Файл: книга міжнарод розрах Савлук.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 18.03.2024

Просмотров: 1987

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

О. І. Береславська, о. М. Наконечний, м. Г. Пясецька, о. В. Боришкевич, в. Б. Гордон, о. Ю. Русалова, а. В. Тимофеев

1.1. Поняття і види міжнародних розрахунків. Способи платежів

1.2. Роль національних і колективних валют та золота в міжнародних розрахунках

1.3. Валютнр-фінансові та платіжні умови зовнішньоекономічних угод

1.3.1. Валюта ціни та валюта платежу

1.3.2. Умови платежу

1.4. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності, способи їх усунення

2.1. Міжбанківські кореспондентські відносини та система міжбанківських комунікацій. Система свіфт

Система свіфт

2.2. Відкриття та ведення валютних рахунків

2.3. Купівля банками іноземної валюти для міжнародних розрахунків

3.1. Характеристика зовнішньоторговельного контракту

3.2. Умови поставок товару

3.3. Види документів при міжнародних поставках

3.3.1. Комерційні документи

3.3.2. Транспортні документи

3.3.3. Страхові документи

3.3.4. Фінансові документи

4.1. Особливості використання в міжнародній сфері основних форм розрахунків

4.2. Авансові платежі

4.3. Платіж на відкритий рахунок

4.4. Банківський переказ

4.5. Розрахунки з використанням чеків, пластикових карток, векселів

Види кредитних карток

5.1. Документарний акредитив

5.1.1. Фази акредитива

5.1.2. Форми акредитива

5.7.3. Види і конструкції акредитива

5.1.4. Конструкції акредитива

5.1.5. Відкриття акредитива

5.1.6. Виконання акредитива

Порівняльна таблиця тарифів

(За імпортними операціями)

5.1.7. Уніфіковані правила для акредитива

5.2. Інкасо

5.2.1. Види інкасо

5.2.2. Фази документарного інкасо

5.2.3. Узгодження умов інкасо

5.2.4. Виписка інкасового доручення і подання документів

5.2.5. Уніфіковані правила для інкасо (упі)

6.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв'язок з умовами платежу

6.2. Кредитування імпорту

6.2.7. Кредитування на основі векселя

6.2.2. Кредитування на основі документарного акредитива

6.2.3. Пряме банківське кредитування імпортера

6.3. Кредитування експорту

6.3.1. Короткострокове кредитування експортера

6.3.2. Експортний факторинг та форфейтинг

6.3.3. Експортний лізинг

Забезпечення виконання зобов'язань у міжнародних розрахунках

7.1. Загальні принципи і правові основи банківської гарантії

7.1.1. Поручительство

7.1.2. Платіжне зобов'язання

7.2. Дія банківських гарантій

7.3. Видача банківських гарантій

7.4. Використання банківської гарантії

7.5. Типи та основні види банківських гарантій

7.5.1. Типи банківських гарантій

7.5.2. Види банківських гарантій

8.1. Сутність, структура та регулювання валютного ринку України

8.2. Види валютних операцій банків, їх ризикованість

8.3. Інформаційне забезпечення операцій на валютних ринках

9.1. Сутність міжбанківського ринку депозитних операцій в іноземній валюті

9.2. Валютування депозитних угод

9.3. Процентні ставки на ринку міжбанківських депозитів у іноземній валюті

9.4. Котирування процентних ставок. Сторони котирування

9.5. Депозитна позиція

9.6. Ринок євровалюти

9.7. Зв'язок між процентними ставками та валютними курсами

10.1. Сутність, види та цілі конверсійних операцій

10.2. Валютні операції на умовах спот

10.3. Котирування валют. Курси покупця і продавця

10.4. Крос-курси та їх розрахунок

10.5. Валютна позиція

10.6. Практика укладання угод на ринку поточних конверсійних операцій. Ордери, що застосовуються на ринку конверсійних операцій

11.1. Валютні форвардні угоди

11.1.1. Сутність та цілі форвардних контрактів

11.1.2. Форвардний курс

Bid Offer

Bid Offer

11.1.3. Валютування форвардних контрактів

11.1.4. Контракти на ламану дату

11.1.5. Форвардні контракти з правом вибору дати

11.1.6. Форвардні крос-курси

11.1.7. Закриття та продовження форвардного контракту

11.1.8. Витрати за форвардною угодою

11.2. Процентні форварди

11.2.1. Угоди форвард/форвард

11.2.2. Угоди за форвардними ставками

2Mfwd 26 31.

12.1. Свопи ринку конверсійних операцій

12.1.1. Поняття валютних свопів та їх класифікація

12.1.2. Практика укладення угод своп

12,1.3. Свопи з датами валютування до споту (своп torn/next)

12.1.4. Свопи з датами валютування форвард/форвард

12.1.5. Використання угод своп

12.2. Свопи ринку капіталів

12.2.1. Поняття процентних свопів, їх види та характеристика

Процентний своп зі змінною базою нарахування процентної ставки

12.2.2. Валютні свопи ринку капіталів

13.1. Поняття фінансових ф'ючерсів та визначальні риси ф'ючерсних ринків

13.2. Ф'ючерсна ціна та особливості її формування на різні види контрактів

13.3. Біржова торгівля ф'ючерсними контрактами і система маржі

13.4. Ф'ючерсні стратегії та хеджування

Приклад статистичних характеристик консолідованих залишків на поточних рахунках клієнтів комерційного банку, млн грн

Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн

Динаміка прибутків/збитків фірми-імпортера при хеджуванні валютного ризику ф'ючерсним контрактом

14.1. Поняття опціонних контрактів, їх види, сторони та ціна виконання

14.2. Організація торгівлі опціонними контрактами та система маржі

14.3. Премія опціону

14.4. Опціонні стратегії та хеджування опціонами

Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн

15.1. Поняття спекулятивних операцій

15.2. Фундаментальний аналіз

15.2.1. Сутність та особливості фундаментального аналізу міжнародного валютного ринку. Види економічних індикаторів

Global economic calendar"

15.2.2. Аналіз економічних індикаторів

Української економіки (2000 р.) (інформація надана Міністерством статистики України, інформацію отримано з інформаційної системи reuters)

Української економіки (2000 р.) (інформація надана Міністерством статистики України, інформацію отримано з інформаційної системи reuters)

15.2.2.2. Індикатори інфляції

15.2.2.3. Індикатори безробіття

15.3. Технічний аналіз

15.3.1. Сутність, об'єкти та методи технічного аналізу

15.3.2. Графічний аналіз: поняття та види графіків

15.3.3. Поняття та визначення тренду

15.3.4. Підтримка та опір руху цін

15.3.5. Технічні індикатори

15.3.6. Простий показник середнього руху курсу (ма)

15.3. 7. Експоненціальний показник середнього руху курсу (ема)

15.3.8. Види дивергенцій

15.3.9. Метод зближення/розходження показника середнього руху курсу (масd)

15.3.10. Macd-гістограма

15.3.11. Найпотужніший сигнал технічного аналізу

15.3.12. Моментум

15.3.13. Швидкість зміни (RoC)

15.3.14. Згладжена швидкість зміни (s-RoC)

15.3.15. Надмірна купівля та надмірний продаж

15.3.16. Індекс відносної сили (rsi)

15.3.17. Стохастика

15.3.18. Обсяг (volume) та відкритий інтерес (оі)

15.3.19. Індекс товарного каналу (ссі)

15.4. Психологія прийняття рішення

Пов'язаними з валютними операціями комерційних банків

16.1. Поняття ризику як економічної категорії

16.2. Класифікація банківських ризиків

16.3. Поняття валютного ризику та його види

16.4. Управління валютним ризиком

16.5. Огляд супутніх ризиків

Класифікація надійності довгострокових боргових зобов'язань, що використовується провідними рейтинговими агенціями

2. Ціна товару

3. Термін і дата поставки

4. Якість товару

6. Умови платежу

8. Страхування

9. Претензії

10. Форс-мажор

12. Інші умови

13. Юридична адреса сторін

Генеральне зобов'язання

Для розрахунку своп-пунктів застосовується та сама формула, що і для розрахунку форвардних пунктів:

спот bid-(% валюти bid-% базової валюти offer}*, своп - пункти _ х кількість днів

Ы" 360* -100 + (% базової валюти offer -кількість днів)

спот offer • (% валюти offer — % бази bid) х своп - пункти х кількість днів

°ffer 360* • 100 + (% базової валюти bidкількість днів)

' — база розрахунку для даної валюти на грошовому ринку (360 для USD, JPY, CHF, EUR; 365 для GBP, BEF, ІЕР).

Котирування своп-пунктів можна розглянути на сторінках інфор­маційної системи Reuters: «EURF=», «JPYF=», «CHFF=», «GBPF=» та ін. Зауважимо, що ці котирування наводяться відносно долара США.

236


12,1.3. Свопи з датами валютування до споту (своп torn/next)

Свопи з датами валютування до споту котируються аналогіч­но стандартним свопам у вигляді своп-пунктів для відповідних періодів (o/n (overnight), t/n (torn/next) та tod/spot (today/spot)) у вигляді премії або дисконту:

tod/torn = 2,45/2,37 або 0,12/0,15, torn/next = 2/1 або 1,12/1,27.

Існує правило: у випадку зростання зліва направо форвардних (своп) пунктів обмінний курс для першої угоди своп має бути нижчим, ніж валютний курс обміну для другої угоди; у разі зни­ження форвардних (своп) пунктів зліва направо обмінний курс для першої угоди має бути вищим, ніж для другої.

Найбільш поширений своп том/некст, який використовується у разі пролонгації відкритої позиції при спекулятивній торгівлі на умовах margin trading. При цьому поточний валютний курс спот можна використовувати як для дати валютування (до спота), так і для дати закінчення свопа (безпосередньо на споті). Головне, щоб різниця двох курсів становила суму форвардних пунктів для відпо­відного періоду, дата спот при цьому завжди є форвардною датою.

Приклад. Банк ААА котирує своп torn/next за GBP/USD: 0,38/0,48 та укладає угоду своп типу buy/sell GBP, спот курс при цьому GBP/USD = 1,5923/28. Банк ААА маркет-мейкер, на форварді він продає базову валюту зі сторони offer 0,48. Курс спот може вико­ристовуватись двома способами:

а) банк ААА укладає угоду з датою валютування torn за курсом спот 1,5923, а угоду з датою валютування на споті — за курсом 1,592348 (1,5923+0,000048);

б) банк ААА укладає угоду з датою валютування torn за курсом 1,592252 (1,5923 - 0,000048), а угоду з датою валютування на споті—1,5922.

12.1.4. Свопи з датами валютування форвард/форвард

На практиці свопи форвард/форвард укладаються шляхом здій­снення не двох форвардних зустрічних операцій, а двох простих операцій своп, у яких проводиться взаємозалік двох операцій спот.

237

Наприклад: операція своп форвард/форвард 3/8 типу buy/sell:

  1. купівля тримісячного свопу (продаж з датою валютування спот, купівля з датою валютування форвард);

  2. продаж восьмимісячного свопу (купівля з датою валюту­ вання спот, продаж з датою валютування форвард).

Котирування операції своп форвард/форвард здійснюється за допомогою своп-пунктів, які розраховуються за таким правилом:


— сторона bid котирування операції своп форвард/форвард дорівнює різниці між стороною bid котирування стандартного свопу довшого строку та стороною offer котирування стандарт­ ного свопу короткого строку:

bid (forward/forward swap) = bid (long term) - offer (short term);

— сторона offer котирування операції своп форвард/форвард дорівнює різниці між стороною offer котирування стандартного свопу довшого строку та стороною bid котирування стандартного свопу короткого строку:

offer (forward/forward swap) = offer (long term) - bid (short term).

Приклад. Банк XXX робить запит щодо котирування свопу фо­рвард/форвард у банку 777 з метою купити EUR за USD через два місяці, а продати через чотири місяці (банк XXX продає своп 2/4). Курс спот EUR/USD дорівнює 0,8940, своп-пункти на два місяці: -13/-11, на чотири місяці: -46/-43.

Укладення угоди включає таке:

  • запит котирування у банку 777: «SWAP 2/4 EUR/USD»;

  • банк 777 розраховує та надає котирування свопу 2/4 EUR/USD: «-35/-30»;

  • банк XXXпідтверджує, що робить своп типу buy/sell EUR.

  • банк 777 розраховує курси свопу за форвардними угода­ ми: курс, за яким він продасть через два місяці EUR —0,8940, та курс, за яким через чотири місяці він купить EUR — 0,8905. (Угода робиться по стороні bid котирування свопу).


12.1.5. Використання угод своп

Угоди своп можуть використовуватися:

— для продовження (пролонгації) відкритої валютної позиції на майбутнє. Пролонгувати (або «свопувати», від англійського to swap out) відкриту валютну позицію означає зберегти стан пози­ ції (розмір і знак) на певний строк у майбутньому;

238

  • для керування своїми активами та зобов'язаннями, для збі­ льшення прибутковості;

  • для зменшення валютного ризику;

  • для хеджування операцій форвард.

За допомогою угод своп банки можуть пролонгувати свої від­криті позиції на який завгодно тривалий термін залежно від прог­нозу руху валютного курсу. Вони можуть пролонгувати їх за до­помогою як одноденних свопів (щоразу на один день), так і більш тривалих за термінами угод своп (наприклад, на два тижні, мі­сяць, кілька місяців, на рік).

Укладення угод своп значно дешевше для маркет-тейкерів, ніж укладення форвардних контрактів у разі пролонгації валют­ної позиції.

Приклад. Компанія ООО хоче пролонгувати ще на три місяці форвардний контракт на купівлю 1 млн німецьких марок, укла­дений раніше. На даний момент курс спот USD/DEM = 2,0120/25, своп пункти на термін три місяці дорівнюють «-72/-6У». Банк може діяти двома способами:

  1. закрити позицію на умовах спот та укласти нову форвардну угоду,

  2. укласти угоду своп типу «buy/sell DEM».

При форвардній угоді курс буде 2,0048 (сторона bid курсу спот 2,0120 — сторона bid форвардного котирування 0,0072). Якщо укладати угоду своп, то компанія ООО здійснить своп типу «sell/buy DEM» за курсами 2,0125 на споті та 2,0053 на форварді (2,0125 - 0,0072). При укладанні форвардної угоди компанія ООО несе витрати на суму 1908,46 USD, а при угоді своп — 1784,09 USD, що дешевше на 124,37 USD.

Керування активами та зобов'язаннями базується на викорис­танні переваг, які окремі позичальники можуть одержати на різ­них валютних ринках. Так, згідно зі схемою угоди своп кожний позичальник має можливість одержати певну суму валюти знач­но дешевше, ніж якби він брав кредит на валютному ринку.

Хеджування валютних ризиків за допомогою валютних свопів здійснюється через:

  • фіксацію валютного курсу на майбутній період;

  • організацію зустрічних грошових потоків.

Угоди своп насамперед є міжбанківськими операціями і ма­ють багато спільного з операціями форвард. На практиці операції своп використовуються значно частіше, ніж прості форвардні


239

операції. Переваги у використанні угод своп перед форвардними угодами:

  • при здійсненні валютного свопу значно зменшується валю­ тний ризик, оскільки він розподіляється між учасниками угоди — фіксується курс форвардної угоди, а позиція кожного з учасників угоди своп дорівнює нулю;

  • використання свопів дає можливість забезпечити хеджу- вання довгострокових операційних та економічних ризиків.

Щодо руху фінансових потоків угоди своп можна розглядати як співвідношення короткої та довгої валютних позицій.

12.2. Свопи ринку капіталів

12.2.1. Поняття процентних свопів, їх види та характеристика

Процентні свопи (або свопи ринку капіталів) є похідним ін­струментом ринку депозитних операцій. В основі процентного свопу лежить депозитна операція, тобто залучення або розмі­щення коштів на міжнародних ринках грошей та капіталу.

Як уже зазначалося, процентний ризик тим вищий, чим дов­ший термін депозитної операції. Процентні свопи дають змогу хеджувати процентний ризик, що виникає при залученні або роз­міщенні коштів строком від одного до 15 років. Зважаючи на до­вгострокову природу, цей інструмент використовується переваж­но на ринку капіталів (тобто на ринку довгострокових депозит­них операцій).

Процентний своп це обмін між: двома або більшою кількі­стю сторін процентними платежами або надходженнями.

Як зазначено вище, в основі свопу лежить депозитна операція. Банки, що здійснюють операції із залучення та розміщення кош­тів, можуть обмінятися процентними платежами, що випливають з їхніх зобов'язань за кредитом. Наприклад, банки А та В мають зобов'язання за процентними платежами за кредитами на суму 1 млн дол. США терміном на 10 років (але за різними процентними ставками). За умов взаємної заінтересованості вони можуть укласти угоду про обмін процентними платежами. У цьому розділі ми роз­глянемо особливості та механізм здійснення такого обміну.

Процентні свопи передбачають взаємовигідний обмін зобов'я­заннями за борговими інструментами або процентними доходами від активів.

Важливою передумовою здійснення процентного свопу є збіг строків та сум депозитів, що лежать в основі свопу, іншою обов'язковою умовою є те, що депозитні операції мають здійс­нюватися в одній й тій самій валюті.