання бенефіціару повідомлення про відкриття акредитива (залежно від термінів виконання — поштою або теле­ графом);

  5. назва і сума іноземної валюти цифрами та прописом;

  6. назва авізуючого банку;

  7. назва банку, який виконує акредитив (точна і повна назва виконуючого банку іноземною мовою, адреса);

  8. назва й адреса бенефіціара (іноземною мовою);

  9. термін дії акредитива (дата закінчення терміну завжди вважається останнім днем, коли бенефіціар може використати акредитив, тобто надати документи);


  1. часткова поставка/перевантаження (якщо часткова поста­ вка або перевантаження не передбачається, то це має бути чітко вказано в акредитиві);

  2. термін відвантаження, термін платежу;

  3. назва товару (банки не повинні приймати дуже деталь­ ний опис товару в акредитиві; щоб запобігти помилкам і непо­ розумінню, вказуються тільки головні ознаки товару, його ма­ са і ціна);

  4. умови поставки товару (використовуються тлумачення пра­ вил ІНКОТЕРМС);

  5. перелік необхідних для оплати документів (рахунок-фак- тура, страхові документи, транспортні документи тощо);

  6. підпис замовника;

  7. інші реквізити, які строго відповідають умовам контракту.

Усі вказані реквізити перевіряє співробітник відділу імпорт­них акредитивів банку-емітента, отримавши від наказодавця ак­редитива заяву на його відкриття. Якщо перелік документів не вміщується на бланку заяви на відкриття акредитива, наказода-вець використовує додаток до умов акредитива, який складається на окремому аркуші в такій самій кількості примірників, як і сама заява. Оригінал цього додатку підписується уповноваженими осо­бами наказодавця і скріплюється печаткою так само, як і при оформленні акредитива.

102

103

ЗАЯВА НА ВІДКРИТТЯ АКРЕДИТИВА №_

При виявленні невідповідностей або певних помилок заява не­гайно повертається наказодавцеві без виконання із зазначенням мотивів повернення для внесення необхідних корективів.

Якщо існує необхідне покриття угоди або ліміти кредитування і до доручення на відкриття немає ніяких зауважень, то акреди­тив відкривається. Банк, що відкрив акредитив, у більшості випа­дків направляє його для авізування у банк-кореспондент, котрий, як правило, перебуває в країні бенефіціара. Лише в особливих випадках повідомлення надсилається безпосередньо на адресу бенефіціара. Покупець отримує повідомлення про виконання як підтвердження відкриття акредитива.

На першому етапі роботи з заявою на відкриття імпортного акредитива після подання її в банк наказодавцем і перевірки пра­вильності її оформлення визначається спосіб виконання цього акредитива і встановлюються авізуючий і виконуючий банки. Акредитив залежно від фінансових інтересів уповноваженого ба­нку може бути відкритий на інший іноземний банк, а не на той, що вказаний наказодавцем у заяві на відкриття. Така зміна мож­лива тільки після отримання згоди наказодавця акредитива за умови, що останній узгодив це питання з бенефіціаром і отримав його згоду на зміну авізуючого і виконуючого банків. На бланку заяви на відкриття акредитива робиться відповідний напис, у якому вказуються прізвище і посада співробітника установи — наказодавця акредитива, з яким погоджене це питання.


Співробітник банку наказодавця на основі поданої заяви запо­внює акредитив і після узгодження авізуючого і виконуючого ба­нків повертає цей акредитив разом із заявою співробітникові від­ділу імпортних акредитивів банку-емітента. Отримавши заяву і перевіривши правильність заповнення акредитива, співробітник відділу імпортних акредитивів спочатку перевіряє візу відповіда­льної особи валютного відділу про наявність коштів на валютно­му рахунку наказодавця акредитива в банку. Після цього він фор­мує акредитивне досьє (заява і сам акредитив), реєструє його в спеціальному журналі за встановленою формою, яка передбачає присвоєння порядкового номера, а також указується термін його дії, назва наказодавця, сума в іноземній валюті.


5.1.6. Виконання акредитива

Спосіб виконання акредитива, так само, як і визначення аві­зуючого і виконуючого банків, установлюється відповідно до ін­струкцій наказодавця акредитива і наявності у банку-емітенті ко­респондентських рахунків за кордоном. Термін дії акредитива визначається, як правило, місцезнаходженням виконуючого банку.

104

105

Для експортера та імпортера процедура використання акреди­тива являє собою багатоетапний процес, який складається з цілої низки перевірок та дій. Після того як експортер у строк відправив товар або надав відповідні послуги, він ретельно перевіряє відпо­відність документів умовам акредитива.

Продавець, а потім і банк експортера повинні дійти висновку, що всі необхідні документи є в наявності, не порушують умов акредитива і не суперечать один одному. Це пов'язано з тим, що банк, приймаючи рішення про прийняття або неприйняття доку­ментів, дотримується принципів строгої відповідності цих доку­ментів умовам акредитива і дотримання термінів виконання.

Принцип строгої відповідності документів означає, що банк мусить ретельно перевіряти відповідність тексту поданих доку­ментів тексту умов акредитива і може робити платіж тільки про­ти документів, відповідних акредитиву. Навіть якщо основна угода виконана згідно з договором, банк повинен прийняти лише ті документи, які абсолютно відповідають акредитиву. Докумен­ти, які за зовнішніми ознаками суперечать один одному, розгля­даються як такі, що не відповідають за зовнішніми ознаками умовам акредитива. Якщо будуть подані для перевірки докумен­ти, які не вказані в акредитиві, вони не перевіряються банком. Банк у цьому разі або повертає їх відправнику або передає імпор­теру без відповідальності за правильність їх оформлення.

Принцип суворого дотримання термінів вимагає, щоб указана в акредитиві дата закінчення терміну для подання документів і останній термін відвантаження товарів суворо дотримувались. За документами, які надійшли пізніше вказаного терміну, банк має право не платити. Якщо в акредитиві не вказана остання дата по­дання документів, тоді вона збігається з датою закінчення термі­ну акредитива. Термін між датами видачі відвантажувальних документів та їх подання в банк повинен становити максимум 21 день, якщо акредитивом не передбачено більший проміжок часу.


Якщо дата закінчення терміну акредитива припадає на вихідні або святкові дні, то термін подання документів подовжується до наступного робочого дня. Разом з тим банки не приймають транс­портних документів, у яких указується більш пізня дата їх видачі, ніж дата закінчення терміну акредитива. Останньої дати відван­таження, зафіксованої в акредитиві, таке подовження не стосу­ється, і термін 21 день за акредитивом, який не має кінцевої дати відвантаження, не подовжується.

Під час перевірки поданих бенефіціаром документів співробі­тниками виконуючого банку можуть бути виявлені розбіжності з

умовами акредитива або в їх оформленні. До таких розбіжностей належать:

  • неправильно оформлені транспортні документи;

  • відсутність у транспортному документі вказівок про оплату фрахту або інших транспортних витрат;

  • неправильний розмір суми оплати за акредитивом;

  • страхування пізніше дати відвантаження товару;

  • характеристика товару в рахунку не відповідає умовам акре­ дитива;

  • вага і ціна товару, що вказані в документах, не відповідають умовам акредитива;

  • у рахунку вказані витрати, не передбачені умовами акреди­ тива;

» не подані оригінали деяких документів або необхідна кіль­кість їх копій.

Виконуючий банк не може взяти такі документи до виконан­ня. Документи повертаються бенефіціару на доопрацювання для переоформлення у супроводі спеціального листа, в якому вказу­ються всі виявлені розбіжності. Також повертаються на доопра­цювання бенефіціару і документи, подані до оплати після закін­чення терміну дії акредитива.

Разом з тим у більшості випадків шукають альтернативні рі­шення, оскільки загальне повернення документів суперечить еко­номічним інтересам як бенефіціара, так і покупця. На практиці використовуються три основні варіанти рішення:

  1. банк-кореспондент повідомляє банку-емітенту по телексу про невідповідність і просить його все ж дозволити здійснити оплату;

  2. банк-кореспондент пропонує бенефіціару відправити доку­ менти в банк-емітент на інкасо. У цьому разі покупець, сплатив­ ши вартість товару, стає володарем документів;

  3. банк-кореспондент може оплатити документи «умовно». Якщо покупець або банк-емітент не заявить про свою готовність оплатити документи, які мають недоліки, бенефіціар зобов'я­ заний повернути суму акредитива банку (включаючи комісійні витрати і відсотки). Застереження знімається, тобто платіж вва­ жається закінченим, якщо покупець або банк-емітент приймає документи з повною згодою (не робить зауважень).