Файл: книга міжнарод розрах Савлук.doc

За новою класифікацією ІНКОТЕРМС-90 всі базисні умови поділяються на чотири групи. В основу класифікації покладена різниця в обсягах обов'язків контрагентів з доставления товару.

Перша група «Е» має умову «франко-завод», яка передбачає мінімум обов'язків для продавця і полягає лише у наданні товару для покупця в місці знаходження продавця.

До групи «F» включаються умови, які вимагають від продавця зобов'язань передати товар перевізникові, що вказаний покупцем (ФОБ, ФАС, «франко-перевізник»).

У третій групі «С» об'єднані умови, за якими продавець пови­нен забезпечити перевезення продукції, але не зобов'язаний бра­ти на себе ризик випадкової загибелі чи псування товару, або нести будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після відвантаження товару («Вартість і фрахт», СІФ, СІР).

Четверта група «D» включає умови поставки, які передбача­ють зобов'язання продавця нести всі витрати і ризики, які можуть виникнути під час доставляння товару в країну призначення — «Поставлено на кордон», «Поставлено франко-судно», «Постав­лено франко-причал», «Поставлено, мито не сплачено», «Постав­лено, мито сплачено».

Більш детально базисні умови постачання можна подивитися в додатку 3.

3.3. Види документів при міжнародних поставках

При міжнародних поставках використовуються відповідні ви­ди документів, які супроводжують пересування товару від про­давця до покупця, їх поділяють на документи, які мають ознаки цінних паперів (наприклад, вексель, коносамент, складська розпис­ка (варант) і документи, які підтверджують і супроводжують товар (наприклад, рахунок-фактура, повітряно-транспортна чи залізнична накладна, документ про страхування, свідоцтво про походження то­вару, транспортна квитанція, упакувальна специфікація тощо).

Згідно з міжнародною практикою й уніфікацією форм міжна­родних розрахунків усі документи, які надаються при поставці товарів, поділяють на такі види:

» комерційні;

• транспортні;

* страхові; » фінансові.

48

49

3.3.1. Комерційні документи

Комерційні документи — це документи, в яких визначені грошові вимоги експортера до імпортера. Основним з комерцій­них документів є комерційний рахунок, або рахунок-фактура (додаток 4), в якому вказується сума, що виставляється до сплати. Комерційні рахунки, якщо немає інших вказівок, виставляються продавцем на покупця. Опис товару в комерційному рахунку має бути точним і повним, у всіх інших документах — у загальних виразах.

Обов'язковими реквізитами комерційного рахунку є: найме­нування продавця і покупця, номер укладеного контракту, пунк­ти відвантаження і призначення товару, номер і дата транспорт­ного документа, номер і дата контракту, повне найменування то­вару, кількість та ціна товару, загальна сума рахунка, що вистав­ляється до платежу, умови поставки.

У рахунку може бути вказана й інша додаткова інформація, що стосується кількісної та якісної характеристики товару, його упаковки тощо, залежно від вимог контракту чи акредитива. Особ­ливу увагу слід приділяти правильному зазначенню умов постав­ки в рахунку.

У випадку, коли комерційний рахунок виписується в одній ва­люті, а платіж має здійснюватись в іншій валюті, у рахунку необ­хідно вказати курс перерахунку.

Законодавство ряду країн вимагає легалізації комерційних раху­нків, тобто їх завірення торгово-промисловою палатою або консу­льством країни покупця. Завірений консульством рахунок ще на­зивається консульським рахунком. Він завіряється у консульстві країни призначення товару і підтверджує, що фактурована сума від­повідає фактичній товарній вартості. Всю інформацію (документи) про товар консульство отримує від покупця. Консульський рахунок-фактура полегшує правильну сплату мита в країні імпортера.

Комерційний рахунок підписується двома особами без вказів­ки посад і без печатки. Якщо умовами контракту (акредитива) передбачена розстрочка платежу, то в рахунку обов'язково ро­биться посилання на цей пункт і вказується дата платежу.

3.3.2. Транспортні документи

Транспортні документи виписуються вантажоперевізником як свідчення того, що товар прийнятий ним до перевезення. Транспортними документами є: при перевезеннях залізницею —

залізнична накладна та її дублікат; при перевезеннях повітряним транспортом — авіанакладна; при перевезеннях автодорожним транспортом — автодорожна накладна; при морських перевезен­нях — коносамент.

Залізнична накладна та її копія (дублікат) використовуються при міжнародних перевезеннях залізницею вантажів. Накладна — це документальне оформлення договору перевезення між від­правником вантажу та адміністрацією залізниці. Основними ві­домостями, які містяться у накладній, є: назва станції призначен­ня і прикордонних станцій, назва вантажу, відмітка про сплату (чи сума) фрахту. При перевірці залізничних накладних особливу увагу приділяють графі «Одержувач». Це пов'язано з тим, що конкретний одержувач вантажу не завжди збігається з покупцем товару. Залізнична накладна, як правило, виписується на мові країни, що отримує товар. Найменування товару в накладній мо­же бути вказано в загальних виразах.

У залізничній накладній обов'язково робиться відмітка про кі­лькість товару або його вагу, причому, якщо подано кілька на­кладних, загальна кількість чи маса товару має дорівнювати зага­льній кількості або масі, що вказується в рахунку.

Копії (дублікати) накладних і подібні їм документи, які вида­ються перевізником, вважаються правильно оформленими, якщо на них проставлені штампи перевізника чи установи, яка видала документ, або стоять підписи сторін.

Необхідно мати на увазі, що коли транспортним документом є накладні, то оригінали цих документів завжди супроводжують вантаж і виписуються вони, як правило, на ім'я покупця.

Авіанакладна, або квитанція, повітряного сполучення — документ, який посвідчує наявність договору перевезення між відправником вантажу і перевізником на доставляння товару повітряними лініями. У накладній указуються: найменування аеропортів відправлення і прибуття, перелік доданих до накла­дної документів, загальна цінність вантажу, сума платежу за перевезення, дата видачі накладної та ін. Авіанакладна має бу­ти підписана не тільки представником перевізника, а й експор­тером.

Авіанакладна заповнюється відправником при здаванні ван-тажу. Складаються три її оригінали і дев'ять копій. Оригінали надаються перевізнику, одержувачу і відправнику вантажу. Копії розподіляються, якщо необхідно, між іншими перевізниками, од­на з них лишається в аеропорту першого перевізника, другії — в аеропорту призначення.

50

51

Для авіаперевезень авіанакладна є тим самим, що й коноса­мент при морських перевезеннях. Разом з тим існує одна прин­ципова відмінність: авіанакладна не є оборотним документом, її не можна передати іншій особі за допомогою індосаменту, вона також не є документом, що посвідчує право на вантаж. Накладна не має оригіналу, що передається одержувачу вантажу для на­дання йому права володіння товаром. Вантаж передається у роз­порядження названого одержувача після пред'явлення ним доку­ментів, що посвідчують його особу, а також при підписанні квитанції у прийомі вантажу і сплати необхідних зборів.

Автодорожна накладна виступає в ролі договору при вико­ристанні автомобільного транспорту. У ній указуються: дата від­вантаження товару, назва вантажу, що підлягає перевезенню, на­зва отримувача, вартість перевезення тощо.

Автодорожна накладна не є товаророзпорядчим документом, і вантаж видається вказаному в ній отримувачу.

Накладна складається у чотирьох примірниках (два для пере­візника і по одному — для продавця і покупця), підписується пе­ревізником і відправником вантажу. Якщо вантаж перевантажу­ється кілька разів і складається з партій, то виписується стільки накладних, скільки використовується транспортних засобів і пар­тій товару, що перевозиться.

Крім автотранспортної накладної, з ванжажем відправляють такі товаророзпорядчі документи: упакувальні листи, відвантажува-льні специфікації, сертифікати якості та інші документи, які потріб­ні для ввезення в країну покупця і перетинання транзитних країн.

Коносамент — документ, що видається відправнику вантажу про прийняття товару для перевезення морем (додаток 5). Коно­самент виконує три головні фукції: посвідчує прийняття вантажу до перевезення (дата виписки коносаменту є датою відвантажен­ня); слугує товаророзпорядчим документом; свідчить про укла­дення договору морського перевезення.

Виконуючи першу функцію, коносамент має вигляд розписки судовласника або його уповноваженого, що посвідчує наванта­ження товарів у відповідній кількості на судно для перевезення до встановленого місця призначення.

Друга функція коносаменту — надавати право власнику ори­гіналу розпоряджатися вантажем — робить його товаророзпоря­дчим документом. Це означає, що лише особа, яка вказана в ко­носаменті або має коносамент на пред'явника, може вимагати видачу товару, вказаного у коносаменті. Щоб продати товар, кот­рий перебуває в дорозі і представлений коносаментом, товаророз-

поряднику достатньо продати або перевідступити свої права за коносаментом.

Третя функція коносаменту — це його здатність бути єдиним доказом наявності морського перевезення. Цю функцію коноса­мент виконує при перевезеннях товарів на суднах регулярних лі­ній або при поставках товару відповідними партіями. Якщо під вантаж фрахтується ціле судно або його частина, договір морсь­кого перевезення оформлюється чартер-партією або чартером.

Коносамент містить відомості про назву судна і його власни­ка; тоннажі судна; назви портів навантаження і розвантаження, кількість виданих примірників його оригіналів; він підписується капітаном судна або пароплавним агентом. Як правило, коносамент має вигляд надрукованого друкарським способом документа (мо­вою акредитива), в який вписуються зазначені вище відомості.

Розрізняють коносаменти іменні, ордерні і на пред'явника. Іменний коносамент свідчить про те, що товар має бути достав­лений відповідному одержувачу із зазначенням його назви й ад­реси. Такий документ не може бути переданий за допомогою звичайного індосамента.

Ордерний коносамент виписується на користь відповідного одержувача або за його наказом і передбачає, що відправник ван­тажу може передати свої права третій особі, індосувавши коно­самент, тобто проставивши на звороті свій підпис і печатку. Та­кий коносамент використовується в тих випадках, коли платіж здійснюється проти надання документів банку.

Якщо в графі «Одержувач вантажу» немає ніякої вказівки або зазначено «Пред'явник», то такий коносамент має назву «на пред'явника». На пред'явника є також коносамент, що випису­ється за наказом експортера і містить на звороті бланкове індосо (підпис і назву експортера).

Коносаменти оформлюються у трьох і більше примірниках. Усі примірники або повний комплект коносамента є оригіналами, і на них ставиться штамп «оригінал». Кожний примірник коноса­мента підписується капітаном судна чи його агентом. У деяких випадках позначається порядковий номер оригіналу — перший, другий, третій. У коносаменті обов'язково вказується кількість складених оригіналів. Крім оригіналів, може бути виписана не­обхідна кількість копій коносамента, які юридичної сили не ма­ють. Копії коносамента мають штамп «Копія». Кількість копій до складу примірників не входить. Коносамент має бути чистим. Чистим є той документ, який не має додаткових позначень або відміток про дефектний стан товару або упакування.