Файл: книга міжнарод розрах Савлук.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 18.03.2024

Просмотров: 1997

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

О. І. Береславська, о. М. Наконечний, м. Г. Пясецька, о. В. Боришкевич, в. Б. Гордон, о. Ю. Русалова, а. В. Тимофеев

1.1. Поняття і види міжнародних розрахунків. Способи платежів

1.2. Роль національних і колективних валют та золота в міжнародних розрахунках

1.3. Валютнр-фінансові та платіжні умови зовнішньоекономічних угод

1.3.1. Валюта ціни та валюта платежу

1.3.2. Умови платежу

1.4. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності, способи їх усунення

2.1. Міжбанківські кореспондентські відносини та система міжбанківських комунікацій. Система свіфт

Система свіфт

2.2. Відкриття та ведення валютних рахунків

2.3. Купівля банками іноземної валюти для міжнародних розрахунків

3.1. Характеристика зовнішньоторговельного контракту

3.2. Умови поставок товару

3.3. Види документів при міжнародних поставках

3.3.1. Комерційні документи

3.3.2. Транспортні документи

3.3.3. Страхові документи

3.3.4. Фінансові документи

4.1. Особливості використання в міжнародній сфері основних форм розрахунків

4.2. Авансові платежі

4.3. Платіж на відкритий рахунок

4.4. Банківський переказ

4.5. Розрахунки з використанням чеків, пластикових карток, векселів

Види кредитних карток

5.1. Документарний акредитив

5.1.1. Фази акредитива

5.1.2. Форми акредитива

5.7.3. Види і конструкції акредитива

5.1.4. Конструкції акредитива

5.1.5. Відкриття акредитива

5.1.6. Виконання акредитива

Порівняльна таблиця тарифів

(За імпортними операціями)

5.1.7. Уніфіковані правила для акредитива

5.2. Інкасо

5.2.1. Види інкасо

5.2.2. Фази документарного інкасо

5.2.3. Узгодження умов інкасо

5.2.4. Виписка інкасового доручення і подання документів

5.2.5. Уніфіковані правила для інкасо (упі)

6.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв'язок з умовами платежу

6.2. Кредитування імпорту

6.2.7. Кредитування на основі векселя

6.2.2. Кредитування на основі документарного акредитива

6.2.3. Пряме банківське кредитування імпортера

6.3. Кредитування експорту

6.3.1. Короткострокове кредитування експортера

6.3.2. Експортний факторинг та форфейтинг

6.3.3. Експортний лізинг

Забезпечення виконання зобов'язань у міжнародних розрахунках

7.1. Загальні принципи і правові основи банківської гарантії

7.1.1. Поручительство

7.1.2. Платіжне зобов'язання

7.2. Дія банківських гарантій

7.3. Видача банківських гарантій

7.4. Використання банківської гарантії

7.5. Типи та основні види банківських гарантій

7.5.1. Типи банківських гарантій

7.5.2. Види банківських гарантій

8.1. Сутність, структура та регулювання валютного ринку України

8.2. Види валютних операцій банків, їх ризикованість

8.3. Інформаційне забезпечення операцій на валютних ринках

9.1. Сутність міжбанківського ринку депозитних операцій в іноземній валюті

9.2. Валютування депозитних угод

9.3. Процентні ставки на ринку міжбанківських депозитів у іноземній валюті

9.4. Котирування процентних ставок. Сторони котирування

9.5. Депозитна позиція

9.6. Ринок євровалюти

9.7. Зв'язок між процентними ставками та валютними курсами

10.1. Сутність, види та цілі конверсійних операцій

10.2. Валютні операції на умовах спот

10.3. Котирування валют. Курси покупця і продавця

10.4. Крос-курси та їх розрахунок

10.5. Валютна позиція

10.6. Практика укладання угод на ринку поточних конверсійних операцій. Ордери, що застосовуються на ринку конверсійних операцій

11.1. Валютні форвардні угоди

11.1.1. Сутність та цілі форвардних контрактів

11.1.2. Форвардний курс

Bid Offer

Bid Offer

11.1.3. Валютування форвардних контрактів

11.1.4. Контракти на ламану дату

11.1.5. Форвардні контракти з правом вибору дати

11.1.6. Форвардні крос-курси

11.1.7. Закриття та продовження форвардного контракту

11.1.8. Витрати за форвардною угодою

11.2. Процентні форварди

11.2.1. Угоди форвард/форвард

11.2.2. Угоди за форвардними ставками

2Mfwd 26 31.

12.1. Свопи ринку конверсійних операцій

12.1.1. Поняття валютних свопів та їх класифікація

12.1.2. Практика укладення угод своп

12,1.3. Свопи з датами валютування до споту (своп torn/next)

12.1.4. Свопи з датами валютування форвард/форвард

12.1.5. Використання угод своп

12.2. Свопи ринку капіталів

12.2.1. Поняття процентних свопів, їх види та характеристика

Процентний своп зі змінною базою нарахування процентної ставки

12.2.2. Валютні свопи ринку капіталів

13.1. Поняття фінансових ф'ючерсів та визначальні риси ф'ючерсних ринків

13.2. Ф'ючерсна ціна та особливості її формування на різні види контрактів

13.3. Біржова торгівля ф'ючерсними контрактами і система маржі

13.4. Ф'ючерсні стратегії та хеджування

Приклад статистичних характеристик консолідованих залишків на поточних рахунках клієнтів комерційного банку, млн грн

Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн

Динаміка прибутків/збитків фірми-імпортера при хеджуванні валютного ризику ф'ючерсним контрактом

14.1. Поняття опціонних контрактів, їх види, сторони та ціна виконання

14.2. Організація торгівлі опціонними контрактами та система маржі

14.3. Премія опціону

14.4. Опціонні стратегії та хеджування опціонами

Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн

15.1. Поняття спекулятивних операцій

15.2. Фундаментальний аналіз

15.2.1. Сутність та особливості фундаментального аналізу міжнародного валютного ринку. Види економічних індикаторів

Global economic calendar"

15.2.2. Аналіз економічних індикаторів

Української економіки (2000 р.) (інформація надана Міністерством статистики України, інформацію отримано з інформаційної системи reuters)

Української економіки (2000 р.) (інформація надана Міністерством статистики України, інформацію отримано з інформаційної системи reuters)

15.2.2.2. Індикатори інфляції

15.2.2.3. Індикатори безробіття

15.3. Технічний аналіз

15.3.1. Сутність, об'єкти та методи технічного аналізу

15.3.2. Графічний аналіз: поняття та види графіків

15.3.3. Поняття та визначення тренду

15.3.4. Підтримка та опір руху цін

15.3.5. Технічні індикатори

15.3.6. Простий показник середнього руху курсу (ма)

15.3. 7. Експоненціальний показник середнього руху курсу (ема)

15.3.8. Види дивергенцій

15.3.9. Метод зближення/розходження показника середнього руху курсу (масd)

15.3.10. Macd-гістограма

15.3.11. Найпотужніший сигнал технічного аналізу

15.3.12. Моментум

15.3.13. Швидкість зміни (RoC)

15.3.14. Згладжена швидкість зміни (s-RoC)

15.3.15. Надмірна купівля та надмірний продаж

15.3.16. Індекс відносної сили (rsi)

15.3.17. Стохастика

15.3.18. Обсяг (volume) та відкритий інтерес (оі)

15.3.19. Індекс товарного каналу (ссі)

15.4. Психологія прийняття рішення

Пов'язаними з валютними операціями комерційних банків

16.1. Поняття ризику як економічної категорії

16.2. Класифікація банківських ризиків

16.3. Поняття валютного ризику та його види

16.4. Управління валютним ризиком

16.5. Огляд супутніх ризиків

Класифікація надійності довгострокових боргових зобов'язань, що використовується провідними рейтинговими агенціями

2. Ціна товару

3. Термін і дата поставки

4. Якість товару

6. Умови платежу

8. Страхування

9. Претензії

10. Форс-мажор

12. Інші умови

13. Юридична адреса сторін

Генеральне зобов'язання

6.2.2. Кредитування на основі документарного акредитива

Документарні акредитиви в міжнародній торгівлі використо­вуються не лише як ефективна та безпечна форма розрахунків, що здатна захистити інтереси учасників угоди, а й як інструмент короткострокового кредитування для експортера та імпортера.

Використання документарного акредитива при розрахунках з наданням середньострокового та довгострокового комерційного кредиту незначне. У таких випадках акредитив, як правило, вико­ристовується у поєднанні з іншими формами міжнародних розра­хунків. При цьому він покриває лише ту частку вартості товару, яка буде оплачуватися проти пред'явлення в банк комерційних до­кументів. Варіанти кредитування на основі акредитива можна сформулювати виходячи з Уніфікованих правил і звичаїв для до­кументарних акредитивів. На рис. 6.5 відображені види акредити­вів, які є засобом короткострокового кредитування імпортера.

Акцептний акредитив використовується для кредитування імпортера, але у разі наступного врахування векселя він стає за­собом отримання експортером негайного платежу. Акцептний акредитив передбачає, що експортер у пакет документів, перед­бачених в акредитиві, включає строкову тратту (строк тратти, як правило, становить від 60 до 90 днів), виставлену на акцентую-

Для розмежування понять використовують термін «акцептні акредитиви», які бу­дуть розглянуті пізніше.


чий банк. Акцентуючи тратту, банк дає зобов'язання оплатити номінальну вартість векселя при настанні строку погашення. Ак­цептована тратта може бути врахована чи придбана акцентуючим банком або повернена пред'явнику. Враховуючи тратту, банк за­безпечує бенефіціара коштами на строк акцепту, стягуючи при цьому комісію за врахування. Розмір комісії залежить від валюти, в якій виписано вексель, суми та строку векселя.

Рис. 6.5. Акредитиви, які є засобом кредитування імпортера

Акредитив з відстрочкою за своїм економічним змістом по­дібний до акцептного акредитива. Імпортер отримує документи раніше, ніж він здійснить платіж продавцеві. Для забезпечення інтересів експортера уповноважений банк дає йому проти виста­влених документів письмову згоду здійснити платіж у визначе­ний термін. Кредитування акредитива з відстрочкою платежу ба­нки здійснюють лише для клієнтів з бездоганною репутацією.


Компенсаційний акредитив. Механізм здійснення компенса­ційного акредитива полягає в тому, що клієнт (який є посередни­ком чи генеральним підрядником) хоче перевести виробнику то­вару або субпостачальнику свою вимогу за відкритим на його користь оригіналом акредитива. У такому разі банк, що підтвер­див цей оригінал, відкриває компенсаційний акредитив на ко­ристь виробника на основі оригіналу акредитива.

Функція кредитування компенсаційного акредитива полягає в тому, що, коли клієнт банку є посередником і має потребу у кре­дитних коштах на придбання товару для перепродажу, банк може надати кредит на основі відкритого на ім'я клієнта компенсаційно­го акредитива. У цьому разі компенсаційний акредитив з його пла­тіжним зобов'язанням слугуватиме для банку забезпеченням.

126

127

Рис. 6.6. Процес отримання позики під продукцію 128

Відкриття акредитива передбачає для банку, який його від­крив, надання абстрактного боргового зобов'язання. За умови, що банк не вимагає від імпортера негайної виплати суми акреди­тива, він кредитує відкриття акредитива імпортерові. При цьому кошти банку зазвичай не залучаються. І при надходженні доку­ментів, указаних в акредитиві, вони оплачуються здебільшого через поточний рахунок імпортера.

До прийняття документів від експортера банк, що відкрив ак­редитив, бере на себе кредитний ризик. При цьому він повинен бути впевнений у тому, що зможе отримати виконані за акреди­тивом платежі за рахунок імпортера. Такий кредит звичайно на­дається під забезпечення товарів, які будуть імпортуватися на умовах акредитивної форми платежу. Ця схема отримання креди­ту використовується тоді, коли імпортер є посередником. Процес здійснення операції показано на рис. 6.6.

Банк погоджується надати кредит під забезпечення товарів за таких умов:

а клієнти-позичальники мають бездоганну репутацію;

а клієнти-позичальники мають досвід роботи у торгівлі;

а товари високої якості і швидко реалізуються;

а ринкові ціни на товари стабільні;

а хороший фінансовий стан постачальника та кінцевого по­купця.

Тривалість позики під продукцію — від семи до 90 днів.


6.2.3. Пряме банківське кредитування імпортера

Окрім опосередкованого кредитування імпортерів у формі врахування виданих їм чи акцептованих банком векселів, креди­тування на основі документарного акредитива, широкого розвит­ку набуло і пряме банківське кредитування імпортерів. Воно мо­же здійснюватися як приватними банками, так і державними. Беручи до уваги значення, яке надається зовнішній торгівлі в економічній політиці країни, більшість урядів ініціювали ство­рення банків, які б спеціалізувалися на фінансуванні експортно-імпортних операцій. В одних країнах сильні історичні традиції у цій сфері, в інших — функціонування таких банків підпорядко­ване тенденціям економічного розвитку.

У Великобританії, наприклад, не існує спеціальних організа­цій, які б здійснювали кредитування зовнішньої торгівлі. У цій сфері провідні позиції здавна займають торговельні банки. До

129

групи торговельних банків сьогодні входить близько 30-ти кре­дитно-фінансових установ Лондона, які переважно спеціалізу­ються на зовнішньоторговельних та міжнародних операціях.

У Сполучених Штатах у 1934 р. для фінансування міжнарод­ної торгівлі було створено спеціальний Експортно-імпортний банк. У Японії у 1950 р. для цих цілей теж було створено Експор­тно-імпортний банк Японії. У 1946 р. у Франції був утворений Французький банк зовнішньої торгівлі. Такі спеціалізовані банки створені й в інших країнах. Серед основних функцій цих банків можна виділити такі:

  • довгострокове та короткострокове кредитування експортерів;

  • гарантування та страхування експортних кредитів;

  • довгострокове кредитування іноземних урядів та фірм.

Такі спеціалізовані банки здебільшого надають кредити іно­земним покупцям товарів даної країни на вигідніших умовах, ніж інші організації. До важливих умов надання таких кредитів від­носять гарантії урядів країн-позичальників.

Звичайно, що такі банківські кредити більшою мірою, ніж фірмові, підлягають регулюванню та контролю з боку держави. З цього погляду вони схожі з урядовими кредитами. Незважаючи на те, що ці кредити укладаються між банками, санкціонуються вони урядами країн, і в багатьох випадках є частиною міжурядо­вих угод. Тому умови цих кредитів, як правило, суттєво відріз­няються від умов звичайних комерційних кредитів.


У 1991 р. в Україні на базі відділення Зовнішекономбанку СРСР теж було створено експортно-імпортний банк — Укрексімбанк. Широке визнання міжнародними фінансовими колами професій­них підходів у діяльності Укрексімбанку сприяло активному за­лученню іноземних кредитних ресурсів в економіку України. У 1998 р. Укрексімбанк розпочав реалізацію нової цільової про­грами комплексного кредитного обслуговування малих та серед­ніх підприємств, під яку залучені кошти німецької Кредитної установи для відбудови. Спільно зі Світовим банком успішно втілюється в життя Проект розвитку експорту. Крім цього, Укрек­сімбанк обслуговує іноземні кредитні лінії.

Свою кредитну діяльність Укрексімбанк спрямовує на:

« забезпечення потреб економіки України в іноземних креди­тних ресурсах для фінансування проектів у пріоритетних галузях народного господарства України через залучення та надання ре­зидентам іноземних кредитів під гарантії Кабінету Міністрів України в межах повноважень та функцій, визначених Агентсь­кою Угодою з Кабінетом Міністрів України від 19 вересня 1996 p.;

  • сприяння розвитку малого та середнього приватного підпри­ ємництва в Україні через упровадження довгострокової кредит­ ної Програми німецької Кредитної установи для відбудови;

  • залучення та надання іноземних кредитів у межах власної комерційної діяльності для фінансування ефективних кредитних проектів;

  • забезпечення фінансування потреб вітчизняних суб'єктів зо­ внішньоекономічної діяльності за рахунок власних ресурсів.

У межах виконання функцій фінансового Агента Кабінету Мі­ністрів України банк обслуговує іноземні кредитні лінії, які були залучені під гарантійні зобов'язання Кабінету Міністрів України для фінансування потреб економіки України.

Укрексімбанк спільно з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) здійснює Проект розвитку експорту. Основ­ними напрямками реалізації цього Проекту є сприяння розвитку експортного сектора економіки України через кредитування під-приємств-експортерів.

Останнім часом великі українські комерційні банки також роз­ширили свою діяльність у сфері валютного кредитування. Креди­ти в іноземній валюті можуть видаватися позичальникам під га­рантію, яка передбачає право банку на списання коштів з валют­ного рахунку гаранта у разі непогашення кредиту у встановлені терміни. Як забезпечення кредитів, виданих в іноземній валюті, також можуть прийматися у позичальника або його гаранта акре­дитиви та платіжні гарантії, виставлені на їх користь іноземними банками (здебільшого банками-кореспондентами банку, що є кре­дитором).


При кредитуванні експортно-імпортних торговельних опера­цій найчастіше як заставу використовують шляхові документи, зокрема заставою короткострокових позик є документи, що за­свідчують відвантаження товарів (коносаменти, накладні). Ко­носамент використовується при оформленні відвантаження то варів морським та річковим транспортом, накладні — при транс­портуванні іншими видами транспорту. Цей спосіб забезпечен­ня кредиту оформляється через індосування названих докумен­тів їх власниками на користь банку-кредитора. Умовою видачі кредиту під забезпечення шляховими документами є страху­вання вантажу.

При забезпеченні товарними запасами як застава приймаються партії сировини, матеріалів готової продукції. Перевага віддаєть­ся товарам, торгівля якими ведеться на біржі і за якими легко ви­значити ринкову вартість. Умовою використання товарних запа-

130

131

сів є їх застрахованість. Існує два способи оформлення зазначе­ного забезпечення: під складські квитанції і під розписки. При першому способі заставлені товари вилучаються у позичальника і передаються на зберігання складській компанії. Складські квита­нції слугують забезпеченням кредиту. Після погашення позики банк виписує ордер на видачу товару позичальникові. При дру­гому способі товари перебувають на зберіганні у позичальника, проте контроль над ними здійснює зазвичай представник банку. У цьому разі забезпеченням є охоронні розписки. Другий спосіб дає змогу знизити витрати на зберігання застави, проте збільшує ризик банку. Видача кредиту під охоронні розписки вимагає ви­сокої надійності клієнта.

Як інструмент забезпечення кредиту товарними запасами мо­же бути вексель позичальника. Такий спосіб оформлення забез­печення використовується при кредитуванні торговельних фірм. При цьому банк оплачує товари експортеру, позичальник, отри­мавши товар, який юридично належить банку, зобов'язується зберігати його до моменту погашення позики. Зобов'язання по­зичальника оформлюється векселем, який підлягає оплаті на пе­ршу вимогу банку. Якщо заставлені товари продані позичальни­ком, то він має право розпоряджатися виручкою від перепродажу за довіреністю банку-кредитора. Без довіреності виручка зарахо­вується на погашення кредиту.

/

Для отримання кредиту в іноземній валюті позичальник пови­нен вказати:

мету отримання кредиту;